Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України
Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описаний українським мікологом М.Я. Зеровою на основі зразка, зібраного Д.К. Зеровим у 1930 р. на околиці м. Карлівка Полтавської обл. У 1950–1990 рр. гриб знайдено в Донецькій, Кіровоградській, Луганській та Херсонській обл. Оскільки він траплявся з...
Збережено в:
Дата: | 2017 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2017
|
Назва видання: | Український ботанічний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175683 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України / В.П. Гелюта // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 5. — С. 469-474. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описаний
українським мікологом М.Я. Зеровою на основі зразка,
зібраного Д.К. Зеровим у 1930 р. на околиці м. Карлівка
Полтавської обл. У 1950–1990 рр. гриб знайдено в Донецькій,
Кіровоградській, Луганській та Херсонській обл.
Оскільки він траплявся зрідка, його було внесено до
другого видання "Червоної книги України" як ксеромеридіональний
вид з диз'юнктивним ареалом зі статусом
III категорії (рідкісний вид). Однак у 1991–2010 рр.
M. steppicola був зареєстрований в ряді нових локалітетів
у Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Одеській,
Сумській та Черкаській обл. Вид траплявся не лише
в природних степових, а й у порушених екотопах: на
степових згарищах, перелогах, ділянках, які зазнавали
дії механічних транспортних засобів, пасовищах, особливо
витоптаних великою рогатою худобою, уздовж залізничних
колій, на згарищах у насаджених лісах тощо.
У третьому виданні "Червоної книги України" повідомляється,
що M. steppicola було знайдено щонайменше в
12 областях України. На сьогодні гриб відомий і в інших
країнах: Азербайджані, Казахстані, Молдові, Німеччині,
Росії (Ростовська обл.), Сербії, Словаччині, Таджикистані,
Туркменистані, Угорщині та Узбекистані. Останнім
часом кількість інформації про поширення M. steppicola
в Україні значно збільшилася. Тому в статті наведено відомості
про локалітети цього гриба, зареєстровані після
виходу в світ 3-го видання "Червоної книги України".
Робиться висновок, що M. steppicola є звичайним видом
на півдні України, трапляється досить часто, насамперед
у Степу, однак поширений і в лісостеповій зоні України.
Не зважаючи на те, що вид внесений до "Червоної
книги України", його плодові тіла традиційно у великій
кількості збираються населенням, що аж ніяк не позначається
на стані популяцій цього виду. З огляду на те,
що ні грибу M. steppicola, який є екологічно малоспеціалізованим
гумусовим сапротрофом, ні переважній
кількості його місцезростань ніщо не загрожує, він має
бути виключеним з "Червоної книги України". Однак
в областях, через які проходить північна межа ареалу
M. steppicola (Київська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська,
Сумська, Черкаська та Хмельницька), вид потребує
охорони на регіональному рівні. Зазначається,
що цей же вид, очевидно, був описаний і в Угорщині
як M. hungarica Bánhegyi, оскільки за макроскопічними
ознаками плодові тіла останнього цілком відповідають
аскомам M. steppicola, які ми спостерігаємо в Україні, а
мікроскопічні ознаки обох видів, наведені в першоописах,
повністю збігаються. Оскільки стаття М.Я. Зерової
була опублікована раніше (до травня 1941 р.), ніж був
описаний вид M. hungarica (травень 1941 р.), пріоритет
М.Я. Зерової як автора виду є незаперечним і цей гриб
має називатися саме M. steppicola. |
---|