Species differentiation in the Magnicellulatae complex (Podosphaera, Erysiphales) within the specimens collected in Ukraine
В Україні зареєстровано сім видів підсекції Magnicellulatae секції Sphaerotheca роду Podosphaera, причому статус P. delphinii, P. helianthemi і P. plantaginis не ясний, ці види близькі до P. fusca s. str. і потребують молекулярно-філогенетичного дослідження. Зразки з Impatiens noli-tangere мають вел...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | English |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2011
|
| Назва видання: | Український ботанічний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176050 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Species differentiation in the Magnicellulatae complex (Podosphaera, Erysiphales) within the specimens collected in Ukraine / V.P. Heluta, K.S. Umanets, V.P. Hayova // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 585-597. — Бібліогр.: 26 назв. — англ. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-176050 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1760502021-02-04T01:27:38Z Species differentiation in the Magnicellulatae complex (Podosphaera, Erysiphales) within the specimens collected in Ukraine Heluta, V.P. Umanets, K.S. Hayova, O.P. Спорові рослини та гриби В Україні зареєстровано сім видів підсекції Magnicellulatae секції Sphaerotheca роду Podosphaera, причому статус P. delphinii, P. helianthemi і P. plantaginis не ясний, ці види близькі до P. fusca s. str. і потребують молекулярно-філогенетичного дослідження. Зразки з Impatiens noli-tangere мають великі хазмотеції і сумки з відносно маленькими порами. Вони належать до P. bal saminae. Podosphaera fuliginea має дрібні хазмотеції і сумки з великими порами. Podosphaera fusca s. str. в Україні паразитує на представниках родин Asteraceae і Scrophulariaceae, P. xanthii — Asteraceae, Cucurbitaceae, Solanaceae та Verbenaceae. Спостерігається облігатна приуроченість цих грибів до певних родів згаданих родин. Не відомо жодного роду, на представниках якого були б знайдені обидва види. Таким чином, наведена в статті таблиця може бути надійним посібником для ідентифікації P. fusca s. str. та P. xanthii. Серед складноцвітих указаними грибами уражуються тільки види двох підродин — Asteroideae та Cichorioideae. На представниках інших, менш просунутих підродин (Mutisioideae і Carduoideae), в Україні ці гриби не розвиваються. На рослинах підродини Cichorioideae паразитує, за єдиним виключенням, P. fusca s. str., тоді як представники Asteroideae можуть бути живителями обох видів грибів. При цьому спостерігається спеціалізація грибів навіть на рівні колін. На видах родини Orobanchaceae гіатус між P. fusca s. str. та P. xanthii відсутній. Очевидно, в даному випадку видова диференціація роду Podosphaera ще не завершилася. Розподіл P. fusca s. str. та P. xanthii за родами рослин-живителів збігається з результатами, отриманими японськими мікологами головним чином на східно-азійських матеріалах. Таким чином, закономірності, встановлені при дослідженні цих матеріалів, є, очевидно, правильними і для Європи. Робиться висновок, що збільшення пори сумки в роді Podosphaera відбувалося неодноразово в різних філогенетичних лініях. Молекулярно-філогенетичне дослідження P. fusca s. l. продовжує залишатися актуальним і має бути проведене з широким залученням європейських матеріалів. В Украине зарегистрировано семь видов подсекции Magnicellulatae секции Sphaerotheca рода Podosphaera, причем статус P. delphinii, P. helianthemi и P. plantaginis не ясен, эти виды близки к P. fusca s. str. и нуждаются в молекулярно-филогенетическом исследовании. Образцы с Impatiens noli-tangere имеют крупные хазмотеции и сумки с относительно маленькими порами. Они принадлежат к P. balsaminae. Podosphaera fuliginea имеет мелкие хазмотеции и сумки с крупными порами. Podosphaera fusca s. str. в Украине паразитирует на представителях семейств Asteraceae и Scrophulariaceae, P. xanthii — Asteraceae, Cucurbitaceae, Solanaceae и Verbenaceae. Наблюдается облигатная приуроченность этих грибов к определенным родам указанных семейств. Не известно ни одного рода, на представителях которого были бы найдены оба вида. Таким образом, приведенная в статье таблица может быть надежным пособием для идентификации P. fusca s. str. и P. xanthii. Среди сложноцветных указанными грибами поражаются только виды двух подсемейств — Asteroideae и Cichorioideae. На представителях других, менее продвинутых подсемейств (Mutisioideae и Carduoideae), в Украине эти грибы не развиваются. На растениях подсемейства Cichorioideae паразитирует, за единственным исключением, P. fusca s. str., тогда как представители Asteroideae могут быть хозяевами обеих видов грибов. При этом наблюдается специализация грибов даже на уровне колен. На видах семейства Orobanchaceae гиатус между P. fusca s. str. и P. xanthii отсутствует. Очевидно, в данном случае видовая дифференциация рода Podosphaera еще не завершилась. Расп ре деление P. fusca s. str. и P. xanthii по родам питающих растений совпадает с результатами, полученными японскими микологами преимущественно на восточно-азиатских материалах. Таким образом, закономерности, установленные при исследовании этих материалов, являются, очевидно, правильными и для Европы. Делается вывод, что увеличение поры сумки в роде Podosphaera происходило неоднократно в разных филогенетических линиях. Молекулярно-филогенетическое исследование P. fusca s. l. продолжает оставаться актуальным и должно быть проведено с широким привлечением европейских материалов. 2011 Article Species differentiation in the Magnicellulatae complex (Podosphaera, Erysiphales) within the specimens collected in Ukraine / V.P. Heluta, K.S. Umanets, V.P. Hayova // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 585-597. — Бібліогр.: 26 назв. — англ. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176050 en Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
English |
| topic |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби |
| spellingShingle |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби Heluta, V.P. Umanets, K.S. Hayova, O.P. Species differentiation in the Magnicellulatae complex (Podosphaera, Erysiphales) within the specimens collected in Ukraine Український ботанічний журнал |
| description |
В Україні зареєстровано сім видів підсекції Magnicellulatae секції Sphaerotheca роду Podosphaera, причому статус P. delphinii, P. helianthemi і P. plantaginis не ясний, ці види близькі до P. fusca s. str. і потребують молекулярно-філогенетичного дослідження. Зразки з Impatiens noli-tangere мають великі хазмотеції і сумки з відносно маленькими порами. Вони належать до P. bal saminae. Podosphaera fuliginea має дрібні хазмотеції і сумки з великими порами. Podosphaera fusca s. str. в Україні паразитує на представниках родин Asteraceae і Scrophulariaceae, P. xanthii — Asteraceae, Cucurbitaceae, Solanaceae та Verbenaceae. Спостерігається облігатна приуроченість цих грибів до певних родів згаданих родин. Не відомо жодного роду, на представниках якого були б знайдені обидва види. Таким чином, наведена в статті таблиця може бути надійним посібником для ідентифікації P. fusca s. str. та P. xanthii. Серед складноцвітих указаними грибами уражуються тільки види двох підродин — Asteroideae та Cichorioideae. На представниках інших, менш просунутих підродин (Mutisioideae і Carduoideae), в Україні ці гриби не розвиваються. На рослинах підродини Cichorioideae паразитує, за єдиним виключенням, P. fusca s. str., тоді як представники Asteroideae можуть бути живителями обох видів грибів. При цьому спостерігається спеціалізація грибів навіть на рівні колін. На видах родини Orobanchaceae гіатус між P. fusca s. str. та P. xanthii відсутній. Очевидно, в даному випадку видова диференціація роду Podosphaera ще не завершилася. Розподіл P. fusca s. str. та P. xanthii за родами рослин-живителів збігається з результатами, отриманими японськими мікологами головним чином на східно-азійських матеріалах. Таким чином, закономірності, встановлені при дослідженні цих матеріалів, є, очевидно, правильними і для Європи. Робиться висновок, що збільшення пори сумки в роді Podosphaera відбувалося неодноразово в різних філогенетичних лініях. Молекулярно-філогенетичне дослідження P. fusca s. l. продовжує залишатися актуальним і має бути проведене з широким залученням європейських матеріалів. |
| format |
Article |
| author |
Heluta, V.P. Umanets, K.S. Hayova, O.P. |
| author_facet |
Heluta, V.P. Umanets, K.S. Hayova, O.P. |
| author_sort |
Heluta, V.P. |
| title |
Species differentiation in the Magnicellulatae complex (Podosphaera, Erysiphales) within the specimens collected in Ukraine |
| title_short |
Species differentiation in the Magnicellulatae complex (Podosphaera, Erysiphales) within the specimens collected in Ukraine |
| title_full |
Species differentiation in the Magnicellulatae complex (Podosphaera, Erysiphales) within the specimens collected in Ukraine |
| title_fullStr |
Species differentiation in the Magnicellulatae complex (Podosphaera, Erysiphales) within the specimens collected in Ukraine |
| title_full_unstemmed |
Species differentiation in the Magnicellulatae complex (Podosphaera, Erysiphales) within the specimens collected in Ukraine |
| title_sort |
species differentiation in the magnicellulatae complex (podosphaera, erysiphales) within the specimens collected in ukraine |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Спорові рослини та гриби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176050 |
| citation_txt |
Species differentiation in the Magnicellulatae complex (Podosphaera, Erysiphales) within the specimens collected in Ukraine / V.P. Heluta, K.S. Umanets, V.P. Hayova // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 585-597. — Бібліогр.: 26 назв. — англ. |
| series |
Український ботанічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT helutavp speciesdifferentiationinthemagnicellulataecomplexpodosphaeraerysiphaleswithinthespecimenscollectedinukraine AT umanetsks speciesdifferentiationinthemagnicellulataecomplexpodosphaeraerysiphaleswithinthespecimenscollectedinukraine AT hayovaop speciesdifferentiationinthemagnicellulataecomplexpodosphaeraerysiphaleswithinthespecimenscollectedinukraine |
| first_indexed |
2025-07-15T13:40:12Z |
| last_indexed |
2025-07-15T13:40:12Z |
| _version_ |
1837720469749366784 |
| fulltext |
585ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
© V.P. HELUTA,
K.S. UMANETS,
V.P. HAYOVA, 2011
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ Спорові рослини та гриби
V.P. HELUTA, K.S. UMANETS, V.P. HAYOVA
M.G. Kholodny Institute of Botany of the National Academy
of Sciences of Ukraine
2 Tereschenkivska St., Kyiv, 01601, Ukraine
vheluta@botany.kiev.ua
SPECIES DIFFERENTIATION
IN THE MAGNICELLULATAE COMPLEX
(PODOSPHAERA, ERYSIPHALES) WITHIN
THE SPECIMENS COLLECTED IN UKRAINE
K e y wo r d s: taxonomy, powdery mildew fungi, Sphaerotheca,
Po dosphaera fusca, Europe
Introduction
The genera Sphaerotheca Lév. and Podosphaera Kunze were
merged under the priority name Podosphaera (Braun, Taka-
matsu, 2000) following molecular data (Saenz, Taylor, 1999;
Takamatsu et al., 2000). The formerly recognized genus
Sphaerotheca included species with a single ascus per chas-
mothecium devoid of virgate appendages typical of Podo s p-
haera s. str. Prior to this, Blumer (1933, 1967) and Golovin (Го-
ловин, 1958) subdivided Sphaerotheca into sections. How e ver,
the proposed taxa did not conform to the ICBN and there-
fore have not been accepted. Subsequently, Braun (1978),
based upon Blumer’s and Golovin’s proposals, separated wi-
t hin the genus two sections, Sphaerotheca and Magnicellulatae
U. Braun. The latter comprises species with clearly visible
large peridial cells (over 30 μm in diam.). With the genus
Sphae rotheca included into Podosphaera, this section is re-
garded as a subsection within the section Sphaerotheca (Lév.)
U. Braun et N. Shishkoff in Podosphaera s. l. (Braun, Taka-
matsu, 2000). Some species of this subsection, viz. P. balsa-
minae (Wallr.) U. Braun et S. Takam., P. delphinii (P. Karst.)
