Перспективи створення філогенетичної системи міксоміцетів (Myxogastrea)
Розглянуто історію формування і розвитку уявлень про філогенетичні зв’язки в межах класу Myxogastrea. Показано, що дослідження, засновані на використанні різних генетичних маркерів, підтверджують поділ міксоміцетів на дві головні клади – Lucisporidia та Columellidia. Структура еволюційних зв’язків у...
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2015
|
Назва видання: | Український ботанічний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176029 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Перспективи створення філогенетичної системи міксоміцетів (Myxogastrea) / Д.В. Леонтьєв // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 2. — С. 147-155. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-176029 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1760292021-02-04T01:27:18Z Перспективи створення філогенетичної системи міксоміцетів (Myxogastrea) Леонтьєв, Д.В. Спорові рослини та гриби Розглянуто історію формування і розвитку уявлень про філогенетичні зв’язки в межах класу Myxogastrea. Показано, що дослідження, засновані на використанні різних генетичних маркерів, підтверджують поділ міксоміцетів на дві головні клади – Lucisporidia та Columellidia. Структура еволюційних зв’язків у межах групи не відповідає традиційній п’ятипорядковій системі та спонукає до її реформування. На підставі літературних джерел і власних філогенетичних досліджень запропоновано пілотний варіант філогенетичної системи міксоміцетів, яка має таку структуру: Columellidia: Echinostelianae: Echinosteliales (Echinosteliaceae, Clastodermataceae); Stemonitianae: Meridermatales (Meridermataceae), Stemonitales (Stemonitaceae, Comatrichaceae), Lamprodermatales (Lamprodermataceae, Physaraceae, Kelleromyxaceae, Didymiaceae). Lucisporidia: Cribrarianae: Cribrariales (Cribrariaceae), Trichianae: Reticulariales (Reticulariaceae), Liceales (Liceaceae), Trichiales (Dianemataceae, Trichiaceae). В обзоре рассмотрена история становления и развития представлений о филогенетических связях в пределах класса Myxogastrea. Отмечено, что исследования, основанные на применении различных генетических маркеров, подтверждают разделение миксомицетов на две крупные клады — Lucisporidia и Columellidia. Структура эволюционных связей в рамках группы не соответствует традиционной пятипорядковой системе миксомицетов и ставит вопрос о ее реформировании. На основании литературных источников и собственных филогенетических исследований автор предлагает пилотный вариант филогенетической системы миксомицетов, которая имеет следующую структуру: Columellidia: Echinostelianae: Echinosteliales (Echinosteliaceae, Clastodermataceae); Stemonitianae: Meridermatales (Meridermataceae), Stemonitales (Stemonitaceae, Comatrichaceae), Lamprodermatales (Lamprodermataceae, Physaraceae, Kelleromyxaceae, Didymiaceae). Lucisporidia: Cribrarianae: Cribrariales (Cribrariaceae), Trichianae: Reticulariales (Reticulariaceae), Liceales (Liceaceae), Trichiales (Dianemataceae, Trichiaceae). The history of the formation and development of our knowledge about the phylogenetic relationships within the class Myxogastrea is described, revealing the fact that the studies based on the use of different genetic markers have confirmed the division of Myxogastrea into two major clades, Lucisporidia and Columellidia. The structure of the evolutionary relationships within the group does not correspond to the traditional five orders system of the Myxogastrea and stimulate a reappraisal of their classification. Based on the literature and our own phylogenetic studies, we propose a pilot version of the phylogenetic system of the myxomycetes, which has the following structure: Columellidia: Echinostelianae: Echinosteliales (Echinosteliaceae, Clastodermataceae); Stemonitianae: Meridermatales (Meridermataceae), Stemonitales (Stemonitaceae, Comatrichaceae), Lamprodermatales (Lamprodermataceae, Physaraceae, Kelleromyxaceae, Didymiaceae). Lucisporidia: Cribrarianae: Cribrariales (Cribrariaceae), Trichianae: Reticulariales (Reticulariaceae), Liceales (Liceaceae), Trichiales (Dianemataceae, Trichiaceae). 2015 Article Перспективи створення філогенетичної системи міксоміцетів (Myxogastrea) / Д.В. Леонтьєв // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 2. — С. 147-155. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.02.147 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176029 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби |
spellingShingle |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби Леонтьєв, Д.В. Перспективи створення філогенетичної системи міксоміцетів (Myxogastrea) Український ботанічний журнал |
description |
Розглянуто історію формування і розвитку уявлень про філогенетичні зв’язки в межах класу Myxogastrea. Показано, що дослідження, засновані на використанні різних генетичних маркерів, підтверджують поділ міксоміцетів на дві головні клади – Lucisporidia та Columellidia. Структура еволюційних зв’язків у межах групи не відповідає традиційній п’ятипорядковій системі та спонукає до її реформування. На підставі літературних джерел і власних філогенетичних досліджень запропоновано пілотний варіант філогенетичної системи міксоміцетів, яка має таку структуру: Columellidia: Echinostelianae: Echinosteliales (Echinosteliaceae, Clastodermataceae); Stemonitianae: Meridermatales (Meridermataceae), Stemonitales (Stemonitaceae, Comatrichaceae), Lamprodermatales (Lamprodermataceae, Physaraceae, Kelleromyxaceae, Didymiaceae). Lucisporidia: Cribrarianae: Cribrariales (Cribrariaceae), Trichianae: Reticulariales (Reticulariaceae), Liceales (Liceaceae), Trichiales (Dianemataceae, Trichiaceae). |
format |
Article |
author |
Леонтьєв, Д.В. |
author_facet |
Леонтьєв, Д.В. |
author_sort |
Леонтьєв, Д.В. |
title |
Перспективи створення філогенетичної системи міксоміцетів (Myxogastrea) |
title_short |
Перспективи створення філогенетичної системи міксоміцетів (Myxogastrea) |
title_full |
Перспективи створення філогенетичної системи міксоміцетів (Myxogastrea) |
title_fullStr |
Перспективи створення філогенетичної системи міксоміцетів (Myxogastrea) |
title_full_unstemmed |
Перспективи створення філогенетичної системи міксоміцетів (Myxogastrea) |
title_sort |
перспективи створення філогенетичної системи міксоміцетів (myxogastrea) |
publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Спорові рослини та гриби |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176029 |
citation_txt |
Перспективи створення філогенетичної системи міксоміцетів (Myxogastrea) / Д.В. Леонтьєв // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 2. — С. 147-155. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
series |
Український ботанічний журнал |
work_keys_str_mv |
AT leontʹêvdv perspektivistvorennâfílogenetičnoísistemimíksomícetívmyxogastrea |
first_indexed |
2025-07-15T13:38:47Z |
last_indexed |
2025-07-15T13:38:47Z |
_version_ |
1837720381426761728 |
fulltext |
147ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2)
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ Спорові рослини та гриби
Міксоміцети, або міксогастрові слизовики
(Myxogastrea)–групанижчихамебоїднихеукаріо
тів, здатних до утворення макроскопічних плодо
вих тіл складної будови. У сучасній філогенетич
ній системі їх розглядають як монофілетичний
клас, що займає таке положення: домен Eukarya
Woese (1977), = Eukaryota Chatton (1925): субдо
менAmorpheaAdletal.(2012),=UnikontaCavalier
Smith (2002) pro parte: царство Amoebozoa Lühe
(1913)emend.CavalierSmith(1998),=Eumycetozoa
Zopf(1884)emend.Olive(1975):підцарствоConosa
CavalierSmith (1998): відділ Mycetozoa de Bary
(1859):підвідділMacromycetozoaFioreDonnoetal.
