Перспективи культивування Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae) з метою збереження виду в Україні

Рассмотрены перспективы культивирования Anacanptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae Juss.). Разработаны способы асептического размножения представителей A. morio, определены условия стерилизации и культивирования in vitro, питательные среды, получен жизнеспособный по...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автори:	Гапоненко, М.Б., Іванніков, Р.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2013
Назва видання:	Український ботанічний журнал
Теми:	Червона книга
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176621
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Перспективи культивування Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae) з метою збереження виду в Україні / М.Б. Гапоненко, Р.В. Іванніков // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 5. — C. 635-641. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-176621
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1766212021-02-07T01:26:11Z Перспективи культивування Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae) з метою збереження виду в Україні Гапоненко, М.Б. Іванніков, Р.В. Червона книга Рассмотрены перспективы культивирования Anacanptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae Juss.). Разработаны способы асептического размножения представителей A. morio, определены условия стерилизации и культивирования in vitro, питательные среды, получен жизнеспособный посадочный материал. Подобраны параметры выращивания A. morio в условиях первичной культуры. Показана возможность культивирования A. morio с целью сохранения орхидных ex situ. Prospects of cultivation of Anacanptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae Juss.) in Ukraine are considered. Methods of aseptic breeding of A. morio were developed; conditions for the plant sterilization and cultivation in vitro as well as nutrient media were selected and vital plant material was produced. Parameters for growing A. morio under primary culture conditions were determined. Cultivation of A. morio is proposed for the ex situ conservation of the species. 2013 Article Перспективи культивування Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae) з метою збереження виду в Україні / М.Б. Гапоненко, Р.В. Іванніков // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 5. — C. 635-641. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176621 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Червона книга Червона книга
spellingShingle	Червона книга Червона книга Гапоненко, М.Б. Іванніков, Р.В. Перспективи культивування Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae) з метою збереження виду в Україні Український ботанічний журнал
description	Рассмотрены перспективы культивирования Anacanptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae Juss.). Разработаны способы асептического размножения представителей A. morio, определены условия стерилизации и культивирования in vitro, питательные среды, получен жизнеспособный посадочный материал. Подобраны параметры выращивания A. morio в условиях первичной культуры. Показана возможность культивирования A. morio с целью сохранения орхидных ex situ.
format	Article
author	Гапоненко, М.Б. Іванніков, Р.В.
author_facet	Гапоненко, М.Б. Іванніков, Р.В.
author_sort	Гапоненко, М.Б.
title	Перспективи культивування Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae) з метою збереження виду в Україні
title_short	Перспективи культивування Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae) з метою збереження виду в Україні
title_full	Перспективи культивування Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae) з метою збереження виду в Україні
title_fullStr	Перспективи культивування Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae) з метою збереження виду в Україні
