Систематична структура ценофлор класів піонерної рослинності України
Проаналізовано систематичну структуру флори новоутворених екотопів, яка нараховує 1690 видів судинних рослин, що належать до 104 родин і 584 родів, і ценофлору класів піонерної рослинності України, репрезентовану 844 видами із 80 родин і 338 родів. Установлено, що подібність флор обох груп за коефіц...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2017
|
| Назва видання: | Український ботанічний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175678 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Систематична структура ценофлор класів піонерної рослинності України / Д.В. Дубина, Т.В. Дворецький, С.М. Ємельянова, Т.П. Дзюба, П.А. Тимошенко // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 5. — С. 421-430. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-175678 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1756782021-02-03T01:27:05Z Систематична структура ценофлор класів піонерної рослинності України Дубина, Д.В. Дворецький, Т.В. Ємельянова, С.М. Дзюба, Т.П. Тимошенко, П.А. Систематика, флористика, географія рослин Проаналізовано систематичну структуру флори новоутворених екотопів, яка нараховує 1690 видів судинних рослин, що належать до 104 родин і 584 родів, і ценофлору класів піонерної рослинності України, репрезентовану 844 видами із 80 родин і 338 родів. Установлено, що подібність флор обох груп за коефіцієнтом Жаккара складає 0,28. Переважна більшість видів флори новоутворених екотопів України та ценофлор класів піонерної рослинності належить до відділу Magnoliophyta. Судинні спорові та голонасінні в обох групах відіграють незначну роль. Десять провідних родин, до яких належать Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae, Caryophyllaceae, Chenopodiaceae, Lamiaceae, Apiaceae, Scrophulariaceae i Polygonaceae, об'єднують 63,2% видів на новоутворених екотопах та 66,3% – у піонерних угрупованнях. Подано аналіз родинних спектрів за класами піонерної рослинності. Встановлено флористичні співвідношення, які вказують на молодий історичний вік відповідних флор та відображають своєрідність фізико-географічного середовища, зокрема високу флуктуаційну активність екологічних процесів. Досліджено аборигенну фракцію, яка нараховує 560 видів, що належать до 252 родів та 70 родин. Проаналізовано подібність видового складу флори новоутворених екотопів, ценофлор класів піонерної рослинності та їхніх аборигенних фракцій за коефіцієнтом Жаккара. Проанализирована систематическая структура флоры новообразованных экотопов, которая насчитывает 1690 видов сосудистых растений, относящихся к 104 семействам и 584 родам, и ценофлор классов пионерной растительности Украины, представленной 844 видами из 80 семейств и 338 родов. Установлено, что сходство обеих групп по коэффициенту Жаккара составляет 0,28. Подавляющее большинство видов флоры новообразованных экотопов Украины и ценофлор классов пионерной растительности относится к отделу Magnoliophyta. Сосудистые споровые и голосеменные в обеих группах играют незначительную роль. Десять ведущих семейств, к которым относятся Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae, Caryophyllaceae, Chenopodiaceae, Lamiaceae, Apiaceae, Scrophulariaceae и Polygonaceae, объединяют 63,2% видов на новообразованных экотопах и 66,3% – в пионерных сообществах. Дается анализ спектров ведущих семейств по классам пионерной растительности. Установлены флористические соотношения, которые указывают на молодой исторический возраст соответствующих флор и отражают своеобразие физико-географической среды, в частности высокую флуктуационную активность экологических процессов. Исследована аборигенная фракция, которая насчитывает 560 видов из 252 родов и 70 семейств. Проанализированы сходство видового состава флоры новообразованных экотопов, ценофлор классов пионерной растительности и их аборигенных фракций по коэффициенту Жаккара. Taxonomic structure of the flora of newly formed habitats (represented by 1690 species of 584 genera from 104 families) and coenofloras of the classes of pioneer vegetation of Ukraine (844 species of 338 genera from 80 families) was analyzed. It has been found that similarity of both groups according to Jaccard index is 0.28. The majority of species of the flora of newly formed habitats and coenofloras of the classes of pioneer vegetation in Ukraine belong to Magnoliophyta. Vascular spore and gymnosperm plants in both groups are less significant. Ten leading families (Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae, Caryophyllaceae, Chenopodiaceae, Lamiaceae, Apiaceae, Scrophulariaceae and Polygonaceae) include 63.2% of species in newly formed habitats and 66.3% in pioneer plant communities. The family spectra of the pioneer vegetation classes were analyzed. The floristic proportions were established, which indicate that both floras are historically young and represent physical and geographical pecularities of the environmental conditions as well as high fluctuation activity of ecological processes. The aboriginal fraction was studied; it contains 560 species of 252 genera from 70 families. Similarity of the species composition of the newly formed habitats, coenofloras of the classes of pioneer vegetation and their aboriginal fractions has been analyzed according to Jaccard index.Taxonomic structure of the flora of newly formed habitats (represented by 1690 species of 584 genera from 104 families) and coenofloras of the classes of pioneer vegetation of Ukraine (844 species of 338 genera from 80 families) was analyzed. It has been found that similarity of both groups according to Jaccard index is 0.28. The majority of species of the flora of newly formed habitats and coenofloras of the classes of pioneer vegetation in Ukraine belong to Magnoliophyta. Vascular spore and gymnosperm plants in both groups are less significant. Ten leading families (Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae, Caryophyllaceae, Chenopodiaceae, Lamiaceae, Apiaceae, Scrophulariaceae and Polygonaceae) include 63.2% of species in newly formed habitats and 66.3% in pioneer plant communities. The family spectra of the pioneer vegetation classes were analyzed. The floristic proportions were established, which indicate that both floras are historically young and represent physical and geographical pecularities of the environmental conditions as well as high fluctuation activity of ecological processes. The aboriginal fraction was studied; it contains 560 species of 252 genera from 70 families. Similarity of the species composition of the newly formed habitats, coenofloras of the classes of pioneer vegetation and their aboriginal fractions has been analyzed according to Jaccard index. 2017 Article Систематична структура ценофлор класів піонерної рослинності України / Д.В. Дубина, Т.В. Дворецький, С.М. Ємельянова, Т.П. Дзюба, П.А. Тимошенко // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 5. — С. 421-430. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0372-4123 DOI: 10.15407/ukrbotj74.05.421 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175678 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Систематика, флористика, географія рослин Систематика, флористика, географія рослин |
| spellingShingle |
Систематика, флористика, географія рослин Систематика, флористика, географія рослин Дубина, Д.В. Дворецький, Т.В. Ємельянова, С.М. Дзюба, Т.П. Тимошенко, П.А. Систематична структура ценофлор класів піонерної рослинності України Український ботанічний журнал |
| description |