U. Braun et S. Takam., P. fuliginea (Schltdl.) U. Braun et S.
Takam., P. fusca (Fr.) U. Braun et Shishkoff, P. helianthemi
586 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
(L. Junell) U. Braun et S. Takam. and P. plantaginis (Castagne) U. Braun et S. Takam.,
are known to occur in Ukraine (Гелюта, 1989). Among them, P. fusca is a polypha-
gous species parasitizing Asteraceae, Bignoniaceae, Campanulaceae, Cucurbitaceae,
Lamiaceae, Polemoniaceae, Scrophulariaceae s. l. (incl. Orobanchaceae), Solanaceae,
Valerianaceae, and Verbe naceae (Braun, 1987; Braun et al., 2001). However, in Ukraine
it was recorded only on host plants belonging to Asteraceae, Cucurbitaceae, Orobancha-
ceae, Scrophulariaceae s. str., Solanaceae, and Verbenaceae (Гелюта, 1989).
Fig. 1. Apical parts of the asci with oculi: а — Podosphaera balsaminae, b — P. delphinii, c— P. fuli-
ginea, d — P. fusca from Doronicum austriacum, e — P. helianthemi, f—h — Podosphaera spp. from
Melampyrum arvense, M. nemorosum and M. pratense, i—j — P. xanthii from Physalis alkekengi and
Verbena hybrida, respectively. Bar for all images is 20 μm
587ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
Molecular phylogenetic analyses (Hirata et al., 2000; Ito, Takamatsu, 2010;
Takamatsu et al., 2010) demonstrated that P. fusca is indeed a large complex with nu-
merous haplotypes forming three groups. On the basis of some morphological and bio-
logical characteristics corresponding to the molecular phylogenetic data, P. fusca s. l.
was split by Braun et al. (2001) into two still compound species, P. fusca s. str. (Groups
1—2) and P. xanthii (Castagne) U. Braun et Shishkoff (Group 3). The main distinguish-
ing character for these species is the size of the ascus oculus, a thin-walled apical portion
of the ascus (Fig. 1). In addition, size of chasmothecia is taken into account. Since in the
recent molecular research mostly East Asian collections were used for sequencing (ex-
cept for a few specimens from Europe), we suggest that further phylogenetic analyses as
well as morphological identification for both complexes, P. fusca s. str. and P. xanthii, are
required including European collections, in particular specimens from Ukraine.
Materials and Methods
All studied materials are located in the Mycological Herbarium of the M.G. Kholodny
Institute of Botany (KW). About 600 specimens of P. fusca s. l. collected from 49 host
species of 34 genera belonging to Asteraceae, Cucurbitaceae, Orobanchaceae, Scro phu-
lariaceae, Solanaceae, and Verbenaceae were critically examined1. Additionally, over
hundred specimens of other species from the subsection Magnicellulatae (U. Braun)
U. Braun et N. Shishkoff were studied. They are as follows: P. balsaminae, P. delphinii,
P. fuliginea, P. helianthemi, and P. plantaginis. To delimit P. fusca s. str. and P. xanthii,
according to Braun et al. (2001), the following features were used: P. fusca s. str. char-
acterized by having relatively small chasmothecia (55—90 μm diam., mostly < 85 μm)
and oculi (8—15 μm diam., average 12 μm); P. xanthii — by having large chasmothecia
(75—100 μm diam., usually > 85 μm) and large oculi (15—30 μm diam., average 20 μm).
For microscope slides we removed mature chasmothecia from the specimen sur-
face under a dissecting microscope, placed them using a preparation needle in a drop
of distilled water, and added a coverslip. After measuring chasmothecia in a few min-
utes, we pressed gently the coverslip. Release of the asci was observed under standard
light microscopy using small magnification; if necessary, the procedure was repeated.
Measurements and photographs were taken under the Primo Star (Carl Zeiss) micro-
scope, a digital camera Canon A 300, and software AxioVision 4.7.
The taxonomy and nomenclature of the host plants mainly follow «Vascular plants
of Ukraine. A nomenclatural checklist» (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999).
Results
We studied all species of the subsection Magnicellulatae registered in Ukraine, viz P. bal-
saminae, P. delphinii, P. fuliginea, P. fusca s. l., P. helianthemi, and P. plantaginis.
Podosphaera balsaminae (Fig. 1, а) is a quite rare species in Ukraine. According
to literature data and our previous observations, it was found only on Impatiens noli-
tangere L. in Western, Central and Left-Bank Polissya, in the Carpathian, Precarpathian
1 For most specimens, only oculus size was measured.
588 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
and Roztochia forests, Western, Left-Bank and Right-Bank Forest-Steppe (Целле,
1925; Лавітська, 1939, 1949; Гелюта, 1989; Коломієць, 1996) (Fig. 2, 1). Thus, the
fungus occurs mainly in forest regions of Ukraine, correspondingly to its host plant
distribution. The examined specimens of P. balsaminae have large chasmothecia (85—
110 μm diam) and asci with relatively small oculi (10—17 μm wide). Our examination
results are consistent with those of Braun et al. (2001), and therefore we conclude that
our collections belong to P. balsaminae.
Podosphaera delphinii (Fig. 1, b) is known in Ukraine from two localities, in the
Carpathians and Male Polissya (Марченко, 1974; Гелюта, 1989) (Fig. 2, 3). We studied
specimens collected by Marchenko on Trollius europaeus L. near Kvasy village, Rakhiv
District, Zakarpatska Region. Measurements for chasmothecia (69—91 μm, mostly
<85 μm) and ascus oculi (12—16 μm) are close to those of P. fusca s. str. It should be
noted that Braun et al. (2001) reported on Trollius another species, P. astragali
(L. Junell) U. Braun et S. Takam., with chasmothecia measured 55—90 μm and oculi
10 μm in average, which does not completely correspond to our data. Unfortunately,
samples of P. delphinii were not used for sequencing in the molecular phylogenetic anal-
ysis conducted by Japanese mycologists (Hirata et al., 2000; Ito, Takamatsu, 2010).
