Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману

Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману

Визначено сучасний стан галофітної рослинності прибережної частини Куяльницького лиману та здійснено аналіз її синтаксономічного різноманіття. Виділено 27 синтаксонів рангу асоціації та варіанту, що належать до 9 союзів, 7 порядків та 4 класів: Therosalicornietea, Festuco-Puccinellietea, Juncetea ma...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2017
Main Authors: Дубина, Д.В., Еннан, А.А., Дзюба, Т.П., Вакаренко, Л.П., Шихалєєва, Г.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2017
Series:Український ботанічний журнал
Subjects:
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175899
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману / Д.В. Дубина, А.А. Еннан, Т.П. Дзюба, Л.П. Вакаренко, Г.М. Шихалєєва // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 6. — С. 562-573. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-175899
record_format dspace
spelling irk-123456789-1758992021-02-03T01:30:11Z Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману Дубина, Д.В. Еннан, А.А. Дзюба, Т.П. Вакаренко, Л.П. Шихалєєва, Г.М. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Визначено сучасний стан галофітної рослинності прибережної частини Куяльницького лиману та здійснено аналіз її синтаксономічного різноманіття. Виділено 27 синтаксонів рангу асоціації та варіанту, що належать до 9 союзів, 7 порядків та 4 класів: Therosalicornietea, Festuco-Puccinellietea, Juncetea maritimi та Bolboschoenetea maritimi. Описано три нові асоціації: Puccinellio distantis-Juncetum gerardii, Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae та Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae. Встановлено фітоценотичні особливості лиману, які полягають в тому, що незважаючи на його гіпергалінність, тут відсутні угруповання багаторічних галофітів класу Kalidietea foliati. Порівняно з іншими територіями дуже рідко трапляються ценози класів Juncetea maritimi та Bolboschoenetea maritimi. Вказано на вразливість рослинності лиману та необхідність створення національного природного парку. Определено современное состояние галофитной растительности прибрежной части Куяльницького лимана и проведен анализ ее синтаксономического разнообразия. Выделено 27 синтаксонов ранга ассоциации и варианта, которые принадлежат к 9 союзам, 7 порядкам и 4 классам: Therosalicornietea, Festuco-Puccinellietea, Juncetea maritimi и Bolboschoenetea maritimi. Описаны три новых ассоциации: Puccinellio distantis-Juncetum gerardii, Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae и Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae. Установлены фитоценотические особенности лимана, которые заключаются в том, что, несмотря на его гипергалинность, здесь отсутствуют сообщества многолетних галофитов класса Kalidietea foliati. По сравнению с другими территориями очень редко встречаются ценозы классов Juncetea maritimi и Bolboschoenetea maritimi. Отмечена уязвимость растительности лимана и необходимость создания национального природного парка. The present state of halophytic vegetation of the coastal part of the Kuialnyk Estuary is determined and an analysis of its syntaxonomic diversity is carried out. 27 syntaxa of ranks of association and variant belonging to 9 alliances, 7 orders and 4 classes: Therosalicornietea, Festuco-Puccinellietea, Juncetea maritimi and Bolboschoenetea maritimi, are highlighted. New associations Puccinellio distantis-Juncetum gerardii, Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae, and Anisantho tectori- Glycyrrhizetum glabrae are described. Phytocenotic characteristics of the estuary is discussed; despite its hypersaline conditions, there are no communities of perennial halophytes of class Kalidietea foliati, compared to other areas, communities of classes Juncetea maritimi and Bolboschoenetea maritimi are very rare. The vulnerability of vegetation of the estuary is demonstrated, and the need to establish there a national nature park is emphasized. 2017 Article Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману / Д.В. Дубина, А.А. Еннан, Т.П. Дзюба, Л.П. Вакаренко, Г.М. Шихалєєва // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 6. — С. 562-573. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 0372-4123 DOI: 10.15407/ukrbotj74.06.562 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175899 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Дубина, Д.В.
Еннан, А.А.
Дзюба, Т.П.
Вакаренко, Л.П.
Шихалєєва, Г.М.
Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману
Український ботанічний журнал
description Визначено сучасний стан галофітної рослинності прибережної частини Куяльницького лиману та здійснено аналіз її синтаксономічного різноманіття. Виділено 27 синтаксонів рангу асоціації та варіанту, що належать до 9 союзів, 7 порядків та 4 класів: Therosalicornietea, Festuco-Puccinellietea, Juncetea maritimi та Bolboschoenetea maritimi. Описано три нові асоціації: Puccinellio distantis-Juncetum gerardii, Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae та Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae. Встановлено фітоценотичні особливості лиману, які полягають в тому, що незважаючи на його гіпергалінність, тут відсутні угруповання багаторічних галофітів класу Kalidietea foliati. Порівняно з іншими територіями дуже рідко трапляються ценози класів Juncetea maritimi та Bolboschoenetea maritimi. Вказано на вразливість рослинності лиману та необхідність створення національного природного парку.
format Article
author Дубина, Д.В.
Еннан, А.А.
Дзюба, Т.П.
Вакаренко, Л.П.
Шихалєєва, Г.М.
author_facet Дубина, Д.В.
Еннан, А.А.
Дзюба, Т.П.
Вакаренко, Л.П.
Шихалєєва, Г.М.
author_sort Дубина, Д.В.
title Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману
title_short Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману
title_full Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману
title_fullStr Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману
title_full_unstemmed Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману
title_sort синтаксономія галофітної рослинності куяльницького лиману
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2017
topic_facet Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175899
citation_txt Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману / Д.В. Дубина, А.А. Еннан, Т.П. Дзюба, Л.П. Вакаренко, Г.М. Шихалєєва // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 6. — С. 562-573. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT dubinadv sintaksonomíâgalofítnoíroslinnostíkuâlʹnicʹkogolimanu
AT ennanaa sintaksonomíâgalofítnoíroslinnostíkuâlʹnicʹkogolimanu
AT dzûbatp sintaksonomíâgalofítnoíroslinnostíkuâlʹnicʹkogolimanu
AT vakarenkolp sintaksonomíâgalofítnoíroslinnostíkuâlʹnicʹkogolimanu
AT šihalêêvagm sintaksonomíâgalofítnoíroslinnostíkuâlʹnicʹkogolimanu
first_indexed 2025-07-15T13:19:41Z
last_indexed 2025-07-15T13:19:41Z
_version_ 1837719179401101312
fulltext 562 Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Vegetation Science, Ecology, Conserva tion © Д.В. ДУБИНА, А.А. ЕННАН, Т.П. ДЗЮБА, Л.П. ВАКАРЕНКО, Г.М. ШИХАЛЄЄВА, 2017 Вступ Ку яль ницький ли ман – уні каль на гі пер га лін на при­ род на во дой ма, роз та шо ва на ниж че рів ня моря, на при бе реж них ді лян ках якої знач ні пло щі за ймає га­ ло фіт на рос лин ність. У гео бо та ніч но му від но шен­ ні рос лин ність при ли ман них те ри то рій досі вив­ че на не дос татньо, знач но біль ше ува ги було при­ ді ле но фло ристич ним до слі джен ням. Так, фло ру Ку яль ницько го ба сей ну в скла ді фло ри ме жи річ чя Дністер–Ти лі гул до слі джу ва ла О.Ю. Бон да рен ко (Bondarenko, Vasileva, 2014; Bondarenko, 2015). Як скла до ву фло ри сте пів та вап ня ко вих від сло нень її част ко во опи са ла Л.І. Крицька (Krytskaya, 1987). Ос нов ні типи рос лин ності стис ло оха рак те ри зо ва­ ні у скла ді Ха джи бейсько­Пе ре копсько го гео бо та­ ніч но го ра йо ну плав не во­лі то раль но го ланд шаф ту При чор но мор'я Д.В. Ду би ною і Ю.Р. Ше ля гом­Со­ сон ком (Dubyna, Shelyag­Sosonko, 1989). У 80­х рр. вивченню рос лин ності схи лів Ку яль ницько го ли­ ма ну була при свя че на лише од на стат тя О.В. Кос­ тильо ва (Kostylov, 1987). Б.Ю. Вой тюк вив чав син­ так со но міч не різ но ма ніт тя га ло фіт ної рос лин ності те ри то рії Пів ден но­За хід но го При чор но мор'я, в т. ч. він зро бив кіль ка гео бо та ніч них опи сів у вер­ хів'ї й по низ зі Ку яль ницько го ли ма ну (Voytyuk, 2005). У 2007–2008 рр. Д.В. Ду би на й Л.П. Ва ка­ рен ко та кож про ве ли обсте жен ня рос лин ності лі­ во го бе ре га по бли зу сіл Ку бан ка й Но во ку бан ка Ли мансько го р­ну Одеської обл. з ме тою об ґрун­ ту ван ня ство рен ня на цій те ри то рії ре гіо наль но го ланд шафт но го пар ку "Ку яль ницький" (Vakarenko, 2009; Vakarenko, Dubyna, 2009). Од нак пов но го обсте жен ня та ана лі зу рос лин ності за со ле них ґрун­ тів досі не про ве де но. doi: 10.15407/ukrbotj74.06.562 Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману Дмитро В. ДУБИНА1,2, Алім А. ЕННАН2, Тетяна П. ДЗЮБА1,2, Людмила П. ВАКАРЕНКО1,2, Галина М. ШИХАЛЄЄВА2 1Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, Київ 01004, Україна geobot@ukr.net 2Фізико­хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини МОН України та НАН України вул. Преображенська, 3, Одеса 65000, Україна Dubyna D.V.1,2, Ennan A.A.2, Dziuba T.P.1,2, Vakarenko L.P.1,2, Shykhaleeva H.M.2 Syntaxonomy of halophytic vegetation of Kuialnyk Estuary. Ukr. Bot. J., 2017, 74(6): 562–573. 1 M.G. Kholodny Institute of Botany of National Academy of Science of Ukraine 2, Tereshchenkivska Str., Kyiv 01004, Ukraine 2 Physicо­Chemical Institute of Environmental Protection and Human of MES of Ukraine and of NAS of Ukraine 3, Preobrazhenska Str., Odesa 65000, Ukraine Abstract. The present state of halophytic vegetation of the coastal part of the Kuialnyk Estuary is determined and an analysis of its syntaxonomic diversity is carried out. 27 syntaxa of ranks of association and variant belonging to 9 alliances, 7 orders and 4 classes: Therosalicornietea, Festuco-Puccinellietea, Juncetea maritimi and Bolboschoenetea maritimi, are highlighted. New associations Puccinellio distantis-Juncetum gerardii, Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae, and Anisantho tectori- Glycyrrhizetum glabrae are described. Phytocenotic characteristics of the estuary is discussed; despite its hypersaline conditions, there are no communities of perennial halophytes of class Kalidietea foliati, compared to other areas, communities of classes Juncetea maritimi and Bolboschoenetea maritimi are very rare. The vulnerability of vegetation of the estuary is demonstrated, and the need to establish there a national nature park is emphasized. Keywords: halophytic vegetation, syntaxonomic diversity, Kuialnyk Estuary, Ukraine Supplementary Material. Electronic Supplement (Table E1–E9, pp. e2–e10) is available in the online version of this article at: https://ukrbotj.co.ua/archive/74/6/562 563Укр. бот. журн., 2017, 74(6) чор но зе мів пів ден них (Moroz, Mykhaylyuk, 2011; Zhantalay et al., 2015). У при бе реж ній зоні тра п­ ляють ся ли ман но­морські та ли ман но­дель то ві суг ли нисто­гли нисті від кла ди. За гео бо та ніч ним ра йо ну ван ням те ри то рія Ку яль ницько го ли ма ну на ле жить до Одесько го ок ру гу зла ко вих та по ли но во­зла ко вих сте пів, за­ со ле них лу ків, со лон ча ків і рос лин ності кар бо нат­ них від сло нень Чор но морсько­ Азовської сте по вої під про він ції Пон тич ної сте по вої про він ції сте по­ вої пі доб ласті (зо ни) Єв ра зійської сте по вої об лас ті (Natsionalnyi atlas..., 2007). Га ло фіт на рос лин ність ли ма ну за ймає його рів нин ні при бе реж ні те ри то­ рії, а та кож три ва ло­ й се редньо за лив ні ді лян ки Лу за нівських озер, і роз та шо ву єть ся за гра ді єн та ми зво ло жен ня та сту пе ня мі не ра лі за ції ґрун тів. Ма те ріа ли та ме то ди Ос нов ним ма те ріа лом для роз роб лен ня син так со­ но мії га ло фіт ної рос лин ності слу гу ва ли 186 ори гі­ наль них опи сів, ви ко на них ав то ра ми в серп ні–ве­ рес ні 2016 р., трав ні–черв ні та вересні 2017 р. від­ по від но до ме то до ло гіч них прин ци пів шко ли Ж. Бра ун­Блан ке (Braun­Blanquet, 1964). Опи си були здій сне ні по всьо му пе ри мет ру ли ма ну, від урі зу води до схи лів (ри су нок). Пло ща ре ле вант них пло ща док ста но ви ла за зви­ чай 25 м2. Роз мі ри ді ля нок рос лин ності мен шої пло щі були від 3 (Scorzonero parviflorae-Juncetum gerardii, Puccinellio distantis-Spergularietum salinae) до 20 м2 (Bassietum sedoidis, Halimionetum pedunculatae), біль шої – 50 і 100 м2 (Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae, Artemisietum santonicae var. Festuca valesiaca). За ви мо га ми ви ко нан ня пов них гео бо та ніч них опи сів ми фік су ва ли ви со ту верхньо го та нижньо­ го під'ярусів трав'яної рос лин ності, які ві доб ра­ же ні у фі то це но тич них таб ли цях. Упо ряд ку ван ня опи сів про во ди ло ся шля хом ство рен ня бази да­ них гео бо та ніч них опи сів у фор ма ті TURBOVEG 2.79 (Hennekens, Schaminée, 2001). Ін тер пре та­ ція фі то со ціо ло гіч но го ма те ріа лу була здій сне­ на за до по мо гою мо ди фі ко ва но го ал го рит му ме­ то ду дво фак тор но го ін ди ка тор но го ана лі зу ви дів (TWINSPAN) (Roleček et al., 2009), який вхо дить до па ке ту про грам JUICE 7.0 (Tichý, 2002). Рі вень зрі­ зу для "псев до ви дів" об ра ли 0, 5, 15, 25%. Мі рою ге­ те ро ген ності класте рів слу гу ва ла "Уі те ке ро ва бета" (Whittaker, 1978). Ді аг ностич ні види син так со нів у біль шості ви пад ків ви зна ча ли від по від но до зна­ чень кое фі ці єн та вір ності phi (Willner et al., 2009) (за ви клю чен ням си нан троп них та дея ких ін ших Га ло фіт на рос лин ність за ймає при бе реж ну час­ ти ну ли ма ну. Внас лі док за ре гу лю ван ня сто ку р. Ве­ ли кий Ку яль ник у 2008 р. і при пи нен ня при род но­ го на пов нен ня ли ма ну знач ні пло щі його дна ви­ йш ли на по верх ню і на них по чав ся про цес фор му­ ван ня піо нер ної га ло фіт ної рос лин ності. Ще у 80­х ро ках ми ну ло го сто літ тя вона за йма ла не знач ні ді лян ки. О.