Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010)
Головною подією 2010 року для мікологів став IX Між народний мікологічний конгрес (IX ММК), що підсу мував світові наукові здобутки за останні чотири роки — з часів VIII ММК у Австралії — та наголосив на нових викликах і нерозв’язаних проблемах. Цей важливий міжнародни...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Український ботанічний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176055 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) / Т.В. Андріанова // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 627-632. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-176055 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1760552021-02-12T21:57:05Z Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) Андріанова, Т.В. Хроніка Головною подією 2010 року для мікологів став IX Між народний мікологічний конгрес (IX ММК), що підсу мував світові наукові здобутки за останні чотири роки — з часів VIII ММК у Австралії — та наголосив на нових викликах і нерозв’язаних проблемах. Цей важливий міжнародний форум відбувся 1—6 серпня 2010 року в м. Единбурзі (Велика Британія) під головуванням професора Н. Ріда (Університет Единбурга) та наглядової ради, до якої входили відомі британські дослідники: С. Ейвері, Н. Кліпсон, Дж. Гадд, Н. Гоу та Дж. Робсон. 2011 Article Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) / Т.В. Андріанова // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 627-632. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176055 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Андріанова, Т.В. Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) Український ботанічний журнал |
| description |
Головною подією 2010 року для мікологів став IX
Між народний мікологічний конгрес (IX ММК), що підсу мував світові наукові здобутки за останні чотири роки — з
часів VIII ММК у Австралії — та наголосив на нових викликах і нерозв’язаних проблемах. Цей важливий
міжнародний форум відбувся 1—6 серпня 2010 року в м. Единбурзі (Велика Британія) під головуванням професора Н. Ріда (Університет Единбурга) та наглядової
ради, до якої входили відомі британські дослідники: С. Ейвері, Н. Кліпсон, Дж. Гадд, Н. Гоу та Дж. Робсон. |
| format |
Article |
| author |
Андріанова, Т.В. |
| author_facet |
Андріанова, Т.В. |
| author_sort |
Андріанова, Т.В. |
| title |
Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) |
| title_short |
Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) |
| title_full |
Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) |
| title_fullStr |
Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) |
| title_full_unstemmed |
Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) |
| title_sort |
поступ мікології в міжнародний рік біорізноманіття (2010) |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176055 |
| citation_txt |
Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) / Т.В. Андріанова // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 627-632. — укр. |
| series |
Український ботанічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT andríanovatv postupmíkologíívmížnarodnijríkbíoríznomaníttâ2010 |
| first_indexed |
2025-07-15T13:40:33Z |
| last_indexed |
2025-07-15T13:40:33Z |
| _version_ |
1837720491764219904 |
| fulltext |
627ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
© Т.В. АНДРІАНОВА, 2011
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ Хроніка
ПОСТУП МІКОЛОГІЇ В МІЖНАРОДНИЙ
РІК БІОРІЗНОМАНІТТЯ (2010)
Останнім часом мікологія стрімко розвивається, і 2010
рік, проголошений Міжнародним роком біорізноманіт-
тя, позначився для неї визначними подіями. Акти ві зу-
валася та якісно поліпшилася робота Міжнародної мі-
кологічної асоціації, з’явилися нові товариства конти-
нентального рівня і періодичні наукові видання, здійс-
нена реорганізація деяких мікологічних журналів, стрім-
ко розвиваються спеціалізовані інтернет-ресурси.
Головною подією 2010 року для мікологів став IX
Між народний мікологічний конгрес (IX ММК), що під-
су мував світові наукові здобутки за останні чотири роки — з
часів VIII ММК у Австралії — та наголосив на нових
викликах і нерозв’язаних проблемах. Цей важливий
міжнародний форум відбувся 1—6 серпня 2010 року в
м. Единбурзі (Велика Британія) під головуванням про-
фесора Н. Ріда (Університет Единбурга) та наглядової
ради, до якої входили відомі британські дослідники:
С. Ейвері, Н. Кліпсон, Дж. Гадд, Н. Гоу та Дж. Робсон.
Склад організаційного комітету та сучасні тенденції в
розвитку мікології зумовили проведення цього міжна-
родного форуму під гаслом «Біологія грибів» і залучен-
ня широкого кола спеціалістів суміжних із мікологією
галузей — мікробіологів, фітопатологів, біохіміків, фізі-
ологів, цитологів і генетиків.
