Конспект родини Fabaceae у флорі України. I. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae)

Конспект родини Fabaceae у флорі України. I. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae)

Пропонована стаття є першою частиною номенклатурного огляду представників родини Fabaceae у флорі України. При опрацюванні Fabaceae Lindl. для нового видання "Флора України" критично переглянуто таксономічний склад бобових. За оновленими даними, нині в Україні нараховується 69 родів і 379...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Федорончук, М.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2018
Назва видання:Український ботанічний журнал
Теми:
Систематика, флористика, географія рослин
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176571
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Конспект родини Fabaceae у флорі України. I. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae) / М.М. Федорончук // Український ботанічний журнал. — 2018. — Т. 75, № 3. — С. 238-247. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-176571
record_format dspace
spelling irk-123456789-1765712021-02-06T01:26:30Z Конспект родини Fabaceae у флорі України. I. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae) Федорончук, М.М. Систематика, флористика, географія рослин Пропонована стаття є першою частиною номенклатурного огляду представників родини Fabaceae у флорі України. При опрацюванні Fabaceae Lindl. для нового видання "Флора України" критично переглянуто таксономічний склад бобових. За оновленими даними, нині в Україні нараховується 69 родів і 379 видів бобових (разом із найбільш часто культивованими та здичавілими з культури); всього природних видів і тих, що культивуються в садах і парках країни – близько 430. В обробці Fabaceae України ми з прагматичних міркувань дотримуємося традиційного поділу родини на три підродини (Caesalpinioideae DC., Mimosoideae DC. та Faboideae), але з новим трактуванням обсягу триб та родів, з урахуванням нових даних морфологічних та молекулярно-філогенетичних досліджень. У статті наведено конспект підродин Caesalpinioideae і Mimosoideae, а також частини триб підродини Faboideae, з номенклатурними цитатами, наведенням типів таксонів та основною синонімікою. Предлагаемая статья – первая из серии публикаций, в которых будет приведена система семейства Fabaceae флоры Украины. При обработке Fabaceae Lindl. для нового издания "Флора Украины" критически пересмотрен таксономический состав семейства бобовых. По обновлённым данным, в Украине насчитывается 69 родов и 379 видов бобовых (вместе с наиболее часто культивируемыми и одичавшими из культуры); всего природных видов и тех, что культивируются в садах и парках – около 430. При обработке Fabaceae України мы из прагматических соображений придерживаемся традиционного разделения семейства на три подсемейства (Caesalpinioideae DC., Mimosoideae DC. и Faboideae), однако с новой трактовкой объема триб и родов, с учетом новых данных морфологических и молекулярно-филогенетических исследований. В статье приведен конспект подсемейств Caesalpinioideae и Mimosoideae, а также части триб подсемейства Faboideae, с номенклатурными цитатами, приведением типов таксонов и основной синонимикой. The article is the first part of a nomenclatural synopsis of the family Fabaceae in the flora of Ukraine. In the process of preparation of the monographic treatment of the family for the Flora of Ukraine series, the taxonomic composition of the family in Ukraine has been revised. According to updated information, Fabaceae is represented in Ukraine by 379 species (including widely cultivated and escaped ones) belonging to 69 genera, or up to 430 species, with those registered as cultivated in gardens and parks. In this treatment, the traditional subdivision of Fabaceae into three subfamilies (Caesalpinioideae DC., Mimosoideae DC. , and Faboideae) is accepted for pragmatic considerations, but with new circumscriptions of tribes and genera following new morphological and molecular phylogenetic data. A synopsis of representatives of subfamilies Caesalpinioideae and Mimosoideae, plus some (early-branching) tribes of Faboideae, is provided, with nomenclatural citations, types, and main synonyms. 2018 Article Конспект родини Fabaceae у флорі України. I. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae) / М.М. Федорончук // Український ботанічний журнал. — 2018. — Т. 75, № 3. — С. 238-247. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 0372-4123 DOI: https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.03.238 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176571 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Систематика, флористика, географія рослин
Систематика, флористика, географія рослин
spellingShingle Систематика, флористика, географія рослин
Систематика, флористика, географія рослин
Федорончук, М.М.
Конспект родини Fabaceae у флорі України. I. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae)
Український ботанічний журнал
description Пропонована стаття є першою частиною номенклатурного огляду представників родини Fabaceae у флорі України. При опрацюванні Fabaceae Lindl. для нового видання "Флора України" критично переглянуто таксономічний склад бобових. За оновленими даними, нині в Україні нараховується 69 родів і 379 видів бобових (разом із найбільш часто культивованими та здичавілими з культури); всього природних видів і тих, що культивуються в садах і парках країни – близько 430. В обробці Fabaceae України ми з прагматичних міркувань дотримуємося традиційного поділу родини на три підродини (Caesalpinioideae DC., Mimosoideae DC. та Faboideae), але з новим трактуванням обсягу триб та родів, з урахуванням нових даних морфологічних та молекулярно-філогенетичних досліджень. У статті наведено конспект підродин Caesalpinioideae і Mimosoideae, а також частини триб підродини Faboideae, з номенклатурними цитатами, наведенням типів таксонів та основною синонімікою.
format Article
author Федорончук, М.М.
author_facet Федорончук, М.М.
author_sort Федорончук, М.М.