title_full_unstemmed	Перспективи культивування Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae) з метою збереження виду в Україні
title_sort	перспективи культивування anacamptis morio (l.) r.m. bateman, pridgeon et m.w. chase (orchidaceae) з метою збереження виду в україні
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Червона книга
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176621
citation_txt	Перспективи культивування Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae) з метою збереження виду в Україні / М.Б. Гапоненко, Р.В. Іванніков // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 5. — C. 635-641. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv	AT gaponenkomb perspektivikulʹtivuvannâanacamptismoriolrmbatemanpridgeonetmwchaseorchidaceaezmetoûzberežennâviduvukraíní AT ívanníkovrv perspektivikulʹtivuvannâanacamptismoriolrmbatemanpridgeonetmwchaseorchidaceaezmetoûzberežennâviduvukraíní
first_indexed	2025-07-15T14:25:38Z
last_indexed	2025-07-15T14:25:38Z
_version_	1837723328620527616
fulltext	635ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 5 © М.Б. ГАПОНЕНКО, Р.В. ІВАННІКОВ, 2013 Вступ В останні десятиліття науковці, розробляючи захо- ди з охорони рідкісних і зникаючих видів рослин, особливу увагу приділяють їхній інтродукції та культивуванню, що дає змогу гармонійно поєднати збереження різноманіття рослин in situ й ex situ. Як відомо, головним недоліком охорони рослин in situ є те, що для них відводиться обмаль охоронюваних територій і багато раритетних видів опиняються поза їхніми межами, тому рано чи пізно можуть зникнути [2, 9]. Таким чином, шляхом інтродукції та репатріації можна зберегти види, яким загрожує повне зникнення чи вимирання. Крім того, колек- ції цих видів, створені в ботанічних садах, стають джерелом для таксономічних, генетичних, еколо- гічних та інших експериментальних досліджень, а також значно розширюють асортимент корисних рослин, зокрема лікарських і декоративних [8]. До таких рослин належить і Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchis morio L.) — представник родини Orchidaceae Juss., усі види якої, з тих що трапляються в нашій державі, зане- сені до «Червоної книги України» [10, 11]. Anacamptis morio поширений у Західній Євра- зії. Його ареал охоплює Скандинавію, Середню й Атлантичну Європу та Середземномор’я [7]. Вид уперше був описаний К. Ліннеєм у 1753 р. з Європи, під назвою Orchis morio L. У 1997 р. R.M. Bateman, A.M. Pridgeon та M.W. Chase рекласифікували його відповідно до нових молекулярно-філогенетичних даних і перенесли до роду Anacamptis Rich. [13]. В Україні вид належить до категорії вразливих і перебуває на східній межі ареалу. Поширений у За- карпатті, Карпатах (Ґорґани, Вулканічний хребет, Чивчини, Чорногора), Прикарпатті, Розточчі-Опіл- лі, південній частині Полісся і Лісостепу та в Криму. A. morio зростає на помірно вологих луках, гірських лучних схилах південної та південно-західної експо- зицій, рідше — на лісових галявинах і узліссях. Anacamptis morio — зимовозелена орхідея, лист- ки якої починають відростати наприкінці літа — на початку осені, що свідчить про її середземномор- ське, а можливо, навіть тропічне чи субтропічне походження. Наші спостереження за сезонним ритмом плодо- ношення A. morio в умовах первинної культури Націо- нального ботанічного саду (НБС) імені М.М. Гришка НАН України показали, що дисемінація в особин відбувається наприкінці червня — на початку лип- ня. Початок дозрівання насіння визначається ста- ном рослини. В кінці червня змінюється забарв- лення листків: вони жовтіють і дещо в’януть, що свідчить про завершення періоду вегетації. У цей час і починається процес дозрівання насіння A. morio. М.Б. ГАПОНЕНКО, Р.