Типіфікація назв таксонів Polygonum (Polygonaceae), описаних з території України
З території України описано понад 40 таксонів Pоlygonum s. l. видового та внутрішньовидового рангів. У статті представлені результати типіфікації 21 з них, що описані А.Л. Анджейовським, В.С.Й.Г. фон Бессером, Ф.А. Маршаллом фон Біберштейном, Ф.Л. Грубером, М.В. Клоковим, В.Л. Комаровим та О.І. С...
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2018
|
Назва видання: | Український ботанічний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176538 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Типіфікація назв таксонів Polygonum (Polygonaceae), описаних з території України / С.І. Антоненко, Н.М. Шиян // Український ботанічний журнал. — 2018. — Т. 75, № 2. — С. 109-122. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-176538 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1765382021-02-06T01:25:50Z Типіфікація назв таксонів Polygonum (Polygonaceae), описаних з території України Антоненко, С.І. Шиян, Н.М. Систематика, флористика, географія рослин З території України описано понад 40 таксонів Pоlygonum s. l. видового та внутрішньовидового рангів. У статті представлені результати типіфікації 21 з них, що описані А.Л. Анджейовським, В.С.Й.Г. фон Бессером, Ф.А. Маршаллом фон Біберштейном, Ф.Л. Грубером, М.В. Клоковим, В.Л. Комаровим та О.І. Соколовським. Пошук автентичних матеріалів досліджуваних таксонів з роду Pоlygonum безпосередньо проводився в фондових колекціях Національного гербарію України (KW), а також інших гербаріях, серед яких: CWU, K, LE, LW та інші. Авторами обрано лектотипи для Polygonum daphnophyllum Andrz., P. hypanicum Klokov, P. janatae Klokov, P. kotovii Klokov, P. neglectum Besser, P. paniculatum Andrz., P. paniculatum var. incanum Andrz., P. patulum M. Bieb., P. × pseudoincanum Klokov, P. scythicum Klokov та неотипи для P. novoascanicum Klokov, P. paniculatum Andrz. var. rubens Andrz. Загалом в публікації наведено інформацію про близько 80 оригінальних зразків різних категорій, зокрема: голотипів (3), ізотипів (8), лектотипів (10), ізолектотипів (8), неотипів (2), ізонеотипів (1), пар- та ізопаратипів (20), син- та ізосинтипів (12) та інші автентичні зразки. Для кожного таксону, про який йдеться в публікації, наведено наступні відомості: базіонім, основні синоніми, інформація про тип за протологом, тип та інші виявлені оригінальні матеріали різних категорій (голо-, лето-, нео, син-, паратипи, тощо, за необхідності), їхні гербарні штрих-коди та номенклатурна нотатка. Крім цього, публікація містить скановані зображення усіх обраних лектотипів та неотипів. С территории Украины описано более 40 таксонов Pоlygonum s. l. видового и внутривидового рангов. В статье представлены результаты типификации 21 из них, описанных А.Л. Анджиевским, В.С.Й.Г. фон Бессером, Ф.А. Маршаллом фон Биберштейном, Ф.Л. Грубером, М.В. Клоковым, В.Л. Комаровым та А.И. Соколовским. Поиск аутентичных материалов исследованных таксонов рода Pоlygonum непосредственно проводился в фондовых коллекциях Национального гербария Украины (KW), а также в других гербариях, среди которых: CWU, K, LE, LW и др. Избраны лектотипы для Polygonum daphnophyllum Andrz., P. hypanicum Klokov, P. janatae Klokov, P. kotovii Klokov, P. neglectum Besser, P. paniculatum Andrz., P. paniculatum var. incanum Andrz., P. patulum M. Bieb., P. × pseudoincanum Klokov, P. scythicum Klokov и неотипы для P. novoascanicum Klokov, P. paniculatum Andrz. var. rubens Andrz. В целом, в публикации приведены сведения об около 80 оригинальных образцах различных категорий, в частности: голотипов (3), изотипов (8), лектотипов (10), изолектотипов (8), неотипов (2), изонеотипов (1), пар- и изопаратипов (20), син- и изосинтипов (12), а также другие автентичные материалы. Для каждого таксона, о котором идет речь в работе, приведена следующая информация: базионим, основная синонимика, данные о типе по протологу, тип и другой обнаруженный оригинальный материал разных категорий (голо-, лето-, нео, син-, паратипы и др., по необходимости), их гербарные штрих-коды и номенклатурное примечание. Кроме этого, в работе приведены сканированные изображения всех избранных лектотипов та неотипов. More than 40 taxa of Pоlygonum s. l. (Polygonaceae) were described from the territory of Ukraine at species and infraspecific ranks. In the article, results of typification of 21 taxa are reported; in particular, taxa described by A.L. Andrzejowski, W.S.J.G. von Besser, F.A. Marschall von Bieberstein, L.F. Gruner, M.V. Klokov, V.L. Komarov and O.I. Sokolovsky. Search for original material of the studied taxa of Polygonum was performed directly in the collections of the National Herbarium of Ukraine (KW) and other herbarium collections, including CWU, K, LE, LW, MW, etc. Typification was carried out following the rules of the International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants (ICN: McNeill et al., 2012). Lectotypes of Polygonum daphnophyllum Andrz., P. hypanicum Klokov, P. janatae Klokov, P. kotovii Klokov, P. neglectum Besser, P. paniculatum Andrz., P. paniculatum var. incanum Andrz., P. patulum M. Bieb., P. × pseudoincanum Klokov, P. scythicum Klokov and neotypes for P. novoascanicum Klokov, P. paniculatum Andrz. var. rubens Andrz. are designated here. In general, information is provided on 80 type specimens (or original material) of various categories: holotypes (3), isotypes (8), lectotypes (10), isolectotypes (8), neotypes (2), isoneotypes (1), para- and isoparatypes (20), syn- and isosyntypes (12), and other original specimens. For each taxon of Polygonum, the following data are provided: basionym, main synonyms, information about type localities according to the protologue, data of type specimen and other original material (holo-, lecto-, neo-, syn-, paratypes, ect., if applicable) and their herbarium barcodes, and nomenclatural notes. In addition, scanned images of all newly designated lectotypes and neotypes are presented. 2018 Article Типіфікація назв таксонів Polygonum (Polygonaceae), описаних з території України / С.І. Антоненко, Н.М. Шиян // Український ботанічний журнал. — 2018. — Т. 75, № 2. — С. 109-122. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. 0372-4123 DOI: https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.02.109 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176538 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Систематика, флористика, географія рослин Систематика, флористика, географія рослин |
spellingShingle |
Систематика, флористика, географія рослин Систематика, флористика, географія рослин Антоненко, С.І. Шиян, Н.М. Типіфікація назв таксонів Polygonum (Polygonaceae), описаних з території України Український ботанічний журнал |
description |
З території України описано понад 40 таксонів Pоlygonum
s. l. видового та внутрішньовидового рангів. У статті
представлені результати типіфікації 21 з них, що описані
А.Л. Анджейовським, В.С.Й.Г. фон Бессером, Ф.А. Маршаллом фон Біберштейном, Ф.Л. Грубером, М.В. Клоковим, В.Л. Комаровим та О.І. Соколовським. Пошук
автентичних матеріалів досліджуваних таксонів з роду
Pоlygonum безпосередньо проводився в фондових колекціях Національного гербарію України (KW), а також інших
гербаріях, серед яких: CWU, K, LE, LW та інші. Авторами
обрано лектотипи для Polygonum daphnophyllum Andrz.,
P. hypanicum Klokov, P. janatae Klokov, P. kotovii Klokov,
P. neglectum Besser, P. paniculatum Andrz., P. paniculatum
var. incanum Andrz., P. patulum M. Bieb., P. × pseudoincanum
Klokov, P. scythicum Klokov та неотипи для P. novoascanicum
Klokov, P. paniculatum Andrz. var. rubens Andrz.
Загалом в публікації наведено інформацію про близько
80 оригінальних зразків різних категорій, зокрема: голотипів (3), ізотипів (8), лектотипів (10), ізолектотипів (8),
неотипів (2), ізонеотипів (1), пар- та ізопаратипів (20),
син- та ізосинтипів (12) та інші автентичні зразки. Для
кожного таксону, про який йдеться в публікації, наведено наступні відомості: базіонім, основні синоніми,
інформація про тип за протологом, тип та інші виявлені оригінальні матеріали різних категорій (голо-, лето-,
нео, син-, паратипи, тощо, за необхідності), їхні гербарні штрих-коди та номенклатурна нотатка. Крім цього,
публікація містить скановані зображення усіх обраних
лектотипів та неотипів. |
format |
Article |
author |
Антоненко, С.І. Шиян, Н.М. |
author_facet |
Антоненко, С.І. Шиян, Н.М. |
author_sort |
Антоненко, С.І. |
title |
Типіфікація назв таксонів Polygonum (Polygonaceae), описаних з території України |
title_short |
Типіфікація назв таксонів Polygonum (Polygonaceae), описаних з території України |
title_full |
Типіфікація назв таксонів Polygonum (Polygonaceae), описаних з території України |
title_fullStr |
Типіфікація назв таксонів Polygonum (Polygonaceae), описаних з території України |
title_full_unstemmed |
Типіфікація назв таксонів Polygonum (Polygonaceae), описаних з території України |
title_sort |
типіфікація назв таксонів polygonum (polygonaceae), описаних з території україни |
publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
publishDate |
2018 |
topic_facet |
Систематика, флористика, географія рослин |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176538 |
citation_txt |
Типіфікація назв таксонів Polygonum (Polygonaceae), описаних з території України / С.І. Антоненко, Н.М. Шиян // Український ботанічний журнал. — 2018. — Т. 75, № 2. — С. 109-122. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
series |
Український ботанічний журнал |
work_keys_str_mv |
AT antonenkosí tipífíkacíânazvtaksonívpolygonumpolygonaceaeopisanihzteritorííukraíni AT šiânnm tipífíkacíânazvtaksonívpolygonumpolygonaceaeopisanihzteritorííukraíni |
first_indexed |
2025-07-15T14:22:23Z |
last_indexed |
2025-07-15T14:22:23Z |
_version_ |
1837723123980435456 |
fulltext |
109Укр. бот. журн., 2018, 75(2)
Систематика, флористика, географія рослин
Plant Taxonomy, Geography and Floristics
© С.І. АНТОНЕНКО, Н.М. ШИЯН, 2018
Вступ
За підрахунками M.J.M. Christenhusz та J.W. Byng
(2016), родина Polygonaceae L. включає принаймні
48 родів і 1200 видів. Більшість представників цієї
космополітної родини є трав'яними рослинами,
що мають неабияке практичне значення.
Достатньо згадати таку важливу вітчизняну
сільськогосподарську культуру, як Fagopyrum
esculentum Moench., або поширений інвазійний
вид Reynoutria japonica Houtt. Основне видове
різноманіття Polygonaceae припадає на північну
півкулю, значно менше її представників у
Південній Америці, Африці та Австралії. Сучасні
молекулярні дослідження дали відповіді на низку
важливих питань щодо філогенії Polygonaceae та
стали підґрунтям для нової системи родини (Kim,
Donoghue, 2008; Sanchez at al., 2011; Schuster
et al., 2011). Проте дотепер найбільшим викликом
для спеціалістів залишається група таксонів, що
раніше включалися до типового роду Polygonum s. l.