(2010):класMyxogastreaCavalierSmith.etal.(2004)
emend. FioreDonno et al. (2010), = Myxogastria
T. Macbr. (1899) pro parte (див. CavalierSmith et
al., 2004; FioreDonno et al., 2009; Adl et al., 2012;
CavalierSmith,2013).
Хоча перші відомості про міксоміцети були
опублікованіщев1656р.(Pancovius,1656),спроба
об’єднаннявідомихродівцихорганізмівуродини
здійснена лише в 1826 р. французьким ботаніком
Ф.Ф. Шевальє (Chevalier, 1826). Першу ж цілісну
систему міксоміцетів, побудовану з використан
нямкомплексупослідовнозастосованихкритеріїв,
розробив Й.Т. Ростафінський (Rostafinski, 1875),
який за кольором спорової маси розділив дослі
джувану групу на два «підрозділи»: Amaurosporеае
(Темноспорові) і Lamprosporеае (Світлоспорові).
У середині ХХ ст., під впливом попередніх праць
Ж. Массі, Т. Макбрайда та Є. Яна, американські
мікологиДж.У.МартінтаК.Алексопулосствори
лидобреобґрунтованусистему,вякійміксоміцети
поділиливженап’ятьпорядків:EchinostelialesG.W.
Martin, Liceales E. Jahn, Physarales T. Macbr. (= Cal-
careae Rostaf., Calcarineae Lister, Lithodermeae
Massee), Stemonitales T. Macbr. (= Amaurochaeteae
Rostaf., Amaurochaetineae Lister, Columelliferae
Massee)таTrichialesT.Macbr.(=CalonemeaeRostaf.,
CalotricheaeMassee)(Massee,1892;Macbride,1925;
Jahn, 1928, Martin, Alexopoulos, 1969). Система
МартінайАлексополусаздобулавсесвітнєвизнан
няінезазналасуттєвихзмінуроботах,опубліко
ваних монографами групи в подальші роки (Farr,
http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.02.147
Д.В.ЛЕОНТЬЄВ
Харківськадержавназооветеринарнаакадемія
вул.Академічна,1,МалаДанилівка,м.Харків,62341,Україна
ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ ФІЛОГЕНЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ МІКСОМІЦЕТІВ
(MYXOGASTREA)
Леонтьєв Д.В. Перспективи створення філогенетичної системи міксоміцетів (Myxogastrea). – Укр.
ботан.журн.–2015.– 72(2):147–155.
Розглянуто історію формування і розвитку уявлень про філогенетичні зв’язки в межах класу
Myxogastrea.Показано,щодослідження,заснованінавикористаннірізнихгенетичнихмаркерів,
підтверджуютьподілміксоміцетівнадвіголовніклади–LucisporidiaтаColumellidia.Структура
еволюційних зв’язків у межах групи не відповідає традиційній п’ятипорядковій системі та
спонукає до її реформування. На підставі літературних джерел і власних філогенетичних
досліджень запропоновано пілотний варіант філогенетичної системи міксоміцетів, яка має
таку структуру: Columellidia: Echinostelianae: Echinosteliales (Echinosteliaceae, Clastodermataceae);
Stemonitianae: Meridermatales (Meridermataceae), Stemonitales (Stemonitaceae, Comatrichaceae),
Lamprodermatales (Lamprodermataceae, Physaraceae, Kelleromyxaceae, Didymiaceae). luCisporidia:
Cribrarianae: Cribrariales (Cribrariaceae), Trichianae: Reticulariales (Reticulariaceae), Liceales
(Liceaceae),Trichiales (Dianemataceae,Trichiaceae).
К л ю ч о в і с л о в а: 18S рДНК, 5’-домен, Amoebozoa, EF-1α, ITS-1, молекулярна філогенія
©Д.В.ЛЕОНТЬЄВ,2015
148 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(2)
1976; NannengaBremekamp, 1991; Neubert et al.,
1993; Lado, Pando, 1997; Ing, 1999). Хронологічно
останняавторськасистемаміксоміцетів,створена
М.Пуляномтаін.у2011р.,такожґрунтуєтьсяна
ідеяхМартінайАлексополуса(Poulainetal.,2011).
Усі системи міксоміцетів, створені протягом
двохсотрічної історії спеціалізованих досліджень
цихорганізмів,будувалисянакомплексіморфоло
гічнихознакплодовихтіл(спорофорів).Критичні
зауваження щодо здатності подібних систем аде
кватно відображати філогенетичні взаємини все
редині класу з’явилися ще в 1970ті рр. (Eliasson,
1977), але пошук прийнятної альтернативи вико
ристанимунихкритеріямтривавдесятиліття.Та
кою альтернативою стала реконструкція філоге
нетичних зв’язків шляхом порівняльного аналізу
нуклеотиднихпослідовностейконсервативнихге
нів(Patterson,Sogin,1993).
Молекулярним маркером, оптимальним для
дослідження філогенезу міксоміцетів, виявилася
групагеніврибосомноїРНК(Wikmarketal.,2007;
FioreDonnoetal.,2005,2008,2010).Їхньоюсуттє
воюперевагоюєте,щовбагатьохеукаріотів,зок
рема в міксоміцетів, вони представлені у вигляді
кількасот екстрахромосомних копій, так званих
мініхромосом (Nandipati et al., 2012) або рДНК
(Johansesnetal.,1992),щозначнополегшуєїхви
окремленнязклітини.Крімтого,рДНКзазвичай
ненабуваєгетерозиготногостану,оскількиамплі
фікаціїпіддаєтьсялишеодинзїїалельнихваріантів
(Ferrisetal.,1983).Це,всвоючергу,істотноспро
щуєідентифікаціюнуклеотиднихпослідовностейу
процесісеквенування.
Серед функціональних ділянок рДНК у таксо
номії міксоміцетів найбільшу ефективність по
казав 5’домен гена 18S рРНК малої субодиниці
рибосоми (SSU), що містить 19 дволанцюгових
шпильок – геліксів, утворених константними па
ліндромнимипослідовностями(FioreDonnoetal.,
2005,2008).5’домен18SрРНКміксоміцетіввідпо
відаєбільшостівимогдофілогенетичнихмаркерів.
Він наявний у всіх еукаріотів (і має прокаріотич
нийгомолог–Ідомен16SрДНК),неміститьін
тронів,обмеженийзобохкінцівконсервативними
ділянками, що успішно зв’язуються з універсаль
нимипраймерамита,нарешті,міститьполіморфні
геліксиЕ8_1,Е10,Е10_1таЕ11,будоваякихвідріз
няєтьсянавітьуспорідненихвидів(FioreDonnoet
al.,2012).