Podosphaera fuliginea (Fig. 1, c) is a rare species in Ukraine. It was recorded on
Veronica incana L., V. longifolia L. and V. spicata L. in the Right-Bank Polissya, in the
Right-Bank and Kharkiv Forest-Steppe and Donetsk Grass-Meadow Steppe (Потебня,
Fig. 2. Distribution of species belonging to the subsection Magnicellulatae, section Sphaerotheca, ge nus
Podosphaera s. l. in Ukraine: 1 — P. balsaminae, 2 — P. helianthemi, 3 — P. delphinii, 4 — P. fuli ginea,
5 — P. plantaginis, 6 — P. fusca and 7 — P. xanthii
589ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
1916; Целле, 1925; Лавітська, 1949; Лавітська, Морочковська, 1974; Гелюта, 1989)
(Fig. 2, 4). Distribution of this species in Ukraine is apparently restricted to the north
of the country. The fungus has small chasmothecia (60—83 μm diam) which corre-
sponds with P. fusca s. str. Examination of the Ukrainian specimens shows as big ocu-
li (16—24 μm) as those in P. xanthii; however, our collections differ by slightly longer
and well-developed ascospores. Moreover, as it was demonstrated by molecular re-
search (Hirata et al., 2000; Ito, Takamatsu, 2010), this fungus forms a unique clade
basal in the subsection Magnicellulatae and therefore is regarded as a separate species.
It should be noted that in Ukraine other species of genus Veronica L. (V. chamaedrys
L., V. filiformis Smith and V. gentianoides Vahl.) are also infected by powdery mildew
fungi. However, for them only anamorphs of unclear taxonomic position were found.
Podosphaera helianthemi, as well as P. delphinii, is extremely rare in Ukraine. It was
reported only twice, on Helianthemum grandiflorum (Cistaceae) in the Mountain Crimea
(Гелюта, 1989) and on H. canum (L.) Hornem. (Морочковський та ін., 1969) (Fig. 2,
2). For the latter reference, the exact locality is unknown and herbarium material does
not exist. In the Crimean specimens, chasmothecia are small (78—88 μm diam), and
asci are with relatively small oculi (11—19, average 15 μm; Fig. 1, е). Thus, P. helianthe-
mi is presumably close to P. fusca; however, it was not included into the mentioned mo-
lecular phylogenetic studies (Hirata et al., 2000; Ito, Takamatsu, 2010).
Another species of the subsection, P. plantaginis, is quite widespread in Ukraine.
The fungus was recorded on Plantago lanceolata L., P. media L., and P. urvillei Opiz in
many regions, although it seems to be rather rare in the north of the country (Fig. 2,
5). All examined specimens have mostly small oculi (mean dimensions varying within
12,0—15,5 μm), and therefore the fungus is close to P. fusca s. str. However, like the
previous species, P. plantaginis was not sampled for the sequencing.
As mentioned above, the large complex P. fusca s. l. was further divided into two
rather complex species, P. fusca s. str. and P. xanthii (Braun et al., 2001). Having exam-
ined numerous specimens of P. fusca s. l. from different areas in Ukraine, we found that
morphologically they also fall into two groups corresponding to P. fusca s. str. (small as-
comata, asci with small oculi; Fig. 1, d) and P. xanthii (large ascomata, asci with large
oculi; Fig. 1, i—j) (Table 1). The only exception are fungi parasitizing Melampyrum L.
(Orobanchaceae) (Fig. 1, f—h) which do not split to these groups. As it is seen in the table,
P. fusca s. str. infects species of the genera Conyza L., Crepis L., Doronicum L., Erigeron
L., Euphrasia L., Hieracium L., Lapsana L., Leontodon L., Le pidotheca Nutt.,
Macrosyringion Rothm., Odontites Ludw., Phalacroloma Cass., Rhi nanthus L., Scrophularia
L., and Taraxacum Weber, while P. xanthii occurs on Ade no sty les Cass., Arnica L., Bidens
L., Calendula L., Coreopsis L., Cosmos Cav., Cucurbita L., Dahlia Cav., Dimorphotheca
Moench, Gazania Gaertn., Helianthus L., Lagenaria Ser., Petunia Juss., Physalis L.,
Pulicaria Gaertn., Senecio L., Verbena L. and Xanthium L. Thus, in Ukraine the former
species is recorded on representatives of Asteraceae, Orobanchaceae and Scrophulariaceae,
the latter has a wider host range parasitizing members of Asteraceae, Cucurbitaceae,
Solanaceae and Verbenaceae. Moreover, there is an obligate relationship between each
species, P. fusca s. str. and P. xanthii respectively, and certain genera of these families.
590 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
Table 1. Host specifity of Podosphaera fusca s. str. and P. xanthii within Ukraine
Families and species of host plants
Po do sphae ra
fus ca s. str.
Po do sphae ra
xan thii
Regions
ASTERACEAE + +
Adenostyles alliariae (Gouan)
A. Kern.
+ IFr, Zak
Arnica montana L. + IFr, Zak
Bidens cernua L. + Chernih, Dnipr, Khark, Khers, Kyiv,
Kyiv city, Polt, Vol, Zap
Bidens tripartita L. + Cherk, Chernih, Dnipr, Don,
Khark, Khers, Kir, Kyiv, Kyiv city,
Myk, Polt, Sum, Vol, Zak, Zap,
Zhyt
Calendula officinalis L. + ARC, Cherk, Chernih, Don, Khark,
Khm, Kyiv, Kyiv city, Od, Polt,
Rivn, Sum, Vinn, Zak, Zap, Zhyt
Conyza canadensis (L.) Cronq. + Cherk, Don, Khark, Khers, Kyiv,
Kyiv city, Kir, Lv, Myk, Od, Polt,
Sum, Vol, Zak, Zap, Zhyt
Coreopsis grandiflora Hogg ex
Sweet
+ Khm, Kyiv
Cosmos bipinnatus Cav. + ARC, Cherk, IFr, Khers, Kyiv, Kyiv
city, Lv, Od
Crepis paludosa (L.) Moench + Vol, Zak
Crepis tectorum L. + Kyiv city
Dahlia sp. + ARC, Kyiv city
Dimorphotheca sp. + Kyiv city
Doronicum austriacum Jacq. + IFr
Erigeron acris L. + Od
Gazania sp. + Od
Hieracium sp. + Zak
Helianthus annuus L. + Vol
Lapsana communis L. + ARC, Cherk, Don, Khark, Khm,
Kyiv city, Luh, Lv, Vol, Zak
Leontodon autumnalis L. + Dnipr, Rivn, Zak
Lepidotheca suaveolens (Pursh)
Nutt.