Представники цієї групи, згідно до нинішньої
системи, тепер увійшли принаймні до двох з п'яти
триб родини, а саме: Polygoneae Rchb. та Persicarieae
Dumort. (Sanchez et al., 2011; Schuster et al., 2011).
Здатність пристосовуватися до найрізноманіт-
ніших еколого-кліматичних умов завдяки висо-
кій морфологічній пластичності та почасти
міжвидовій гібридизації призвела до широкого
розповсюдження видів Polygonum s. l. і появи
їхніх чисельних рас та гібридів, які час від часу й
досі описують як нові таксони. Існуючі різниці у
поглядах на обсяги роду й виду в цій групі рослин
https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.02.109
Типіфікація назв таксонів Polygonum (Polygonaceae), описаних з
території України
Світлана І. АНТОНЕНКО, Наталія М. ШИЯН
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, Київ 01004, Україна
herbarium_kw@ukr.net
Antonenko S.I., Shyian N.M. Typification of the names of taxa of Polygonum (Polygonaceae) described from Ukraine.
Ukr. Bot. J., 2018, 75(2): 109–122.
M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine
2 Tereshchenkivska Str., Kyiv 01004, Ukraine
Abstract. More than 40 taxa of Pоlygonum s. l. (Polygonaceae) were described from the territory of Ukraine at species and
infraspecific ranks. In the article, results of typification of 21 taxa are reported; in particular, taxa described by A.L. Andrzejowski,
W.S.J.G. von Besser, F.A. Marschall von Bieberstein, L.F. Gruner, M.V. Klokov, V.L. Komarov and O.I. Sokolovsky. Search
for original material of the studied taxa of Polygonum was performed directly in the collections of the National Herbarium of
Ukraine (KW) and other herbarium collections, including CWU, K, LE, LW, MW, etc. Typification was carried out following
the rules of the International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants (ICN: McNeill et al., 2012). Lectotypes of
Polygonum daphnophyllum Andrz., P. hypanicum Klokov, P. janatae Klokov, P. kotovii Klokov, P. neglectum Besser, P. paniculatum
Andrz., P. paniculatum var. incanum Andrz., P. patulum M. Bieb., P. × pseudoincanum Klokov, P. scythicum Klokov and neotypes
for P. novoascanicum Klokov, P. paniculatum Andrz. var. rubens Andrz. are designated here. In general, information is provided
on 80 type specimens (or original material) of various categories: holotypes (3), isotypes (8), lectotypes (10), isolectotypes (8),
neotypes (2), isoneotypes (1), para- and isoparatypes (20), syn- and isosyntypes (12), and other original specimens. For each
taxon of Polygonum, the following data are provided: basionym, main synonyms, information about type localities according
to the protologue, data of type specimen and other original material (holo-, lecto-, neo-, syn-, paratypes, ect., if applicable)
and their herbarium barcodes, and nomenclatural notes. In addition, scanned images of all newly designated lectotypes and
neotypes are presented.
Keywords: Polygonum, Polygonaceae, typification, holotype, lectotype, neotype, syntype, paratype, herbarium KW
Supplementary Material. Electronic Supplement (Figures E1–E11: images of selected specimens) is available in the online
version of this article at: https://ukrbotj.co.ua/archive/75/2/109.
110 Ukr. Bot. J., 2018, 75(2)
кількість новоописів належить вітчизняним
дослідникам А. Анджейовському (1785–1868)
та М. Клокову (1896–1981), основні гербарні
матерали яких зберігаються в Національному
гербарії України (KW), а також польському
знавцю Карпат та прилеглих до них територій
Г. Запаловичу (H. Zapałowicz; 1852–1917), більшість
матеріалів якого знаходиться в KRA, KRAM, LW
(Zapałowicz, 1908; Krytska et al., 2002; Shiyan, 2011,
2014). Оскільки обсяг публікації обмежений, то до
цієї статті увійшли результати типіфікації 21 назв
представників Polygonum s. l., за виключенням
таксонів, описаних Г. Запаловичем, яким буде
присвячена окрема публікація. Звертаємо увагу
на те, що крім дійсно оприлюднених (validly
published) таксонів, описаних з України, існують і
такі, що були опубліковані з порушенням правил
Міжнародного кодексу номенклатури водоростей,
грибів і рослин (McNeill et al., 2012). Так, до недійсних
назв (nom. inval.) належать P. bordzilowskii Klokov f.
rosaceum Klokov (Klokov, 1952: 208). та P. patulum M.
Bieb. f. rupestre Klokov (Klokov, 1952: 206). В обох
випадках описи або діагнози форм наведені лише
українською мовою, що не відповідає Ст. 39.1 ICN,
згідно до якої таке оприлюднення було можливим
лише до 1 січня 1935 р. (McNeill et al., 2012).
Матеріали та методи
Дослідження таксонів Polygonum s. l., описаних
з України, проводилось на базі Національного
гербарію України – Гербарію Інституту ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України (KW) із залучен-
ням матеріалів інших колекцій (CWU, CWB, K,
KWU, LE, LW та ін.). Пошук автентичних матеріалів
вівся як безпосередньо у фондах гербаріїв, так із
використанням даних відкритих онлайн ресурсів
Guide to main collections of the LE herbarium (http://
www.mobot.org/MOBOT/Research/LEguide/),
Virtual Herbaria (http://herbarium.univie.ac.at/),
JSTOR Global Plants (https://plants.jstor.org) тощо. У
тексті роботи акроніми колекцій наведені за Index
Herbariorum (Thiers, 2018) та "Гербарії України..."
(Shiyan, 2011); назви таксонів та скорочення
літературних джерел у номенклатурних цитатах
подані у відповідності до номенклатурної бази
даних The International Plant Names Index (http://
www.ipni.org) з необхідними уточненнями в разі
потреби.
У тексті статті для кожної з валідно
опублікованих назв Polygonum s. l., які розміщені за
призвели до появи низки номенклатурних проблем.
Тому на практиці флористи та геоботаніки,
здебільшого не вдаючися до таксономічних
тонкощів, досить часто користуються назвами
видів-агрегатів, на кшталт Polygonum aviculare
aggr. чи Persicaria lapathifolia aggr. Вирішення
номенклатурних питань у родині Polygonaceae, як
наголошував Н. Цвельов, значною мірою залежать
від типіфікації чималої кількості назв таксонів
(Tzvelev, 1979). Так, наприклад, одна з головних
дискусій щодо Polygonum s. l., мала вирішити
питання: який вид слід вважати типом роду –
P. aviculare L. чи P. lapathifolium L.? Не останню
роль в її виникненні зіграли гербарії К. Ліннея,
де матеріали під назвою P. aviculare містили суміш
зразків різних видів цього агрегату. Тому питання
лектотипіфікації роду піднімалося неодноразово
починаючи з 1904 року. Критичний огляд цієї
проблеми представлено в роботі Дж. МакНіла
(McNeill, 1981), де, крім іншого, він пропонує
консервацію назви Polygonum L. з типом P. aviculare
("Polygonum L., Sp. Pl. 359 (1753); Gen. Pl. ed. 5,
170 (1754). Typ. cons. prop.: P. aviculare L., Sp.
Pl. 362 (1753)"), який він на той час розглядав як
збірний вид, що поєднував Р. monspeliense aggr. та
P. arenastrum aggr. Тож у травні 1984 р.
Номенклатурний комітет, враховуючи зміну в
поглядах на це питання самого Дж. МакНіла, типом
роду обрав P. aviculare, залишивши цю назву для
агрегату Р. monspeliense aggr., поширеного в Західній
Європі та Північній Америці (Brummit, 1984),
з лектотипом LINN510.23, обраним B.T. Styles
(Pauwels, 1959). Н. Цвельов піддавав сумніву це
рішення, оскільки важав, що оригінальний діагноз
К. Ліннея більше відповідає P. arenastrum aggr.,
поширеному в Східній Європі (Tzvelev, 1996), і який
свого часу він лектипіфікував зразком LINN510.24
(Tzvelev, 1979).
Згідно з літературними джерелами, Polygonum
s. l. у флорі України представлений 34–53 видами
як аборигенних, так і широко культивованих
рослин (Zapałowicz, 1908; Komarov, 1936; Wulff,
1947; Klokov, 1952; Tzvelev, 1979, 1996; Barbarych,
1987; Mosyakin, Fedoronchuk, 1999). Наші
попередні підрахунки показали, що за весь час
досліджень з території України було описано
понад 40 таксонів Polygonum s. l. видового та
різних внутрішньовидових рангів. Першими з них,
очевидно, стали P. patulum M. Bieb. (1808) з Криму
та P. neglectum Besser (1820) з Волині. Найбільша
http://www.mobot.org/MOBOT/Research/LEguide/
http://www.mobot.org/MOBOT/Research/LEguide/
http://herbarium.univie.ac.at/
https://plants.jstor.org
http://www.ipni.org
http://www.ipni.org
111Укр. бот. журн., 2018, 75(2)
форму [вид], щоб звернути на неї увагу”(Klokov, 1927). У
подальшому P. acetosellum валідизовано В.Л. Комаровим
у виданні "Флора СССР" (1936: 622), але цей факт
здебільшого не відображається при цитуванні таксона
у сучасних систематичных та флористичних роботах.
Тому, керуючись Ст. 46.2. ICN (McNeill & al., 2012), нами
внесені відповідні зміни в цитуванні (див. вище).
За відсутності жодного з синтипів таксономічний
статус P. acetosellum залишається дискусійним. Так,
В.Л. Комаров, який, імовірно, не був знайомий з
оригінальним гербарним матеріалом цього "загадкового"
таксона, хоча й визнає його видову самостійність, але
вважає, що він "мало отличим от P. aviculare" (Komarov,
1936). З цією думкою категорично не погоджується
автор виду, який у "Флорі УРСР" (1952) наголошує,
що P. acetosellum "дуже виразно" відрізняється від
P. aviculare L. і являє собою адвентивну рослину
нез'ясованого походження, що приурочена до
залізничних насипів. До останнього часу систематики
розглядали P. acetosellum у межах P. calcatum Lindm.
(Tzvelev, 1996; Mosyakin, Fedoronchuk, 1999). Визнаючи
широке трактування P. aviculare, як, наприклад, у
розумінні M. Costea, F.J. Tardif та H.R. Hinds (2005), ми
розглядаємо P. acetosellum як синонім Polygonum aviculare
subsp. depressum (Meisn.) Arcang.
2. Polygonum aviculare L. f. euryphyllum Sokolovskij,
1926, Укр. ботан. журн. 3: 43. – P. aviculare L. var.
euryphyllum Sokolovskij, 1927, Зап. Київ. вет.-
зоотехн. ін-ту. 1926, 4: 178.
За протологом: "На плавнях, на пісковому ґрунті,
рідко (Тарасівська плавня)".
Тип: non designatus.
Примітка. Місцем зберігання типу цієї форми О.І. Соко-
ловський вказав Гербарій KW. Серед фондових
матеріалів колекції оригінальні зразки цього таксона
не виявлені. Ймовірно, вони разом з деякими іншими
матеріалами Гербарію флори України були втрачені в
роки Другої світової війни (Shiyan, 2017). Втраченим
на тепер є і locus classicus P. aviculare f. euryphyllum,
оскільки Тарасівська плавня разом з іншими плавнями,
що входили до історичної місцевості Великий Луг,
були затоплені у 1955–1957 рр. водами Каховського
водосховища. Ймовірно, що морфологічні ознаки цієї
форми були настільки суттєвими, що О.І. Соколовський
при повторному описі таксона робить спробу підвищити
категорію до різновиду: "var.?" (Sokolovsky, 1927: 178).