В. Кос тильов від мі чав, що "уз довж бе­ ре гів Ку яль ницько го ли ма ну тра п ляють ся не ве ли кі кур ти ни та ких со ле ро сів, як Artemisia marschalliana Spreng., Salicornia europaea L. й Bassia sedoides (Pall.) Asch. " (Kostylov, 1987: 84). Про ве де ні нами до слі­ джен ня вка зу ють на знач не збіль шен ня площ та це но різ но ма ніт тя справжньої со лон ча ко вої та луч­ но­га ло фіт ної рос лин ності. Мета ро бо ти – ви зна чен ня су час но го ста ну га­ ло фіт ної рос лин ності при бе реж ної час ти ни Ку яль­ ницько го ли ма ну та ана ліз її син так со но міч но го різ но ма ніт тя. При род ні умо ви. Ку яль ницький ли ман зна­ хо дить ся на пів ден но му за хо ді Ук ра ї ни в ме жах Одеської обл., по ме ри діа ну має по дов же ну фор му й ві до крем лю єть ся від Чор но го моря пе ре си пом ши ри ною до 3 км (су час на те ри то рія м. Оде си). Він простя га єть ся на 28 км у дов жи ну від вер хів'їв (впа дін ня р. Ве ли кий Ку яль ник) до по низ зя (пе­ ре си пу). Ши ри на його ста но вить 2–4 км, се ред ня гли би на – 3 м (від 0,5 до 7 м), со ло ність – близько 300 ‰. Во дой ма ото че на ви со ки ми кру ти ми схи­ ла ми, їхня ви со та змі ню єть ся з пів но чі на пів день від 70–80 до 15–20 м. Пра вий бе рег ви щий і менш кру тий за лі вий. Схи ли роз чле но ва ні різ ними за ве­ ли чи ною бал ками. Клі ма тич ні умо ви зу мов ле ні роз та шу ван ням те­ ри то рії ли ма ну в ме жах сте по вої зони і спри яють роз ви тку тут на сам пе ред сте по вої та га ло фіт ної рос лин ності. Близькість Чор но го моря спри яє пом'якшенню су хо го жар ко го клі ма ту пів дня Ук ра­ ї ни. Від нос но те п ла зима з се редньою тем пе ра ту­ рою січ ня ­5 °С, знач на кіль кість без мо роз них днів (у се редньо му 220) та кіль кість опа дів 350–420 мм на рік ство рю ють умо ви для фор му ван ня ксе ро ме­ зо фіт ної рос лин ності на при бе реж но­схи ло вій те­ ри то рії ли ма ну. Ґрун то вий по крив сфор мо ва ний на від кла дах чет вер тин ної сис те ми, пе ре важ но кон ти нен таль­ них ле сах та ле со по діб них ут во рен нях. До мі ную­ чи ми фо но ви ми ґрун та ми є чор но зе ми пів ден ні й такі са мі за лиш ко во­ та слаб ко со лон цю ва ті, а та кож пе ре хід ні від тем но­каш та но вих ґрун тів до 564 Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) 3. Halimionetum pedunculatae Şerbănescu 1965 4. Bassietum sedoidis (Ubrizsy 1949) Soó 1964 Suaedion acuminatae Golub et Tchorbadze in Golub 1995 corr. Lysenko et Mucina 2015 5. Salicornio perennantis-Suaedetum salsae Freitag, Golub et Yuritsyna 2001 FESTUCO-PUCCINELLIETEA SOÓ EX VICHEREK 1973 Scorzonero-Juncetalia gerardii Vicherek 1973 Juncion gerardii Wendelberger 1943 6. Plantagini salsae-Juncetum gerardii Dubyna et Neuhäuslová 2000 7. Scorzonero parviflorae-Juncetum gerardii (Wenzl 1934) Wendelberger 1943 8. Puccinellio distantis-Juncetum gerardii Dubyna et Dziuba ass. nova hoc loco 9. Festucetum regelianae Solomakha et Shelуag­ Sosonko in Golub et al. 2003 Puccinellietalia Soó 1947 Puccinellion limosae Soó 1933 10. Puccinellio distantis-Spergularietum salinae (Feekes 1936) Tüxen et Volk 1937 11–12. Puccinellietum distantis (Rapaics 1927) Soó 1930 11. Puccinellietum distantis var. typica ви дів), по ро го ві зна чен ня яко го при йня ли на рів ні 0,25 (табл. E1*). В усіх таб ли цях (E1–E9) засто со ва на мо ди фі­ ко ва на шка ла Б.М. Мір кі на (Mirkin et al., 1989): 5 – 50% і біль ше, 4 – 26–49%, 3 – 16–25%, 2 – 6–15%, 1 – 1–5%, + – мен ше 1%. Но менк ла ту ра так со нів на ве де на за "Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural cheklist" (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999), син так со но міч на но менк ла ту ра від по ві дає ви мо гам і ре ко мен да ці ям ICPN (Weber et al., 2000). Ре зуль та ти та об го во рен ня Га ло фіт на рос лин ність Ку яль ницько го ли ма ну на­ лі чує 27 син так со нів ран гу асо ціа ції та ва рі ан ту, що на ле жать до 9 сою зів, 7 по ряд ків та 4 кла сів. Ниж че на во ди мо кла си фі ка цій ну схе му га ло фіт­ ної рос лин ності Ку яль ницько го ли ма ну. THEROSALICORNIETEA TÜXEN IN TÜXEN ET OBERDORFER 1958 Thero-Salicornietalia Pignatti 1953 Salicornion prostratae Géhu 1992 1. Salicornietum prostratae Soó 1927 2. Bassietum hirsutae Şerbănescu 1965 * Таблиці E1–E9 див. у електронній версії статті на https://ukrbotj.co.ua/archive/74/6/562 Картосхема розташування описів галофітної рослинності Куяльницького лиману (за базою даних) Schematic map of plots for relevés of halophytic vegetation of Kuialnyk Estuary (database generalization) 565Укр. бот. журн., 2017, 74(6) Salicornietum prostratae ↓ ↓ Bassietum hirsutae Tripolietum vulgaris Bassietum sedoidis Astero tripolii-Phragmitetum ↓ Halimionetum pedunculatae ↓ Puccinellio distantis-Spergularietum salinae Puccinellietum distantis Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae ↓ Artemisietum santonicae Limonio meyeri-Artemisietum santonicae Уг ру по ван ня кла су Therosalicornietea роз по­ чи на ють еко ло го­це но тич ні ряди гі пер га ло фіт­ ної рос лин ності уз бе реж ли ма ну від урі зу води. Вони представ ле ні чо тир ма асо ціа ція ми. Це но зи Salicornietum prostratae за йма ють най ниж чі ді лян­ ки при бе реж ної час ти ни ли ма ну з суг ли нисто­гли­ нисти ми мок ри ми та во ло ги ми над мір но за со ле­ ни ми ґрун та ми. Внас лі док ка таст ро фіч но го об мі­ лін ня ли ма ну в ос тан ні роки знач но збіль ши ла ся те ри то рія но во ут во ре них еко то пів, які за рос та ють ба заль ни ми уг ру по ван ня ми Salicornia perennans Pall. та це но за ми вка за ної асо ціа ції. Вони роз та­ шо ву ють ся на в ко ло бе ре га сму га ми ши ри ною від 0,5 до 200–300 м, бу ва ють роз рі дже ни ми або гус­ ти ми (пе ре важ но на ко ну сах ви но су з ба лок). За­ галь не про ек тив не по крит тя (ПП) уг ру по вань ста но вить від 40–60 до 100% (табл. E2, оп. 1–6). До мі нує Salicornia perennans з ПП 40–100%. Фло­ ристич ний склад не ба га тий, що ха рак тер но для цієї асо ціа ції, на лі чує лише 7 ви дів (по 3–4 види в ок ре мих уг ру по ван нях). Крім представ ни ків кла су Therosalicornietea, в них бе руть участь ді аг­ ностич ні так со ни Festuco-Puccinellietea (Puccinellia distans (Jacq.) Parl., Spergularia marina (L.) Griseb. і Phragmito-Magnocaricetea (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.). Це но зи асо ціа ції Bassietum hirsutae роз та шо­ ву ють ся наступ ною при бе реж ною сму гою пі сля Salicornietum prostratae на во ло гих, менш за со ле них те ри то рі ях і ви щих за рель є фом. Ця сму га за зви чай вуж ча за сфор мо ва ну Salicornia perennans, її ши­ ри на 0,5–20(30) м. За галь не ПП уг ру по вань – від 70–80 до 100% (табл. Е2, оп. 7–12). Ді аг ностич­ ний вид Bassia hirsuta (L.) Asch. має по крит тя від 40 у роз рі дже них за рос тях до 60–80% – у гус тих. Уг ру по ван ня та кож за йма ють пі ду дар ні та за удар­ 12. Puccinellietum distantis var. Bassia sedoides 13. Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae Dubyna et Dziuba ass. nova hoc loco Artemisio santonicae-Limonietalia gmelinii Golub et Solomakha 1988 Plantagini salsae-Artemision santonicae Shelуag­ Sosonko et Solomakha in Lysenko, Mucina et Iakushenko 2011 14. Limonio meyeri-Artemisietum santonicae Shelуag­Sosonko et Solomakha 1987 15–17. Artemisietum santonicae Soó 1947 15. Artemisietum santonicae var. Puccinellia distans 16. Artemisietum santonicae var. Festuca valesiaca 17. Artemisietum santonicae var. Bromus japonicus 18. Poo bulbosae-Artemisietum santonicae Dubyna, Dziuba, Vakarenko 2014 Salicornio-Puccinellion Mirkin in Golub et Solomakha 1988 19. Tripolietum vulgaris Korzhenevsky et Klyukin in Korzhenevsky, Klyukin et Korzhenevskaya 2000 20. Astero tripolii-Phragmitetum Krisch (1972) 1974 21. Tripolio pannonici-Phragmitetum Golub et Yuritsyna 2001 Glycyrrhizetalia glabrae Golub et Mirkin in Golub 1995 Glycyrrhizion glabrae Golub et Mirkin in Golub 1995 22. Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae Dubyna, Dziuba et Vakarenko ass. nova hoc loco JUNCETEA MARITIMI BR.­BL. IN BR.­BL., ROUSSINE ET NÈGRE 1952 Juncetalia maritimi Br.­Bl. ex Horvatić 1934 Juncion maritimi Br.­Bl. ex Horvatić 1934 23. Plantagini salsae-Juncetum maritimi Shelуag­ Sosonko et Solomakha 1987 BOLBOSCHOENETEA MARITIMI VICHEREK ET TX. EX TX. ET HÜLBUSCH 1971 Scirpetalia maritimi Hejný in Holub et al. 1967 Scirpion maritimi Dahl et Hadač 1941 24. Bolboschoenetum maritimi Eggler 1933 25. Scirpetum tabernaemontani Soó (1927) 1947 26. Typhetum laxmannii (Ubrizsy 1961) Nedelcu 1968 27. Eleocharitetum uniglumis Almquist 1929 За сту пе нем роз ви тку рос лин но го по кри ву і то­ пое ко ло гіч ним гра ді єн том га ло фіт на рос лин ність ли ма ну най час ті ше утво рює наступ ні еко ло го­це­ но тич ні ряди: 566 Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) ден ній час ти ні ли ма ну, в око ли цях с. Ко тов ка, на ан тро по ген но по ру ше них внас лі док ви па сан ня та ущіль нен ня ґрун ту ді лян ках (уз біч чя грун то вої до­ ро ги). Тра востій з ПП 100% скла да ють пе ре важ но ді аг ностич ні види асо ціа ції: Salicornia perennans і Suaeda salsa (L.) Pall. Ок рім них, по міт на участь Halimione pedunculata і Puccinellia distans (20–25 та 10–15 % від по від но). По оди но ко тра п ляють ся інші ви ди за со ле них та по ру ше них міс цез ростань: Juncus gerardii Loisel., Bassia hirsuta, Spergularia marina, Tripolium vulgare, Lactuca tatarica (L.) C.A. Mey., Atriplex sagittata Borkh. Уг ру по ван ня кла су Festuco-Puccinellietea пред­ став ле ні 14 син так со на ми ран гу асо ціа ції, що на ле жать до 5 сою зів та 4 по ряд ків. В еко ло го­ це но тич них ря дах вони за йма ють наступ ну сму гу пі сля Therosalicornietea і роз та шо ву ють ся на рів­ нин них і дещо під ви ще них ді лян ках бе ре га ли ма ну, які від зна ча ють ся біль шим про мив ним ре жи мом та мен шою зво ло же ністю. Союз Juncion gerardii вклю чає 4 асо ціа ції. Це но зи Plantagini salsae- Juncetum gerardii тра п ляють ся рід ко. Вони ви яв ле­ ні у вер хів'ї ве ли кої бал ки по бли зу с. Но во ку бан ка, а та кож в око ли цях с. Кор сун ці (пів ден но­схід на час ти на ли ма ну) на зни же них за со ле них луч них ді­ лян ках. Тра востій за зви чай гус тий, з ПП 80–100%, ді аг ностич ни ми так со на ми висту па ють Juncus gerardii (ПП від 10–15 до 80%), Plantago salsa Pall. (ПП 10–60%) та P. cornuti Gouan (оди нич но) (табл. Е3, оп. 1–2). Це ноф ло ра асо ціа ції вклю чає 10 ви дів (6–8 в уг ру по ван нях). Біль шість скла да ють види кла су Festuco-Puccinellietea. Тра п ляють ся представ­ ни ки ін ших кла сів (Phragmito-Magnocaricetea, Stellarietea mediae) з ПП 3–5%. Уг ру по ван ня Scorzonero parviflorae-Juncetum gerardii (табл. Е3, оп. 3–6) по ши ре ні на зни же них ді­ лян ках у вер хів'ї Ку банської бал ки, по низ зі р. Дол­ бо ка та уз бе реж жі Лу за нівських озер. Особ ли вістю да ної асо ціа ції в ра йо ні до слі джень є не ба га тий фло ристич ний склад та від сут ність пев них ді аг­ ностич них ви дів (Scorzonera parviflora Jacq., Carex distans L., Lythrum virgatum L., Trifolium fragiferum L. та ін.), що пов'язано з екст ре маль ни ми умо ва ми міс цез ростань та їх нім ксе ро фіт ні шим ха рак те­ ром по рів ня но з ін ши ми те ри то рія ми по ши рен ня асо ціа ції. В уг ру по ван нях по 5–8(9) ви дів, у гус­ то му тра востої (ПП 100%) до мі нує Juncus gerardii (70–80%). Ок рім ді аг ностич них ви дів, на ок ре мих ді лян ках по міт на участь Phragmites australis, Elytrigia repens (L.) Nevski, Calamagrostis epigeios (L.) Roth, ні час ти ни но во ут во ре них ео ло во го по хо джен ня, по дов же ної фор ми ма си вів ви со тою 30–40 см, скла де них сі ри ми пе ре вію ва ни ми су хи ми дон ни­ ми від кла да ми на схід но му та за хід но му бе ре гах ве ли ких ост ро вів ли ма ну (око ли ці с. Ко ва лів ка). Це но зи не ба га ті – 4–6(7) ви дів. Крім до мі нан­ та Bassia hirsuta, знач ною участю від зна ча ють ся Salicornia perennans (ПП від 10–15 до 40%) та іно ді Halimione pedunculata (L.) Aellen (ПП 15–20%). По­ оди но ко тра п ляють ся представ ни ки кла су Festuco- Puccinellietea – Puccinellia distans, Tripolium vulgare Nees, Petrosimonia triandra (Pall.) Simonk. та ін. Це но зи асо ціа ції Bassietum sedoidis на те ри то рії ли ма ну менш по ши ре ні за по пе ред ні. Вони за зви­ чай роз та шо ву ють ся не ве ли ки ми ді лян ка ми се ред ма си вів із Salicornia perennans або Phragmites australis на гра нич ній межі їхньо го по ши рен ня в на прям ку во дой ми. За галь не ПП цих уг ру по вань ста но вить 70–100%, Bassia sedoides – від 25–30 до 60% (табл. Е2, оп. 13–18). У фло ристич но му скла ді асо ціа ції, в яко му на лі чу єть ся лише 8 ви дів (3–4, до 7, в уг­ ру по ван ні), по міт ною є участь Salicornia perennans, Bassia hirsuta (Therosalicornietea), Tripolium vulgare (Festuco-Puccinellietea), знач но мен шою – Puccinellia distans, Phragmites australis та ін. Ос тан нім ча сом це но зи Bassietum sedoidis на бу ва ють по даль шо го поширення. Уг ру по ван ня асо ціа ції Halimionetum pedunculatae за йма ють ок ре мі не ве ли кі те ри то рії в поя сі Bassietum hirsutae та на пе ре хід них ді лян ках до сму ги, ут во­ ре ної Puccinellia distans. При уро че ні до ущіль не них внас лі док ви па сан ня та ви топ ту ван ня ґрун тів. Ді­ аг ностич ним ви дом висту пає Halimione pedunculata з ПП від 25–30 до 70% (табл Е2, оп. 19–33). За галь­ не ПП це но зів ста но вить від 50–60 до 90–100%. Це ноф ло ра асо ціа ції на лі чує 14 ви дів (від 5–6 до 7–9 в ок ре мих уг ру по ван нях), у ній кіль кіс но пе­ ре ва жа ють ді аг ностич ні так со ни Therosalicornietea. Пе ре хід ний ха рак тер це но зів зу мов лює по міт ну участь представ ни ків ін ших кла сів га ло фіт ної рос­ лин ності: Festuco-Puccinellietea (Puccinellia distans, Spergularia marina, Tripolium vulgare, Artemisia santonica L. та ін.), Phragmito-Magnocaricetea (Phragmites australis). На те ри то рі ях ін тен сив­ но го ви па сан ня тра п ляють ся ді аг ностич ні види Stellarietea mediae (Grindelia squarrosa (Pursh) Dunal) та