+ Cherk, Kyiv, Kyiv city, Vol, Zak
Phalacroloma annuum (L.)
Dumort.
+ Kyiv city
Pulicaria uliginosa Steven + Khers
Senecio borysthenicus (DC.)
Andrz. ex Czern.
+ Khers
Senecio jacobaea L. + ARC, Chernih, Don, Kyiv
Taraxacum erythrospermum Andrz. + Khers, Zap
591ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
Due to close relationship between the fungal species in the subsection Mag-
nicellulatae and their host plants, it seems interesting to compare these observations
with the mentioned molecular phylogenetic data (Hirata et al., 2000; Ito, Takamatsu,
End of Tabl. 1
Families and species of host plants
Po do sphae ra
fus ca s. str.
Po do sphae ra
xan thii
Regions
Taraxacum officinale Wigg. + ARC, Cherk, Chernih, Dnipr, Don,
IFr, Khark, Khers, Khm, Kyiv, Kyiv
city, Luh, Lv, Myk, Od, Polt, Sum,
Tern, Vinn, Vol, Zak, Zap, Zhyt
Taraxacum serotinum (Waldst. et
Kit.) Poir.
+ Don, Khark
Taraxacum spp. + ARC, Dnipr, Don, Khers, Myk, Od,
Polt, Zap
Xanthium albinum (Widder)
H. Scholz
+ Don, Khark, Khers, Luh, Myk, Od,
Zak, Zap
Xanthium pensylvanicum Wallr. + ARC, Don, Khers, Od
Xanthium spinosum L. + ARC, Cherk, Don, Dnipr, Khark,
Khers, Kyiv city, Myk, Od
Xanthium spp. + ARC, Cherk, Chernih, Don, Dnipr,
Khark, Khers, Kir, Kyiv, Kyiv city,
Luh, Myk, Polt, Zak, Zap
CUCURBITACEAE +
Cucurbita pepo L. + ARC, Khers, Kir, Kyiv, Kyiv city, Lv,
Myk, Od, Zak, Zap
Lagenaria siceraria (Molina)
Standl.
+ Kyiv city
SCROPHULARIACEAE +
Scrophularia bicolor Smith + ARC
Scrophularia cretacea Fisch. ex
Spreng.
+ Luh
SOLANACEAE +
Petunia × atkinsiana D. Don ex
Loudon
+ Vol
Physalis alkekengi L. + Cherk, Don, Khm, Kyiv city, Myk
VERBENACEAE +
Verbena hybrida Hort. ex Vilm. + ARC, Cherk, Khm, Kyiv city, Zak,
Zhyt
N o t e. In the tables the following abbreviations for the administrative units are used: ARC —
Autonomous Republic of Crimea; Vinn — Vinnytsia, Vol — Volynska, Dnipr — Dnipropetrovsk,
Don — Donetsk, Zhyt — Zhytomyr, Zak — Zakarpatska, Zap — Zaporizhya, IFr — Ivano-Frankivsk,
Kyiv — Kyiv, Kir — Kirovohrad, Luh — Luhansk, Lv — Lviv, Myk — Mykolaiv, Od — Odesa, Polt —
Poltava, Rivn — Rivne, Sum — Sumy, Tern — Ternopil, Khark — Kharkiv, Khers — Kherson,
Khm — Khmelnytskyi, Cherk — Cherkasy, and Chernih — Chernihiv Regions.
592 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
2010) and their taxonomic interpretations (Braun et al., 2001). The phylogenetic tree
provided by Ito et Takamatsu (2010) showed that fungi parasitizing members of the
genera2 Conyza, Leontodon, Matricaria (incl. Lepidotheca), and Taraxacum fall into
Groups 1—2 (corresponding to P. fusca s. str. — small oculi) while haplotypes on
Bidens, Calendula, Coreopsis, Cosmos, Cucurbita, Helianthus, Physalis, and Verbena are
included into big Group 3 (P. xanthii — large oculi). Thus, at the generic level the re-
sults of both studies are consistent. Apparently, the affinities revealed for collections
from East Asia are confirmed for the material collected in Europe.
Most interesting are relationships of P. fusca s. str. and P. xanthii, respectively, with
various taxa within Asteraceae which occupies the top position in vascular plant evolu-
tion, being at the same time the major host family for powdery mildew fungi. It is clear
from Table 2 that in Ukraine both species are recorded only on two subfamilies, Asteroideae
and Cichorioideae. Members of the other two, less advanced subfamilies Mutisioideae and
Carduoideae, are not infected by these fungi. Although taxa of Carduoideae are very com-
mon in Ukraine, its representatives are attacked by other powdery mildews, namely spe-
cies of Golovinomyces (U. Braun) Heluta, Leveillula G. Arnaud and, more rarely, Erysiphe
R. Hedw. ex DC. On plants of the subfamily Cichorioideae, excepting Gazania sp. intro-
duced from South Africa, only P. fusca s. str. is known to occur, while Asteroideae includes
hosts for both species of fungi. However, there is strict association between the fungi and
host tribes within Asteroideae, except for Senecioneae (we have recorded one specimen of
P. fusca s. str. on Doronicum austriacum Jacq.).
Thus, morphological species of the P. fusca s. l. complex are specialized to host ge-
nera, and furthemore, to the tribes within Asteraceae. Similar specialization was report-
ed for other fungi parasitizing this family, for Neoerysiphe U. Braun (Takamatsu et al.,
2008; Heluta et al., 2010) and partly Golovinomyces (Matsuda, Takamatsu, 2003).
A more complicated situation is with fungi infecting Orobanchaceae3, for example, the
genus Melampyrum. Based on the diameter of the oculus, we revealed a consecutive row of
the haplotypes with no hiatus between P. fusca s. str. and P. xanthii (Table 3). Due to small
oculi (8—15 μm), Braun et al. (2001) included collections on Melampyrum spp. in P. fusca
s. str. A single specimen of the fungus on M. nemorosum L. used in molecular phylogenetic
analyses (Hirata et al., 2000; Ito, Takamatsu, 2010) is comprised in Group 1 and could
indeed represent this species. Our collections from M. argyrocomum Fisch. ex Koso-Pol.,
M. arvense L., and M. cristatum L. have small oculi, 5—13,5 μm. They also may belong to
P. fusca s. str. However, specimens on M. laciniatum Koshevn. et Zinger, M. nemorosum,
and M. pratense L. show oculi measuring 8,5—23 μm, on average varying within 13,5—
20 μm. Thus, there is a transition between P. fusca s. str. and P. xanthii through a series of
intermediate taxa. In order to explain this phenomenon, we can propose the following
hypothesis. Apparently, the asci with large oculi, which are more advanced in evolutionary
development, may have occurred multiple times in different phylogenetic lineages. This is
consistent with the fact that in the mentioned phylogenetic tree (Ito, Takamatsu, 2010) all
2 Only genera common for both studies are analyzed.
3 Former Scrophulariaceae are divided into families according to Olmstead et al. (2001).
593ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
haplotypes having asci with small oculi (i.e. P. fusca s. str.) are situated at the basal position,
while P. fuliginea, a sister taxon to the P. fusca s. l. complex, has asci with large oculi. Thus,
the process of speciation within Podosphaera on Orobanchaceae, similar to that observed
in fungi parasitizing Asteraceae, is not yet finished. If our hypothesis is correct, in future
molecular investigations conducted on European materials, samples of Podosphaera on
Orobanchaceae could form a distinct clade within Group 1. In this case we will have ei-
ther to accept that P. fusca s. str. combines haplotypes both with small and large oculi, or,
avoiding confusion in the P. fusca s. l. complex, to re-erect from synonymy Sphaerotheca
melampyri L. Junell for parasites on Melampyrum and to transfer this species to Podosphaera,
having introduced a new combination. It is obvious that more sequence data is required to
clarify phylogenetic relationship within P. fusca s. l. using large collections from Europe.
In Ukraine P. fusca s. str. and P. xanthii are common; for the last two decades
numerous data on their distribution was accumulated (Fig. 2, 6, 7). Both species usu-
Table 2. Relationship of Podosphaera fusca s. str. and P. xanthii with genera,
tribes and subfamilies of Asteraceae
Subfamily Tribe Genus Fungus
Asteroideae Anthemideae Lepidotheca P. fusca s. str.
Astereae Conyza P. fusca s. str.
Erigeron P. fusca s. str.
Phalacroloma P. fusca s. str.
Calendulaeae Calendula P. xanthii
Dimorphotheca P. xanthii
Coreopsideae Bidens P. xanthii
Coreopsis P. xanthii
Cosmos P. xanthii
Dahlia P. xanthii
Heliantheae Helianthus P. xanthii
Xanthium P. xanthii
Inuleae Pulicaria P. xanthii
Madieae Arnica P. xanthii
Senecioneae Adenostyles P. xanthii
Doronicum P. fusca s. str.
Senecio P. xanthii
Cichorioideae Arctotideae Gazania P. xanthii
Cichorieae Crepis P. fusca s. str.
Hieracium P. fusca s. str.
Lapsana P. fusca s. str.
Leontodon P. fusca s. str.
Taraxacum P. fusca s. str.
594 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
ally occur under similar conditions; however, the former can be found at higher alti-
tudes while the latter is more frequent on cultivated plants and weeds.
Conclusions
At least seven species of Podosphaera sect. Sphaerotheca subsect. Magnicellulatae are
known in Ukraine. Taxonomic status of P. delphinii, P. helianthemi and P. plantaginis,
species close to P. fusca s. str., is unclear, and these fungi require further molecular
analyses. Samples on Impatiens noli-tangere show large chasmothecia, as well as asci
with small oculi, and belong to P. balsaminae. Podosphaera fuliginea has small chas-
mothecia and wide oculi of the asci. In Ukraine Podosphaera fusca s. str. parasitize
Asteraceae and Scrophulariaceae, whereas P. xanthii infects Asteraceae, Cucurbitaceae,
Solanaceae and Verbenaceae. There is strict relationship between these fungi and host
genera from the mentioned families. Furthermore, none of the genera is known to be
infected by both species. Thus, the table provided in this paper is a reliable tool for
distinguishing P. fusca s. str. and P. xanthii. Within Asteraceae, only species of two sub-
families, Asteroideae and Cichorioideae, are recorded as host plants of these fungi. On
representatives of less advanced subfamilies, Mutisioideae and Carduoideae, these spe-
cies do not occur in Ukraine. On Cichorioideae, almost exclusively (except for one
occasion) P. fusca s. str. is reported, while Asteroideae comprises hosts for both species;
however, it is host specific at the tribe level. Within hosts of Orobanchaceae, no hiatus
Table 3. Size of the ascus oculi in Podosphaera collected on Orobanchaceae in Ukraine
Host plant species
Locality
Region
KW number
Size of ascus
oculi
Average size of
ascus oculi
Melampyrum arvense
Melampyrum arvense
Melampyrum arvense
Odontites vulgaris
Odontites vulgaris
Melampyrum argyrocomum
Melampyrum arvense
Euphrasia parviflora
Melampyrum arvense
Rhinanthus sp.
Odontites luteus
Melampyrum cristatum
Melampyrum pratense
Melampyrum pratense
Melampyrum pratense
Melampyrum pratense
Melampyrum nemorosum
Melampyrum pratense
Melampyrum nemorosum
Melampyrum pratense
Melampyrum pratense
Vinn
ARC
ARC
Od
Kyiv
Luh
ARC
Vinn
Khark
Zak
ARC
Vinn
Lv
Kyiv
Kyiv
Vol
Cherk
Kyiv
Kyiv
Chernih
Vol
28217F
26955F
32616F
27530F
27257F
32615F
32617F
37834F
26957F
32631F
32629F
37835F
32622F
27519F
32621F
32620F
26961F
27520F
26958F
28219F
32619F
5,5—11,5
5,0—12,0
8,0—11,0
7,0—12,0
7,0—13,5
8,5—12,5
8,0—13,5
7,0—14,0
11,0—12,0
9,5—13,5
8,0—14,5
11,5—12,5
11,0—15,5
8,5—18,5
10,5—18,0
9,0—20,0
13,0—17,0
11,0—20,5
13,5—20,0
14,0—23,5
17,5—23,0
8,5
8,5
9,5
9,5
10,0
10,5
10,5
10,5
11,5
11,5
11,5
12,0
13,5
13,5
14,0
14,5
15,0
15,5
16,5
18,5
20,0
595ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
between P. fusca s. str. and P. xanthii is observed. In this case, species differentiation in
Podosphaera is apparently not complete. Relationships of P. fusca s. str. and P. xanthii,
respectively, with genera of host plants revealed by Japanese mycologists are confir med.
Thus, results of the research based upon the sample sources generally confined to East
Asia, appear to be true for Europe. It can be therefore concluded that enlargement of
the diameter of the ascus oculi in Podosphaera may have occurred multiple times in-
dependently in various phylogenetic lineages. Further comprehensive phylogenetic
analysis of P. fusca s. l. including a broad range of European specimens is required.
Гелюта В.П. Флора грибов Украины. Мучнисторосянные грибы. — Киев: Наук. думка, 1989. —
256 с.
Головин П.Н. Обзор родов семейства Erysiphaceae // Сб. работ Ин-та прикладн. зоологии и
фитопатологии. — 1958. — Вып. 5.— С. 101—139.
Коломиец И.В. Мучнисторосяные грибы заповедника «Медоборы» (Украина) // Микол. и
фитопатол. — 1996. — 30, вып. 4. — С. 46—53.
Лавітська З.Г. Матеріали до флори Erysiphaceae околиць Києва // Студ. наук. праці Київ ун-
ту. — 1939. — № 4. — С. 167—172.
Лавітська З.Г. Головніші гриби Канівського біогеографічного заповідника // Наук. Зап.
Київ ун-ту. — 1949. — 8, вип. 6. — С. 27—45.
Лавітська З.Г., Морочковька Г.С. Борошнисто-росяні гриби на трав’янистих рослинах Бо та-
ніч ного саду ім. акад. Фоміна // Укр. ботан. журн. — 1974. — 31, № 3. — С. 317—321.
Марченко П.Д. Нові для України Erysiphales // Укр. ботан. журн. — 1974. — 31, № 6. — C. 764—766.
Морочковський С.Ф., Зерова М.Я., Лавітська З.Г., Сміцька М.Ф. Визначник грибів України. Т. 2.
Аскоміцети. — К.: Наук. думка, 1969. — 517 с.
Потебня А.А. Грибные паразиты высших растений Харьковской и смежных губерний. Вып. 2.
Сумчатые грибы. — Харьков: Изд. Харьк. обл. с.-х. опытной станции, 1916. — С. 121—151.
Целле М.О. Грибні хвороби рослин на Київщині в 1923—24 рр. — К.: Київ. станція захисту
рослин від шкідників (СТАЗРО), 1925. — 28 с.
Blumer S. Die Erysiphaceen Mitteleuropas mit besonderer Berücksichtigung der Schweiz // Beitrage
zur Kryptogamenflora der Schweiz. — 1933. — 7, H. 1. — S. 1—483.
Blumer S. Echte Mehltaupilze (Erysiphaceae). Ein Bestimmungsbuch für die in Europa vorkom-
menden Arten. — Jena: Gustav Fischer, 1967. — 436 S.
Braun U. Beitrag zur Systematik und Nomenklatur der Erysiphales // Fedd. Repert. — 1978. — 88,
№ 9—10. — S. 655—665.
Braun U. A monograph of the Erysiphales (powdery mildews) // Beiheft zur Nova Hedwigia. — 1987. —
89. — P. 1—700.
Braun U., Shishkoff N., Takamatsu S. Phylogeny of Podospharea sect. Sphaerotheca subsect. Mag ni-
cellulatae (Sphaerotheca fuliginea auct. s. lat.) inferred from rDNA ITS sequences — a taxo-
nomic interpretation // Schlechtendalia. — 2001. — 7. — P. 45—52.
Braun U., Takamatsu S. Phylogeny of Erysiphe, Microsphaera, Uncinula (Erysipheae), and Cystotheca,
Podosphaera, Sphaerotheca (Cystotheceae) inferred from rDNA ITS sequences — some taxo-
nomic consequences // Schlechtendalia. — 2000. — 4. — P. 1—33.
Heluta V., Takamatsu S., Harada M., Voytyuk S. Molecular phylogeny and taxonomy of Eurasian Neo e-
rysiphe species infecting Asteraceae and Geranium // Persoonia. — 2010. — 24. — P. 81—92.
Hirata T., Cunnington J.H., Paksiri U. et al. Evolutionary analysis of subsection Magnicellulatae of
Po dosphaera section Sphaerotheca (Erysiphales) based on the rDNA ITS sequences with special
reference to host plants // Can. J. Bot. — 2000. — 78. — P. 1521—1530.
Ito M., Takamatsu S. Molecular phylogeny and evolution of subsection Magnicellulatae (Erysiphaceae)
with special reference to host plants // Mycoscience. — 2010. — 51. — P. 34—43.
596 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
Matsuda S., Takamatsu S. Evolution of host-parasite relationships of Golovinomyces (Ascomycete:
Erysiphaceae) inferred from nuclear rDNA sequences // Molecular Phylogenetics and
Evolution. — 2003. — 27. — P. 314— 327.
Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. — Kiev: Na-
tional Academy of Sciences of Ukraine, M.G. Kholodny Institute of Botany. — 1999. — 346 с.
Olmstead R.G., dePamphilis C.W., Wolfe A.D. et al. Disintegration of the Scrophulariaceae // Amer. J.
Bot. — 2001. — 88, № 2. — P. 348—361.
Saenz G.S., Taylor J.W. Phylogeny of the Erysiphales (powdery mildews) inferred from internal tran-
scribed spacer ribosomal DNA sequences // Can. J. Bot. — 1999. — 77. — P. 150—168.
Takamatsu S., Havrylenko M., Wolcan S.M. et al. Molecular phylogeny and evolution of the genus Neo-
erysiphe (Erysiphaceae, Ascomycota) // Mycological Research. — 2008. — 112. — P. 639—649.