В. ІВАННІКОВ Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України вул. Тимірязєвська, 1, м. Київ, 01014, Україна ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТИВУВАННЯ ANACAMPTIS MORIO (L.) R.M. BATEMAN, PRIDGEON ET M.W. CHASE (ORCHIDACEAE) З МЕТОЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВИДУ В УКРАЇНІ К л ю ч о в і с л о в а: орхідні, Anacamptis morio, стерилізація, асептичне розмноження, культивування, збереження УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Червона книга 636 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2013, 70(5) Цвітіння та запилення квіток у суцвітті відбувається нерівномірно. Спочатку зацвітають квітки в нижній частині, згодом — у середній, в кінці — на верхівці суцвіття. Попри це, плоди дозрівають більш-менш одночасно. Це можливо лише за прискореного рит- му плодоношення верхівкової частини супліддя по- рівняно з плодоношенням нижнього ярусу. Таким чином, якщо дозрівання плодів нижнього ярусу три- ває 25—30 діб, то цей період для верхівкових плодів становить 10—15 діб, але зазвичай останні бувають недорозвиненими, з нежиттє здатним насінням. Тригніздові плоди-коробочки A. morio розкри- ваються повздовжніми тріщинами зверху вниз, і дозріле насіння висипається на ґрунт. За спосо- бом поширення насіння, згідно з класифікацією Р.Б. Левіної [3], A. morio можна віднести до групи автохорних видів, у котрих насіння висипається без будь-яких посередників, але розпорошення дуже дрібних насінин може відбуватися за допо- могою вітру (анемохорія). Здебільшого коробочки розкриваються не повністю, в їхній нижній части- ні, а також на стінках ще залишаються насінини, які висипаються і розповсюджуються анемохор- ним шляхом. Інтенсивність утворення плодів у A. morio не- однакова і залежить від низки причин. Серед них найважливішими є погодні умови під час цвітіння, наявність комах-запилювачів та ін. З метою збіль- шення виходу повноцінного насіння доцільно про- водити декапітацію суцвіття, залишаючи на ньому для дозрівання 5—6 плодів, переважно в нижній і середній його частинах. Одним із найефективніших способів відтворен- ня рідкісних і зникаючих видів рослин, до яких на- лежить і A. morio, є насіннєве розмноження. Воно прогресивніше, оскільки насінням здійснюється первинна інтродукція, а саме мобілізація і впрова- дження перспективних видів рослин у нові умови зростання, при цьому не порушуються природні локалітети. З іншого боку, насіннєве розмноження орхідних доволі складне, бо потребує присутності грибів-симбіонтів та відзначається тривалим роз- витком протокорму. Оскільки в природних умовах з десятків тисяч насінин проростають лічені оди- ниці, ми зробили спробу насіннєвого розмножен- ня A. morio в культурі in vitro. Роботи щодо асептичного розмноження орхідних помірної зони незмінно стикаються з низкою ме- тодологічних проблем, пов’язаних із біологічними особливостями досліджуваних видів [16]. Однією з найперших є низький відсоток схожості насіння. Нормальне (за морфометричними характеристи- ками), виповнене, живе (за тетразолієвим тестом) насіння або ж зовсім не проростає на агаризованих середовищах, або має надзвичайно низький відсо- ток схожості. Дослідженнями J.M. Van Waes на 23 видах західноєвропейських орхідних показано, що експозиції Ca(OCl)+Tween-80, які зазвичай внесені до переліку стерилізаторів, визначальні для пророс- тання насіння більшості досліджуваних видів [20]. За результатами досліджень інших авторів, принци- повою є величина експозиції в етанолі під час сте- рилізації насіннєвого матеріалу. Короткі експозиції цього стерилянту (1—2 хв) позитивно впливають не лише на результати даного етапу, а й на відсоток пророслого насіння (для A. morio також) [19]. Для подальшого розвитку важливими є умови культивування. Початкові процеси розвитку потре- бують темряви і температури 23° С. Для початкових етапів культивування протокормів та проростків краще використовувати середовища зі зменшеною часткою мінеральної складової. За основу беруть середовища МС [18, 17] та середовище для виро- щування