Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae)

Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae)

Автори обґрунтовують проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури. Відзначається, що нині в дослідженні рослинності багатьма українськими ботаніками використовується еколого-фітоценотичний (домінантний) підхід. Вказується, що досі відсутній усталений метод назв синтаксонів, що призводить до чис...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2015
Hauptverfasser: Небесний, В.Б., Гродзинська, Г.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2015
Schriftenreihe:Український ботанічний журнал
Schlagworte:
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176025
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae) / В.Б. Небесний, Г.А. Гродзинська // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 2. — С. 116-121. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-176025
record_format dspace
spelling irk-123456789-1760252021-02-04T01:26:51Z Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae) Небесний, В.Б. Гродзинська, Г.А. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Автори обґрунтовують проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури. Відзначається, що нині в дослідженні рослинності багатьма українськими ботаніками використовується еколого-фітоценотичний (домінантний) підхід. Вказується, що досі відсутній усталений метод назв синтаксонів, що призводить до численних помилок у їх написанні та трактуванні. Автори підкреслюють: щоб уникнути подальшої плутанини, досягти простоти і коректності у застосуванні синтаксономічних назв, украй потрібна стабільність номенклатури. Така стабільність можлива лише за однакового використання загальноприйнятих номенклатурних правил, сформульованих у Кодексі. У статті коротко висвітлюється історія питання. Пропонований авторами проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури побудований за зразком проекту Всеросійського кодексу фітоценологічної номенклатури (Neshataev, 2001) з урахуванням традицій вітчизняної класифікації рослинності і синтаксономічної номенклатури української геоботанічної школи. У Кодексі сформульовані номенклатурні правила єдиної класифікаційної системи рослинності України, запропонованої на домінантних засадах. В основу проекту Кодексу покладені принципи, які застосовуються в усіх кодексах біологічних номенклатур. Структура Кодексу складається з Преамбули, де викладені загальні положення його змісту, і чотирьох частин. У першій частині ("Визначення") дано дефініції термінів, що трапляються в тексті. У другій частині ("Принципи") наведено 8 принципів, на яких ґрунтується система фітоценотичної номенклатури. Третя частина ("Правила і поради") є центральною у проекті, вона складається з 13 глав і 36 статей. Тут обґрунтовуються умови дійсної публікації назв, питання типифікації і пріоритету, утворення назв і правопис синтаксонів, відкидання назв і виправлення помилок у назвах і їхня зміна, цитування прізвищ авторів, компетенції Номенклатурної комісії. У четвертій частині ("Положення для змін Кодексу") викладено підстави для внесення змін до Кодексу. Авторы обосновывают проект Кодекса фитоценотаксономической номенклатуры. Отмечается, что в настоящее время при проведении исследований растительности многими украинскими ботаниками используется эколого-фитоценотический (доминантный) подход. Указывается, что до сих пор отсутствует устойчивый метод названий синтаксонов, что приводит к многочисленным ошибкам в написании и трактовке названий синтаксонов. Во избежание последующей путаницы и обеспечения простоты и корректности применения синтаксономических названий крайне нужна стабильность номенклатуры. Такой стабильности можно достичь лишь при одинаковом применении общепринятых номенклатурных правил, сформулированных в Кодексе. В статье кратко освещается история вопроса. Предлагаемый авторами проект Кодекса фитоценотаксономической номенклатуры построен по образцу проекта Всероссийского кодекса фитоценологической номенклатуры (Neshataev, 2001) с учетом традиций отечественной классификации растительности и синтаксономической номенклатуры украинской геоботанической школы. В Кодексе сформулированы номенклатурные правила единой классификационной системы растительности Украины, базирующиеся на доминантных принципах. В основу проекта Кодекса положены принципы, применяемые во всех кодексах биологических номенклатур. Структура Кодекса состоит из Преамбулы, где изложены общие положения относительно его содержания, и четырёх частей. В первой части ("Определения") даны дефиниции терминов, встречающихся в тексте. Во второй части ("Принципы") изложены 8 принципов, на которых основывается система фитоценотической номенклатуры. Третья часть ("Правила и советы") является центральной, она состоит из 13 глав и 36 статей. Здесь обосновываются условия действительной публикации названий, вопросы типификации и приоритета, образование