Проаналізовано систематичну структуру флори новоутворених екотопів, яка нараховує 1690 видів судинних рослин, що належать до 104 родин і 584 родів, і ценофлору класів піонерної рослинності України, репрезентовану 844 видами із 80 родин і 338 родів. Установлено, що подібність флор обох груп за коефіцієнтом Жаккара складає 0,28. Переважна більшість видів флори новоутворених екотопів України та ценофлор класів піонерної рослинності належить до відділу Magnoliophyta. Судинні спорові та голонасінні в обох групах відіграють незначну роль. Десять провідних родин, до яких належать Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae, Caryophyllaceae, Chenopodiaceae, Lamiaceae, Apiaceae, Scrophulariaceae i Polygonaceae, об'єднують 63,2% видів на новоутворених екотопах та 66,3% – у піонерних угрупованнях. Подано аналіз родинних спектрів за класами піонерної рослинності. Встановлено флористичні співвідношення, які вказують на молодий історичний вік відповідних флор та відображають своєрідність фізико-географічного середовища, зокрема високу флуктуаційну активність екологічних процесів. Досліджено аборигенну фракцію, яка нараховує 560 видів, що належать до 252 родів та 70 родин. Проаналізовано подібність видового складу флори новоутворених екотопів, ценофлор класів піонерної рослинності та їхніх аборигенних фракцій за коефіцієнтом Жаккара. |
| format |
Article |
| author |
Дубина, Д.В. Дворецький, Т.В. Ємельянова, С.М. Дзюба, Т.П. Тимошенко, П.А. |
| author_facet |
Дубина, Д.В. Дворецький, Т.В. Ємельянова, С.М. Дзюба, Т.П. Тимошенко, П.А. |
| author_sort |
Дубина, Д.В. |
| title |
Систематична структура ценофлор класів піонерної рослинності України |
| title_short |
Систематична структура ценофлор класів піонерної рослинності України |
| title_full |
Систематична структура ценофлор класів піонерної рослинності України |
| title_fullStr |
Систематична структура ценофлор класів піонерної рослинності України |
| title_full_unstemmed |
Систематична структура ценофлор класів піонерної рослинності України |
| title_sort |
систематична структура ценофлор класів піонерної рослинності україни |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Систематика, флористика, географія рослин |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175678 |
| citation_txt |
Систематична структура ценофлор класів піонерної рослинності України / Д.В. Дубина, Т.В. Дворецький, С.М. Ємельянова, Т.П. Дзюба, П.А. Тимошенко // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 5. — С. 421-430. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Український ботанічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT dubinadv sistematičnastrukturacenoflorklasívpíonernoíroslinnostíukraíni AT dvorecʹkijtv sistematičnastrukturacenoflorklasívpíonernoíroslinnostíukraíni AT êmelʹânovasm sistematičnastrukturacenoflorklasívpíonernoíroslinnostíukraíni AT dzûbatp sistematičnastrukturacenoflorklasívpíonernoíroslinnostíukraíni AT timošenkopa sistematičnastrukturacenoflorklasívpíonernoíroslinnostíukraíni |
| first_indexed |
2025-07-15T13:03:56Z |
| last_indexed |
2025-07-15T13:03:56Z |
| _version_ |
1837718188601638912 |
| fulltext |
421Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
Вступ
Піо нер на рос лин ність – це своє рід ний та уні каль
ний тип ор га ні за ції рос лин но го по кри ву, що ви ко
нує важ ли ву біо ло гіч ну, еко ло гіч ну, ре гу ля тор ну,
рек реа цій ну та ба га то ін ших функ цій, висту пає
пер вин ним про ду цен том ор га ніч ної ре чо ви ни і є
ста бі лі зую чим по чат ком та важ ли вим фак то ром
для роз ви тку уг ру по вань. Еко то пи, на яких вона
фор му єть ся, є ре фу гіу ма ми для ба гатьох ви дів рос
лин і тва рин, ка на ла ми роз се лен ня їхньо го ге не
тич но го ма те ріа лу, а та кож міс цем пер вин но го за
не сен ня та роз по всю джен ня ад вен тив них ви дів. У
зв'язку із під ви ще ною флук туа цій ною ак тив ністю
та ви со кою ін тен сив ністю еко ло гіч них про це сів
но во ут во ре ні екотопи ма ють спе ци фіч ний фло
ристич ний і це но тич ний склад, а та кож особ ли ві
ме ха ніз ми стій кості.
Од ним із важ ли вих ас пек тів вив чен ня піо нер
ної рос лин ності є по рів няль ний ана ліз це ноф лор,
пе ре важ но їх ніх сис те ма тич них струк тур. За галь на
кіль кість та склад про від них ро дин, ро дів, а та кож
спів від но шен ня ви дів у цих так со нах да ють мож
ли вість ха рак те ри зу ва ти фло ристич ний склад кіль
кіс но та якіс но, ро би ти ви снов ки щодо їхньо го ба
гатст ва й різ но ма ніт ності, про во ди ти ран жу ван ня
в сис те мі собі по діб них. На від мі ну від ін ших по
каз ни ків фло ристич но го ана лі зу, на сис те ма тич ні
спек три різ них іє рар хіч них рів нів мен шою мі рою
впли ва ють різ ни ця площ ви яв лен ня, аб со лют ні
кіль кіс ні по каз ни ки ви до во го скла ду та не пов но
та його ін вен та ри за ції. Крім того, пев на хро но ло
гіч на кон сер ва тив ність сис те ма тич ної струк ту ри,
зок ре ма щодо впли ву фак то рів нав ко лишньо го се
ре до ви ща, пе ре тво рю ють її на ва го му ді аг ностич
ну та стій ку біо ло гіч ну оз на ку для з'ясування пи
тань фло ро ге не зу, зок ре ма ви яв лен ня іс то рич них
зв'язків.
Піо нер на рос лин ність як об'єкт спе ці аль но го
до слі джен ня в Ук ра ї ні, на від мі ну від кра їн За хід
ної та Цен траль ної Єв ро пи, три ва лий час за ли ша
ла ся поза ува гою нау ков ців. Фі то це но зи но во ут во
ре них еко то пів роз гля да ли ся віт чиз ня ни ми гео бо
doi: 10.15407/ukrbotj74.05.421
Систематична структура ценофлор класів піонерної рослинності
України
Дмитро В. ДУБИНА, Тарас В. ДВОРЕЦЬКИЙ, Світлана М. ЄМЕЛЬЯНОВА, Тетяна П. ДЗЮБА,
Павло А. ТИМОШЕНКО
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, Київ 01004, Україна
geobot@ukr.net
Dubyna D.V., Dvoretzkiy T.V., Iemelianova S.M., Dziuba T.P., Tymoshenko P.A. Taxonomic structure of coenofloras of the
classes of pioneer vegetation of Ukraine. Ukr. Bot. J., 2017, 74(5): 421–430.
M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Science of Ukraine
2, Tereshchenkivska Str., Kyiv 01004, Ukraine
geobot@ukr.net
Abstract. Taxonomic structure of the flora of newly formed habitats (represented by 1690 species of 584 genera from 104 families)
and coenofloras of the classes of pioneer vegetation of Ukraine (844 species of 338 genera from 80 families) was analyzed.
It has been found that similarity of both groups according to Jaccard index is 0.28. The majority of species of the flora of
newly formed habitats and coenofloras of the classes of pioneer vegetation in Ukraine belong to Magnoliophyta. Vascular spore
and gymnosperm plants in both groups are less significant. Ten leading families (Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae,
Caryophyllaceae, Chenopodiaceae, Lamiaceae, Apiaceae, Scrophulariaceae and Polygonaceae) include 63.2% of species in newly
formed habitats and 66.3% in pioneer plant communities. The family spectra of the pioneer vegetation classes were analyzed.
The floristic proportions were established, which indicate that both floras are historically young and represent physical and
geographical pecularities of the environmental conditions as well as high fluctuation activity of ecological processes. The
aboriginal fraction was studied; it contains 560 species of 252 genera from 70 families. Similarity of the species composition
of the newly formed habitats, coenofloras of the classes of pioneer vegetation and their aboriginal fractions has been analyzed
according to Jaccard index.
Keywords: flora, coenoflora, systematic structure, pioneer vegetation, Ukraine
© Д.В. ДУБИНА, Т.В. ДВОРЕЦЬКИЙ, С.М. ЄМЕЛЬЯНОВА,
Т.П. ДЗЮБА, П.А. ТИМОШЕНКО, 2017
422 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
наль ні опи си, ви ко на ні ав то ра ми про тя гом 1984–
2015 рр., а та кож гео бо та ніч ні ма те ріа ли із чис лен
них пуб лі ка цій, на ве де ні в ін ших ро бо тах (Dubyna
et al., 2016).
Сис те ма тич на струк ту ра це ноф лор до слі джу
ва ла ся за під хо да ми, за про по но ва ни ми О.І. Тол
ма чо вим (Tolmachev, 1974). При йня то мо но ти по
вий стан дарт виду. Но менк ла ту ра так со нів подана
переважно від по від но до так со но міч но го ви дан ня
"Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural cheklist"
(Mosyakin, Fedoronchuk, 1999).