title Конспект родини Fabaceae у флорі України. I. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae)
title_short Конспект родини Fabaceae у флорі України. I. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae)
title_full Конспект родини Fabaceae у флорі України. I. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae)
title_fullStr Конспект родини Fabaceae у флорі України. I. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae)
title_full_unstemmed Конспект родини Fabaceae у флорі України. I. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae)
title_sort конспект родини fabaceae у флорі україни. i. підродини caesalpinioideae, mimosoideae, faboideae (триби sophoreae, tephrosieae, robinieae, desmodieae, phaseoleae, psoraleae, amorpheae, aeschynomeneae)
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2018
topic_facet Систематика, флористика, географія рослин
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176571
citation_txt Конспект родини Fabaceae у флорі України. I. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae) / М.М. Федорончук // Український ботанічний журнал. — 2018. — Т. 75, № 3. — С. 238-247. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT fedorončukmm konspektrodinifabaceaeufloríukraíniipídrodinicaesalpinioideaemimosoideaefaboideaetribisophoreaetephrosieaerobinieaedesmodieaephaseoleaepsoraleaeamorpheaeaeschynomeneae
first_indexed 2025-07-15T14:23:53Z
last_indexed 2025-07-15T14:23:53Z
_version_ 1837723218362761216
fulltext 238 Ukr. Bot. J., 2018, 75(3) Вступ Fabaceae Lindl. – одна з найчисельніших серед квіткових рослин родина, яка охоплює понад 730 родів і близько 19 400 видів (Lewis et al., 2005; за іншими оцінками – 766 родів та 19 580 видів: Stevens, 2017 [2001–onwards]), поширених на всіх континентах Земної кулі (крім Антарктиди) і майже в усіх природно-кліматичних зонах. За деякими оцінками, родина включає більше 9% видів усіх справжніх дводольних (Magallón, Sanderson, 2001, Stevens, 2017 [2001–onwards]) і поступається за кількістю видів лише родинам Asteraceae та Orchidaceae. За нашими даними, нині в Україні з родини Fabaceae s. l. нараховується 69 родів і 379 видів (разом із найчастіше культивованими та здичавілими з культури; всього в Україні природних видів і тих, що культивуються в садах і парках – близько 430 видів). Викопні рештки представників бобових наводяться з крейдового періоду, але основна диверсифікація цієї групи датується початком третинного періоду, приблизно 60–50 млн років тому. Оцінка віку клади бобових за допомогою методів "молекулярного годинника" вказує на час їх виникнення приблизно 79–74 млн років тому, з диверсифікацією основних клад 68–56 млн років тому. За попередніми даними, вік Faboideae, як однієї з підродин Fabaceae, оцінюється від 45–50 млн років (Doyle, Luckow, 2003) до 58 млн років (Wikström et al., 2001). Детальніше різні погляди на вік та час виникнення базальних та верхівкових груп Fabaceae наведені в оглядових роботах (див. посилання у Stevens, 2017 [2001–onwards]). Родина Fabaceae є типовою для порядку Fabales (Ст. 10.7 Міжнародного кодексу номенклатури водоростей, грибів та рослин: McNeill et al., 2012). У більшості сучасних систем квіткових рослин (Takhtajan, 1997; APG IV, 2016; Stevens, 2017 [2001–onwards]) порядок Fabales розглядається як сестринський до клади, що включає порядки Rosales, Cucurbitales та Fagales, або принаймні як близький до порядку Rosales. За сучасними даними, порядок Fabales включає 4 родини: Polygalaceae Hoffmannsegg & Link, Surianaceae Arnott, Quillajaceae D. Don та Fabaceae (Doyle et al., 2000; Doyle, Luckow, 2003; Ravi et al., 2007; Wojciechowski, 2003; Wojciechowski et al., 2004; APG IV, 2016). © М.М. ФЕДОРОНЧУК, 2018 https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.03.238 Конспект родини Fabaceae у флорі України. I. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae) Микола М. ФЕДОРОНЧУК Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, Київ 01004, Україна Fedoronchuk M.M. A synopsis of the family Fabaceae in the flora of Ukraine. I. Subfamilies Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (tribes Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, and Aeschynomeneae). Ukr. Bot. J., 2018, 75(3): 238–247. M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine 2 Tereshchenkivska Str., Kyiv 01004, Ukraine Abstract. The article is the first part of a nomenclatural synopsis of the family Fabaceae in the flora of Ukraine. In the process of preparation of the monographic treatment of the family for the Flora of Ukraine series, the taxonomic composition of the family in Ukraine has been revised. According to updated information, Fabaceae is represented in Ukraine by 379 species (including widely cultivated and escaped ones) belonging to 69 genera, or up to 430 species, with those registered as cultivated in gardens and parks. In this treatment, the traditional subdivision of Fabaceae into three subfamilies (Caesalpinioideae DC., Mimosoideae DC. , and Faboideae) is accepted for pragmatic considerations, but with new circumscriptions of tribes and genera following new morphological and molecular phylogenetic data. A synopsis of representatives of subfamilies Caesalpinioideae and Mimosoideae, plus some (early-branching) tribes of Faboideae, is provided, with nomenclatural citations, types, and main synonyms. Keywords: Fabaceae, Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae, system, phylogeny, nomenclature, Ukraine 239Укр. бот. журн., 2018, 75(3) FABACEAE Lindl. 1836, in Edwards's Bot. Reg. 22: ad t. 1845. ("Leguminosae, or Fabaceae"), nom. cons. et nom. alt.: Leguminosae vel Papilionaceae. = Leguminosae Juss. 1789, Gen. Pl.: 345, nom. cons. et nom. altern. = Papilionaceae Giseke, 1792, Prael. Ord. Nat. Pl.: 415, nom. cons. et nom. altern. Typus: Faba Mill. Примітка. Назва родини Fabaceae Рейхенбахом (Reichenbach, 1828–1829, Consp. Regni Veg.: 149) не була валідно опублікована; її валідизував Ліндлі (l. c.) через посилання на опис у роботі Жюссьє (Juss., 1789, Gen. Pl.: 345, "Leguminosae") (Hoogland, Reveal, 2005). Згідно зі статтею 18.5 Міжнародного кодексу номенклатури (МКН) назва Fabaceae є альтернативною до назви Leguminosae. Якщо Papilionaceae приймати за окрему родину, а не за складову частину Fabaceae (= Leguminosae), то тоді Papilionaceae є законсервованою назвою по відношенню до Leguminosae (ст. 18.5 МКБН: McNeill et al., 2012). Коли ж Papilionaceae включати до родини Leguminosae (nom. alt., Fabaceae) у ранзі підродини, то тоді назва Papilionoideae є альтернативною до Faboideae, і в такому разі можуть використовуватися обидві підродинні назви (ст. 19.8 МКБН: McNeill et al., 2012). Subfamilia 1. CAESALPINIOIDEAE DC. 1825, Prodr. 