Дослідження філогенезу міксоміцетів із вико
ристаннямрДНКякмолекулярногомаркерабули
розпочаті на матеріалі кількох належних до цієї
групимодельнихоб’єктів,якідобрекультивуються
влабораторнихумовах:Didymium nigripes (Link)Fr.,
Fuligo septica (L.)F.H.Wigg., Physarum polycephalum
Schwein. Одержані результати дали змогу визна
чити місце міксоміцетів у філогенетичній системі
органічного світу (Baldauf, Doolitle, 1997; Fiore
Donnoetal.,2005).Втім,оскількивсіперераховані
модельнівидиналежатьдопорядкуPhysarales,їхнє
дослідженнянепролилосвітланагенеалогічнівід
носиниміжіншимипорядкамиміксоміцетів.
Перша спроба з’ясування філогенетичних
зв’язків між основними групами міксоміцетів
здійснена колективом авторів під керівництвом
А.Ф. ФіореДонно у 2005 р. Вони провели секве
нування18SрДНКтагенаEF1αв11видівміксо
міцетівзусіхп’ятипорядківідійшливисновку,що
досліджуваніорганізмиформуютьмонофілетичну
групу,вмежахякоївиокремлюютьсятрикластери.
Першийізнихоб’єднуєпредставниківStemonitales
та Physarales, спільною рисою яких є темні спори
(темнокоричневіабочорнівмасі,інтенсивноза
барвлені,якщорозглядатиїхунаскрізномусвітлі).
Другий кластер охоплює Liceales та Trichiales, які
мають яскраво забарвлені спори (червоні, пома
ранчеві, рожеві, жовті, зеленуваті або коричневі
у масі, прозорі та майже безбарвні в наскрізному
світлі).Нарешті,третійкластерпредставленийпо
рядком Echinosteliales, що займає базальне поло
ження в кладограмі, але тяжіє до темноспорової
групи(FioreDonnoetal.,2005).
На підставі цих даних Т. КавальєСміт, ко
ристуючисьзоологічноюноменклатурою,розділив
клас Myxogastrea на два надряди, що мали значно
більший обсяг, аніж традиційні порядки Мартіна
й Алексополуса. Перший із них, Columellidia (ко
лумелові), поєднав темноспорові міксоміцети,
або Fuscisporidia (Stemonitales та Physarales), а та
кож споріднений із ними порядок Echinosteliales.
Ці три порядки, незалежно від кольору спорової
маси,характеризуютьсяпервинноюнаявністюко
лумели,щоєпродовженнямніжки.Іншийнадряд,
Lucisporidia (світлоспорові), об’єднав представ
ників Liceales та Trichiales (CavalierSmith, 2013).
Слідзауважити,щотакаструктурафілогенетичних
зв’язків у загальних рисах відповідає класичним
системам Ростафінського (Rostafinski, 1875), Ліс
тера(Lister,1894,1925)іХагельстайна(Hagelstein,
149ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2)
1944). Ті самі системи, які надавали всім 4–5 по
рядкам статусу рівноправних продуктів адаптив
ної радіації (Massee, 1892; Macbride, 1922; Martin,
Alexopoulos, 1969; NannengaBremekamp, 1991;
Poulain et al., 2011), виявилися недостатньо точ
ним відображенням філогенезу досліджуваної
групи. Були спростовані також припущення про
розмежування цього класу на підставі наявності
абовідсутностікапіліціюабовапнянихвідкладень
(Raunkiær, 1888–1889; Jaczewski, 1907; Torrend,
1907).Непідтвердилася іпропозиціяРосса(Ross,
1973)щодовиділеннястемонітовихвокремийпід
класStemonitomycetidae заознакоюсубгіпоталічно
горозвиткуспорофорів.
Наступним кроком у дослідженні філогенезу
міксоміцетівсталоз’ясуванняеволюційнихзв’язків
між окремими видами й надвидовими таксонами
в межах темноспорової (колумелової) та світлос
порової груп ізвикористаннямдекількохмолеку
лярних макерів: 18S рДНК, генів рРНК великої
субодиниці рибосоми (LSU), гена еукаріотичного
фактора елонгації EF1α, спейсера ITS1 та інтро
нів І групи в складі рДНК. Результатами цих до
слідженьпідтверджено,щовкладіColumellidiaба
зальнеположеннязаймаютьEchinostaliales,дояких
належатьдекількадослідженихвидівEchinostelium
(FioreDonno et al., 2008, 2012), монотипний рід
Barbeyella (FioreDonno et al., 2012), а також без
ніжковий мікроскопічний міксоміцет Semimorula,
положення якого стало об’єктом тривалих диску
сій(FioreDonnoetal.,2009)(авториродівнаведені
нижче).МісцеродуClastodermaдосінез’ясовано,
втім,єпідставивважати,щовінтакожналежитьдо
Echinostaliales,оскількидемонструєвеськомплекс
ознакцьогопорядку:складенузгранулярногома
теріалуніжку,колумелузнерозгалуженоюосновою
танитчастийкапіліцій(Poulainetal.,2012).
Власне темноспорові міксоміцети, як
з’ясувалося,розділяютьсянатриклади,двізяких
частково збігаються з класичними Stemonitales та
Physarales. Перша, найвідокремленіша клада, ут
ворена родом Meriderma, відомим до 2011 р. як
«Lamproderma atrosporum group» (FioreDonno et
al., 2008, 2012; Poulain et al., 2011). Ця група ха
рактеризується розщепленням дозрілого перидію
на полігональні пластини, зрослі із закінчення
ми ниток капіліцію. Встановлено, що до вказа
ної клади належать принаймні чотири види роду
Meriderma: M. aggregatum M. Meyer et M. Poulain
adint., M. carestiae (Ces.etDeNot.)M. MeyeretM.
Poulain, M. cribrarioides (Fr.) Mar. Mey. et Poulain,
M. fuscatum (Meyl.) Mar. Mey. et Poulain, а також
проблемний вид Collaria rubens (Lister) Nann.
Bremek. (=Comatricha rubensLister)(FioreDonnoet
al.,2008,2012).
Друга клада темноспорових міксоміцетів
об’єднуєпереважнубільшістьвидівStemonitales, а
саме ті з них, які характеризуються перидієм, що
цілковито зникає під час дозрівання. Ця група,
всвоючергу,розділяєтьсянадвіклади–«стемо
нітисову» та «коматрихову». До Stemonitisкла
ди належать досліджені види родів Stemonitis,
SymphytocarpusтаMacbrideola,причомуостаннійіз
нихзакономірнозаймаєукладібазальнеположен
ня(FioreDonnoetal.,2008,2012).Усіпредставни
киStemonitisкладимаютьніжки,основаякихутво
ренарогоподібнимматеріалом.
Навідмінувідних,представникиComatrichaкла
ди,якаоб’єднуєвидиродівAmaurochaete, Brefeldia,
Comatricha, Enerthenema та Paradiacheopsis, відзна
чаються волокнистою основою ніжки (або, в разі
її відсутності, – аналогічною структурою псевдо
капіліцію,утвореногорешткаминіжокіколумел).
