Спектри морфологічних ознак Brassicaceae s. l.: суцвіття, квітка

• Дата: 2015
• Автор: Ільїнська, А.П.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2015
• Назва видання: Український ботанічний журнал
• Теми: Судинні рослини: систематика, географія, флора
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176026
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Спектри морфологічних ознак Brassicaceae s. l.: суцвіття, квітка / А.П. Ільїнська // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 2. — С. 122-134. — Бібліогр.: 72 назв. — укр.

Досліджені спектри морфологічних ознак суцвіття та квітки рослин трьох близькоспоріднених родин – Capparaceae, Cleomaceae та Brassicaceae s. str. або Brassicaceae s. l. (альтернативна точка зору). Основна увага приділена таким ознакам суцвіття: тип, характер галуження, кількість квіток в одному суцвітті, наявність (відсутність) приквіток. Для аналізу будови квітки використані здебільшого такі ознаки: тип симетрії, форма і тривалість існування чашолистків, форма, характер розвитку та розмір пелюсток, особливості будови квітколожа та нектарних структур, конструкція андроцею, будова й особливості розвитку гінецею, характер цвітіння та запилення квітки. З’ясовано, що в усіх трьох родинах однаковим є тип суцвіття – китиця. Провідними напрямами еволюційної трансформації китиці Brassicaceae s. l. були редукція до однієї квітки та полімеризація – збільшення кількості квіток в одному суцвітті. Обидва модуси морфологічної зміни китиці спостерігаються як у Cleomaceae, так і в Brassicaceae s. str. Припускається, що збіднення китиці є наслідком адаптації рослин до аридних і кріофільних умов існування. Розвиток інтеркалярних і брактеозних суцвіть, дуже характерних для Cleomaceae і рідкісних – для Brassicaceae s. str., у дослідженій групі родин є, мабуть, вторинним. Можна припустити, що впродовж еволюції зменшувалася пластичність структурних елементів квітки Brassicaceae s. l. та відбувалася їхня олігомеризація, що обумовило уніфікацію морфологічних ознак, яка найвиразніша в Brassicaceae s. str. Різний перебіг цвітіння протягом доби (переважно вночі – в Capparaceae, здебільшого вдень – у Brassicaceae s. str. і в різний час доби – в Cleomaceae) спричинений, мабуть, вимогами до певних показників температурного режиму та вологості повітря, а також адаптацією до тих чи інших запилювачів. Для Brassicaceae s. l. найхарактерніші три способи запилення – перехресне, комбіноване та самозапилення. Перехресне запилення в кожній із трьох досліджених родин досягається розвитком неоднакових структурних елементів квітки: в каперцевих і клеомових воно забезпечується формуванням гінофора, андрофора або андрогінофора, а в хрестоцвітих – розвитком довгого стовпчика зав’язі.