названий и правописание синтаксонов, отклонение названий и исправление ошибок в них, а также внесение изменений, цитирование фамилий авторов, компетенции Номенклатурной комиссии. В четвертой части ("Положения по изменению Кодекса") изложены основания для внесения изменений в Кодекс. The authors substantiate publication of the draft version of the Code of Phytocoenological Nomenclature of Ukraine. It is pointed out that at present many Ukrainian botanists use ecology-phytocoenotic (dominant) approach in vegetation studies. However, there is no consistency in the usage of syntaxonomic names, which results in numerous errors in spelling and interpretation of the names of syntaxa. The authors emphasize that in order to avoid confusion and to provide simple and correct application of syntaxonomic names, the nomenclatural stability is crucial. Such stability could be achieved only under uniform application of conventional nomenclatural rules formulated in the Code. The article provides a brief history of the issue. A draft of the Code of Phytocoenological Nomenclature of Ukraine is proposed by the authors using as a pattern the All-Russian Code of Phytocoenological Nomenclature (Neshataev, 2001), taking into account traditions of the national classification of vegetation and syntaxonomic nomenclature of the Ukrainian geobotanical school. In the Code there have been formulated the nomenclatural rules of a unified classification system of Ukraine’s vegetation on dominant bases. The principles applied in other codes of biological nomenclature are taken as a basis of the draft. The Code structure consists of the Preamble with general provisions, and four parts. The first part, «Definitions», presents term definitions occurring in the text. In the second part, «Principles», there are eight principles, which form the basis of phytocoenotic nomenclature. The third part, «Rules and Recommendations», is the central one and consists of 13 chapters and 36 articles. Here the conditions of valid name publication, typification and priority, name formation and syntaxa orthography, rejection of names and error correction in names and their change, citation of authors’ names, competence of the Nomenclature Commission are justified. The fourth part, «Provisions on Changes of the Code», provides statements on the modifications to the Code. 2015 Article Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae) / В.Б. Небесний, Г.А. Гродзинська // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 2. — С. 116-121. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.02.116 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176025 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Небесний, В.Б.
Гродзинська, Г.А.
Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae)
Український ботанічний журнал
description Автори обґрунтовують проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури. Відзначається, що нині в дослідженні рослинності багатьма українськими ботаніками використовується еколого-фітоценотичний (домінантний) підхід. Вказується, що досі відсутній усталений метод назв синтаксонів, що призводить до численних помилок у їх написанні та трактуванні. Автори підкреслюють: щоб уникнути подальшої плутанини, досягти простоти і коректності у застосуванні синтаксономічних назв, украй потрібна стабільність номенклатури. Така стабільність можлива лише за однакового використання загальноприйнятих номенклатурних правил, сформульованих у Кодексі. У статті коротко висвітлюється історія питання. Пропонований авторами проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури побудований за зразком проекту Всеросійського кодексу фітоценологічної номенклатури (Neshataev, 2001) з урахуванням традицій вітчизняної класифікації рослинності і синтаксономічної номенклатури української геоботанічної школи. У Кодексі сформульовані номенклатурні правила єдиної класифікаційної системи рослинності України, запропонованої на домінантних засадах. В основу проекту Кодексу покладені принципи, які застосовуються в усіх кодексах біологічних номенклатур. Структура Кодексу складається з Преамбули, де викладені загальні положення його змісту, і чотирьох частин. У першій частині ("Визначення") дано дефініції термінів, що трапляються в тексті. У другій частині ("Принципи") наведено 8 принципів, на яких ґрунтується система фітоценотичної номенклатури. Третя частина ("Правила і поради") є центральною у проекті, вона складається з 13 глав і 36 статей. Тут обґрунтовуються умови дійсної публікації назв, питання типифікації і пріоритету, утворення назв і правопис синтаксонів, відкидання назв і виправлення помилок у назвах і їхня зміна, цитування прізвищ авторів, компетенції Номенклатурної комісії. У четвертій частині ("Положення для змін Кодексу") викладено підстави для внесення змін до Кодексу.
format Article
author Небесний, В.Б.
Гродзинська, Г.А.
author_facet Небесний, В.Б.