Слідзауважити,щофілогеніяпідтвердилаполіфі
летичнийхарактерродуComatricha:C. nigricapillitia
(Nann.Bremek.etBozonnet)A.Castillo,G.Moreno
et Illana споріднена з Enerthenema melanospermum
T. Macbr. et G.W. Martin, C. nigra (Pers. ex
J.F. Gmel.) J. Schröt. – з Paradiacheopsis solitaria
(Nann.Bremek.) Nann.Bremek., а нівальні види
C. anastomosans Kowalski, C. pseudoalpina G.Moreno,
H.Singer,A.SánchezetIllana та C. sinuatocolumellata
G.Moreno,H.Singer,A.SánchezetIllana наближені
доBrefeldia maxima(Fr.)Rostaf. (FioreDonnoetal.,
2008,2011,2012).Окремозауважимо,щозапропо
нованівминуломуродиниAmaurochaetaceaeRostaf.
exCookeтаBrefeldiaceaeRostaf.exCookeнаразівба
чаютьсяштучними.
Третя клада темноспорових міксоміцетів
об’єднує всіх без винятку Physarales, а також ос
таннючастинуStemonitales,щомаютьплівчастий,
не пов’язаний із капіліцієм перидій, який збе
рігається під час дозрівання. Ці представники
Stemonitales формують відокремлену від Physarales
гілку,доякоївідносятьусіхдослідженихпредстав
никівродівLamproderma (22види), Colloderma (2),
Diacheopsis (2)таElaeomyxa (1вид).Слідзазначити,
що всі представники родів Colloderma, Diacheopsis
таElaeomyxa виявилисярозподіленимипоокремих
гілках дерева роду Lamproderma і жоден із них не
150 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(2)
сформувавокремоїсубклади.Так,C. robustum Meyl.
відносять до однієї гілки з E. cerifera (G. Lister)
Hagelst. та L. muscorum ad int., тоді як C. oculatum
(C.Lippert)G.Lister спорідненазL. sauteri Rostaf.,
L. maculatum Kowalski та L. pseudomaculatum Mar.
Mey.etPoulain. Спираючисьнацірезультати,авто
ридійшливисновку,щородиColloderma і Diacheopsis
єштучнимиоб’єднаннямивидівLamproderma,які
втратилиніжкиінабулиплазмодіокарпноїморфо
логії(FioreDonnoetal.,2008,2012).Це,звичайно,
маєпризвестидоліквідаціїприйнятихунизцісис
темродинCollodermataceaeListerтаElaeomyxaceae
Hagelst.exM.L.FarretH.W.Keller.
Представники класичного порядку Physarales
формують дві головні еволюційні гілки, що від
повідають традиційним родинам Didymiaceae і
Physaraceae. До Didymiaceae, у свою чергу, нале
жать класичні роди Diachea, Diderma, Didymium,
Lepidoderma та Mucilago, морфологічні межі яких
отримали міцну молекулярногенетичну підтрим
ку (Nandipati et al., 2012). Певна неузгодженість
зберігається щодо положення монотипного роду
Protophysrum. Спочатку його визначили як най
більш відокремленого представника Physarales
(FioreDonnoetal.,2008),апізніше,уґрунтовнішо
мудослідженні,вінопинивсяускладіDidymiaceae,
поряд із Mucilago crustacea F.H. Wigg. та Didymium
dubium Rostaf. (FioreDonno et al., 2012). Окре
мі види роду Didymium також мають невизначене
положення:D. anellus Morgan,можливо,ближчий
доDiderma,аніжвласнедоDidymium,аD. dubium,
як вказувалося вище, споріднений із Mucilago та
Protophysarum(FioreDonnoetal.,2012).
На відміну від Didymiaceae, родова система
Physaraceae під тиском молекулярногенетичних
данихрозпалася.Найголовнішоюідосіневиріше
ноюпроблемоювиявиласяпарафілетичністьродів
PhysarumтаBadhamia,підтвердженашляхомнеза
лежногопорівняннянуклеотиднихпослідовностей
генівSSUтаLSUрРНК,EF1αтаITS1(Nandipati
etal.,2012;FioreDonnoetal.,2012).ВидиPhysarum
формують принаймні три добре відокремлені
клади, до двох з яких належать також види роду
Badhamia:1)Ph. roseum Berk.etBroome, Ph. pusillum
(Berk.etM.A.Curtis)G.Lister, B. melanospora Speg.;
2)Ph. flavicomum Berk., Ph. rigidum G.Lister)G.Lis
ter, Ph. polycephalum Schwein., B. utricularis (Bull.)
Berk.; 3)Ph. cinereum (Batsch)Pers., Ph. didermoides
(Pers.) Rostaf., Ph. compressum Alb. et Schwein.
(Nandipati et al., 2012). Окремі клади утворюють
видиродівFuligo, Physarella, Leocarpus та Craterium,
відокремленість яких можна вважати попередньо
підтвердженою(Nandipatietal.,2012;FioreDonno
etal.,2012).
Своєрідне положення серед темноспорових
міксоміцетів займає монотипний рід Kelleromyxa,
встановлений на основі виду Licea fimicola Dearn.
etBisby, узв’язкузвиявленимивостанньоготруб
частим капіліцієм та вапняними відкладеннями
(Eliassonetal.,1991).Молекулярнафілогеніярозта
шовуєKelleromyxafimicola(Dearn.etBisby)Eliasson
умежахтемноспоровихміксоміцетів,однакнепо
єднуєзжодноюзголовнихродинцієїнадгрупи,що
зумовилоствореннянещодавнодляцьогородуок
ремоїродиниKelleromyxaceae(Erastovaetal.,2013).
Філогенія світлоспорових міксоміцетів дослі
джена у піонерській праці А.М. ФіореДонно зі
співавторами у 2013 р. На матеріалі 35 видів із 18
родів(82%відомихродівгрупи),звикористанням
двохмолекулярнихмаркерів,18SрДНКтаEF1α,
авторка показала, що філогенія Lucisporidia має
вигляд східчастого дерева (Lukashov, 2009; Hall et
al., 2011), яке складається з послідовності груп,
дедалі більше відокремлених від усіх інших. Най
більшвіддаленаусистемісвітлоспорових–клада,
що відповідає родині Cribrariaceae та включає два
роди – Cribraria і Lindbladia. Таке розташування
не відповідає положенню Cribrariaceae у сучасній
морфологічнійсистемі,децяродина,разомізкіль
комаіншими,утворювалапорядокLiceales (Poulain
etal.,2011).
Друга та третя дивергенції відокремлюють
від еволюційного дерева Lucisporidia родини
ReticulariaceaeіLiceaceaeувказанійпослідовності.
Першародинапредставленавобговорюваномудо
слідженні п’ятьма видами з трьох родів: Tubifera
ferruginosa (Batsch) J.F. Gmel., T. dictyoderma
Nann.Bremek. et Loer., Reticularia jurana Meyl.,
R. lycoperdon Bull.та Lycogala epidendrum (L.)Fr. Ці
видиформуютьдобревідокремленукладу,щовка
зує на монофілетичну природу класичної родини
Reticulariaceae, причому, всупереч припущенням
низкиавторів(Lister,1894;Torrend,1907;Macbride,
1922), рід Lycogala не відокремлений від Tubifera
та Reticulariaінеформуєокремоїродини,чи,тим
паче,порядку.
