Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: таксономічний аналіз

Высокий инвазивный потенциал в Северной Америке имеют 84 вида сосудистых растений природной флоры Украины, которые признаны инвазивными на национальных и региональных (штаты, провинции и территории) уровнях. Список видов проанализирован с точки зрения их таксономического и филогенетического положе...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Мосякін, А.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2014
Schlagworte:	Судинні рослини: систематика, географія, флора
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177072
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: таксономічний аналіз / А.С. Мосякін // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 6. — С. 665-672. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-177072
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1770722021-02-11T01:28:24Z Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: таксономічний аналіз Мосякін, А.С. Судинні рослини: систематика, географія, флора Высокий инвазивный потенциал в Северной Америке имеют 84 вида сосудистых растений природной флоры Украины, которые признаны инвазивными на национальных и региональных (штаты, провинции и территории) уровнях. Список видов проанализирован с точки зрения их таксономического и филогенетического положения. Эти виды относятся к 38 семействам и 66 родам. По количеству видов преобладают семейства Asteraceae (14 видов, 16,7 %), Poaceae (9 / 10,7 %), Brassicaceae (6 / 7,1 %), Lamiaceae (4 / 4,8 %), Apiaceae (3 / 3,6 %). Среди родов преобладают Carduus, Centaurea, Pilosella (по 3 вида), Acer, Galium, Euphorbia, Linaria, Lisymachia, Lythrum, Ranunculus, Rumex, Viburnum, Vincetoxicum (по 2 вида). Большинство видов относятся к подклассам Asteridae (37 видов из 12 семейств) и Rosidae (17 видов из 10 семейств). Результаты таксономического анализа подтверждают гипотезу о преобладании инвазионных видов среди представителей многовидовых, морфологически разнообразных и филогенетически продвинутых семейств и родов. High invasive potential in North America is peculiar to 84 species of vascular plants native to Ukraine, which are recognized as invasive at national and regional (states, provinces and territories) levels. The list of taxa has been analyzed from the viewpoints of their taxonomic position and modern phylogenetic placement. These species belong to 38 families and 66 genera. By the number of species, the following families prevail: Asteraceae (14 species, 16.7 %), Poaceae (9 / 10.7 %), Brassicaceae (6 / 7.1 %), Lamiaceae (4 / 4.8 %), Apiaceae (3 / 3.6 %). Best represented are the genera Carduus, Centaurea, Pilosella (3 species each), Acer, Galium, Euphorbia, Linaria, Lisymachia, Lythrum, Ranunculus, Rumex, Viburnum, Vincetoxicum (2 species each). Most species belong to the subclasses Asteridae (37 species of 12 families) and Rosidae (17 species of 10 families). These and other results of taxonomic analysis support the hypothesis on the prevalence of invasive species among species-rich, morphologically diverse and phylogenetically advanced families and genera. 2014 Article Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: таксономічний аналіз / А.С. Мосякін // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 6. — С. 665-672. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177072 uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Судинні рослини: систематика, географія, флора Судинні рослини: систематика, географія, флора
spellingShingle	Судинні рослини: систематика, географія, флора Судинні рослини: систематика, географія, флора Мосякін, А.С. Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: таксономічний аналіз
description	Высокий инвазивный потенциал в Северной Америке имеют 84 вида сосудистых растений природной флоры Украины, которые признаны инвазивными на национальных и региональных (штаты, провинции и территории) уровнях. Список видов проанализирован с точки зрения их таксономического и филогенетического положения. Эти виды относятся к 38 семействам и 66 родам. По количеству видов преобладают семейства Asteraceae (14 видов, 16,7 %), Poaceae (9 / 10,7 %), Brassicaceae (6 / 7,1 %), Lamiaceae (4 / 4,8 %), Apiaceae (3 / 3,6 %). Среди родов преобладают Carduus, Centaurea, Pilosella (по 3 вида), Acer, Galium, Euphorbia, Linaria, Lisymachia, Lythrum, Ranunculus, Rumex, Viburnum, Vincetoxicum (по 2 вида). Большинство видов относятся к подклассам Asteridae (37 видов из 12 семейств) и Rosidae (17 видов из 10 семейств). Результаты таксономического анализа подтверждают гипотезу о преобладании инвазионных видов среди представителей многовидовых, морфологически разнообразных и филогенетически продвинутых семейств и родов.
format	Article
author	Мосякін, А.С.
author_facet	Мосякін, А.С.
author_sort	Мосякін, А.С.