Гродзинська, Г.А.
author_sort Небесний, В.Б.
title Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae)
title_short Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae)
title_full Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae)
title_fullStr Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae)
title_full_unstemmed Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae)
title_sort оцінка техногенного забруднення м. києва за спектральними відбивними характеристиками листків tilia cordata (tiliaceae)
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2015
topic_facet Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176025
citation_txt Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae) / В.Б. Небесний, Г.А. Гродзинська // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 2. — С. 116-121. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT nebesnijvb ocínkatehnogennogozabrudnennâmkiêvazaspektralʹnimivídbivnimiharakteristikamilistkívtiliacordatatiliaceae
AT grodzinsʹkaga ocínkatehnogennogozabrudnennâmkiêvazaspektralʹnimivídbivnimiharakteristikamilistkívtiliacordatatiliaceae
first_indexed 2025-07-15T13:38:30Z
last_indexed 2025-07-15T13:38:30Z
_version_ 1837720363815927808
fulltext 116 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(2) http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.02.116 В.Б. НЕБЕСНИЙ¹, Г.А. ГРОДЗИНСЬКА² ¹Інститут еволюційної екології НАН України вул. акад. Лебедєва, 37, м. Київ, 03143, Україна nebvit@gmail.com ²Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна agrodz@ukr.net ОЦІНКА ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ м. КИЄВА ЗА СПЕКТРАЛЬНИМИ ВІДБИВНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ЛИСТКІВ TILIA CORDATA (TILIACEAE) Небесний В.Б., Гродзинська Г.А. Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae). – Укр. ботан. журн. – 2015. – 72(2): 116–121. Для комплексної оцінки техногенного забруднення м. Києва використовували спектро­ фотометричний метод вимірювання відбивних характеристик листків біоіндикаторного виду Tilia cordata Mill. Як найбільш інформативний показник, що визначає стан рослини (за ступенем пригнічення фотосинтезу), обраний індекс стресу (зворотний вегетаційний індекс). Дослідження відбивних характеристик понад 500 листків Tilia cordata з 17 локалітетів 7 адміністративних районів м. Києва дали змогу визначити тенденцію зростання індексу стресу за градієнтом інтенсивності транспортного потоку. На основі отриманих результатів рекомендовано застосування даного методу для екологічного моніторингу якості довкілля, оперативного оцінювання екологічних змін в урбоекосистемах. К л ю ч о в і с л о в а: Tilia сordata, урбоекосистеми, техногенне забруднення, індекс стресу © В.Б. НЕБЕСНИЙ, Г.А. ГРОДЗИНСЬКА, 2015 Вступ Ур ба ні зо ва ні те ри то рії ви різ няють ся своє рід ністю еко ло гіч них фак то рів, ком плек сом тех но ген них впли вів, що при зво дять до сут тє вої транс фор ма ції дов кіл ля. Рос ли ни вва жа ють ся на дій ни ми ін ди­ ка то ра ми за бруд нен ня нав ко лишньо го при род но­ го се ре до ви ща ток сич ни ми ре чо ви на ми, ос кіль ки вони зму ше ні адап ту ва ти ся до стре су шля хом фі­ зіо ло го­біо хі міч них та ана то мо­мор фо ло гіч них пе ре бу дов ор га ніз му. Фік са ція й оцін ка цих змін, які мо жуть реєст ру ва ти ся вже на ран ніх ста ді ях де гра да ції, да ють дос то вір ну кар ти ну умов міс це­ зростан ня рос лин і від дзер ка лю ють стан місько го се ре до ви ща (Nikolaevskii, 1999; Maidebura, 2006; Lutsyshyn, 2010; Didukh, 2012). Уп ро довж ос тан ніх де ся ти літь по си лен ня впли ву не га тив них фак то рів, ха рак тер них для ур ба ні зо ва них те ри то рій, спри чи­ няє ос лаб лен ня рос лин