Лишайники Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ)

Представлены результаты изучения видового разнообразия лишайников Национального ботанического сада имени Н.Н. Гришко НАН Украины. В целом обнаружен 51 вид лишайников и один лихенофильный гриб — Athelia arachnoidea. Среди них Rinodina septentrionalis является первой достоверной находкой в Украине. Не...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Димитрова, Л.В., Надєіна, О.В., Блюм, О.Б.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2012
Назва видання:	Український ботанічний журнал
Теми:	Спорові рослини та гриби
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176777
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Лишайники Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ) / Л.В. Димитрова, О.В. Надєіна, О.Б. Блюм // Український ботанічний журнал. — 2012. — Т. 69, № 1. — С. 99-110. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-176777
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1767772021-02-08T01:27:46Z Лишайники Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ) Димитрова, Л.В. Надєіна, О.В. Блюм, О.Б. Спорові рослини та гриби Представлены результаты изучения видового разнообразия лишайников Национального ботанического сада имени Н.Н. Гришко НАН Украины. В целом обнаружен 51 вид лишайников и один лихенофильный гриб — Athelia arachnoidea. Среди них Rinodina septentrionalis является первой достоверной находкой в Украине. Несмотря на значительное разнообразие древесных пород, произрастающих на его территории, лихенофлора Ботанического сада отличается низким видовым богатством и представлена стойкими к урбанизированной среде видами лишайников, которые также широко распространены на других участках г. Киева. В коллекциях и экспозициях сада выявлены единичные местонахождения урбанофобных лишайников. Заселение автохтонных и интродуцированных древесных пород преимущественно одними и теми же видами лишайников, стойкими к антропогенному воздействию, свидетельствует об унификации лихенофлоры Ботанического сада и значительном влиянии урбанизированной среды на ее формирование. Results of a floristic survey of lichens occurring in the M.M. Gryshko National Botanical Garden are presented. 51 lichen species and one lichenicolous fungi, Athelia arachnoidea, are listed. Rinodina septentrionalis is reported as new to Ukraine. In spite of the high diversity of phorophytes in the Botanic Garden, the lichen species richness is low. Most of lichen species of the Botanic Garden are tolerant to urbanization and frequent in the built-up area of Kyiv city. Only a few lichens sensitive to urbanization were recorded. The lichen diversity patterns on natural and introduced phorophytes are very similar that is probably caused by environmental pollution of Kyiv. 2012 Article Лишайники Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ) / Л.В. Димитрова, О.В. Надєіна, О.Б. Блюм // Український ботанічний журнал. — 2012. — Т. 69, № 1. — С. 99-110. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176777 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби
spellingShingle	Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби Димитрова, Л.В. Надєіна, О.В. Блюм, О.Б. Лишайники Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ) Український ботанічний журнал
description	Представлены результаты изучения видового разнообразия лишайников Национального ботанического сада имени Н.Н. Гришко НАН Украины. В целом обнаружен 51 вид лишайников и один лихенофильный гриб — Athelia arachnoidea. Среди них Rinodina septentrionalis является первой достоверной находкой в Украине. Несмотря на значительное разнообразие древесных пород, произрастающих на его территории, лихенофлора Ботанического сада отличается низким видовым богатством и представлена стойкими к урбанизированной среде видами лишайников, которые также широко распространены на других участках г. Киева. В коллекциях и экспозициях сада выявлены единичные местонахождения урбанофобных лишайников. Заселение автохтонных и интродуцированных древесных пород преимущественно одними и теми же видами лишайников, стойкими к антропогенному воздействию, свидетельствует об унификации лихенофлоры Ботанического сада и значительном влиянии урбанизированной среды на ее формирование.
format	Article
author	Димитрова, Л.В. Надєіна, О.В. Блюм, О.Б.
author_facet	Димитрова, Л.В. Надєіна, О.В. Блюм, О.Б.
author_sort	Димитрова, Л.В.
title	Лишайники Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ)
title_short	Лишайники Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ)
title_full	Лишайники Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ)
title_fullStr	Лишайники Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ)
title_full_unstemmed	Лишайники Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ)
title_sort	лишайники національного ботанічного саду імені м.м. гришка нан україни (м. київ)
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Спорові рослини та гриби