Причому автор звертає увагу на те, що "euryphyllum"
зрідка зростав поруч з типовою формою "aviculare", не
утворюючи перехідних форм.
3. Polygonum aviculare L. f. salsuginosum Sokolovskij,
1926, Укр. ботан. журн. 3: 44. – Polygonum aviculare L.
f. salsuginosum Sokolovskij, 1927, Зап. Київ. вет.-
зоотехн. ін-ту. 1926, 4: 178.
За протологом: "Солонець у плавнях під ст.
Канкринівка".
абеткою, подано номенклатурну цитату, наведені
основні синоніми, процитовано відомості про
номенклатурний тип за протологом. Виявлені в
ході дослідження неточності в номенклатурних
характеристиках таксонів (у цитуванні автора (-ів),
датах виходу публікації, номеру тому видання та
ін.) були виправлені, про що зазначено у примітках.
Для кожного таксона наведено всі досліджені
нами оригінальні зразки в послідовності
типіфікаційних категорій (holo-, iso-, lecto-,
isolecto-, neo-, isoneo-, para-, isopara-, syn-,
isosyntypus, sp. authent.). Уперше нами наведено
повну інформацію про 80 зразків різних
типіфікаційних категорій, зокрема про дев'ять
лектотипів та два неотипи, що обрані вперше у
цій статті (hoc loco; designated here). Для кожного
зразка подано повний текст основної етикетки та
приміток, унікальний ідентифікатор (інвентарний
номер або штрих-код) гербарію, в якому він
зберігається, та акронім відповідної колекції.
У разі, коли інформація про зразок отримана з
онлайнового ресурсу, крім номера (баркоду, штрих-
коду) зразка додається URL-адреса електронної
сторінки. Для кожного таксона подано примітку з
поясненями до зразка (або зразків), обговоренням
їхньої типіфікації, питань систематики та
фітогеографії, відомостями про locus classicus
тощо. До роботи додаються скановані цифрові
зображення лектотипів та неотипів.*
Результати та обговорення
1. Polygonum acetosellum Klokov ex Kom. 1936, Fl.
URSS, 5: 622 [Klokov, 1927, Тр. с.-г. ботан. 1, 3: 171,
nom. inval., nom. provis.].
За протологом: "Prov. Charkov. (alt.) 1) Ст.
Купянск-Узловая. Железнодорожная насыпь. 5/
XI 1916 (fl. fr.)!! [М. Клоков], prov. Voronezh., 2) сл.
Уразово у полотна ж. д. 5/VII 1916 (fl. fr.) М. Котов!".
Тип: non designatus.
Примітка. Назва P. acetosellum уперше була опублікована
М.В. Клоковим у 1927 р. в "Трудах сільсько-господарської
ботаніки" (м. Харків), де наведено опис та діагноз
латиною, вказано два синтипи і підкреслено, що "від усіх
інших Avicularia [він] яскраво різниться" (Klokov, 1927).
Незважаючи на це, згідно до Ст. 36.1.b. ICN (McNeill
et al., 2012) назва не була ефективно оприлюднена
(nom. inval.), оскільки автор подав лише попередні
відомості про таксон, наголошуючи, що він є "spec.
nov. provisora”: "Ми провізорно описуємо цю загадкову
* Два рисунки подано в тексті, інші (E1–E11) див. у електронній
версії статті на https://ukrbotj.co.ua/archive/75/2/109
112 Ukr. Bot. J., 2018, 75(2)
Лагена арена, міжкучугурні зниження. 03.VII 1932.
Н. Косець", "Polygonum andrzejowskianum Klok.
I 1948. М. Klokov", KW000123546.
6. Polygonum cretaceum Kom. 1936, Фл. СССР, 5:
721, 631. – P. novoascanicum Klokov subsp. cretaceum
(Kom.) Tzvelev, 1979, Нов. сист. высш. раст. 15: 140.
За протологом: "Legit 9 IX 1895 clar. Stepanov
in valle fl. Derkul; in Herb. Inst. Bot. Ac. RSc. USS
conservatur. – Степанов, 9 IX 1895 г. Меловой склон
в Городище".
Holotypus: "Степанов, 9 IX 1895 г. Меловой склон
в Городище, на правом берегу р. Деркул", LE s.n.
(Tzvelev, 1979: 148; Klokov, 1952: 201).
Примітка. Вид описаний за зразками з околиць
с. Городище Біловодського р-ну Луганської обл.
М.В. Клоков вважав цей таксон гібридом між P. gracilius
Klokov та P. aviculare, який приурочений до крейдяних
відслонень Сходу України та басейну Дону в межах
Ростовської обл. РФ (Klokov, 1952).
7. Polygonum daphnophyllum Andrz. 1862, Унив.
изв. (Киев), 1862(7): 137.
За протологом: "Ad rivum Sob, Kuna, ad Borysth.
Meźyhory".
Lectotypus (S. Antonenko & N. Shiyan, hic
designatus; id. 09.08.2017 in herb.): "Polygonum
daphnophyllum mihi. P. minus Fl. altaic[a]. Kief.
[18]34-[3]5. Herb. Andrz.", KW000126903 (рис. E2);
isolectotypi: KW000126904, KW000126905.
Syntypi (?): 1) "Polygonum daphnophyllum Andrz.
P. minus Fl. altaic[a]. Kiovia. [18]36", "Herbarium
Besseri", KW000126906; 2) "Ins[ulae]: Borystheni
Kiovia. Herb. Besseri", KW000126908, KW000126909.
Примітка. Синтипи P. daphnophyllum, зібрані А. Андже-
йовським з дніпровських островів поблизу Києва,
зберігаються в колекціях В. Бессера та М.С. Турчанінова
(KW). Як свідчать етикетки до наведених зразків, автор
таксона вважав його близьким до P. minus Ait., наведеного
у роботі К.Ф. фон Ледебура "Flora Altaica" (1830: 83), з
приміткою "An species diversa?". Вперше назва "Polygonum
daphnophyllum Andrz. (fide Besser! in herb. Meisn.)" [nom.
inval.] була згадана в літературі в опрацюванні родини
Polygonaceae у "Prodromus…" (Meisner, 1856: 111) як
синонім Polygonum minus Huds. var. subcontinuum Meisn.
На тепер цей таксон розглядається як синонім Persicaria
minor (Huds.) Opiz (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999).
8. Polygonum hypanicum Klokov, 1952, Фл. УРСР,
4: 652, 219. – Persicaria hypanica (Klokov) Tzvelev,
1988, Нов. сист. высш. раст. 25: 186. – P. lapathifolia
subsp. hypanica (Klokov) Soják, 1974, Preslia, 46, 2:
153.
Тип: non designatus.
Примітка. Місцем зберігання типового зразка, як і
в попередньому випадку, O.І. Соколовський вказав
Гербарій KW. Серед фондів колекції автентичні матеріали
цієї форми не виявлені, ймовірно, що їх спіткала доля
оригінальних зразків попереднього таксона. Locus
classicus P. aviculare L. f. salsuginosum знаходиться поблизу
залізничної станції Канкринівка, яка розташована
на ділянці залізниці, що йде паралельно північно-
східного берега Каховського водосховища у межах
смт Малокатеринівки Запорізького р-ну Запорізької обл.
У повторному описі (Sokolovsky, 1927: 178) автор відмічає,
що цей таксон є солонцевою формою P. aviculare.
4. Polygonum aviculare L. var. ovalifolium Gruner,
1869, Bull. Soc. Imp. Naturalistes Moscou, 42, 1: 112.
За протологом: "In viis pro[p]e Wesselaja; d. 23 Sept.
m. fl. et fr. immat.".
Тип: non designatus.
Примітка. Автентичні матеріали таксона знайти не
вдалось; ймовірно, вони зберігаються в колекції LE.
Його locus classicus на тепер – це околиці смт Весела
Запорізької обл. Саме з P. aviculare L. var. ovalifolium
Gruner порівнює O.І. Соколовський P. aviculare f. [var.]
euryphyllum в діагнозі, але теж зазначає, що зразки
М.Л. Грюнера він особисто не бачив: "Specimina Gruneri
non vidi" (Sokolovsky, 1926).
5. Polygonum andrzejowskianum Klokov, 1952, Фл.
УРСР, 4: 653 (descr. lat.), 221 (descr. ucr.). – Persicaria
lapathifolia (L.) Delabre subsp. andrzejowskiana
(Klokov) Soják, 1974, Preslia, 46, 2: 153.
За протологом: "RSS Ucr., ditio Dnjepro-
petrovskiensis, prope opp. Czapli, in pratis borystenicis,
11.VIII 1911. Legit G. Spangenberg; in Herbario Instituti
Botanicae Ac. Sci. RSS Ucr. Kioviae conservatur. – …
Дніпропетровська обл.: Дніпропетровський р-н,
Чаплі (Спангенберг!)...".
Holotypus: "Polygonum laxum Reichenb. с. Чапли,
Екат[еринославская] губ. Новомоск[ий] уезд, по
берегу Днепра. 19 (11).VIII 1911. Г. Спангенберг",
"Typus species! Polygonum andrzejowskianum Klok.
I 1948. М. Кл[оков]", KW000033497 (рис. E1).
Paratypi: 1) "G. Schirjaeff. Pl. Carcovienses exs.
№ 1997. Polygonum lapath[ifolium] L. tomentosum.
Charcow, Chutora, [залеcье]. 26.VI 1907. G. Schi-
rjaeff", "Polygonum andrzejowskianum Klok. 07.II 1948.
М. Klokov", KW000123548; 2) "928. Polygonum
lapathifolium L. Окр. Купянска, 3–4 в, ВЮВ, боло-
тистый луг. 18.VIII 1914. M. К[локов]", "Polygonum
tomentosum Schrank. 03.VI 1927. М. Klokov",
"Polygonum andrzejowskianum Klok. 07.II 1948. М.
Klokov", KW000123546; 3) "Polygonum scabrum M[oe]
nch. Одеська обл., Цюрюпинський р-н, Козачо-
113Укр. бот. журн., 2018, 75(2)
Mill., де його розглядають як самостійний вид або
підвид у межах P. lapathifolia aggr. (Soják, 1974; Tzvelev,
1996; Mosyakin, Fedoronchuk, 1999). Автор таксона,
спираючись на розроблену ним же теорію рас, вважає
його понтійським ендеміком, який на заході вікарує
з панонським Polygonum brittingeri Opiz (= Persicaria
brittingeri (Opiz) Opiz), а на сході – іншим широколистим
з темними плямами на листках таксонам Polygonum
lapathifolium aggr. (= Persicaria lapathifolia aggr.) (Klokov,
1952). За іншою гіпотезою, Polygonum hypanicum виник
шляхом інтрогресивної гібридизації між східними
популяціями P. brittingeri та P. lapathifolium і поширений
не лише на півдні України, а й у нижній течії Дону та
Волги (Tzvelev, 1988). Для P. hypanicum відмічено гібриди
з іншими видами, що нині розглядаються в межах
P. lapathifolium aggr.: P. hypanicum × P. paniculatum та
P. hypanicum × P. saporoviense Klokov (Klokov, 1952). Обидва
гібриди підтверджені гербарними зразками з колекції
KW. Так, зразок P. hypanicum × P. paniculatum походить
з теперішньої території Черкащини ("Київ[ська] обл.,
Корсун[ський] р., с. Комарівка, росте на "березі"
місцями, багато. № 782. 27.VII 1937, зразок Заболотної",
KW000126851), а зразок P. hypanicum × P. saporoviense –
з Києва ("Окрестности г. Києва. Влажные (илистые)
впадины на Трухановом острове. 01.XI.1903. […],
А. Яната", KW000126846).