title	Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: таксономічний аналіз
title_short	Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: таксономічний аналіз
title_full	Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: таксономічний аналіз
title_fullStr	Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: таксономічний аналіз
title_full_unstemmed	Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: таксономічний аналіз
title_sort	судинні рослини флори україни, що є високоінвазійними в північній америці: таксономічний аналіз
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Судинні рослини: систематика, географія, флора
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177072
citation_txt	Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: таксономічний аналіз / А.С. Мосякін // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 6. — С. 665-672. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT mosâkínas sudinníroslinifloriukraíniŝoêvisokoínvazíjnimivpívníčníjamericítaksonomíčnijanalíz
first_indexed	2025-07-15T15:02:01Z
last_indexed	2025-07-15T15:02:01Z
_version_	1837725617561272320
fulltext	665ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 Вступ Чис лен ні представ ни ки при род ної фло ри Ук ра ї- ни є ін ва зій ни ми в ін ших час ти нах сві ту, зок ре ма в Пів ніч ній Аме ри ці, про те ба га то ви мір ний фе- но мен «об мі ну» ін ва зій ни ми рос ли на ми між Пів- ніч ною Аме ри кою та Схід ною Єв ро пою (Plant invasions…, 1997; Mack, Erneberg, 2002; Mack, 2003; A. Mosyakin, 2008 та ін.) за ли ша є ть ся ще не дос- тат ньо вив че ним. Знач ну ува гу ук ра їнські до слід- ни ки при ді ля ли ін ва зі ям аме ри канських рос лин в Ук ра ї ні та на при лег лих те ри то рі ях (Про то по по ва, 1973, 1991;Бур да, 1991; Про то по по ва та ін., 2003; Protopopova et al., 2006 та ін.), од нак мен ше вив- ча ли зво рот ний про цес — ін ва зії ук ра їнських ви- дів у Пів ніч ній Аме ри ці (A. Mosyakin, 2008 та ін.; А. Мо ся кін, 2012, 2013). Біль шість до слі джень ін- ва зій них ви дів рос лин про во дять ся в ме жах їх ніх вто рин них (ан тро по ген них) фраг мен тів ареа лів, на то мість ін фор ма ція про особ ли вості та ких ви дів у при род них фраг мен тах ін ших ареа лів об ме же на. Для з’ясування чин ни ків роз ви тку ін ва зій них про- це сів, гео гра фіч ної й еко ло гіч ної при уро че ності та про гно зу ван ня по тен цій но го по ши рен ня ін ва зій- них ви дів особ ли во важ ли ви ми є їхні по рів няль ні до слі джен ня як у ме жах пер вин них, так і вто рин- них фраг мен тів ареа лу (Hierro et al., 2005 та ін.). У стат ті на ве де но ві до мості про види су дин них рос лин при род ної фло ри Ук ра ї ни, що є ви со ко ін- ва зій ни ми у Пів ніч ній Аме ри ці, та здій сне но їх ній так со но міч ний ана ліз. Ма те рі ал та ме то ди до слі джень Прин ци пи від бо ру ви дів для за галь но го ана лі зу. За ос но ву для та ко го від бо ру або ри ген них ви дів фло- ри су дин них рос лин Ук ра ї ни, ін ва зій них у Пів ніч- ній Аме ри ці, ми взя ли де кіль ка кри те рі їв. Пер шим кри те рі єм став офі цій ний ста тус ін ва- зій ної рос ли ни. Тобто ми включали до спи ску лише ті рос ли ни, які офі цій но ви зна ні ін ва зій ни ми на на- ціо наль но му, фе де раль но му та ре гіо наль но му рів- нях, на рів ні ок ре мих шта тів США, про він цій і те- ри то рій Ка на ди (при найм ні одна гео гра фіч на оди- ни ця, з пев ни ми ви нят ка ми). Дру гим кри те рі єм від- бо ру ви дів була до ве де на тен ден ція до ін ва зій ності або ви со ка ін ва зій на ак тив ність, за офі цій ни ми да- ни ми Де пар та мен ту (мі ністерст ва) сільсь ко го гос по- дарст ва США (USDA — United States Department of Agriculture), від по від них ус та нов Ка на ди (CBCN — Canadian Botanical Conservation Network) тощо. До спи ску вклю че ні лише ви ди при род ної фло- ри Ук ра ї ни (або ри ген ні) та дея кі так со ни, що є імо вір ни ми (сум нів ни ми) ар хео фі та ми на те ри то- рії на шої дер жа ви. Про те ар хео фі ти у будь-яко му ви пад ку були на яв ні (за ви зна чен ням) на те ри то- рії Ук ра ї ни до від крит тя Аме ри ки Х. Ко лум бом. Усі до ве де ні ар хео фі ти, всі види, що куль ти ву ю- ть ся, а та кож ре лік ти куль ту ри до спи ску ви дів не до лу ча ли ся. Ок рім того, не були вклю че ні і види з не знач ним ін ва зій ним ус пі хом у вто рин но му фраг- мен ті ареа лу. До ос та точ но го спи ску ввійш ли 84 види су дин них рос лин, аб со лют на біль шість з яких є ін ва зій ни ми ви да ми, що про ни ка ють у при род ні та на пів при род ні рос лин ні уг ру по ван ня та знач но змі ню ють їхню струк ту ру (так зва ні environmental weeds, transformers). Під час від бо ру ви дів особ ли ва ува га та кож при ді ля ла ся так со но міч но кри тич ним гру пам і ви дам, пріо ри тет ним для впро ва джен ня біо ло гіч но го кон тро лю. Так со но міч на ос но ва до слі джен ня. Для так со- но міч но го ана лі зу ми взя ли за ос но ву тра ди цій- не ро зу мін ня об ся гів ро дин та ро дів, пе ре важ но за чек лістом С.Л. Мо ся кі на і М.М. Фе до рон чу ка (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999), але з ура ху ван ням дея ких но віт ніх так со но міч них та но менк ла тур них уточ нень на ос но ві су час них по гля дів на фі ло ге- не тич ну сис те му по кри то на сін них. Ок ре мо здій- сне но ана ліз за су час ною фі ло ге не тич ною схе мою. Зок ре ма, кри тич но вра хо ва ні сис те ми М. Чей за та А.