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176777
citation_txt	Лишайники Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ) / Л.В. Димитрова, О.В. Надєіна, О.Б. Блюм // Український ботанічний журнал. — 2012. — Т. 69, № 1. — С. 99-110. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
series	Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv	AT dimitrovalv lišajnikinacíonalʹnogobotaníčnogosaduímenímmgriškananukraínimkiív AT nadêínaov lišajnikinacíonalʹnogobotaníčnogosaduímenímmgriškananukraínimkiív AT blûmob lišajnikinacíonalʹnogobotaníčnogosaduímenímmgriškananukraínimkiív
first_indexed	2025-07-15T14:40:35Z
last_indexed	2025-07-15T14:40:35Z
_version_	1837724271177105408
fulltext	99ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2012, т. 69, № 1 Л.В. ДИМИТРОВА1, О.В. НАДЄІНА1, О.Б. БЛЮМ2 1 Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна lestes-virens@mail.ru 2 Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка вул. Тімірязєвська, 1, м. Київ, Україна blum@voliacable.com ЛИШАЙНИКИ НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ імені М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ (м. КИЇВ) К л ю ч о в і с л о в а: лишайники, біорізноманіття, Національний бо- танічний сад, Київ © Л.В. ДИМИТРОВА, О.В. НАДЄІНА, О.Б. БЛЮМ, 2012 Дослідженню ліхенофлори ботанічних садів та міських парків, що зазвичай за- знають впливу антропогенних факторів, присвячено чимало праць як зарубіж- них, так і вітчизняних авторів [12—14, 18, 23, 27—29, 31, 35, 36 та ін.]. Видове різноманіття лишайників вивчено у багатьох дендропарках і ботанічних садах України, зокрема дендропарках «Асканія-Нова» [21], «Олександрія» [9] та «Со- фіївка» [7], Нікітському ботанічному саду ННЦ УААН [22], Ботанічному саду Херсонського державного університету [1], міському парку імені Тараса Шев- ченка у Харкові [19], Полтавському парку — пам’ятці садово-паркового мисте- цтва [4, 5] та ін. На території м. Києва первинну інвентаризацію лишайниково- го різноманіття здійснено у Ботанічному саду імені О.В. Фоміна [8]. Досить детально вивчалися і лишайники забудованої частини Києва [26], проте парки міста лишилися поза увагою дослідників. Лишайники Національного ботаніч- ного саду імені М.М. Гришка НАН України (НБС), заснованого у 1935 р., досі не досліджувалися. Метою нашого дослідження було вивчення видового різноманіття лишай- ників, що зростають на території Національного ботанічного саду імені М.М. Гриш- ка НАН України. Національний ботанічний сад розташований на правому березі р. Дніпра у південно-східній частині Києва, на невисоких Печерських схилах Київської ви- сочини, в урочищі Звіринець. Максимальні висоти тут становлять 190 м н. р. м. Середньомісячна температура у зимовий період (січень) наближається до –13 °С. Середньорічна сума опадів — 550—560 мм. Природна рослинність у НБС зберег- лася лише на його східних і південно-східних схилах, які спускаються до Дніпра [17]. На території саду загальною площею 129,68 га протягом останніх 75 років створено унікальні ботаніко-географічні ділянки (рис. 1): «Ліси рівнинної час- тини України», «Українські Карпати», «Степи Ук раї ни», «Крим», «Кавказ», «Середня Азія», «Алтай та Західний Сибір», «Далекий Схід», а також сад бузку. У його дендрарії чимало видів природної флори і 674 інтродуковані види дерев та кущів [3]. За час існування цих ботаніко-геогра фіч них ділянок на їхній території 100 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2012, vol. 69, № 1 сформувалися фітоценози, що значною мірою відтворюють природну рослин- ність відповідних географічних регіонів і характерний мікроклімат, а це, як відо- мо, має вирішальне значення для розвитку лишайникового покриву. Матеріали і методи досліджень Лишайники на території НБС вивчали протягом 2009—2010 рр. на різних його ділянках (рис. 1). Для цього обстежували дерева, кущі, опалі гілки, бетонні спо- руди й огорожі тощо. Зібрані та визначені зразки зберігаються у ліхенологічному гербарії Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного (KW-L). Трапляння лишай- ників визначали за трибальною шкалою залежно від кількості виявлених міс- цезростань: зрідка — вид виявлено в 1—3 місцезростаннях, спорадично — у 4—9 та часто — у 10—20 і більше. Для встановлення стійкості видів лишайників до чинника урбанізації використано відповідну екологічну класифікацію [6]. Результати досліджень та їх обговорення За підсумками дослідження на території НБС ми виявили 51 вид лишайників й один ліхенофільний гриб — Athelia arachnoidea, що паразитує на сланях лишай- ників Physcia adscendens, P. tenella, Phaeophyscia orbicularis та ін. Зібрані зразки лишайника Rinodina septentrionalis є першим достовірним підтвердженням зрос- Рис. 1. Схема розташування ботаніко-географічних ділянок та колекцій Національного бо- танічного саду імені М.