Polygono-Poetea annuae (Polygonum aviculare L.). Фі то це но зи асо ціа ції Salicornio perennantis- Suaedetum salsae тра п ляють ся знач но рід ше за інші це но зи кла су Therosalicornietea, пе ре важ но в пів­ 567Укр. бот. журн., 2017, 74(6) представ ни ки кла су Festuco-Puccinellietea (Artemisia santonica) та ін. Союз Puccinellion limosae вклю чає 3 асо ціа ції. Уг­ ру по ван ня Puccinellio distantis-Spergularietum salinae за йма ють не ве ли кі ді лян ки в сму гах, сфор мо ва них Puccinellia distans на уз бе реж жі ли ма ну, які роз та­ шо ва ні за це но за ми Bassietum hirsutae. За галь не ПП уг ру по вань 80–100% (табл. Е4, оп. 1–8). Асо­ ціа цію ді аг носту ють Puccinellia distans з по крит­ тям від 10–15% до 60–70% i Spergularia marina (від 25–30 до 40%). Фло ристич ний склад на лі чує 9 ви­ дів (4–7 в ок ре мих уг ру по ван нях). За кіль кістю пе­ ре ва жа ють ін ди ка то ри кла сів Festuco-Puccinellietea і Therosalicornietea. По бли зу на се ле них пунк тів, зок ре ма на ді лян ках ви па сан ня, тра п ляють ся си­ нан троп ні види Polygonum aviculare (Polygono-Poetea annuae), Atriplex prostrata Boucher ex DC., Lactuca tatarica (Stellarietea mediae) та ін. Фі то це но зи асо ціа ції Puccinellietum distantis ши­ ро ко по ши ре ні на тим ча со во за то п лю ва них, з му­ листо­пі ща ни ми ґрун та ми, те ри то рі ях при бе реж­ ної час ти ни Ку яль ницько го ли ма ну. Фор му ють сму ги ши ри ною до 200 м. У ме жах асо ціа ції ви ді ле­ но два ва рі ан ти – typica і Bassia sedoides. Уг ру по ван ня Puccinellietum distantis var. typica за­ йма ють рів нин ні ді лян ки уз довж бе ре га на ве ли кій пло щі. В еко ло го­це но тич них ря дах роз та шо ву ють­ ся за це но за ми Bassietum hirsutae або Salicornietum prostratae на дещо під ви ще них та менш за со ле­ них ді лян ках бе ре га. Ва рі ант не має влас них ди­ фе рен цій них ви дів (табл. Е4, оп. 9–15). Трав'яний по крив се редньо­гус тий (60–80%), по крит тя ді­ аг ностич но го так со ну Puccinellia distans, який до­ мі нує, ста но вить від 30–40 до 80%. По міт ну участь у струк ту рі тра востою бе руть види кла су Festuco- Puccinellietea (Artemisia santonica, Juncus gerardii, Taraxacum bessarabicum (Hornem.) Hand.­Mazz.), а та кож представ ни ки Therosalicornietea (Salicornia perennans, Halimione pedunculata та ін.). Фло ристич­ ний склад на лі чує 16 ви дів, від 4–6 до 10–11 в уг­ ру по ван нях. По оди но ко тра п ляють ся та кож інші ін ди ка то ри зво ло же них над мір но за со ле них еко­ то пів (Tripolium vulgare, Petrosimonia triandra, Bassia hirsuta, Crypsis aculeata (L.) Aiton, Spergularia marina). Це но зи Puccinellietum distantis var. Bassia sedoides при уро че ні до ок ре мих не ве ли ких ді ля нок з ущіль­ не ни ми ґрун та ми. Утво рю ють вузькі сму ги на уз­ бе реж жі, а та кож по бли зу на се ле них пунк тів з ви со ким ан тро піч ним на ван та жен ням (око ли ці с. Ко ва лів ка). Ха рак те ри зу ють ся 22 ви да ми це ноф­ Plantago major L., Melilotus albus Medik. і дея ких ін­ ших. Це но зи но вої асо ціа ції Puccinellio distantis- Juncetum gerardii Dubyna et Dziuba ass. nova hoc loco (табл. Е3, оп. 7–20) за йма ють не ве ли кі пло щі (від 6–9 до 25 м2) і роз та шо ву ють ся пля ма ми пе ре важ но ок руг лої фор ми в не гли бо ких за рель є фом зни жен­ нях, у сму зі рос лин ності з пе ре ва жан ням Puccinellia distans. Ґрун ти суг ли нисто­гли нисті, іно ді з до міш­ кою че ре паш ни ка. Но менк ла тур ний тип асо ціа ції: опис № 12 (holotypus) (табл. Е3), здій сне ний Д.В. Ду би ною і Т.П. Дзю бою 31.05.2017 в око ли цях с. Ко ва лів­ ка Бі ля ївсько го р­ну Одеської обл., N 46°42’461”, E 030°36’927”. Ді аг ностич ни ми так со на ми є ти по ві представ­ ни ки со лон ча ко вої рос лин ності, які від зна ча ють ся ви со ким кое фі ці єн том вір ності (phi­кое фі ці єн том) у ме жах сою зу Juncion gerardii Ук ра ї ни: Puccinellia distans, Salicornia perennans, Halimione pedunculata, Bassia hirsuta, а та кож Taraxacum serotinum (Waldst. & Kit.) Poir. – вид ос теп не них су хих лук. За галь не ПП тра востою ста но вить в се редньо му 80–100%, до мі ну ють Juncus gerardii та Puccinellia distans. Уг ру по ван ня ма ло ви до ві, на лі чу ють 3–8 ви дів. Ха рак тер на участь представ ни ків кла су Festuco- Puccinellietea – Tripolium vulgare, Spergularia marina, Artemisia santonica. Ви со ким сту пе нем констант­ ності від зна ча єть ся та кож Phragmites australis (Phragmito-Magnocaricetea). Тра востій уг ру по вань під да єть ся силь но му спа су ван ню, що спри яє про­ ник нен ню ви дів ан тро по ген них міс цез ростань, зок ре ма ін ва зій них – Lactuca tatarica, Grindelia squarrosa, Xanthium albinum (Widder) H. Scholz, Plantago major, Hordeum murinum L. та ін. Фі то це но зи асо ціа ції Festucetum regelianae по ши­ ре ні пе ре важ но в пів ден ній час ти ні ли ма ну, на зво­ ло же них те ри то рі ях став ків сис те ми Лу за нівських озер, що від зна ча ють ся під то п лен ням во дою з ли­ ма ну. Це зу мов лює фор му ван ня за со ле но луч ної рос лин ності. Асо ціа ції за йма ють ве ли кі пло щі. На до слі джу ва ній те ри то рії асо ціа цію ді аг ностує та висту пає до мі нан том Festuca regeliana Pavl. (ПП 50– 70%), а та кож Melilotus albus, Seseli campestre Besser, Achillea setacea Waldst. & Kit., Senecio erucifolius L., які ха рак те ри зу ють ся не ви со ким по крит тям – від 1–3 до 20% (табл. Е3, оп. 21–23). Уг ру по ван ня на лі­ чу ють 8–9 ви дів. У них бе руть участь види ши ро кої еко ло гіч ної ам п лі ту ди (Phragmites australis, Elytrigia repens, Calamagrostis epigeios, Crepis tectorum L.), 568 Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) Festuco-Puccinellietea (табл. Е4, оп. 22–28). Ви со­ ки ми зна чен ня ми пос тій ності від зна ча ють ся та­ кож ді аг ностич ні види Therosalicornietea: Salicornia perennans, Bassia hirsuta, Halimione pedunculata. Союз Plantagini salsae-Artemision santonicae вклю­ чає три асо ціа ції. Уг ру по ван ня Limonio meyeri- Artemisietum santonicae по ши ре ні на рів нин них ді лян ках уз бе реж жя ли ма ну в сму гах з до мі ну ван­ ням Artemisia santonica. Тра п ляють ся рід ко, знач­ них площ не утво рю ють. За фік со ва ні на схід но­ му бе ре зі ли ма ну (окол. с. Крас но сіл ка) і на за­ хід но му (окол. с. Іль їн ка). За галь не ПП це но зів від 60–80 до 100% (табл. Е6, оп. 1–4). Limonium meyeri має по крит тя від 10–15 до 30%, Artemisia santonica – 50–80%. Ді аг носту ють асо ціа цію в до­ слі джу ва но му ре гіо ні та кож Galatella biflora, Senecio erucifolius, Poa angustifolia L. та Koeleria cristata (L.) Pers. (усі ма ють ПП 1–5%). Ви со ки ми зна чен ня­ ми констант ності від зна ча ють ся та кож Puccinellia distans, Bromus japonicus, Melilotus albus, Cerastium semidecandrum. Фло ристич ний склад на лі чує 28 ви дів. Уг ру по ван ня має по 10–12 ви дів. У їхньо му скла ді бе руть участь представ ни ки кла сів Festuco- Brometea (Festuca valesiaca, Eryngium campestre, Seseli campestre та ін.) та Stellarietea mediae (Melilotus albus, Bromus squarrosus, Senecio vernalis та ін.). Це но зи асо ціа ції Artemisietum santonicae ши ро­ ко по ши ре ні на за со ле них луч них ді лян ках бе ре га ли ма ну у ви гля ді ши ро ких, до 200 м, смуг, які за рель є фом роз та шо ву ють ся вище від смуг з пе ре ва­ жан ням Puccinellia distans. У ме жах асо ціа ції ви ді­ ле но три ва рі ан ти: var. Puccinellia distans, var. Festuca valesiaca і var. Bromus japonicus. Уг ру по ван ня Artemisietum santonicae var. Puccinellia distans за йма ють най біль ші пло щі в до­ ли ні Ку яль ницько го ли ма ну. Вони утво рю ють пе­ ре хід ні сму ги від це но зів Puccinellietum distantis. Від ін ших ва рі ан тів від різ няють ся ви со ки ми зна чен ня­ ми про ек тив но го по крит тя Puccinellia distans. Тра­ востій гус тий, із за галь ним ПП 80–100% (табл. Е6, оп. 5–22). До мі ну ють Artemisia santonica (ПП від 15–20 до 60–70%) i Puccinellia distans (до 40–50%). Інші ви ди, пе ре важ но ру де раль ні, ма ють мен ше ПП і при уро че ні до ді ля нок ви топ ту ван ня й ви па­ сан ня по бли зу на се ле них пунк тів. Це ноф ло ра ва рі­ ан ту ба га та, на лі чує 37 ви дів (від 4–6 до 12–14 в ок­ ре мих уг ру по ван нях). У ній пе ре ва жа ють представ­ ни ки Festuco-Puccinellietea. На дещо зни же них ді­ лян ках бе руть участь види кла су Therosalicornietea (Bassia hirsuta), а на те ри то рі ях з ан тро піч ним ло ри і ПП 50–70% (табл. Е4, оп. 16–21). Се ред ня кіль кість ви дів в уг ру по ван нях 7–8 (до 10). Ди фе­ рен цій ни ми так со на ми висту па ють Bassia sedoides (ПП від 15–20 до 40%), Bromopsis inermis (Leyss.) Holub, Polygonum aviculare (ПП до 5%) та Cerastium semidecandrum L. (по оди но ко). ПП ді аг ностич но­ го виду асо ціа ції – Puccinellia distans – від 5–10 до 30–35%. Це ноф ло ра ва рі ан ту має ба га то спіль них ви дів з ти по вим ва рі ан том асо ціа ції Puccinellietum distantis. Зок ре ма, пе ре ва жа ють представ ни­ ки Festuco-Puccinellietea. Внас лі док ан тро піч но­ го впли ву збіль шу ють ся кіль кість та констант­ ність си нан троп них ви дів Polygonum aviculare, Bromus squarrosus L., Grindelia squarrosa, Ambrosia artemisiifolia L., Hordeum murinum, Galium aparine L. та ін. Уг ру по ван ня но вої асо ціа ції Puccinellio distantis- Petrosimonietum triandrae Dubyna et Dziuba ass. nova hoc loco тра п ляють ся рід ко, ок ре ми ми пля ма ми в мо за їч ній струк ту рі рос лин но го по кри ву, на рів­ нин них пе ре хід них ді лян ках між Bassietum hirsutae (або Salicornietum prostratae) i Puccinellietum distantis з во ло ги ми над мір но за со ле ни ми му листо­пі ща ни­ ми або му листи ми ґрун та ми, іно ді з до міш кою че­ ре паш ни ка. Ве ли ких площ не за йма ють. Но менк ла тур ний тип асо ціа ції: опис № 27 (holotypus) (табл. Е4), здій сне ний Д.В. Ду би ною і Т.П. Дзю бою 09.09.2016 в око ли цях с. Но во ку бан­ ка Ли мансько го р­ну Одеської обл., N 46°42’861”, E 030°33’215”. Ді аг ностич ні так со ни: Petrosimonia triandra і Puccinellia distans. У фі то со ціо ло гіч ній лі те ра ту рі ві до мий лише один син так сон з ха рак тер ним ви дом Petrosimonia triandra. Це асо ціа ція Artemisio-Petrosimonietum triandrae Soó 1947 (syn.: Petrosimonietum triandrae Soó 1927), опи са на з те ри то рії Тран силь ва­ нії. Ха рак тер ни ми так со на ми ав то ром вка за но Petrosimonia triandra i Kochia prostrata (L.) Schrad. (Soó, 1947). По рів няль ний ана ліз фло ристич но го скла ду вка за ної та но вої асо ціа цій свід чить про іс­ ну ван ня на со лон ча ках пів ден ної час ти ни Ук ра ї ни уг ру по вань но во го син так со ну та їхню спе ци фіч­ ність (табл. Е5). За галь не ПП уг ру по вань Puccinellio distantis- Petrosimonietum triandrae ста но вить від 60–80 до 100%, Petrosimonia triandra та Puccinellia distans – 50–60 та 5–15% від по від но. У фло ристич но му скла ді на лі чу єть ся 13 ви дів (4–8 в ок ре мих уг­ ру по ван нях), пе ре ва жа ють представ ни ки кла су 569Укр. бот. журн., 2017, 74(6) вої рос лин ності – Achillea setacea, Allium rotundum, Elytrigia intermedia, Alyssum desertorum (Festuco- Brometea). На ру де раль ний (внас лі док ін тен сив но­ го ви па сан ня) ха рак тер да них фі то це но зів вка зує знач на чи сель ність ді аг ностич них так со нів кла су Stellarietea mediae (Grindelia squarrosa, Melilotus albus, Centaurea solstitialis L., Lactuca tatarica, Polygonum aviculare, Consolida regalis, Bromus squarrosus, Atriplex prostrata, Convolvulus arvensis, Xanthium albinum, Senecio vernalis, Lepidium ruderale L. та ін.). Уг ру по ван ня асо ціа ції Poo bulbosae-Artemisietum santonicae (табл. Е6, оп. 38, 39) по ши ре ні по бли зу на се ле них пунк тів на рів нин них ді лян ках з над­ мір ним ви па сом ве ли кої ро га тої ху до би. Внас лі­ док ви па сан ня та ви топ ту ван ня ґрун ти над мір но ущіль не ні й сухі. Це но зи ру де ралізова ні. Їх ді­ аг носту ють Artemisia santonica (ПП до 40%), Poa bulbosa (25–30%), Bassia sedoides (15–20%), Milium vernale (до 30%), Bromus arvensis (10–15%). За галь­ не ПП 80–100%. Ок ре мі уг ру по ван ня на ра хо ву ють по 9–12 ви дів. Бе руть участь представ ни ки за со­ ле но луч ної (Puccinellia distans, Plantago lanceolata, сте по вої (Achillea setacea) та си нан троп ної (Elytrigia repens, Polygonum aviculare, Galium aparine) рос лин­ ності. Союз Salicornio-Puccinellion вклю чає три асо ціа­ ції. Уг ру по ван ня Tripolietum vulgaris (табл. Е7, оп. 1–10) по ши ре ні на зни же них бо ло тистих ді лян ках уз бе реж жя ли ма ну, ближ че до урі зу води. Час то ра­ зом із уг ру по ван ня ми з пе ре ва жан ням Salicornia perennans вони роз по чи на ють еко ло го­це но тич ні ряди рос лин ності. За ними роз та шо ву ють ся сму ги з до мі ну ван ням Puccinellia distans. Це но зи ви яв ле ні на ді лян ках уз бе реж жя за хід ної час ти ни (око ли ці сіл Ко ва лів ка, Іль їн ка) та пів ден ної (с. Ко тов ка та Лу за нівські озе ра), а та кож на по діб них еко то пах схід ної. Утво рю ють ок ре мі ма си ви, іно ді у ви гля­ ді смуг ши ри ною 0,3–10 м. За галь не про ек тив не по крит тя 70–80 (до 100%). У рос линн но му по кри­ ві до мі ну ють Tripolium vulgare (ПП від 40–50 до 80%) та Salicornia perennans (до 50%). По міт ну роль ві ді грає Puccinellia distans (ПП 5–30%). Зі знач­ ним сту пе нем пос тій ності тра п ляють ся ін ди ка то­ ри над мір но го за со лен ня: Halimione pedunculata та Spergularia marina. Зрід ка до да ють ся ще Phragmites australis, Bassia hirsuta, B. sedoides та ін. Фло ристич­ ний склад уг ру по вань на лі чує 4–9 ви дів. Це но зи асо ціа ції Astero tripolii-Phragmitetum (табл. Е7, оп. 11–15) за йма ють зни же ні ді лян ки, час ті ше по пе ри фе рії ве ли ких ма си вів, сфор мо­ на ван та жен ням, як від зна ча ло ся, – види кла­ сів Artemisietea vulgaris (Elytrigia repens, Convolvulus arvensis L., Melilotus albus), Stellarietea mediae (Bromus arvensis L., B. japonicus, Setaria viridis (L.) P. Beauv., Grindelia squarrosa, Consolida regalis S.F. Gray) та ін. Уг ру по ван ня Artemisietum santonicae var. Festuca valesiaca при уро че ні до при схи ло вих те ри то рій уз­ бе реж жя і є пе ре хід ни ми до сте по вої рос лин ності. Гру пу ди фе рен цій них так со нів скла да ють види ксе