ності, пе ред час не ста рін ня, зни жен ня її про дук тив ності, ура жен ня хво ро ба ми, шкід ни ка ми і, на сам кі нець, за ги бель на са джень. Кіль кість еко ло гіч но чис тих зон і пар ків як у ме­ жах міської сму ги, так і на при лег лих те ри то рі ях, не впин но змен шу єть ся, і вони на бу ва ють де да лі біль шої цін ності (Andreeva, 2006). Най по ши ре ні ши ми та най не без печ ні ши ми для еко ло гіч но го ста ну ґрун тів і вод ур ба ні зо ва них те­ ри то рій є за бруд нен ня їх важ ки ми ме та ла ми. Ві до­ мо, що на си чен ня ґрун ту со ля ми важ ких ме та лів не рід ко при зво дить до за ги бе лі рос лин них уг ру­ по вань (Artamonov, 1986). На слід ком за бруд нен ня ат мо сфер но го по віт ря та ґрун ту є змі на піг мент но­ го скла ду рос лин, що, в свою чер гу, про яв ля єть ся в змі нах оп тич них власти востей (Andreeva, 2006 b). При цьо му та кож змі ню ють ся спек траль ні від бив­ ні ха рак те ристи ки рос лин ності, що дає змо гу ви­ ко ристо ву ва ти їх з ме тою біо ін ди ка ції рів нів тех­ но ген но го за бруд нен ня. Ком плекс ний ана ліз змін цих па ра мет рів може слу гу ва ти ос но вою для роз­ роб ки дис тан цій них ме то дів ді аг ности ки ста ну ур­ бое ко систем (Andreeva, 2006b; Andreeva, 2007). Низ кою до слід ни ків до ве де но іс ну ван ня за­ леж ності між змі ною оп тич них па ра мет рів зе ле­ них рос лин і їх нім фі зіо ло гіч ним ста ном. Зок ре ма вста нов ле но, що спек траль ні кое фі ці єн ти від бит тя зе ле них лист ків ко ре лю ють із рів нем їх фо то син­ те тич ної ак тив ності (Kondratev, 1982; Levanchuk, 2005). Ос кіль ки про цес фо то син те зу дуже чут ли во реа гує на вплив фак то рів зо внішньо го се ре до ви ща, за змі ною його ін тен сив ності мож на ви зна ча ти ре­ ак цію рос лин на стре со ри, зок ре ма на за бруд нен ня по віт ря (Andreev, 2013; Khavaninzadeh et al., 2014). 117ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2) Ме тою на шо го до слі джен ня була оцін ка ста­ ну біо ін ди ка тор но го виду – Tilia сordata Mill., що зростає в ме жах м. Киє ва, за ана лі зом змі ни спек­ траль них від бив них ха рак те ристик її лис тя. Об’єкти та ме то ди до слі джен ня Ми до слі ди ли по над 500 зраз ків лист ків T. cordata з 17 локалітетів (із різ ним сту пе нем ан тро по ген но­ го і тех но ген но го за бруд нен ня) в ме жах м. Киє ва (рис.1). Рис. 1. Схема відбору проб у м. Києві (2014 р.): Дарницький р-н – (1) вул. архітектора Вербицького, 6; (2) Харківське шосе, 180/21; (3) Харківське шосе, 129; Деснянський р-н – (4) вул. Магнітогорська, 1 (ВАТ «Хімволокно»); Дніпровський р-н – (5) вул. Луначарського; Голосіївський р-н – (6) вул. Метрологічна, 4–12; (7) проспект Науки, 32; (8) проспект Голосіївський, 88; (9) Парк­ пам’ятка садово­паркового мистецтва «Феофанія»; Печерський р-н – (10) бульвар Дружби народів; (11) вул. Грушевського, 6; (12) Маріїнський парк; Подільський р-н – (13) вул. Верхній Вал, 4–6; (14) вул. Набережно­Хрещатицька, 35 і вул. Хорива, 50; Шевченківський р-н – (15) парк ім. О.С. Пушкіна; (16) проспект Перемоги, 4; (17) вул. Хрещатик (ріг вул. Прорізної). Fig.1. Sampling sites in Кyiv (2014) S y m b o l s i n d i c a t e : Darnitskyi district – (1) Arkhіtektor Verbytskyi St., 6; (2) Kharkіv Highway 180/21 ; (3) Kharkіv Highway, 129 ; Desnyanskyi district – (4) Magnіtogorska St., 1 (JSC"Khіmvolokno"); Dniprovskyi district – (5) Lunacharsky St.; Holosiivskyi district – (6) Metrologіchna St., 4–12; (7) Nauki Ave., 32; (8) Holosіivskyi Ave., 88; (9) Park Feofania; Pecherskyi district – (10) Druzhby Narodіv Blvd.; (11) Grushevskogo St., 6; (12) Marіinsky Park ; Podіlskyi district – (13) Verkhnіy Val St., 4–6; (14) Naberezhno­Khreschatytska St., 35; Khoryva St., 50; Shevchenkivskyi district – (15) Pushkіn park; (16 ) Peremogi Ave., 4 ; (17) Khreschatyk St.