У ро бо ті ви ко риста но гео бо та ніч ні опи си, про
ве де ні в міс цез ростан нях піо нер ної рос лин ності.
Ана ліз по діб ності фло ри здій сню ва ли за до по мо
гою кое фі ці єн тів Жак ка ра та кластер но го ана лі
зу (Vasilevich, 1969; Shmidt, 1980), роз ра хун ки – з
ви ко ристан ням ста тистич ної про гра ми R вер
сії 3.3.1, біб ліо тек CA (Greenacre et al., 2016), та
FACTOEXTRA (Kassambara, Mundt, 2017).
Ре зуль та ти та об го во рен ня
За да ни ми польо вих до слі джень ав то рів, лі те ра тур
ни ми і гер бар ни ми ма те ріа ла ми вста нов ле но, що
фло ра но во ут во ре них еко то пів Ук ра ї ни (зі сфор мо
ва ною і не сфор мо ва ною рос лин ністю) на ра хо вує
1690 ви дів су дин них рос лин, які на ле жать до 104
ро дин і 584 ро дів. У її струк ту рі по ло ви на так со но
міч но го скла ду ви яв ле на у це ноф ло рах кла сів піо
нер ної рос лин ності, які у су куп ності представ ле ні
844 ви да ми, що ре пре зен ту ють 80 ро дин і 338 ро дів.
По діб ність обох груп за кое фі ці єн том Жак ка ра за
га лом не ви со ка і скла дає лише 0,28.
Пе ре важ на біль шість ви дів фло ри но во ут во ре них
еко то пів та це ноф лор кла сів піо нер ної рос лин ності
Ук ра ї ни на ле жить до від ді лу Magnoliophyta – 1678
(99,28% за галь ної кіль кості) та 837 ви дів (99,20%)
від по від но (табл. 1). На Liliopsida у двох про ана лі
зо ва них гру пах при па дає 263 види (15,56%) – но
во ут во ре ні еко то пи та 166 ви дів (19,70%) – це ноф
ло ри кла сів; на Magnoliopsida – 1415 ви дів (83,72%)
і 671 (79,50%) від по від но. Спів від но шен ня між
цими кла са ми ста но вить 1,0:5,4 у фло рі но во ут во
ре них еко то пів та 1:4 у це ноф ло рах кла сів піо нер ної
рос лин ності, що пе ре ви щує зна чен ня цьо го ж по
каз ни ка для флор Се редньої Єв ро пи (1,0:2,9–3,4)
(Tolmachev, 1974) і від по ві дає фло рам, які пов'язані
із Дав нім Се ред зем но мор'ям (1,0:4,0–4,5) (Didukh,
1992). Су дин ні спо ро ві та го ло на сін ні у про ана лі
зо ва них гру пах за га лом ві ді гра ють не знач ну роль.
та ні ка ми за зви чай у ком плек сі з ін ши ми ти па ми
ор га ні за ції рос лин ності й зде біль шо го в син так со
но міч но му ас пек ті. На сам пе ред, такі до слі джен
ня були спря мо ва ні на про ве ден ня ін вен та ри за ції
на яв но го фі то це но різ но ма ніт тя. Опуб лі ко ва но
ряд уза галь нюю чих ро біт, в яких на ос но ві кри тич
них ре ві зій було вста нов ле но син так со но міч ний
склад та з'ясовано еко ло гоце но тич ні особ ли вості
уг ру по вань ок ре мих кла сів рос лин ності (Dubyna
et al., 2007, 2012, 2014, 2015; Kuzemko, 2009). На
то мість до слі джень із вста нов лен ня сис те ма тич ної
струк ту ри фло ри піо нер них фі то це но зів Ук ра ї ни
досі не було про ве де но. Вод но час такі да ні, крім
розв'язання ба гатьох нау ко вотео ре тич них пи тань,
є не об хід ни ми для уточ нен ня об ся гів та спо рід не
ності син так со нів піо нер ної рос лин ності, зок ре ма
кри тич них. Ве ли ке зна чен ня має та кож з'ясування
міс ця це ноф лор ви ді ле них син так со нів в об ся зі
кла сів у фло рі но во ут во ре них еко то пів Ук ра ї ни в
ці ло му, а та кож ролі або ри ген них ви дів у їхньо му
фор му ван ні. Це, в свою чер гу, до зво лить оці ни ти
сту пінь і ха рак тер це но тич них зв'язків, їх ніх тен
ден цій, що спри яти ме більш гли бо ко му пі знан ню
да но го типу ор га ні за ції рос лин ності – мо ло до му за
міс цем і давньо му за іс то рі єю фор му ван ня.
Ме тою ро бо ти є ви яв лен ня ви до во го скла ду та
вста нов лен ня сис те ма тич ної струк ту ри це ноф лор
(ти по ло гіч них флор) кла сів піо нер ної рос лин ності.
Ма те ріа ли та ме то ди
Об'єктами до слі джен ня є це ноф ло ри кла сів
Ammophiletea Br.Bl. et Tx. ex Westhoff et al. 1946,
Bidentetea Tx. et al. ex von Rochow 1951, Cakiletea
maritimae Tx. et Preising in Tx. ex Br.Bl. et Tx.
1952, Crithmo-Staticetea Br.Bl. in Br.Bl. et al. 1952,
Crypsietea aculeatae Vicherek 1973, Festucetea vaginatae
Soó ex Vicherek 1972, Isoëto-Nanojuncetea Br.Bl.
et Tx. in Br.Bl. et al. 1952, Koelerio-Corynephoretea
canescentis Klika in Klika et Novák 1941 та
Therosalicornietea Tx. in Tx. et Oberd. 1958, а та кож
фло ра но во ут во ре них еко то пів Ук ра ї ни. Для ви яв
лен ня спе ци фі ки та діа па зо ну мін ли вості еко ло
гіч них умов про ве де но по рів нян ня сис те ма тич них
спек трів це ноф лор кла сів піо нер ної рос лин ності та
фло ри но во ут во ре них еко то пів Ук ра ї ни. Ос тан ні
роз гля да ють ся як міс цез ростан ня, що утво ри ли ся
внас лі док алю ві аль них та ео ло вих про це сів, а та
кож під впли вом згін нона гін них явищ.
Ос нов ним ма те ріа лом для роз роб лен ня кла си
фі ка ції піо нер ної рос лин ності Ук ра ї ни були ори гі
423Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
Де сять про від них ро дин фло ри но во ут во ре них
еко то пів Ук ра ї ни об'єднують 1069 ви дів (63,2%
їхньої за галь ної кіль кості). Від по від ний по каз ник
для це ноф лор кла сів піо нер ної рос лин ності дещо
ви щий – 560 ви дів (66,3%). На пер ші три ро ди ни у
двох гру пах при па дає 534 види (31,5%) та 308 ви дів
(36,4%) від по від но, що вище, ніж для Ук ра ї ни в ці
ло му (Zaverukha, 1985).
З ана лі зу ро дин них спек трів флор вид но пев ні
від мін ності, які ві доб ра жа ють важ ли ві бо та ні ко
гео гра фіч ні та еко ло гіч ні і, зви чай но, це но тич ні
особ ли вості піо нер ної рос лин ності (рис. 1). Пер ше
міс це се ред про від них у до слі дже них гру пах за ймає
ро ди на Asteraceae, що ха рак тер но для Го ларк ти ки в
ці ло му. У фло рі но во ут во ре них еко то пів вона на
ра хо вує 237 ви дів (14% їхньої за галь ної кіль кості),
у це ноф ло рах кла сів піо нер ної рос лин ності – 144
(17%). Кое фі ці єнт по діб ності між ви до вим скла
дом ро ди ни в обох гру пах скла дає 0,37. Пи то ма вага
Asteraceae знач но збіль шу єть ся в це но зах кла сів
Ammophiletea (19,5%), Festucetea vaginatae (19,9%),
Crypsietea aculeatae (20%) та Crithmo-Staticetea (20%)
(табл. 2).