Родина Liceaceae представлена в дослі
дженні чотирма видами роду Licea: L. castanea
G. Lister, L. marginata Nann.Bremek., L. parasitica
(Zukal) G.W. Martin та L. variabilis Schrad. Три з
151ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2)
них утворили добре окреслений філогенетич
нийкластер,щозаймаєпроміжнеположенняміж
Reticulariaceae і Trichiales. А от останній із видів,
L. variabilis,належитьдоцілкоміншоїгілкифіло
грами(див.нижче).
Усіх представників світлоспорових міксоміце
тів, що не належать до Cribrariaceae, Liceaceae та
Reticulariaceae, відносять до класичного порядку
Trichiales, який на нинішньому етапі досліджень
виявляється значно більш цілісною та обґрунто
ваною групою, аніж Liceales. Втім, послідовність
дивергенційуційгрупіостаточнощенез’ясована,
тожмирозглянемоїїосновнікластеривтомупо
рядку,вякомувонинаведеніворигінальнійроботі
(FioreDonnoetal.,2013).
Клада Trichiales складається з п’яти субклад.
Перша з них об’єднує представників родин
Dianemataceae (Calomyxa, Dianema), Trichiaceae
(Prototrichia)таDictydiaethaliaceae(Dictydiaethalium),
атакожокремийвидродуLicea– L. variabilis.Умор
фологічнійсистеміміксоміцетівDictydiaethaliumта
L. variabilis належалидопорядкуLiceales,оскільки
не мають справжнього капіліцію. Таким чином,
підтвердилося, що ця ознака конвергентної при
роди: окремі види міксоміцетів, незалежно один
від одного, могли утворювати або втрачати капі
ліцій.Водночасусіхпредставниківобговорюваної
субклади об’єднує наявність товстостінних спор,
орнаментованих тонкими та довгими шипиками
(голочками), а також, за наявності капіліцію або
псевдокапіліцію,–схильністьдоїхньогорозташу
вання у вигляді паралельних вертикальних тяжів
(FioreDonnoetal.,2013).
Друга субклада порядку Trichiales складається з
кількохвидівдвохрізнихродів (Hemitrichia abietina
(Wigand)G.Lister, H. calyculata (Speg.)M.L.Farr та
Trichia decipiens M.A. Curtis), яких об’єднує лише
одна унікальна ознака – наявність ніжки, запов
неноїсферичнимиклітинами. Відкриттяцієїгрупи
сталоцілковитоюнесподіванкою:жодназопублі
кованих систем міксоміцетів не містила таксона,
який би відповідав даній гілці філограми (Fiore
Donnoetal.,2013).
Третя субклада об’єднує всі досліджені види
роду Arcyria, а також монотипний рід Arcyodes, і
відповідає родині Arcyriaceae в розумінні Массі
(Massee,1892)таМакбрайда(Macbride,1922),але
не в трактуванні інших авторів (Rostafinski, 1875;
Lister, 1894, 1925; NannengaBremekamp, 1991;
Neubertetal.,1993;Lado,Pando,1997;Poulinetal.,
2011). Arcyodesзаймаєвмежахкладипарафілетич
не положення і за результатами дослідження має
об’єднуватисязродомArcyria.
ЧетвертасубкладапорядкуTrichialesвключаєтри
дослідженівидиродуPerichaena: P. corticalis (Batsch)
Rostaf.,P. depressa Lib. таP. luteola (Kowalski)Gilert.
Усівониформуютьдобревідокремленумонофіле
тичнугрупу.Втім,твердитипромонофілетичність
родуPerichaenaпередчасно,оскількивінохоплює
29 видів з доволі різноманітною макро й мікро
морфологією.Якщовиди,дослідженіА.М.Фіоре
Донно, мають сидячі спорокарпи з кришечками і
бородавчасті нитки капіліцію (FioreDonno et al.,
2013), то в інших представників роду спорофори
представлені сидячими та стебельчастими споро
карпами,плазмодіокарпамиінавітьневеличкими
псевдоеталіями, капіліцій та спори відзначаються
різноманітноюорнаментацією.Дослідницькагру
па (Walker et al., 2015) встановила, що інші види
роду–P. chrysosperma (Curr.)Lister, P. pedata (Lister
etG.Lister)ListerexE.Jahn та P. longipes L.Walker,
Leontyev,S.L.Stephensonadint.–формуютьвідо
кремленуфілогенетичнугілку.
Нарешті, п’ята субклада порядку Trichiales
об’єднала більшу частину видів роду Trichia
(T. varia (Pers. ex J.F. Gmel.) Pers., T. sordida
Johannesen, T. scabra Rostaf., T. persimilis P.Karst.),
атакожусіхдослідженихпредставниківMetatrichia
(M. floriformis (Schwein.)Nann.Bremek., M. vesparia
(Batsch)Nann.Bremek.exG.W.MartinetAlexop.),
Oligonema (O. flavidum (Peck) Peck, O. schweinitzii
(Berk.)G.W.Martin) таCornuvia(C. serpula (Wigand)
Rostaf.). Слід зауважити, що жоден із названих
родів не формує відокремленої монофілетичної
групи. Оскільки в суміжних кластерах відгалу
женняподібногорівняспорідненостівластивіви
дам одного роду (Arcyria, Perichaena), доцільним
буде припущення, що роди Metatrichia, Oligonema
та Cornuvia мають об’єднуватися з родом Trichia
(FioreDonnoetal.,2013).
Дослідження, здійснені автором цих рядків у
співавторствізМ.Шніттлером(Грайфсвальдський
університет,Німеччина)таС.Л.Стівенсоном(Ар
канзаський університет, США), показали, що в
межах клади Reticulariaceae існують принаймні
чотирисубкладиродовогорівня:Alwisia, Lycogala,
Reticularia та Tubifera (Leontyev et al., 2014a, b,
2015).Першийізвказанихродівбувописанийна
прикінці ХІХ ст. і в подальшому приєднаний до
родуTubifera,однаканалізнуклеотиднихпослідов
152 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(2)
ностей 5’домена 18S рДНК показав відокремле
ністьAlwisia відTubifera ійогобазальнеположення
ускладіReticulariaceae(Leontyev,2014a).
Серед видів роду Reticularia до обговорюваного
дослідженнямизалучиличотири:R. jurana Meyl.,
R. splendensMorgan,R. lycoperdonBull.таR. olivacea
(Ehrenb.)Fr.Першітризнихпідтвердилисвоюмо
нофілетичністьіприналежністьдооднієїгілкифі
лограми,тодіякостання,R. olivacea (Ehrenb.)Fr.,
виявилася представником Cribrariaceae, спорідне
нимізLindbladia tubulina Fr.(Leontyevetal.,2015).