ро фіт но го й ксе ро ме зо фіт но го фло ро ком плек­ су: Festuca valesiaca Gaudin, Eryngium campestre L., Salvia nemorosa L., S. aethiopis L., Centaurea adpressa Ledeb., Chondrilla juncea L., Stipa capillata L., Euphorbia seguierana Neck, Goniolimon besserianum (Schult.) Kusn., Kochia prostrata, Xeranthemum annuum L., Taraxacum serotinum (табл. Е6, оп. 23– 30). За галь не ПП від 70–90 до 100%. В уг ру по ван­ нях ва рі ан ту знач но змен шу єть ся участь представ­ ни ків кла су Festuco-Puccinellietea і збіль шу єть­ ся – Festuco-Brometea. Най по міт ні шу участь у тра­ востої бе руть Artemisia santonica (ПП від 10–15 до 60–70%), Festuca valesiaca (5–15%), Salvia nemorosa (5–10%), S. nutans L. (15%), Stipa capillata (до 15%), Eryngium campestre (до 5%), Elytrigia intermedia (Host) Nevski (до 20%) та ін.), які вка зу ють на про це си ос­ теп нен ня. Фло ристич ний склад ба га тий, вклю чає 57 ви дів (від 9–11 до 32 в ок ре мих уг ру по ван нях). Крім представ ни ків на зва них кла сів, тра п ляють ся види Phragmito-Magnocaricetea, Artemisietea vulgaris, Stellarietea mediae та дея ких ін ших. Уг ру по ван ня Artemisietum santonicae var. Bromus japonicus за йма ють під ви ще ні, по рів ня но з ін ши ми рів нин ни ми те ри то рія ми, не ве ли кі ді лян ки – не­ кру ті схи ли, гор бисті ді лян ки. Ксе ро фіт ні ший ха­ рак тер цих еко то пів ві доб ра жає їх ній фло ристич­ ний склад, у яко му тра п ляють ся з не ви со кою констант ністю та до сить ви со ким сту пе нем вір­ ності такі ви ди: Atriplex tatarica L., Bassia sedoides, Tragopogon major Jacq., Aegilops cylindrica Host, Melilotus albus, Allium rotundum L., Crambe tataria Sebeók, Alyssum desertorum Stapf та ін. За галь не ПП 70–100% (Е3, оп. 23–25). До мі нує Bromus japonicus (ПП 30–40%). Спів до мі ну ють Artemisia santonica (до 20%), Bassia sedoides (25–30%) та Puccinellia distans (1–3, до 30%). По крит тя реш ти ди фе рен цій них ви­ дів не пе ре ви щує 5%. Це ноф ло ра ва рі ан ту на лі чує 24 види, в ок ре мих уг ру по ван нях 10–14. За чи сель­ ністю пе ре ва жа ють ін ди ка тор ні види кла су Festuco- Puccinellietea. З'являються представ ни ки сте по­ 570 Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) бан ка Ли мансько го р­ну Одеської обл., N 46°41’136”, E 030°42’923”. Ді аг ностич ні так со ни: Glycyrrhiza glabra, Anisantha tectorum (L.) Nevski, Centaurea solstitialis, Erucastrum armoracioides (Czern. ex Turcz.) Cruchet, Bromus squarrosus, Xeranthemum annuum, Elytrigia intermedia, Aegilops cylindrica, Potentilla incana P. Gaertn., B. Mey. & Scherb., P. obscura Willd., Salvia nemorosa, Achillea setacea, A. submillefolium Klokov & Krytzka, Kochia prostrata, Euphorbia stepposa Zoz ex Prokh., Tragopogon major, Koeleria cristata. Тра востій уг ру по вань гус тий, його за галь не ПП 80–100%. До мі ну ють Glycyrrhiza glabra (ПП від 10–15 до 50%) та Anisantha tectorum (від 5–10 до 50%). У під ніж жі схи лів зростає по крит тя Aegilops cylindrica з ПП 60%. По міт ною є участь Bromus squarrosus (ПП до 30%). Реш та ді аг ностич них ви­ дів, які є представ ни ка ми кла су Festuco-Brometea, тра п ляють ся за зви чай по оди но ко. Фло ристич не ба гатст во скла дає 50 ви дів (від 9–13 до 18–20 в ок­ ре мих уг ру по ван нях). З діагностичних ви дів кла­ су Festuco-Puccinellietea при сут ня лише Artemisia santonica. Не знач на участь та кож представ ни­ ків кла сів Phragmito-Magnocaricetea, Artemisietea vulgaris та Stellarietea mediae. Це но зи єди ної асо ціа ції кла су Juncetea maritimi – Plantagini salsae-Juncetum maritimi – ви яв ле ні лише в око ли цях с. Кор сун ці Ли мансько го р­ну Одеської об л. Його уг ру по ван ня ма ють мо за їч ну бу до ву і за­ йма ють зни же ні ді лян ки ши ри ною 5–7 м по між поя сом на са джень Elaeagnus angustifolia L. та уг ру­ по вань, ут во ре них Phragmites australis, з му листо­ пі ща ни ми ґрун та ми. За галь не ПП ста но вить 100%, Juncus maritimus Lam. – 50–60%, Plantago salsa – 10–15%. Син так сон ді аг носту ють та кож Juncus gerardii, Plantago cornuti, Molinia euxina, Puccinellia distans – представ ни ки за со ле но луч ної рос лин­ ності кла су Festuco-Puccinellietea. Всьо го в уг ру по­ ван нях за фік со ва но 49 ви дів (табл. Е9, оп. 1–5). Уг ру по ван ня за со ле но бо лот ної рос лин ності кла су Bolboschoenetea maritimi представ ле ні в ре­ гіо ні чо тир ма асо ціа ція ми. Уг ру по ван ня асо ціа ції Bolboschoenetum maritimi тра п ляють ся рід ко. Ти по ві це но зи ха рак тер ні для при бе реж них ді ля нок се зон­ них во до то ків ве ли ких ба лок та за со ле них слаб ко­ про точ них во дойм. За галь не ПП ста но вить 100%, Bolboschoenus maritimus (L.) Palla – 80–90%. З ін ших ви дів тра п ляють ся представ ни ки Therosalicornietea (Salicornia perennans, Halimione pedunculata, Bassia hirsuta), Festuco-Puccinellietea (Juncus gerardii), ва них Phragmites australis. Ха рак тер ні для ді ля­ нок ко ну сів ви но су ве ли ких ба лок, а та кож місць ви кли ню ван ня ґрун то вих вод. Роз та шо ву ють­ ся сму га ми дов жи ною до 2000 м, ши ри ною 50 м. Їхнє за галь не ПП 100%. По крит тя ді аг ностич­ них ви дів: Phragmites australis 5–100%, Tripolium vulgare – від 5 до 90–100%. Ви со кою констант­ ністю та знач ною участю у тра востої від зна ча ють­ ся представ ни ки гіг ро­ та гіг ро ме зо фіт но го фло­ ро ком плек су: Salicornia perennans, Bassia hirsuta (Therosalicornietea). Тра п ля єть ся та кож Puccinellia distans (Festuco-Puccinellietea). Усьо го уг ру по ван ня син так со ну на ра хо ву ють лише 5 ви дів (по 4 або 5 в уг ру по ван ні). Фі то це но зи Tripolio pannonici-Phragmitetum (табл. Е7, оп. 16–19) ха рак тер ні для зво ло же­ них еко то пів. Іно ді тра п ляють ся на схи лах ли­ ма ну, в міс цях ви кли ню ван ня ґрун то вих вод. За­ галь не про ек тив не по крит тя ста но вить 100%. У Phragmites australis ви со тою до 2,5–3,0 м ПП до­ рів нює 90–100%, Tripolium pannonicum (Jacq.) Dobrocz. – від 10–15 до 80–100%. Уг ру по ван ня ма­ ло ви до ві, їхня це ноф ло ра на лі чує 7 ви дів (3–5 в ок­ ре мих із них). Пе ре ва жа ють представ ни ки Festuco- Puccinellietea (Artemisia santonica, Puccinellia distans) та Therosalicornietea (Salicornia perennans, Halimione pedunculata, Bassia hirsuta). Союз Glycyrrhizion glabrae кла су Festuco- Puccinellietea представ ле ний од ні єю асо ціа ці­ єю – Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae Dubyna, Dziuba et Vakarenko ass. nova hoc loco. Ви ді лен ня но вої асо ціа ції ба зу єть ся на по рів няль но му ана лі­ зі опи сів, здій сне них на схи лах Ку яль ницько го ли­ ма ну, з опи са ми в до ли нах рі чок Нижньої Вол ги й Урал (Golub et al., 2007) та на те ри то рії При азов'я (Tyshchenko, 1996, 1998, 2006). В Одеській обл., на край ній за хід ній межі по ши рен ня Glycyrrhiza glabra L. (Dubyna et al., 2017) сфор му ва ли ся уг ру­ по ван ня, від мін ні від опи са них ра ні ше за фло­ ристич ним скла дом та умо ва ми міс цез ростань. Вони за йма ють під ніж жя, ниж ні та се ред ні час ти­ ни стрім ких (40–50°) схи лів схід но го бе ре га ли ма­ ну з еро до ва ни ми слаб ко за со ле ни ми зми ти ми чор­ но зе мо по діб ни ми ґрун та ми, на яких від бу ва ють ся аб ра зив но­зсув ні про це си. За ді аг ностич ни ми ви­ да ми й фло ристич ним скла дом фі то це но зи близькі до уг ру по вань кла су Festuco-Brometea. Но менк ла тур ний тип асо ціа ції: опис № 2 (holo­ typus) (табл. Е8), здій сне ний Д.В. Ду би ною і Л.П. Ва ка рен ко 01.06.2017 в око ли цях с. Но во ку­ 571Укр. бот. журн., 2017, 74(6) то рія ми Пів ден но го За хо ду Ук ра ї ни (зок ре ма, гир­ ло вою об лас тю Кі лійської дель ти Ду наю (Dubyna et al., 2003), ни зов'ям до ли ни Ти лі гульсько го ли­ ма ну, уз бе реж жя ми озер Са сик, Со ло нець­Туз ли (Voytyuk, 2005) та ін.), тра п ляють ся це но зи кла­ сів Juncetea maritimi та Bolboschoenetea maritimi. Це пов'язано, на сам пе ред, зі змі ною гід ро ло гіч но го та гід ро хі міч но го ре жи мів Ку яль ницько го ли ма ну пі сля за ре гу лю ван ня сто ку рі чок його ба сей ну, зок­ ре ма р. В. Ку яль ник (Bilanchin et al., 2015). Уна слі­ док цих змін над мір но го роз ви тку на бу ла піо нер на од но річ на рос лин ність кла су Therosalicornietea та по си ли ла ся ру де ра лі за ція га ло фіт них уг ру по вань, яка не ха рак тер на для цьо го типу ор га ні за ції в ці­ ло му. Своє рід ність га ло фіт ної рос лин ності ли ма­ ну представ ля ють та кож ви ді ле ні нові асо ціа ції: Puccinellio distantis-Juncetum gerardii, Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae та Anisantho tectori- Glycyrrhizetum glabrae. Крім ука за них мас штаб них, пов'язаних із об мі­ лін ням ли ма ну, спос те рі га ють ся та кож ло каль ні змі ни, зу мов ле ні ін тен сив ним ан тро піч ним впли­ вом на при бе реж ні гео ком плек си. В су куп ності це при зво дить до де гра да ції еко систем ли ма ну та їхньо го про від но го ком по нен та – рос лин но го по­ кри ву, що, в свою чер гу, пот ре бує не об хід ності їхньо го від нов лен ня та охо ро ни. Ос тан нє мож ли­ ве, на сам пе ред, за умо ви ство рен ня на цій те ри­ то рії ве ли ко го при ро до охо рон но го об'єкта ран гу на ціо наль но го при род но го пар ку з ме тою охо ро ни біо різ но ма ніт тя Ку яль ницько го ли ма ну, еко ло гіч­ но­зба лан со ва но го ви ко ристан ня його при род них ре сур сів, ре гу лю ван ня гос по дарської ді яль ності з від нов лен ням при род них ком плек сів. СПИСОК ПОСИЛАНЬ Bilanchin Ya.M., Buyanovskiy A.A., Zhantalay P.I., Tortik N.I., Shikhaleeva G.N., Adobovskaya M.V., Goshurenko L.M., Kiryushkina A.N., Kuzmina I.S., Zadorozhniy I.V., Reshetov V.V. In: Prirodno-resursnyi potentsial Kuyalnitskogo ta Khadzhibeyskogo limaniv, teritorii mizhlimannya: suchasniy stan ta perspektivi rozvitku: mat. Vseukr. nauk.-prakt. konf., Odesa: TES, 2015, pp. 16–18. [Биланчин Я.М., Буяновский А.А., Жанталай П.И., Тортик Н.И., Шихалеева Г.Н., Адо­ бовская М.В., Гошуренко Л.М., Кирюшкина А.Н., Кузьмина И.С., Задорожний И.В., Решетов В.В. Современное состояние почв и почвенного покрова побережья Куяльницкого лимана, территорий Ку­ яльницко­Хаджибейской пересыпи и межлиманья. У зб.: Природно-ресурсний потенціал Куяльницького та Хаджибейського лиманів, території міжлиман- Phragmito-Magnocaricetea (Phragmites australis) та дея кі інші (табл. Е9, оп. 6–16). У по низ зі р. В. Ку яль ник по ши ре ні уг ру по ван ня ва рі ан ту Bolboschoenetum maritimi var. Batrachium rionii. Уг ру по ван ня Scirpetum tabernaemontani ви яв ле ні у до ли ні се редньої час ти ни бал ки по бли зу с. Но во­ ку бан ка. Ха рак тер ні для пе ре зво ло же них те ри то рій. Їхнє за галь не ПП 90–100%, Scirpus tabernaemontani C.C. Gmel. – 90–100%. У нижньо му під'ярусі з по крит тям 5–7% зроста ють Agrostis stolonifera L., A. gigantea Roth, Ranunculus acris L. та ін. По оди но­ ко бе руть участь та кож Alisma plantago-aquatica L., Plantago major i Xanthium albinum (табл. Е9, оп. 17– 20), на по верх ні води тра п ля єть ся Lemna minor L. Це но зи Typhetum laxmannii та кож тра п ляють­ ся рід ко. Ви яв ле ні у во дой мах кар'єрів ви до бут ку піс ку на уз бе реж жі ли ма ну. Внас лі док над мір но го за со лен ня дон них від кла дів в уг ру по ван нях, ок рім Typha laxmannii Lepech., тра п ля єть ся Ruppia cirrhosa (Petagna) Grande, Epilobium parviflorum Schreb., Juncus gerardii та Cladofora sp. Їхнє за галь не ПП ста­ но вить 90–100% (табл. Е9, оп. 21–23). Уг ру по ван ня Eleocharitetum uniglumis ви яв ле ні у вер хів'ях ли ма ну, по бли зу міс ця впа дін ня р. В. Ку­ яль ник у ло каль но му по ни жен ні із слаб ко за со ле­ ни ми бо ло тисти ми ґрун та ми. У гус то му тра востої з за галь ним ПП 100% до мі нує Eleocharis uniglumis (Link) Schult. Тра п ляють ся Myosurus minimus L., Xanthium albinum, Medicago minima (L.) Bartal., Odontites salinus (Kotov) Kotov та дея кі інші, пе ре­ важ но ру де раль ні види (табл. Е9, оп. 24) з по крит­ тям до 5%. Ви снов ки У ре зуль та ті на ших до слі джень ви яв ле но, що га­ ло фіт на рос лин ність Ку яль ницько го ли ма ну від­ зна ча єть ся син так со но міч ною різ но ма ніт ністю і своє рід ністю. Вона представ ле на уг ру по ван ня ми 24 асо ціа цій, що на ле жать до 9 сою зів, 7 по ряд­ ків та 4 кла сів. Най ви ща син так со но міч на різ но­ ма ніт ність при та ман на за со ле но луч ній рос лин­ ності кла су Festuco-Puccinellietea (15 асо ціа цій, об'єднаних у 5 сою зів і 4 по ряд ки). Фі то це но тич­ ні особ ли вості по ля га ють у від сут ності уг ру по вань ба га то річ них га ло фі тів кла су Kalidietea foliati Mirkin et al. ex Rukhlenko 2012 (=Salicornietea fruticosae), зок ре ма Halocnemum strobilaceum (Pall.) M. Bieb., Halimione verrucifera (M. Bieb.) Aellen, Limonium suffruticosum (L.) O. Kuntze та ін. Рід ко, по рів ня но з ін ши ми при морськи ми та при ли ман ни ми те ри­ 572 Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) Mirkin B.M., Rozenberg G.S., Naumova L.G. Slovar ponyatiy I terminov sovremennoy fitotsenologii, Moscow: Nauka, 1989, 223 pp. [Миркин Б.М., Розенберг Г.С., Наумова Л.Г. Словарь понятий и терминов современ- ной фитоценологии, М.: Наука, 1989, 223 с.]. Moroz H.B., Mykhaylyuk V.I. Grunty seredno-sukhostepovoho pedoekotonu Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomorya, Lviv: ZUKTs, 2011, 184 pp. [Мороз Г.Б., Михайлюк В.І. Ґрунти середньо-сухостепового педоекотону Північ- но-Західного Причорномор'я, Львів: ЗУКЦ, 2011, 184 с.]. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist, Kiev, 1999, xxiii + 345 pp. Natsionalnyi atlas Ukrainy, Kyiv: DNVP Kartohrafiya, 2007, 440 pp. [Національний атлас України, Київ: ДНВП Картографія, 2007, 440 с.]. Roleček J., Tichý L., Zelený D., Chytrý M. Modified TWINSPAN classification in which the hierarchy respects cluster heterogeneity. J. Veget. Sci., 2009, 20: 596–602. Soó R. Conspectus des groupements végétaux dans les Bassins Carpathiques. I. Les associations halophiles, Debrecen: Inst. Bot. de l'Univ., 1947, 60 pp. Tichý L. JUICE, software for vegetation classification. J. Veget. Sci., 2002, 13: 451–453. Tyshchenko O.V. Ukr. Phytosociol. Coll., Ser. A, 1996, 2: 63–72. [Степова і псамофітно­степова рослинність заказника "Обіточна коса". Укр. фітоцен. зб., Сер. А, 1996, 2: 63–72]. Tyshchenko O.V. Ukr. Phytosociol. Coll., Ser. A, 1(9): 60–77. [Рослинність Самсонової та Безіменної кіс північ­ ного узбережжя Азовського моря (Донецька обл.) та особливості її динаміки. Укр. фітоцен. зб., Сер. А, 1998, 1(9): 60–77]. Tyshchenko O.V. Vegetation of the Northern Azov sea coast maritime spits, Kyiv, 2006, 156 pp. [Тищенко О.