М. Гришка: 1 — колекція кленів, 2 — колекція горіхових, 3 — сад бузку, 4 — букова діброва, 5 — сад магнолій, 6 — сад троянд, 7 — гірський сад, 8 — оранже- рейний комплекс, 9 — рідкісні рослини флори України, 10 — «Середня Азія», 11 — «Кавказ», 12 — пакленова діброва, 13 — ліси рівнинної частини України, 14 — колекція беріз Fig. 1. Schematic location of the plots and collections at the M.M. Gryshko National Botanical Garden: 1 – Maples, 2 – Walnuts, 3 – Lilacs Garden, 4 – Beech Alley, 5 – Magnolia Garden, 6 – Rose Garden, 7 – Mountain Garden, 8 – Conservatory, 9 – Rare Plants of Ukrainian Flora, 10 – «Middle Asia», 11 – «Caucasus», 12 – Hedge Maple Grove, 13 – Forests of Ukrainian Plains, 14 – Birch Grove 101ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2012, т. 69, № 1 тання виду в Україні. Раніше цей лишайник хибно наводився М.Ф. Ма ка ре вич із Закарпатської області [11]. Однак ретельна перевірка гербарних зразків Ri no- dina septentrionalis у ліхенологічному гербарії Інституту ботаніки імені М.Г. Хо лод- ного підтверджує їхню належність до іншого виду, а саме Rinodina sophodes (Ach.) A. Massal. Нижче наведено список видів, виявлених на території НБС, із зазна- ченням їх місцезнаходження, субстрату, частоти трапляння та урбаногрупи. 1. Amandinea punctata (Hoffm.) Coppins & Scheid. — Дендрарій (липова, бе- ре зова алеї, колекція хвойних), пакленова діброва, «Алтай та Західний Сибір», «Кавказ», «Крим», «Середня Азія», сад бузку. На корі Alnus, Betula, Fraxinus, Gin - kgo, Gleditsia, Larix, Picea, Prunus, Pyrus, Quercus, Syringa, Tilia і мертвій дереви- ні. Часто. Урбанонейтральний. 2. Athelia arachnoidea (Berk.) Jülich. — Дендрарій (дубова, липова алеї), «Крим», сад бузку. На сланях лишайників Physcia adsendens, P. tenella, Phaeophyscia orbi- cu laris. Часто. Урбанофільний. 3. Bacidia rubella (Hoffm.) A. Massal. — сад бузку. На корі Syringa. Зрідка. Ур- банофобний. 4. Bryoria сf. capillaris (Ach.) Brodo & D. Hawksw. — Дендрарій (березова алея). На корі Betula. Зрідка. Урбанофобний. 5. Caloplaca crenalutella (Nyl.) H. Olivier — сад бузку. На бетонній огорожі. Спорадично. Урбаногрупу не визначено. 6. C. decipiens (Arnold) Blomb. & Forssell. — сад бузку. На бетонній огорожі. Зрідка. Урбаногрупу не визначено. 7. C. pyracea (Ach.) Th. Fr. — сад бузку. На корі Spiraea, Syringa, на мертвій деревині. Зрідка. Помірноурбанофобний. 8. Candelariella aurella (Hoffm.) Zahlbr. — сад бузку. На бетонній огорожі. Зрід ка. Урбаногрупу не встановлено. 9. C. reflexa (Nyl.) Lettau. — Дендрарій. На корі Pyrus. Зрідка. Помір но ур ба- но фобний. 10. C. vitellina (Hoffm.) Müll. Arg. — сад бузку. На корі Syringa. Зрідка. Ур ба но- нейтральний. 11. C. xanthostigma (Ach.) Lettau. — Дендрарій (липова алея, колекція хвойних), пакленова діброва, «Алтай та Західний Сибір», «Карпати», «Крим», сад бузку. На корі Fraxinus, Ginkgo, Quercus, Prunus, Syringa. Спорадично. Урбанонейт ра ль ний. 12. Catillaria nigroclavata (Nyl.) Schuler. — «Алтай та Західний Сибір», сад буз- ку. На корі Betula, Larix, Platanus, Pyrus, Syringa. Спорадично. Урбанофобний. 13. Cladonia coniocraea (Flörke) Vain. — «Алтай та Західний Сибір», «Крим». На корі Betula. Зрідка. Помірноурбанофобний. 14. C. fimbriata (L.) Fr. — «Алтай та Західний Сибір». На корі Betula, Quercus. Зрідка. Помірноурбанофобний. 15. Evernia prunastri (L.) Ach. — Дендрарій (дубова алея, колекція хвойних), пакле- нова діброва, «Крим». На корі Picea, Quercus. Спорадично. Помірноур ба но фобний. 16. Hypocenomyce scalaris (Ach. ex Lilj.) M. Choisy — «Алтай та Західний Си- бір». На корі Betula, Pinus. Зрідка. Помірноурбанофобний. 102 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2012, vol. 69, № 1 17. Hypogymnia physodes (L.) Nyl. — Дендрарій (дубова, березова алеї, ко лек- ція хвойних), «Алтай та Західний Сибір», «Крим». На корі Betula, Larix, Pi cea, Prunus, Quercus. Спорадично. Помірноурбанофобний. 18. Lecania cyrtella (Ach.) Th. Fr. — «Алтай та Західний Сибір», сад бузку. На корі Betula, Syringa. Зрідка. Урбанофобний. 19. L. naegeli (Hepp) Diederich & P. Boom. — «Алтай та Західний Сибір», «Крим», сад бузку. На корі Betula, Pyrus, Syringa. Зрідка. Помірноур ба но фоб ний. 20. Lecanora expallens Ach. — сад бузку. На корі Syringa. Зрідка. Урбаногрупу не визначено. 21. L. saligna (Schrad.) Zahlbr. — Дендрарій (колекція хвойних), «Алтай та Західний Сибір». На корі Betula, Larix, Pinus і мертвій деревині. Спорадично. Урбанонейтральний. 22. L. sambuci (Pers.) Nyl. — сад бузку. На корі Acer, Syringa. Зрідка. Ур ба но- фобний. 23. L. symmicta (Ach.) Ach. — Дендрарій (березова алея). На корі Betula. Зрід- ка. Помірноурбанофобний. 24. Lecidella elaeochroma (Ach.) M. Choisy. — «Крим». На корі Quercus. Зрід- ка. Помірноурбанофобний. 25. Lepraria incana (L.) Ach. — «Алтай та Західний Сибір». На корі Betula. Зрід- ка. Помірноурбанофобний. 26. Melanelia exasperatula (Nyl.) Essl. — Дендрарій (дубова, липова, березова алеї, колекція хвойних). На корі Betula, Pyrus, Quercus, Syringa, Tilia. Спорадично. Урбанонейтральний. 27. M. subaurifera (Nyl.) Essl. — «Алтай та Західний Сибір». На корі Alnus. Зрідка. Помірноурбанофобний. 