Відомо, що R. olivacea, разом із близькоспорідне
нимиR. simulans(Rostaf.)D.W.Mitch.таR. liceoides
(Lister)Nann.Bremek.,відрізняєтьсявідусіхінших
представників Reticulariaceae наявністю бородав
частих спор, оливковим забарвленням спорової
маситачорноюпігментацієюнедозрілихспорофо
рів(Neubertetal.,1993;Poulainetal.,2011).Усіціоз
накинаближуютьвказанівидидо Cribrariaceae.На
ційпідставіРостафінський(Rostafiński,1875)ство
ривмонотипнийрідLicaethaliumRostaf.ізапропо
нувавновукомбінаціюL. olivaceum(Ehrenb.)Rostaf.
для R. olivacea (інші оливковоспорові види роду
Reticularia щенебуливідомі).Нажаль,пропозицію
автора не підтримав жоден із його послідовників.
Втім, результати порівняння послідовностей 18S
рДНКдоводять,щодослідникмаврацію(Leontyev
etal.,2015),яківразіподілуміксоміцетівнасвіт
ло і темноспорові. Перенесення Licaethalium до
Cribrariaceae дає змогу продовжити умовний ряд
морфологічної еволюції родини Cribrariaceae від
родуCribaria,щомаєвільнінезросліспорокарпи,
черезрідLindbladiaізнапівзрослими споркарпами,
довласнеLicaethalium,вякогоспорокарпицілко
витозрослися,утворившиеталій.
Відомостіщодогенеалогічнихзв’язківусередині
класу міксоміцетів спонукають до перегляду при
йнятої системи досліджуваної групи. Втім, жодна
ієрархічнакласифікаціяцихорганізмів,побудова
на на основі молекулярнофілогенетичних даних,
намоментнаписанняцієїстаттінебулаоприлюд
нена.Мипропонуємопробнийваріантавторської
системи,щоґрунтуєтьсянаданихмолекулярноїфі
логенії–яквласних(Leontyevetal.,2014a,b,2015),
таківідомихізлітературнихджерел(FioreDonno
etal.,2005,2008,2009,2010,2012,2013;Nandipatiet
al.,2012;Erastovaetal.,2013).
CLASSIS / КЛАС MYXOGASTREA Cavalier
Smith.etal.(2004)emend.FioreDonnoetal.(2010),
=MyxogastriaT.Macbr.(1899)proparte:
SubclaSSiS / Під клас Columellidia CavalierSmith.
(2012)utsuperordo:
*Superordo / Над по ря док eChinostelianae Leontyev
superord.nov.,typusEchinostelium deBaryinRostaf.,
VersucheinesSystemsderMycetozoen:7(1873):
Ordo / По ря док Echinosteliales G.W. Martin (1960):
Familia / Ро ди на Echinosteliaceae Rostaf.:
BarbeyellaMeyl.,EchinosteliumdeBaryinRostaf.
(incl. Semimorula E.F. Haskins, McGuinn. et
C.S.Berry);
Familia / Ро ди на Clastodermataceae Alexop. et
T.E.Brooks:Clastoderma A.Blytt.
*Superordo / Над по ря док stemonitianae Leontyev
superord. nov., typus Stemonitis Gled., Methodus
fungorum exhibens: 140 (1753); = Amaurosporеае
Rostaf.(1873)proparte:
*Ordo / По ря док Meridermatales Leontyev ordo
nov., typus Meriderma Mar. Mey. et Poulain: 551
(2011):
*Familia / Ро ди на MeridermataceaeLeontyevfam.
nov.,typusetgenussingularisMeridermaMar.Mey.
etPoulain:551(2011).
Ordo / По ря док Stemonitales T.Macbr.(1922);sensu
auct.: excl. Colloderma, Diacheopsis, Elaeomyxa,
Lamproderma:
Familia / Ро ди на Stemonitidaceae Fr.:
Macbrideola H.C. Gilbert, Stemonitis Gled.,
Symphytocarpus IngetNann.Bremek.;
*Familia / Ро ди на Comatrichaceae Leontyev fam.
nov., typus Comatricha Preuss, Linnaea 24: 140
(1851): Amaurochaete Rostaf., Brefeldia Rostaf.,
Comatricha Preuss, Enerthenema Bowman,
ParadiacheopsisHertel.
*Ordo / По ря док Lamprodermatales Leontyev
ordo nov., typus Lamproderma Rostaf., Vers. Syst.
Mycetozoen 7(1873):
*Familia / Ро ди на Lamprodermataceae Leontyev
fam. nov., typus et genus singularis Lamproderma
Rostaf., Vers. Syst. Mycetozoen 7 (1873) (incl.
CollodermaG.Lister,DiacheopsisMeyl.,Elaeomyxa
Hagelst.);
Familia / Ро ди на Chevall.: Craterium Trentep.,
Leocarpus Link, Fuligo Haller, Leocarpus Link,
Physarum Pers.(incl.Badhamia Berk.),Physarella
Peck.;
Familia / Ро ди на Kelleromyxaceae D.Erastova,M.
Okun,A.M.FioreDonno,Novozh.etSchnittler:
Kelleromyxa Eliasson.
Familia / Ро ди на Didymiaceae Rostaf. ex Cooke:
Diachea Fr., Diderma Pers., Didymium Schrad.,
LepidodermadeBary, MucilagoBattarra.
153ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2)
Columellidia inCertae SediS: Erionema Penz.,
LeptodermaG.Lister.Paradiachea Hertel,Physarina
Höhn., Protophysarum M. Blackw. et Alexop.,
Stemonaria Nann.Bremek.,R.SharmaetY.Yamam.,
Stemonitopsis (Nann.Bremek.) Nann.Bremek.,
Trabrooksia H.W.Keller, TrichioidesNovozh.,Hooff
etJagers, Willkommlangea Kuntze.
SubclaSSiS / Під клас luCisporidia CavalierSmith.
(2012) ut superordo, = Lamprosporae Rostaf. (1873)
proparte:
*Superordo / Над по ря док Cribrarianae Leontyev
superordonov.,typusCribrariaPers.,NeuesMagazin
fürdieBotanik1:91(1794):
Ordo / По ря док Cribrariales T.Macbr.(1925);sensu
auct.:excl.LiceaceaeetReticulariaceae:
Familia / Ро ди на Cribrariaceae Rostaf.: Cribraria
Pers., LindbladiaFr., LicaethaliumRostaf.
*Superordo / Над по ря док triChianae Leontyev
superordonov.,typusTrichia Haller,Hist.Stirp.Helv.:
114(1768):
*Ordo / По ря док Reticulariales Leontyevordonov.,
typusReticulariaBull.,Histoiredeschampignonsde
laFrance.I:83,93(1791):
Familia / Ро ди на Reticulariaceae Rostaf.: Alwisia
Berk. et Broome, Lycogala Adans., Reticularia
Bull., TubiferaJ.F.Gmel., Siphoptychium Rostaf.
