Species differentiation in the Magnicellulatae complex (Podosphaera, Erysiphales) within the specimens collected in Ukraine

• Main Authors: Heluta, V.P., Umanets, K.S., Hayova, O.P.
• Format: Article
• Language: English
• Published: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2011
• Series: Український ботанічний журнал
• Subjects: Спорові рослини та гриби
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176050

В Україні зареєстровано сім видів підсекції Magnicellulatae секції Sphaerotheca роду Podosphaera, причому статус P. delphinii, P. helianthemi і P. plantaginis не ясний, ці види близькі до P. fusca s. str. і потребують молекулярно-філогенетичного дослідження. Зразки з Impatiens noli-tangere мають великі хазмотеції і сумки з відносно маленькими порами. Вони належать до P. bal saminae. Podosphaera fuliginea має дрібні хазмотеції і сумки з великими порами. Podosphaera fusca s. str. в Україні паразитує на представниках родин Asteraceae і Scrophulariaceae, P. xanthii — Asteraceae, Cucurbitaceae, Solanaceae та Verbenaceae. Спостерігається облігатна приуроченість цих грибів до певних родів згаданих родин. Не відомо жодного роду, на представниках якого були б знайдені обидва види. Таким чином, наведена в статті таблиця може бути надійним посібником для ідентифікації P. fusca s. str. та P. xanthii. Серед складноцвітих указаними грибами уражуються тільки види двох підродин — Asteroideae та Cichorioideae. На представниках інших, менш просунутих підродин (Mutisioideae і Carduoideae), в Україні ці гриби не розвиваються. На рослинах підродини Cichorioideae паразитує, за єдиним виключенням, P. fusca s. str., тоді як представники Asteroideae можуть бути живителями обох видів грибів. При цьому спостерігається спеціалізація грибів навіть на рівні колін. На видах родини Orobanchaceae гіатус між P. fusca s. str. та P. xanthii відсутній. Очевидно, в даному випадку видова диференціація роду Podosphaera ще не завершилася. Розподіл P. fusca s. str. та P. xanthii за родами рослин-живителів збігається з результатами, отриманими японськими мікологами головним чином на східно-азійських матеріалах. Таким чином, закономірності, встановлені при дослідженні цих матеріалів, є, очевидно, правильними і для Європи. Робиться висновок, що збільшення пори сумки в роді Podosphaera відбувалося неодноразово в різних філогенетичних лініях. Молекулярно-філогенетичне дослідження P. fusca s. l. продовжує залишатися актуальним і має бути проведене з широким залученням європейських матеріалів.