Конгрес зібрав близько 1600 делегатів із 83-х країн
світу, які представили майже 1200 постерних і 330 усних
доповідей, здебільшого у вигляді презентацій. Засідання
проходили у центрі Единбурга в найбільшому націона-
льному театральному залі «Ашер Хол» і розташованому
неподалік Міжнародному конгресцентрі. IX ММК від-
крився лекцією «Поезія мікологічних досягнень та ви-
628 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
кликів», яку виголосив професор Дж. Тейлор (Університет Каліфорнії, Берклі,
США). Він підкреслив, що, незважаючи на значні досягнення мікології в галузі
вивчення біорізноманіття, геному та фізіологіїї грибів, розвитку геносистемати-
ки, такі ключові поняття для фахівців із грибів, як об’єм фенотипу, фактор сере-
довища та визначення його впливу, залишаються нез’ясованими та малодослі-
дженими. Подальші наукові слухання були організовані за п’ятьма напрямами:
клітинна біологія, біохімія, фізіологія (голова — Г. Штейнберг, Універ ситет
Ексетера, Велика Британія), навколишнє середовище, екологія та взаємодія
(голова — Л. Бодді, Університет Ексетера, Велика Британія), еволюція, біоріз-
номаніття, систематика (голова — П. Круз, ЦБК-Центр різноманіття гри бів,
Нідерланди), грибний патогенез і контроль за хворобами (голова — А. Бра ун,
Університет Абердіна, Велика Британія), геноміка, генетика та молекулярна біо-
логія (голова — П. Даєр, Університет Ноттінгема, Велика Британія). Під час ро-
боти конгресу його учасники мали змогу ознайомитися з п’ятьма спеціальними
пленарними лекціями провідних учених по кожному з наукових напрямів про-
грами, а також взяти участь у 45-ти симпозіумах, розподілених по паралель-
них засіданнях. Найяскравішими з пленарних доповідачів були професор
Г. Штейнберг, який презентував доповідь «Транспорт органел: стохастичний чи
контрольований?», присвячену цитоскелету міцеліальних грибів, рух ливості ен-
досом і секреторних везикул, ролі кіназ; професор Д. Хіббетт (Уні верситет Кларка,
США) — один із найвідоміших авторів сучасної класифікації грибів — пре-
зентував доповідь «Пізнання та зростання древа життя грибів», в якій подав своє
бачення подальшого розвитку порівняльного вивчення геномів грибів і застосу-
вання результатів молекулярно-генетичних досліджень не лише у практичній мі-
кології та систематиці, але і в описі нових видів, інвентаризації різноманітності
грибів та їхній охороні; професор А. Фіттер (Йор к ський Університет, Велика
Британія) — презентував доповідь «Забутий філум», присвячену сучасним досяг-
ненням у вивченні Glomeromycota та опису геному Glomus intraradices. Піонерними
були представлені дані з пріонів у деяких фітопатогенних грибів (С. Соуп та ін.),
криптичних видів іржастих і сажкових грибів (Д. Бегеров), генетичного аналізу
близько 730-ти видів ендофітних й ендоліхенофільних Pezizomycetes (А. Арнольд
та ін.), грибних біотехнологій у виробництві біопалива (Л. Віікарі), геномної регу-
ляції біотрофії у сажкових грибів на прикладі Ustilago maydis (К. Геймель та ін.),
еволюційної геноміки дріжджів (Б. Діжон), ролі афлаксісом у синтезі афлатокси-
нів (Л. Розе), фоторецепторних генів у видів Phycomyces (Л. Коррочано та ін.),
визначення за бібліотеками сиквенсів видового складу грибів певного локалітету
(Р. Вілгаліс), застосування ендофітних грибів як ентомопатогенів (Ф. Вега), апоп-
тозу рослинних клітин як засобу захисту від фітопатогенних грибів (Н. Шлезінгер
та ін.), генетичного аналізу дикаріотичної стадії на основі сиквенсів обох гапло-
типів штаму Pleurotus ostreatus (А. Пізабарро та ін.). Спеціальна публічна лекція
професора Н. Моне (Університет Майамі, США) «Літаючий цирк царства Грибів:
дослідження руху в грибів» — одного з головних редакторів журналу «Fungal Bio-
lo gy» — привернула увагу дослідників із багатьох країн яскравою демонстрацією
629ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
застосування новітніх розробок у фотографічній техніці (камера зі швидкістю 1
млн кадрів/с) і мікроскопії для вивчення процесів активного вивільнення та руху
спор грибів і грибоподібних організмів. Лекція була присвячена пам’яті професо-
ра Т. Інголда (1906—2010), який незадовго до початку конгресу пішов із життя, та
200-річчю досліджень гіф у грибів.