Серед віднайдених автентичних матеріалів
P. hypanicum нами виявлено лише один екземпляр, що
повністю відповідає даним типу, вказаному в протолозі.
Та оскільки детермінанта М.В. Клокова містить лише
назву виду ("Polygonum hypanicum Klok. 07.II 1948
М. Klokov") без будь-якого свідчення про наміри автора
виділити його як голотип, то, керуючись рекомендацією
9А відповідної статтті ICN (McNeill et al., 2012), ми
обираємо зразок KW000126843 за лектотип.
9. Polygonum janatae Klokov, 1928, Матер. охорон.
природи Укр. 1: 73. – P. pseudoarenarium Klokov
subsp. janatae (Klokov) E. Wulff, 1947, Фл. Крыма,
2, 1: 80. – P. arenarium Waldst. & Kit. subsp. janatae
(Klokov) Sóo, 1969, Acta Bot. Acad. Sci. Hung. 15,
3–4: 342.
За протологом: "Ucrainia meridionalis: region Sivash
(ins. Birjutshij), penins. Jahorlytzkij, Dzharylhatsh –
Levina!, ins. Dolgij – Lavrenko!, Berdjansk ("kosa") –
Kukush!".
Lectotypus (M. Klokov ex S. Antonenko &
N. Shiyan, hic designatus; M. Klokov 12.07.1979 in
herb.): "Херсонский окр. (раньше Днепровск. уезд,
Таврич. г.). Окр. с. Покровки. Остров Долгий.
Повышенный ракушняк. 09.IX 1926. Е. Лавренко",
"Polygonum janatae f. erectum Kl[okov], 1927,
M. Klokov", "Polygonum janatae Klok. 1928, in Матер.
до охорони природи на Україні, 1, Харків. Lectotypus
За протологом: "RSS Ukr., prope urb. Nikolajev,
loco Falejevka dicto, solo humido, 21.VIII 1928. Legit
P. Opperman, in Herbario Instituti Botanicae Ac. Sci.
RSS Ucr. Kioviae conservatur".
Lectotypus (S. Antonenko & N. Shiyan, hic
designatus; id. 18.07.2017 in herb.): "Polygonum
nodosum Pers. (subsp.) incanum M.B. (provisora!) n.s.
Окр[естности] г. Николаева (Украина). "Фалеевка"
по окраине (старого) болотца за вокзалом, на
влажной почве, обычно. 21/8 [19]28. П. Опперман",
"Polygonum hypanicum Klok. 07.II 1948. М. Klokov",
"Polygonum hypanicum Klok. f. glabris 03.II 1948. М.
Klokov", KW000126843 (рис. E3).
Specimina authentica: 1) "Polygonum (lapathifolium)
tomentosum Sch. incanum MB ?? На берегу Лимана
в Байдов[…] Стар. у. 08.VII 1905. Ив. Ширяев.
Стерильная форма!", "Polygonum hypanicum Klok.
07.II 1948. М. Klokov", KW000126852; 2) "Polygonum
nodosum Pers. Окр. г. Николаева. Дно влажноватой
балки с боку Терновки. 16.V 1906. О. Яната, Н.
Шостенко", "Polygonum hypanicum Klok. 03.II 1948.
М. Klokov", KW000126844; 3) "Polygonum tomentosum
Schrank. Мелитопільщина, Агайманський під,
по балці. 12.IХ 1922. А. Олексіїв, П. Давидич",
"Polygonum hypanicum Klok. 02.II 1948. М. Klokov",
KW000126853; 4) "Polygonum tomentosum Schrank.
Мелитоп[ольская] окр., Аскания-Нова, Чапель-
ский под, близ оросительной канавы. 12.VI [19]26.
Ф. Левина", "Polygonum hypanicum Klok. 07.II 1948.
М. Klokov", KW000126854; 5) "Polygonum tomentosum
Schrank. Зібрано в вершині балки Кубинського
Миколаївської округи, на NW від Володимирівської
лісової дачі. № 3-100. 17.VI 1926. С. Постригань",
"№ 3-100. P. tomentosum Schrank. P. lapathifolium L. ?",
"Teste! VIII 1928. М. Klokov", "Polygonum hypanicum
Klok. 03.II 1948. М. Klokov", KW000126845; 6)
"Polygonum lapathifolium L. incanum г. Николаев,
[1920-ті роки] Крыжевский", "Polygonum hypanicum
Klok. II 1948. М. Klokov", KW000126849; 7) "Polygonum
scabrum Moench. Сталинск[ая] обл., Словянск[ий]
р., гора Артема (балка Святогорск[ая]), правый
берег р. Сев. Донца, в канаве. 22.VI 1938. З. Сова",
"Polygonum hypanicum Klok. II 1948. М. Klokov",
KW000126850; 8) "Бессарабия. [1920–1930-ті
роки] Собр. Л.Л. Иванов", "Polygonum hypanicum
Klok. 03.II 1948. М. Klokov", KW000126848; 9) [без
етикетки], "Polygonum hypanicum Klok. 07.II 1948.
М. Klokov", KW000126847.
Примітка. Згідно до сучасних поглядів на систематику
Polygonaceae, P. hypanicum віднесено до роду Persicaria
114 Ukr. Bot. J., 2018, 75(2)
схильні визнавати його на даному етапі досліджень як
P. arenarium subsp. janatae.
10. Polygonum kotovii Klokov, 1927, Тр. с.-г. ботан.
1, 3: 167, рис. 1. – P. arenarium Waldst. & Kit. subsp.
kotovii (Klokov) Sóo, 1969, Acta Bot. Acad. Sci. Hung.
15, 3-4: 342, "kotowii". – Polygonum patulum subsp.
kotovii (Klokov) K. Sutorý 1994 [1993 publ. 1994] Čas.
Morav. Muz., Vědy Přír. 78, 1–2: 97.
За протологом: "Voronezh prov. 1) Уразово!! Charkov
prov. 2) Студенок (Изюм. окол.), 3) Кисловка
Куп'янск. Окр..!!. Poltava prov. 4) Кремінчук.
Jekaterinoslav prov. alt. 5) Юзовка (Сталіно) !!,
6) Мушкетово ст.!!, 7) Рутченково !!, 8) Ігнат'ївка
Маріупол. окр.!!. Tanaitica prov. 9) Novotsherkask.
Cauсasus, Kubanj. 10) Ясенская коса возле Ахтар.
№ 1, 3, 5 – 8 hb. M. Klokov. № 2, 9. hb. Tschernjaev.
№ 4 hb. E. Lavrenko. № 10 hb. Shirjaev".
Lectotypus (S. Antonenko & N. Shiyan, hic
designatus; id. 20.07.2017 in herb.): "Polygonum
kotovii Klokov. Воронежская губ., Валуйский у., сл.
Уразово (окр.), балка по правому берегу р. Оскола,
поросшая лесом (сруб с кустами). Середина
Августа [15.VIII] 1916. М. Клоков", KW000033508
(рис. E5); isolectotypi: KW000033507, KW000033509,
KW000126870.
Paratypi: 1) "Polygonum beillardi[i], Студенок
[n.d., В. Черняев]", "Polygonum kotovii Klokov,
M. Klokov", "Polygonum patulum M.Bieb. 08.02.2001.
О.В. Юрцев", KW000126868; 2) "Polygonum kotovii
Klokov. Околиці м. Кременчука. [n.d.] Е. Лавренко",
KW000126866; 3) "Юзово, Донбас. Околиці, соснові
схили, в кущах. 29–31.VIII 1924. М. Клоков",
"Polygonum kotovii Klokov. Молодой экз[емпляр],
М. Клоков", "Polygonum kotovii m. sp. n. M. Klokov",
KW000126867; 4) "Polygonum kotovii Klokov.
Околиці м. Сталіно (Юзівка), серед кущів, степові
чагарники. 31.VII 1924. М. Клоков", "Syntypus,
09.03.2017, N. Shiyan, Yu. Gamulya", CWU0054203;
5) "Polygonum kotovii Klokov. Маріупольська окр.
р. Кальміус, Ігнатівка, Ліс. 26.VII 1925. М. Клоков",
KW000126864; 6) "Polygonum kotovii Klok. Надозів'я,
Маріупольська окр. c. Ігнатівка, байрачний
ліс. 26.VII 1925. J. Kleopow, det. М. Klokov",
KW000126869.
Specimina authentica: "Caucasus, Piatigorsk, 190[?],
Shmakina", "[на гербарному листі:] Polygonum
(arenarium ?) patulum MB.", "Polygonum kotovii m.
M. Klokov", KW000126873.
Примітка. Серед зазначених у протолозі синтипів, за
лектотип P. kotovii нами обрано KW000033508, який є
speciei! 12.VII 1979. M. Klokov", KW000033500 (рис.
E4); isolectotypus: KW000033501.
Paratypi: 1) "Polygonum janatae Klokov f. erectum
Klokov. Северный берег Черного моря, Херсонский
округ, Коса Джарылгач, северный берег широкой
восточной части косы, ракушняковый хребтик.
06.VI 1926. Н. Шостенко, Ф. Левина", "Polygonum
janatae Klokov. f. procumbens Klokov, 1927, M.
Klokov", KW000033499; дублет попереднього з
приміткою "Polygonum janatae Klokov, 1932, P.
Opperman", KW000033498; 2) "Polygonum janatae
Klokov. Мелитопольский округ. Сев. берег
Азовского моря, Утлюкский залив, о-в Бирючий,
юго-западн. оконечность, на ракушняках близ
бухты. 28.VIII 1926. Ф. Левина", KW000126863;
3) "Polygonum arenarium W.K. ? Мелитопольск[ая]
окр[уга]. Сев[ерный] берег Азовского моря,
Утлюкский залив о-в Бирючий, юго-западная
оконечность, ракушняковый хребтик. 29.VIII 1926.
Ф. Левина", "Polygonum janatae f. erectum Klokov,
192[7], M. Klokov", KW000033504; 4) "Polygonum
janatae Klokov. Мелитопольский округ. Сев. берег
Азовского моря, о-в Бирючий, юго-западная
окраина, в бухте. 30.VIII 1926. Ф. Левина",
"Polygonum janatae f. procumbens Klokov, 1927, M.
Klokov", KW000033502, KW000033503; 5) "Экспе-
диция по обследованию Мелитопольщины.
Мелитопольский округ. Polygonum janatae Klokov.
О-в Бирючин в Азовском море, южная окраина,
северный берег, [бл…] 1, № 19. 11.VII 1927. Ф.
Левина", "Polygonum janatae fructus deideratus!
XII 1927. M. Klokov", KW000126856.
Примітка. Лектотип P. janatae обрано автором таксона
в 1979 р. у гербарії, про що свідчить нотатка на зразку
KW000033500, але відомості про це ніде не були
дотепер опубліковані. М.В. Клоков та інші дослідники,
вважають P. janatae ендемом Причорномор'я (вклю-
чаючи Північний Крим), який росте на пісках та
черепашниках (Komarov, 1936; Wulff, 1947; Klokov
1952; Barbarych, 1987). З моменту опису виду його
таксономічний статус неодноразово підлягав перегляду.
Так Є. Вульф вважав його підвидом P. pseudoarenarium,
а R. Sóo підвидом P. arenarium (Wulff, 1947; Sóo, 1969).