2: 424, 473 ("Caesalpinieae"); Taub. 1891, in Engl. & Prantl, Pflanzenfam. 3, 3: 125. Typus: Caesalpinia L. Підродина включає 4 триби, від 120 до 180 родів і від 1500 до 3000 видів, що поширені переважно в тропічних та субтропічних областях Земної кулі. За новою системою (LPWG, 2017) підродина налічує 146–148 родів і близько 4 400 видів. В Україні всі представники цієї підродини поширені виключно в культурі, як декоративні рослини (сади, парки, вуличні насадження тощо). Примітка. Цезальпінієві – одна з найдавніших груп бобових, достовірно відома за викопними рештками з кінця крейди. Центрами видового різноманіття підродини в наш час є Південна Америка, тропічна Африка та Південно-Східна Азія. Систематика групи складна через відносну давність нині існуючих форм і знаходиться в стадії інтенсивної розробки. Tribus 1. CAESALPINIEAE Rchb. 1832, Fl. Germ. Excurs. 2(2): 544. Benth. 1840, in Hook. Journ. Bot. 1: 72. Typus: Сaesalpinia L. Genus 1. GYMNOCLADUS Lam. 1785, Encycl. Méth. Bot. 1: 733. Дерева без колючок, листки двічі парнопірчасті. Typus: Gymnocladus canadensis Lam., nom. illeg. (= Gymnocladus dioicus (L.) K. Koch). У більшості класичних систем родина бобових за будовою квітки та іншими ознаками поділялася на три підродини – Caesalpinioideae DC., Mimosoideae DC. та Faboideae, що бере початок ще від поглядів A.P. De Candolle (1825) (який навів ці три групи як "Caesalpineae", "Mimoseae", "Papilionatae") та G. Bentham, J.D. Hooker (1865). Деякі автори розглядали ці групи як самостійні родини (Caesalpiniaceae R. Br., Mimosaceae R. Br. та Fabaceae Lindl.). Представники перших двох підродин (у традиційному розумінні) поширені переважно в тропічній та субтропічній зонах Земної кулі, тоді як для підродини Faboideae характерне поширення переважно в помірній зоні, і лише деякі переважно деревні види зростають у тропіках. Раніше деякі автори вважали, що філогенетично наймолодшою є підродина Faboideae, але сучасні молекулярно-філогенетичні дані вказують на базальне положення триби Cercideae Bronn. (роди Bauhinia L., Cercis L. та ін.); далі послідовно відокремлюються декілька клад, що складають парафілетичну групу, яка відповідає підродині Caesalpinioideae DC. (у традиційному розумінні), та монофілетичні групи (клади) Mimosoideae і Faboideae (Käss, Wink, 1996; Doyle et al., 1997, 2000; Kajita et al., 2001; Wojciechowski et al., 2004; Lavin et al., 2005; McMahon et Sanderson, 2006; Bruneau et al., 2008; Cardoso et al., 2013; LPWG, 2013). За результатами недавніх молекулярних досліджень, які узагальнені Робочою групою з філогенії бобових (Legume Phylogeny Working Group (LPWG, 2017)), родину Fabaceae (Legumіnosae) розділено на шість монофілетичних підродин, які відповідають великим філогенетичним лініям (кладам), виділеним на основі аналізу нуклеотидних послідовностей пластидних і ядерних геномів (а також з урахуванням певних важливих морфологічних ознак): Сaesalpinoideae (включає також "мімозоїдну" кладу), Cercidoideae Legume Phylogeny Working Group (LPWG), Detarioideae Burmeist., Dialioideae LPWG, Duparquetioideae LPWG та Faboideae (Papilionoideae DC.). У запропонованій обробці бобових флори України ми поки що з прагматичних міркувань (оскільки у філогенетичній системі очікуються подальші зміни) дотримуємося традиційного поділу родини на три підродини (Caesalpinioideae, Mimosoideae та Faboideae), а роди розміщуємо переважно за системою А.Л. Тахтаджяна (1997, Takhtajan, 2009), але з новим трактуванням обсягу триб та родів, базуючись перш за все на нових даних, отриманих молекулярно-філогенетичними дослідженнями. 240 Ukr. Bot. J., 2018, 75(3) Genus 4. CERCIS L. 1753, Sp. Pl.: 374; id. 1754, Gen. Pl., ed. 5: 176. Невисокі листопадні дерева або кущі з несправжньопростими листками. Lectotypus: Cercis siliquastrum L. Невеликий за обсягом рід, що включає 6 видів, поширених у помірній зоні та частково субтропіках Північної півкулі. В Україні – два види, що культивуються як декоративні рослини, з яких Сercis siliquastrum L. інколи дичавіє на півдні. 1. Сercis siliquastrum L. 1753, Sp. Pl.: 374. – Lectotypus: "Löfling 275a, Herb. Linn. No. 524.1 (LINN)" [Polhill, 1993, in Jarvis et al. (eds), Regnum Veg., 127: 32]. 2. Сercis canadensis L. 1753, Sp. Pl.: 374. – Lectotypus: "Kalm, Herb. Linn. No. 524.2 (LINN)" [Reveal, 1997, in Turland & Jarvis (eds), Taxon, 46: 466]. Примітка. Крім вищенаведених таксонів, з підродини Caesalpinioideae (триба Cassieae Bronn) для флори України (околиці м. Одеса) як заносна рослина вказувалася Senna tora (L.) Roxb. (= Cassia tora L.). Subfamilia 2. MIMOSOIDEAE DC. 1825, Prodr. 2: 424 ("Mimoseae") Typus: Mimosa L. Підродина включає 5 триб, 55–60(–80?) родів та понад 3000 (за деякими оцінками – до 5000) видів, поширених у тропічних, субтропічних та помірно теплих регіонах світу, причому 2/ 3 з них входять до складу трьох великих родів: Acacia Mill. (як мінімум 700–800 майже виключно австралійських видів, за іншими оцінками – понад 1000!), Mimosa L. (400– 450) та Inga Mill. (350–400); далі йдуть Vachellia Wight & Arn. (161), Calliandra Benth. (150), Senegalia Raf. (85) та ін. Найпівнічніше заходять види роду Albizia Durazz. та один вид роду Prosopis L. Примітка. Центрами різноманіття мімозових є тропіки Центральної та Південної Америки, Африки, Азії та Австралії. Представники підродини широко представлені в сухих саванах та рідколіссях, а також у низинних тропічних лісах, особливо вздовж рік та озер, але переважно відсутні у горах. Вважають, що підродина мімозових більш спеціалізована, ніж цезальпінієві, і тісніше пов'язана з ними (фактично, філогенетично вкорінена серед цезальпінієвих у традиційному розумінні), ніж з представниками підродини бобових. В Україні успішно інтродуковано (у південній частині країни) лише один вид з підродини мімозових – Albizia julibrissin Durazz. (триба Ingeae Benth. & Hook. fil.). За результатами молекулярних досліджень (LPWG, 2017) підродина мімозових включена до складу підродини цезальпінієвих. Рід нараховує близько п'яти видів, один з них поширений у Північній Америці (G. dioicus (L.) K. Koch), інші – у Східній та Південно-Східній Азії; в Україні – один вид, що культивується. 