лісових орхідей BM [14]. Як джерело азоту автори застосовували казеїн, хоча непогані резуль- тати отримано і додаванням глутаміну. Кінетин у концентраціях 10 мг/л сприяє утворенню вели- ких протокормів у деяких видів Dactylorhiza Nevski [19]. Серед тестованих видів були і представники A. morio, для яких також вдалося поліпшити по- казники успішності асептичного розмноження, хоча кількісні дані тетразолієвого тесту для цього виду все одно не відповідали реальній схожості на- сіння [20]. Встановлено, що для деяких видів роду Anaсamptis сприятливим є зберігання дозрілого на- сіння перші чотири тижні за температури – 8° С. Подальше утримання насіннєвого матеріалу за таких умов не має сенсу, оскільки позитивний результат втрачається [14]. Зазначається, що для більшості видів оптимальним джерелом вуглеводів є цукроза. Гексози (індивідуально або в різних ком- позиціях) не виявили такого сприятливого впливу на процеси проростання насіння, розвитку прото- кормів та проростків, як цукроза [19]. Відповідно до окресленого кола питань перед нами стояли такі завдання: • опрацювати режим стерилізації насіння; • визначитися з типом і складом живильних середовищ для введення та подальшого культивування сіянців A. morio; 637ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 5 • отримати посадковий матеріал A. morio для подальшої адаптації у постасептичних умовах; • підібрати оптимальні параметри культивування рослин-регенерантів A. morio в умовах первинної культури. Матеріали та методи досліджень Сіянці та рослини-регенеранти вирощували в кол- бах об’ємом 250 мл. Ємності з рослинами тримали в культуральному приміщенні на скляних стелажах за штучного освітлення (інтенсивність — 2000 лк, фотоперіод — 16 год), температура + 22—26° С, во- логість — 70 %. Рослини культивували на агаризо- ваних живильних середовищах, основу яких стано- вили прописи середовищ Мурашиге—Скуга (МС) та Пірика (П2). Спостереження за ходом морфогенезу пред- ставників досліджуваних видів проводили за до- помогою мікроскопів МБC—9, Carl Zeiss Jena NU. Документально фіксували етапи росту і розвитку шляхом фотографування (фотоапаратами Canon Power Shot G5, Nikon D90, окуляр мікроскопа × 14,5) та замальовок. Типи морфологічних структур орхідних визначали за О.С. Смирновою [6], етапи морфогенезу — за методами Ф.М. Куперман [1]. У ході вивчення різних етапів морфогенезу досліджу- ваних видів об’єкти препарували під бінокулярною лупою. Морфометричні параметри об’єктів вимі- рювали під світловим мікроскопом МБІ-15 за до- помогою окуляр-мікрометра (× 16; × 18) [5]. Процедуру висіву проводили згідно з двома протоколами: DSC (dry seed culture) за класичною методикою [15], або GCC (green capsulе culture) за методикою В.А. Піддубної-Арнольді та В.А. Селез- ньової [4]. Середовища стерилізували в автоклаві під тиском 1 атм. упродовж 20—22 хв. Умови стерилізації визначали індивідуально. Залежно від походження рослинного матеріа- лу, що вводився в стерильну культуру, підбирали та спеціально опрацьовували експозицію різних стерилізаторів, серед яких, зокрема, використані: 70 % етиловий спирт (Медасепт, Україна), 0,1 % розчин AgNO 3 (Merck, Німеччина), 0,01 % розчин Тhіmerosal (Merck, Німеччина), препарат Domestos (Unilever Madyarorszag Kft., Угорщина), 10 % роз- чин Н 2 О 2 (Медасепт, Україна), які звільняли рослин- ний матеріал від бактеріальної та грибкової інфекцій. Насіння стерилізували в боксі у спеціальних шовкових або батистових мішечках. Мішечки з на- сінням опускали в склянки зі стерилізаторами на 15—20 хв, згодом переносили в ємності зі стериль- ною водою та промивали 3—4 рази. В подальшому мішечки просушували між аркушами стерильного фільтрувального паперу. Якщо насіння було силь- но забрудненим, то його послідовно стерилізували слабким розчином марганцевокислого калію (5 хв), 70—96 % етанолу (2 хв), 10 % розчину хлорного вапна (до 20 хв) та 15 % пергідролю (5—7 хв). Допоміжні матеріали — вату, мішечки, серветки з фільтрувального паперу, аркуші цупкого обгорт- кового паперу, інструмент, склянки, чашки Петрі, колби з водою, інструментарій для маніпуляцій — стерилізували 1 год в автоклаві під тиском 2 атм. Для оптимізації процесів мікророзмноження та розробки процедур щодо отримання великої кількості рослинного матеріалу до складу сере- довищ вводили різні групи фізіологічно активних речовин, зокрема, фітогормони цитокінінового (БАП, кінетин, зеатин) й ауксинового (ІОК, НОК, 2,4-Д) ряду, вітаміни. З метою оптимізації проце- сів гетеротрофного живлення в середовищах для пророщування насіння, утворення протокормів та ювенільних рослин орхідних використовували са- харозу (10—40 г/л). Результати досліджень та їх обговорення Насіння A. morio отримано від генеративних рослин, які зростають на ділянці НБС імені М.М. Гриш- ка «Рідкісні рослини флори України» (зібрано 26.06.2009 р.). Частина коробочок на момент збору були закритими, відповідно ми застосували два варі- анти висіву (за протоколами DSC та GCC). Насіння з коробочок, які на момент висіву були розкритими, запакували у паперові пакети та заклали в холодиль- ну камеру на подальше зберігання (+ 4° С). Насіння з цілих коробочок висівали на базове середовище МС за класичною процедурою GCC. Зазначимо, що висів у такий спосіб виявився невдалим, оскільки впродовж наступного тижня всі колби було вибра- кувано через інфікування грибковою мікрофлорою. Висів насіння, закладеного на зберігання, здійснено через 185 діб від моменту збору, на базове середови- ще МСа (+ 4 мг/л аденін) за протоколом DSC. Ре- жим стерилізації: Тhimerosal (0,01 %) — 23 хв; Н 2 О — 10 хв; Н 2 О — 10 хв; Сhlorox — 10 хв; Н 2 О — 10 хв; Н 2 О 2 (15 %) — 10 хв; Н 2 О — 10 хв. Перші ознаки проростання зафіксовані на 25— 30 добу від моменту висіву: насіння бубнявіло, за- родки під покривами спермодерми збільшувалися в об’ємі в 1,5—2,0 раза. Перші протокорми A. morio 638 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2013, 70(5) ми відзначили через 85—90 діб (рис. 1). У цьому віці вони сферичної форми, діаметром 2—3 мм. У подальшому на тілі протокорму можна чітко виріз- нити апікальну та базальну частини. У верхній час- тині спорофіту формується апікальна меристема, яка згодом утворює асимілюючі листки. Тіло про- токорму на цьому етапі розвитку рівномірно вкри- то ризоїдальними волосками (2—3 мм завдовжки), які, на нашу думку, виконують функцію транспор- ту поживних сполук з навколишнього середовища. Anacamptis morio є типовим геофітом, його на- сінню властивий підземний тип проростання. На- сіння у природі потрапляє в лісову підстилку, де й відбувається його подальший розвиток. Цим, власне, і можна пояснити рівномірне розташуван- ня ризоїдів на поверхні тіла протокорму та його молочно-біле забарвлення впродовж перших 6—7 місяців. Виходячи з наших спостережень за цим та іншими видами орхідних помірної зони, можемо констатувати, що у більшості видів тіло первин- ного протокорму в процесі розвитку ніколи не на- буває зеленого забарвлення. Зелений колір мають асимілюючі листки, які в природі розвиваються надземно. Навіть за освітлення первинні прото- корми A. morio залишаються білими або напівпро- зорими. Це може означати, що пропластиди міс- тяться лише в клітинах меристематичного центру, а розвиток та повноцінне функціонування першої і другої фотосистем ініціюється тільки в асимілюю- чих органах індивіду. Натомість можна припустити існування іншого механізму. Можливо, пропласти- ди містяться в усіх клітинах первинного протокор- му, однак розвиваються у повноцінні хлоропласти лише в зелених листках унаслідок дії специфічного механізму контролю. У процесі дослідження ми випробували різні мо- дифікації середовища МС. На всіх варіантах сіянці розвивалися нормально. Принагідно відзначимо, що наші спроби культивувати сіянці A. morio на мо- дифікаціях середовища