Ordo / По ря док Liceales E.Jahn(1928),sensuauct:
excl.Cribrariaceae,Reticularaceae:
Familia / Ро ди на LiceaceaeRostaf.:LiceaSchrad.;
Ordo / По ря док Trichiales T.Macbr.(1922):
Familia / Ро ди на Dianemataceae T. Macbr.;
sensu auct.: Calomyxa Nieuwl., Dianema Rex,
DictydiaethaliumRostaf., ‘Licea’ variabilis Schrad.,
PrototrichiaRostaf.;
Familia / Ро ди на Trichiaceae Rostaf.(1826);sensu
NannengaBremekamp 1991: incl. Arcyriaceae,
incl.Perichaenaceae:TrichiaHaller(incl.Calonema
Morgan, Cornuvia Rostaf., Hemitrichia Rostaf.,
Metatrichia Ing, Oligonema Rostaf. pro parte,
PerichaenaproparteFr.),ArcyriaF.H.Wigg.(incl.
ArcyodesO.F.Cook),HemitrichiaRostaf.proparte,
PerichaenaFr.proparte.
luCiSporidia inCertae SediS: Arcyriatella Hochg. et
Gottsb.,ListerellaE.Jahn,MinakatellaG.Lister.
Наведенасистемаєрезультатомкомпромісуміж
багатоступінчастою структурою кладограм та об
меженістюкількостірівнівтаксономічноїієрархії.
Авторнамагавсязберегтивнезмінномустаніяко
могабільшукількістьзагальноприйнятихтаксонів,
якщовонинеєпараабополіфілетичними.
З метою відображення ієрархії філогенетичних
зв’язків між родинами міксоміцетів у запропо
нованій системі використовуються категорії під
класу (2 таксони цього рівня), надпорядку (4) та
порядку (7). Порівняно з традиційною системою
кількість порядків збільшено на два: ліквідовано
порядокLiceales,уведеноCribrariales,Reticulariales
та Meridermatales. У новому тлумаченні вико
ристано назви Liceales, Stemonitales, Trichiales,
Stemonitidaceae, Dianemataceae, Physarum, Trichia.
Попередній характер запропонованої системи
проявляєтьсянародовомутавидовомурівнях:дея
кізродів,включенихдонеї(Hemitrichia, Physarum,
Perichaena, Trichia),якзазначалосявище,єпарафі
летичнимиівподальшомумаютьбутиреформова
ні.
СПИСОКЛІТЕРАТУРИ
Baldauf S.L., Doolittle F.W. Origin and evolution of the
slime molds (Mycetozoa) // Proc. Natl. Acad. Sci.
USA.–2007.–94.–P.12007–12012.
Adl S.M., Simpson A.G.B., Lane C.E., Lukes J., Bass D. et al.
TheRevisedClassificationofEukaryotes//J.Eukaryot.
Microbiol.–2012.–59(5).–P.429–493.
Cavalier-Smith T., Chao E.E-Y., Oates B. Molecular
phylogeny of Amoebozoa and the evolutionary sig
nificance of the unikont Phalansterium // Eur. J.
Protistol.–2004.–40.–P.21–48.
Cavalier-Smith T. Early evolution of eukaryote feeding
modes,cell structuraldiversity,andclassificationof the
protozoanphylaLoukozoa, Sulcozoa,andChoanozoa//
Eur.J.Protistol.–2013.–49(2).–P.115–178.
Chevalier F.F.FloregénéraledesenvironsdeParis,selonla
méthodenaturelle.–Paris:Ferra,1826.–530p.
Eliasson U.H.RecentadvancesinthetaxonomyofMyxomy-
cetes//Bot.Notiser.–1977.–130.–P.483–492.
Eliasson U.H., Keller H.W., Schoknecht J.D. Kelleromyxa,
anewgenericnameforLicea fimicola(Myxomycetes)//
Mycol.Res.–1991.–95.–P.1201–1207.
Erastova D.A., Okun M., Novozhilov Y.K., Schnittler M.Phy
logeneticpositionoftheenigmaticmyxomyceteKellero-
myxa fimicolabasedonSSUrDNAsequences//Mycol.
Progr.–2013.–12.–P.599–608.
Farr M.L. Myxomycetes. Flora Neotropica. – New York:
TheNewYorkBot.Garden,1976.–306p.
Ferris P.J., Vogt V.M., Truitt C.L.Inheritanceofextrachro
mosomalrDNAinPhysarum polycephalum//Mol.Cell.
Biol.–1983–3(4).–P.635–642.
Fiore-Donno A.M., Berney C., Pawlowski J., Baldauf S.L.
Higherorder phylogeny of plasmodial slime molds
(Myxogastria) based on Elongation Factor 1A and
Small Subunit rRNA gene sequences // J. Eukaryot.
Microbiol.–2005.–52.–P.1–10.
Fiore-Donno A.M., Meyer M., Baldauf S.L., Pawlowski J.
Evolution of darkspored Myxomycetes (slimemolds):
154 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(2)
molecules versus morphology // Mol. Phylogenet.
Evol.–2008.–46.–P.878–889.
Fiore-Donno A.M., Haskins E.F., Pawlowski J.,
Cavalier-Smith T. Semimorula liquescens is a
modified echinostelid myxomycete (Mycetozoa) //
Mycologia.–2009–101.–P.773–776.
Fiore-Donno A.M., Nikolaev S.I., Nelson M., Pawlows-
ki J., Cavalier-Smith T., Baldauf S.L. Deep phylog
eny and evolution of slime moulds (Mycetozoa) //
Protist.–2010.–161.–P.55–70.
Fiore-Donno A.M., Kamono A., Meyer M., Schnittler M.,
Fukui M., Cavalier-Smith T. 18S rDNA phylogeny
of Lamproderma and allied genera (Stemonitales,
Myxomycetes, Amoebozoa) // PLoS One. – 2012. –
7(4).–P.e35359.
Fiore-Donno A.M., Clissmann F., Meyer M., Schnittler M.,
Cavalier-Smith T. Twogenephylogenyofbrightspored
myxomycetes (slime molds, superorder Lucisporidia) //
PLoSOne.–2013.–8(5).–P.e62586.
Hagelstein R.TheMycetozoaofNorthAmerica.—NewYork:
Mineola,1944.–306p.
Hall B.G.Phylogenetictreesmadeeasy.Ahowtomanual.
4thed.–Sunderland:SinauerAssoc.,2011.–282p.
Ing B. The Myxomycetes of Britain and Ireland. An
identification Handbook. – Slough: The Richmond
PublishingCo.Ltd.,1999.–374p.
Jaczevski A.A.,1907. –M.:Rikhter.–T.2.–410p.[Ячев-
ский А.А. Микологическая флора Европейской
и Азиатской России. Слизевики. – М.: Рихтер,
1907.–Т.2.–410с.].
Jahn E. Myxomycetes (Mycetozoa, Schleimpilze, Pilztiere)
/ Die natürlichen Pflanzenfamilien / Eds. H.G.A. En
gler, K.A.E. Prantl. Ed. 2. – Bd. VI. – Berlin,
1928.–S.304–339.
Johansen S., Johansen T., Haugli F.Extrachromosomalri
bosomal DNA of Didymium iridis: sequence analysis of
thelargesubunitribosomalRNAgeneandsubtelomeric
region//Curr.Genet.–1992.–22.–P.305–312.