1. Gymnocladus dioicus (L.) K. Koch, 1869, Dendrologie, 1: 5. – Neotypus: "U .S.A. Michigan: Ingham Co. East Lansing, 8 Jun 1978, Gillis 14675 (BM)" [Reveal, 1997, in Turland & Jarvis (eds), Taxon, 46: 470]. ≡ Guilandia dioica L. 1753, Sp. Pl.: 381. = Gymnocladus canadensis Lam. 1785, Encycl. Méth. Bot. 1: 733, nom. illeg. Genus 2. GLEDITSIA L. 1753, Sp. Pl.: 1056; id. 1754, Gen. Pl., ed. 5: 476. Дерева, переважно з міцними, часто розгалуженими колючками та парнопірчастими або двічі парнопірчастими листками. Lectotypus: Gleditsia triacanthos L. Рід нараховує близько 15 видів, які поширені переважно в субтропіках. Деякі види широко культивуються; в Україні культивується близько 10 видів, з яких один (Gleditsia triacanthos L.) подекуди дичавіє. 1. Gleditsia triacanthos L. 1753, Sp. Pl.: 1056. – Lectotypus: "Herb. Clifford: 489, Oidea (Caesalpinoides) 12, sheet A (BM000647669)" [Reveal, 1993, in Jarvis & al. (eds), Regnum Veg. 127: 49]. Genus 3. CAESALPINIA L. 1753, Sp. Pl.: 380; 1753; id. 1754, Sp. Pl., ed. 5: 178 ("Caesalpina"). Високі дерева з двічі парнопірчастими листками. Lectotypus: Caesalpinia brasiliensis L. Близько 100 видів, поширених в тропічних та субтропічних регіонах обох півкуль. У Північній Євразії (як і в Україні), культивується лише один вид – Caesalpinia gilliesii (Hook.) Wall. ex D. Dietr. 1. Сaesalpinia gilliesii (Hook.) Wall. ex D. Dietr. 1840, Syn. Pl. 2: 1495. – Описано з Південної Америки (Аргентина). ≡ Poinciana gilliesii Hook. 1829, in Hook., Bot. Misc. 1: 129, tab. 34. Tribus 2. CERCIDEAE Bronn, 1822, Form. Pl. Legumin.: ad Sect. 134, 131 ("Cerceae"). Typus: Cercis L. Триба включає 11 родів, з яких в Україні представлений рід Cercis L. (в культурі). Примітка. За морфологічною будовою триба Cercideae є досить своєрідною групою, яка не має аналогів серед інших бобових і бере початок, ймовірно, від якихось давніх палеобобових. Це підтверджується також молекулярними дослідженнями (LPWG, 2017), де триба Cercideae виділена в окрему монофілетичну підродину Cercidoideae (12 родів і близько 335 видів). 241Укр. бот. журн., 2018, 75(3) вільна, у видів роду Sophora всі 10 тичинок вільні або лише зрідка при основі зрослі. Genus 6. MAACKIA Maxim. ex Rupr. 1856, Bull. Phys.-Math. Acad. Sci. (Petersb.), 15: 143. Невисокі дерева або кущі з непарнопірчас- тоскладними листками з черговими листочками. Typus: Maackia amurensis Rupr. & Maxim. 6–8 видів, поширених у Східній та Південно- Східній Азії. Один вид зростає на сході Північної Євразії та інтродукований у Східну Європу; в Україні – один вид, що культивується. 1. Maackia amurensis Rupr. & Maxim. 1856, Bull. Phys.-Math. Acad. Sci. (Petersb.), 15: 128, 143. – Описано з Приамур'я (за протологом: "Am nördlichen Amur…"). ≡ Cladrastis amurensis (Rupr. & Maxim.) K. Koch, 1869, Dendrologie, 1: 7. Genus 7. CLADRASTIS Raf. 1824, Cincinnati Lit. Gaz. 1(8): 60. Невисокі листопадні дерева з непарнопірчас- тими листками з супротивними листочками. Typus: Cladrastis fragrans Raf. (= Cladrastis kentuckea (Dum.-Cours.) Rudd). 4–6 видів у Східній Азії та 1 вид у Північній Америці; в Україні – один вид, що культивується. 1. Cladrastis kentuckea (Dum.-Cours.) Rudd, 1971, Phytologia, 21, 5: 327. – Описано за культурним зразком, вирощеним або зібраним у штаті Кентуккі (США). ≡ Sophora kentuckea Dum.-Cours. 1811, Bot. Cult., ed 2, 6: 56. = Cladrastis lutea (F. Michx.) K. Koch, 1869, Dendrologie, 1: 6. = Virgilia lutea F. Michx. 1813, Hist. Arbr. Forest. 3: 266. = Cladrastis fragrans Raf. 1824, Cincinnati Lit. Gaz. 1(8): 60. Genus 8. SOPHORA L. 1753, Sp. Pl.: 379; id. 1754, Gen. Pl., ed. 5: 175. = Ammothamnus Bunge, 1848 (1847), Arb. Nuturf. ver. Riga: 213. = Cephalostigmaton (Yakovl.) Yakovl. 1970, Биол. науки, 12: 46. = Goebelia Bunge, 1872, in Boiss., Fl. Orient. 2: 628. = Patrinia Raf. 1819, J. Phys. Chim. Hist. Nat. Arts, 89: 97. = Styphnolobium Schott, 1830, Wiener Z. Kunst. 3: 844. = Vexibia Raf. 1825, Neogenyt.: 3. = Zanthyrsis Raf. 1838, New. Fl. N. Amer., 3: 84. Невисокі листопадні дерева або багаторічні трав'яні рослини з непарнопірчастими листками. Lectotypus: Sophora tomentosa L. Близько 80 видів, поширених на всіх континентах, крім Антарктиди. Центри різноманіття роду знаходяться в Євразії та в Північній Америці. В Україні – 4 види, з них один найбільш часто культивується, а один дикорослий. Tribus 1. INGEAE Benth. & Hook. fil. 1865, Gen. Pl. 1: 437, 464. Typus: Inga Mill. Примітка. Триба представлена найбільш еволюційно просунутими мімозовими, але її систематика ще не досить розроблена, оскільки існують різні погляди на обсяг родів. Це велика група бобових, яка бере початок, ймовірно, від триби Mimoseae, чи якихось давніх Acacieae. Genus 5. ALBIZIA Durazz. 1772, Magazz. Tosc. 3(4) (vol. 12): 10, 11, 13 Дерева з широкою кроною та двічі пірчасто- складними листками. Typus: Albizia julibrissin Durazz. Близько 150 видів, поширених в тропічних та субтропічних країнах обох півкуль; в Україні – два види, що культивуються, з яких найчастіше – A. julibrissin Durazz. 1. Albizia julibrissin Durazz. 1772, Mag. Tosc. 3(4): 13. – Описано за садовим екземпляром, що, ймовірно, походив з Туреччини. Subfamilia 3. FABOIDEAE. = Papilionoideae DC. 1825, Prodr. 2: 94. = Lotoideae Burnett, 1835, Outlines Bot.: 643 ("Lotidae"). Typus: Faba Mill. Підродина включає більше 30 триб, близько 460 родів і понад 12 тис. видів, поширених на всіх континентах Земної кулі (за даними Робочої групи з філогенії бобових – Legume Phylogeny Working Group (LPWG, 2017) триба налічує 503 роди і близько 14 000 видів) і є найчисельнішою підродиною в родині Fabaceae. В Україні – 64 роди і 373 види (природних і найбільш часто культивованих, які нерідко дичавіють). Примітка. Faboideae є найбільш еволюційно просунутою підродиною в родині бобових, яка стоїть досить далеко від мімозових і, ймовірно, бере початок від давніх малоспеціалізованих цезальпінієвих. На відміну від попередніх двох підродин, у Faboideae обсяги триб більшістю систематиків розглядаються значно вужче. Tribus 1. SOPHOREAE Spreng. ex DC. 1825, Prodr. 