Синтаксономія класу Lemnetea долини Південного Бугу

• Main Author: Ємельянова, С.М.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2018
• Series: Український ботанічний журнал
• Subjects: Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176299

За допомогою сучасних методів кількісного аналізу даних розроблена класифікаційна схема та складено продромус рослинності класу Lemnetea долини р. Південний Буг, який налічує 10 асоціацій з двох союзів і одного порядку. Встановлено, що провідними факторами територіальної диференціації угруповань класу виступають тип і трофність водойм та режим їхньої проточності. Найвище синтаксономічне різноманіття вільноплаваючої рослинності характерне для верхньої й нижньої течії Південного Бугу. У середній течії угруповання класу трапляються переважно в екотопах антропогенного походження. За проведеним аналізом ценофлора класу Lemnetea налічує 42 види судинних рослин, які належать до 29 родів та 19 родин. Серед провідних родин Lemnaceae, Potamogetonaceae, Hydrocharitaceae та Nymphаeaceae. У географічному спектрі ценофлори Lemnetea переважають широкоареальні хорологічні елементи, а саме плюризональні, циркумполярні та індиферентні види. З використанням DCA-ординації та екологічних шкал Я.П. Дідуха встановлено, що розподіл угруповань класу Lemnetea у гіперпросторі абіотичних факторів відбувається за їх комплексною дією. Водночас для деяких синтаксонів важливе диференціююче значення мають світловий режим екотопу (Stratiotetum aloidis), змінність зволоження (Lemnetum trisulcae), вміст органічних речовин у товщі води та донних відкладах (Lemno-Hydrocharitetum morsus-ranae і Hydrocharitetum morsus-ranae), а також карбонатність, кислотний та загальний сольовий режими трофотопу (Lemno gibbae-Wolffietum arrhizae). Результати фітоіндикаційного аналізу засвідчили, що ценози класу Lemnetea долини р. Південний Буг за відношенням до кислотності середовища є нейтрофільними, до ступеня засолення ґрунту – евтрофними, до концентрації у ньому карбонатів – карбонатофобними, до вмісту сполук азоту – нітрофільними.