З іншого боку, його ототожнювали з P. arenarium subsp.
arenarium, ареал якого, як вважається, включає східну
частину Центральної та Південно-Східну Європу
(Akeroyd, 1993). М.М. Цвельов розглядав P. janatae
в межах древньосередземноморського P. pulchellum
Loisel. (Tzvelev, 1996). Його думку підтримали українські
спеціалісти (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999). Оскільки
P. pulchellum європейськими ботаніками розглядається
як P. arenarium subsp. pulchellum (Loisel.) Tell., чий ареал
охоплює Середземномор'я (Akeroyd, 1993), то, зважаючи
на морфологічні та хорологічні особливості P. janatae, ми
115Укр. бот. журн., 2018, 75(2)
Syntypi: 1) "Polygonum neglectum", KW000126907;
2) "Polygonum neglectum mihi. In arvis cultis Volh[ynia].
Herb. W. Besser", K000830444 (https://plants.jstor.
org/stable/10.5555/al.ap.specimen.k000830444).
Примітка. Цей відомий європейський таксон, описаний
В. Бессером з Волині, був одних з перших видів, виділених
у межах P. aviculare s. l. У протолозі автор не навів жодних
даних щодо типу, а лише зазначив: "Promiscue cum
P. aviculari in cultis crescens. Caule ad pedem usque elevato,
foliis angustis, floribus purpurascentibus, et seminum forma
distinctum a P. aviculari. P. avicularis var. MB. Fl. Taur-
Cauc. T. I. p. 303." (Besser, 1820: 45). До останнього часу
зразок P. neglectum KW000091556 з колекції В. Бессера
(KW) був єдиним відомим екземпляром з етикеткою,
на якій автор власноруч вказав: "Polygonum neglectum
mihi". Результати нашого вивчення первинних матеріалів
досліджуваного виду в колекціях KW, а також пошук
автентиків в інших гербаріях, засвідчили існування
синтипів. Тому керуючись Ст. 9.9 ICN (McNeill & al.,
2012), використання терміну "holotypus" in herb. по
відношенню до зразка KW000091556 є помилковим і має
бути замінено на "lectotypus".
12. Polygonum novoascanicum Klokov, 1927, Тр. с.-г.
ботан. 1, 3: 168, рис. 2.
За протологом: "Poltavska prov. 1) Костантиноград.
Donetz. prov. – Jekaterinoslav. orient. 2) г. Луганск –
с. Успенское 3) Окр. Церковного Луг. окр. 4)
Луганск., окресности, 5) Мариуполь. Окр. Кам'яні
Могили !!, 6) за Стародубівкою Мар. окр.!!, 7)
Сартана – Краснівка Мар. окр.!!, 8) Стара Каракуба
Мар. окр.!!. Tauria prov. 9) Мелітопіль. окр.
Мордвинівка. Солонці!! 10) Ascania-Nova. №№ 1,
10 – locis steppaceis coll., 2–4, 10 hb. E. Lavrenko,
5–9 hb. M. Klokov".
Neotypus (S. Antonenko & N. Shiyan, hic designatus;
id. 18.07.2017 in herb.): "Херсонський окр. (раньше
Днепровский уезд Таврич. губ.) Ягорлыцкий
полуостров, его зап. часть. Окр. пос. Свободный
Порт, полынно-злаковая солонцовая степь.
05.IX 1926. Е. Лавренко", "Polygonum novoascanicum
m. V 1927, M. Klokov", KW000126884 (рис. 1);
isoneotypus: KW000126883.
Specimina authentica: "Polygonum novoascanicum
Klok. Мелитоп. окр. д. Чургок [Чокрак], урочище
Чокрак, полынная степь. 03.VIII 1926, Ф. Левина",
"Polygonum novoascanicum in litt. 192[…], M. Klokov",
KW000126882.
Примітка. Перша спроба типіфікації (неотипіфікації)
таксона була зроблена В.Л. Комаровим, який
розглядав цей вид як субпонтичний ендемік. За
тип P. novoascanicum він визнав харківський зразок
М.В. Клокова за 27.VIII 1931 з Асканії-Нова – тобто
екземпляр, зібраний з locus classicus вже після дати
одним з чотирьох відомих дублетів збору М.В. Клокова
з околиць с. Уразово (тепер Бєлгородської обл., Росія).
Причому М.М. Цвельов свого часу намітив саме цей
синтип для обрання в якості лектотипа P. kotovii (Tzvelev,
1996). Хоча в описі М.В. Клоков наголошує, що вид
названо на честь М.І. Котова, котрий першим звернув
увагу на ці рослини, та серед синтипів не згадано жодного
екземпляра цього колектора. У процесі дослідження
нами віднайдено два зразки (дублети) P. kotovii без дат
(ймовірно, 1920-ті роки), зібрані М.І. Котовим з околиць
с. Уразова (KW000126871, KW000126872). Первинно вони
визначені М.В. Клоковим як P. patulum M. Bieb., а згодом
детерміновані як P. kotovii П. Опперманом (1930-ті) та
О. Осетровою (1979). Ці матеріали не є автентиками, а
лише зразками з locus classicus.
Втраченим є паратип, зазначений у протолозі під
номером дев'ять ("Tanaitica prov. 9) Novotsherkask") з
гербарію В. Черняєва ("hb. Tschernjaev"). Як встановлено
за каталогом цієї колекції, згаданий зразок зберігався
під назвою "P. bellardi Allion." у папці № 231 (KW),
котра була загублена при переміщеннях колекції в роки
Другої світової війни. Серед віднайдених паратипів є
два зразки, які різняться автором збору: KW000126864 –
Leg. М.В. Клоков; KW000126869 – Leg. Ю. Клеопов.
Ймовірно, обидва колектори одночасно зібрали цей
матеріал із згаданого локалітету, та через те, що в
радянські часи прізвище Ю. Клеопова було фактично
під забороною, бо він в роки німецької окупації Києва
тимчасово обіймав посаду директора Інституту ботаніки
(Shiyan, 2017), його не згадано в протолозі. Тому
ми вважаємо зразки KW000126864 та KW000126869
дублетами.
Вважається, що P. kotovii є понтичним степовим
ендемом, поширеним на узліссях байрачних лісів та
у степових чагарниках на півдні та південному-сході
материкової України, на півночі Криму, у Волго-
Донському басейні та у Передкавказзі. На тепер даний
таксон переважно розглядають як синонім Polygonum
patulum M. Bieb. (= P. patulum subsp. patulum) (Akeroyd,
1993; Tzvelev, 1996; Mosyakin, Fedoronchuk, 1999).
11. Polygonum neglectum Besser, 1820, Enum. Pl.
Volhyn.: 45. – P. aviculare L. var. neglectum (Besser)
Rchb. 1832, Flora Germanica Excursoria 2: 573. –
P. aviculare L. subsp. neglectum (Besser) Arcangeli,
1882, Comp. Fl. Ital., 583. – P. aviculare var. neglectum
(Besser) S.L. Welsh, 2008, Utah Fl. (ed. 4): 593, nom.
superfl.
За протологом: Описаний з Волині, без точного
зазначення місцезростання: "Polygonum neglectum
mihi".
Lectotypus (S. Antonenko & N. Shiyan, hic
designatus; id. 18.07.2017 in herb.): "Polygonum
neglectum mihi", "Holotypus", KW000091556
(рис. E6).
https://plants.jstor.org/stable/10.5555/al.ap.specimen.k000830444
https://plants.jstor.org/stable/10.5555/al.ap.specimen.k000830444
116 Ukr. Bot. J., 2018, 75(2)
Рис. 1. Неотип Polygonum novoascanicum Klokov (KW000126884)
Fig. 1. Neotype of Polygonum novoascanicum Klokov (KW000126884)
117Укр. бот. журн., 2018, 75(2)
Так, М.В. Клоков розглядав як P. paniculatum лише
виокремлені А. Анджейовським різновиди α, β, δ з
території України, а різновид γ він вважав близьким до
P. andrzejowskianum Klokov (Klokov, 1952). Але переважна
більшість дослідників вважає цей вид повним синоніном
Persicaria lapathifolia (= P. lapathifolium) (Akeroyd, 1993;
Tzvelev, 1996; Mosyakin & Fedoronchuk, 1999).
К. Майснер (Meisner, 1856: 118) оприлюднив назву "P.
[Polygonum] paniculatum Andr. (fide h. DC!)" у синоніміці
Polygonum nodosum Pers.; у базі даних IPNI ця невалідна
назва наведена з помилковим авторством "Andrews ex
Meisn." (замість "Andrz. ex Meisn., nom. inval.").
14. Polygonum paniculatum Andrz. β [var.] rubens
Andrz. 1862, Унив. изв. (Киев), 1862(7): 136.
За протологом: "Mojowka. D. Jampol 1851".
Lectotypus (S. Antonenko & N. Shiyan, hic
designatus; id. 18.08.2017 in herb.): "P. paniculatum β
a. spicis brevioribus [virente] rubillis. P. laxum Reichb.
Kief et insula. Fl. [Gens. d'An].", KW001002862 (рис.
E8).
Specimina authentica: 1) "P. paniculatum β b.
Herb. Andrz.", KW001002863; 2) "Polygonum
lapathifolium L. β incanum K[orls] specis abreviatis
(Polygonum paniculatum Andrz.β b. Andrz.) Herbar.
Univers. № 6456. legit Andrzeiowsky Kioviae in insulis
Borysthenis", "Herbarium Universitatis Sti Vladimiri
№ 6456", KW001002864.
Примітка. Серед зборів А.Л. Анджейовського, які
переважно зберігаються в колекції В. Бессера (KW), нами
віднайдено гербарні зразки цього різновиду, визначені
автором як "P. paniculatum β". Але матеріали з околиць
с. Маївки та смт Ямполя (тепер Вінницької обл.), на
які посилається А.Л. Анджейовський у протолозі,
серед його зборів відсутні. Тому з відомих зразків цього
таксона, означених автором власноруч, нами обрано
за лектотип KW001002862, який найкраще зберігся. З
систематичної точки зору ми вважаємо P. paniculatum
var. rubens синонімом Persicaria lapathifolia (= Polygonum
lapathifolium).
15. Polygonum paniculatum Andrz. γ [var.] incanum
Andrz. 1862, Унив. изв. (Киев), 1862(7): 136.
За протологом: Описаний з Поділля, без точного
зазначення місцезростання.
Lectotypus (S. Antonenko & N. Shiyan, hic
designatus; id. 18.08.2017 in herb.): "Polygonum
paniculatum [Not] γ flor. viridibus Nież[yn] [18]39
A[ndrzejowski]", KW001002865 (E9).
Syntypi: "Polygonum paniculatum γ floribus
viridibus et γ b. incanum", KW001002866; isosyntypus:
KW001002867.