28. Micarea sp. — сад бузку. На корі Syringa. Зрідка. Урбаногрупу не визначено. 29. Opegrapha rufescens Pers. — «Алтай та Західний Сибір». На корі Betula. Зрідка. Урбанофобний. 30. Parmelia sulcata Taylor. — Дендрарій (дубова, липова, березова алеї, ко- лекція хвойних), пакленова діброва, «Алтай та Західний Сибір», «Крим», сад бузку. На корі Betula, Crataegus, Fraxinus, Ginkgo, Gleditsia, Larix, Picea, Pinus, Prunus, Quercus, Syringa. Часто. Урбанонейтральний. 31. Phaeophyscia nigricans (Flörke) Moberg. — Дендрарій (дубова, липова, бе- ре зова алеї, колекція хвойних), пакленова діброва, «Алтай та Західний Сибір», «Кав каз», «Крим», «Середня Азія», сад бузку. На корі Ginkgo, Prunus, Pyrus, Spiraea, Syringa. Спорадично. Урбанофільний. 32. P. orbicularis (Neck.) Moberg. — Букова, грабова та пакленова діброви, дендрарій (дубова, липова, березова алеї, колекція хвойних), «Алтай та Західний Сибір», «Далекий Схід», «Кавказ», «Карпати», «Крим», «Середня Азія», сад буз ку. На корі Gleditsia, Larix, Pyrus, Quercus, Platanus, Prunus, Spiraea, Syringa. Час то. Урбанофільний. 33. Physcia adscendens (Th. Fr.) H. Olivier. — Букова, грабова та пакленова діб ро- ви, ден д рарій (дубова, липова, березова алеї, колекція хвойних), «Алтай та Західний 103ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2012, т. 69, № 1 Сибір», «Далекий Схід», «Кавказ», «Карпати», «Крим», «Середня Азія», сад буз- ку. На корі Acer, Alnus, Ginkgo, Larix, Quercus, Picea, Prunus, Pyrus, Syringa. Часто. Урбанофільний. 34. P. dubia (Hoffm.) Lettau. — Дендрарій (колекція хвойних), сад бузку. На корі Acer, Ginkgo, Quercus. Зрідка. Урбанонейтральний. 35. P. stellaris (L.) Nyl. — Дендрарій (дубова, липова, березова алеї, колек- ція хвойних), пакленова діброва, «Алтай та Західний Сибір», сад бузку. На корі Ginkgo, Larix, Picea, Prunus, Pyrus, Syringa. Спорадично. Урбанонейтральний. 36. P. tenella (Scop.) DC. — Дендрарій (дубова, липова, березова алеї), пак ле- нова діброва, «Алтай та Західний Сибір», «Далекий Схід», «Крим», сад бузку. На корі Alnus, Fraxinus, Gleditsia, Larix, Picea, Syringa. Спорадично. Урбано нейт- ра ль ний. 37. Physconia detersa (Nyl.) Poelt. — «Алтай та Західний Сибір», сад бузку. На корі Pyrus, Quercus, Syringa. Зрідка. Помірноурбанофобний. 38. P. enteroxantha (Nyl.) Poelt. — Пакленова діброва, «Алтай та Західний Си- бір», «Крим». На корі Alnus, Fraxinus, Pyrus, Quercus. Спорадично. Урбанонейт- ра ль ний. 39. P. grisea (Lam.) Poelt. — Дендрарій (липова алея та ін.). На корі Acer, Gle- ditsia, Quercus, Tilia. Спорадично. Урбанонейтральний. 40. Pseudevernia furfuracea (L.) Zopf. — Дендрарій (березова алея). На корі Be tula. Зрідка. Урбанофобний. 41. Rinodina pyrina (Ach.) Arnold. — «Алтай та Західний Сибір», сад бузку. На корі Acer, Ginkgo, Larix, Quercus, Syringa. Спорадично. Помірноурба но фоб ний. 42. R. septentrionalis Malme. — «Алтай та Західний Сибір». На корі Larix. Зрідка. Урбаногрупу не визначено. 43. Scoliciosporum chlorococcum (Graewe ex Stenh.) Vězda. — Дендрарій (бере- зова алея, колекція хвойних), пакленова діброва, «Алтай та Західний Сибір», «Далекий Схід», «Крим». На корі Alnus, Larix, Picea, Pinus, Prunus, Pyrus. Спо ра- дично. Урбанофільний. 44. S. umbrinum (Ach.) Arnold. — На бетонній споруді, поблизу старого кла- довища. Зрідка. Урбаногрупу не визначено. 45. Strangospora moriformis (Ach.) Stein. — «Алтай та Західний Сибір». На корі Betula. Зрідка. Урбанофобний. 46. S. pinicola (A. Massal.) Körb. — Дендрарій (колекція хвойних), «Алтай та Західний Сибір». На корі Betula, Pinus. Зрідка. Помірноурбанофобний. 47. Thelidium minutulum Körb. — На бетонній споруді, поблизу старого кла- довища. Зрідка. Урбаногрупу не визначено. 48. Xanthoria candelaria (L.) Th. Fr. — Дендрарій (колекція хвойних). На ко- рі Ginkgo. Зрідка. Урбаногрупу не визначено. 49. X. parietina (L.) Ach. — Дендрарій (дубова, липова, березова алеї, колек- ція хвойних), пакленова діброва, «Алтай та Західний Сибір», «Крим», сад бузку. На корі Acer, Fraxinus, Ginkgo, Larix, Picea, Platanus, Prunus, Pyrus, Quercus, Spi raea, Syringa. Часто. Урбанофільний. 104 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2012, vol. 69, № 1 50. X. polycarpa (Hoffm.) Rieber. — Дендрарій (дубова, липова, березова алеї, колекція хвойних), «Алтай та Західний Сибір», «Крим», сад бузку. На корі Acer, Ginkgo, Larix, Picea, Platanus, Prunus, Pyrus, Quercus, Spiraea, Syringa. Часто. Ур- ба нонейтральний. 51. Verrucaria muralis Ach. — На бетонній споруді, поблизу старого кладо- вища. Спорадчино. Урбаногрупу не визначено. Для порівняння слід зазначити, що в забудованій та промисловій зонах м. Києва виявлено 65 видів епіфітних лишайників, а ліхенофлора його лісо- паркової зони налічує понад 140 видів [26]. Як свідчать літературні дані [5—9, 21, 22], загалом число видів лишайників, знайдених у ботанічних садах і ден- дропарках України незалежно від року створення та кількості деревних порід на їхній території, що визначають видове різноманіття епіфітних лишайників, є незначним. Так, у Ботанічному саду імені О.