2: 94. Typus: Sophora L. Примітка. Триба Sophoreae є однією з найменш спеціалізованих в підродині Faboideae, і включає декілька морфологічно досить відмінних родів. Поліфілія триби нині підтверджується морфологічними і молекулярними даними (Doyle et al., 1997; Pennington et al., 2001; Wojciechowski et al., 2004). Місце триби в системі родини Fabaceae на сьогодні ще остаточно не з'ясоване. На відміну від всіх інших представників типової підродини бобових, у яких 9 тичинок зростаються в трубку, а одна 242 Ukr. Bot. J., 2018, 75(3) з найбільшим ендемічним різноманіттям у Північній Америці та Африці. За R.M. Polhill та M. Sousa (Polhill, Sousa, 1981) триба Robinieae є найближчою до тропічних триб Aeschynomeneae Hutch. і Millettieae Miq., поширених в тропіках Нового і Старого світу, відповідно. Перше всебічне монографічне опрацювання Robinieae, що базується на з'ясуванні філогенії всіх родів триби зробили M. Lavin та S.M. Sousa (Lavin, Sousa, 1995), в результаті чого було висунуто припущення, що найближчі родичі Robinieae, ймовірно, можуть бути серед родів Старого Світу в трибах Millettieae (роди Millettia, Wisteria) та Galegeae Bronn. Результати молекулярних досліджень, що базуються на аналізі хлоропластних нуклеотидних послідовностей matK (Hu et al., 2000; Wojciechowski et al., 2000) та фітохрому PHY (Lavin et al., 1998), показали, що найближчими родичами Robinieae є триба Loteae DC. s.l., представлена трав'яними формами в помірних широтах. Genus 10. ROBINIA L. 1753, Sp. Pl.: 722; id. 1754, Gen. Pl., ed. 5: 322. Дерева або кущі з непарнопірчастоскладними листками та видозміненими в колючки прилистками. Lectotypus: Robinia pseudoacacia L. До складу роду входить близько 20 видів (за іншими даними – 8 видів та 17 підвидів), які в природних умовах зростають в Північній Америці та Мексиці. Види широко поширені в культурі, переважно як декоративні рослини. В Україні культивується 4 види та один гібрид, з яких найпоширенішим є Robinia pseudoacacia L. Примітка. Результатами молекулярних досліджень, що базуються на аналізі пластидних послідовностей rbcL (Doyle et al., 1997), вперше було показано, що рід Robinia (триба Robiniae) є сестринським до триб Loteae і Coronilleae (нині трактуються як одна триба Loteae). Пізнішими дослідженнями ця спорідненість була підтверджена новими даними – аналізом пластидних (matK) та ядерних (nrDNA ITS) послідовностей (Hu et al., 2000). Зв'язок Robinia з трибою Loteae міг відбутися через рід Sesbania. Дивергенція цієї групи, ймовірно, відбувалася в тропічній Східній Азії, звідки види Robinia пізніше мігрували до Нового Світу, а представники Loteae – до помірних областей Євразії, що узгоджується з "бореотропічною" (Boreotropical) гіпотезою (Wojciechowski et al., 2000). 1. Robinia pseudoacacia L. 1753, Sp. Pl. 2: 722. – Lectotypus: "Herb. Clifford: 354, Robinia 1, sheet B (BM000646538)" [Barrie, 1993, in Jarvis & al. (eds), Regnum Veg. 127: 82)]. 2. Robinia viscosa Vent. 1800, Descr. Pl. Jard. Cels.: tab. 4. – Описано з Північної Америки, Аллеганські гори, США (за протологом: "sur les monts Allegans dans la Caroline méridionale"). 3. Robinia neomexicana A. Gray 1855, Mem. Amer. Acad. Arts n. s., 5: 314. – Описано з Мексики. 1. Sophora alopecuroides L. 1753, Sp. Pl.: 373. – Lectotypus: "Herb. Clifford: 156, Sophora 1 (BM000558711)" [Ma, 1997, in Turland & Jarvis (eds), Taxon 46: 480)]. ≡ Goebelia alopecuroides (L.) Bunge ex Boiss. 1872, Fl. Orient. 2: 628. ≡ Vexibia alopecuroides (L.) Jakovl. 1973, Науч. докл. высш. школы. Биол. науки, 12: 54. = Sophora prodanii E.S. Anderson, 1935, J. Arnold Arbor., 16: 76 cum ic. = S. alopecuroides L. var. glabrescens Transch., in herb. 2. Sophora japonica L. 1767, Mant. I: 68. – Описано з Японії (за протологом: "… in Japonia. Kleinhoff."). ≡ Styphnolobium japonicum (L.) Schott, 1830, Wiener Z. Kunst. 3: 844. Tribus 2. TEPHROSIEAE Hutch. 1964, Gen. Fl. Pl. 1: 385 ≡ Subtrib. Tephrosiinae Benth. & Hook. fil., 1865, Gen. Pl. 1: 444. ("Tephrosieae"). Typus: Tephrosia Pers., nom. cons. Genus 9. WISTERIA Nutt. 1818, Gen. N. Amer. Pl. 2: 115, nom. cons. Високі розгалужені листопадні кущі (ліани) з непарнопірчастими листками. Typus: Wisteria speciosa Nutt., nom. illeg. (= W. frutescens (L.) Poir.). Близько 10 видів, поширених у помірно теплих та субтропічних областях Східної Азії та Північної Америки; в Україні найчастіше культивується Wisteria sinensis (Sims) Seet. 1. Wisteria sinensis (Sims) Seet, 1826, Hort. Brit.: 121. – Описано за екземпляром, який вирощений у ботанічному саду поблизу Лондона з насіння, отриманого з Китаю (за протологом: "Park near Godstone in Surrey"). ≡ Glycine sinensis Sims, 1819, Bot. Mag. 46: tab. 2083. Tribus 3. ROBINIEAE Hutch. 1964, Gen. Flow. Pl. 1: 366 (incl. Sesbanieae (Rydb.) Hutch., 1964, l. c.: 401). Typus: Robinia L. Триба включає 12 родів і близько 100 видів, поширених в основному в тропіках Нового Світу і лише невелика кількість видів трапляється в Старому Світі, переважно у вологих та сезонно вологих тропіків і субтропіків; в Україні – 2 роди та 5 видів, що культивуються й дичавіють. Примітка. Раніше до триби Robinieae включали 18–22 роди і близько 130 видів, але нині розуміння обсягу триби зазнало суттєвих змін, і за новими даними (Lavin, Sousa, 1995) триба нараховує 12 родів, поширених переважно в Неотропіках та в теплих помірних широтах Північної Америки, і лише рід Sesbania Scop. є пантропічним, однак 243Укр. бот. журн., 2018, 75(3) Рід включає близько 20 видів, поширених у Східній та Південній Азії, на островах Тихого океану та в Африці; в Україні – один вид, що культивується. 1. Pueraria lobata (Willd.) Ohwi 1947, Bull. Nat. Sci. Mus. (Tokyo), 18: 16. – Описано з Південної Африки (ймовірно, помилково) (за протологом: "Cap. b. Spei"). ≡ Dolichos lobatus Willd. Sp. Pl. 3, 2: 1047. = D. hirsutus Thunb. 1794, Trans. Linn. Soc. (London), 2: 339. ≡ Pueraria hirsuta (Thunb.) Matsum. 1902, Bot. Mag. Tokyo, 16: 91. = P. thunbergiana Benth. 1867, J. Linn. Soc., 9: 122. Genus 14. GLYCINE Willd. 1802, Sp. Pl. 3, 2: 1053, nom. cons., non L. 1753, Sp. Pl.: 334. = Soja Moench, 1794, Methodus Pl.: 153. Однорічники з прямим, колінчасто зігнутим або витким стеблом і трійчастими листками. Lectotypus: Glycine clandestina Wendl. Близько 10 видів, поширених в Азії та Австралії, з яких – Glycine max (L.) Merr. широко відомий в культурі; в Україні – один вид, що культивується. 