С. МОСЯКІН Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська 2, м. Київ, 01601, Україна amosyakin@gmail.com СУДИННІ РОСЛИНИ ФЛОРИ УКРАЇНИ, ЩО Є ВИСОКОІНВАЗІЙНИМИ В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ: ТАКСОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ К л ю ч о в і с л о в а: інвазійні види, таксономічний аналіз, філогенія, флора, Україна, Північна Америка © А.С. МОСЯКІН, 2014 666 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) У. Джад да та ін. (Judd et al., 1999, 2007), П. Сті вен са (Stevens, 2001–onwards), В. Хей ву да та ін. (Heywood et al., 2007), Д. Маб бер лі (Mabberley, 2008), Дж. Ре- ві ла (Chase, Reveal, 2009), Дж. Ре ві ла (Reveal, 2011, 2012). За га лом наше ро зу мін ня об ся гів ро дин від по ві- дає ви кла де но му в уза галь нюю чій стат ті С.Л. Мо- ся кі на (2013) «Ро ди ни і по ряд ки квіт ко вих рос- лин фло ри Ук ра ї ни: праг ма тич на кла си фі ка ція та по ло жен ня у фі ло ге не тич ній сис те мі». Про те, на від мі ну від сис те ми, при йня тої в зга да ній стат- ті, ми вва жає мо за до ціль не роз гля да ти ро ди ну Scrophulariaceae у тра ди цій но му об ся зі, включ но з Veronicaceae, ге мі па ра зит ни ми представ ни ка ми Orobanchaceae, з біль шою час ти ною Plantaginaceae в ро зу мін ні APG (але без Plantaginaceae s. str.) тощо, хоча те пер уже до ве де но (зок ре ма на ос но ві мо- ле ку ляр но-фі ло ге не тич них да них), що ця гру па є фі ло ге не тич но штуч ною, а її представ ни ки ма ють роз по ді ля ти ся по кіль кох мо но фі ле тич них гру пах ран гу ро ди ни. Таке рі шен ня зу мов ле не не об хід- ністю по рів нян ня на ших ре зуль та тів з да ни ми ін- ших до слі джень, де Scrophulariaceae роз гля да є ть ся зде біль шо го в тра ди цій но му об ся зі. Ми та кож вва- жає мо, що не до ціль но вклю ча ти Chenopodiaceae до Amaranthaceae s. l. (sensu APG), Sparganiaceae — до Typhaceae s. l., Viburnaceae — до Adoxaceae s. l. і роз гля дає мо ці гру пи як ок ре мі ро ди ни, згід но з не дав но за про по но ва ним ва рі ан том сис те ми для ро дин, представ ле них у фло рі Ук ра ї ни (Мо ся кін, 2013). Ми поки що ут ри мує мо ся від вклю чен ня Najadaceae до Hydrocharitaceae. На рів ні но менк ла ту ри ро дів ви зна є ть ся са- мостій ність роду Jacobaea Mill. (Senecio L. s. l.), що до ве де но мо ле ку ляр но-фі ло ге не тич ни ми до слі- джен ня ми (Pelser et al., 2002). Ми та кож ви знає мо ві до крем ле ність роду Pilosella Vaill. від Hieracium L. У так со но міч но спір них ви пад ках, якщо іс ну ють аль тер на тив ні точ ки зору (обид ві з яких є більш чи менш пра во мір ни ми) на сис те ма ти ку та но менк- ла ту ру пев но го так со на, ми та кож вра хо ву ва ли ті так со но міч ні рі шен ня, які зде біль шо го при йня ті в кра ї нах Пів ніч ної Аме ри ки, зок ре ма ті, що засто- со ву ю ть ся в офі цій ній он лай но вій базі да них Де- пар та мен ту (мі ністерст ва) сільсь ко го гос по дарст ва США USDA Plants (http://plants.usda.gov) (USDA, NRCS, 2010). На рів ні мак ро сис те ми по кри то на сін них ми від мо ви ли ся від тра ди цій но го роз ді лен ня від ді- лу Magnoliophyta на два кла си, за трьо ма ос тан- ні ми ва рі ан та ми сис те ми А.Л. Тах та джя на (Тах- та джян, 1987; Takhtajan, 1997, 2009): дво доль- ні (Magnoliopsida = Dicotyledonae) та од но доль ні (Liliopsida = Monocotyledonae), ос кіль ки те пер од- но знач но до ве де но, що дво доль ні у тра ди цій но му ро зу мін ні є па ра фі ле тич ною гру пою (APG, 1998; APG II, 2003; APG III, 2009; див. об го во рен ня у стат ті: С. Мо ся кін, 2013). Від по від но, іс ну ють про- по зи ції ви зна ти в ме жах по кри то на сін них три кла- си (Stuessy, 2010; С. Мо ся кін, 2013) або ж уза га лі від мо ви ти ся від ви ді лен ня кла сів у цій гру пі (APG III, 2009; Chase, Reveal, 2009 та ін.). Про те для на- шо го ана лі зу це рі шен ня не є прин ци по вим, тим біль ше, що гру па «умов но дво доль них» ба заль них по кри то на сін них — Magnoliopsida s. str. у ро зу мін- ні С.Л. Мо ся кі на (2013), або ж Archaeangiospermae у ро зу мін ні Т. Стьюс сі (Stuessy, 2010) — у на шо му спи ску зов сім не представ ле на. Далі в тексті стат ті ав то ри так со нів на во дять- ся лише для ви дів, ос кіль ки ав торст во над ви до вих так со нів вка за но в ци то ва них пуб лі ка ці ях (на прик- лад, Reveal, 2012; С. Мо ся кін, 2013 та ін.) та елек- трон них ба зах да них. Об го во рен ня ре зуль та тів до слі джень За галь ний спи сок ви дів су дин них рос лин при род- ної фло ри Ук ра ї ни (тоб то або ри ген них на її те ри то- рії), які є ін ва зій ни ми у Пів ніч ній Аме ри ці, на лі чує 84 види (дея кі з них при йня ті у ши ро ко му ро зу мін- ні, вклю чаю чи дріб ні ші гео гра фіч ні раси та «мік ро- ви ди»). Всі вони на ле жать до від ді лу по кри то на сін- них (Magnoliophyta). У на шо му спи ску ви раз но до мі ну ють представ- ни ки справж ніх дво доль них — Rosopsida (68 ви- дів, або 81 %; на ле жать до 30 ро дин); од но доль ні (Liliopsida) представ ле ні 16 ви да ми (19 %, на ле жать до 8 ро дин). Це від по ві дає за галь ній тен ден ції роз- по ді лу ви дів між цими дво ма гру па ми у біль шості ре гіо наль них флор зем ної кулі (Вульф, 1944; Тол- ма чев, 1970, 1986; Тах та джян, 1978; Валь тер, 1982). Біль шість представ ни ків од но доль них (9 ви- дів) на ле жать до фі ло ге не тич но про су ну тої ро ди- ни Poaceae; інші ро ди ни од но доль них (Butomaceae, Convallariaceae (= Ruscaceae s. l.), Iridaceae, Hydrocharitaceae, Najadaceae, Potamogetonaceae, Sparganiaceae) представ ле ні од ним ви дом кож на. Так со но міч ний ана ліз по ка зав, що ін ва зій ні у Пів ніч ній Аме ри ці види при род ної фло ри Ук ра ї- ни на ле жать до 38 ро дин, се ред яких за кіль кістю ви дів пе ре ва жа ють ро ди ни Asteraceae (14 ви дів, 668 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) Euphorbiaceae (Euphorbia cyparissias L., E. esula L. s. l.), Fabaceae (Leguminosae, nom. altern.: Sarothamnus scoparius (L.) W.D.J. Koch, Securigera varia (L.) Lassen = Coronilla varia L.), Lythraceae (Lythrum salicaria L., L. virgatum L.), Polygonaceae (Rumex acetosella L., R. crispus L.), Primulaceae s. l. (incl. Myrsinaceae: Lysimachia nummularia L., L. vulgaris L.), Rhamnaceae (Frangula alnus Mill. = Rhamnus frangula L., Rhamnus cathartica L.), Rubiaceae (Galium odoratum (L.) Scop., G. mollugo L.), Viburnaceae s. str. (Adoxaceae s. l.: Viburnum lantana L., V. opulus L.). Всі інші ро ди ни представ ле ні од ним ви- дом кож на: Berberidaceae (Berberis vulgaris L.), Boraginaceae (Echium vulgare L.), Butomaceae (Butomus umbellatus L.), Campanulaceae (Campanula rapunculoides L.), Caryophyllaceae (Gypsophila paniculata L.), Chenopodiaceae (Amaranthaceae s. l., sensu APG: Salsola tragus L. = Kali tragus (L.) Scop.), Convallariaceae (Convallaria majalis L.), Haloragaceae (Myriophyllum spicatum L.), Hydrocharitaceae (Hydrocharis morsus-ranae L.), Hypericaceae (Hypericum perforatum L.), Iridaceae (Iris pseudacorus L.), Menyanthaceae (Nymphoides peltata (S.G. Gmel.) Kuntze), Najadaceae (Najas minor All.), Onagraceae (Epilobium hirsutum L.), Papaveraceae (Chelidonium majus L.), Peganaceae (Peganum harmala L.), Plantaginaceae s. str. (Plantago lanceolata L.), Potamogetonaceae (Potamogeton crispus L.), Sparganiaceae (Typhaceae s. l., sensu APG: Sparganium erectum L.), Tamaricaceae (Tamarix ramosissima L.), Zygophyllaceae (Zygophyllum fabago L.). Але якщо роз гля да ти ро ди ну Najadaceae не як са- мостій ну, а в скла ді Hydrocharitaceae, як це про- по ну є ть ся у су час них зве ден нях (APG III, 2009; Stevens, 2001–onwards; С. Мо ся кін, 2013 та ін.), то тоді Hydrocharitaceae s. l. міс ти ти ме два види (Hydrocharis morsus-ranae та Najas minor). Се ред 66 ро дів із на шо го спи ску за кіль кістю ви- дів пе ре ва жа ють Carduus, Centaurea, Pilosella (по три види), далі йдуть Acer, Galium, Euphorbia, Linaria, Lisymachia, Lythrum, Ranunculus, Rumex, Viburnum, Vincetoxicum (по два види); інші ж роди представ ле- ні ко жен од ним ви дом. Якщо вклю ча ти рід Frangula до скла ду роду Rhamnus (як це про по ну є ть ся в низ- ці су час них зве день та он лай но вих баз да них на ос- но ві мо ле ку ляр но-фі ло ге не тич них ві до мостей), то ос тан ній рід та кож буде представ ле ний дво ма ви- да ми, Rhamnus cathartica та R. frangula (= Frangula alnus). Звер тає на себе ува гу той факт, що всі три про від- ні роди, які в на шо му спи ску представ ле ні трьо ма ви да ми ко жен, на ле жать до ро ди ни Asteraceae. Ана- ліз, про ве де ний П. Пи ше ком (Pyšek, 1997, 1998; Pyšek, Richardson, 2007), по ка зав, що ви со ка ре- пре зен та тив ність ви дів Asteraceae се ред ін ва зій них рос лин у різ них ре гіо нах сві ту є, оче вид но, не лише на слід ком просто ве ли кої кіль кості ви дів у ро ди ні, а й обу мов ле на ці лою низ кою біо ло гіч них особ ли- востей представ ни ків ро ди ни. К. Де лер (Daehler, 1998) від зна чає, що най біль ше ви дів сільсь ко гос- по дарських бур'янів на гло баль но му рів ні (по рів- ня но з їх ньою кіль кістю в ін ших ро ди нах) та кож є представ ни ка ми ро дин Asteraceae та Poaceae. Про те він при пус кає, що така ви со ка ре пре зен та тив ність бур'янових та ін ва зій них ви дів з цих ро дин є просто на слід ком ве ли кої кіль кості ви дів у цих гру пах, з чим на вряд чи мож на по го ди ти ся. На ос но ві ана лі зу знач но го ма си ву пер вин ної лі- те ра ту ри П. Пи шек (Pyšek, 1997, 1998) від зна чає, що най ви ща кон цен тра ція ро дин, які міс тять ін ва- зій ні види, спос те рі га є ть ся се ред ка ріо фі лід (зок- ре ма по ря док Caryophyllales) та ас те рид: ці не фор- маль ні гру пи в то го час но му ро зу мін ні П. Пи ше ка зде біль шо го від по ві да ють під кла сам у сис те мах А.Л. Тах та джя на (Тах та джян, 1987; Takhtajan, 1997, 2009) та дея ких ін ших ав то рів. Най біль ші за кіль- кістю ви дів ро ди ни, зок ре ма Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Brassicaceae, ста нов лять ос нов ну част ку в за галь ній чисельності ад вен тив них (чу жо рід них) ви дів у ба га тьох ре гіо наль них фло рах сві ту. Якщо ж зро би ти по прав ку на різ ну кіль кість ви дів у різ них ро ди нах, то тоді до спи ску "до но рів" най більш ін- ва зій них рос лин до лу чать ся ро ди ни Papaveraceae, Chenopodiaceae, Amaranthaceae, Polygonaceae, а ро- ди ни Brassicaceae та Poaceae збе ре жуть свої про від ні по зи ції за цим по каз ни ком як в аб со лют но му, так і у від нос но му (від ко ри го ва но му за кіль кістю ви дів у ро ди ні) під ра хун ку. Вто рин ні фраг мен ти ареа лів представ ни ків пев них ро дин, як пра ви ло, за при- род ни ми умо ва ми ана ло гіч ні або по діб ні до пер- вин них