Програма конгресу формувалася головним чином на засадах залучення
усього нового до експериментальної і практичної мікології, промислової і ме-
дичної мікробіології та фітопатології. Навіть класичні теми досліджень були
представлені синтетичними напрямками, які від деяких результатів і методів
вивчення геному, окремих мікроелементів та ферментів, сигнальних молекул,
вторинних метаболітів, деталей цитоскелету певних модельних видів грибів
екстраполювали отримані нові знання на більші таксономічні групи. Прик ла-
дами такого підходу можуть бути доповіді «Вичленування біології з результатів
секвенування геному» (С. Бейкер та ін.), «Еволюція базальних груп грибів: спро-
ба пов’язати філогенію з патогенністю та морфологією» (К. Войт та ін.), «Склад
і структура живої грибної гіфи» (тільки на прикладі Aspergillus nidulans; С. Ка-
мін ський та ін.), «Функціональна роль грибів, що розкладають опад, у кругоо-
бігу речовин» (на прикладі Marasmius androsaceus і Mycena epipterigia; Дж.Дж. Бо-
дерг та ін.), «Вторинний метаболізм у Stagonospora nodorum» (вивчення міко-
токсину альтернаріолу; К. Крілл) тощо. Переважання прикладних напрямків
над фундаментальними, вторинність розробок, присвячених еволюційним, еко-
ло го-морфологічним і фізіолого-біохімічним питанням, це те, що характери-
зувало даний міжнародний форум, та властиво, і є відображенням сучасного
стану мікології. Спостерігається певна фрагментарність значної частини до-
сліджень: із обмеженістю кількості об’єктів вивчення і часто непотрібною де-
талізацією, та водночас — поверховістю в підходах до вивчення великих груп
грибів при формулюванні узагальнень. Пояснюється це тим, що сьогодні базо-
ві позиції в мікології зайняли не мікологи, а фахівці інших експериментальних
наук, які обрали певні види грибів за модельні об’єкти, — мікробіологи, фізіо-
логи, генетики, цитологи. Більш реалістично всю мозаїку сучасних інтересів і
досягнень мікології відображали постерні доповіді, що були представлені під
час роботи IX ММК. Окрім зазначених вище, прогресуючими напрямами, до
яких залучилися дослідники різних країн та лабораторій, є розвиток міжнарод-
ної UNITE-платформи для штрих-кодування та екології грибів; визначення
молекулярно-філогенетичних зв’язків у порядках Agaricales, Boletales, Botryo-
spha eriales, Capnodiales, Erysiphales, Geastrales, Hypocreales, Pezizales і Polyporales;
поглиблене вивчення ендо- та ектомікоризних грибів, у результаті чого запро-
понована нова родина — Serendipitaceae в порядку Sebacinales; дослідження щой-
но відкритої в червоних дріжджів проміжної системи спарювання в базидіомі-
цетів; застосування гамма-опромінення як засобу знешкодження деструктив-
ної дії грибів (особливо Cladosporium cladosporioides); вивчення біосорбції та
акумуляції важких металів, а також трансформації уранових частинок гриба-
ми. Не втрачають актуальності й традиційні в мікології розробки з різноманіт-
630 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
ності грибів специфічних субстратів і територій, вторинних метаболітів грибів
різних таксономічних груп, формування Червоних списків грибів.
Постерна сесія показала, що серед молодих мікологів є дослідники із влас-
ним баченням подальшого розвитку цієї науки в напрямку вивчення анаероб-
них грибів, систем спарювання, поглиблення знань із різноманіття, моделю-
вання росту гіф, фізіологічних процесів при ураженні грибами, аеромікології.
