Сучасні тенденції динаміки раритетних фітоценозів України та зміна парадигми абсолютної заповідності

• Дата: 2019
• Автори: Устименко, П.М., Попович, С.Ю., Дубина, Д.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2019
• Назва видання: Український ботанічний журнал
• Теми: Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176812
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Сучасні тенденції динаміки раритетних фітоценозів України та зміна парадигми абсолютної заповідності / П.М. Устименко, С.Ю. Попович, Д.В. Дубина // Український ботанічний журнал. — 2019. — Т. 76, № 5. — С. 434-444. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.

Відмічено, що серед багатьох природоохоронних проблем пріоритетною залишається збереження фітоценофонду як функціональної основи біосфери, і, насамперед, раритетного фітоценофонду. Встановлено, що стан раритетних рослинних угруповань України за останні кілька десятиліть суттєво змінився. За результатами багаторічних досліджень та аналізу літератури намічено основні тенденції змін раритетних фітоценозів внаслідок господарської діяльності. Виділені три основні групи наслідків трансформування раритетних фітоценозів у похідні угруповання в межах: (1) тієї ж автохтонної корінної формації; (2) іншої формації того ж типу рослинності; (3) іншої формації іншого типу рослинності. Для кожної групи наведено головні чинники загроз та приклади змін раритетних угруповань основних типів рослинності України. Характеризуються природні зміни раритетних угруповань лісової, степової, лучної та болотної рослинності. У цьому контексті розглядаються зміни раритетної рослинності й формування іншої за характером рослинності внаслідок резерватогенних сукцесій на природнозаповідних територіях в умовах заповідного режиму. Наголошується, що збереження раритетної фітоценотичної різноманітності потребує переходу до застосування системи превентивних і прямих способів та режимів збереження залежно від типу рослинності та гомеостазу угруповань. Пропонується внесення змін до низки природоохоронних документів стосовно використання різних форм режимів збереження у природозаповідних об'єктах суворої охорони, які доцільно застосовувати як регуляторні заходи до природних екосистем з ознаками резерватогенної деструкції та прогресуючими втратами зонального фітоценотичного та біотичного різноманіття.