В. Фоміна виявлено лише 25 видів лишайників, Полтавському парку — пам’ятці садово-паркового мистецтва — 38, дендропарках «Асканія-Нова» — 32, «Олександрія» — 51, «Софіївка» — 103, Нікітському ботанічному саду — 80 видів. Національний ботанічний сад за ба- гатством його ліхенофлори (51 вид) посідає проміжне місце серед подібних ви- щезгаданих ландшафтних об’єктів. Попри значне видове різноманіття деревних та кущистих порід, своєрідні мікрокліматичні умови на території НБС завдяки горбистому рельєфу та наближеності до Дніпра, його ліхенофлора характери- зується низьким видовим багатством і представлена здебільшого накипними — Amandinea punctata, Candelariella xanthostigma, Scoliciosporum chlorococcum та лис- туватими видами — Parmelia sulcata, Phaeophyscia nigricans, P. orbicularis, Physcia adscendens, P. stellaris, P. tenella, Xanthoria parietina, X. polycarpa. Ці лишайники, що характеризуються широкою екологічною амплітудою та значною стійкістю до атмосферного забруднення, становлять групу урбанофільних видів і широко розповсюджені також на інших ділянках м. Києва, зокрема у межах його щіль- ної забудови, вуличних насадженнях і промисловій зоні [26]. До цієї ж групи слід віднести і ліхенофільний гриб Athelia arachnoidea, яким уражена значна частина лишайників НБС (зокрема, у липовій та дубовій алеях дендрарію). У Європі Athelia arachnoidea зростає на деревах уздовж автотранспортних шляхів як у містах та поселеннях, так і поза ними, де лишайники ослаблені атмосфер- ним забрудненням [34, 38]. В Україні Athelia arachnoidea відомий із Закарпатської [30, 32], Кіровоградської, Херсонської [15], Львівської [16], Миколаївської [2], Харківської [20] та Хмельницької областей [24]. Для м. Києва та області вид раніше не наводився. Крім НБС, цей ліхенофільний гриб ми виявили і на сла- нях епіфітних лишайників Xanthoria parietina та Physcia adscendens у вуличних насадженнях уздовж Оболонського проспекту столиці. На території НБС ми зареєстрували також декілька видів урбанофобних лишайників, які більш характерні для природних місцезростань. Це передусім накипні лишайники — Bacidia rubella, Lecania cyrtella, L. naegeli, Catillaria nig- roc lavata, Lecanora sambuci, L. symmicta, Lecidella elaeochroma, Strangospora mo ri- formis та S. pinicola. Особливо цікавими серед них є знахідки таких кущистих 105ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2012, т. 69, № 1 лишайників, як Evernia prunastri, Pseudevernia furfuracea і Bryoria сf. capillaris (слань завдовжки до 1 см). Ці види трапляються на території Києва зрідка, лише на ділянках із слабозабрудненим атмосферним повітрям. Інший вид роду Bryoria (а саме B. pseudofuscescens (Gyeln.) Brodo & D. Hawksw.) наприкінці 90-х років минулого століття виявлений у Дарницькому лісопарковому госпо- дарстві [10]. Слід зауважити, що урбанофобні та помірноурбанофобні види ли- шайників зростають на території НБС переважно на освітлених деревах, які представляють природну флору України. Проективне покриття цих видів мен- ше 1 %, а трапляння не перевищує 10 місцезростань. Поодинокі знахідки урба- нофобних лишайників, що відсутні або слабо представлені у забудованій час- тині Києва, свідчать про позитивну роль НБС у збереженні видового різнома- ніття лишайників на території міста. Oсновну частину ліхенофлори Національного ботанічного саду (45 видів) становлять епіфітні лишайники. Крім того, ми виявили шість епілітних ли- шайників, які зростали на бетонних спорудах та огорожах саду. Це, зокрема, такі види, як Caloplaca crenalutella, C. decipiens, Candelariella aurella, Scoliciosporum umbrinum, Thelidium minutulum та Verrucaria muralis. Слід зауважити, що штучні кам’янисті субстрати зазвичай характеризуються одноманітним видовим скла- дом лишайників [25, 33, 37]. Значним видовим розмаїттям лишайників вирізняється кора таких дерев- них порід, як Betula (24), Syringa (23), Quercus (16), Larix, Pyrus (по 14), Tilia (13), Acer, Ginkgo (по 12), Prunus (11) та Picea (10) (рис. 2). Саме на корі берези вияв- лено найбільшу кількість лишайників, зокрема такі рідкісні на території Києва ацидофільні види, як Bryoria cf. capillaris, Pseudevernia furfuracea, Strangospora Рис. 2. Кількість видів ли- шайників на обстежених фо рофітах і кам’янистих суб стратах на території На- ціонального ботанічного са ду імені М.