В. Рослинність приморських кіс північного узбережжя Азовського моря, Київ: Фітосоціоцентр, 2006, 156 с.]. Vakarenko L.P. Stepnoy byull., 2009, 26: 15–18. [Ва­ каренко Л.П. Перспективы создания степных региональных ландшафтных парков в Одесской об­ ласти. Степ. бюл., 2009, 26: 15–18]. Vakarenko L.P., Dubyna D.V. In: Faltsfeynivski chytannya: zb. nauk. prats VI Mizhnar. konf., Kherson, 2009, pp. 40– 45. [Вакаренко Л.П., Дубина Д.В. Куяльницький регіональний ландшафтний парк: перспективи створення і аспекти функціонування. В кн.: Фальц- фейнівські читання: зб. наук. праць VI Міжнар. конф., Херсон: ПП Вишемирський, 2009, с. 40–45]. Voytyuk B.Yu. Roslynnist zasolenykh hruntiv Pivnichno- Zakhidnoho Prychornomor'ya (suchasnyi stan, klasyfi- katsiya, napryamky transformatsii, okhorona), Kyiv: Fitosotsiotsentr, 2005, 224 pp. [Войтюк Б.Ю. Рослин- ність засолених ґрунтів Північно-Західного Причорно- мор'я (сучасний стан, класифікація, напрямки транс- ня: сучасний стан та перспективи розвитку: мат. Всеукр. наук.-практ. конф. (Одеса, 18–20 листоп. 2015 р.), Одеса: ТЕС, 2015, с. 16–18]. Bondarenko O.Yu. Flora ponyzzya mezhyrichchya Dnister – Tylihul: Cand. Sci. Diss. Abstract, Kyiv, 2015, 23 pp. [Бондаренко О.Ю. Флора пониззя межиріччя Дні- стер – Тилігул: автореф. дис. … канд. біол. наук, Київ, 2015, 23 с.]. Bondarenko E.Yu., Vasileva T.V. In: Agrotekhnologii XXI veka: kontseptsii ustoychivogo razvitiya: mat. mezhdunar. konf., posv. 100-letiyu kafedry botaniki, zashchity rasteniy, biokhimii i mikrobiologii (17–18 apr. 2014 g.), Voronezh: FGBOU VPO Voronezh. GAU, 2014, pp. 313–318. [Бондаренко Е.Ю., Васильева Т.В. Систематиче­ ская структура флоры лиманов междуречья Днестр­ Тилигул. В сб.: Агротехнологии XXI века: концепции устойчивого развития: мат. междунар. конф., посвящ. 100-летию кафедры ботаники, защиты растений, биохимии и микробиологии (17–18 апр. 2014 г.), Воро­ неж: ФГБОУ ВПО Воронеж. ГАУ, 2014, с. 313–318]. Braun­Blanquet J. Pflanzensoziologie. Grundzuge der Vegetationskunde. Wien; New York: Springer­Verlag, 1964, 3 Aufl., 865 pp. Dubyna D.V., Ennan A.A., Vakarenko L.P., Dziuba T.P., Shykhaleeva H.M. Ukr. Bot. J., 2017, 74(1): 56–63. doi: 10.15407/ukrbotj74.01.056. [Дубина Д.В., Ен­ нан А.А., Вакаренко Л.П., Дзюба Т.П., Ши­ халєєва Г.М. Нова знахідка Glycyrrhiza glabra (Fabaceae) в Одеській області. Укр. бот. журн., 2017, 74(1): 56–63]. Dubyna D.V., Shelyag­Sosonko Yu.R. Plavni Pricherno- morya, Kiev: Naukova Dumka, 1989, 272 pp. [Дубы­ на Д.В., Шеляг­Сосонко Ю.Р. Плавни Причерно- морья, Киев: Наук. думка, 1989, 272 c.]. Dubyna D.V., Shelyag­Sosonko Yu.R., Zhmud O.I., Zhmud M.E., Dvoretzkiy T.V., Dziuba T.P., Tymoshenko P.A. Dunaisky Biosphere Reserve. Plant Kingdom, Kyiv: Phytosociocentre, 2003, 459 pp. [Дубина Д.В., Шеляг­Сосонко Ю.Р., Жмуд О.І., Жмуд М.Є., Дворецький Т.В., Дзюба Т.П., Тимошен­ ко П.А. Дунайський біосферний заповідник. Рослинний світ, Київ: Фітосоціоцентр, 2003, 459 с.]. Golub V.B., Dubyna D.V., Bondareva V.V., Nikolaychuk L.F. Phytodiversity of Eastern Europe, 2007, 4: 53–63. [Го­ луб В.Б., Дубына Д.В., Бондарева В.В., Нико­ лайчук Л.Ф. Растительные сообщества класса Glycyrrhizetea glabrae. Фиторазнообразие Вост. Евро- пы, 2007, 4: 53–63]. Hennekens S.M., Schaminée J.H.J. TURBOVEG, a comprehensive date base management system for vegetation data. J. Veget. Sci., 2001, 12: 589–591. Kostylov O.V. Ukr. Bot. J., 1987, 44(5): 81–84. [Кости­ льов О.В. Рослинність схилів Куяльницького лима­ ну. Укр. бот. журн., 1987, 44(5): 81–84]. Krytskaya L.Y. Flora stepey i izvestnyakovykh obnazhenyi Pravoberezhnoy Zlakovoy Stepi: Cand. Sci. Diss. Abstract, Kiev, 1987, 16 pp. [Крицкая Л.И. Флора степей и из- вестнякових обнажений Правобережной Злаковой Степи: автореф. дис. … канд. биол. наук, Киев, 1987, 16 с.]. 573Укр. бот. журн., 2017, 74(6) Дубына Д.В.1,2, Эннан А.А.2, Дзюба Т.П.1,2, Вакаренко Л.П.1,2, Шихалеева Г.М.2 Синтаксономия галофитной растительности Куяльницкого лимана. Укр. бот. журн., 2017, 74(6): 562–573. 1Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины ул. Терещенковская, 2, Киев 01004, Украина 2 Физико­химический институт защиты окружающей среды и человека МОН Украины и НАН Украины ул. Преображенская, 3, Одесса 65000, Украина Определено современное состояние галофитной рас­ тительности прибрежной части Куяльницького лимана и проведен анализ ее синтаксономического разноо­ бразия. Выделено 27 синтаксонов ранга ассоциации и варианта, которые принадлежат к 9 союзам, 7 поряд­ кам и 4 классам: Therosalicornietea, Festuco-Puccinellietea, Juncetea maritimi и Bolboschoenetea maritimi. Описаны три новых ассоциации: Puccinellio distantis-Juncetum gerardii, Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae и Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae. Установлены фитоцено­ тические особенности лимана, которые заключаются в том, что, несмотря на его гипергалинность, здесь от­ сутствуют сообщества многолетних галофитов класса Kalidietea foliati. По сравнению с другими территори­ ями очень редко встречаются ценозы классов Juncetea maritimi и Bolboschoenetea maritimi. Отмечена уязвимость растительности лимана и необходимость создания наци­ онального природного парка. Ключевые слова: галофитная растительность, синтаксономическое разнообразие, Куяльницкий лиман, Украина формації, охорона), Київ: Фітосоціоцентр, 2005, 224 с.]. Weber H.E., Moravec J., Theurillat J.­P. International Code of Phytosociological Nomenclature. 3 ed. J. Veget. Sci., 2000, 11(5): 739–768. Whittaker R.H. Approaches to classifying vegetation on classification of plant communities. Ed. R.H. Whittaker. 2 ed., The Hague: Junk, 1978, 31 pp. Willner W., Tichý L., Chytrý M. Effects of different fidelity measures and contexts on the determination of diagnostic species. J. Veget. Sci., 2009, 20: 130–137. Zhantalay P.I., Shykhalyeyeva H.M., Kiryushkina H.M. In: Prirodno-resursniy potentsial Kuyalnitskogo ta Khadzhibeyskogo limaniv, teritorii mizhlimannya: suchasniy stan ta perspektivi rozvitku: mat. Vseukr. nauk.- prakt. konf., Odesa: TES, 2015, pp. 47–50. [Жанта­ лай П.І., Шихалєєва Г.М., Кірюшкіна Г.М. Умови ґрунтоутворення, ґрунти і ґрунтовий покрив басей­ ну Куяльницького лиману. В сб.: Природно-ресурсний потенціал Куяльницького та Хаджибейського лиманів, території міжлимання: сучасний стан та перспекти- ви розвитку: мат. Всеукр. наук.-практ. конф. (Одеса, 18–20 листоп. 2015 р.), Одеса: ТЕС, 2015, c. 47–50]. Рекомендує до друку Надійшла 29.08.2017 С.Л. Мосякін Дубина Д.В.1,2, Еннан А.А.2, ДзюбаТ.П.1,2, Вакаренко Л.П.1,2, Шихалєєва Г.М.2. Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману. Укр. бот. журн., 2017, 74(6): 562–573. 1Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, Київ 01004, Україна 2Фізико­хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини МОН України та НАН України вул. Преображенська, 3, Одеса 65000, Україна Визначено сучасний стан галофітної рослинності при­ бережної частини Куяльницького лиману та здійснено аналіз її синтаксономічного різноманіття. Виділено 27 синтаксонів рангу асоціації та варіанту, що належать до 9 союзів, 7 порядків та 4 класів: Therosalicornietea, Festuco- Puccinellietea, Juncetea maritimi та Bolboschoenetea maritimi. Описано три нові асоціації: Puccinellio distantis-Juncetum gerardii, Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae та Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae. Встановлено фіто­ ценотичні особливості лиману, які полягають в тому, що незважаючи на його гіпергалінність, тут відсутні угрупо­ вання багаторічних галофітів класу Kalidietea foliati. По­ рівняно з іншими територіями дуже рідко трапляються ценози класів Juncetea maritimi та Bolboschoenetea maritimi. Вказано на вразливість рослинності лиману та необхід­ ність створення національного природного парку. Ключові слова: галофітна рослинність, синтаксономічне різноманіття, Куяльницький лиман, Україна Таблиця Е 1 . Синоптична таблиця синтаксонів галофітної рослинності Куяльницького лиману за коефіцієнтом вірності phi (%) Table Е 1 . The synoptic table of syntaxons of halophylic vegetation of Kuialnyk estuary at phi coefficient of fidelity (%) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 6 6 6 15 1 2 4 14 3 8 7 6 7 4 18 8 7 2 10 5 4 9 1 2 4 3 1 Bassia sedoides – – 43,7 15 – – – – – – 6 43,7 – – – – – 13,9 – 2 – – – – – – – Atriplex nitens – – – – 95 – – – – – – – – – – – – – 6 – – – – – – – – Suaeda salsa – 12 – – 92 – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Plantago cornuti – – – 6,3 – 66 – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Trifolium pratense – – – – – – 49 – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Daucus carota – – – – – – 49 – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Festuca orientalis – – – – – – – – 100 – – – – – – – – – – – – – – – – – – Seseli campestre – – – – – – 15 – 75 – – – – 15 – 5 – – – – – 3,9 – – – – – Crepis tectorum – – – – – – – – 57 – – – – – – – – – – – – – – – – – – Ambrosia artemisiifolia – – – – – – – – – – – 40 – – – – – – – – – – – – – – – Bromus inermis – – – – – – – – – – – 40 – – – – – – – – – – – – – – – Eragrostis minor – – – – – – – – – – – 40 – – – – – – – – – – – – – – – Artemisia annua – – – – – – – – – – – 30 – – – 22 – – – – – – – – – – – Thlaspi arvense – – – – – – – – – – – – 21 – – – – – – – – – – – – – – Senecio vernalis – – – – – – – – – – – – 11 23 2,2 – 11 – – – – – – – – – – Petrosimonia triandra – 9,6 – – – – – – – – 7,6 – 81 – 0,1 – 7,6 – – – – – – – – – – Trigonella monspeliaca – – – – – – – – – – – – 26 – – 23 – – – – – – – – – – – Limonium meyeri – – – – – – – – – – – – – 87 0,8 19 – – – – – – – – – – – Galatella biflora – – – – – – – – – – – – – 66 4,9 – – – – – – – – – – – – Lappula squarrosa – – – – – – – – – – – – – 49 – – – – – – – – – – – – – Koeleria cristata – – – – – – – – – – – – – 49 – 23 – – – – – 20 – – – – – Bromopsis riparia – – – – – – – – – – – – – 40 – – – – – – – 17 – – – – – Alyssum desertorum – – – – – – – – – – – – – 40 – – – – – – – 17 – – – – – Achillea euxina – – – – – – – – – – – – – – 33 – – – – – – – – – – – – Galium humifusum – – – – – – – 9,6 – – – – – – 25 – 22 – – – – – – – – – – Stipa capillata – – – – – – – – – – – – – – – 86 – – – – – – – – – – – Festuca valesiaca – – – – – – – – – – – – – 22 1,8 72 – – – – – – – – – – – Centaurea adpressa – – – – – – – – – – – – – – 3 68 13 – – – – – – – – – – Euphorbia seguierana – – – – – – – – – – – – – – – 67 – – – – – 22 – – – – – Eryngium campestre – – – – – – – – – – – – – 22 – 62 – – – – – 7,9 – – – – – Salvia aethiopis – – – – – – – – – – – – – – – 61 – – – – – – – – – – – Chondrilla juncea – – – – – – – – – – – – – – – 61 – – – – – – – – – – – Goniolimon besseranum – – – – – – – – – – – – – – – 61 – – – – – – – – – – – Bothriochloa ischaemum – – – – – – – – – – – – – – – 49 – – – – – – – – – – – Galium ruthenicum – – – – – – – – – – – – – – – 49 – – – – – – – – – – – Allium rotundum – – – – – – – – – – – – – – – 39 21 – – – – – – – – – – Goniolimon tataricum – – – – – – – – – – – – – – – 35 – – – – – – – – – – – Cerastium pumilum – – – – – – – – – – – – – – – 35 – – – – – – – – – – – Alcea rugosa – – – – – – – – – – – – – – – 35 – – – – – – – – – – – Teucrium polium – – – – – – – – – – – – – – – 35 – – – – – – – – – – – Linum austriacum – – – – – – – – – – – – – – – 35 – – – – – – – – – – – Astragalus onobrychis – – – – – – – – – – – – – – – 35 – – – – – – – – – – – Asparagus verticillatus – – – – – – – – – – – – – – – 35 – – – – – – – – – – – Euphorbia paralias – – – – – – – – – – – – – – – 35 – – – – – – – – – – – Elaeagnus angustifolia – – – – – – – – – – – – – – – 35 – – – – – – – – – – – Silene otites – – – – – – – – – – – – – – – 35 – – – – – – – – – – – Teucrium chamaedrys – – – – – – – – – – – – – – – 35 – – – – – – – – – – – Salvia nutans – – – – – – – – – – – – – – – 35 – – – – – – – – – – – Consolida regalis – – – – – – – – – – – – – – 14 34 18 – – – – – – – – – – Erucastrum armoracioides – – – – – – – – – – – – – – – – 37 – – – – – – – – – – Lotus corniculatus – – – – – – – – – – – – – – – – 37 – – – – – – – – – – Heliotropium dolosum – – – – – – – – – – – – – – – – 37 – – – – – – – – – – Atriplex tatarica – – – – – – – – – – – – – – – – 37 – – – – – – – – – – Rumex confertus – – – – – – – – – – – – – – – – 37 – – – – – – – – – – Melilotus officinalis – – – – – – – – – – – – – – – – 37 – – – – – – – – – – Eremopyrum triticeum – – – – – – – – – – – – – – – – 37 – – – – – – – – – – Crambe tataria – – – – – – – – – – – – – – – – 37 – – – – – – – – – – Medicago romanica – – – – – – – – – – – – – – – – 27 – – – – 21 – – – – – Lepidium ruderale – – – – – – – – – – – – – – – 23 26 – – – – – – – – – – Poa bulbosa – – – – – – – – – – – – – – 1,8 – – 97 – – – – – – – – – Bromus arvensis – – – – – – – – – – – – – – 7 – – 95 – – – – – – – – – Milium vernale – – – – – – – – – – – 12 – – – – – 92 – – – – – – – – – Galium aparine – – – – – – – – – – – 18 – – – – – 60 – – – – – – – – – Plantago lanceolata – – – – – – 19 2,6 – – – 12 – – 6,3 7,6 – 43 – – – – – – – – – Tripolium pannonicum – – – – – – – – – – – – – – 1,8 – – – – – 97 – – – – – – Glycyrrhiza glabra – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 100 – – – – – Anisantha tectorum – – – – – – – – – – – – – – 7,8 – – – – – – 89 – – – – – Erucastrum armoracioides – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 81 – – – – – Potentilla arenaria – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 66 – – – – – Achillea submillefolium – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 66 – – – – – Bromus squarrosus – – – – – – – – – – – 22 – 15 3,8 – 18 – – – – 57 – – – – – Aegilops cylindrica – – – – – – – – – – – – – 23 – – 12 – – – – 56 – – – – – Elytrigia intermedia – – – – – – – – – – – – – – – 