(at the corner of Prorіzna St.) 118 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(2) Для комплексної оцінки техногенного впливу застосували спектрофотометричний метод, заснований на вимірюванні біологічних реакцій рослин (Levanchuk, 2005). З ме тою реєстрації цих реакцій використовували польовий фотометр ПФ­8, принцип роботи якого полягає у здатності досліджуваних об'єктів вибірково відбивати променеву енергію в характерних ділянках спектра. Спектральні діапазони фотометра підібрані таким чином, щоби вони відповідали основним фізіологічним процесам, які від бу ва ють ся в рослинах (Surin, 1998). Як най більш ін фор ма тив ний по каз ник ми об­ ра ли ін декс стре су (зво рот ний ве ге та цій ний ін­ декс), що ха рак те ри зує стан рос ли ни та ви зна чає сту пінь при гні чен ня фо то син те зу. За га лом нині ві до мо близько 160 ва рі ан тів ве ге та цій них ін дек сів (Cherepanov, 2009). Їх оби ра ють ек спе ри мен таль но (ем пі рич ним шля хом), ви хо дя чи з ві до мих особ­ ли востей кри вих спек траль ної від бив ної здат ності рос лин ності та ґрун тів. Роз ра ху нок біль шої час­ ти ни ве ге та цій них ін дек сів ґрун ту єть ся на кіль­ кох найста біль ніших (які не за ле жать від ін ших фак то рів) ді лян ках кри вої спек траль ної від би в ної здат ності рос лин. На чер во ну зону спек тра (0,62– 0,75 мкм) при па дає мак си мум по гли нан ня со няч­ ної ра діа ції хло ро фі лом, у зе ле ній зоні (0,55 мкм) від бит тя пов’язане з піг мент ним скла дом лист ка, у ближ ній ін фра чер во ній (0,75–1,30 мкм) фік­ су єть ся мак си маль не від бит тя енер гії клі тин ною струк ту рою лист ка. А.С. Че ре па нов і О.Г. Дру жи ні­ на (Cherepanov, Druzhinina, 2009) від зна ча ють, що ви со ка фо то син те тич на ак тив ність (пов'язана, як пра ви ло, зі збіль шен ням фі то ма си) при зво дить до ниж чих кое фі ці єн тів від бит тя у чер во ній зоні спек­ тра і до біль ших зна чень у ближ ній ін фра чер во ній. Як ві до мо, спів від но шен ня цих по каз ни ків умож­ лив лює чіт ке ві до крем лен ня рос лин ності від ін ших при род них об'єктів (Motohka et al., 2010). Спек траль ні кое фі ці єн ти від бит тя (СКВ) лист ків T. сordata ви мі рю ва лись у зе ле ній – R1 (551,9 нм), чер во ній – R2 (656,8 нм) та ближ ній ін фра чер во­ ній – R3 (802,0 нм) зо нах спек тра. Вимірюваний коефіцієнт відбиття в зазначених спектральних діапазонах ко ли вав ся в межах від 0 до 1. Наведена гранична відносна похибка вимірювань ста но ви ла близько 2,3 %. На ос но ві ви ко на них ви мі рю вань ми роз ра ху ва ли ін декс стре су за фор му лою IC=R1/ R3, який чи сель но ха рак те ри зує сту пінь при гні­ чен ня рос лин (Surin, 2011). Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня Об ра ний нами індекс стресу (ІС), з одного боку, є індикатором стану рослини, а з дру го го – слугує мірою антропогенного навантаження на рослини і, відповідно, на середовище їхнього існування. Цей показник особливо зручний для дослідження комплексного антропогенного впливу (за бруд нен­ ня ґрунту й атмосфери) на екосистему. За низьких значень ІС продуктивність фотосинтезу вища і, відповідно, кращим є стан екосистеми за га лом. Для проведення мо ні то рин гу ми обрали місця збору зразків із різною передбачуваною інтенсивністю антропогенного навантаження. Наші до слі джен ня по ка за ли, що міс цез ростан ня з ін тен сив ним транс порт ним на ван та жен ням (про­ спект Нау ки, про спект Пе ре мо ги, вул. На бе реж­ но­Хре ща тицька, Го ло сі ївський про спект), а та кож вул. Гру шевсько го (під час лют не вих по дій 2014 р. тут у дов кіл ля ви ки да ли ся про дук ти зго ран ня ав­ то мо біль них шин) на ле жать до зони силь но го за­ бруд нен ня. Ін дек си стре су там пе ре бу ва ли в ме жах від 0,230 до 0,240 (рис. 2). Зона середнього забруднення була розділена на дві підзони, до першої з яких ми віднесли вул. Метрологічну, вул. Верхній Вал, Харківське шосе (вздовж магістралі) та парк імені О.