Пірика виявилися невдали- ми. Рослини чорніли, на протокормах з’являлися некротичні плями, і сіянці впродовж 30—45 діб гинули. Цей факт видається нам особливо цікавим, оскільки зазвичай для культивування окремих видів тропічних і субтропічних орхідних на певних етапах онтогенезу, стимуляції процесів утворення вторин- них протокормів ми використовуємо прописи саме цього типу живильного середовища [12]. Перші асимілюючі листки на первинних про- токормах ми відзначили на особинах віком 148 діб. Утворення коренів відбувалося водночас із появою першого асимілюючого листка. На цей момент протокорми A. morio набували витягнутої, асиметричної форми. Колір протокормів білий, де- які частини — напівпрозорі. У подальшому з цих екземплярів на середовищі МС (+ 4мг/л аденіну) формувалися нормальні ювенільні рослини, при- датні до постасептичної адаптації та висаджування в субстрат. Першу партію сіянців A. morio було пе- реведено зі стерильних умов у віці 408 діб. Морфо- метричні параметри та фото сіянців A. morio наве- дено в таблиці, а їхні фотографії вміщено на рис. 2. Одним із найскладніших етапів культивуван- ня сіянців A. morio є процес їхнього виведення зі стерильних умов. Для орхідних помірних широт Рис. 1. Протокорми Anacamptis morio Fig. 1. Protokorms of Anacamptis morio Морфометричні параметри сіянців Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase, придатних до висаджування на адаптацію № Параметри рослини М±m M 1 Вага, г 0,6014±0,03 2 Висота, мм* 66,125±3,31 3 Кількість листків, шт. 4,125±0,185 4 Довжина листка, мм 34,21±1,642 5 Ширина листка, мм 3,395±0,17 6 Кількість коренів, шт.* 2,125±0,082 7 Довжина кореня, мм 15,4±0,65 8 Наявність тубероїда**** 81,25% П р и м і т к а:* — від кінчика найдовшого листка до кінчика найдов шого кореня; — кількість листкових пластинок особини, які можна розрізнити візуально; * — кількість коренів особини, які можна розрізнити візуально; **** — частка від загальної кількості. 639ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 5 характерний період спокою, пов’язаний із се- зонними метеорологічними змінами. Успішність постасептичного культивування залежить насам- перед від загального стану (загартованості) сіян- ців, термінів висаджування рослин з колб, добору оптимального субстрату та створення необхідних умов вирощування. Постасептичну адаптацію сіянців A. morio роз- починали з того, що колби з особинами, які росли на живильному середовищі, переносили в прохо- лодне місце, імітуючи умови переходу до періоду спокою та з метою їхнього загартування, відтак сіянці пересаджували в заздалегідь підготовлений субстрат. Такий субстрат має відповідати певним вимогам: це добра аерація, достатня вологоєм- ність, наявність поживних речовини, близьке до нейтрального значення pH (для більшості видів) та відносна стерильність. Одним із кращих субстратів для перенесення сі- янців A. morio з живильного середовища був свіжий сфагновий мох. Добре розвинені рослини обереж- но виймали з колб, відмивали теплою водою від залишків агару і переносили в торф'яні горщики, наповнені сфагновим мохом, на дно яких дода- вали трохи торфу (рН 7). Горщики розміщували в прохолодній теплиці, не допускаючи пересихання Рис. 2. Ювенільні рослини Anacamptis morio, придатні до подальшої постасептичної адаптації. А — загальний вигляд сіянців у культиваційних ємностях; Б — сіянці перед висаджуванням у субстрат; В — сіянець A. morio без тубероїда; Г — сіянець A. morio з тубероїдом Fig. 2. Juvenile plants of Anacamptis morio prepared for further postaseptic adaptation. A — general appearance of seedlings in cultivation containers, B — seedlings before planting in substrate, C — seedling of A. morio without a tuberoid, D — seedling of A. morio with a tuberoid 640 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2013, 70(5) субстрату і потрапляння прямих сонячних проме- нів. В таких умовах рослини вирощували