фраг мен тів ареа лів. Най ус піш ні ші ро ди ни (і за га лом, і їхні ок ре мі представ ни ки) час то ма ють спе ци фіч ні особ ли вості, які мож на роз гля да ти як пе ре ду мо ви про я ву ін ва зій ності. Про те ав тор до- хо дить ви снов ку, що на рів ні ро дин не має жод них мор фо ло гіч них, фі зіо ло гіч них, еко ло гіч них чи ін- ших оз нак чи власти востей, які мож на було би роз- гля да ти як ви зна чаль ний фак тор ін ва зій ної спро- мож ності ро ди ни в ці ло му. Ана ло гіч ні ви снов ки 669ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 ви кла де ні і в ін ших пуб лі ка ці ях (Pyšek et al., 1995, 2008, 2013; Kueffer et al., 2013). Д. Рі чард сон і П. Пи шек (Richardson, Pyšek, 2006) та кож під твер ди ли, що най кра ще представ- ле ні ад вен тив ні та ін ва зій ні види у гру пах Asteridae, Caryophyllidae та Commelinidae, які вони по мил- ко во на зва ли «кла са ми» (за кін чен ня назв так со- нів вка зує на те, що вони ма ли на ува зі під кла си): «a disproportionally high representation of invasive aliens are concentrated within the classes Asteridae, Caryophyllidae and Commelinidae». На рів ні ро дин ці до слід ни ки від зна чи ли Amaranthaceae, Brassicaceae, Convolvulaceae, Malvaceae, Poaceae, Papaveraceae та Polygonaceae, а та кож Fabaceae як ро ди ну, представ- ни ки якої особ ли во ус піш ні в ін ва зі ях у при род них еко систе мах. Крім того, се ред «ін ва зій но спро- мож них» ро дин від зна ча ю ть ся й ті, які знач ною мі рою представ ле ні вод ни ми або при бе реж но- вод ни ми ви да ми (Alismataceae, Hydrocharitaceae, Nymphaeaceae, Potamogetonaceae, Typhaceae) (Daehler, 1998; Richardson, Pyšek, 2006). Од нак ци- то ва ні вище ав то ри не по си ла ли ся на кон крет ні фі ло ге не тич ні схе ми або сис те ми по кри то на сін- них. Тому ми здій сни ли спро бу фі ло ге не тич ної ін- тер пре та ції так со но міч но го скла ду на шо го спи ску. Якщо взя ти за ос но ву ос тан ню фі ло ге не тич- ну схе му Гру пи з фі ло ге нії по кри то на сін них (Angiosperm Phylogeny Group) (APG III, 2009; Chase, Reveal, 2009) та праг ма тич ну кла си фі ка цій- ну схе му, не що дав но за про по но ва ну С.Л. Мо ся кі- ним (2013), то мож на спро бу ва ти на оч но ви зна чи- ти, в яких саме так со но міч них гру пах різ но го ран гу (по ряд ках, під кла сах тощо), або ж ужи ва них у сис- те мі APG без ран го вих гру пах, кон цен тру ю ть ся ін- ва зій ні види на шо го спи ску. Для цьо го ми скла ли від по від ну таб ли цю, де спів від нес ли представ ле ні в на шо му спи ску ро ди ни з так со на ми ви що го ран- гу, пе ре важ но по ряд ка ми та під кла са ми. Ми та кож вра ху ва ли і дея кі без ран го ві гру пи (ро зи ди, ас те ри- ди, фа бі ди, маль ві ди, ля мі ї ди, кам па ну лі ди тощо), які від по ві да ють пев ним ви зна че ним кла дам і не фор- маль но ви зна ю ть ся у сис те мі APG. Представленість інвазійних у Північній Америці рослин природної флори України в таксонах вищих рангів та їхнє положення у філогенетичній системі Клас / підклас (Мосякін, 2013) Порядок (Мосякін, 2013) Порядок (АPG III, 2009) Родини Кількість інвазійних видів у списку Liliopsida / Alismatidae Alismatales Alismatales Butomaceae, Hydrocharitaceae, Najadaceae 3 Potamogetonales Alismatales Potamogetonaceae 1 Liliopsida / Liliidae Asparagales Asparagales Iridaceae, Convallariaceae 2 Liliopsida / Commelinidae Typhales Poales Sparganiaceae 1 Poales Poales Poaceae 9 Rosopsida / Ranunculidae Ranunculales Ranunculales Berberidaceae, Ranunculaceae, Papaveraceae 5 Rosopsida / Hamamelidae Saxifragales Saxifragales Haloragaceae 1 Rosopsida / Rosidae (клада Fabids) Zygophyllales Zygophyllales Zygophyllaceae 1 Fabales Fabales Fabaceae 2 Rhamnales Rosales Rhamnaceae 2 Hypericales Malpighiales Hypericaceae 1 Euphorbiales Malpighiales Euphorbiaceae 2 Rosopsida / Rosidae (клада Malvids) Myrtales Myrtales Lythraceae, Onagraceae 3 Sapindales Sapindales Aceraceae, Peganaceae 3 Brassicales Brassicales Brassicaceae 6 Rosopsida / Caryophyllidae Polygonales Caryophyllales Polygonaceae 2 Tamaricales Caryophyllales Tamaricaceae 1 Caryophyllales Caryophyllales Caryophyllaceae, Chenopodiaceae 2 Rosopsida / Asteridae (базальні клади) Primulales Ericales Primulaceae (incl. Myrsinaceae) 2 Gentianales Gentianales Apocynaceae, Rubiaceae 5 Rosopsida / Asteridae (клада Lamiids) Boraginales Boraginales Boraginaceae 1 Lamiales Lamiales Lamiaceae, Scrophulariaceae, Plantaginaceae 8 Rosopsida / Asteridae (клада Campanulids) Asterales Asterales Campanulaceae, Asteraceae, Menyanthaceae 16 Dipsacales Dipsacales Viburnaceae 2 Apiales Apiales Apiaceae 3 ЗАГАЛОМ 84 670 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) От же, в на шо му спи ску представ ле ні всі три під- кла си од но доль них, що ви зна ю ть ся у праг ма тич ній сис те мі (С. Мо ся кін, 2013). Ві сім ро дин од но доль- них роз по ді ле ні по п'яти по ряд ках за праг ма тич- ною сис те мою, або трьох по ряд ках сис те ми APG III. Се ред під кла сів, ціл ком очі ку ва но, за ра ху нок ро ди ни Poaceae (9 ви дів у спи ску) по ряд ку Poales пе ре ва жає під клас Commelinidae (10 ви дів), який міс тить най більш ево лю цій но про су ну ті та фі ло ге- не тич но про гре сив ні ро ди ни. Дещо не спо ді ва ною може зда ти ся до во лі ши ро- ка ре пре зен та тив ність під кла су Alismatidae, який се ред од но доль них є фі ло ге не тич но ба заль