1. Glycine max (L.) Merr. 1917, Interpr. Herb. Amboin.: 274. – Lectotypus: "Herb. Linn. No. 899.9 (LINN)" [Nguyên Van Thuân, 1979 / Aubréville & Leroy (eds), Fl. Cambodge Laos Viêt-Nam, 17: 58]. ≡ Phaseolus max L. 1753, Sp. Pl.: 725. = Dolichos soja L. 1753, Sp. Pl.: 727. – Lectotypus: "Daidsu" in Kaempfer, Amoen. Exot. Fasc., 837, 838, 1712" [Verdcourt, 1997 / Turland & Jarvis (eds), Taxon, 46: 469]. = Soja hispida Moench, 1794, Methodus Pl.: 153. ≡ Glycine hispida (Moench) Maxim. 1873, Bull. Acad. Petersb. 18: 398. = G. soja auct. non Siebold & Zucc. [1846, Abh. Akad. Wiss. (München) 4, 2: 119]. Genus 15. LABLAB Adans. 1763, Famill. Plant. 2. Однорічні трав'яні рослини з виткими стеблами і трійчастими листками. Typus: Lablab purpureus (L.) Sweet. Монотипний рід, походить з тропічної Африки; рослини культивуються в багатьох країнах, зокрема і в Україні. 1. Lablab purpureus (L.) Sweet, 1826, Hort. Brit.: 481. – Lectotypus: "Phaseolus niger Lablab" in Alpino, 1640, De Plantis Aegypti, 74, 75" [Verdcourt, 1971 / Milne-Redhead & Polhill (eds), Fl. Trop. E. Africa, Leguminosae, 4: 696]. = Dolichos purpureus L. 1763, Sp. Pl., ed. 2, 2: 1021. ≡ Dolichos lablab L. 1753, Sp. Pl.: 725. = Lablab vulgaris Savi, 1821, Diss.: 19. Genus 16. VIGNA Savi, 1924, Savi Osserv. Phas.: 3. 4. Robinia hispida L. 1767, Mant. Pl. 1: 101. – Описано з Північної Америки, США (за протологом: "… in Carolina, Carthagena"). Genus 11. SESBANIA Adans. 1763, Fam. Pl. 2: 327, 604 (as "Sesban") nom. et orth. cons.; Scop. 1777, Introd. Hist. Nat.: 308. Невисокі дерева, кущі або багаторічні трав'яні рослини. Typus: Sesbania sesban (L.) Merrill (Aeschynomene sesban L.). Близько 50 видів, поширених у тропіках та субтропіках обох півкуль; в Україні – один вид, що культивується. 1. Sesbania herbacea (Mill.) McVaugh, 1987, Fl. Novo-Galiciana, 5: 695. – Описано з Центральної Америки ("West Indies" etc.). ≡ Emerus herbacea Mill. 1768, Gard. Dict., ed. 8. Emerus no. 3. = Darwinia exaltata Raf. 1817, Fl. Ludov.: 106. ≡ Sesban exaltatus (Raf.) Rydb. 1924, N. Amer. Fl. 24, 4: 204. ≡ Sesbania exaltata (Raf.) Cory, 1936, Rhodora, 38, 455: 406. Tribus 4. DESMODIEAE Hutch. 1964, Gen. Flow. Pl. 1: 477. ≡ Subtrib. Desmodiinae Benth. & Hook. fil., 1865, Gen. Pl. 1: 449. ("Desmodieae"). Typus: Desmodium Desv. nom. cons. Genus 12. LESPEDEZA Michx. 1803, Fl. Bor. Amer., 2: 70. Кущі або багаторічні трав'янисті рослини. Typus: Lespedeza procumbens Michx. Приблизно 40 видів з центрами різноманіття у Південній та Східній Азії, Північній Америці та Австралії; в Україні – один вид (в культурі). 1. Lespedeza bicolor Turcz. 1840, Bull. Soc. Nat. Moscou.13: 69. – Описано з берегів Амура (за протологом: "Ad fluvium Amur"). Tribus 5. PHASEOLEAE DC. 1825, Prodr. 2: 381. ≡ Subtrib. Phaseolinae Bronn, 1822, Form. Pl. Legum.: ad Sect. 134, 133 ("Phaseoleae") Typus: Phaseolus L. Триба включає близько 10 родів та понад 400 видів, більшість з яких поширені в субтропіках Африки та Південної Америки; у флорі України – 5 родів та 8 видів, що культивуються як харчові або декоративні рослини. Genus 13. PUERARIA DC. 1825, Prodr. 2: 240. Дерева або трав'яні ліани з великими трійчастими листками. Typus: Pueraria tuberosa DC. 244 Ukr. Bot. J., 2018, 75(3) даних послідовностей ДНК (nrDNA ITS/5.8 S ITS) і морфологічних ознак (Delgado-Salinas et al., 1999). 1. Phaseolus vulgaris L. 1753, Sp. Pl.: 723. – Lectotypus: "Herb. Linn. No. 899.1 (LINN)" [Verdcourt, 1971, in Milne-Redhead & Polhill (eds), Fl. Trop. E. Africa, Leguminosae, 4: 614]. 2. Phaseolus acutifolius A. Gray, 1852, Smithsonian Contr. Knowl. 3(5): 43 [Pl. Wrightianae, 1: 43]. – Описано з південно-західних штатів Північної Америки (за протологом: "Mountain valley, thirty miles east of Paso"). 3. Phaseolus coccineus L. 1753, Sp. Pl.: 724. – Lectotypus: "Herb. Linn. No. 899.2 (LINN)" [Westphal, 1974, Pulses Ethiopia, Taxon. Agric. Signif.: 139]. Tribus 6. PSORALEEAE Benth. 1859, in C.F. von Martius, S. Endlicher & I. Urban, Fl. Bras. 15(1): 3–4, 31–34. ("Psoraleae"). ≡ Subtrib. Psoraleinae (Lowe) A. Gray, 1863, Manual, ed. 4: 89 ("Psoralieae") Typus: Psoralea L. Триба включає 6 родів, з яких в Україні (Гірський Крим) представлений один рід. Genus 18. BITUMINARIA Heist. ex Fabr. 1759, Enum. [Fabr.]: 165. ≡ Psoralea L. 1754 Gen. Pl.ed. 5: 336. Багаторічні трав'яні рослини з трійчастими листками, покритими крапковими залозками. Typus: Psoralea bituminosa L. Оліготипний рід з двома видами – ендеміками Середземномор'я; в Україні (Крим) – 1 вид. 1. Bituminaria bituminosa (L.) Stirton, 1981, Bothalia, 13: 318. – Lectotypus: "Herb. Linn. No. 928.19 (LINN)" [Jafri, 1980, in Jafri & El-Gadi (eds.), Fl. Libya, 86: 39]. ≡ Psoralea bituminosa L. 1753, Sp. Pl.: 763. Tribus 7. AMORPHEAE Boriss. 1964, Новости сист. высш. раст.: 224. ≡ Subtrib. Amorphinae Baill. 1872, in M.A. Hartog [trans.], Nat. Hist. Pl. 2: 206 ("Amorpheae") (descr. Engl.). Typus: Amorpha L. Genus 19. AMORPHA L. 1753, Sp. Pl.: 713; id. Gen. Pl., ed. 5: 319. Кущі з непарнопірчастоскладними листками, покритими крапковими залозками і простими притиснутими волосками. Lectotypus: Amorpha fruticosa L. Рід нараховує близько 15 видів, які поширені по всій Північній Америці від півдня Канади до півночі Мексики, а також більше 70 підвидів, Однорічники, рідше трав'яні багаторічники з виткими або сланкими, рідше прямостоячими стеблами та трійчастими листками. Typus: Vigna glabra Savi, nom. illegt. (Dolichos luteolus Jacq.). Близько 150 видів, поширених в тропіках Старого Світу, переважно в Африці, декілька видів відомі також з Південної Америки; в Україні – два види. Примітка. Види Vigna дуже близькі до видів роду Phaseolus і відрізняються переважно симетричними квітками. 1. Vigna unguiculata (L.) Walp. 1842, Repert. Bot. Syst. 1: 779. – Neotypus: "Westphal 8682 (WAG)" [Westphal, 1974 / Pulses Ethiopia, Taxon. Agric. Signif.: 213]. ≡ Dolichos unguiculatus L. 1753, Sp. Pl.: 725. = D. sinensis L. 1756, Cent. Pl.: 28. – Lectotypus: "Dolichus Sinensis" in Rumphius, Herb. Amboin., 5: 375, t. 134, 1747 [Merrill, 1917, Interpret. Herb. Amboin.: 284]. ≡ Vigna sinensis (L.) Savi ex Haussk. 1844, Cat. Hort. Bogor.: 279. 