Дру ге міс це ро ди ни Poaceae пов'язане в пер шу
чер гу із ви со кою еко ло гіч ною пластич ністю та ев
ри топ ністю її представ ни ків. У фло рі но во ут во
ре них еко то пів Ук ра ї ни ро ди на на ра хо вує 161 вид
(9,5% їхньої за галь ної кіль кості), у це ноф ло рах
кла сів піо нер ної рос лин ності – 103 (12,2%). Кое
фі ці єнт по діб ності між ви до вим скла дом ро ди ни
про ана лі зо ва них груп скла дає 0,38. Част ка Poaceae
в так со но міч них спек трах ок ре мих кла сів змі ню
єть ся від 12,7% (Bidentetea) на пе ре зво ло же них еко
то пах до 35% (Crypsietea aculeatae) за умов змін но го
за со лен ня субстра ту.
Особ ли вості еко то пів, час ти на яких фор му єть ся
в умо вах згін нона гін них явищ (при бе реж ні ланд
шаф ти), алю ві аль них і ео ло вих про це сів, зу мов лю
ють ви со ке так со но міч не по ло жен ня Brassicaceae.
Ба га то представ ни ків ро ди ни є ефе ме ра ми, що
зроста ють у різ ко змін них еко ло гіч них умо вах,
або ж є си нан троп ни ми ви да ми, які за пос лаб ле
ної кон ку рен ції че рез від сут ність сфор мо ва но го
рос лин но го по кри ву, ак тив но по ши рю ють ся. У
фло рі но во ут во ре них еко то пів Brassicaceae за ймає
тре тє міс це і за га лом ре пре зен то ва на 136 ви да ми
(8%). На то мість у це ноф ло рах кла сів піо нер ної
рос лин ності Ук ра ї ни ро ди на за ймає чет вер те міс
це і на лі чує 54 види (6,4%). Зна чен ня кое фі ці єн та
Жак ка ра ста но вить 0,3. Най біль ше представ ни ків
Brassicaceae від мі че но в уг ру по ван нях Ammophiletea
(11,4%) та Cakiletea maritimae (10,2%).
Чет вер те міс це у фло рі но во ут во ре них еко то пів
на ле жить Fabaceae, яка на ра хо вує 100 (5,9%) ви дів.
У це ноф ло рах кла сів піо нер ної рос лин ності Ук ра ї
ни її так со но міч ний ранг від по ві дає п'ятому міс цю
(42 види, або 5%). Кое фі ці єнт по діб ності ви до во
го скла ду ро ди ни для ана лі зо ва них груп є най ниж
чим – 0,19. Ба га то її представ ни ків є си нан троп ни
ми ви да ми, які хоч і по ши рю ють ся в ме жах но во
ут во ре них еко то пів, але че рез екст ре маль ні умо ви
міс цез ростань їхня участь у фор му ван ні це но зів
не ви со ка. Най час ті ше види з Fabaceae зроста ють
у це но зах Ammophiletea (5,7%), Festucetea vaginatae
(5,6%) та Crithmo-Staticetea (5,7%).
Таблиця 1. Кількісний розподіл таксономічних одиниць флори новоутворених екотопів та ценофлор класів піонерної рослинності
України
Table 1. Quantitative distribution of high-tank taxa (divisions and classes) of the flora of newly formed habitats and coenofloras of the
classes of pioneer vegetation of Ukraine
Таксон
Кількість/відсоток загальної кількості
родин родів видів
НЕУ* ЦФ НЕУ ЦФ НЕУ ЦФ
Equisetophyta 1/0,96 1/1,25 1/0,20 1/0,30 8/0,50 5/0,60
Polypodiophyta 2/1,92 – 2/0,40 – 2/0,10 –
Pinophyta 1/0,96 2/1,50 1/0,20 2/0,60 1/0,06 2/0,20
Lycopodiophyta 1/0,96 – 1/0,20 – 1/0,06 –
Magnoliophyta: 99/95,20 77/96,25 579/99 335/99,10 1678/99,28 837/99,2
Magnoliopsida 86/82,70 64/80 483/83 270/79,90 1415/83,72 671/79,5
Liliopsida 13/12,50 13/16,25 96/16 65/19,20 263/15,56 166/19,7
Усього 104/100 80/100 584/100 338/100 1690/100 844/100
* НЕУ – флора новоутворених екотопів України, ЦФ – ценофлори класів піонерної рослинності України.
424 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
Рис. 1. Спектр провідних родин флори новоутворених екотопів (1) і ценофлор класів піонерної рослинності (2) України
Fig. 1. Spectrum of the leading families of the flora of newly formed habitats (1) and coenofloras of the classes of pioneer
vegetation (2) of Ukraine
Таблиця 2. Розподіл родин у флорах за класами піонерної рослинності України
Table 2. Distribution of families among floras of classes of pioneer vegetation of Ukraine
Родина
Клас
AMM* BID CAK CRI CRY FEV ISO COR THE
Asteraceae
24
19,5%
28
16,2%
8
13,6%
14
20%
4
20%
82
19,9%
29
15,6%
37
17,9%
12
12,6%
Poaceae
18
14,6%
22
12,7%
14
23,7%
12
17,1%
7
35%
55
13,3%
25
13,4%
30
14,5%
19
20%
Caryophyllaceae
6
4,9%
3
1,7%
4
6,8%
3
4,3%
–
34
8,3%
7
3,8%
29
14,%
6
6,3%
Brassicaceae
14
11,4%
9
5,2%
6
10,2%
5
7,1%
–
36
8,7%
5
2,7%
6
2,9%
8
8,4%
Fabaceae
7
5,7%
4
2,3%
3
5,1%
4
5,7%
–
23
5,6%
8
4,3%
11
5,3%
2
2,1%
Chenopodiaceae
9
7,3%
4
2,3%
8
13,6%
4
5,7%
1
5,0%
13
3,2%
4
2,2%
1
0,5%
24
25,3%
Lamiaceae
3
2,4%
11
6,4%
–
1
1,4%
–
17
4,1%
8
4,3%
7
3,4%
–
Scrophulariaceae
2
1,6%
7
4,0%
1
1,7%
– –
17
4,1%
6
3,2%
12
5,8%
1
1,1%
Polygonaceae
4
3,3%
13
7,5%
2
3,4%
–
2
10,0%
9
2,2%
15
8,1%
7
3,4%
2
2,1%
Apiaceae
7
5,7%
6
3,5%
3
5,1%
5
7,1%
–
11
2,7%
3
1,6%
2
1%
1
1,1%
* Тут і в табл. 3, 4 та на дендрограмах для позначення класів використано мнемокоди, запропоновані Л. Муциною
зі співавторами (Mucina et al., 2016): AMM — Ammophiletea, BID — Bidentetea, CAK — Cakiletea maritimae, CRI —
Crithmo-Staticetea, CRY — Crypsietea aculeatae, FEV — Festucetea vaginatae, ISO — Isoëto-Nanojuncetea, COR – Koelerio-
Corynephoretea canescentis, THE — Therosalicornietea. Відсотки вказують на частку видів родини у систематичному
спектрі класу.
425Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
(3,7%). Кое фі ці єнт ви до вої по діб ності до рів нює
0,34. Від нос но ви со ке сис те ма тич не по ло жен ня
ро ди ни зу мов ле не різ но ма ніт тям пе ре зво ло же
них алю ві аль них еко то пів. В уг ру по ван нях, зок
ре ма Bidentetea (7,5%), Isoëto-Nanojuncetea (8,1%)
та Crypsietea aculeatae (10%), представ ни ки ро ди ни
ма ють най біль шу пи то му вагу.