Вірогідно обмеженість та розбіжності між реальними результатами та перспек-
тивністю тем досліджень зумовили формування 23-х спеціалізованих платних
тематичних груп, які провели свої засідання напередодні IX ММК поза основ-
ною програмою. На цих засіданнях розгдядались питання про новітні досяг-
нення з анаеробних грибів; фотобіології грибів та явища біолюмінісценції;
криптичних видів ліхенізованих грибів; біології, різноманітності, еволюції та
систематики Erysiphales; екології видів роду Colletotrichum; клінічно важливих
зигоміцетів; міковірусів; клітинної стінки грибів; експресії генів і застосування
методів геноміки в екології грибів; прямого молекулярного визначення видів
грибів безпосередньо з середовища; геомікології; математичного моделювання
в мікології; харчової мікології та ін. Наукові здобутки українських мікологів
також були представлені на конгресі. Зокрема, безпосередніми учасниками
IX ММК були канд. біол. наук Т.В. Андріанова (Інститут ботаніки ім. М.Г. Хо-
лодного НАН України), яка доповіла про різноманітність і географію ана-
морфних грибів-фітопатогенів, та аспірант Т.В. Цикун (Ужгородський націо-
нальний університет) — повідомила про результати вивчення видів Armillaria
Українських Карпат (співавтори Д. Ріглінг, В. Ніколайчук та ін.). Окрім того,
були представлені матеріали д-ра біол. наук В.П. Гелюти (Інститут ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України) як співавтора досліджень із філогенії триби
Erysipheae (разом із С. Такамацу, Й. Шіроя, С. Лімкаісангом та ін.), а також по-
стерна доповідь канд. біол. наук С.В. Олішевської (Інститут мікробіології та ві-
русології ім. Д.К. Заболотного НАН України), присвячена екстремофільним
грибам ЧАЕС (разом із Т. Білозерською, К. Асланіді, Г. Івановою та ін.).
2010 рік став визначальним і щодо відзначення корифеїв мікології: після
довгих років перерви, що тривала від 1996 року, Міжнародна мікологічна асо-
ціація (ММА) рішенням виконкому нагородила професора Ф. Обервінклера
(систематика базидіоміцетів) медаллю де Барі, а професорів К. Корфа (таксо-
номія дискоміцетів, засновник журналу «Mycotaxon») та Е. Сіммонса (розви-
ток колекцій чистих культур мікроміцетів, дослідження біодеструкції) — меда-
лями Айнсворса. Учасники IX ММК обрали новий склад виконкому ММА, що
є його керуючим органом між з’їздами. Президентом став професор Дж. Тейлор
(Університет Каліфорнії, Берклі, США), а членами виконкому — мікологи
Австралії (В. Мейєр), Бразилії (Ж. Діанезе), Великобританії (Н. Рід, Д. Дайєр),
Данії (Л. Ланг), Канади (К. Сіферт), Китаю (В. Жуанг), Мексики (Л. Гузман-
Давалос), Нідерландів (П. Круз), Німеччини (Д. Бегеров), Південної Африки
(М. Вінгфілд), США (Ш. Кантрелль, Л. Ланж), Таїланду (Л. Манох), України
(Т. Андріанова), Швеції (К. Хансен) і Японії (Г. Окада).
631ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
Міжнародний рік біорізноманіття був етапним і в розвитку бази мікологіч-
них публікацій, що сприяють накопиченню знань із географії, біології, екології
та систематики грибів. Відбулася реорганізація найбільш цитованих та автори-
тетних видань, організовані нові міжнародні мікологічні журнали, у двох із яких
українські мікологи стали членами редколегій. Важливих змін зазнали провідні
журнали видавництва «Elsevier» — лідер мікологічних публікацій: багатотом-
ний «Mycological Research» (IF=2.98) переформатований у «Fungal Bio logy»;
«Fungal Biology Reviews», заснований замість журналу «Mycologist», спрямував
тематику публікацій на узагальнення з фундаментальної та прикладної міколо-
гії; нещодавно створений «Fungal Ecology» (IF=0.89) посів одне з чільних місць
серед біологічних журналів; «Field Mycology» спеціалізується на публікації іден-
тифікаційних ключів, зокрема видів родів Boletus, Clavaria, Hypo xy lon, Leccinum,
Psathyrella, Scleroderma та ін. Перший том міжнародного журналу «Mycology» (го-
ловні редактори Ю.-Ч. Даі та К. Хайд), що має на меті започаткування діалогу
китайських мікологів зі світовою спільнотою, вийшов друком у видавництві
«Taylor & Francis» саме у 2010 році; в електронній версії почав виходити міжна-
родний журнал «Fungal Diversity» (головний редактор К. Хайд), із 40-го тому у
видавництві «Springer». Більше того, друга половина Між на родного року біоріз-
номаніття ознаменувалася організацією ще двох міжнародних наукових міколо-
гічних журналів — «IMA Fungus» (Великобританія — Ні дер ланди, головний ре-
дактор Д. Хоуксворт; один із членів редколегії — Т. Ан д ріанова) та «World Journal
of Fungal and Plant Biology» (Малайзія, головний редактор І. Аттітала; членами
редколегії є член-кореспондент НАН України І.О. Дуд ка і Т. Андріанова).