Примітка. Лектотип P. paniculatum var. incanum
(KW001002865) обрано з синтипів цього таксона,
що зберігаються в колекції В. Бессера (KW). Як і
P. paniculatum Andrz. β [var.] rubens Andrz., ми вважаємо
дійсного оприлюднення таксона (1927): "Тип в Харькове
(за тип надо признать сборы Клокова из Аскания-Нова,
27.VIII 1931" (Komarov, 1936: 632). М.М. Цвельов, який
широко трактував цей вид, його типом вважав зразки
Є. Лавренка з території заповідника "Асканія-Нова",
але в жодній роботі не вказує ні дату їхнього збору, ні
місце зберігання матеріалу (Tzvelev, 1979, 1996). Пошук
гербарних матеріалів P. novoascanicum, наведених у
протолозі, а також згаданих у роботах В.Л. Комарова та
М.М. Цвельова як типові, не дав результатів. Поза тим,
вдалося виявити оригінальні матеріали, опрацьовані
автором виду, але не цитовані у протолозі. Вони зібрані
до дати оприлюднення таксона і мають детермінанти
М.В. Клокова 1920-х років. Тому, керуючись Ст. 9.7 та
9.11, ICN (McNeill & al., 2012), саме з цього матеріалу
нами обрано неотип (KW000126884), причому зразок
супроводжує етикетка з приміткою автора: "Polygonum
novoascanicum m. V 1927, M. Klokov". У разі виявлення
цитованих у протолозі оригінальних зразків, з них має
бути обраний лектотип, а наша неотипіфікація стане
тоді недійсною.
У вітчизняній літературі P. novoascanicum розгля-
дається як самостійний вид, що росте переважно в
степах та на кам'янистих схилах у південній та південно-
східній частині України (Barbarych, 1987; Mosyakin,
Fedoronchuk, 1999). У той же час таке трактування виду
неодноразово піддавалось сумніву, тому P. novoascanicum
часом розглядають у межах P. bellardii (= P. patulum auct.,
non M. Bieb.), або як P. patulum M. Bieb.(= P. patulum
subsp. patulum), що продемонстрував і сам автор таксона
у "Флорі УРСР" (Klokov, 1952; Akeroyd, 1993).
13. Polygonum paniculatum Andrz. 1862, Унив. изв.
(Киев), 1862(7): 136, nom. illeg., non Blume 1826. –
Persicaria lapathifolia (L.) Delarbre subsp. klokovii
Soják 1974, Preslia, 46, 2: 154.
За протологом: Описаний з Поділля, без точного
зазначення місцезростання.
Lectotypus (S. Antonenko & N. Shiyan, hic
designatus; id. 18.08.2017 in herb.): "P. paniculatum α a.
Herb. Andrz.", KW001002854 (рис. E7); isolectotypi:
KW001002855, KW001002856.
Syntypi: 1) "Polygonum laxum Reichb. P. paniculatum
Andrz. α a. pedum, glabris", KW001002857; 2)
"Polygonum paniculatum Andrz. α […] P. incanum W.
Kiovia [18]36 [зі збору Herb. Andrz.]", KW001002858;
3) "Polygonum incanum W. P. paniculatum α b. Herb.
Andrz.", KW001002859; isosyntypi: KW001002860;
KW001002861.
Примітка. Автентичні матеріали P. paniculatum,
включаючи різновиди α, β, γ, про які йдеться нижче,
зберігаються в колекції В. Бессера (KW). Тут і в гербарії
М. Турчанінова містяться власні збори В. Бессера,
визначені як "Polygonum paniculatum Andrz." (наприклад,
різновид α: "Insul[ae]: Borystheni Kiovia. Herb. W. Besseri",
KW000126910, KW000126911). З моменту оприлюднення
цієї назви існувало декілька точок зору на даний таксон.
118 Ukr. Bot. J., 2018, 75(2)
Lectotypus (N. Tzvelev ex S. Antonenko & N. Shiyan
hic designatus): "Polygonum patulum M. ex Tauria", LE
s.n.
Примітка. Вид вважається південнопонтичним степовим
едемом, який в межах України звичайно поширений у
південних і східних областях та в Криму. Його загальний
ареал М.В. Клоков визначав у межах від Молдови до
Передкавказзя (Klokov, 1952). М.М. Цвельов, трактуючи
P. patulum у ширшому розумінні і визнаючи типом виду
зразок М. Біберштейна з колекції LE, вважав, що східна
межа ареалу виду досягає Алтаю включно (Tzvelev, 1979,
1996).
Слід зазначити, що у протолозі (Marschall von
Bieberstein, 1808: 304), крім опису та інших даних,
також міститься посилання на доліннеївську назву (яка
по суті є не біноміалом, а описовою назвою, "phrase
name") "P. [Polygonum] rectum Barrel. ic. 560. f. 2". Таким
чином, цитоване зображення у роботі Ж. Барельє
(Barrelier, 1714: Tab. 141, Pl. 560, Fig. II) також є частиною
оригінального матеріалу. Проте, це зображення
стосується рослин Південно-Західної Європи, тому за
лектотип обрано оригінальний гербарний зразок, свого
часу оприлюднений М.М. Цвельовим (Tzvelev, 1979: 140;
1996: 148).
18. Polygonum × pseudoincanum Klokov, 1952, Фл.
УРСР, 4: 651, 215. рис. 37. – Persicaria × pseudoincana
(Klokov) Doweld, 2017, Phytotaxa, 308, 1: 71.
За протологом: "RSS Ucr., ditio Charcoviensis,
prope opp. Walki, in humidis, 2.VII 1870. Legit
Gornitzky; in Herbario Instituti Botanicae RSS Ucr.
Kioviae conservatur".
Lectotypus (S. Antonenko & N. Shiyan, hic
designatus): [image] "Гірчак несправжньосивий –
Polygonum pseudoincanum Klok." в Klokov, 1952: 216,
рис. 37 (рис. 2).
Примітка. Незважаючи на те, що в літературі до сьогодні
місцем зберігання типу P. × pseudoincanum вказують
Гербарій KW (Doweld, 2017), зразок С. Gornitzky виявити
тут не вдалося, як і в жодній іншій колекції. Крім цього,
не відомо жодного визначеного автором гербарного
зразка цього таксона, який не увійшов до української
частини протологу. За відсутності автентичного
гербарного матеріалу, єдиним відомим на сьогодні
оригінальним елементом протологу P. × pseudoincanum
є малюнок (Klokov, 1952: 216, рис. 37). Оскільки назва
таксона оприлюднена до 1 січня 2007 р., то керуючись Ст.
8.1., 9.2, 9.3 та 40.4 ICN (McNeill & al., 2012), за лектотип
нами обрано згаданий малюнок, виконаний для видання
"Флора УРСР".
За М.В. Клоковим (1952), P. × pseudoincanum виник
у результаті гібридизації між P. incanum Schmidt. та
P. paniculatum у зоні контакту двох батьківських видів і
є достатньо стабільним гібридом з переважанням ознак
першого з вказаних батьків. Сучасними дослідниками
цей імовірний гібрид розглядається переважно в
var. incanum повним синонімом Persicaria lapathifolia (=
P. lapathifolium).
16. Polygonum paniculatum Andrz. δ [var.] salignum
Andrz. 1862, Унив. изв. (Киев), 1862(7): 136
За протологом: Описаний з Поділля, без точного
зазначення місцезростання.
Тип: non designatus.
Примітка. Гербарні матеріали P. paniculatum var. salignum
не виявлені. Ймовірно, що цей різновид, як і попередні,
подібний до Persicaria lapathifolia (= P. lapathifolium).
17. Polygonum patulum M. Bieb. 1808, Fl. Taur.-
Cauc. 1: 304. – P. bellardii All. var. patulum (M. Bieb.)
Meisn. 1856, in DC, Prodr. 14, 1: 99. – P. bellardii All.
subsp. patulum (M. Bieb.) Arcang. 1882, Comp. Fl.
Ital.: 582.
За протологом: Описаний з Криму або Кавказу:
"Occurrit locis incultis cum P. auiculari rarius".
Рис. 2. Лектотип Polygonum × pseudoincanum Klokov [icon:
Klokov, 1952: 216, fig. 37]
Fig. 2. Lectotype of Polygonum × pseudoincanum Klokov
[image: Klokov, 1952: 216, fig. 37]
119Укр. бот. журн., 2018, 75(2)
межах вкрай поліморфного видового агрегату Persicaria
lapathifolia (= P. lapathifolium) (Tzvelev, 1996; Mosyakin,
Fedoronchuk, 1999).
19. Polygonum saporoviense Klokov, 1952, Фл. УРСР,
4: 652 (descr. lat.), 220 (descr. ucr., "zaporoviense");
id., 1950, Визн. росл. УРСР: 699, 702, nom. inval.,
descr. ucr. – Persicaria lapathifolia (L.) Delarbre subsp.
saporoviensis (Klokov) Soják, 1974, Preslia, 46, 2:
154. – P. saporoviensis (Klokov) Tzvelev, 1988, Нов.
сист. высш. раст. 25: 186.
За протологом: "RSS Ucr., infra urb. Zaporozhje,
prope pag. Bjelenkoje, in pratis borysthenicis,
01.VII 1930. D. Kuxin [Kukush] legit, in Herbario Instituti
Botanicae Ac. Sci. RSS Ucr. Kioviae conservatur. –
П.З.С. Запорізька обл.: Верхньо-Христинський рн,
с. Біленьке на Дніпрі (Кукуш!)…".
Holotypus: "Polygonum nodosum var. incanum. Distr.
Zaporizhzha. Село Біленьке, луки над Дніпром
проти Лисої Гори. N 170. 01.VII 1930. Д. Кукуш",
"Typus speciei! M. Klokov. Polygonum zaporoviense
12.I 1948. M. Klokov", KW000033514 (рис. E10);
isotypi: KW000126887, KW000126889, KW000126890,
KW000126892 – KW000126896.
Paratypi: 1) "Polygonum nodosum Pers. На W від
с. Кам'янки, Бакаєва затока в N частині заплавної
тераси. Участ. 952. 19.IX 1930. П. Козлов",
"Polygonum zaporoviense 12.I 1948. M. Klokov",
KW000126888; 2) "Polygonum lopathifolium L. Distr.
Zaporizhzhja. На дні висохлої річки; плавня близько
села Канкринівка [зараз Мала Катеринівки].
20.IX 1930. Є. Свістунова", "Polygonum zaporoviense
× P. scabrum 12.I 1948. M. Klokov", KW000126897 –
KW000126899.
Specimina authentica: "Polygonum incanum Schm.
Distr. Zaporizhzhja. Arena Kamenkensis. На NE
від с. Водяного, заплавний ліс на N краю арени,
берега Дніпрової затоки. 23.VIII 1930. П. Козлов",
"Polygonum zaporoviense 12.I 1948. M. Klokov",
KW000126886, KW000126891.
Примітка. Polygonum saporoviensis М.В. Клоков вважав
ендемом півдня України (Vyznachnyk..., 1950; Klokov,
1952). Інші автори розглядають його як один з мікровидів
P. lapathifolium aggr. (= Persicaria lapathifolia aggr.) (Akeroyd,
1993; Mosyakin & Fedoronchuk, 1999).
Плутанина з назвою цього таксона виникла
внаслідок того, що в латинській частині протологу
вжито епітет "saporoviense", в українській його
частині – "zaporoviense", а в покажчику латинських
назв до 4-го тому "Флори УРСР" (стр. 682), де описано
вид, – "zaparoviense". Вперше М.В. Клоков описав цей
вид невалідно під назвою "Polygonum saporoviense" в
1950 р. у "Визначнику рослин УРСР", надавши лише
український діагноз таксона (Vyznachnyk..., 1950).
Причому автор під час камерального опрацювання
гербарного матеріалу залишив нотатки, де вид названо
як "Polygonum zaporoviense" (наприклад, KW000033514,
KW000126888, KW000126889, KW000126891). У подаль-
шому дослідники, щоб підкреслити, що таксон описано
із Запоріжжя, вживали епітет "zaporoviense", як більш
відповідний за звучанням (Zerov et al., 1965; Barbarych,
1987; Akeroyd, 1993). Але зважаючи на правила ботанічно
номенклатури (Ст. 60. ICN) (McNeill et al., 2012) у
сучасній літературі та відкритих таксономічних базах
даних вживається епітет "saporoviense", тобто той, який
вжито при першоописі таксону в латинській частині
протологу (Tzvelev, 1988, 1996; Mosyakin, Fedoronchuk,
1999).