Реш та ро дин у роз гля ну тих гру пах ха рак те ри зу
ють ся знач но мен шою кіль кістю ви дів і скла да ють
від по від но 36,7% і 33,6% їхньої за галь ної кіль кості.
У це ноф ло рах ок ре мих кла сів піо нер ної рос лин
ності Ук ра ї ни на ве де ні ро ди ни та кож є пе ре ва жаю
чи ми, але їх ній роз по діл дещо від мін ний (табл. 2).
При ана лі зі ро дин них спек трів це ноф лор, зок ре ма
на рів ні пер шої тріа ди, яка при по рів нян ні є най
більш по ка зо вою (Shmidt, 1980; Khokhryakov, 2000),
вста нов ле но, що роз та шу ван ня трьох про від них
ро дин у кла сах Ammophiletea, Cakiletea maritimae та
Festucetea vaginatae пов ністю спів па дає з їх нім роз
по ді лом у спек трі фло ри но во ут во ре них еко то пів
Ук ра ї ни. На то мість пер ша тріа да це ноф лор кла сів
піо нер ної рос лин ності по вто рю єть ся у Koelerio-
Corynephoretea canescentis. У це ноф ло рах ін ших кла
сів рос лин ності до трьох провідних (крім Asteraceae
та Poaceae) у Bidentetea, Isoëto-Nanojuncetea і Crypsietea
aculeatae належить родина Polygonaceae, а у Crithmo-
Staticetea і Therosalicornietea – Chenopodiaceae.
У ці ло му спектр про від них ро дин це ноф лор кла
сів піонерної рос лин ності Ук ра ї ни, зав дя ки ви
со ко му так со но міч но му по ло жен ню Brassicaceae,
Fabaceae, Scrophulariaceae, Chenopodiaceae та
Apiaceae, свід чить про її піо нер ний ха рак тер, тоб
то по ни жен ня це но тич ної конкуренції спри яє за
се лен ню ви дів із пів ден них фло ристич них цен трів.
Фло ра но во ут во ре них еко то пів Ук ра ї ни від зна
ча єть ся по лі мор фіз мом. Так, 50 ро дин (або 48%
за галь ної кількості) ма ють у своє му скла ді по 5 і
біль ше ви дів. Для роз гля ну тих кла сів піо нер ної
рос лин ності цей по каз ник мен ший – 30 ро дин
(39,7%). Спів від но шен ня між ро ди на ми, ро да ми
й ви да ми фло ри но во ут во ре них еко то пів скла дає
1,0:5,6:16,3, це ноф лор кла сів піо нер ної рос лин
ності – 1,0:4,3:10,7. Як і у ви пад ку з роз по ді лом за
кіль кістю ви дів у ро ди нах, фло ристич ні про пор ції в
ок ре мих кла сах та кож сут тє во від різ няють ся. Най
більш на бли же ною до за галь них вия ви ла ся про
пор ція у Festucetea vaginatae – 1,0:3,5:7,6. У Koelerio-
Corynephoretea canescentis вона складає 1,0:3,0:4,9;
Therosalicornietea – 1,0:2,9:4,8; Ammophiletea –
1,0:2,9:4,2; Bidentetea – 1,0:2,9:4,1; Isoëto-
Nanojuncetea – 1,0:2,5:4,4; Cakiletea maritimae –
Ро ди на Caryophyllaceae, яка є ха рак тер ною для
Пів ден ної Єв ро пи та Се ред зем но мор'я, у фло ри
стич но му спек трі но во ут во ре них еко то пів за ймає
п'яте міс це і має 96 ви дів (5,7%). На то мість у це
ноф ло рах кла сів піо нер ної рос лин ності Ук ра ї ни
вона ре пре зен то ва на 61 ви дом (7,2%) і вхо дить
до про від них, за ймаю чи тре тє міс це. Кое фі ці єнт
по діб ності Жак ка ра до рів нює 0,23. Най час ті ше
представ ни ки Caryophyllaceae ви яв ле ні в уг ру по
ван нях кла су Koelerio-Corynephoretea canescentis
(14%).
Шос те й сьо ме міс ця від по від но Chenopodiaceae
та Lamiaceae у фло рі но во ут во ре них еко то пів та це
ноф ло рах кла сів піо нер ної рос лин ності Ук ра ї ни
по яс ню єть ся знач ною ди фе рен ціа ці єю еко ло гіч
них умов. У пер шій гру пі ро ди ни представ ле ні 82
ви да ми (4,9%) та 75 (4,4%) від по від но. У дру гій –
нараховують по 34 види (4%). Кое фі ці єн ти по діб
ності для обох ро дин ма ють се ред ні по каз ни ки,
для Chenopodiaceae – 0,33, для Lamiaceae – 0,31.
Най біль ше Chenopodiaceae ре пре зен то ва на у за со
ле них міс цез ростан нях. У це но зах Therosalicornietea
(25,3%) ро ди на очо лює сис те ма тич ний спектр.
Представ ни ки Lamiaceae бе руть участь у фор му
ван ні не всіх піо нер них уг ру по вань. Най біль ша
част ка ви дів ро ди ни при та ман на кла су Bidentetea
(6,4%). В ін ших це но зах вони тра п ляють ся рідко.
Восьме міс це у спек трі фло ри но во ут во ре них
еко то пів на ле жить Apiaceae, яка на ра хо вує 63 види
(3,7% їхньої за галь ної кіль кості). На то мість у кла
сах, що ре пре зен ту ють піо нер ну рос лин ність Ук
ра ї ни, де част ка її представ ни ків до ся гає 2,8% (24
види), ро ди на є ос танньою се ред про від них. Кое
фі ці єнт ви до вої по діб ності в ана лі зо ва них гру пах
не ви со кий (0,21).
Ро ди на Scrophulariaceae (у традиційному
розумінні) у фло рі но во ут во ре них еко то пів та це
ноф ло рах кла сів піо нер ної рос лин ності Ук ра ї ни за
ймає дев'яте та восьме міс ця від по від но. У пер шій
гру пі част ка Scrophulariaceae скла дає 3,6% (60 ви дів),
у дру гій – 3,9% (33 види). Кое фі ці єнт по діб ності
Жак ка ра до рів нює 0,31. За га лом представ ни ки ро
ди ни ві ді гра ють не знач ну роль у фор му ван ні рос
лин них уг ру по вань. Їхня пи то ма вага де що збіль
шу єть ся у пса мо фіт них (Koelerio-Corynephoretea
canescentis – 5,8%) і є най ниж чою у при морських за
со ле них (Therosalicornietea – 1,1%) фі то це но зах.
На де ся то му міс ці у фло рі но во ут во ре них еко
то пів зна хо дить ся ро ди на Polygonaceae. Вона
представ ле на 59 ви да ми (3,5%). У це ноф ло рах про
ана лі зо ва них кла сів ро ди на дев'ята і на лі чує 31 вид
426 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
lanceolata L., Puccinellia distans (Jacq.) Parl., Xanthium
albinum (Widder) H. Scholz). У по ло ви ни з них тра
п ляють ся 32 види (3,8%), 271 вид (32,1%) за фік со
ва но у 2–3 кла сах. Гру па ви дів, яка представ ле на
лише в уг ру по ван нях од но го син так со ну най ви
що го ран гу, є най чи сель ні шою і на ра хо вує 527 ви
дів (62,4%). Най біль ша їхня кіль кість ви яв ле на у
Festucetea vaginatae (202 види або 49% їхньої за галь
ної кіль кості у кла сі).