Розвиток інтернет-ресурсів по грибах вийшов на нову стадію. На сайтах
Cyberliber (www.cybertruffle.org.uk/cyberliber) та LibriFungorum (www.librifungorum.
org), які в найближчому майбутньому будуть інтегровані з IndexFungorum (www.
indexfungorum.org/names/names/asp), з’явилися нові потужні ресурси старо-
друків і рідкісних мікологічних публікацій. Одна з найавторитетніших міколо-
гічних спільнот — Британська мікологічна асоціація — визнала ці сайти за офі-
ційні. Зміцнюється положення електронних банків даних таксонів грибів My-
co Bank (www.mycobank.org, сайт ММА) та IndexFungorum. Незабаром для ви-
знання нових назв грибів ефективно опублікованими стане обов’язковою реє-
страція та надання основної номенклатурної інформації до них, з подальшим
зазначенням реєстраційного номера в разі публікації. Проте вже тепер, лише за
умови реєстрації та отримання номера для посилання в міжнародній базі даних
MycoBank/Index Fungorum, дозволяється публікація нових назв грибів у жур-
налах «Сzech Mycology», «Fungal Biology», «Fungal Diversity», «The Lichenologist»,
«Mycologia», «Mycologica Balcanica», «Mycology», «Mycoscience», «Mycosphere»,
«Mycotaxon», «Nova Hedwigia», «Persoonia», «Studies in Mycology» і «Sydowia».
Міжнародний рік біорізноманіття ознаменувався появою нових товариств:
поновлена, а фактично знову організована, Африканська мікологічна асоціа-
ція (Президент — М. Грізенхаут); у серпні 2010 року в м. Единбурзі (Велика
Британія) завдяки великій виставці грибів у ботанічному саду та IX Міжнарод-
632 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
но му мікологічному конгресу успішно відбулися установчі збори Міжнародного
товариства з охорони грибів (МТОГ, Президент — Д. Мінтер), на яких був при-
сутній і представник України (Т. Андріанова). Сьогодні мікологи Інституту бо-
таніки ім. М.Г. Холодного НАН України є активними членами цієї спільноти.
Протягом перших місяців існування товариство розробило та затвердило кон-
ституцію МТОГ, здійснило міжнародні акції з відстоювання визнання грибів
як окремого царства і серед біологів, і в засобах масової інформації.
На завершення хочеться згадати про чотиримісячну діючу експозицію «З
іншого царства: дивовижний світ грибів», організовану в Единбурзькому бота-
нічному саду, що стала для мікологів дійсно визначною подією 2010 року і яка,
згідно із планами, вже розпочала подорожувати світом. За матеріалами вистав-
ки надрукована прекрасно ілюстрована книга. Зусиллями багатьох учених вда-
ло продемонстровані велика різноманітність грибів та їхня роль у кругообігу
речовин у природі, явища біолюмінесценції та спороутворення, практичне за-
стосування грибів у пекарстві, сироварінні, виноробстві та інших харчових тех-
нологіях, фармацевтиці, етномікології, музичній культурі, літературі та худож-
ньому кінематографі. У Міжнародний рік біорізноманіття ще раз було проде-
монстровано, що гриби є складовою всього живого на Землі, проте ці організ-
ми належать до окремого, більш давнього за рослини та тварини, царства.
Т.В. АНДРІАНОВА
|