20. Polygonum schychowscii Andrz. 1862, Унив. изв.
(Киев), 1862 (7): 136.
За протологом: Описаний з території колишньої
Подільської губернії або прилеглих територій, без
зазначення місцезростання.
Тип: non designatus.
Примітка. Автентичні матеріали цього таксона не
виявлені. З точки зору систематики P. schychowscii
тепер розглядається як синонім Persicaria dubia (Stein ex
A. Braun) Fourr. (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999).
21. Polygonum scythicum Klokov, 1952, Фл. УРСР, 4:
650 (descr. lat.), 202 (descr. ucr.).
За протологом: "Typus: RSS Ucr., ditio
Chersonensis, Ascania-Nova, loco demisso
"Czapeljskij pod" dicto. Legit M. Klokov. Neotypus:
RSS Ucr., ditio Chersonensis, distr. Ivanivskiensis,
loco demisso "Ajgamanskij pod" dicto. in Herbario
Instituti Botanicae Ac. Sci. RSS Ucr. Kioviae
conservatur. – Л.З.С. Херсонська обл.: Ново-
Троїцький р-н, Асканія-Нова, Чапельський під (!!);
Іванівський р-н, Агайманів під (!)".
Lectotypus (S. Antonenko & N. Shiyan hic
designatus; id. 18.07.2017 in herb.): "Polygonum
patulum M. Bieb. Айгаманів під Меліт[опольської]
округи. Південна частина края пода. 18.VIII 1928.
[Н.Т.] Осадча", "Neotypus! М. Клоков. Polygonum
scythicum Klok. 06.II 1948, M. Klokov", KW000033513
(рис. E11).
Specimina authentica: "Polygonum aviculare L.
Distr. Zaporizhzhja, солончаковий під на W
відж с. Падовки, солонцеві схили. 01.IX 1930.
П. Козлов", "Polygonum scythicum Klok. 06.II 1948.
M. Klokov", KW000126885.
Примітка. З двох синтипів, зазначених у протолозі,
на сьогодні відомий один, який і обрано нами за
лектотип. Автор виду вважав цей вид ендемом півдня
України, причому наголошував, що P. scythicum –
рослина цілинних степів, а не бур'ян, як близький до
120 Ukr. Bot. J., 2018, 75(2)
Brummitt R.K. Report of the Committee for Spermatophyta:
27. Taxon, 1984, 33(2): 297–301.
Christenhusz M.J.M., Byng J.W. The number of known plants
species in the world and its annual increase. Phytotaxa,
2016, 261 (3): 201–217.
Costea M., Tardif F.J., Hinds H.R. Polygonum. In: Flora of
North America north of Mexico. Ed. by Flora of North
America Editorial Committee. Oxford: Oxford Univ.
Press, 2005, vol. 5, pp. 547–571.
Doweld A.B. New names in Fallopia, Persicarioipollis,
Polygonum and Reynoutria (Polygonaceae), living and
fossil. Phytotaxa, 2017, 308(1): 66–79.
Klokov M.V. J. Agricult. Bot., 1927, 1(3): 171. [Клоков М.В.
Polygonum acetosellum Klokov spec. nov. provisora.
Тр. с.-г. ботан., 1927, 1(3): 171].
Klokov M.V. Polygonum. In: Flora URSR. Ed. M.I. Ko-
tov. Kyiv: Vyd-vo AN URSR, 1952, vol. 4, pp. 190–
232. [Клоков М.В. Polygonum. В кн.: Флора УРСР.
Ред. М.І. Котов. Київ: Вид-во АН УРСР, 1952, т. 4,
с. 190–232].
Vyznachnyk roslyn URSR. Ed. M.V. Klokov. Kyiv: Golovne
vyd-vo silskogosp. lit. URSR, 1950, 929 pp. [Визначник
рослин УРСР. Ред. М.В. Клоков. Київ: Гол. вид-во
сільськогосп. літ. УРСР, 1950, 929 с.].
Komarov V.L. Polygonum. In: Flora URSS. Ed. V.L. Ko-
marov. Moscow; Leningrad: Editio Academiae Scien-
tiarum URSS, 1936, vol. 5, pp. 594–701. [Комаров В.Л.
Polygonum. В кн.: Флора СССР. Ред. В.Л. Комаров.
М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1936, т. 5, с. 593–701].
Kim S.-T., Donoghue M.J. Molecular phylogeny of
Persicaria (Persicarieae, Polygonaceae). Systematic
Botany, 2008, 33(1): 77–86.
Krytska L.I., Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M.,
Shevera M.V., Drapaylo N.M. Herbarium of vascular
plants. In: Herbarium of the Institute of Botany, NAS of
Ukraine, KW. Eds L.I. Krytska, S.L. Mosyakin. Kyiv,
2002, pp. 9–30; 90–104. [Крицька Л.І., Мосякін С.Л.,
Федорончук М.М., Шевера М.В., Драпайло Н.М.
Гербарій судинних рослин. В кн.: Гербарій Інститу-
ту ботаніки НАН України, KW. Ред. Л.І. Крицька,
С.Л. Мосякін. Київ, 2002, с. 9–30; с. 90–104].
Ledebour C.F. Flora Altaica. Berolini [Berlin]: Typis et
Impensis G. Reimeri, 1830, xvi + 464 pp.
McNeill J. Nomenclatural problems in Polygonum. Taxon,
1981, 30(3): 630–641.
McNeill J., Barrie F.R., Buck W.R., Demoulin V., Greu-
ter W., Hawksworth D.L., Herendeen P.S., Knapp S.,
Marhold K., Prado J., Prud'homme van Reine W.F.,
Smith J.F., Wiersema J.H., Turland N.J. (Eds).
International Code of Nomenclature for algae, fungi and
plants (Melbourne Code): Adopted by the Eighteenth
International Botanical Congress, Melbourne, Australia,
July 2011. Regnum Vegetabile, 2012, 154: 1–274.
Meisner C.D.F. Polygonaceae. In: Prodromus systematis na-
turalis regni vegetabilis. Ed. A.P. Candolle. Parisiis [Paris]:
Treuttel et Würtz, 1856, vol. 14, pars 1, pp. 28–186.
Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of
Ukraine. A nomenclatural checklist. Kiev, 1999, xxiii +
345 pp.
нього P. neglectum (Klokov, 1952). Згідно до сучасної
номенклатури, P. scythicum є синонімом P. achersonianum
H. Gross (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999).
Висновки
Встановлено, що за час дослідження флори
України, з її території описано понад 40 видових
та внутрішньовидових таксонів роду Pоlygonum s. l.
У ході типіфікації 21 з них, нами віднайдено три
голо- та вісім ізотопів, обрано 10 лектотипів з
вісьмома ізолектотипами, а також два неотипи
з одним ізонеотипом, категоризовано 20 пара-
та ізопаратипів, 12 син- та ізосинтипів. Всього
оприлюднено дані про близько 80 автентичних
зразків різних категорій.
Подяка
Автори висловлюють щиру вдячність С.Л. Мосякіну за
цінні поради щодо нюансів номенклатури; Ю.Г. Гамулі
за допомогу в пошуку літератури та гербарних матеріалів
у колекції CWU, а також співробітницям Національного
гербарію України (KW) А.В. Шуміловій та І.І. Дяченко
за технічну допомогу в роботі з фондовоми матеріалами.
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
Akeroyd J.R. Polygonum. In: Flora Europaea. 2nd ed.
Eds T.G. Tutin, N.A. Burges, A.O. Chater, J.R. Edmon-
son, V.H. Heywood, D.M. Moore, D.H. Valentine,
S.M. Walters, D.A. Webb, J.R. Akeroyd, M.E. Newton,
R.R. Mill. Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1993,
vol. 1, pp. 91–97.
Andrzejowski A. Universitetskie Izvestiya (Kiev), 1862, [vol.
1962], 7: 94–142. [Андржейовський А. Продолже-
ние исчисления растений Подольской губернии
и смежных с нею мест (Continuatio Enumerationis
Plantarum sponte in Gubernio Podolico et locis adjacen-
tibus crescentium). Университетские известия (Киев),
1862, [том 1862], 7: 94–142].
Barbarych A.I. Polygonum. In: Opredelitel vysshyh rasteniy
Ukrainy. Eds Yu.N. Prokudin, D.N. Dobrochaeva,
B.V. Zaveruha V.I., Chopyk, V.V. Protopopova,
L.I. Krytska. Kiev: Naukova Dumka, 1987, pp. 95–99.
[Барбарич А.И. Polygonum L. В: Определитель высших
растений Украины. Ред. Ю.Н. Прокудин, Д.Н. До-
брочаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик, В.В. Про-
топопова, Л.И. Крицкая. Киев: Наук. думка, 1987,
c. 95–99].
Barrelier J. Plantae per Galliam, Hispaniam et Italiam
observatae... Parisiis [Paris]: S. Ganeau, 1714, xiv + 8 +
140 + 334 Tab. + xxvi (Index).
Besser W.S. Enumeratio Plantarum Volhyniae, Podoliae,
Gub. Kiioviensi, Bessarabia Cis-Tyraica et circa Odessam
collectarum, simul cum observationibus in primitias florae
Galiciae Austriacae. Vilnae [Vilnius]: Typis Josephi
Zawadzki Universitatis Typographi, 1820, viii + 111 pp.
121Укр. бот. журн., 2018, 75(2)
Sóo R. Species et combinationes novae florae Europae
praecipue Hungariae, VIII. Acta Botanica Academiae
Scientiarum Hungaricae, 1969, 15(3–4): 335–345.
Thiers B. Index Herbariorum: A global directory of public
herbaria and associated staff. New York Botanical Garden's
Virtual Herbarium, available at: http://sweetgum.nybg.
org/science/ih/ (accessed 29 February 2018).
Tzvelev N.N. Novosti Sist. Vyssh. Rast., 1978–1979, 15:
128–142. [Цвелев Н.Н. О видах секции Polygonum
рода Polygonum L. в Европейской части СССР.
Новости системат. высш. раст., 1978–1979, 15:
128–142].
Tzvelev N.N. Novosti Sist. Vyssh. Rast., 1988, 25: 183–
190. [Цвелев Н.Н. О некоторых видах растений из
Европейской части СССР и с Дальнего Востока.
Новости системат. высш. раст., 1988, 25: 183–190].
Tzvelev N.N. Persicaria, Bistorta, Polygonum. In: Flora
Europae Orientalis. Ed. N.N. Tzvelev. St. Petersburg: Mir
i Semia-XCV, 1996, vol. 9, pp. 125–150. [Цвелев Н.Н.
Persicaria, Bistorta, Polygonum. В кн.: Флора Восточной
Европы. Ред. Н.Н. Цвелев. Санкт-Петербург: Мир и
семья-95, 1996, т. 9, c. 125–150].
Wulff E.V. Polygonum. In: Flora Kryma. Moscow; Lenin-
grad: OGIZ-SelhozGIZ, 1947, vol. 2, issue 1, pp. 73–
85. [Вульф Е.В. Флора Крыма. М.; Л.: OГИЗ-
СельхозГИЗ, 1947, т. 2, вып. 1, c. 73–85].