Спіль ність ви до во го скла ду кла сів піо нер ної
рос лин ності ви зна ча єть ся шля ха ми їхньо го роз ви т
ку при різ кій змі ні еко ло гіч них умов, що за га лом
ха рак тер но для да но го типу ор га ні за ції. За ана лі
зом ден д ро гра ми по діб ності ви яв ле но п'ять груп
класте рів (рис. 2). Пер ший сфор мо ва ний фло
рою но во ут во ре них екотопів Ук ра ї ни, він під твер д
жує слаб ку схо жість двох роз гля ну тих груп і об
ґрун то ву єть ся ще й низьким зна чен ням кое фі ці єн
та Жак ка ра при від по від но му по рів нян ні (табл. 3).
Дру гий і тре тій кластер фор мує фло ра пса мо фіт
них еко то пів, зай ня тих уг ру по ван ня ми Festucetea
vaginatae та Koelerio-Corynephoretea canescentis. Ос
тан ні від зна ча ють ся най різ но ма ніт ні шим ви до
вим скла дом се ред усіх роз гля ну тих кла сів і, як і
пер ший кластер, ха рак те ри зу ють ся не ви со ки ми
зна чен ня ми кое фі ці єн та по діб ності (табл. 3). Чет
вер тий кластер об'єднує це ноф ло ри уг ру по вань,
які фор му ють ся в ме жах еко то пів морських уз бе
реж (Ammophiletea, Cakiletea maritimae, Crithmo-
1,0:2,4:3,1, Crithmo-Staticetea – 1,0:2,3:2,9, Crypsietea
aculeatae – 1,:1,8:2,0. Такі зна чен ня ві доб ра жа ють
своє рід ність фі зи когео гра фіч но го се ре до ви ща,
зок ре ма ви со ку флук туа цій ну ак тив ність еко ло гіч
них про це сів.
У всіх кла сах піо нер ної рос лин ності Ук ра ї ни
тра п ляють ся лише 13 спіль них (1,5% за галь ної
кіль кості) ви дів (Aeluropus littoralis (Gouan) Parl.,
Artemisia santonica L., Anisantha tectorum (L.) Nevski,
Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Cichorium intybus L.,
Cynanchum acutum L., Cynodon dactylon (L.) Pers.,
Elytrigia repens (L.) Nevski, Melilotus albus Medik.,
Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Plantago
Рис. 2. Дендрограма подібності
флор новоутворених екотопів
і ценофлор класів піонерної
рослинності України за видовим
складом
Fig. 2. Similarity dendrogram of the
floras of newly formed habitats and
coenofloras of the classes of pioneer
vegetation of Ukraine according to
species composition
Таблиця 3. Коефіцієнти Жаккара для флори новоутворених
екотопів і ценофлор класів піонерної рослинності України
Table 3. Jaccard indices of the flora of newly formed habitats
and coenofloras of the classes of pioneer vegetation of Ukraine
Мнемо
коди
НЕУ AMM BID CAK CRI CRY FEV ISO COR
AMM 0,11
BID 0,16 0,09
CAK 0,06 0,44 0,06
CRI 0,05 0,32 0,04 0,39
CRY 0,02 0,08 0,02 0,15 0,11
FEV 0,27 0,34 0,10 0,17 0,17 0,03
ISO 0,16 0,11 0,39 0,05 0,04 0,05 0,12
COR 0,12 0,12 0,13 0,04 0,06 0 0,28 0,14
THE 0,08 0,25 0,05 0,25 0,23 0,17 0,15 0,06 0,05
427Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
восьме міс ця відповідно займають Chenopodiaceae і
Scrophulariaceae (по 21/3,7%). Дев'яте – Polygonaceae
(19 ви дів, 3,4%). За вер шує де сят ку про від них ро ди
на Lamiaceae – 17 ви дів (3%).
На від мі ну від за галь но го роз по ді лу про від
них ро дин це ноф лор кла сів піо нер ної рос лин
ності Ук ра ї ни, в або ри ген ній фрак ції більш ви со
кі по зи ції за йма ють Cyperaceae, Scrophulariaceae
і Polygonaceae, представ ле ні в ос нов но му ба га
то річ ни ка ми. Ниж чі так со но міч ні ран ги ма ють
Lamiaceae і Chenopodiaceae, се ред яких ба га то ад
вен тив них ви дів.
У це ноф ло рах ок ре мих кла сів піо нер ної рос
лин ності на ве де ні ро ди ни та кож є про від ни ми
(табл. 4). Так, у біль шості ви щих син так со нів пер
ша тріа да від по ві дає за галь но му роз по ді лу. Знач но
від різ ня єть ся вона у сис те ма тич но му спек трі це
ноф ло ри кла су Isoëto-Nanojuncetea, у якій про від ні
по зи ції за йма ють ро ди ни Cyperaceae i Polygonaceae.
Ана ліз по діб ності або ри ген них фрак цій цено
флор кла сів піо нер ної рос лин ності Ук ра ї ни за кое
фі ці єн та ми Жак ка ра (табл. 5) вия вив їх ній роз по
діл між п'ятьма ден д ри та ми, які від по ві да ють ок ре
мим класте рам або їх нім гру пам (рис. 3).
Пер ші два класте ри, як і у від по від ній ден д ро
гра мі за за галь ним ви до вим скла дом, фор му ють
або ри ген ні фрак ції це ноф лор уг ру по вань алю
ві аль них піс ків і пі ща них сте пів (рис. 3). Роз по
Staticetea) та за со ле них при морських і кон ти
нен таль них ді ля нок (Therosalicornietea, Crypsietea
aculeatae). У цьо му класте рі ви ді ляють ся дві під
гру пи (рис. 2). Пер ша представ ле на фло рою еко то
пів морських уз бе реж і ха рак те ри зу єть ся най біль
шим зна чен ням кое фі ці єн та по діб ності (табл. 3).
Дру га – ре пре зен тує фло ру за со ле них еко то пів, із
дещо ниж чи ми зна чен ня ми кое фі ці єн та Жак ка ра
(табл. 3). П'ятий кластер фор мує фло ра це но зів уз
бе реж кон ти нен таль них во дойм, зок ре ма Bidentetea
та Isoëto-Nanojuncetea. Кое фі ці єнт Жак ка ра для цих
кла сів най ви щий – 0,39.
Для оцін ки або ри ген но го ядра це ноф лор кла
сів піо нер ної рос лин ності Ук ра ї ни про ве де но
до слі джен ня їх ніх від по від них фрак цій, які на
ра хо ву ють 560 ви дів з 252 ро дів та 70 ро дин. За
ана лізом де ся ти про від них ро дин, на пер шому
міс ці родина Asteraceae, яка на ра хо вує 87 ви дів
(15,5% їхньої за галь ної чи сель ності) в або ри ген
ній фрак ції це ноф лор кла сів піо нер ної рос лин
ності. На дру го му – Poaceae з 83 видами (14,8%).