23 12 – – – – 56 – – – – – Vicia sativa – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 47 – – – – – Anthemis tinctoria – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 47 – – – – – Stachys recta – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 47 – – – – – Euphorbia stepposa – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 47 – – – – – Potentilla obscura – – – – – – – – – – – – – 23 – 23 – – – – – 44 – – – – – Conium maculatum – – – – – – – – – – – – – – 8,9 – – – – – – 41 – – – – – Tragopogon major – – – – – – 18 – 25 – – – – 18 – – 8,1 – – – – 35 – – – – – Agropyron pectinatum – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 33 – – – – – Coronilla varia – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 33 – – – – – Tanacetum millefolium – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 33 – – – – – Silene chlorantha – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 33 – – – – – Falcaria vulgaris – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 33 – – – – – Juncus maritimus – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 100 – – – – Scirpus tabernaemontani – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 100 – – Ranunculus acris – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 86 – – Lemna minor – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 70 – – Alisma plantago-aquatica – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 70 – – Typha laxmannii – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 100 – Ruppia cirrhosa – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 57 – Potamogeton berchtoldii – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 57 – Zannichellia palustris – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 57 – Myosurus minimus – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 100 Rumex crispus – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 100 Eleocharis uniglumis – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 100 Odontites salina – – – – – – – – – – – – – – 1,8 – – – – – – – – – – – 97 Anthemis ruthenica – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 7 – – – – 95 Xanthium albinum – – – – – – – 6,1 – – – – – – – 4,7 17 – – – – – – – 15 – 73 Medicago minima – – – – – – 14 – – – – – – 14 3 – 5,4 – – – – 11 – – – – 70 Lactuca tatarica – – – – 47 19 5,6 12 28 – – – – – 4,1 – 7,6 – – 2,9 – – – – – – – Plantago salsa – – – – – 69 – – – – – – – – – – – – – – – – 69 – – – – Elaeagnus angustifolia – – – – – 35 – – – – – – – – – – – – – 11 – – 76 – – – – Taraxacum serotinum – – – – – – 45 17 – – – – – – 1,4 33 – – – – – – – – – – – Agrostis gigantea – – – – – – 42 – – – – – – – – – – – – – – – – – 66 – – Cichorium intybus – – – – – – 34 – – – – – – – – 34 – – – – – – – – – – – Plantago major – – – – – – 33 0,3 – – – – – – – – – – – – – – – – 14 – 72 Atriplex prostrata – 6,7 – – – – 31 – – 3,6 – – – – 6,7 – 5 – – – – – 68 – – – – Epilobium parviflorum – – – – – – 31 – – – – – – – – – – – – – – – – – – 42 – Poa angustifolia – – – – – – 28 – – – – – – 45 1,6 2,6 14 – – – – 17 – – – 17 – Agrostis stolonifera – – – – – – 27 – – – – – – – – – – – – – – – – – 56 – – Melilotus albus – – – – – – 10 – 60 – 3,3 – – 27 12 – 22 – – – – – – – – – – Senecio erucifolius – – – – – – – – 34 – – – – 53 – – – – – – – – – – – – – Calamagrostis epigeios – – – – – – 24 – 33 – – – – – – – – – – – – – – – – 33 – Polygonum aviculare – – – – – – – – – 7,1 0,9 51 – – 2,3 – 17 22 – – – – – – – – 51 Camphorosma monspeliaca 5,9 – – – – – – – – 3 4,2 5,9 – – – – 4,2 29 – – – – – – – – – Chamomilla recutita – – – – – – – 4,8 – – – – – 25 – – – – – – – – – – – – – Crepis ramosissima – – – – – – – – – – – – – 34 – – – – – – – – – – – – – Seseli tortuosum – – – – – – – – – – – – – 30 12 30 – – – – – – – – – – – Bromus mollis – – – – – – – – – – – – – 28 38 – – – – – – 11 – – – – – Lepidium latifolium – – – – – – – – – – – – – 26 – – – – – – – 61 – – – – – Xeranthemum annuum – – – – – – – – – – 4,1 – – 12 13 55 4,1 – – – – 40 – – – – – Kochia prostrata – – – – – – – – – – – – – – 1 54 9 – – – – 37 – – – – – Salvia nemorosa – – – – – – – – – – – – – – – 52 8,7 – – – – 46 – – – – – Bromus japonicus – – – – – 20 – – – – – – 0,2 20 17 41 48 – – – – – – – – – – Grindelia squarrosa – – – – – – – 1,3 – – 9,8 23 – – 13 37 9,8 – – – – – – – – – 52 Centaurea solstitialis – – – – – – – – – – 4,5 – 4,5 – 6,2 30 15 – – – – 65 – – – – – Bolboschoenus maritimus – – – – – – – 5,4 – – – – – – – – – – 2,2 – – – – 70 51 – – Cladophora sp. – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 53 – 34 – Bassia hirsuta 28 28 0,2 22 28 – – – – 17 4,1 – 22 – – – 4,1 – 2,9 11 – – – 7 – – – Spergularia marina – 5,7 – 28 37 14 – 10 – 37 10 5,7 – – – – – – 14 – – – – – – – – Elytrigia repens – – – – – – 8,7 – 35 – – – – – 7 32 – 24 – – – 41 – – – – – Achillea setacea – – – – – – 6,7 – 30 – – 2 – – 5,1 28 17 49 – – – 12 – – – – – Cerastium semidecandrum – – – – – – – – – – – 36 6,9 18 6,5 12 – 45 – – – – – – – – 45 Halimione pedunculata – 10 3,1 32 32 – – – – 32 – 32 1 – – – – – 19 – 10 – – 10 – – – Phragmites australis – – – – – 32 – 13 32 – – – – – – – – – – 32 21 12 32 9,9 – – – Artemisia santonica – – – – – – – – 2,2 – 12 16 – 31 31 31 25 31 – – – 6,9 – – – – – Tripolium vulgare – 8,9 30 4,6 30 30 – 15 – – – – – – – – – – 30 30 – – 30 – – – – Juncus gerardi – – – – 33 33 33 33 33 – – – – – – – – – – – – – 33 11 – 3,4 – Setaria viridis – – – – – – – – – – – – – – 23 – – – – – – – – – – – – Sonchus oleraceus – – – – – – – – – – – – – – 23 – – – – – – – – – – – – Bupleurum rotundifolium – – – – – – – – – – – – – – 23 – – – – – – – – – – – – Rosa canina – – – – – – – – – – – – – – 23 – – – – – – – – – – – – Orobanche sp. – – – – – – – – – – – – – – 23 – – – – – – – – – – – – Limonium latifolium – – – – – – – – – – – – – – 23 – – – – – – – – – – – – Artemisia austriaca – – – – – – – – – – – – – – 8,6 22 – – – – – 19 – – – – – Convolvulus arvensis – – – – – – – – – – – – – – 7,9 20 24 – – – – – – – – – – Alyssum tortuosum – – – – – – – – – – 21 – – – – 18 21 – – – – – – – – – – Hordeum murinum – – – – – – – 5,8 – – – 18 – – 11 – – – – – – 24 – – – – – Salicornia perennans 23 23 23 21 23 – – – – 23 18 – 18 – – – – – 23 16 14 – – 3,8 – – – Puccinellia distans – 8,4 – 15 15 – – 15 – 15 15 15 15 15 15 – 9,4 15 11 – 5,1 – 15 – – – – e2 Види Номер синтаксону Кількість описів Номерами позначені синтаксони: 1 – Salicornietum prostratae , 2 – Bassietum hirsutae , 3 – Bassietum sedoidis , 4 – Halimionetum pedunculatae , 5 – Salicornio perennantis- Suaedetum salsae , 6 – Plantagini salsae -Juncetum gerardii , 7 – Scorzonero parviflorae-Juncetum gerardii , 8 – Puccinellio distantis-Juncetum gerardii Dubyna et Dziuba ass. nova hoc loco, 9 – Festucetum regelianae , 10 – Puccinellio distantis-Spergularietum salinae , 11 – Puccinellietum distantis var. typica , 12 – Puccinellietum distantis var. Bassia sedoides , 13 – Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae Dubyna et Dziuba ass. nova hoc loco, 14 – Limonio meyeri-Artemisietum santonicae , 15 – Artemisietum santonicae var. Puccinellia distans , 16 – Artemisietum santonicae var. Festuca valesiaca , 17 – Artemisietum santonicae var. Bromus japonicus , 18 – Poo bulbosae-Artemisietum santonicae , 19 – Tripolietum vulgaris , 20 – Astero tripolii-Phragmitetum , 21 – Tripolio pannonici-Phragmitetum , 22 – Anisantho tectori- Glycyrrhizetum glabrae Dubyna, Dziuba et Vakarenko ass. nova hoc loco, 23 – Plantagini salsae-Juncetum maritimi , 24 – Bolboschoenetum maritimi , 25 – Scirpetum tabernaemontani , 26 – Typhetum laxmannii , 27 – Eleocharitetum uniglumis . Electronic Supplement to: Dubyna & al. Syntaxonomy of halophytic vegetation... Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) Таблиця Е 2. Фітоценотична характеристика асоціацій класу Therosalicornietea Table Е 2 . The phytocoenotic characteristic of assotiations of class Therosalicornietea Номер опису (таблиця) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 Номер опису (база даних) 9 14 16 18 28 34 12 41 19 54 6 23 30 8 47 29 8 14 9 15 0 29 7 31 2 13 1 43 12 8 5 81 12 9 70 30 2 13 3 13 5 29 9 30 0 30 1 13 2 40 1 54 7 Дата опису 07 .0 9. 20 16 08 .0 9. 20 16 08 .0 9. 20 16 08 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 08 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 08 .0 9. 20 16 05 .0 6. 20 17 08 .0 9. 20 16 31 .0 5. 20 17 09 .0 9. 20 16 31 .0 5. 20 17 17 .0 9. 20 16 17 .0 9. 20 16 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 16 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 16 .0 9. 20 16 07 .0 9. 20 16 11 .0 9. 20 16 16 .0 9. 20 16 11 .0 9. 20 16 31 .0 5. 20 17 16 .0 9. 20 16 16 .0 9. 20 16 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 16 .0 9. 20 16 01 .0 6. 20 17 05 .0 6. 20 17 Площа опису, кв. м 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 8 25 25 25 25 20 25 9 25 9 25 25 9 9 9 9 25 25 20 9 9 25 25 Загальне проективне покриття, % 80 10 0 60 10 0 60 40 70 10 0 80 70 50 80 10 0 90 70 70 80 10 0 90 95 80 90 10 0 90 50 80 80 60 80 80 90 80 60 10 0 Висота верхнього під'ярусу, см 25 20 20 25 30 15 20 20 15 10 15 15 10 8 10 8 7 10 10 10 8 10 5 7 8 7 10 8 7 7 7 15 20 20 Висота нижнього під'ярусу, см 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 Кількість видів 3 4 4 2 3 3 2 4 6 7 4 6 5 7 3 4 4 3 5 6 5 4 9 5 6 7 6 6 6 7 7 5 5 10 Номер синтаксону 1 2 3 4 5 Salicornia perennans 4 5 5 5 4 4 2 3 2 + 2 2 2 2 4 4 3 5 1 1 1 1 1 + + 1 1 . 2 2 3 2 1 2 Bassia hirsuta 4 + 1 2 + + 5 5 5 5 4 4 2 + . . . . + 1 1 1 3 3 2 + + . . 1 2 1 + + Bassia sedoides . . . . . . . . . . . . 5 5 4 4 4 4 . . . . . . . 2 . . 3 3 4 . . . Halimione pedunculata . + . . . . . . 2 3 . + . + . . + . 5 5 5 5 5 5 4 4 4 4 5 5 4 4 4 3 Suaeda salsa . . . . . . . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 Atriplex sagittata . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + Juncus gerardii . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 . . . . . . . . . . + Puccinellia distans . + + . + . . + + 2 3 4 + + . . . . 3 1 1 5 2 1 1 2 2 2 1 1 1 2 2 2 Spergularia marina . . . . . + . . . + . 1 . + . . . . 1 + + . . + 2 1 + + + 1 + 1 . + Tripolium vulgare . . . . . . . + . + . 1 3 + + + + 1 . + . . + . . 2 . . + 2 1 . . + Artemisia santonica . . . . . . . . . . + . . . . . . . . . . . . . 1 . . + . . . . . . Camphorosma monspeliaca + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . . . . . Phragmites australis . . + . . . . . . . . . . . . + . . . . . . + . . . . . . . . . + . Види, що трапляються лише в одному описі: Atriplex prostrata (9:+); Grindelia squarrosa (23:+); Bassia sedoides (28:+); Lactuca tatarica (34:+); Petrosimonia triandra (9:1); Plantago cornuti (23:+); Polygonum aviculare (28:+). Номерами позначені синтаксони: 1 – Salicornietum prostratae , 2 – Bassietum hirsutae , 3 – Bassietum sedoidis , 4 – Halimionetum pedunculatae , 5 – Salicornio perennantis-Suaedetum salsae . e3 Electronic Supplement to: Dubyna & al. Syntaxonomy of halophytic vegetation... Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) D. sp. cl. Phragmito-Magnocaricetea : D. sp. ass. Salicornietum prostratae : D. sp. ass. Bassietum hirsutae : D. sp. ass. Bassietum sedoidis : D. sp. ass. Halimionetum pedunculatae : D. sp. ass. Salicornio perennantis-Suaedetum salsae : D. sp. cl. Festuco-Puccinellietea : Номер опису (таблиця) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 Номер опису (база даних) 80 79 53 4 38 9 52 1 26 33 1 33 3 33 2 33 4 33 5 33 6 39 2 39 6 40 2 39 3 39 9 34 5 34 6 39 7 53 9 53 8 53 5 Дата опису 11 .0 9. 20 16 11 .0 9. 20 16 05 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 05 .0 6. 20 17 09 .0 9. 20 16 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 05 .0 6. 20 17 05 .0 6. 20 17 05 .0 6. 20 17 Площа опису, кв. м 25 25 25 3 25 25 6 6 6 6 25 25 25 25 25 25 25 9 9 25 25 25 25 Загальне проективне покриття, % 80 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 80 80 80 70 80 80 90 10 0 10 0 70 10 0 10 0 90 80 10 0 10 0 10 0 Висота верхнього під'ярусу, см 40 40 12 0 30 60 30 20 15 15 15 15 15 30 30 30 25 30 30 30 30 10 0 13 0 10 0 Висота нижнього під'ярусу, см 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 Кількість видів 8 6 9 7 8 5 8 6 8 5 7 8 6 3 3 5 4 8 8 6 8 9 9 Номер синтаксону 1 2 3 4 D. sp. ass. Plantagini salsae-Juncetum gerardii : Plantago salsa 5 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Plantago cornuti . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . D. sp. ass. Scorzonero parviflorae-Juncetum gerardii : Agrostis gigantea . . . + . 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . Poa angustifolia . . 1 . 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . Atriplex prostrata . . . + . + . . . . . . . . . . . . . . . . . Medicago minima . . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . Agrostis stolonifera . . . 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . D. sp. ass. Puccinellio distantis-Juncetum gerardii : Puccinellia distans 1 . . . . . 2 2 + 2 3 3 4 4 4 2 2 + + 2 . . . Salicornia prostrata . . . . . . + + + + + . . . . . . . . . . . . Taraxacum serotinum . . . + . 2 . 1 + . . 1 . . . . . . . . . . . Halimione pedunculata . . . . . . . . . . . + . . . . . + + . . . . Bassia hirsuta . . . . . . . . . . + + . . . . . . . . . . . D. sp. ass. Festucetum regelianae : Festuca orientalis . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 5 5 Seseli campestre . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . + 1 1 Melilotus albus . . 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 3 1 Achillea setacea . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 + Senecio erucifolius . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 . Juncus gerardii 2 5 5 5 5 4 5 5 5 4 3 4 4 5 4 4 5 5 5 4 1 2 1 Tripolium vulgare + 1 . . . . 2 3 2 3 3 4 + . . . . + + . . . . Spergularia marina + . . . . . 2 2 4 1 + 2 . . . . . . . . . . . Artemisia santonica . . . . . . . . . . . + . . . . . 1 1 . . . 1 Bromus japonicus 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 . . . Plantago lanceolata . . . . + . . . . . . . . . . . . . . + . . . D. sp. cl. Phragmito-Magnocaricetea : Phragmites australis 1 2 2 . . . + . + . . . 