Lado C., Pando F. Flora Mycologica Iberica. – Vol. 2:
Myxomycetes,I.Ceratiomyxales, Echinosteliales, Liceales,
Trichiales.–Madrid:Real JardínBotánico, J.Cramer,
1997.–324p.
Leontyev D., Schnittler M., Moreno Horcajada G., Stephen-
son S., Mitchell D.W., Rojas C.ThegenusAlwisia(Myxo-
mycetes)revalidated,withtwospeciesnewtoscience//
Mycologia.–2014a.–106(5). – P.936–948.
Leontyev D.V., Stephenson S.L.Schnittler M., Anewspecies
of Alwisia (Myxomycetes) from New South Wales and
Tasmania//Mycologia.–2014b.–106(6).–P.1212–1219.
Lister A. AmonographoftheMycetozoa /Ed.G.Lister.–
London:Brit.Museum,1925.–296p.
Lukashov V.V.,2009.–M.:BINOM.Laboratoriiaznanii.–
256p.[ Лукашов В.В.Молекулярнаяэволюцияифи
логенетический анализ. – М.: БИНОМ. Лаборато
риязнаний,2009.–256с.].
Massee G. A monograph of the Myxogasteres. – London:
Methuen&Co.,1892.–367p.
Macbride T.H.TheNorthAmericanSlimeMolds.–New
York:McMillanCo.,1922.–299p.
Martin G.W., Alexopoulos C.J. The Myxomycetes. – Iowa
City:Univ.Press,1969.–560p.
Nandipati S.C.R., Haugli K., Coucheron D.H., Haskins E.F.,
Johansen S.D.PolyphyleticoriginofthegenusPhysarum
(Physarales, Myxomycetes)revealedbynuclearrDNAmini
chromosomeanalysisandgroupIintronsynapomorphy
//BMCEvol.Biol.–2012.–12.–P.166.
Nannenga-Bremekamp N.E.AguidetotemperateMyxomy-
cota.–Bristol:BiopressLtd.,1991.–410p.
Neubert H., Nowotny W., Baumann K. Die Myxomyceten
Deutschlands und des angrenzenden Alpenraumes
unter besonderer Berücksichtigung Österreichs. Bd. 1.
Ceratiomyxales, Echinosteliales, Liceales, Trichiales. –
Gomaringen:KarlheinzBaumannVerlag,1993.–340S.
Pancovius T.HerbariumPortatile,OderBehendesKrauter
und GewachsBuch. – Leipzig: Christian Kirchners,
1656.–466S.
Patterson D.J., Sogin M.L.Eukaryoteoriginsandprotistan
diversity//TheOriginandEvolutionofProkaryoticand
EukaryoticCells/Eds:H.Hartman,Matsuno.–N.Y.:
WorldSci.Pub.Co.,1993.–P.13–46.
Poulain M., Meyer M., Bozonnet J. Les Myxomycètes. –
DauphinéSavoie:Fédérationmycologiqueetbotanique.
–2011.–1.–568p.
Raunkiær C. Myxomycetes Daniae eller Danmarks
Slimsvampe // Botanisk Tidsskrift. – 1888–1889. –
17.–P.20–105.
Ross I.K. The Stemonitomycetidae, a new subclass of
Myxomycetes //Mycologia.–1973.–65.–P.477–485.
Rostafinski J.Sluzowce(Mycetozoa).Monografia.–Pariz,
1875.–432p.
Torrend C.LesMyxomycètes//Broteria.–1907.–6,Part
II.–P.5–349.
Walker L.M., Leontyev D.V., Stephenson S.L. Perichaena
longipes,anewmyxomycetefromtheNeotropics.//My
cologia.–2015.–107(5).–(inpress).
Wikmark O.G., Haugen P., Haugli K., Johansen S.D.
Obligatory group I introns with unusual features
at positions 1949 and 2449 in nuclear LSU rDNA
of Didymiaceae, Myxomycetes // Mol. Phylogenet.
Evol.–2007.–43.–P.596–604.
Рекомендуєдодруку Надійшла20.04.2015р.
І.О.Дудка
155ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2)
Леонтьев Д.В. Перспективы создания филогенетической
системы миксомицетов (Myxogastrea). –Укр.ботан.
журн.–2015.–72(2):147–155.
Харьковскаягосударственнаязооветеринарная
академия
В обзоре рассмотрена история становления и развития
представлений о филогенетических связях в пределах
класса Myxogastrea. Отмечено, что исследования, осно
ванные на применении различных генетических мар
керов, подтверждают разделение миксомицетов на две
крупные клады — Lucisporidia и Columellidia. Структура
эволюционныхсвязейврамкахгруппынесоответствует
традиционной пятипорядковой системе миксомицетов
и ставит вопрос о ее реформировании. На основании
литературных источников и собственных филогене
тических исследований автор предлагает пилотный
вариант филогенетической системы миксомицетов,
которая имеет следующую структуру: Columellidia:
Echinostelianae: Echinosteliales (Echinosteliaceae,
Clastodermataceae); Stemonitianae: Meridermatales
(Meridermataceae), Stemonitales (Stemonitaceae,
Comatrichaceae), Lamprodermatales (Lamprodermataceae,
Physaraceae, Kelleromyxaceae, Didymiaceae). luCisporidia:
Cribrarianae: Cribrariales (Cribrariaceae), Trichianae: Re-
ticulariales (Reticulariaceae), Liceales (Liceaceae), Trichiales
(Dianemataceae, Trichiaceae).
К л ю ч е в ы е с л о в а: 18S рДНК, 5’-домен, Amoebozoa,
EF-1α, ITS-1, молекулярная филогения.
Leontyev D.V.The prospects and perspectives of the
phylogenetic system of myxomycetes (Myxogastrea). – Ukr.
Bot.J.–2015.–72(2):147–155.
KharkivStateZooveterinaryAcademy
Thehistoryoftheformationanddevelopmentofourknowl
edge about the phylogenetic relationships within the class
Myxogastrea is described, revealing the fact that the studies
basedontheuseofdifferentgeneticmarkershaveconfirmed
thedivisionofMyxogastrea into twomajorclades,Lucispo-
ridiaandColumellidia.Thestructureoftheevolutionaryre
lationshipswithinthegroupdoesnotcorrespondtothetra
ditionalfiveorderssystemoftheMyxogastreaandstimulatea
reappraisaloftheirclassification.Basedontheliteratureand
our own phylogenetic studies, we propose a pilot version of
thephylogeneticsystemof themyxomycetes,whichhas the
followingstructure:Columellidia: Echinostelianae: Echinoste-
liales (Echinosteliaceae, Clastodermataceae); Stemonitianae:
Meridermatales (Meridermataceae), Stemonitales (Stemonita-
ceae, Comatrichaceae), Lamprodermatales (Lamprodermata-
ceae, Physaraceae, Kelleromyxaceae, Didymiaceae). luCispo-
ridia: Cribrarianae: Cribrariales (Cribrariaceae), Trichianae:
Reticulariales (Reticulariaceae), Liceales (Liceaceae), Trichi-
ales (Dianemataceae, Trichiaceae).
K e y w o r d s: 18S rDNA, 5’-domain, Amoebozoa, EF-1α,
ITS-1, molecular phylogeny.
|