2. Vigna radiata (L.) Wilchek, 1954, Fl. Congo Belge, 6: 386. – Lectotypus: "Phaseolus Zeylanicus siliquis radiat. Digestis" in Dillenius, Hort. Eltham., 2: 315, t. 235, f. 304, 1732" [Verdcourt, 1971, in Milne-Redhead & Polhill (eds.), Fl. Trop. E. Africa, Leguminosae, 4: 655]. ≡ Phaseolus radiatus L. 1753, Sp. Pl., 2: 725. = P. aureus Roxb. [1814, Hort. Beng.: 55, nom. nud.] 1832, Fl. Ind. 3: 297. Genus 17. PHASEOLUS L. 1753, Sp. Pl.: 723; id. 1754, Gen. Pl., ed. 5: 323. Одно- або багаторічні трав'яні рослини з виткими, прямостоячими або лежачими стеблами і трійчастими листками. Lectotypus: Phaseolus vulgaris L. Понад 150 видів, поширених переважно в тропічній Азії і тропічній Америці, з них близько 20 видів вирощується, серед яких 5–6 відомі лише в культурі; в Україні – три види, що культивуються. Примітка. Перше окультурення видів роду Phaseolus відбулося в Мексиці та в Андах Південної Америки (Gepts, 1998; Delgado-Salinas et al., 1999; Gepts et al., 1999). Має важливе економічне значення. Нині рід всебічно вивчається як в агрономічному, так і в молекулярно- філогенетичному та таксономічному аспектах (Broughton et al., 2003; Gonzălez-Mejía et al., 2005; Delgado- Salinas et al., 2006). Однак, результати таксономічних досліджень, що базуються на морфологічних ознаках, не завжди узгоджуються з молекулярно-філогенетичними. Зокрема, дещо суперечливі класифікації були отримані в об'єднаному філогенетичному аналізі, з використання 245Укр. бот. журн., 2018, 75(3) Broughton W.J., Hernández G., Blair M., Beebe S., Gepts P., Vanderleyden J. Beans (Phaseolus spp.) – model food legumes. Plant Soil, 2003, 252: 55–128. Bruneau A., Mercure M., Lewis G.P., Herendeen P.S. Phylogenetic patterns and diversification in the caesalpinioid legumes. Botany (Canada), 2008, 86: 697– 718. https://doi.org/10.1139/B08-058 Candolle A. de. Prodromus systematis naturalis regni vegetabilis, vol. 2. Parisiis [Paris]: Sumptibus Sociorum Treuttel et Würtz, 1825. https://doi.org/10.5962/bhl. title.286 Cardoso D., Pennington R.T., Queiroz L.P. de, Boatwright J.S., Van Wyk B.-E., Wojciechowski M.F., Lavin M. Reconstructing the deep-branching relationships of the papilionoid legumes. S. African J. Bot., 2013, 89: 58–75. https://doi.org/10.1016/j. sajb.2013.05.001 Doyle J.J., Luckow M.A. The Rest of the Iceberg. Legume diversity and evolution in a phylogenetic context. Plant Physiology, 2003, 131: 900–910. Delgado-Salinas A., Bibler R., Lavin M. Phylogeny of the genus Phaseolus (Leguminosae): A recent diversification in an ancient landscape. Syst. Bot., 2006, 31(4): 779–791. Delgado-Salinas A., Turley T., Richman A., Lavin M. Phylogenetic analysis of the cultivated and species of Phaseolus (Fabaceae). Syst. Bot., 1999, 23: 438–460. Doyle J.J, Chappill J.A., Bailey C.D., Kajita T. Towards a comprehensive phylogeny of legumes: evidence from rbcL sequences and nonmolecular data. In: Advances in Legume Systematics. Eds P. Herendeen, A. Bruneau. Part 9. Kew, UK: Royal Botanic Garden, 2000, pp. 1–20. Doyle J.J., Doyle J.L., Ballaenger A., Dickson E.E., Kajita T., Ohashi H.A. Phylogeny of the chloroplast gene rbcL in the Leguminosae: taxonomic correlations and insights into the evolution of nodulation. Amer. J. Bot., 1997, 84: 541–554. Gepts P. Origin and evolution of common bean: past events and recent trends. HortScience, 1998, 33: 1124–1130. Gepts P., Papa R., Coulibaly S., Gonzălez-Mejía A., Pasquet R. Wild legume diversity and domestication – Insights from molecular methods. In: Wild legumes. Proceedings of the 7th MAFF International Workshop on Genetic Resources. Ed. D. Vaughan. Tsukuba, Japan: National Institute of Agrobiological Resources, 1999, pp. 19–31. Gonzălez-Mejía A., Wong A., Delgado-Salinas A., Papa R., Gepts P. Assessment of Inter Simple Sequence Repeat Markers to differentiate sympatric wild and domesticated populations of common bean (Phaseolus vulgaris L.). Crop Science, 2005, 45: 606–615. Hu J.-M., Lavin M., Wojciechowski M., Sanderson M.J. Phylogenetic systematics of the tribe Millettieae (Leguminosae) based on chloroplast trnK/matK sequences and its implications for evolutionary patterns in Papilionoideae. Amer. J. Bot., 2000, 87: 418–430. Kajita T., Ohashi H., Tateishi Y., Bailey C.D., Doyle J.J. rbcL and legume phylogeny, with particular reference to Phaseoleae, Millettieae, and allies. Syst. Bot., 2001, 26: 515–536. різновидів, форм та культиварів; деякі з них широко культивуються в помірно теплих областях північної півкулі. В Україні культивується більше 10 видів, з яких найпоширенішими є Amorpha californica Nutt., A. canescens Nutt., А. herbacea Walter, А. glabra Poir., A. fruticosa L. Останній є інвазійно небезпечним видом, що інтенсивно розселяється в природні ценози. 1. Amorpha fruticosa L. 1753, Sp. Pl. 2: 713. – Lectotypus: "Amorpha in Linnaeus, Hort. Cliff., 353, t. 19, 1738, [Herb. Clifford: 353, Amorpha 1 (BM)]" [Stearn, 1957 // Introd. Linnaeus’ Sp. Pl. (Ray Soc. ed.): 47]. Tribus 8. AESCHYNOMENEAE Hutch. 1964, Gen. Fl. Pl. 1: 470. ≡ Subtrib. Aeschynomeninae Benth. & Hook. fil., 1865, Gen. Pl. 1: 448 "Aeschinomeneae" Typus: Aeschyinomene L. Триба включає декілька родів (кількість дискусійна) й понад 50 видів, поширених у Південній Америці, з тропічним та субтропічним кліматом. Genus 20. ARACHIS L. 1753, Sp. Pl.: 741; id. 1754, Gen. Pl., ed. 5: 329. Однорічні трав'яні рослини з листками з двома парами листочків; зав'язь після цвітіння заглиблюється в ґрунт, де відбувається дозрівання плодів. Рід включає близько 10 видів, поширених у Південній Америці, в Україні – один вид (Arachis hypogaea L.), який культивується переважно на півдні країни. Lectotypus: Arachis hypogaea L. 1. Arachis hypogaea L. 1753, Sp. Pl.: 741. – Lectotypus: "Herb. Clifford: 353, Arachis 2 (BM000646534)" [Krapovickas & Gregory, 1994, Bonplandia, 8: 148]. Подяка Автор висловлює щиру подяку чл.-кор. НАН України С.Л. Мосякіну (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ) за консультації та цінні поради при підготовці статті до друку. СПИСОК ПОСИЛАНЬ APG IV (Angiosperm Phylogeny Group). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG IV. Bot. J. Linnean Soc., 2016, 181(1): 1–20. https://doi:10.1111/boj.12385 https://doi.org/10.1139/B08-058 https://doi.org/10.5962/bhl.title.286 https://doi.org/10.5962/bhl.title.286 https://doi.org/10.1016/j.sajb.2013.05.001 https://doi.org/10.1016/j.sajb.2013.05.001 246 Ukr. Bot. J., 2018, 75(3) Pennington R.T., Lavin M., Ireland H., Klitgaard B., Preston J., Hu J.