М. Гришка Fig. 2. Number of lichen spe cies on investigated pho- ro p hy tes and rocks in the M.M. Gri shko National Bo- tanical Garden 106 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2012, vol. 69, № 1 moriformis та S. pinicola. Видовим багатством лишайників, особливо накипних, відзначається також кора бузку: Amandinea punctata, Bacidia rubella, Caloplaca pyracea, Candelariella vitellina, C. xanthostigma, Catillaria nigroclavata, Lecania cyr- tella, L. naegeli, Lecanora expallens, L. sambuci та Rinodina pyrina. З’ясувалося, що як автохтонні, так й інтродуковані деревні породи заселяються одними й тими самими, доволі поширеними видами лишайників, стійкими до антропогенно- го навантаження. Така уніфікація ліхенофлори Ботанічного саду є свідченням істотного впливу урбанізованого середовища на її формування. В умовах цього середовища морфологічні (структура) та хімічні (кислотність) особливості ко- ри форофітів, незважаючи на сприятливий мікроклімат, значно менше позна- чаються на видовому складі лишайників. Так, у лишайниковому покриві на корі як листяних, так і хвойних деревних порід на території НБС домінують ши роко розповсюджені урбанофільні види. Лише окремі поодинокі урбано- фобні ацидофільні види Bryoria cf. capillaris, Hypocenomyce scalaris, Hypogymnia physodes, Pseudevernia furfuracea, Strangospora moriformis та S. pinicola виявлені на виражено кислій корі ялини, сосни, модрини та берези. Однак попри те, що хвойні породи у Ботанічному саду представлені близько 160 таксонами, ці види лишайників трапляються зрідка (за винятком Hypogymnia physodes) або взагалі реєструються єдиною знахідкою. Це свідчить про несприятливі умови для роз- витку ацидофільних лишайників, що, очевидно, спричинено значним забруд- ненням атмосферного повітря. Серед ботаніко-географічних ділянок і дендрологічних колекцій НБС най- вищим видовим різноманіттям лишайників характеризуються такі: «Алтай і Західний Сибір» (27 видів), сад бузку (22), «Крим» (18) та березова (15), липова (13) і дубова (12) алеї дендрарію. Так, в експозиції «Алтай і Західний Сибір», ок- рім широко розповсюджених урбанофільних видів, виявлені Hypocenomyce sca- laris, Lecania cyrtella, L. naegeli, Lepraria incana, Melanelia subaurifera, Opegrapha ru fescens, Rinodina septentrionalis, Strangospora moriformis та S. pinicola, в експози- ції «Крим» — Evernia prunastri, Lecania naegeli, Lecidella elaeochroma, Physconia gri sea. На добре освітлених деревах, що окремо зростають у березовій алеї ден- драрію, зафіксовано знахідки Bryoria cf. capillaris, Hypogymnia physodes, Lecanora symmicta, Parmelia sulcata, Pseudevernia furfuracea, дубовій — Evernia prunastri, Me lanelia exasperatula, Parmelia sulcata та ін. Як уже зазначалося, частина з них є досить чутливими до атмосферного забруднення. У пакленовій діброві, як і на ділянці «Ліси рівнинної частини України», від- значено 12 видів лишайників, основна частина яких характерна для природних кленово-липово-дубових лісів України: Amandinea punctata, Evernia prunastri, Parmelia sulcata, Phaeophyscia orbicularis, Physcia adscendens, P. stellaris, Xanthoria parietina. Проте слід зауважити, що на цих ділянках лишайники зростають лише на відкритих, добре освітлених місцях — на деревах уздовж доріжок. Незважаючи на значну представленість різних деревних порід, в експози- ціях «Далекий Схід» та «Кавказ» виявлено лише 8 і 6 видів лишайників відпо- відно, доволі поширених як на території НБС, так і Києва загалом. Це можна 107ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2012, т. 69, № 1 пояснити тим, що на цих ділянках спостерігається суттєве, несприятливе для розвитку лишайникового покриву затемнення деревостану внаслідок зростан- ня великої кількості чагарників та ліан. На ділянці «Середня Азія» здебільшого представлені ендемічні та рідкісні трав’яні рослини відповідного регіону, тоді як видовий склад деревної та чагар- никової рослинності дуже бідний, чим і зумовлюється незначна кількість тут епіфітних лишайників (6 видів). Лишайниковий покрив практично відсутній у буковій та грабовій дібровах, а також на ботаніко-географічній ділянці «Українські Карпати», що представлена насамперед буковими та ялиновими насадженнями. Жодного виду не знайдено на корі грабів, яка є малосприятливою для заселення лишайниками. Лише на дубах і кленах у добре освітлених місцях цих експозицій (узбіччя алей та дорі- жок) виявлено поодинокі слані широко розповсюджених на території саду ур- банофільних видів — Phaeophyscia orbicularis та Physcia adscendens. Лишайниковий покрив у букових лісах, як відомо, формується на пізніших стадіях їхнього роз- витку. Букові ж насадження зазначених ділянок ще відносно молоді порівняно з природними первинними лісовими масивами, де вік дерев нерідко сягає по- над 100—200 років. Отже, відсутність лишайників у букових насадженнях НБС є закономірною і не спричинена впливом антропогенних факторів. На ділянці «Степи України» лишайниковий покрив цілковито відсутній. При- чина цього — високий травостій, що завадить розвиткові наземних лишайників. Таким чином, у результаті інвентаризації видового різноманіття ліхено- флори Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України вияв- лено 51 вид лишайників та один ліхенофільний гриб — Athelia arachnoidea. Зна- хід ка епіфітного лишайника Rinodina septentrionalis є першою достовірною вка- зів кою для території України. Попри видове багатство деревних порід, що зрос- тають у Національному ботанічному саду, його ліхенофлора характеризується незначним видовим різноманіттям і представлена здебільшого стійкими до ур- банізованого середовища видами лишайників, що доволі поширені й на інших ділянках м. Києва. Поодинокі знахідки урбанофобних лишайників підтвер- джують позитивну роль Ботанічного саду в збереженні їх видового різноманіт- тя на території міста. Заселення як автохтонних, так й інтродукованих дерев- них порід одними й тими самими видами лишайників, стійкими до антропо- генного впливу, свідчить про уніфікацію його ліхенофлори, що зумовлено знач- ним впливом урбанізованого середовища на її формування. Автори статті щиро вдячні професорові Х. Майгоферу (Університет міста Гра ца, Австрія) за перевірку гербарних зразків Rinodina septentrionalis. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Бойко М.Ф., Ходосовцев О.Є., Петрова М.М. До вивчення біорізноманіття ботанічного са ду Херсонського педагогічного університету // Метода. — 1999. — Вип. «Символ». — С. 71—75. 2. Бойко Т.О. Анотований список лишайників та ліхенофільних грибів природного запо- відника «Єланецький степ» // Чорномор. ботан. журн. — 2009. — 5, № 3. — С. 448—457. 108 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2012, vol. 69, № 1 3. Ботанічні сади та дендропарки / За ред. Т.М. Черевченко, С.С. Волкова. — К., 2009. — 296 с. 4. Димитрова Л.В. Лишайники міста Полтави // Укр. ботан. журн. — 2007. — 64, № 6. — С. 850—858. 5. Димитрова Л.В. Ліхеноіндикація забруднення атмосферного повітря м. Полтави // Укр. ботан. журн. — 2008. — 65, № 1. — С. 122—129. 6. Димитрова Л.В. Урбаногрупи епіфітних лишайників та особливості їх поширення на те- риторії м. Києва // Укр. ботан. журн. — 2008. — 65, № 3. — С. 408—417. 7. Зеленко С.Д., Діденко І.П. Лишайники дендропарку «Софіївка» міста Умані // Міжнар. наук. конф. «Фальцфейнівські читання», 21—23 квітня 1999: Зб. наук. пр. — Херсон, 1999. — С. 80—81. 8. Зеленко С.Д. Попередній список лишайників ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Київ- ського національного університету імені Тараса Шевченка / Ботанічний сад ім. О.В. Фо- міна. Каталог рослин. — К.: Фітосоціоцентр, 2007. — С. 267—285. 9. Зеленко С.Д., Марчук Ю.М., Романовський О.В. Лишайники дендропарку «Олександрія» як модельного об’єкта екологічного біомоніторингу // Лісівництво та меліорація. — 2006. — Вип. 109. — С. 81—88. 10. Кондратюк С.Я. Нові та рідкісні види для ліхенофлори УРСР // Укр. ботан. журн. — 1990. — 47, № 6. — С. 41—43. 11. Макаревич М.Ф., Навроцкая И.Л., Юдина И.В. Атлас географического распространения лишайников в Украинских Карпатах. — Киев: Наук. думка, 1982. — 404 с. 12. Малышева Н.В. Лишайники исторических садов и парков Санкт-Петербурга (основанных в ХVІІ — нач. ХХ веков) // Ботан. журн. — 1997. — 82, № 7. — С. 56—67. 13. Малышева Н.В., Связева О.А. Лишайники парка Ботанического института им. В.Л. Ко- ма рова РАН // Ботан. журн. — 1995. — 80, № 1. — С. 108—118. 14. Малышева Н.В., Симачев В.И. Лишайники Ботанического сада Санкт-Петербургского го- сударственного университета // Вестн. С.-Петербургск. ун-та. Сер. 3. — 1994. — Вып. 3 (№ 17). — С. 48—52. 15. Наумович Г.О. Нові та рідкісні для рівнинної частини України види лишайників та ліхе- нофільних грибів з долини річки Інгулець // Чорномор. ботан. журн. — 2009. — 5, № 2. — С. 265—272. 16. Пірогов М.В. Нові для Українського Розточчя ліхенофільні гриби // Біол. студії (Studia Biologica). — 2010. — 4, № 1. — С. 161—164. 17. Собко В.Г., Гапоненко М.Б. Інтродукція рідкісних і зникаючих рослин флори України. — К.: Наук. думка, 1996. — 283 с. 18. Тарасова В.Н., Сонина А.В. Лихенологические исследования на территории Ботаниче- с ко го сада Петрозаводского государственного университета // Hortus botanicus. — 2006. — http://hortus.karelia.ru/bgm/hb.htm 19. Томах Я.В., Громакова А.Б. Лишайники некоторых парков г. Харькова // Вісн. Харків. нац. ун-ту. — 2002. — № 551, ч. 2. — С. 179—183. 20. Усіченко А.С. Нові флористичні знахідки афілофороїдних грибів з Північного Сходу України // Чорномор. ботан. журн. — 2009. — 5, № 2. — С. 276—289. 21. Ходосовцев O.Є. Біорізноманіття біосферного заповідника «Асканія-Нова». Лишайники та ліхенофільні гриби // Мат-ли міжнар. наук. конф., присв. 100-річчю заповідання Асканійського степу (Асканія-Нова, 21—23 травня 1998 р.). — 1998. — С. 9—11. 22. Ходосовцева Ю. А. Лишайники арборетуму Нікітського ботанічного саду та їх біоіндика- торні властивості // Чорномор. ботан. журн. — 2008. — 4, № 1. — С. 114—122. 23. Aptroot A., Honegger R. Lichens in the New Botanical Garden of the University of Zürich, Swi- tzerland // Botanica Helvetica. — 2006. — 116(2). — P. 135—148. 24. Bielczyk U., Bylińska E., Czarnota P., Czyżewska K., Guzów-Krzemińska B., Hachułka M., Kils- zka J., Kowalewska A., Krzewicka B., Kukwa M., Leśniański G., Śliwa L. & Zalewska A. Con tri- bution to the knowledge of lichens and lichecolous fungi of Western Ukraine // Polish Botanical Journal. — 2005. — 50, № 1. — Р. 39—64. 109ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2012, т. 69, № 1 25. Brightman F.H., Seaward M.R.D. Lichens on man-made substrates / Lichen ecology [ed. by M.R.D. Seaward]. — London: Acad. Press, 1977. — P. 259—265. 26. Dymytrova L. Epiphytic lichens and bryophytes as indicators of air pollution in Kyiv city (Uk rai- ne) // Folia Cryptog. Estonica. — 2009. — Fasc. 46. — Р. 33—44. 27. Galanina A. Epiphytic lichens of Vladivostok Botanical Garden (Primorskii Krai, Russia) // Annals of the Tsukuba Botanical Garden. — 2006. — 25. — P. 25—42. 28. Härkönen M., Vänskä H. Corticolous myxomycetes and lichens in the Botanical Garden in Hel- sin ki, Finland: a comparison after decades of recovering from air pollution // Systematics and Geography of Plants. — 2004. — 74(1): — P. 183—187. 29. Hawksworth D.L. Lichens (lichen-forming fungi) in Buckingham Palace Garden / The Natural His- tory of Buckingham Palace Garden, London. P. 1. [Plant C.W. (ed.)]. — London, 1999. — P. 15—21. 30. Hawksworth D.L. Nine lichenicolous fungi from Transcarpathians new for Ukraine // Укр. бо- тан. журн. — 1992. — 49, № 3. — Р. 99—101. 31. Himelbrant D., Kuznetsova E. Lichens of the subtropical Botanical Garden of Kuban’ (Krasnodar Region, Russian Caucasus) // Botanica Lithuanica. — 2002. — 8(2). — P. 153—163. 32. Kondratyuk S.Ya., Popova L.P., Lakovičova A., Pišut I. A catalogue of Eastern Carpathian li- chens. — Kiev-Bratislava: M.H. Kholodny Institute of Botany, 2003. — 264 p. 33. Nadyeina O. The lichen-forming and lichenicolous fungi of the Donetsk Upland (Ukraine) // Mycologica Balcanica. — 2009. — 6. — P. 37—53. 34. Parmasto E. Athelia arachnoidea, a lichenicolous basidiomycete in Estonia // Folia Cryptog. Es- to nica. — 1998. — Fasc. 32. — Р. 63—66. 35. Ravera S., Brezzi G., Massari G. Contributo alla conoscenza dei licheni dell’area Romana: la flo- rula epifiicia dell’Orto Botanico di Villa Corsini // Biologi Italiani. — 1999. — 10. — Р. 1—7. 36. Schultz M. Flechten im Botanischen Garten der Universität Rostock // Botanischer Rundbrief für Mecklenburg-Vorpommern. — 1996. — 29. — Р. 157—162. 37. Seaward M.R.D., John V. A comparative study of the lichens of two cemeteries in Belgrade, Ser- bia // Mycologia Balcanica. — 2005. — 2. — P. 65—68. 38. Yurchenko O.E., Golubkov V.V. The morphology, biology and geography of a necrotrophic ba si- dio mycete Athelia arachnoidea in Belarus // Mycological Progress. — 2003. — 2(4). — Р. 275—284. Рекомендує до друку Надійшла 10.12.2010 С.Я. Кондратюк Л.В. Димитрова1, О.В. Надеина1, О.Б. Блюм2 1 Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев 2 Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, г. Киев ЛИШАЙНИКИ НАЦИОНАЛЬНОГО БОТАНИЧЕСКОГО САДА имени Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ (г. КИЕВ) Представлены результаты изучения видового разнообразия лишайников Национального ботанического сада имени Н.Н. Гришко НАН Украины. В целом обнаружен 51 вид лишай- ников и один лихенофильный гриб — Athelia arachnoidea. Среди них Rinodina septentrionalis является первой достоверной находкой в Украине. Несмотря на значительное разнообразие древесных пород, произрастающих на его территории, лихенофлора Бо та ни ческого сада от- личается низким видовым богатством и представлена стойкими к урбанизированной среде видами лишайников, которые также широко распространены на других участках г. Киева. В коллекциях и экспозициях сада выявлены единичные местонахождения урбанофобных лишайников. Заселение автохтонных и интродуцированных древесных пород преимущест- венно одними и теми же видами лишайников, стойкими к антропогенному воздействию, свидетельствует об унификации лихенофлоры Ботанического сада и значительном влиянии урбанизированной среды на ее формирование. К л ю ч е в ы е с л о в а: лишайники, биоразнообразие, Национальный ботанический сад, Киев. 110 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2012, vol. 69, № 1 L.V. Dymytrova1, O.V. Nadyeina1, O.B. Blum2 1 M.H. Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv 2 M.M. Gryshko National Botanic Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv LICHENS OF THE M.M. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL GARDEN (KYIV, UKRAINE) Results of a floristic survey of lichens occurring in the M.M. Gryshko National Botanical Garden are presented. 51 lichen species and one lichenicolous fungi, Athelia arachnoidea, are listed. Rinodina sep- tentrionalis is reported as new to Ukraine. In spite of the high diversity of phorophytes in the Botanic Garden, the lichen species richness is low. Most of lichen species of the Botanic Garden are tolerant to urbanization and frequent in the built-up area of Kyiv city. Only a few lichens sensitive to urbanization were recorded. The lichen diversity patterns on natural and introduced phorophytes are very similar that is probably caused by environmental pollution of Kyiv. K e y w o r d s: lichens, biodiversity, National Botanic Garden, Kyiv.

Лишайники Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ)

Репозитарії

Схожі ресурси