Takamatsu S., Hirata T., Sato Y. A parasitic transition from trees to herbs occurred at least twice in
tri be Cystotheceae (Erysiphaceae): evidence from nuclear ribosomal DNA // Mycological Re-
search. — 2000. — 104, № 11. — P. 1304—1311.
Takamatsu S., Niinomi S., Harada M., Havrylenko M. Molecular phylogenetic analyses reveal a clo se
evolutionary relationship between Podosphaera (Erysiphales: Erysiphaceae) and its rosaceus
hosts // Persoonia. — 2010. — 24. — P. 38—48.
Recommended for publication Submitted 8.02.2011
by I.O. Dudka
В.П. Гелюта, К.С. Уманець, В.П. Гайова
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, м. Київ
ВИДОВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ КОМПЛЕКСУ MAGNICELLULATAE (PODOSPHAERA,
ERYSIPHALES) НА ЗІБРАНИХ В УКРАЇНІ МАТЕРІАЛАХ
В Україні зареєстровано сім видів підсекції Magnicellulatae секції Sphaerotheca роду Po do spha e-
ra, причому статус P. delphinii, P. helianthemi і P. plantaginis не ясний, ці види близькі до P. fusca
s. str. і потребують молекулярно-філогенетичного дослідження. Зразки з Impatiens noli-tangere
мають великі хазмотеції і сумки з відносно маленькими порами. Вони належать до P. bal sa-
minae. Podosphaera fuliginea має дрібні хазмотеції і сумки з великими порами. Podosphaera fus-
ca s. str. в Україні паразитує на представниках родин Asteraceae і Scrophulariaceae, P. xanthii —
Asteraceae, Cucurbitaceae, Solanaceae та Verbenaceae. Спостерігається облігатна приуроченість
цих грибів до певних родів згаданих родин. Не відомо жодного роду, на представниках якого
були б знайдені обидва види. Таким чином, наведена в статті таблиця може бути надійним
посібником для ідентифікації P. fusca s. str. та P. xanthii. Серед складноцвітих указаними гри-
бами уражуються тільки види двох підродин — Asteroideae та Cichorioideae. На представниках
інших, менш просунутих підродин (Mutisioideae і Carduoideae), в Україні ці гриби не розви-
ваються. На рослинах підродини Cichorioideae паразитує, за єдиним виключенням, P. fusca s.
str., тоді як представники Asteroideae можуть бути живителями обох видів грибів. При цьому
спостерігається спеціалізація грибів навіть на рівні колін. На видах родини Orobanchaceae
гіатус між P. fusca s. str. та P. xanthii відсутній. Очевидно, в даному випадку видова диферен-
ціація роду Podosphaera ще не завершилася. Розподіл P. fusca s. str. та P. xanthii за родами
рослин-живителів збігається з результатами, отриманими японськими мікологами голов-
ним чином на східно-азійських матеріалах. Таким чином, закономірності, встановлені при
дослідженні цих матеріалів, є, очевидно, правильними і для Європи. Робиться висновок, що
збільшення пори сумки в роді Podosphaera відбувалося неодноразово в різних філогенетич-
них лініях. Молекулярно-філогенетичне дослідження P. fusca s. l. продовжує залишатися
актуальним і має бути проведене з широким залученням європейських матеріалів.
К л ю ч о в і с л о в а: таксономія, борошнисторосяні гриби, Sphaerotheca, Podosphaera
fusca, Європа
597ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
В.П. Гелюта, Е.С. Уманец, В.П. Гаевая
Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев
ВИДОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ КОМПЛЕКСА MAGNICELLULATAE (PODOSPHAERA,
ERYSIPHALES) НА СОБРАННЫХ В УКРАИНЕ МАТЕРИАЛАХ
В Украине зарегистрировано семь видов подсекции Magnicellulatae секции Sphaerotheca рода
Podosphaera, причем статус P. delphinii, P. helianthemi и P. plantaginis не ясен, эти виды близки
к P. fusca s. str. и нуждаются в молекулярно-филогенетическом исследовании. Образцы с
Impatiens noli-tangere имеют крупные хазмотеции и сумки с относительно маленькими пора-
ми. Они принадлежат к P. balsaminae. Podosphaera fuliginea имеет мелкие хазмотеции и сумки
с крупными порами. Podosphaera fusca s. str. в Украине паразитирует на представителях се-
мейств Asteraceae и Scrophulariaceae, P. xanthii — Asteraceae, Cucurbitaceae, Solanaceae и
Verbenaceae. Наблюдается облигатная приуроченность этих грибов к определенным родам
указанных семейств. Не известно ни одного рода, на представителях которого были бы най-
дены оба вида. Таким образом, приведенная в статье таблица может быть надежным посо-
бием для идентификации P. fusca s. str. и P. xanthii. Среди сложноцветных указанными гри-
бами поражаются только виды двух подсемейств — Asteroideae и Cichorioideae. На представи-
телях других, менее продвинутых подсемейств (Mutisioideae и Carduoideae), в Украине эти
грибы не развиваются. На растениях подсемейства Cichorioideae паразитирует, за единствен-
ным исключением, P. fusca s. str., тогда как представители Asteroideae могут быть хозяевами
обеих видов грибов. При этом наблюдается специализация грибов даже на уровне колен. На
видах семейства Orobanchaceae гиатус между P. fusca s. str. и P. xanthii отсутствует. Очевидно,
в данном случае видовая дифференциация рода Podosphaera еще не завершилась. Расп ре де-
ление P. fusca s. str. и P. xanthii по родам питающих растений совпадает с результатами, полу-
ченными японскими микологами преимущественно на восточно-азиатских материалах.
Таким образом, закономерности, установленные при исследовании этих материалов, явля-
ются, очевидно, правильными и для Европы. Делается вывод, что увеличение поры сумки в
роде Podosphaera происходило неоднократно в разных филогенетических линиях. Моле ку-
лярно-филогенетическое исследование P. fusca s. l. продолжает оставаться актуальным и
должно быть проведено с широким привлечением европейских материалов.
К л ю ч е в ы е с л о в а: таксономия, мучнисторосяные грибы, Sphaerotheca, Podosphaera
fusca, Європа.
|