ним і до ньо го на ле жать зде біль шо го ро ди ни, представ- ни ки яких збе рег ли чи ма ло при мі тив них рис, при- та ман них ан цест раль ним Liliopsida. Ця обста ви на по яс ню є ть ся тим, що се ред аліс ма тид ши ро ко ре- пре зен то ва ні вод ні та при бе реж но-вод ні рос ли ни, які до сить схиль ні до ін ва зій, пе ре важ но за ра ху нок знач ної азо наль ності вод но го се ре до ви ща та його по діб ності на різ них кон ти нен тах. Дво доль ні в на шо му спи ску представ ле ні всі- ма п'ятьма під кла са ми кла су справж ніх дво доль- них (Rosopsida), ви зна ни ми у праг ма тич ній сис те мі (Мо ся кін С., 2013). Про те їхнє представ ництво є не рів но мір ним. Ба заль них по кри то на сін них (клас Magnoliopsida у ву зько му ро зу мін ні) у спи ску не має вза га лі. Під клас Ranunculidae та по ря док Ranunculales представ ле ні трьо ма ро ди на ми, се ред яких най- біль ше ви дів у на шо му спи ску (3) має ро ди на Ranunculaceae, най біль ша в ме жах по ряд ку за кіль- кістю ви дів (по над 2500 у сві то вій фло рі). Не ве ли кий за кількістю ви дів під клас Hamamelidae у на шо му спи ску ре пре зен то ва ний лише од ним ви дом ро ди ни Haloragaceae, до якої на ле жать зде біль шо го вод ні рос ли ни. Під клас Rosidae представ ле ний 10 ро ди на ми з двох суб клад (фа бід і маль від). До пер шої з них у на шо му спи ску на ле жать 8 ви дів із п'яти ро дин п'ятьох по ряд ків (чо ти рьох по ряд ків за сис те мою APG III). По два види в на шо му спи ску міс тять ро- ди ни Euphorbiaceae, Rhamnaceae та Fabaceae. Суб- кла да маль від представ ле на на ба га то кра ще: до неї на ле жать 9 ви дів з п'яти ро дин трьох по ряд ків. Очі- ку ва ним є пе ре ва жан ня Brassicaceae (6 ви дів), по два види ма ють Aceraceae та Lythraceae. Отже, за га- лом під клас Rosidae представ ле ний у на шо му спис- ку 17 ви да ми. У під кла сі Caryophyllidae до ро дин зі знач- ною ре пре зен та тив ністю ін ва зій них ви дів на ле- жать Polygonaceae, Tamaricaceae, Caryophyllaceae, Chenopodiaceae. Вони представ ле ні в на шо му спи с- ку п'ятьма ви да ми за га лом; цей під клас за об ся гом при близ но від по ві дає по ряд ку Caryophyllales у сис- те мі APG III. Се ред справж ніх дво доль них (клас Rosopsida, без ран го ва гру па Eudicots у сис те мі APG III) у на- шо му спи ску очі ку ва но пе ре ва жа ють представ- ни ки фі ло ге не тич но най більш про су ну то го під- кла су Asteridae, при чо му за кіль кістю як ро дин (12), так і ви дів (37). До ба заль них клад під кла су (по ряд ки Primulales, Gentianales) на ле жать 7 ви дів. Кла да ля мі їд (без ран го ва гру па Lamiids у сис те мі APG) представ ле на 9 ви да ми з 4 ро дин та 2 по ряд- ків; оче вид ним є пе ре ва жан ня ро дин Lamiaceae та Scrophulariaceae/Plantaginaceae (фі ло ге не тич но про су ну ті ля мі ї ди). Най більш представ ле на в на- шо му спи ску кла да кам па ну лід (без ран го ва гру- па Campanulids у сис те мі APG III): 21 вид з п'яти ро дин і трьох по ряд ків. Asteraceae, Apiaceae та Campanulaceae є ро ди на ми, в яких ін ва зій ні види ре пре зен то ва ні до во лі ши ро ко (особ ли во це сто су- є ть ся пер шої ро ди ни). Ви снов ки Ви со кий ін ва зій ний по тен ці ал у Пів ніч ній Аме- ри ці ма ють 84 види (з 38 ро дин та 66 ро дів) су дин- них рос лин при род ної фло ри Ук ра ї ни, які ви зна ні як ін ва зій ні на на ціо наль них (США та Ка на да) та ре гіо наль них (шта тів, про він цій і те ри то рій) рів- нях. Спи сок ви дів про ана лі зо ва но з по гля ду їх ньо- го так со но міч но го та фі ло ге не тич но го по ло жен ня. За кіль кістю ви дів пе ре ва жа ють ро ди ни Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Lamiaceae, Apiaceae. Се ред ро дів пе ре ва жа ють Carduus, Centaurea, Pilosella (по 3 види), Acer, Galium, Euphorbia, Linaria, Lisymachia, Lythrum, Ranunculus, Rumex, Viburnum, Vincetoxicum (по 2 види). Біль шість ви дів на ле жать до під кла сів Asteridae (37 ви дів з 12 ро дин) та Rosidae (17 ви дів з 10 ро дин). На віть така по рів ня но не ве ли ка ви бір ка ви дів на оч но де монст рує пев ну ко ре ля цію між фі ло ге- не тич ним по ло жен ням гру пи та представ ле ністю в ній ін ва зій них і по тен цій но ін ва зій них ви дів. От- ри ма ні нами да ні під твер джу ють гі по те зу про пе ре- ва жан ня ін ва зій них та по тен цій но ін ва зій них ви дів се ред представ ни ків ба га то ви до вих, мор фо ло гіч но різ но ма ніт них і фі ло ге не тич но про су ну тих ро дин та ро дів. 671ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 Чіт ке ро зу мін ня так со но міч но го під ґрун тя ін ва- зій них чи по тен цій но ін ва зій них рос лин не об хід- не для пе ред ба чен ня та кон тро лю ін ва зій. Про те, не зва жаю чи на су час ні ак тив ні до слі джен ня ін ва- зій, ще за ли ша є ть ся ба га то не ви рі ше них так со но- міч них та но менк ла тур них пи тань, що сто су ю ть ся ін ва зій них у Пів ніч ній Аме ри ці ви дів рос лин, які по хо дять з Ук ра ї ни, Схід ної Єв ро пи та при лег лих те ри то рій. Час то так со но міч ні та но менк ла тур- ні про бле ми від би ва ють склад ність внут ріш ньо- ви до вих і між ви до вих про це сів ди фе рен ціа ції у пер вин них фраг мен тах ареа лів ін ва зій них ви дів (A. Mosyakin, 2009). Де таль ні ше ці про блем ні пи- тан ня сис те ма ти ки роз гля ну тих нами ін ва зій них ви дів бу дуть ви кла де ні в ок ре мій стат ті. Під час від бо рі ви дів для до слі джен ня ми кон- суль ту ва ли ся з про від ни ми фа хів ця ми зі США, зок- ре ма Дж. Кар те сом (J. Kartesz) і Т. Стольг ре ном (Th. Stohlgren), а та кож із фа хів цем з біо кон тро лю з CABI-Europe Switzerland А. Гасс ма ном (A. Gassmann), яким ви слов лює мо щиру по дя ку. Ми та кож вдяч ні канд. біол. наук І.