до весни, після чого, не виймаючи з торф'яних горщиків, їх висаджували на постійне місце у відкритий ґрунт. Недоліком такого субстрату є його низька пожив- ність, унаслідок чого сіянці знижують ростову ак- тивність і потребують подальшого перенесення на поживніший субстрат. Позитивні результати ми одержали також, коли перенесли сіянці A. morio у череп’яні горщечки, за- повнені сумішшю рівних частин торфу, листкового компосту та перліту. Для підвищення поживності субстрату доцільно додавати ще й невелику кіль- кість (0,5—1,0 л на 10 л субстрату) перепрілого кін- ського гною. Субстрат стерилізували шляхом його прогрівання в мікрохвильовій печі протягом 30 хв. Для зволожен- ня та додаткової стерилізації субстрату перед переса- джуванням рослин доцільно додавати слаборожевий розчин перманганату калію або біологічних препара- тів, що пригнічують патогенну мікрофлору. В умовах культури в НБС НАН України най- більш вдалим було розміщення A. morio в екотоні між відкритими луговими ділянками та деревними широколистяними породами з домінуванням гра- ба звичайного. Для їх вирощування найпридатніші добре дреновані місця з достатньою аерацією ґрун- тового субстрату. Висаджені рослини мульчували подрібненою сосновою корою і, в разі потреби, забезпечували штучне притінення, регулярно по- ливали та видаляли бур'яни. Рослини A. morio дуже страждають від надмірно- го ущільнення ґрунту, а також не переносять знач- ного затінення, потребують помірного поливу про- тягом усієї вегетації, на зиму їх бажано вкривати, забезпечуючи оптимальні умови перезимівлі. Висновки Anacamptis morio — одні з найстійкіших орхідей природної флори України в умовах культури. Наш досвід свідчить про можливість культивування цих рослин in vitro з подальшим перенесенням у від- критий ґрунт. Таким чином, ми вперше розробили способи асептичного розмноження представників A. morio, визначили умови стерилізації та культиву- вання, живильні середовища, одержали життєздат- ний посадковий матеріал для підтримання колекції НБС імені М.М. Гришка НАН України, проведен- ня робіт з реінтродукції та репатріації й обміну з ін- шими ботанічними садами. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Куперман Ф.М. Морфофизиология растений. — М.: Высш. шк., 1977. — 287 с. 2. Лапин П.И. Роль ботанических садов в сохранении ред- ких видов растений // Роль интродукции в сохранении генофонда редких и исчезающих видов растений. — М.: Наука, 1984. — С. 3—15. 3. Левина Р.Е. Репродуктивная биология семенных расте- ний. — М.: Наука, 1981. — 96 с. 4. Поддубная-Арнольди В.А., Селезнева В.А. Орхидеи и их культура. — М.: Изд-во АН СССР, 1957. — 176 с. 5. Световая микроскопия в биологии / Ред. А. Лейси. — М.: Мир, 1992. — 147 с. 6. Смирнова Е.С. Методика определения морфологических структур у орхидных // Бюлл. Гл. ботан. сада. — 1984. — Вып. 132. — С. 71—77. 7. Собко В.Г. Орхідеї України. — К.: Наук. думка, 1989. — 192 с. 8. Собко В.Г., Гапоненко М.Б. Вегетативне розмноження реліктових та ендемічних видів орхідей флори України // Охорона і культивування орхідей. — К.: Наук. думка, 1999. — С. 76—78. 9. Соболевская К.А. Проблемы интродукции исчезающих видов природной флоры Сибири // Изв. СО АН СССР. Сер. мед.-биол. наук. — 1983. — № 10/2. — С. 3—9. 10. Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонка. — К.: Укр. енцикл. ім. М.П. Ба- жана, 1996. — 608 с. 11. Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я.П. Ді- духа. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 912 с. 12. Черевченко Т.М., Лаврентьева А.М., Иванников Р.В. Био- технология тропических и субтропических растений in vitro. — Киев: Наук. думка, 2008. — 560 с. 13. Bateman R.M., Pridgeon A.M., Chase M.W. Phylogenetics of subtribe Orchidinae (Orchidoideae, Orchidaceae) based on nuclear ITS sequences. 2. Infrageneric relationships and taxonomic revision to achieve monophyly of Orchis sensu stricto // Lindleyana. — 1997. — 12. — P. 113—141. 