С. Пушкіна зі значеннями індексу стресу від 0,215 до 0,219. За ува­ жи мо, що до проведення вимірювань за зна че ний парк ми розглядали як зону з по тен цій но слабким антропогенним навантаженням. Проте отримані дані свідчать про суттєвий вплив на стан обраного біоіндикатора (Т. cordata) близького розташування досліджуваного об'єкта до проспекта Перемоги та промзони заводу «Більшовик» (значення ІС – 0,216). Для другої підзони – буль вар Дружби народів, вул. Хрещатик, Маріїнський парк, вул. Луначарського, вул. архітектора Вербицького – індекс стресу був у діапазоні 0,187 – 0,201. Слабкий рівень антропогенного навантаження виявлений на Харківському шосе (відстань від траси – 20 м, у дво рі жит ло во го бу дин ку), вул. Магнітогорській і в пар ку­пам’ятці са до во­пар­ ко во го мис тецтва (ППСПМ) «Феофанія»: тут значення ІС ко ли ва ло ся від 0,137 до 0,167. Таким чином, результати проведеного до­ сліджен ня спектральних відбивних характеристик біоіндикаторного виду Tilia сordata виявили тенденцію до зростання індексу стресу за градієнтом інтенсивності транспортного потоку в м. Києві. 119ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2) Р и с. 2 . З он ув ан н я те хн ог ен н ог о н ав ан та ж ен н я м . К и єв а за ін де кс ом с тр ес у (2 01 4 р. ) F ig . 2 . A n th ro po ge n ic p re ss ur e zo n in g of K yi v by a s tr es s in de x (2 01 4) 0 0, 05 0, 1 0, 15 0, 2 0, 25 Х ар кі вс ьк е ш ос е, 1 80 /2 1 ву л. М аг н іт ог ор сь ка , 1 , В А Т « К иї вх ім во ло кн о» П П С П М « Ф ео ф ан ія » Н ев ел ик е за бр уд н ен ня бу л. Д ру ж би Н ар од ів , 7 ву л. А рх іт ек то ра В ер би ць ко го , 6 М ар іїн сь ки й па рк ву л. Х ре щ ат ик (р іг П ро рі зн ої ) ву л. Л ун ач ар сь ко го пі дз он а 1 С ер ед н є за бр уд не н ня ву л. М ет ро ло гі чн а (4 -1 2) па рк ім . О .С . П уш кі н а ву л. В ер хн ій В ал , 4 -6 Х ар кі вс ьк е ш ос е, 1 29 (б іл я бу ди н ку ) пі дз он а 2 С ер ед н є за бр уд не н ня ву л. Г ру ш ев сь ко го , Х уд ож н ій м уз ей пр -т . Г ол ос іїв сь ки й, 8 8 пр -т . П ер ем ог и, 4 пр -т . Н ау ки , 3 2 ву л. Н аб ер еж н о- Х ре щ ат иц ьк а, 3 5; в ул . Х ор ев а, 5 0 С ил ьн е за бр уд н ен н я 120 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(2) Отже, біо ін ди ка ція ста ну дов кіл ля за спек траль­ ни ми ха рак те ристи ка ми лист ків T. сordata є ін но­ ва цій ним пер спек тив ним ме то дом (in citu) кон тро­ лю за ста ном дов кіл ля. Ви снов ки 1. До слі джен ня спек траль них від бив них ха рак­ те ристик біо ін ди ка тор но го виду Tilia сordata умож ли ви ло ви яв лен ня тен ден ції зростан ня ін­ дек су стре су за гра ді єн том ін тен сив ності транс­ порт но го по то ку в м. Киє ві. 2. Ви ко ристан ня ме то ду дає мож ли вість на ос но ві оп тич них ви мі рю вань фік су ва ти і вив ча ти ста­ дій ність ре ак цій рос лин на дію при род них та ан тро по ген них стре со рів, ді аг носту ва ти адап та­ цій ну фазу, фазу по ру ше ної стій кості та фазу не­ зво рот них змін, кож ній із яких при та ман ні свої фі зіо ло гіч ні ме ха ніз ми при гні чен ня та за ко но­ мір ності на ко пи чен ня по лю тан тів. 3. От ри ма ні результати да ють підста ви ре ко мен­ ду ва ти ме тод ви зна чен ня ін дек су стре су рос лин для еко ло гіч но го мо ні то рин гу якості дов кіл ля, мож ли вості опе ра тив но оці ню ва ти еко ло гіч ні змі ни та своє час но реа гу ва ти на не га тив ні тех­ но ген ні впли ви. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Andreeva A.V., Buznikov A.A., Timofeev A.A., Alekseeva- Popova N.V., Beliaeva A.I., 2006. – Sovremen. prob­ lemy distantcion. zondirovaniia Zemli iz Kosmosa: Fiz. osnovy, metody i tekhnol. monitoringa okruzhaiushchei sredy, potentcialno opasnykh iavlenii i obektov. – Vyp. 3. – 2. – P. 265–270 [Андреева А.В., Бузников А.А., Тимофеев А.А., Алексеева-Попова Н.В., Беляева А.И. Оценка экологического состояния окружающей среды по спектрам отражения индикаторных видов растительности // Современ. проблемы дистанци­ он. зондирования Земли из Космоса: Физ. основы, методы и технол. мониторинга окружающей сре­ ды, потенциально опасных явлений и объектов. – 2006. – Вып. 3. – Т. 2. – С . 265–270]. Andreeva A.V., Buznikov A.A., Timofeev A.A., Skriabin S.V., 2006. – Izv. SPbGETU «LETI». – Vyp.1.– P. 31–38 [Андреева А.В., Бузников А.А., Тимофеев А.А., Скря- бин С.В. Спектральные исследования техногенной нагрузки на растительность мегаполисов // Изв. СПбГЭТУ «ЛЭТИ». – 2006. – Вып.1. – С. 31–38]. Andreeva A.V., Buznikov A.A., Skriabin S.V., Timofeev A.A., Alekseeva-Popova N.V., Beliaeva A.I., 2007. – Sovre­ men. problemy distantcionnogo zondirovaniia Zemli iz Kosmosa. – Vyp. 4. – 2. – P. 175–182 [Андреева А.В., Бузников А.А., Скрябин С.В., Тимофеев А.А., Алексе- ева-Попова Н.В., Беляева А.И. Исследование харак­ тера изменения оптических характеристик расти­ тельности под воздействием тяжелых металлов для разработки метода дистанционной диагностики загрязнения // Современ. проблемы дистанцион. зондирования Земли из Космоса. – 2007. – Вып. 4. – Т. 2. – С. 175–182]. Andreev D.N., 2013. – Biodiagnostika v ekol. otcenke pochv i sopredelnykh sred. Tez. dokl. Mezhdunar. konf. (4–6 fevralia 2013, Moskva). – P. 12 [Андреев Д.Н. Биоин­ дикация состояния окружающей среды по флуорес­ ценции хлорофилла хвои сосны обыкновенной // Биодиагностика в экол. оценке почв и сопредель­ ных сред: Тез. докл. Междунар. конф. (4–6 февраля 2013 г., г. Москва). – С. 12]. Artamonov V.I., 1986. – M.: Nauka. – 86 p. [Артамо- нов В.И. Растения и чистота природной среды. – М.: Наука, 1986. – 86 с.]. Cherepanov A.S., Druzhinina E.G., 2009. – Geomatika. – № 3. – P. 28–32 [Черепанов А.С., Дружинина Е.Г. Спектральные свойства рас­ тительности и вегетационные индексы // Геоматика. – 2009. – № 3. – С. 28–32]. Didukh Ya.P., 2012. – K.: Nauk. dumka. – 344 p. [Ді- дух Я.П. Основи біоіндикації. – К.: Наук. думка, 2012. – 344 с.]. Khavaninzadeh A.R., Veroustraete F., Buytaert J.A.N., Samson R. Leaf injury symptoms of Tilia sp. as an indicator of urban habitat quality // Ecol. indicators. – 2014. – 41. – P. 58–64. Kondratev K.Ia., Fedchenko P.P., 1982. – L.: Gidrometeoizdat. – 216 p. [Кондратьев К.Я., Федчен- ко П.П. Спектральная отражательная способность и распознавание растительности . – Л.: Гидрометео­ издат, 1982. – 216 с.]. Levanchuk A.V., Kopytenkova O.I., Nekhoroshev A.S., Gaiko I.I., 2005. – Uspekhi sovremen. estestvoznaniia. – № 9. – P. 59–61 [Леванчук А.В., Копытенкова О.И., Нехорошев А.С., Гайко И.И. Метод контроля качества среды обитания в мегаполисе // Успехи современ. естествознания. – 2005. – № 9. – С. 59–61]. Lutsyshyn O.H., Radchenko V.H., Palapa N.V., Yavorovskyi P.P., 2010. – Dop. NAN Ukrainy. – № 6. – P. 180–187 [Луцишин О.Г., Радченко В.Г., Пала- па Н.В., Яворовський П.П. Макроморфологічні зміни реакції­відповіді рослинних організмів деревних ву­ личних насаджень Київського мегаполіса при стре­ совому рівні техногенного забруднення // Доп. НАН України. – 2010. – № 6. – С. 180–187]. Maidebura I.S., 2006. – Vliianie zagriazneniia vozdushnogo basseina goroda Kaliningrada na anatomo­morfologicheskie i biokhimicheskie pokazateli drevesnykh rastenii: Avtoref. dis… kand. biol. nauk. – Kaliningrad. – 22 p. [Майдебура И.С. Влияние загряз­ нения воздушного бассейна города Калининграда на анатомо­морфологические и биохимические по­ казатели древесных растений: Автореф. дис… канд. биол. наук. – Калининград, 2006. – 22 с.]. Motohka T., Nasahara K.N., Oguma H., Tsuchida S. Ap­ plicability of Green­Red Vegetation Index for remote sensing of vegetation phenology // Remote Sensing. – 2010. – 2. – P. 2369–2387. 121ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2) Nikolaevskii V.S., 1999. – M.: MGUL. – 193 p. [Николаев- ский В.С. Экологическая оценка загрязнения среды и состояние наземных экосистем методами фитоин­ дикаций. – М.: МГУЛ, 1999. – 193 с.]. Surin V.G., 1998. – Issled. Zemli iz Kosmosa. – № 4. – P. 38–44 [Сурин В.Г. Метод полевой пре­ цизионной фотометрии для интерпретации геохимических аномалий // Исслед. Земли из Космоса. – 1998. – № 4. – С. 38–44]. Surin V.G., 2011. – Agrofizika. – № 2. – P. 39–49 [Су- рин В.Г. Активные оптические тестеры для инфор­ мационного обеспечения точного земледелия, точ­ ного животноводства и экологической безопасности // Агрофизика. – 2011. – № 2. – С. 39–49]. Рекомендує до друку Надійшла 17.02.2015 р. О.К. Золотарьова Небесный В.Б.1, Гродзинская А.А.2 Оценка техногенного загрязнения г. Киева по спектральным отражательным характеристикам листьев Tilia cordata (Tiliaceae). – Укр. ботан. журн. – 2015. – 72(2): 116–121. ¹Институт эволюционной экологии НАН Украини, г. Киев ²Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украини, г. Киев Для комплексной оценки техногенного загрязнения г. Киева использовали спектрофотометрический метод измерения отражательных характеристик листьев би­ оиндикаторного вида Tilia cordata Mill. Как наиболее информативный показатель, определяющий состоя­ ние растения (по степени угнетения фотосинтеза), был выбран индекс стресса (обратный вегетационный ин­ декс). Исследования отражательных характеристик бо­ лее 500 листовых пластинок T. cordata из 17 локалитетов семи административных районов г. Киева позволили вы­ явить тенденцию к увеличению индекса стресса по гра­ диенту интенсивности транспортного потока. На основе полученных результатов рекомендуется использование данного метода для экологического мониторинга каче­ ства среды, оперативной оценки актуальных экологиче­ ских изменений в урбоэкосистемах. К л ю ч е в ы е с л о в а: Tilia сordata, урбоэкосистемы, техногенное загрязнение, индекс стресса. Nebesnyi V.B.1, Grodzynska G.A.2 An assessment of industrial pollution of Kyiv with the spectral reflection of Tilia cordata (Tiliaceae) leaves. – Ukr. Bot. J. – 2015. – 72(2): 116–121. 1Institute for Evolutionary Ecology, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv 2M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv Complex estimation of industrial pollution in Kyiv using spec­ trophotometric method for measuring the reflection charac­ teristics of leaves of a bioindicator species, Tilia cordata Mill., was held. As the most informative indicator that determines the state of the plant (by inhibition of the photosynthesis), we selected the index of stress (reverse vegetation index). Studies on reflective characteristics of more than 500 leaves of T. cor- data from 17 habitats in 7 administrative districts of Kyiv has revealed a trend of increasing index of stress along the gradient of traffic intensity. On the base of obtained results it is recom­ mended to use this method for monitoring of environmental quality and rapid assessment of current environmental chang­ es in urban ecosystems. K e y w o r d s: Tilia cordata, urban ecosystem, industrial pollution, index of stress.

Ähnliche Einträge