Пер шу тріа ду ро дин за вер шує Caryophyllaceae, яка
представ ле на 46 ви да ми (8,2%). Чет вер те та п'яте
міс ця в або ри ген ній фрак ції це ноф лор кла сів піо
нер ної рос лин ності Ук ра ї ни за йма ють ти по ві для
арид них те ри то рій ро ди ни Brassicaceae (26 види,
4,6%) та Fabaceae (23/4,1%) від по від но. На шос
тому місці ро ди на Cyperaceae (22/3,9%). Сьо ме та
Таблиця 4. Розподіл десяти провідних родин аборигенної фракції по класах піонерної рослинності України
Table 4. Distribution of leading families of the aboriginal fraction among classes of pioneer vegetation of Ukraine
Родина
Клас
AMM BID CAK CRI CRY FEV ISO COR THE
Asteraceae
13
17,8%
7
7,8%
5
16,7%
5
11,6%
3
18,8%
56
20,6%
7
6,7%
27
18,4%
7
9,7%
Poaceae
15
20,5%
17
18,3%
10
33,3%
9
20,9%
7
43,8%
44
16,2%
15
14,3%
26
17,7%
14
19,4%
Caryophyllaceae
4
5,5%
–
3
10,0%
– –
29
10,7%
1
1,0%
19
12,9%
6
8,0%
Brassicaceae
6
8,2%
6
6,7%
2
6,7%
3
7,0%
–
14
5,1%
4
3,8%
3
8,2%
3
4,2%
Fabaceae
1
1,4%
– –
3
7,0%
–
12
4,4%
4
3,8%
5
3,4%
1
1,4%
Cyperaceae
1
1,4%
5
5,6%
1
3,3%
–
1
6,3%
4
1,5%
14
13,3%
4
2,7%
2
2,8%
Chenopodiaceae
6
8,2%
–
2
6,7%
3
7%
1
6,3%
6
2,2%
–
1
0,7%
19
26,4%
Scrophulariaceae
2
2,7%
4
4,4%
1
3,3%
– –
12
4,4%
5
4,8%
5
3,4%
1
1,4%
Polygonaceae
2
2,7%
6
6,7%
1
3,3%
– –
7
2,6%
9
8,6%
5
3,4%
2
2,8%
Lamiaceae
2
2,7%
2
2,2%
– – –
11
4,0%
3
2,9%
6
4,1%
–
428 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
діл ти по ло гіч них флор Koelerio-Corynephoretea
canescentis та Festucetea vaginatae між різ ни ми ден
д ри та ми ще раз під твер джує фло ристич ну ві до
крем ле ність та еко ло гіч ну са мостій ність на зва них
кла сів. Або ри ген ні фрак ції це ноф лор уг ру по вань
при морських і кон ти нен таль них за со ле них те ри то
рій (Crypsietea aculeatae, Therosalicornietea), а та кож
еко то пів морських уз бе реж (Ammophiletea, Cakiletea
maritimae, Crithmo-Staticetea) ма ють най ви щі зна
чен ня кое фі ці єн та Жак ка ра, є най більш по діб ни
ми за ви до вим скла дом і об'єднані в ок ре му гру пу
класте рів, що сла бко ди фе рен ці йо ва ні між со бою.
Чет вер тий і п'ятий ден д ри ти фор му ють або ри ген
ні фрак ції ти по ло гіч них флор кла сів Bidentetea та
Isoëto-Nanojuncetea, які у по рів нян ні із за галь ним
роз по ді лом утво рю ють са мостій ні класте ри.
Ви снов ки
Фло ра но во ут во ре них еко то пів Ук ра ї ни на ра хо вує
1690 ви дів су дин них рос лин, що на ле жать до 104
ро дин і 584 ро дів. Це ноф ло ри кла сів піо нер ної рос
лин ності Ук ра ї ни за га лом вклю ча ють 844 види із 80
ро дин і 338 ро дів. До де ся ти про від них ро дин в обох
гру пах від но сять ся Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae,
Fabaceae, Caryophyllaceae, Chenopodiaceae, Lamia-
ceae, Apiaceae, Scrophulariaceae i Polygonaceae. Та кий
роз по діл вка зує на се ред зем но морський ха рак тер
до слі дже них флор. Ана ліз або ри ген ної фрак ції це
ноф лор кла сів піо нер ної рос лин ності Ук ра ї ни, яка
представлена 560 ви дами з 252 ро дів та 70 ро дин,
до зво ляє зро би ти ви сно вок про їх ній зв'язок та кож
із бо ре аль ни ми цен тра ми ви до ут во рен ня. От ри ма
ні спів від но шен ня між ро ди на ми, ро да ми й ви да ми
фло ри но во ут во ре них еко то пів вка зу ють на особ
ли вості ор га ні за ції та ди фе рен ціа ції до слі дже них
флор, а та кож ві доб ра жа ють своє рід ність фі зи ко
гео гра фіч но го се ре до ви ща та ви со ку флук туа цій ну
ак тив ність еко ло гіч них про це сів.
Роз гля ну ті від мін ності та ви яв ле ні взає мо за
леж ності з ви со ким сту пе нем дос то вір ності мож на
при йня ти як ета лон для оцін ки при род ної ди на мі
ки піо нер ної рос лин ності Ук ра ї ни.
Таблиця 5. Коефіцієнти Жаккара для аборигенних фракцій
ценофлор класів піонерної рослинності України
Table 5. Jaccard indices for the aboriginal fractions of the
coenofloras of pioneer vegetation of Ukraine
Мнемо
коди
AMM BID CAK CRI CRY FEV ISO COR
BID 0,03
CAK 0,29 0,02
CRI 0,16 0,02 0,22
CRY 0,06 0,02 0,12 0,07
FEV 0,19 0,02 0,08 0,08 0,02
ISO 0,03 0,22 0,02 0,01 0,04 0,04
COR 0,06 0,03 0,02 0,02 0 0,17 0,04
THE 0,14 0,02 0,11 0,11 0,11 0,07 0,04 0,01
Рис. 3. Ден д ро гра ма по діб
ності або ри ген ної фрак ції
це ноф лор класів піо нер ної
рос лин ності Ук ра ї ни за ви
до вим скла дом
Fig. 3. Similarity dendrogram
of the aboriginal fraction of
coenofloras of the classes
of pioneer vegetation of
Ukraine according to species
composition
429Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
Kassambara A., Mundt F. Package ‘factoextra’, available at:
https://cran.rproject.org/web/packages/factoextra/fac
toextra.pdf.
Khokhryakov A.P. Bot. Zhurn., 2000, 85(5): 1–11. [Хох
ряков А.П. Таксономические спектры и их роль в
сравнительной флористике. Бот. журн., 2000, 85(5):
1–11].
Kuzemko A. Dry grasslands on sandy soils in the forest and
forest steppe zones of the plains region of Ukraine: pres
ent state of syntaxonomy. Tuexenia, 2009, 29: 369–390.
Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of
Ukraine. A nomenclatural checklist, Kiev, 1999, xxiii +
345 pp.
Mucina L., Bültmann H., Dierßen K., Theurillat J.P.,
Raus T., Čarni A., Šumberová K., Willner W., Dengler
J., Gavilán García R., Chytrý M., Hájek M., Di Pietro
R., Iakushenko D., Pallas J., Daniëls F.J.A., Bergmei
er E., Santos Guerra A., Ermakov N., Valachovič M.,
Schaminée J.H.J., Lysenko T., Didukh Y.P., Pignatti S.,
Rodwell J.S., Capelo J., Weber H.E., Solomeshch A.,
Dimopoulos P., Aguiar C., Hennekens S.M., Tichý L.
Vegetation of Europe: hierarchical floristic classification
system of vascular plant, bryophyte, lichen, and algal
communities. Appl. Veget. Sci., 2016, 19(1): 1–783.
Shmidt V.M. Statisticheskie metody v sravnitelnoy floristike,
Leningrad: Nauka, 1980, 176 pp. [Шмидт В.М. Ста-
тистические методы в сравнительной флористике,
Л.: Наука, 1980, 176 с.].
Tolmachev A.I. Vvedenie v geografiju rastenij, Leningrad:
Leningr. Univ. Press, 1974, 244 pp. [Толмачев А.И. Вве-
дение в географию растений, Л.: Издво Ленингр. ун
та, 1974, 244 c.].
Vasilevich V.I. Statisticheskie metody v geobotanike, Lenin
grad: Nauka, 1969, 231 pp. [Василевич В.И. Стати-
стические методы в геоботанике, Л.: Наука, 1969,
231 c.].
Zaverukha B.V. Flora Volyno-Podolii i ee genezis, Kiev:
Naukova Dumka, 1985, 192 pp. [Заверуха Б.В.
Флора Волыно-Подолии и ее генезис, Киев: Наук.
думка, 1985, 192 с.].