А. Ко рот чен ко (Інсти тут бо та ні- ки іме ні М.Г. Хо лод но го НАН Ук ра ї ни) за слуш ні по ра- ди в процесі під го тов ки стат ті до друку. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры. — Киев: Наук. думка, 1991. — 168 с. Вальтер Г. Общая геоботаника / Пер. с нем. и предисл. А.Г. Еленевского. — М.: Мир, 1982. — 264 с. Вульф Е.В. Историческая география растений. Исто- рия флор Земного шара. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1944. — 548 с. Мосякін А.С. Моделювання потенційного поширення Nymphoides peltata (S.G. Gmel.) Kuntze у Північній Америці // Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рос- лин: Мат-ли II Міжнар. конф. (9—12 жовтня 2012 р., м, Умань, Черкаська обл.). — К.: Паливода А.В., 2012. — С. 141—143. Мосякін А.С. Визначення потенційного поширення деяких видів флори України, інвазійних у Північній Америці, на основі аналізу комплексу кліматичних факторів // Біол. системи (Чернівці). — 2013. — 5, № 1. — С 80—92. Мосякін С.Л. Родини і порядки квіткових рослин флори України: прагматична класифікація та положення у філогенетичній системі // Укр. ботан. журн. — 2013. — 70, № 3. — С. 289—307. Протопопова В.В. Адвентивні рослини Лісостепу i Степу України. — К.: Наук. думка, 1973. — 192 с. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития. — Киев: Наук. думка, 1991. — 204 с. Протопопова В.В., Мосякін С.Л., Шевера М.В. Вплив адвен- тивних видів рослин на фітобіоту України // Оцінка і напрямки зменшення загроз біорізноманіттю України / Відпов. ред. О.В. Дудкін. — К.: Вид-во «Хімджест», 2003. — С. 129—155. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли. — Л.: На- ука, 1978. — 247 с. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. — Л.: Наука, 1987. — 439 с. Толмачев А.И. О некоторых количественных со- отношениях во флорах Земного шара // Вестн. ЛГУ. — 1970. — № 15. — С. 62—74. Толмачев А.И. Методы сравнительной флористики и проблемы флорогенеза. — Новосибирск: Наука, 1986. — 196 с. Angiosperm Phylogeny Group (APG). An ordinal classification for the families of flowering plants // Ann. Missouri Bot. Gard. — 1998. — 85. — P. 531—553. Angiosperm Phylogeny Group II (APG II). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG II // Bot. J. Linnaean Soc. — 2003. — 141. — P. 399—436. Angiosperm Phylogeny Group III (APG III). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III // Bot. J. Linnean Soc. — 2009. — 161. — P. 105—121. Chase M.W, Reveal J.L. A phylogenetic classification of the land plants to accompany APG III // Bot. J. Linnean Soc. — 2009. — 161. — P. 122—127. Daehler C.C. The taxonomic distribution of invasive angiosperm plants: ecological insights and comparison to agricultural weeds // Biol. Conserv. — 1998. — 84. — P. 167—180. Heywood V.H., Brummitt R.K., Culham A., Seberg O. (eds.). Flowering plant families of the world. — Royal Botanic Gardens, Kew, 2007. — 424 p. Hierro J.L., Maron J.L., Callaway R.M. A biogeographical approach to plant invasions: the importance of studying exotics in their introduced and native range // J. Ecology. — 2005. — 93. — P. 5—15. Judd W.S., Campbell C.S., Kellog E.A., Stevens P.F. Plant systematics: a phylogenetic approach. — Sunderland, Mass.: Sinauer Associates, Inc., 1999. — xvi + 464 p. Judd W.S., Campbell C.S., Kellog E.A., Stevens P.F., Donoghue M.J. Plant systematics: a phylogenetic approach. 3rd ed. — Sunderland, Mass.: Sinauer Associates, Inc., 2007. — 565 p. Kueffer C., Pyšek P., Richardson D.M. Integrative invasion science: model systems, multi-site studies, focused meta-analysis, and invasion syndromes // New Phytologist. — 2013. — 200. — P. 615—633. Mabberley D.J. Mabberley’s plant-book. A portable dictionary of plants, their classifications, and uses. 3rd ed. — London: Cambridge Univ. Press, 2008. — 1040 p. Mack R.M. Plant naturalizations and invasions in the East- ern United States: 1634—1860 // Ann. Missouri Bot. Gard. — 2003. — 90(1). — P. 77—90. Mack R.M., Erneberg M. The United States naturalized flora: largely the product of deliberate introductions // Ann. Mis- souri Bot. Gard. — 2002. — 89(2). — P. 176—189. Mosyakin A.S. Invasive plants in North America: a view from Ukraine // Biodiversity: Research and Conservation (Pozna , Poland). — 2008. — 9—10. — P. 11—18. Mosyakin A.S. A new invasiveness hypothesis based on taxo- nomic and microevolutionary patterns of vascular plants // 672 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) International Conference «Biodiversity. Ecology. Adapta- tion. Evolution» (Odessa, 16—19 September 2009). — Odes- sa: Pechatniy Dom Publ., 2009. — P. 208. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. — Kiev, 1999. — xxiv + 346 p. Pelser P.B., Gravendeel B., van der Meijden R. Tackling speciose genera: species composition and phylogenetic position of Se- necio sect. Jacobaea (Asteraceae) based on plastid and nrDNA sequences // Amer. J. Bot. — 2002. — 89(6). — P. 929—939. Plant invasions: studies from North America and Europe / J.H. Brock, M. Wade, P. Pyšek, D. Green (eds.). — Leiden: Backhuys Publ., 1997. — 223 p. Protopopova V.V., Shevera M.V., Mosyakin S.L. Deliberate and unintentional introduction of invasive weeds: A case study of the alien flora of Ukraine // Euphytica. — 2006. — 148. — P. 17—33. Pyšek P. Compositae as invaders — better than the others? // Preslia (Praha). — 1997. — 69. — P. 9—22. Pyšek P. Is there a taxonomic pattern to plant invasions? // Oikos (Copenhagen). — 1998. — 82. — P. 282—294. Pyšek P., Hulme P.E., Meyerson L.A., Smith G.F., Boat- wright J.S., Crouch N.R., Figueiredo E., Foxcroft L.C., Jaro šík V., Richardson D.M., Suda J., Wilson J.R. Hitting the right target: taxonomic challenges of, and for, biological invasions // AoB Plants. — 2013. — 5: plt042 (Electronic journal). Pyšek P., Prach K., Šmilauer P. Invasion success related to plant traits: an analysis of Czech alien flora // Plant invasions — General aspects and special problems / P. Pyšek, K. Prach, M. Rejmánek & M. Wade (eds.). — Amsterdam: SPB Aca- demic Publ., 1995. — P. 39—60. Pyšek P., Richardson D.M. Traits associated with invasiveness in alien plants: Where do we stand? // W. Nentwig (ed.). Bio- logical invasions, Ecological Studies 193. — Springer-Verlag, Berlin & Heidelberg, 2007. — P. 97—126. Pyšek P., Richardson D.M., Pergl J., Jarošík V., Six- tová Z., Weber E. Geographical and taxonomic bi- ases in invasion ecology // Trends in Ecology and Evolution. — 2008. — 23(5). — P. 237—244. Reveal J.L. Summary of recent systems of angiosperm classification // Kew Bulletin. — 2011. — 66. — P. 5—48. Reveal J.L. An outline of a classification scheme for extant flowe- ring plants // Phytoneuron. — 2012. — 2012-37. — P. 1—221. Richardson D.M., Pyšek P. Plant invasions: Merging the concepts of species invasiveness and community invasibility // Prog- ress in Physical Geography. — 2006. — 30. — P. 409—431. Stevens P.F. (2001–onwards) Angiosperm phylogeny website. Version 12, June 2008—onwards. http://www.mobot.org/ MOBOT/research/APweb/ (Last accessed May 2014). Stuessy T.F. Paraphyly and the origin and classification of an- giosperms // Taxon. — 2010. — 59. — P. 689—693. Takhtajan A.L. Diversity and classification of flowering plants. — New York: Columbia Univ. Press, 1997. — 663 p. Takhtajan A. Flowering plants. — Berlin: Springer Verlag (Springer Science+Business Media B.V.), 2009. — xlvi + 872 p. USDA, NRCS. 2014. The PLANTS Database (http://plants. usda.gov, accessed 2014). National Plant Data Center, Baton Rouge, LA 70874-4490 USA. Рекомендує до друку Надійшла 30.12.2014 р. Р.І. Бурда А.С. Мосякин Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев СОСУДИСТЫЕ РАСТЕНИЯ ФЛОРЫ УКРАИНЫ, ВЫСОКОИНВАЗИВНЫЕ В СЕВЕРНОЙ АМЕРИКЕ: ТАКСОНОМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ Высокий инвазивный потенциал в Северной Америке име- ют 84 вида сосудистых растений природной флоры Украи- ны, которые признаны инвазивными на национальных и региональных (штаты, провинции и территории) уровнях. Список видов проанализирован с точки зрения их таксо- номического и филогенетического положения. Эти виды относятся к 38 семействам и 66 родам. По количеству видов преобладают семейства Asteraceae (14 видов, 16,7 %), Poaceae (9 / 10,7 %), Brassicaceae (6 / 7,1 %), Lamiaceae (4 / 4,8 %), Apiaceae (3 / 3,6 %). Среди родов преобладают Carduus, Centaurea, Pilosella (по 3 вида), Acer, Galium, Euphorbia, Linaria, Lisymachia, Lythrum, Ranunculus, Rumex, Viburnum, Vincetoxicum (по 2 вида). Большинство видов относятся к подклассам Asteridae (37 видов из 12 семейств) и Rosidae (17 видов из 10 семейств). Результаты таксономического анали- за подтверждают гипотезу о преобладании инвазионных ви- дов среди представителей многовидовых, морфологически разнообразных и филогенетически продвинутых семейств и родов. К л ю ч е в ы е с л о в а: инвазивные виды, таксономический анализ, филогения, флора, Украина, Северная Америка. A.S. Mosyakin M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv VASCULAR PLANTS OF THE FLORA OF UKRAINE HIGHLY INVASIVE IN NORTH AMERICA: A TAXONOMIC ANALYSIS High invasive potential in North America is peculiar to 84 spe- cies of vascular plants native to Ukraine, which are recognized as invasive at national and regional (states, provinces and territories) levels. The list of taxa has been analyzed from the viewpoints of their taxonomic position and modern phylogenetic placement. These species belong to 38 families and 66 genera. By the number of species, the following families prevail: Asteraceae (14 species, 16.7 %), Poaceae (9 / 10.7 %), Brassicaceae (6 / 7.1 %), Lamiace- ae (4 / 4.8 %), Apiaceae (3 / 3.6 %). Best represented are the gen- era Carduus, Centaurea, Pilosella (3 species each), Acer, Galium, Euphorbia, Linaria, Lisymachia, Lythrum, Ranunculus, Rumex, Viburnum, Vincetoxicum (2 species each). Most species belong to the subclasses Asteridae (37 species of 12 families) and Rosidae (17 species of 10 families). These and other results of taxonomic analysis support the hypothesis on the prevalence of invasive spe- cies among species-rich, morphologically diverse and phyloge- netically advanced families and genera. K e y w o r d s: invasive species, taxonomic analysis, phylogeny, flora, Ukraine, North America.

Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: таксономічний аналіз

Institution

Ähnliche Einträge