Zapałowicz H. Krytyczny przegląd roślinności Galicyi. Kra-
ków: Akademia Umiejętności, 1908, vol. 2, 314 pp.
Zerov D.K., Visiulina O.D., Kotov M.I., Barbarych A.I.
Vyznachnyk roslyn URSR. Kyiv: Urozhai, 1965,
878 pp. [Зеров Д.К., Вісюліна О.Д., Котов М.І.,
Барбарич А.І. Визначник рослин УРСР. Київ: Урожай,
1965, 878 с.].
Рекомендує до друку Надійшла 12.10.2017
С.Л. Мосякін
Pauwels L. Études critiques sur quelques Polygonum de
Belgique. Bull. Soc. R. Bot. Belg., 1959, 91(2): 291–297.
Sanchez A., Schuster T.M., Burke, J.M., Kron K.A.
Taxonomy of Polygonoideae (Polygonaceae): A new tribal
classification. Taxon, 2011, 60(1): 151–160.
Schuster T.M., Reveal J.L., Kron K.A. Phylogeny of
Polygoneae (Polygonaceae: Polygonoideae). Taxon, 2011,
60(6): 1653–1666.
Shiyan N.M. Herbaria of Ukraine. Index Herbariorum Ucrai-
nicum. Kyiv: Alterpress, 2011, 442 pp. [Шиян Н.М.
Гербарії України. Index Herbariorum Ucrainicum. Київ:
Альтерпрес, 2011, 442 с.].
Shiyan N.M. In: XXII Vseukrainska naukova konfe-
rencia molodyh istorykiv nauky, tehniky i osvity ta
specialistiv za temoiu "Shliahy vidrodzhennia nau-
ky Ukrainy“: mat. konf. Kyiv, 2017, pp. 190–193.
[Шиян Н.М. Гербарій Інституту ботаніки НАН
України за часів німецької окупації (1941–1943):
стан, функціонування та втрати. В зб.: XXII Все-
українська наукова конференція молодих істориків
науки, техніки і освіти та спеціалістів за темою
"Шляхи відродження науки України": мат. конф.
(м. Київ, 14 квітня 2017 р.). Київ, 2017, с. 190–193].
Shiyan N.M. Visnyk of the Lviv Nats. Univ. Ser. Biology,
2014, 65: 90–96. [Шиян Н.М. Історичні гербарні
колекції України та їх дослідження. Вісн. Львів. нац.
ун-ту. Сер. Біологія, 2014, 65: 90–96].
Soják J. Bemerkungen zur Gattung Truellum Houtt.
(Polygonaceae). Preslia, 1974, 46(2): 139–156.
Sokolovsky O.D. Zap. Kyiv. vet.-zootehn. inst., 1926, 1927,
4: 159–190. [Соколовський О.І. До характеристи-
ки флори Дніпровських плавнів. Зап. Київ. вет.-
зоотехн. ін-ту, 1926–1927, (4): 159–190].
Sokolovsky O.D. Ukr. Bot. J., 1926, 3: 42–44. [Соколо-
вський О.І. Кілька цікавих рослин Дніпровських
плавнів. Укр. бот. журн., 1926, 3: 42–44].
122 Ukr. Bot. J., 2018, 75(2)
Антоненко С.І., Шиян Н.М. Типіфікація назв таксонів
Polygonum (Polygonaceae), описаних з території України.
Укр. бот. журн., 2018, 75(2): 109–122.
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, Київ 01004, Україна
З території України описано понад 40 таксонів Pоlygo-
num s. l. видового та внутрішньовидового рангів. У статті
представлені результати типіфікації 21 з них, що описані
А.Л. Анджейовським, В.С.Й.Г. фон Бессером, Ф.А. Мар-
шаллом фон Біберштейном, Ф.Л. Грубером, М.В. Кло-
ковим, В.Л. Комаровим та О.І. Соколовським. Пошук
автентичних матеріалів досліджуваних таксонів з роду
Pоlygonum безпосередньо проводився в фондових колек-
ціях Національного гербарію України (KW), а також інших
гербаріях, серед яких: CWU, K, LE, LW та інші. Авторами
обрано лектотипи для Polygonum daphnophyllum Andrz.,
P. hypanicum Klokov, P. janatae Klokov, P. kotovii Klokov,
P. neglectum Besser, P. paniculatum Andrz., P. paniculatum
var. incanum Andrz., P. patulum M. Bieb., P. × pseudoincanum
Klokov, P. scythicum Klokov та неотипи для P. novoas-
canicum Klokov, P. paniculatum Andrz. var. rubens Andrz.
Загалом в публікації наведено інформацію про близько
80 оригінальних зразків різних категорій, зокрема: голо-
типів (3), ізотипів (8), лектотипів (10), ізолектотипів (8),
неотипів (2), ізонеотипів (1), пар- та ізопаратипів (20),
син- та ізосинтипів (12) та інші автентичні зразки. Для
кожного таксону, про який йдеться в публікації, наве-
дено наступні відомості: базіонім, основні синоніми,
інформація про тип за протологом, тип та інші виявле-
ні оригінальні матеріали різних категорій (голо-, лето-,
нео, син-, паратипи, тощо, за необхідності), їхні гербар-
ні штрих-коди та номенклатурна нотатка. Крім цього,
публікація містить скановані зображення усіх обраних
лектотипів та неотипів.
Ключові слова: Polygonum, Polygonaceae, типіфікація,
голотип, лектотип, неотип, синтип, паратип, гербарій
KW
Антоненко С.И., Шиян Н.Н. Типификация названий
таксонов Polygonum (Polygonaceae), описанных с
территории Украины. Укр. бот. журн., 2018, 75(2): 109–
122.
Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины
ул. Терещенковская, 2, Киев 01004, Украина
С территории Украины описано более 40 таксо-
нов Pоlygonum s. l. видового и внутривидового ран-
гов. В статье представлены результаты типификации
21 из них, описанных А.Л. Анджиевским, В.С.Й.Г.
фон Бессером, Ф.А. Маршаллом фон Биберштейном,
Ф.Л. Грубером, М.В. Клоковым, В.Л. Комаровым та
А.И. Соколовским. Поиск аутентичных материалов
исследованных таксонов рода Pоlygonum непосред-
ственно проводился в фондовых коллекциях Наци-
онального гербария Украины (KW), а также в других
гербариях, среди которых: CWU, K, LE, LW и др. Из-
браны лектотипы для Polygonum daphnophyllum Andrz.,
P. hypanicum Klokov, P. janatae Klokov, P. kotovii Klokov,
P. neglectum Besser, P. paniculatum Andrz., P. paniculatum
var. incanum Andrz., P. patulum M. Bieb., P. × pseudoincanum
Klokov, P. scythicum Klokov и неотипы для P. novoascanicum
Klokov, P. paniculatum Andrz. var. rubens Andrz. В целом, в
публикации приведены сведения об около 80 оригиналь-
ных образцах различных категорий, в частности: голоти-
пов (3), изотипов (8), лектотипов (10), изолектотипов
(8), неотипов (2), изонеотипов (1), пар- и изопаратипов
(20), син- и изосинтипов (12), а также другие автентич-
ные материалы. Для каждого таксона, о котором идет
речь в работе, приведена следующая информация: бази-
оним, основная синонимика, данные о типе по протоло-
гу, тип и другой обнаруженный оригинальный материал
разных категорий (голо-, лето-, нео, син-, паратипы и
др., по необходимости), их гербарные штрих-коды и но-
менклатурное примечание. Кроме этого, в работе при-
ведены сканированные изображения всех избранных
лектотипов та неотипов.
Ключевые слова: Polygonum, Polygonaceae, типификация,
голотип, лектотип, неотип, синтип, паратип, гербарий
KW
e1
Electronic Supplement to: Antonenko & Shyian. Typification of the names of taxa of Polygonum... Ukr. Bot. J., 2018, 75(2): 109–122.
Рис. E1. Голотип Polygonum andrzejowskianum Klokov (KW000033497)
Fig. E1. Holotype of Polygonum andrzejowskianum Klokov (KW000033497)
e2
Electronic Supplement to: Antonenko & Shyian. Typification of the names of taxa of Polygonum... Ukr. Bot. J., 2018, 75(2): 109–122.
Рис. E2. Лектотип Polygonum daphnophyllum Andrz. (KW000126903)
Fig. E2. Lectotype of Polygonum daphnophyllum Andrz. (KW000126903)
e3
Electronic Supplement to: Antonenko & Shyian. Typification of the names of taxa of Polygonum... Ukr. Bot. J., 2018, 75(2): 109–122.
Рис. E3. Лектотип Polygonum hypanicum Klokov (KW000126843)
Fig. E3. Lectotype of Polygonum hypanicum Klokov (KW000126843)
e4
Electronic Supplement to: Antonenko & Shyian. Typification of the names of taxa of Polygonum... Ukr. Bot. J., 2018, 75(2): 109–122.
Рис. E4. Лектотип Polygonum janatae Klokov (KW000033500)
Fig. E4. Lectotype of Polygonum janatae Klokov (KW000033500)
e5
Electronic Supplement to: Antonenko & Shyian. Typification of the names of taxa of Polygonum... Ukr. Bot. J., 2018, 75(2): 109–122.
Рис. E5. Лектотип Polygonum kotovii Klokov (KW000033508)
Fig. E5. Lectotype of Polygonum kotovii Klokov (KW000033508)
e6
Electronic Supplement to: Antonenko & Shyian. Typification of the names of taxa of Polygonum... Ukr. Bot. J., 2018, 75(2): 109–122.
Рис. E6. Лектотип Polygonum neglectum Besser (KW000091556)
Fig. E6. Lectotype of Polygonum neglectum Besser (KW000091556)
e7
Electronic Supplement to: Antonenko & Shyian. Typification of the names of taxa of Polygonum... Ukr. Bot. J., 2018, 75(2): 109–122.
Рис. E7. Лектотип Polygonum paniculatum Andrz. (KW001002854)
Fig. E7. Lectotype of Polygonum paniculatum Andrz. (KW001002854)
e8
Electronic Supplement to: Antonenko & Shyian. Typification of the names of taxa of Polygonum... Ukr. Bot. J., 2018, 75(2): 109–122.
Рис. E8. Лектотип Polygonum paniculatum Andrz. β [var.] rubens Andrz. (KW001002862)
Fig. E8. Lectotype of Polygonum paniculatum Andrz. β [var.] rubens Andrz. (KW001002862)
e9
Electronic Supplement to: Antonenko & Shyian. Typification of the names of taxa of Polygonum... Ukr. Bot. J., 2018, 75(2): 109–122.
Рис. E9. Лектотип Polygonum paniculatum Andrz. γ [var.] incanum Andrz. (KW001002865)
Fig. E9. Lectotype of Polygonum paniculatum Andrz. γ [var.] incanum Andrz. (KW001002865)
e10
Electronic Supplement to: Antonenko & Shyian. Typification of the names of taxa of Polygonum... Ukr. Bot. J., 2018, 75(2): 109–122.
Рис. E10. Голотип Polygonum saporoviense Klokov (KW000033514)
Fig. E10. Holotype of Polygonum saporoviense Klokov (KW000033514)
e11
Electronic Supplement to: Antonenko & Shyian. Typification of the names of taxa of Polygonum... Ukr. Bot. J., 2018, 75(2): 109–122.
Рис. E11. Лектотип Polygonum scythicum Klokov (KW000033513)
Fig. E11. Lectotype of Polygonum scythicum Klokov (KW000033513)
|