Рекомендує до друку Надійшла 08.02.2017
Я.П. Дідух
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
Didukh Ya.P. Rastitelnyi pokrov gornogo Kryma (struktura,
dinamika, evolyutsiya i okhrana, Kiev: Naukova Dumka,
1992, 256 pp. [Дидух Я.П. Растительный покров гор-
ного Крыма (структура, динамика, эволюция и охра-
на), Киев: Наук. думка, 1992, 256 с.].
Dubyna D., Dziuba T., Iemelianova S. Class Festucetea vagi-
natae Soo ex Vicherek 1972 in Ukraine. In: 9th European
Dry Grassland Meeting. Dry Grassland of Europe: grazing
and ecosystem services. Abstracts & Excursion Guides,
Prespa, 2012, pp. 44–45.
Dubyna D., Dziuba T., Iemelianova S. Ecologycoenotic
and biogeographic peculiarities of communities of the
Festucetea vaginatae class in Ukraine. In: 23rd Interna-
tional Workshop of the European Vegetation Survey (8–12
May 2014, Ljubljana, Slovenia). Abstracts, Ljubljana:
ZRC Publ. House, 2014, pp. 159.
Dubyna D., Dziuba T., Iemelianova S. Syntaxonomy of veg
etation of annual wetland herbs in Ukraine. In: 58th An-
nual Symposium of the IAVS: Understanding broad-scale
vegetation patterns (19–24 July 2015, Brno, Czech Repub-
lic). Abstracts, Brno: Masaryk Univ., 2015, pp. 104.
Dubyna D.V., Dziuba T.P., Neuhäuslová Z., Solomak
ha V.A., Tyshchenko O.V., Shelyag Sosonko Yu.R. Halo-
phytic vegetation. Vegetation of Ukraine, Kyiv: Phytosocio
centre, 2007, 314 рp. [Дубина Д.В., Дзюба Т.П., Ной
гойзлова З., Соломаха В.А., Тищенко О.В., Шеляг
Сосонко Ю.Р. Галофітна рослинність. Рослинність
України, Київ: Фітосоціоцентр, 2007, 315 с.].
Dubyna D.V., Dvoretskyi T.V., Dzyuba T.P., Tymoshen
ko P.A. Chornomorski Bot. J., 2016, 12(2): 107–123. [Ду
бина Д.В., Дворецький Т.В., Дзюба Т.П., Тимошен
ко П.А. Біоморфологічна структура ценофлор піо
нерної рослинності України. Чорномор. бот. журн.,
2016, 12(2): 107–123.].
Greenacre M., Nenadic O., Friendly M. Package ‘CA’,
available at: https://cran.rproject.org/web/packages/
ca/ca.pdf.
430 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
Ду би на Д.В., Дво рецький Т.В.,Ємель я но ва С.М., Дзю
ба Т.П., Ти мо шен ко П.А. Сис те ма тич на струк ту ра це ноф-
лор кла сів піо нер ної рос лин ності Ук ра ї ни. Укр. бот. журн.,
2017, 74(5): 421–430.
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України,
вул. Терещенківська, 2, Київ 01004, Україна
Про ана лі зо ва но сис те ма тич ну струк ту ру фло ри но во
ут во ре них еко то пів, яка на ра хо вує 1690 ви дів су дин них
рос лин, що на ле жать до 104 ро дин і 584 ро дів, і це ноф
лору кла сів піо нер ної рос лин ності Ук ра ї ни, ре пре зен
то ва ну 844 ви да ми із 80 ро дин і 338 ро дів. Ус та нов ле но,
що по діб ність флор обох груп за кое фі ці єн том Жак ка ра
скла дає 0,28. Пе ре важ на біль шість ви дів фло ри но во
ут во ре них еко то пів Ук ра ї ни та це ноф лор кла сів піо
нер ної рос лин ності на ле жить до від ді лу Magnoliophyta.
Су дин ні спо ро ві та го ло на сін ні в обох гру пах ві ді гра
ють не знач ну роль. Де сять про від них ро дин, до яких
на ле жать Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae,
Caryophyllaceae, Chenopodiaceae, Lamiaceae, Apiaceae,
Scrophulariaceae i Polygonaceae, об'єднують 63,2% ви дів
на но во ут во ре них еко то пах та 66,3% – у піо нер них уг
ру по ван нях. По да но ана ліз ро дин них спек трів за кла
са ми піо нер ної рос лин ності. Вста нов ле но фло ристич ні
спів від но шен ня, які вка зу ють на мо ло дий іс то рич ний
вік від по від них флор та ві доб ра жа ють своє рід ність фі
зи когео гра фіч но го се ре до ви ща, зок ре ма ви со ку флук
туа цій ну ак тив ність еко ло гіч них про це сів. До слі дже но
аборигенну фракцію, яка на ра хо вує 560 ви дів, що на ле
жать до 252 ро дів та 70 ро дин. Про ана лі зо ва но по діб ність
ви до во го скла ду фло ри но во ут во ре них еко то пів, це ноф
лор кла сів піо нер ної рос лин ності та їх ніх або ри ген них
фрак цій за кое фі ці єн том Жак ка ра.
Ключові слова: фло ра, це ноф ло ра, сис те ма тич на струк
ту ра, піо нер на рос лин ність, Ук ра ї на
Дубына Д.В., Дво рец кий Т.В., Емель я но ва С.Н., Дзю
ба Т.П., Ти мо шен ко П.А. Сис те ма ти че ская струк ту ра
це ноф лор клас сов пио нер ной рас ти тель ности Украины.
Укр. бот. журн., 2017,74(5): 421–430.
Инсти тут бо та ни ки им. Н.Г. Хо лод но го НАН Ук раи ны,
ул. Те ре щен ков ская, 2, Киев 01004, Ук раи на
Про ана ли зи ро ва на сис те ма ти че ская струк ту ра фло ры
новообразованных эко то пов, ко то рая на счи ты ва ет 1690
ви дов со су дистых рас те ний, от но ся щих ся к 104 се мейст
вам и 584 ро дам, и це ноф лор клас сов пио нер ной рас ти
тель ности Ук раи ны, представ лен ной 844 ви да ми из 80
се мейств и 338 ро дов. Ус та нов ле но, что сходст во обе их
групп по ко эф фи ци ен ту Жак ка ра состав ля ет 0,28. По
дав ляю щее боль шинст во ви дов фло ры но во об ра зо ван
ных эко то пов Ук раи ны и це ноф лор клас сов пио нер ной
рас ти тель ности от но сит ся к от де лу Magnoliophyta. Со су
дистые спо ро вые и го ло се мен ные в обе их груп пах иг ра ют
не зна чи тель ную роль. Де сять ве ду щих се мейств, к ко то
рым от но сят ся Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae,
Caryophyllaceae, Chenopodiaceae, Lamiaceae, Apiaceae,
Scrophulariaceae и Polygonaceae, объ е ди ня ют 63,2% ви дов
на но во об ра зо ван ных эко то пах и 66,3% – в пио нер ных
со об щест вах. Да ет ся ана лиз спек тров ве ду щих се мейств
по клас сам пио нер ной рас ти тель ности. Ус та нов ле ны
фло ристи че ские со от но ше ния, которые ука зы ва ют на
мо ло дой ис то ри че ский воз раст со от ветст вую щих флор
и от ра жа ют свое об ра зие фи зи когео гра фи че ской сре ды,
в част ности вы со кую флук туа ци он ную ак тив ность эко
ло ги че ских про цес сов. Исследована аборигенная фрак
ция, которая насчитывает 560 ви дов из 252 ро дов и 70
се мейств. Про ана ли зи ро ва ны сходст во ви до во го соста ва
фло ры но во об ра зо ван ных эко то пов, це ноф лор клас сов
пио нер ной рас ти тель ности и их або ри ген ных фрак ций
по ко эф фи ци ен ту Жак ка ра.
Ключевые слова: фло ра, це ноф ло ра, сис те ма ти че ская
струк ту ра, пио нер ная рас ти тель ность, Ук раи на
|