-M. Phylogenetic relationships of basal papilionoid legumes based upon sequences of the chloroplast intron trnL. Syst. Bot., 2001, 26: 537–556. Polhill R.M., Sousa M. Robinieae. In: Advances in legume systematics. Eds R.M. Polhill, P.H. Raven. Kew, UK: Royal Botanic Gardens, 1981, pp. 283–288. Ravi V., Khurana J.P., Tyagi A.K., Khurana P. Rosales sister to Fabales: Towards resolving the rosid puzzle. Molec. Phylogen. Evol., 2007, 44: 488–493. Stevens P.F. (2001–onwards). Angiosperm Phylogeny Website, available at http://www.mobot.org/MOBOT/ research/APweb/ Takhtajan A. Diversity and classification of flowering plants. New York: Columbia Univ. Press, 1997, 663 pp. Wikström N., Savolainen V., Chase M.W. Evolution of the angiosperms: сalibrating the family tree. Proc. R. Soc. Lond. Ser. B, 2001, 268: 2211–2220. Wojciechowski M.F. Reconstructing the phylogeny of legumes (Leguminosae): an early 21st century perspective. In: Advances in legume systematics. Part 10. Higher level systematics. Eds B.B. Klitgaard, A. Bruneau. Kew, UK: Royal Botanic Gardens, 2003, pp. 5–35. Wojciechowski M.F., Lavin M., Sanderson M.J. A phylogeny of legumes (Leguminosae) based on analysis of the plastid matK gene resolves many well-supported subclades within the family. Amer. J. Bot., 2004, 91(11): 1846–1862. Wojciechowski M.F., Sanderson M.J., Steele K.P., Liston A. Molecular phylogeny of the "temperate herbaceous tribes" of papilionoid legumes: a supertree approach. In: Advances in legume systematics. Part 9. Eds P.S. He- rendeen, A. Bruneau. Kew, UK: Royal Botanic Gardens, 2000, pp. 277–298. Рекомендує до друку Надійшла 12.03.2018 Я.П. Дідух Käss E., Wink M. Molecular evolution of the Leguminosae: Phylogeny of the three subfamilies based on rbcL- sequences. Biochem. Syst. Ecol., 1996, 24: 365–378. Lavin M., Eshbaugh E., Hu J.-M., Mathews S., Shar- rock R.A. Monophyletic subgroups of the tribe Millettieae (Leguminosae) as revealed by phytochrome nucleotide sequence data. Amer. J. Bot., 1998, 85: 412–433. Lavin M., Herendeen P.S., Wojciechowski M.F. Evolu- tionary rates analysis of Leguminosae implicates a rapid diversification of lineages during the Tertiary. Syst. Biol., 2005, 54: 575–594. https://doi. org/10.1080/10635150590947131 Lavin M., Sousa M.S. Phylogenetic systematics and biogeography of the tribe Robinieae. Syst. Bot. Monographs, 1995, 45: 1–165. Lewis G., Schrire B., Mackinder B., Lock M. (eds). Legumes of the world. Kew, UK: Royal Botanic Gardens, 2005. LPWG [Legume Phylogeny Working Group]. Legume phylogeny and classification in the 21st century: Progress, prospects and lessons for other species-rich clades. Taxon, 2013, 62: 217–248. https://doi.org/10.12705/622.8 LPWG [Legume Phylogeny Working Group]. A new subfamily classification of the Leguminosae based on a taxonomically comprehensive phylogeny. Taxon, 2017, 66(1): 44–77. McMahon M.M., Sanderson M.J. Phylogenetic supermatrix analysis of GenBank sequences from 2228 papilionoid legumes. Syst. Biol., 2006, 55: 818–836. https://doi. org/10.1080/10635150600999150 Magallón S.A., Sanderson M.J. Angiosperm divergence times: The effect of genes, codon positions, and time constraints. Evolution, 2005, 59: 1653–1670. http://www.mobot.org/MOBOT/research/APweb/ http://www.mobot.org/MOBOT/research/APweb/ https://doi.org/10.1080/10635150600999150 https://doi.org/10.1080/10635150600999150 247Укр. бот. журн., 2018, 75(3) Федорончук Н.Н. Конспект системы Fabaceae во флоре Украины. І. Подсемейства Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (трибы: Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae). Укр. бот. журн., 2018, 75(3): 238–247. Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины ул. Терещенковская, 2, Киев 01004, Украина Предлагаемая статья – первая из серии публикаций, в которых будет приведена система семейства Fabaceae флоры Украины. При обработке Fabaceae Lindl. для но- вого издания "Флора Украины" критически пересмотрен таксономический состав семейства бобовых. По обнов- лённым данным, в Украине насчитывается 69 родов и 379 видов бобовых (вместе с наиболее часто культиви- руемыми и одичавшими из культуры); всего природных видов и тех, что культивируются в садах и парках – около 430. При обработке Fabaceae України мы из прагматиче- ских соображений придерживаемся традиционного раз- деления семейства на три подсемейства (Caesalpinioideae DC., Mimosoideae DC. и Faboideae), однако с новой трак- товкой объема триб и родов, с учетом новых данных морфологических и молекулярно-филогенетических исследований. В статье приведен конспект подсемейств Caesalpinioideae и Mimosoideae, а также части триб подсе- мейства Faboideae, с номенклатурными цитатами, при- ведением типов таксонов и основной синонимикой. Ключевые слова: Fabaceae, Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae, система, филогения, номенклатурный тип, Украина Федорончук М.М. Конспект системи Fabaceae у флорі України. І. Підродини Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae (триби: Sophoreae, Tephrosieae, Robinieae, Desmodieae, Phaseoleae, Psoraleae, Amorpheae, Aeschynomeneae). Укр. бот. журн., 2018, 75(3): 238–247. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, Київ 01004, Україна Пропонована стаття є першою частиною номенкла- турного огляду представників родини Fabaceae у флорі України. При опрацюванні Fabaceae Lindl. для нового видання "Флора України" критично переглянуто таксо- номічний склад бобових. За оновленими даними, нині в Україні нараховується 69 родів і 379 видів бобових (ра- зом із найбільш часто культивованими та здичавілими з культури); всього природних видів і тих, що культиву- ються в садах і парках країни – близько 430. В обробці Fabaceae України ми з прагматичних міркувань дотри- муємося традиційного поділу родини на три підродини (Caesalpinioideae DC., Mimosoideae DC. та Faboideae), але з новим трактуванням обсягу триб та родів, з урахуванням нових даних морфологічних та молекулярно-філогене- тичних досліджень. У статті наведено конспект підродин Caesalpinioideae і Mimosoideae, а також частини триб під- родини Faboideae, з номенклатурними цитатами, наве- денням типів таксонів та основною синонімікою. Ключові слова: Fabaceae, Caesalpinioideae, Mimosoideae, Faboideae, система, філогенія, номенклатурний тип, Україна

Схожі ресурси