14. Hamdam K.A. Evaluation of the distribution of orchid species in al-shouf biosphere and their in vitro germination potential // Thesis for the degree of Mast. of Sci. in Environm. Sci., Faculty of Agriculture and Food Sci., Amer. Univ. of Beirut. — Lebanon, 2007. — 136 p. 15. Knudson L. Nonsymbiotic germination of orchid seeds // Bot. Gaz. — 1922. — 73(1). — P. 1—25. 16. Kottke I., Suarez J.P. Mutualistic, root-inhabiting fungi of orchids identification and functional types // A.M. Pridgeon, J.P. Suarez (eds.). Proc. of the Second Scientific Conf. on Andean Orchids. — Loja (Ecuador): Universidad Tecnica Particular de Loja, 2009. — P. 84—99. 17. Michl J. Standardizovaná metoda mno eni evropskych orchideji semeny// iva. — 1988. — 3. — S. 89—91. 18. Murashige Т., Skoog F. A revised medium for rapid growth and bio-assays with tobacco tissue cultures // Physiol. Plant. — 1962. — 15. — P. 473—479. 19. Ponert J., Vosolsobe S., Kmecova K., Lipavska H. European orchid cultivation — from seed to mature plant // Europ. J. Environm. Sci. — 2011. — 1(2). — P. 95—107. 20. Van Waes J. M., Debergh. P.C. In vitro germination of some Western European orchids // Physiol. Plant. — 1986. — 67(2). — P. 253—261. Рекомендує до друку Надійшла 26.04.2013 р. С.Л. Мосякін 641ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 5 Н.Б. Гапоненко, Р.В. Иванников Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, г. Киев ПЕРСПЕКТИВЫ КУЛЬТИВИРОВАНИЯ ANACAMPTIS MORIO (L.) R.M. BATEMAN, PRIDGEON ET M.W. CHASE (ORCHIDACEAE) С ЦЕЛЬЮ СОХРАНЕНИЯ ВИДА В УКРАИНЕ Рассмотрены перспективы культивирования Anacanptis mo- rio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae Juss.). Разработаны способы асептического размножения представителей A. morio, определены условия стерилизации и культивирования in vitro, питательные среды, получен жизнеспособный посадочный материал. Подобраны параметры выращивания A. morio в условиях первичной культуры. Показана возможность культивирования A. morio с целью сохранения орхидных ex situ. К л ю ч е в ы е с л о в а: орхидные, Anacamptis morio, стерилизация, асептическое размножение, культивирование, сохранение. M.B. Gaponenko, R.V. Ivannikov M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv PROSPECTS OF CULTIVATION OF ANACAMPTIS MORIO (L.) R.M. BATEMAN, PRIDGEON ET M.W. CHASE (OR- CHIDACEAE) FOR CONSERVATION IN UKRAINE Prospects of cultivation of Anacanptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae Juss.) in Ukraine are con- sidered. Methods of aseptic breeding of A. morio were developed; conditions for the plant sterilization and cultivation in vitro as well as nutrient media were selected and vital plant material was produced. Parameters for growing A. morio under primary culture conditions were determined. Cultivation of A. morio is proposed for the ex situ conservation of the species. K e y w o r d s: orchids, Anacamptis morio, sterilization, aseptic propagation, cultivation, conservation. Мінарченко В.М., Тимченко І.А., Соломаха Т.Д., Мінарченко О.М., Циганенко С.О. Науково-методичні основи обліку ресурсів лікарських рослин України. Методичний посібник. — К.: Фітосоціоцентр, 2013. — 72 с. Методичний посібник, який містить матеріали, що стосуються експрес-обліку ресурсів дикорослих лі- карських рослин, що використовуються як лікарськаї рослинна сировина в Україні. Основна увага приді- лена методам обліку рослинних ресурсів. Наведені приклади обліку запасів сировини. Посібник може бути використаний для обліку ресурсів дикорослих лікарських і харчових рослин науковцями та спеціалістами лісового господарства; викладання біологічних дисциплін ресурсознавчого спрямування у се- редній та вищій школах.

Перспективи культивування Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae) з метою збереження виду в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси