Fulgensia desertorum (Teloschistales, Teloschistaceae) та інші вразливі лишайники в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis
Друга знахідка Fulgensia desertorum в України була зроблена на лесових відслоненнях, що простягнулися вузькою смугою вздовж правого берега Бузького лиману між селами Котилине та Прибузьке (Очаківський р-н, Миколаївська обл.). Лишайник зростав на північному пологому схилі балки біля лесового кліфу....
Збережено в:
Дата: | 2019 |
---|---|
Автори: | , , , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2019
|
Назва видання: | Український ботанічний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176788 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Fulgensia desertorum (Teloschistales, Teloschistaceae) та інші вразливі лишайники в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis / О.Є. Ходосовцев, В.В. Дармостук, І.І. Мойсієнко, М.Я. Захарова, О.М. Деркач // Український ботанічний журнал. — 2019. — Т. 76, № 3. — С. 236-242. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-176788 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1767882021-02-09T01:27:09Z Fulgensia desertorum (Teloschistales, Teloschistaceae) та інші вразливі лишайники в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis Ходосовцев, О.Є. Дармостук, В.В. Мойсієнко, І.І. Захарова, М.Я. Деркач, О.М. Червона книга України Друга знахідка Fulgensia desertorum в України була зроблена на лесових відслоненнях, що простягнулися вузькою смугою вздовж правого берега Бузького лиману між селами Котилине та Прибузьке (Очаківський р-н, Миколаївська обл.). Лишайник зростав на північному пологому схилі балки біля лесового кліфу. Площу існування нижньо-бузької популяції оцінено у 0,01 га, область її поширення – у 25 га. Лишайник приурочений до ксерофільної асоціації Toninio-Psoretum decipientis Stodiek 1937, яка вперше наводиться для території України. Угруповання асоціації диз'юнктивно поширені на відкритих аридних ділянках пологих схилів ярів і балок правого берега Дніпро-Бузького лиману. Разом з F. desertorum виявлено ще 16 видів лишайників та ліхенофільних грибів, серед яких Squamarina lentigera, включений до Червоної книги України та Psora decipiens, який є претендентом до її наступного видання. Також в асоціації були відмічені види, включені до проектованого "червоного списку" Миколаївської обл. – Endocarpon pusillum, Fulgensia fulgens, Megaspora verrucosa. Уперше для області наведено ліхенофільні гриби Lichenohendersonia squamarinae на Squamarina lentigera та Didymellopsis perigena на Megaspora verrucosa. Didymocyrtis cladoniicola вперше знайдений на сланях Fulgensia desertorum. Угруповання є вразливим і претендує на включення до нового видання "Зеленої книги України". Асоціація Toninio- Psoretum decipientis Stodiek 1937разом з угрупованнями судинних рослин союзу Festucion valesiacae Klika 1931 входять до складу біотопів E1.2D21 – сарматські лесові степи. Для збереження Fulgensia desertorum і Squamarina lentigera, угруповання Toninio-Psoretum decipientis та в цілому біотопу лесових степів пропонуємо створити у межах Миколаївської обл. заказник місцевого значення "Прибузький". The second record of Fulgensia desertorum in Ukraine is reported. The lichen was found on loess outcrops along the right bank of the Bug River estuary (between villages Kotylyne and Prybuzke, Ochakiv District, Mykolaiv Region). It was observed on a gentle northern slope of the ravine near a cliff. The extent of its occurrence was calculated as 0.01 ha and its area of occupancy – 25 ha. Fulgensia desertorum was found in xerophytic association Toninio-Psoretum decipientis, which is newly reported for Ukraine. These communities occupy disjunct areas on open landscapes without plant cover along the right bank of the Dnipro-Bug estuary. In total, F. desertorum, sixteen species of lichens and lichenicolous fungi were recorded. Among them, Squamarina lentigera is listed in the Red Data Book of Ukraine and Psora decipiens is a candidate for inclusion in the next edition of the Red Data Book of Ukraine. Endocarpon pusillum, Fulgensia fulgens, and Megaspora verrucosa are rare lichen species which need to be protected at the regional level. Lichenicolous fungi Lichenohendersonia squamarinae on Squamarina lentigera, Didymellopsis perigena on Megaspora verrucosa are the first reports in Mykolaiv Region. Didymocyrtis cladoniicola is found for the first time on Fulgensia desertorum. The association Toninio-Psoretum decipientis is in urgent need of inclusion into the new edition of the Green Data Book of Ukraine. This association is a component of the habitat E1.2D21 – Sarmatic loess steppes (EUNIS). This habitat includes vascular plant communities of the union Festucion valesiacae as well. Prybuzki Reserve of regional level (zakaznyk) is proposed to be established for conservation of lichen species Fulgensia desertorum, Squamarina lentigera, as well as the threatened lichen community Toninio-Psoretum decipientis and the habitat of the Sarmatic loess steppes in general. 2019 Article Fulgensia desertorum (Teloschistales, Teloschistaceae) та інші вразливі лишайники в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis / О.Є. Ходосовцев, В.В. Дармостук, І.І. Мойсієнко, М.Я. Захарова, О.М. Деркач // Український ботанічний журнал. — 2019. — Т. 76, № 3. — С. 236-242. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0372-4123 DOI: https://doi.org/10.15407/ukrbotj76.03.236 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176788 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Червона книга України Червона книга України |
spellingShingle |
Червона книга України Червона книга України Ходосовцев, О.Є. Дармостук, В.В. Мойсієнко, І.І. Захарова, М.Я. Деркач, О.М. Fulgensia desertorum (Teloschistales, Teloschistaceae) та інші вразливі лишайники в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis Український ботанічний журнал |
description |
Друга знахідка Fulgensia desertorum в України була зроблена на лесових відслоненнях, що простягнулися вузькою смугою
вздовж правого берега Бузького лиману між селами Котилине та Прибузьке (Очаківський р-н, Миколаївська обл.). Лишайник
зростав на північному пологому схилі балки біля лесового кліфу. Площу існування нижньо-бузької популяції оцінено у 0,01 га,
область її поширення – у 25 га. Лишайник приурочений до ксерофільної асоціації Toninio-Psoretum decipientis Stodiek 1937, яка
вперше наводиться для території України. Угруповання асоціації диз'юнктивно поширені на відкритих аридних ділянках пологих
схилів ярів і балок правого берега Дніпро-Бузького лиману. Разом з F. desertorum виявлено ще 16 видів лишайників та ліхенофільних
грибів, серед яких Squamarina lentigera, включений до Червоної книги України та Psora decipiens, який є претендентом до її наступного
видання. Також в асоціації були відмічені види, включені до проектованого "червоного списку" Миколаївської обл. – Endocarpon
pusillum, Fulgensia fulgens, Megaspora verrucosa. Уперше для області наведено ліхенофільні гриби Lichenohendersonia squamarinae на
Squamarina lentigera та Didymellopsis perigena на Megaspora verrucosa. Didymocyrtis cladoniicola вперше знайдений на сланях Fulgensia
desertorum. Угруповання є вразливим і претендує на включення до нового видання "Зеленої книги України". Асоціація Toninio-
Psoretum decipientis Stodiek 1937разом з угрупованнями судинних рослин союзу Festucion valesiacae Klika 1931 входять до складу біотопів
E1.2D21 – сарматські лесові степи. Для збереження Fulgensia desertorum і Squamarina lentigera, угруповання Toninio-Psoretum decipientis
та в цілому біотопу лесових степів пропонуємо створити у межах Миколаївської обл. заказник місцевого значення "Прибузький". |
format |
Article |
author |
Ходосовцев, О.Є. Дармостук, В.В. Мойсієнко, І.І. Захарова, М.Я. Деркач, О.М. |
author_facet |
Ходосовцев, О.Є. Дармостук, В.В. Мойсієнко, І.І. Захарова, М.Я. Деркач, О.М. |
author_sort |
Ходосовцев, О.Є. |
title |
Fulgensia desertorum (Teloschistales, Teloschistaceae) та інші вразливі лишайники в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis |
title_short |
Fulgensia desertorum (Teloschistales, Teloschistaceae) та інші вразливі лишайники в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis |
title_full |
Fulgensia desertorum (Teloschistales, Teloschistaceae) та інші вразливі лишайники в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis |
title_fullStr |
Fulgensia desertorum (Teloschistales, Teloschistaceae) та інші вразливі лишайники в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis |
title_full_unstemmed |
Fulgensia desertorum (Teloschistales, Teloschistaceae) та інші вразливі лишайники в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis |
title_sort |
fulgensia desertorum (teloschistales, teloschistaceae) та інші вразливі лишайники в угрупованні toninio-psoretum decipientis |
publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
publishDate |
2019 |
topic_facet |
Червона книга України |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176788 |
citation_txt |
Fulgensia desertorum (Teloschistales, Teloschistaceae) та інші вразливі лишайники в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis / О.Є. Ходосовцев, В.В. Дармостук, І.І. Мойсієнко, М.Я. Захарова, О.М. Деркач // Український ботанічний журнал. — 2019. — Т. 76, № 3. — С. 236-242. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
series |
Український ботанічний журнал |
work_keys_str_mv |
AT hodosovcevoê fulgensiadesertorumteloschistalesteloschistaceaetaínšívrazlivílišajnikivugrupovannítoniniopsoretumdecipientis AT darmostukvv fulgensiadesertorumteloschistalesteloschistaceaetaínšívrazlivílišajnikivugrupovannítoniniopsoretumdecipientis AT mojsíênkoíí fulgensiadesertorumteloschistalesteloschistaceaetaínšívrazlivílišajnikivugrupovannítoniniopsoretumdecipientis AT zaharovamâ fulgensiadesertorumteloschistalesteloschistaceaetaínšívrazlivílišajnikivugrupovannítoniniopsoretumdecipientis AT derkačom fulgensiadesertorumteloschistalesteloschistaceaetaínšívrazlivílišajnikivugrupovannítoniniopsoretumdecipientis |
first_indexed |
2025-07-15T14:41:21Z |
last_indexed |
2025-07-15T14:41:21Z |
_version_ |
1837724317967712256 |
fulltext |
236 Ukrainian Botanical Journal, 2019, 76(3)
Червона книга України
Red Data Book of Ukraine
https://doi.org/10.15407/ukrbotj76.03.236
Fulgensia desertorum (Teloschistales, Teloschistaceae) та інші вразливі
лишайники в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis
Олександр Є. ХОДОСОВЦЕВ1, Валерій В. ДАРМОСТУК1,2, Іван І. МОЙСІЄНКО1,
Марина Я. ЗАХАРОВА1, Олег М. ДЕРКАЧ3
1Херсонський державний університет
вул. Університетська 27, Херсон 73000, Україна
khodosovtsev@i.ua
2Національний природний парк "Нижньодніпровський"
вул. Університетська 136-a, Херсон 73000, Україна
3Регіональний ландшафтний парк "Тилігульский"
Коблеве 57453, Миколаївська обл., Україна
Khodosovtsev A.Ye.1, Darmostuk V.V.1,2, Moysiyenko I.I.1, Zakharova M.Ya.1, Derkach O.M.3 2019. Fulgensia desertorum (Teloschistales,
Ascomycota) and other rare species in the association Toninio-Psoretum decipientis. Ukrainian Botanical Journal, 76(3): 236–242.
1Kherson State University
27 Universytetska Str., Kherson 73000, Ukraine
2Nyzhniodniprovskyi National Nature Park
136-a Universytetska Str., Kherson 73000, Ukraine
3Tyligulskiy Regional Landscape Park, Koblevo, Mykolayiv Region 57453, Ukraine
Abstract. The second record of Fulgensia desertorum in Ukraine is reported. The lichen was found on loess outcrops along the right bank of
the Bug River estuary (between villages Kotylyne and Prybuzke, Ochakiv District, Mykolaiv Region). It was observed on a gentle northern
slope of the ravine near a cliff. The extent of its occurrence was calculated as 0.01 ha and its area of occupancy – 25 ha. Fulgensia desertorum
was found in xerophytic association Toninio-Psoretum decipientis, which is newly reported for Ukraine. These communities occupy disjunct
areas on open landscapes without plant cover along the right bank of the Dnipro-Bug estuary. In total, F. desertorum, sixteen species of
lichens and lichenicolous fungi were recorded. Among them, Squamarina lentigera is listed in the Red Data Book of Ukraine and Psora
decipiens is a candidate for inclusion in the next edition of the Red Data Book of Ukraine. Endocarpon pusillum, Fulgensia fulgens, and
Megaspora verrucosa are rare lichen species which need to be protected at the regional level. Lichenicolous fungi Lichenohendersonia
squamarinae on Squamarina lentigera, Didymellopsis perigena on Megaspora verrucosa are the first reports in Mykolaiv Region. Didymocyrtis
cladoniicola is found for the first time on Fulgensia desertorum. The association Toninio-Psoretum decipientis is in urgent need of inclusion
into the new edition of the Green Data Book of Ukraine. This association is a component of the habitat E1.2D21 – Sarmatic loess steppes
(EUNIS). This habitat includes vascular plant communities of the union Festucion valesiacae as well. Prybuzki Reserve of regional level
(zakaznyk) is proposed to be established for conservation of lichen species Fulgensia desertorum, Squamarina lentigera, as well as the
threatened lichen community Toninio-Psoretum decipientis and the habitat of the Sarmatic loess steppes in general.
Keywords: conservation, Dnipro-Bug estuary, habitats, loess cliffs, Festucion valesiacae, Red Data Book of Ukraine, Psoretea decipientis
Submitted 26 September 2018. Published 11 July 2019
Ходосовцев О.Є.1, Дармостук В.В.1,2, Мойсієнко І.І.1, Захарова М.Я.1, Деркач О.М.3 2019. Fulgensia desertorum (Teloschistales, Ascomy-
cota) та інші вразливі види лишайників в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis. Український ботанічний журнал, 76(3): 236–242.
Резюме. Друга знахідка Fulgensia desertorum в України була зроблена на лесових відслоненнях, що простягнулися вузькою смугою
вздовж правого берега Бузького лиману між селами Котилине та Прибузьке (Очаківський р-н, Миколаївська обл.). Лишайник
зростав на північному пологому схилі балки біля лесового кліфу. Площу існування нижньо-бузької популяції оцінено у 0,01 га,
область її поширення – у 25 га. Лишайник приурочений до ксерофільної асоціації Toninio-Psoretum decipientis Stodiek 1937, яка
вперше наводиться для території України. Угруповання асоціації диз'юнктивно поширені на відкритих аридних ділянках пологих
схилів ярів і балок правого берега Дніпро-Бузького лиману. Разом з F. desertorum виявлено ще 16 видів лишайників та ліхенофільних
грибів, серед яких Squamarina lentigera, включений до Червоної книги України та Psora decipiens, який є претендентом до її наступного
видання. Також в асоціації були відмічені види, включені до проектованого "червоного списку" Миколаївської обл. – Endocarpon
pusillum, Fulgensia fulgens, Megaspora verrucosa. Уперше для області наведено ліхенофільні гриби Lichenohendersonia squamarinae на
Squamarina lentigera та Didymellopsis perigena на Megaspora verrucosa. Didymocyrtis cladoniicola вперше знайдений на сланях Fulgensia
desertorum. Угруповання є вразливим і претендує на включення до нового видання "Зеленої книги України". Асоціація Toninio-
Psoretum decipientis Stodiek 1937разом з угрупованнями судинних рослин союзу Festucion valesiacae Klika 1931 входять до складу біотопів
E1.2D21 – сарматські лесові степи. Для збереження Fulgensia desertorum і Squamarina lentigera, угруповання Toninio-Psoretum decipientis
та в цілому біотопу лесових степів пропонуємо створити у межах Миколаївської обл. заказник місцевого значення "Прибузький".
Ключові слова: біотопи, Дніпро-Бузький лиман, кліф, лесові відслонення, охорона, Червона книга України, Festucion valesiacae,
Psoretea decipientis
© 2019 A.Ye. Khodosovtsev, V.V. Darmostuk, I.I. Moysiyenko, M.Y. Zakharova, O.M. Derkach. Published by the M.G. Kholodny Institute of
Botany, NAS of Ukraine. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution License (http://creativecommons.
org/licenses/by/4.0/), which permits use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited
237Український ботанічний журнал, 2019, 76(3)
Вступ
Серед епігейних лишайників степової зони
України є низка видів, що потребують охорони
на національному рівні. Моніторинг за видами,
що включені до Червоної книги України, який
здійснювали протягом останніх 10 років, дозволив
перевірити більшість відомих локалітетів з
вразливими видами, виявити нові та констатувати
знищення вже відомих (Nadyeina et al., 2013;
Khodosovtsev, Darmostuk, 2016; Khodosovtsev
et al., 2011, 2014, 2018). Одним з біотопів, який
містить аридні види, є лесові відслонення півдня
України. Саме тут, у межах Херсонської області,
на лесових кліфах Дніпро-Бузького лиману була
знайдена єдина в континентальній частині Україні
популяція лишайника Squamarina lentigera (Weber)
Poelt, включеного до Червоної книги України
(Khodosovtsev, 2009, 2015).
На початку серпня 2018 р. ми дослідили подібні
біотопи в межах Миколаївської області, де й був
виявлений другий в Україні локалітет Fulgensia
desertorum (Tomin) Poelt, включеного до Червону
книгу України (Kondratyuk, 2009) разом з іншими
вразливими епігейними лишайниками. Дані щодо
поширення його популяцій в Україні, а також нові
місцезнаходження рідкісних видів лишайників,
знайдених в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis,
наведені нижче.
Матеріали та методи
Об'єктом досліджень слугували описи угруповань,
зроблені під час експедиційного виїзду 2
серпня 2018 р. до півдня Миколаївської області
(Очаківський р-н). Описи епігейних лишайникових
угруповань проводили за методикою Браун-Бланке
з урахуванням їхньої функціональної незалежності
(Khodosovtsev et al., 2011, 2014). При встановленні
природоохоронної категорії для Fulgensia desertorum
використовували критерії IUCN (MSOP, 2017),
адаптовані для лишайників (Khodosovtsev et al.,
2018) з використанням лише показників щодо
області поширення та площі існування виду.
Ідентифікацію видів проводили в лабораторії
біорізноманіття та екологічного моніторингу
ім. Й.К. Пачоського Херсонського державного
університету. Назви лишайників і ліхенофільних
грибів та прізвища авторів при таксонах подано
за Index Fungorum (http://www. indexfungorum.org /
names/names.asp).
Результати досліджень
Накипний епігейний лишайник Fulgensia desertorum
(Tomin) Poelt (= Caloplaca desertorum Tomin,
Gyalolechia desertorum (Tomin) Søchting, Frödén
& Arup) був відомий з території України лише з
г. Опук (Кримський п-ів) за зборами А.М. Окснера
та Є.Г. Копачевської 1959 року (Kopachevskaya,
1986; Oxner, 1993). Існування виду на південному
схилі цієї гори було також підтверджено
колекціями 1994 р. (KHER 2036) (Khodosovtsev,
1999). Зважаючи на його вразливість внаслідок
руйнації південних степових біотопів, лишайник
був включений в друге видання Червоної книги
України (Kondratyuk, 2009). Друга знахідка Fulgensia
desertorum була зроблена на лесових відслоненнях,
що простягнулися вузькою смугою вздовж правого
берега Бузького лиману між селами Котилино
та Прибузьке (Очаківський р-н, Миколаївська
обл.). Лишайник зростав на північному пологому
схилі балки на відстані 20–30 м від лесового кліфу.
Його щільність складала близько 20 сланей на
ділянці опису. Детальні дослідження 25 подібних
локалітетів (кожен площею близько 0,1 га) у межах
Херсонської та Миколаївської областей на правому
березі Дніпро-Бузького лиману дозволили виявити
цей вид лише в одному локалітеті. Отже, площа
існування нижньо-бузької популяції становить
лише 0,01 га, тоді як території її поширення –
25 га (рис. 1). Площу опукської популяції Fulgensia
desertorum можна оцінити в 0,1 га, тоді як територія
її поширення складатиме 150 га. Не маючи
достовірних відомостей щодо динаміки поширення
двох популяцій F. desertorum, відомих в Україні
(їхня область поширення становить 1,75 км2), для
цього виду можна використати лише критерій D2
IUСN – площа національної популяції зазвичай
менша за 20 км2 (MSOP, 2017) та віднести вид до
категорії "уразливий".
У рівнинній частині Україні лишайник
знайдений в межах ксерофільної асоціації Toninio-
Psoretum decipientis Stodiek 1937 (див. таблицю),
яку вперше наводимо для території України.
Угруповання асоціації диз'юнктивно поширені
на відкритих аридних ділянках пологих схилів
ярів і балок правого берега Дніпро-Бузького
лиману, де проективне покриття судинних рослин
складає 60–80%. В Європі ценотичний оптимум
Fulgensia desertorum пов'язаний з більш аридними
угрупованнями порядку Fulgensietalia desertori
238 Ukrainian Botanical Journal, 2019, 76(3)
Crespo & Barreno 1975, де вид має невисоку
константність та проективне покриття (II+-1)
(Crespo, Barreno, 1975).
Разом з F. desertorum у дослідженому локалітеті
росло ще 16 видів лишайників і ліхенофільних
грибів, серед яких Squamarina lentigera. Це друге
його місцезнаходження в континентальній частині
України. Окрім того, в угрупованні знайдений
лишайник Psora decipiens (Hedw.) Hoffm., площа
місцезростання якого суттєво зменшилася
внаслідок розорювання степів та лісорозведення,
тому він є претендентом до наступного видання
"Червоної книги України" (Khodosovtsev, Darmostuk,
2016). Низку з знайдених видів нами включено до
проектованого регіонального червоного списку
Миколаївської області: Endocarpon pusillum Hedw.,
Fulgensia fulgens (Sw.) Elenkin, Megaspora verrucosa
(Ach.) Hafellner & V.Wirth, Psora decipiens. Серед
ліхенофільних грибів виявлено два нових для
Миколаївської області види – Lichenohendersonia
squamarinae Calat. & Etayo, який нещодавно був
наведений як новий для України з аналогічних
біотопів Херсонської області, (Darmostuk et al.,
2018) та Didymellopsis perigena (Nyl.) Grube &
Hafellner, що ріс по краю слані Megaspora verrucosa
і до цього часу наводився лише з одного локалітету
Рис. 1. Fulgensia desertorum. A: місцезнаходження популяції та область її поширення; B: загальний вигляд біотопів
сарматських лесових степів; С: зовнішній вигляд. Масштаб: 5 мм
Fig. 1. Fulgensia desertorum. A: locality and extent of occurrence; B: Sarmatic loess steppes; С: general habit. Scale bar: 5 mm
239Український ботанічний журнал, 2019, 76(3)
Таблиця. Описи угруповань асоціації Toninio-Psoretum decipientis Stodiek 1937 (= Fulgensietum fulgentis Gams 1938) в Україні
Table. The relevés of the association Toninio-Psoretum decipientis Stodiek 1937 (= Fulgensietum fulgentis Gams 1938) in Ukraine
Номер опису 1 2 3 4
Номер опису авторський 15 16 613 Х1
Абсолютна висота, м 30 25 35 33
Загальне проективне покриття лишайників, % 10 10 15 10
Загальне проективне покриття мохоподібних, % 30 10 10 5
Загальне проективне покриття судинних рослин,% 30 60 40 65
Проективне покриття грунту, % 30 10 15 20
Висота лишайникового покриву, см 1 0,5 1,5 0,5
Експозиція схилу N N N N
Нахил поверхні схилу, ° 20 10 10 10
Кількість лишайників в описі, видів 6 6 16 7
D.s. Toninio-Psoretum decipientis
Fulgensia fulgens (Sw.) Elenkin 1 2 2 2
Squamarina lentigera (Weber) Poelt 1 2
D.s. ord. Toninietalia coeruleonigricantis Hadač in Klika ex Hadač 1962 and all. Toninion coeruleonigricans Hadač in Klika 1948
Enchylium tenax (Sw.) Gray + + + +
Placidium squamulosum (Ach.) Breuss + 1 3 1
Toninia sedifolia (Scop.) Timdal + 1 2 1
D.s. ord. Fulgensietalia desertori Crespo et Barreno 1975
Fulgensia desertorum (Tomin) Søchting, Frödén & Arup 1
Diploschistes diacapsis (Ach.) Lumbsch 1
D.s. cl. Psoretea decipientis Mattick ex Follmann 1974
Psora decipiens (Hedw.) Hoffm. 1
Endocarpon pusillum Hedw. +
Megaspora verrucosa (Ach.) Hafellner & V. Wirth r + 1
Інші види
Cladonia pyxidata (L.) Hoffm. 1 + + r
Cladonia fimbriata (L.) Fr. r
Cladonia furcata (Huds.) Schrad. + +
Ліхенофільні гриби
Didymellopsis perigena (Nyl.) Grube & Hafellner +
Didymocyrtis cladoniicola (Diederich, Kocourk. & Etayo) Ertz & Diederich +
Lichenohendersonia squamarinae Calat. & Etayo +
Етикетки описів: 1 – Херсонська область, Білозерський район, окол. с. Широка балка, на еродованому схилі біля
вершини яра, 46°34′35.6″ N 32°10′58.3″ E, 07.05.2003, виконав О. Ходосовцев; 2 – там само, 46°34′35.6″ N 32°10′58.3″ E,
15.06.2018; 3 – Миколаївська область, Очаківській район, окол. с. Каталине, 46°45′30.5″ N 31°52′35.4″ E, 02.08.2018,
виконав О. Ходосовцев та В. Дармостук; 4 – там само, координати 46°45′20.5″ N 31°52′46.3″ E, 02.08.2018, виконав
О. Ходосовцев.
240 Ukrainian Botanical Journal, 2019, 76(3)
в Запорізькій області (Khodosovtsev, Klymenko,
2015). Зазвичай D. perigena трапляється на Placidium
squamulosum (Ach.) Breuss, однак ймовірніше
за все він перейшов на нового господаря після
повного відмирання слані останнього. Didymocyrtis
cladoniicola (Diederich, Kocourk. & Etayo) Ertz &
Diederich уперше виявлено на Fulgensia desertorum.
З огляду на вразливість асоціації Toninio-Psoretum
decipientis та її диз'юнктивне поширення на півдні
України, ми рекомендуємо включити її в нове
видання "Зеленої книги України".
Біотоп, де трапляються Fulgensia desertorum
і Sqamarina lentigera, характеризується наяв-
ністю угруповань лишайників і судинних
рослин принаймні чотирьох союзів: Toninion
coeruleonigricantis Hadač in Klika 1948, Endocarpo-
Xanthocarpion tominii Khodosovtsev 2015, Artemisio-
Kochion Soó 1964 (син. Agropyro-Kochion Soó 1959)
і Festucion valesiacae Klika 1931, що розвиваються
в аридних умовах на лесових відслоненнях
півдня України. За класифікацією EUNIS біотоп
належить до типу: E Grasslands and lands dominated
by forbs, mosses or lichens, E1 Dry Grasslands; E1.2D
Ponto-Sarmatic steppes; E1.2D2 Sarmatic steppes;
E1.2D21 Sarmatic loess steppes (Lutskina, 2018), а за
націоальним каталогом біотопів (National…, 2019)
до типу Т1.4. "Справжні різнотравно-типчаково-
ковилові та типчаково-ковилові степи", який
межує з біотопом К 3.4 "Лесові відслонення".
Лишайникові угруповання Toninio-Psoretum
decipientis територіально перетинаються з
угрупованнями союзу Festucion valesiacae, що
вкривають пологі схили балок і невеликі за
площею плакорні ділянки (рис. 2). Домінуючими
видами виступають Festuca valesiaca Schleich. ex
Gaudin (30%), Galatella villosa (L.) Rchb. (15%),
Stipa lessingiana Trin. & Rupr. (5%), Poa bulbosa L.
(5%), Potentilla arenaria Borkh. (5%). Рідше
трапляються Teucrium polium L., Iris pumila L.,
Veronica steppacea Kotov, Jurinea multiflora (L.)
B.Fedtsch. На прямовисних кліфах і стінках ярів
трапляється лишайникова асоціація Caloplacetum
albolutescentis Khodosovtsev 2015 союзу Endocarpo-
Xanthocarpion tominii Khodosovtsev 2015, а на
крутих (45–70˚) схилах та прилеглих до них
надсухих ділянках формуються угруповання союзу
Artemisio-Kochion з участю судинних рослин. Вони
за своїми характеристиками (видовим складом,
домінуванням Artemisia lercheana Weber ex Stechm.,
Agropyron pectinatum (M.Bieb.) P.Beauv. та Кochia
prostrata (L.) Schrad., за бідністю видового складу,
незначним проективним покриттям тощо) є досить
подібними до напівпустельних білополинних
угруповань Центральної Азії, а тому унікальні для
Північного Причорномор'я. Тут росте також значна
кількість судинних рослин, що охороняються на
різних рівнях (Tulipa gesneriana L., T. biebersteiniana
Schult. & Schult., Stipa capillata L., Eremogone
cephalotes (M.Bieb.) Fenzl, Colchicum ancyrense
B.L.Burtt тощо).
Біотопи степів на лесових відслоненнях півдня
степової зони України знаходяться під сильним
антропогенним впливом, а саме: 1) розорювання
степу майже до краю кліфу; 2) розбудова лісосмуг
по краях ярів і балок уздовж правого берега
Дніпро-Бузького лиману; 3) руйнування вузької
смуги лесових степів "чорними археологами".
Останнє досягає максимальних масштабів у місцях
розташування поселень античного полісу "Ольвія"
на захід від археологічного заповідника.
Отже, біотоп сарматських лесових степів
відзначається значною своєрідністю й високим
ступенем вразливості, тому повинен бути
включений в Додаток 1 оселищної директиви.
Для збереження видів лишайників Fulgensia
desertorum і Squamarina lentigera та судинних
рослин Tulipa gesneriana, Tulipa biebersteiniana,
Stipa capillata, Eremogone cephalotes, Colchicum
ancyrense, включених до Червоної книги України;
вразливих лишайникових (Toninio-Psoretum
decipientis і Caloplacetum albolutescentis) угруповань
та угруповань судинних рослин (Festucion valesiacae
та Artemisio-Kochion), а також загалом біотопів
сарматських лесових степів пропонуємо створити
у межах Миколаївської області заказник місцевого
значення "Прибузький", який в подальшому може
стати об'єктом Смарагдової мережі.
Подяки
Дослідження виконано за підтримки проекту
Міністерства освіти та науки України (№ 0219U000270).
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
Crespo A., Barreno E. 1975. Ensayo florístico y ecológico
de la vegetación liquénica de los yesos del centro de Es-
paña (Fulgensietalia desertori). Anales del Insituto Bo-
tanico A.J. Cavanilles, 32(2): 873–908.
Darmostuk V.V., Khodosovtsev A.Ye., Naumovich G.O.,
Kharechko N.V. 2018. Roselliniella lecideae sp. nov. and
other interesting lichenicolous fungi from the Northern
Black Sea region (Ukraine). Turkish Journal of Botany,
42: 354–361. https://doi.org/10.3906/bot-1709-5
https://doi.org/10.3906/bot-1709-5
241Український ботанічний журнал, 2019, 76(3)
Khodosovtsev A.Ye. 1999. Lyshaynyky prychornomorskykh
stepiv Ukrainy. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 236 pp. [Ходосов-
цев О.Є. 1999. Лишайники причорноморських степів
України. Київ: Фітосоціоцентр, 236 c.].
Khodosovtsev A.Ye. 2009. Squamarina lentigera. In:
Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit (Red Data Book
of Ukraine. Plant Kingdom). Ed. Ya.P. Didukh, Kyiv:
Globalconsulting, p. 768. [Ходосовцев О.Є. 2009.
Squamarina lentigera (G.H.Weber) Poelt. У кн.: Червона
книга України. Рослинний світ. Ред. Я.П. Дідух, Київ:
Глобалконсалтинг, с. 768].
Khodosovtsev A.Ye. 2015. Chornomorski Botanical Journal,
11(3): 317–326. [Ходосовцев О.Є. 2015. Endocarpo-
Xanthocarpion tominii all. nov. та Caloplacetum
albolutescentis ass. nov. – нові синтаксони лишайнико-
вих угруповань з лесових відслонень півдня України.
Чорноморський ботанічний журнал, 11(3): 317–326].
https://doi.org/10.14255/2308-9628/15.113/4
Khodosovtsev A.Ye., Darmostuk V.V. 2016. In: Ridkisni
roslyny ta hryby Ukrainy ta prylehlykh terytoriy:
realizatsiya pryrodookhoronnykh stratehiy: materialy
IV Mizhnarodnoyi konferentsii (16–20 travnya 2016
r., Kyiv, Ukraina). Kyiv: Palyvoda A.V., pp. 196–199.
Рис. 2. Вразливі епігейні лишайники в угрупованні Toninio-Psoretum decipientis. A: Fulgensia fulgens; B: Psora decipiens;
C: Squamarina lentigera; D: Megaspora verrucosa. Масштаб: 5 мм (A), 10 мм (B, C, D)
Fig. 2. Threatened terricolous lichens in Toninio-Psoretum decipientis. A: Fulgensia fulgens; B: Psora decipiens; C: Squamarina
lentigera; D: Megaspora verrucosa. Scale bar: 5 mm (A), 10 mm (B, C, D)
242 Ukrainian Botanical Journal, 2019, 76(3)
[Ходосовцев О.Є., Дармостук В.В. 2016. Лишайни-
ки Lecanactis abietina (Roccellaceae) та Psora decipiens
(Psoraceae) як потенційні об'єкти Червоної книги
України. У зб.: Рідкісні рослини та гриби України та
прилеглих територій: реалізація природоохоронних
стратегій: матеріали ІV Міжнародної конференції
(16–20 травня 2016 р., Київ, Україна). Київ: Паливо-
да А.В., с. 196–199].
Khodosovtsev A.Ye., Klymenko V.M. 2015. Chornomorski
Botanical Journal, 11(2): 217–322. [Ходосовцев О.Є.,
Клименко В.М. 2015. Didymellopsis perigena (Nyl.)
Grube та Zwackhiomyces cervinae Calat., Triebel &
Pérez-Ortega (Xanthopyreniaceae, Ascomycota) – нові
для України види ліхенофільних грибів. Чорномор-
ський ботанічний журнал, 11(2): 217–222.] https://doi.
org/10.14255/2308-9628/15.112/6
Khodosovtsev A.Ye., Darmostuk V.V., Khodosovtseva
Yu.A. 2018. In: Roslynnyi svit u Chervoniy knyzi Ukrainy:
vprovadzhennya hlobalnoi stratehii zberezhennya
roslyn: materialy V Mizhnarodnoyi konferentsii (25–28
chervnya 2018 r., Kherson). Kherson: Vyshemyrskyi V.S.,
pp. 134–136. [Ходосовцев О.Є., Дармостук В.В.,
Ходосовцева Ю.А. 2018. Xanthoparmelia incognita у
Червоній книзі України. В кн.: Рослинний світ у Чер-
воній книзі України: впровадження глобальної стра-
тегії збереження рослин: матеріали V Міжнародної
конференції (25–28 червня 2018 р., Херсон). Херсон:
Вишемирський В.С., с. 134–136].
Khodosovtsev A.Ye., Nadyeina O.V., Khodosovtseva
Yu.A. 2014. Chornomorski Botanical Journal, 10(2):
202–223. [Ходосовцев О.Є., Надєіна О.В., Ходо-
совцева Ю.А. 2014. Епігейні угруповання лишай-
ників Рівнинного Криму (Україна). Чорноморський
ботанічний журнал, 10(2): 202–223]. https://doi.
org/10.14255/2308-9628/14.102/5
Khodosovtsev A.Ye., Boіko M.F., Nadyeina O.V.,
Khodosovtseva Yu.A. 2011. Chornomorski Botanical
Journal, 7(1): 44–66. [Ходосовцев О.Є., Бойко М.Ф.,
Надєіна О.В., Ходосовцева Ю.А. 2011. Лишайнико-
ві та мохові угруповання нижньодніпровських арен:
синтаксономія та індикація дефляційних процесів.
Чорноморський ботанічний журнал, 7(1): 44–66].
Kondratyuk S.Ya. 2009. Fulgensia desertorum. In: Chervona
knyha Ukrainy. Roslynnyi svit (Red Data Book of
Ukraine. Plant Kingdom). Ed. Ya.P. Didukh. Kyiv:
Globalconsulting, p. 770. [Кондратюк С.Я. 2009.
Fulgensia desertorum (Tomin) Poelt. В кн.: Червона кни-
га України. Рослинний світ. Ред. Я.П. Дідух. Київ:
Глобалконсалтинг, с. 770].
Kopachevskaya Ye.G. 1986. The lichen flora of Crimea
and its analysis. Kiev: Naukova Dumka, 296 pp.
[Kопачевская Е.Г. 1986. Лихенофлора Крыма и ее ана-
лиз. Киев: Наукова думка, 296 с.].
Lutskina I.V. 2018. Kherson State University Herald. Series
Geographical Sciences, 7: 138–142. [Луцкіна І.В. 2018.
Класифікація біотопів лесових відслонень півдня
України. Науковий вісник Херсонського державного
університету. Серія Географічні науки, 7: 138–142].
MSOP. 2017. Katehorii ta kryterii chervonoho spysku MSOP:
Versiya 3.1. 2d ed. Kyiv, 36 pp. [МСОП. 2017. Категорії
та критерії червоного списку МСОП: Версія 3.1. 2-ге
вид. Київ, 36 с.].
National habitats catalogue of Ukraine. 2018. Eds A.A.
Kuzemko, Ya.P. Diduch, V.A. Onyschenko, J. Scheffer.
Kyiv: FOP Klymenko Yu.Ya., 553 pp. [Національний
каталог біотопів України. 2018. За ред. А.А. Кузем-
ко, Я.П. Дідуха, В.А. Онищенка, Я. Шеффера. Київ:
ФОП Клименко Ю.Я., 553 с.].
Nadyeina O., Lutsak T., Blum O., Grakhov V., Scheideg-
ger C. 2013. Cetraria steppae Savicz is conspecific with
Cetraria aculeata (Schreb.) Fr. according to morphol-
ogy, secondary chemistry and ecology. The Lichenologist,
45(6): 841–856.
Oxner A.M. 1993. Flora lyshaynykiv Ukrayiny (Flora of
Lichens of Ukraine), vol. 2, issue 2. Kyiv: Naukova
Dumka, 541 pp. [Окснер А.М. 1993. Флора лишайників
України, т. 2, вип. 2. Київ: Наукова думка, 541 с.].
Рекомендує до друку С.Я. Кондратюк
|