1 + + + 2 . . 1 2 2 1 D. sp. cl. Bolboschoenetea maritimi : Bolboschoenus maritimus . . . . . . + . . . . . . . . . . . + . . . . D. sp. cl. Artemisietea vulgaris : Elytrigia repens . . . . . 2 . . . . . . . . . . . . . . 1 . 1 Calamagrostis epigeios . . . . 2 . . . . . . . . . . . . . . . . 1 . Lactuca tatarica . 1 + . . . + . + . . . . . . 3 3 . . 1 3 . 1 Grindelia squarrosa . . . . . . . . . . . . . . . . . + + . . . . Xanthium albinum . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 + . . . . D. sp. cl. Polygono-Poetea annuae : Plantago major . . . 1 1 . . . . . . . . . . . . + . . . . . Інші види: Tragopogon major . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 . e4 Electronic Supplement to: Dubyna & al. Syntaxonomy of halophytic vegetation... Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) Види, що трапляються лише в одному описі: Cerastium semidecandrum (13:+); Matricaria recutita (13:+); Cichorium intybus (3:+); Crepis tectorum (21:+); Daucus carota (5:+); Elaeagnus angustifolia (juv.) (1:+); Epilobium parviflorum (5:1); Galium humifusum (16:+); Hordeum murinum (11:+); Trifolium pratense (4:+). Номерами позначені синтаксони: 6 – Plantagini salsae -Juncetum gerardii , 7 – Scorzonero parviflorae-Juncetum gerardii , 8 – Puccinellio distantis-Juncetum gerardii Dubyna et Dziuba ass. nova hoc loco, 9 – Festucetum regelianae . D. sp. cl. Stellarietea mediae : D. sp. cl. Festuco-Puccinellietea : Таблиця Е 3. Фітоценотична характеристика асоціацій порядку Scorzonero-Juncetalia gerardii класу Festuco-Puccinellietea Table Е 3 . The phytocoenotic characteristic of associations of order Scorzonero-Juncetalia gerardii of class Festuco-Puccinellietea Номер опису (таблиця) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 * 28 Номер опису (база даних) 13 0 13 4 14 1 14 0 14 2 29 3 30 7 30 3 54 40 3 31 7 39 5 29 17 30 6 13 6 14 3 13 8 14 8 13 9 13 7 30 32 6 7 8 49 50 Дата опису 16 .0 9. 20 16 16 .0 9. 20 16 16 .0 9. 20 16 16 .0 9. 20 16 16 .0 9. 20 16 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 10 .0 9. 20 16 01 .0 6. 20 17 31 .0 5. 20 17 01 .0 6. 20 17 09 .0 9. 20 16 08 .0 9. 20 16 31 .0 5. 20 17 16 .0 9. 20 16 16 .0 9. 20 16 16 .0 9. 20 16 17 .0 9. 20 16 16 .0 9. 20 16 16 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 07 .0 9. 20 16 07 .0 9. 20 16 07 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 Площа опису, кв. м 4 25 8 3 9 25 4 9 25 25 25 25 25 25 25 25 9 8 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 Загальне проективне покриття, % 70 80 60 40 60 80 80 80 80 80 80 60 80 60 90 50 70 70 80 50 50 70 80 90 60 80 10 0 80 Висота верхнього під'ярусу, см 15 15 20 20 15 50 7 7 25 30 15 25 30 30 20 20 20 25 25 15 15 15 20 15 15 20 25 20 Висота нижнього під'ярусу, см 5 5 5 5 5 10 5 5 5 5 5 5 5 10 5 5 5 5 10 5 5 10 10 10 10 10 10 10 Кількість видів 6 6 7 5 6 5 6 5 4 2 4 5 8 7 6 8 10 9 7 9 7 4 8 4 4 5 4 7 Номер синтаксону 10 11 12 13 Spergularia marina 4 4 4 3 3 3 5 4 . . . + . + + . + 1 . . . . . . . . . . Bassia sedoides . . . . . . . + . . . . . . 2 3 4 2 4 3 4 . . . . . . . Polygonum aviculare . + + . . . . . . . . . 1 . . + 1 + + + + . . . . . . . Cerastium semidecandrum . . . . . . . . . . . . . . . + + + + + . . 1 . . . . + Bromopsis inermis . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . . . . . . . . . Petrosimonia triandra . . . . . . . . + . . . . . . . . . . . . 5 5 2 3 4 5 5 Puccinellia distans 2 4 3 2 2 3 3 3 5 5 5 5 5 4 5 2 2 3 4 2 1 1 2 5 + 1 1 2 Artemisia santonica . . . . . . . . + . + . 1 + . 1 1 + . . + . 1 . . . . . Salicornia perennans 1 + 1 + 1 2 2 + + + 1 + . 1 2 . . . . . . 2 . 1 4 1 + 1 Halimione pedunculata + 1 2 2 3 2 3 4 . . . . . . 2 + 1 1 + + 1 . . 1 . + . . Bassia hirsuta 1 + 1 + 1 . + . . . . . 1 + + . . . . . . 2 + . 2 + 1 + Tripolium vulgare . . . . . + + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Grindelia squarrosa . . . . . . . . . . . . + + . + . + + . . . . . . . . . Lactuca tatarica . . . . + . . . . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . Bromus squarrosus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + 2 . . . . . . . Centaurea solstitialis . . . . . . . . . . . . + . . . . . . . . . + . . . . . e5 D. sp. cl. Stellarietea mediae : Electronic Supplement to: Dubyna & al. Syntaxonomy of halophytic vegetation... Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) Table Е 4 . The phytocoenotic characteristic of associations of alliance Puccinellion limosae of class Festuco- Puccinellietea Таблиця Е 4. Фітоценотична характеристика асоціацій союзу Puccinellion limosae класу Festuco-Puccinellietea Види, що трапляються лише в одному описі: Achillea setacea (20:+); Alyssum tortuosum (13:+); Ambrosia artemisiifolia (17:+); Artemisia annua (18:+); Atriplex prostrata (1:+); Bromus japonicus (28: +); Eragrostis minor (20:+); Galium aparine (16:+); Hordeum murinum (20:+); Melilotus albus (14:+); Milium vernale (21:+); Phragmites australis (12:+); Plantago lanceolata (17:+); Thlaspi arvense (23:1); Trigonella monspeliaca (31:+); Xeranthemum annuum (13:+). Номерами позначені синтаксони: 10 – Puccinellio distantis-Spergularietum salinae , 11 – Puccinellietum distantis var. typica , 12 – Puccinellietum distantis var. Bassia sedoides , 13 – Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae Dubyna et Dziuba ass. nova hoc loco. D. sp. ass. Puccinellio distantis-Spergularietum salinae : D. sp. Puccinellietum distantis var. Bassia sedoides : D. sp. ass. Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae : D. sp. cl. Festuco-Puccinellietea та нижчих синтаксонів: D. sp. cl. Therosalicornietea : Номер синтаксону 1 2 Кількість описів 7 6 Puccinellia distans 100 - Salicornia perennans 86 - Bassia hirsuta 86 - Petrosimonia triandra 100 67 Cerastium semidecandrum 29 - Halimione pedunculata 29 - Senecio vernalis 14 - Artemisia santonica 14 - Centaurea solstitialis 14 - Trigonella monspeliaca 14 - Thlaspi arvense 14 - Bromus japonicus 14 - Artemisia maritima - 67 Puccinellia limosa - 50 Bassia prostrata - 33 Scorzonera cana - 17 Salicornia europaea - 17 Suaeda maritima - 17 Limonium gmelinii - 17 Spergularia marina - 17 Chenopodium rubrum - 17 Festuca pseudovina - 17 e6 Таблиця Е 5. Порівняльна синоптична таблиця флористичного складу асоціацій Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae Dubyna et Dziuba ass. nova hoc loco (1) та Artemisio-Petrosimonietum triandrae Soó 1947 (2) (%) Table Е 5. Comparative synoptic table of floristic composition of associations Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae Dubyna et Dziuba ass. nova hoc loco (1) та Artemisio-Petrosimonietum triandrae Soó 1947 (2) (%) Electronic Supplement to: Dubyna & al. Syntaxonomy of halophytic vegetation... Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) Таблиця Е 6. Фітоценотична характеристика асоціацій союзу Plantagini salsae-Artemision santonicae класу Festuco-Puccinellietea Table Е 6. The phytocoenotic characteristic of associations of alliance Plantagini salsae-Artemision santonicae of class Festuco-Puccinellietea Номер опису (таблиця) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 Номер опису (база даних) 38 6 43 8 47 8 47 9 32 6 4 20 22 33 8 54 0 98 34 0 40 7 32 7 33 7 33 9 69 40 5 21 31 86 94 33 44 53 39 17 7 52 18 1 24 13 55 58 27 10 9 40 6 40 8 14 4 14 5 Дата опису 01 .0 6. 20 17 02 .0 6. 20 17 03 .0 6. 20 17 03 .0 6. 20 17 31 .0 5. 20 17 07 .0 9. 20 16 08 .0 9. 20 16 08 .0 9. 20 16 31 .0 5. 20 17 05 .0 6. 20 17 14 .0 9. 20 16 31 .0 5. 20 17 01 .0 6. 20 17 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 10 .0 9. 20 16 01 .0 6. 20 17 08 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 12 .0 9. 20 16 12 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 10 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 08 .0 9. 20 16 08 .0 9. 20 16 10 .0 9. 20 16 10 .0 9. 20 16 09 .0 9. 20 16 14 .0 9. 20 16 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 16 .0 9. 20 16 16 .0 9. 20 16 Площа опису, кв. м 25 25 25 25 25 25 25 25 8 25 25 25 25 25 8 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 ## 25 ## 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 Загальне проективне покриття, % 80 10 0 60 80 10 0 10 0 80 10 0 10 0 80 80 80 80 90 90 80 70 70 10 0 10 0 80 80 90 70 10 0 90 80 90 70 90 70 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 80 10 0 Висота найвищого трав'яного ярусу, см 15 50 20 20 40 40 50 45 25 50 40 15 35 15 30 15 20 15 20 15 25 20 30 40 30 40 45 40 35 40 25 20 25 25 30 25 20 30 35 Висота найнижчого трав'яного ярусу, см 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 Кількість видів 11 10 12 12 12 10 7 11 10 9 4 6 6 8 4 12 5 4 14 11 10 9 17 11 9 32 20 18 18 13 10 6 11 18 14 6 8 12 9 Номер синтаксону 14 15 16 17 18 Limonium meyeri 2 2 2 4 . . . . . . . . . . . + . . . . . . . + . . . . . + . . . . . . . . . Galatella biflora . . + + . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . Senecio erucifolius . . + + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Poa angustifolia . 1 + + + . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . 1 . . . . . . . + . . 2 . . Koeleria cristata . . 1 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . + . . . . . . . . . Festuca valesiaca . . . 1 . . . 1 . . . . . . . . . . . . . . . + . 1 3 1 1 2 . . . . . . . . . Stipa capillata . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + + + 1 + 2 . . . . . . . . . . Euphorbia seguierana . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . + + + 1 . . . . . . . . . . Salvia nemorosa . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 . . . + 1 + 2 . . . 2 . . . . . Centaurea adpressa . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . . + . + + + + . . . . + . . . . . Kochia prostrata . . . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . + . . 1 . 4 2 1 . . . 1 . . . . . Xeranthemum annuum . . . + . . . 1 . . . . . . . . . . + + + + + . + + 1 1 1 3 . . . 1 . . . . . Eryngium campestre . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 + . 1 . + + . . . . . . . . . . Chondrilla juncea . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . . 1 + . . . . . . . . . . Goniolimon besseranum . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . + + . . . . . . . . . . Salvia aethiopis . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . + 1 . . . . . . . . . . . . Taraxacum serotinum . . . . . . . . + . . . . . . . . . . . . . . . + + . . + . . . . . . . . . . Bromus japonicus . 2 . 1 2 . 1 1 . . . + + . . . . . 2 2 1 . + 3 2 2 + 1 . 4 4 4 4 5 4 5 5 . . Poa bulbosa . . . . . . . . . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 4 Bassia sedoides . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 4 . 4 . . 2 3 Milium vernale . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 + Bromus arvensis . . . . . . . . . . 2 . . . . . . . . . 2 . . . . . . . . . . . . . . . . 2 1 Artemisia santonica 4 5 5 4 5 4 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 4 4 5 4 4 5 5 5 4 4 2 2 5 + + . 2 2 2 3 2 4 Puccinellia distans + 1 1 + 1 + 3 2 2 2 3 3 4 3 3 3 + 2 4 2 2 3 . . + . . . . . 1 4 + . 1 1 + 2 + Plantago lanceolata . . . . . . . . + . . . . + . . . . . . . . . . . . 1 . . . . . . . . . . + . Tripolium vulgare . . . . . . . . . . . . . + . + . + . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . Galium humifusum . . . . + . . . . . . . . 1 . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . Juncus gerardi . . . . . 1 . . . . . . . . . . + 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Spergularia marina . . . . . . . . + . . . . . 1 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Achillea euxina . . . . . . . + . . . . . . . . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Petrosimonia triandra . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . . . . . . . . . + . . . . . . . Camphorosma monspeliaca . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . + . Grindelia squarrosa . . . . 3 . 1 1 2 . . . . . . + . . . . . + + + + . 2 + . 1 . . 1 . + . . . . Melilotus albus + + . . . + 1 + . . . . . . . . . . . . 1 1 . . . . . . . . + . . . + + . . . Centaurea solstitialis . . . . . . . + . . . . . . . . . . + + . . + . . + 1 . . 1 . . + 2 . . . . . Lactuca tatarica . . . . . . . . . . . . + + . + . . . . 1 . . . . + . . . . . . + . . . + . . Polygonum aviculare . . . . . . . . . . . . . . . . . . + + . + . . . . . . . . + . + . + . . . + Consolida regalis . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . + . . + . . . . + . . . + . . . . . Bromus squarrosus 2 . . . 2 . . . . . . . . . . . . . . . . 2 . . . . . . . . . . . . 1 . 2 . . Atriplex prostrata . . . . . . + . . 1 . . . . . . . . + . . . . . . . . . . . . . . + . . . . . Convolvulus arvensis . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . + . . . . . . . . . . + . . . . . Xanthium albinum . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . . . . . + + . . . . Senecio vernalis + . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . . . . Cichorium intybus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + + . . . . . . . . . . . . Lepidium ruderale . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . . 1 . . . . . . . . Hordeum murinum . . . . . . . . . 1 . . . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Anisantha tectorum . . . . . . . . . . . . . . + + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Achillea setacea . . . . 1 . . . . + + . . . . . . . . + . . 1 + 1 1 . + . . . . + 1 . . + + + Seseli tortuosum . 1 . . . + . . . . . . . . . . . . . . . + . . . 1 . + . . . . . . . . . . . Elytrigia intermedia . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 2 . . . . . . 2 . . . . . Allium rotundum . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . + . . . . . 1 . . . . Seseli campestre . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 . . . . . . . . . . Bothriochloa ischaemum . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 . . + . . . . . . . . . Elytrigia repens . . . . . . 1 + . 1 . . . . . . . . + . . . 1 + . . . 1 1 2 . . . . . . . + . Artemisia austriaca . . . . . . . . . + . . . . . . . . . . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . Bassia hirsuta . . . . . . . . . . . . . . . . + . 1 + . . . . . . . . . . 1 + . . + . . . . Phragmites australis . . . . + + . . . . . . . 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Інші види: Cerastium semidecandrum . 2 . 1 . . . + + . . + 1 . . . . . . 1 . . 1 . . + . 2 . . . . . . . . . + + Bromus mollis 1 . . . 1 . . . 1 1 . 1 . + . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Medicago minima 4 . . . . . . . 1 . . . . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . Potentilla obscura . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + + . . . . . . . . . . . Galium ruthenicum . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + + . . . . . . . . . . . . Aegilops cylindrica + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . . . . . . Tragopogon major . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . . . . Alyssum tortuosum . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . . . . . . + . . . . e7 Номерами позначені синтаксони: 14 – Limonio meyeri-Artemisietum santonicae , 15 – Artemisietum santonicae var. Puccinellia distans , 16 – Artemisietum santonicae var. Festuca valesiaca , 17 – Artemisietum santonicae var. Bromus japonicus , 18 – Poo bulbosae-Artemisietum santonicae . D. sp. ass. Limonio meyeri-Artemisietum santonicae : D. sp. Artemisietum santonicae var. Festuca valesiaca : D. sp. Artemisietum santonicae var. Bromus japonicus : D. sp. ass. Poo bulbosae-Artemisietum santonicae : D. sp. cl. Festuco-Puccinellietea та нижчих синтаксонів: D. sp. cl. Stellarietea mediae та нижчих синтаксонів: Electronic Supplement to: Dubyna & al. Syntaxonomy of halophytic vegetation... Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) D. sp. cl. Festuco-Brometea : D. sp. cl. Artemisietea vulgaris : D. sp. cl. Therosalicornietea : D. sp. cl. Phragmito-Magnocaricetea : Види, що трапляються лише в одному описі: Alcea rugosa (23:+); Alyssum desertorum (1:+); Artemisia annua (26:+); Asparagus verticillatus (26:+); Astragalus onobrychis (29:+); Atriplex tatarica (35:+); Bromopsis riparia (3:+); Bupleurum rotundifolium (13:+); Cerastium pumilum (27:+); Chamomilla recutita (1:+); Conium maculatum (5:+); Crambe tataria (34:1); Crepis ramosissima (2:+); Elaeagnus angustifolia (29:+); Eremopyrum triticeum (31:+); Erucastrum armoracioides (34:1); Euphorbia paralias (26:+); Galium aparine (38:+); Goniolimon tataricum (23:+); Heliotropium dolosum (31:+); Lappula squarrosa (3:+); Lepidium latifolium (3:+); Limonium platyphyllum (21:+); Linum austriacum (27:+); Lotus corniculatus (33:+); Medicago romanica (34:+); Melilotus officinalis (36:+); Odontites salina (6:5); Orobanche species (20:+); Plantago major (10:1); Rosa canina (6:+); Rumex confertus (34:+); Salvia nutans (26:2); Setaria viridis (19:+); Silene otites (27:+); Sonchus oleraceus (6:+); Teucrium chamaedrys (29:+); Teucrium polium (26:1); Trigonella monspeliaca (26:+); Tripolium pannonicum (17:+). Номер опису (таблиця) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 Номер опису (база даних) 45 54 5 53 1 95 31 1 31 0 31 6 31 3 31 4 31 5 46 77 84 29 6 39 4 71 96 67 68 Дата опису 09 .0 9. 20 16 05 .0 6. 20 17 05 .0 6. 20 17 12 .0 9. 20 16 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 31 .0 5. 20 17 09 .0 9. 20 16 11 .0 9. 20 16 12 .0 9. 20 16 31 .0 5. 20 17 01 .0 6. 20 17 11 .0 9. 20 16 12 .0 9. 20 16 10 .0 9. 20 16 10 .0 9. 20 16 Площа опису, кв. м 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 25 Загальне проективне покриття, % 10 0 10 0 70 80 90 70 90 70 80 70 10 0 10 0 10 0 80 80 10 0 10 0 10 0 10 0 Висота найвищого трав'яного ярусу, см 15 45 30 20 10 15 15 10 12 15 20 0 20 0 18 0 40 50 25 0 30 0 50 15 0 Висота найнижчого трав'яного ярусу, см 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 10 10 5 15 10 15 15 Кількість видів 5 9 4 4 3 5 4 7 6 5 5 4 4 5 5 3 4 5 5 Номер синтаксону 19 20 21 Tripolium vulgare 5 5 4 4 4 5 5 4 4 4 4 1 + + + . . . . Spergularia marina . + . . . + . + + + . . . . . . . . . Halimione pedunculata . 1 1 . . + + + + + . . . . . . . + + Phragmites australis + . . 1 . . . . . . 5 5 5 4 4 5 5 . 4 Tripolium pannonicum . . . . . . . . . . . . . . . 4 2 5 5 Puccinellia distans 1 2 4 + . 1 + 1 2 3 + . . 1 3 . 1 + + Salicornia prostrata 1 + + 5 4 4 4 4 4 3 + 1 4 4 . . + 1 + Bassia hirsuta + 1 . . . . . + 1 . + 1 2 . . . . 1 . Bassia sedoides . . . . + . . . . . . . . 1 . . . . . Lactuca tatarica . + . . . . . . . . . . . . + . . . . e8 D. sp. cl. Stellarietea mediae : Electronic Supplement to: Dubyna & al. Syntaxonomy of halophytic vegetation... Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) Таблиця Е 7. Фітоценотична характеристика асоціацій союзу Salicornio-Puccinellion класу Festuco-Puccinellietea Table Е 7. The phytocoenotic characteristic of associations of alliance Salicornio- Puccinellion of class Festuco-Puccinellietea Види, що трапляються лише в одному описі: Artemisia santonica (16:+); Atriplex sagittata (2:3); Bolboschoenus maritimus (8:+); Elaeagnus angustifolia (juv.) (15:+); Juncus gerardii (2:+). Номерами позначені синтаксони: 19– Tripolietum vulgaris , 20 – Astero tripolii-Phragmitetum , 21 – Tripolio pannonici-Phragmitetum . D. sp. ass. Tripolietum vulgaris : D. sp. ass. Astero tripolii-Phragmitetum : D. sp. ass. Tripolio pannonici-Phragmitetum : D. sp. cl. Festuco-Puccinellietea : D. sp. cl. Therosalicornietea : Номер опису (таблиця) 1 2* 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Номер опису (база даних) 17 4 35 5 35 6 35 8 36 4 36 5 35 7 36 1 36 2 36 0 36 3 Дата опису 08 .0 9. 20 16 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 Площа опису, кв. м 10 0 10 0 10 0 50 25 25 50 50 25 50 25 Експозиція Зх - - - - - - П д П д Зх - Крутизна схилу, град. 60 - - - - - - 70 80 30 - Загальне проективне покриття, % 10 0 80 90 10 0 10 0 10 0 10 0 80 80 60 10 0 Висота верхнього під'ярусу, см 60 70 70 60 13 0 70 12 0 60 60 60 60 Висота нижнього під'ярусу, см 10 10 10 10 15 10 15 15 10 15 15 Кількість видів 15 28 25 18 12 26 16 15 19 9 14 Glycyrrhiza glabra 5 4 3 3 4 5 4 3 3 2 2 Anisantha tectorum + 3 4 3 5 4 . 2 2 3 1 Centaurea solstitialis 1 + + + 1 + + 2 2 + . Bromus squarrosus 4 2 1 1 + 2 + . 2 . 4 Salvia nemorosa + + 1 . . + 1 + . . 3 Elytrigia intermedia . . 1 . + 1 1 . 1 2 . Potentilla obscura + + . + + + . . . . + Xeranthemum annuum . 1 + + . . . + + 2 . Erucastrum armoracioides . . . + + + . 1 1 + . Aegilops cylindrica . 1 . 5 2 2 + . . . 4 Achillea millefolium . + + + . + + . . . . Kochia prostrata . + + . . . . + + . 1 Potentilla arenaria . + + + . . + . . . . Tragopogon major . + . + . . + . + . . Achillea setacea . . . . + . . + + . 1 Euphorbia stepposa . . + . . . . + . . + Koeleria cristata . + + . . . . . . . . Poa angustifolia . + + + . . . . . . + Astragalus onobrychis . + + . . . . . . . . Stachys recta . . . . . . . + + . . Seseli campestre . + . . . + . . . . . Elytrigia repens 1 + . + + 1 . + 1 + . Conium maculatum + . . . + 1 . . . . . Artemisia austriaca . . . . . + . . . 2 . Artemisia santonica 1 + 1 + . . + . . . . Taraxacum bessarabicum . . + . . + . . . . . . . . . . . . . Heliotropium europaeum . + + . . + . . . . . Hordeum murinum . . . 1 . . + . . . . Phragmites australis . 1 . . . 2 + 1 1 . . Інші види: Lepidium latifolium . . . + . + + + + . 1 Lycopsis orientalis . + + . . + . . . . . Galium mollugo . + + . . + . . . . . Medicago minima . . . . . . . + + . 1 Euphorbia seguierana . + + + . . . . . . . Vicia sativa . . . + . . + . . . . Euphorbia humifusa . + . . . + . . . . . Anthemis tinctoria . + . . . . . . . + . e9 Electronic Supplement to: Dubyna & al. Syntaxonomy of halophytic vegetation... Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) Таблиця Е 8. Фітоценотична характеристика асоціації Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae Dubyna, Dziuba et Vakarenko ass. nova hoc loco Table Е 8. The phytocoenotic characteristic of association Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae Dubyna, Dziuba et Vakarenko ass. nova hoc loco Види, що трапляються лише в одному описі: Agropyron pectinatum (9:1); Alyssum desertorum (9:1); Anthemis ruthenica (8:+); Artemisia absinthium (1:+); A. austriaca (10:2); Asparagus verticillatus (1:+); Bothriochloa ischaemum (1:2); Bromopsis inermis (11:+); B. riparia (2:+); Bromus mollis (5:+); Centaurea ruthenica (1:+); Coronilla varia (7:+); Crataegus monogyna (1:+); Eryngium campestre (3:+); Falcaria vulgaris (7:+); Galium humifusum (11:+); Medicago romanica (3:+); Onopordum acanthium (1:+); Seseli campestre (2:+); Silene chlorantha (9:+); Tanacetum millefolium (9:+). D. sp. ass. Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae : D. sp. cl. Festuco-Brometea : D. sp. cl. Artemisietea vulgaris : D. sp. cl. Festuco-Puccinellietea : D. sp. cl. Stellarietea mediae : D. sp. cl. Phragmito-Magnocaricetea : Номер опису (таблиця) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 Номер опису (база даних) 69 9 69 7 78 69 8 69 6 10 68 8 54 1 35 3 34 4 35 1 34 8 35 0 34 7 34 9 35 2 38 8 25 39 0 39 1 10 8 45 8 69 5 34 3 Дата опису 25 .0 9. 20 17 25 .0 9. 20 17 11 .0 9. 20 16 25 .0 9. 20 17 25 .0 9. 20 17 08 .0 9. 20 16 25 .0 9. 20 17 05 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 09 .0 9. 20 16 01 .0 6. 20 17 01 .0 6. 20 17 14 .0 9. 20 16 03 .0 6. 20 17 25 .0 9. 20 17 01 .0 6. 20 17 Площа опису, кв. м 25 25 25 25 25 25 30 25 25 25 25 64 30 25 25 25 25 25 20 25 6 25 25 25 Глибина води, см - - - - - - 10 15 25 50 25 50 50 50 50 15 25 - 5 5 30 20 3 - Загальне проективне покриття, % 10 0 10 0 10 0 10 0 95 10 0 10 0 10 0 90 10 0 80 10 0 90 80 80 90 10 0 10 0 90 10 0 90 90 80 10 0 Покриття надводного ярусу, % 10 0 10 0 10 0 10 0 95 10 0 10 0 10 0 90 10 0 80 10 0 90 80 80 90 10 0 10 0 90 10 0 90 90 80 10 0 Покриття підводного ярусу, % - - - - - - - 40 - - - - - - - - - - - - - 25 - - Висота трав'яного ярусу, см 70 10 0 70 70 10 0 40 40 40 60 40 40 15 0 50 20 0 50 40 13 0 13 0 15 0 40 12 0 12 0 15 0 40 Кількість видів 9 12 8 8 11 4 5 4 6 5 6 4 5 5 4 4 6 4 6 5 1 5 5 11 Номер синтаксону 23 24 25 26 27 28 Juncus maritimus 5 5 5 5 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Plantago salsa 1 1 + . 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Puccinellia distans 2 + 1 . 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Juncus gerardi 2 2 2 2 . . . 2 . . . . . . . . . . . . . . . . Molinia euxina . 2 . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Plantago cornuti . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Bolboschoenus maritimus . . . . . 5 5 5 4 2 4 1 5 + 5 4 + . 3 1 . . 2 . Batrachium rionii . . . . . . . . 4 5 4 5 3 2 4 5 . . . . . . . . Veronica anagallis-aquatica . . . . . . . . 1 . + . 1 + + . . . . . . . . . Scirpus lacustris . . . . . . . . 1 1 . . + + . + . . . . . . . . Scirpus tabernaemontani . . . . . . . . . . . . . . . . 5 5 5 + . . . . Ranunculus acris . . . . . . . . . . . . . . . . + . + 1 . . . . Alisma plantago-aquatica . . . . . . . . . . . . . . . . + . + . . . . . Typha laxmannii . . . . . . + . . . . . . . . . . . . . 5 5 5 . Eleocharis uniglumis . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Myosurus minimus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 Phragmites australis . . 2 4 + . . + 2 1 3 2 3 . + 1 . . . . . . 2 . Typha angustifolia . . . . . . . . . 1 . 1 . 5 . . . . . . . . . . Tripolium pannonicum 4 + . + + . . . + . . . . . . . . . . . . . . . Tripolium vulgare . . 1 . . . . . . . + . . . . . . . . . . . + . Spergularia marina . + . . 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Salicornia prostrata 2 . . . . 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . Halimione pedunculata 3 . . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . Bassia hirsuta + . . . . 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . Plantago major . . . . . . . . . . . . . . . . . + . . . . . + Polygonum aviculare . . . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . + Lactuca tatarica . 1 . + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . D.sp. cl. Lemnetea : . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Lemna minor . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 1 . . . . Інші види: Elaeagnus angustifolia + + + + + . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Atriplex prostrata . + 1 . 2 . 1 . . . . . . . . . . . . . . . 4 . Agrostis gigantea . . . . . . . . . . . . . . . . + . 2 5 . . . . Xanthium albinum . . . . . . + . . . . . . . . . . + . . . . . 1 Agrostis stolonifera . . . . . . . . . . . . . . . . 1 1 . . . . . . Cladophora sp. . . . . . . . 4 . . . . . . . . . . . . . 3 . . e10 D.sp. ass. Scirpetum tabernaemontani : D.sp. ass. Typhetum laxmannii : D.sp. ass. Eleocharitetum uniglumis : Table Е 9. Фітоценотична характеристика асоціацій класів Juncetea maritimi та Bolboschoenetea maritimi Table Е 9. The phytocoenotic characteristic of associations of classes Juncetea maritimi and Bolboschoenetea maritimi D. sp. ass. Plantagini salsae-Juncetum maritimi : Electronic Supplement to: Dubyna & al. Syntaxonomy of halophytic vegetation... Ukr. Bot. J., 2017, 74(6) Номерами позначені синтаксони: 23 – Plantagini salsae-Juncetum maritimi , 24 – Bolboschoenetum maritimi var. typica , 25 – Bolboschoenetum maritimi var. Batrachium rionii , 26 – Scirpetum tabernaemontani , 27 – Typhetum laxmannii , 28 – Eleocharitetum uniglumis . D.sp. cl. Phragmito-Magnocaricetea : D.sp. cl. Festuco-Puccinellietea : D.sp. cl. Therosalicornietea : D.sp. cl. Polygono-Poetea annuae : D.sp. cl. Stellarietea mediae : Види, що трапляються лише в одному описі: Anthemis ruthenica (21:+); Artemisia santonicum (4:+); Bromus mollis (5:+); B. squarrosus (2:+); Cerastium semidecandrum (21:+); Grindelia squarrosa (21:+); Hordeum murinum (5:+); Medicago minima (21:1); Odontites salina (21:1); Potamogeton berchtoldii (23:+); P. pectinatus (7:+); Rumex crispus (21:1); Ruppia cirrhosa (23:+); Veronica beccabunga (11:+); Zannichellia palustris (23:+). D.sp. Bolboschoenetum maritimi var. typica : D.sp. Bolboschoenetum maritimi var. Batrachium rionii : Табл Е1 Е2 Е3 Е4 Е5 Е6 Е7 Е8 Е9

Similar Items