Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика

Підтверджено локалітет рослин, зібраних у 1816 р. А. Анджейовським поблизу с. Пиків Калинівського р-ну Вінницької обл. й описаних В. Бессером як Spiraea pikoviensis Besser, що зберігся на невеликій (до 0,5 га) лісовій галявині. Показано сучасний стан мікропопуляції, на основі методики синфітоіндикац...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
Hauptverfasser:	Федорончук, М.М., Дідух, Я.П., Белемець, Н.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2015
Schriftenreihe:	Український ботанічний журнал
Schlagworte:	Червона книга України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177919
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика / М.М. Федорончук, Я.П. Дідух, Н.М. Белемець // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 5. — С. 454-461. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-177919
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1779192021-02-18T01:27:18Z Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика Федорончук, М.М. Дідух, Я.П. Белемець, Н.М. Червона книга України Підтверджено локалітет рослин, зібраних у 1816 р. А. Анджейовським поблизу с. Пиків Калинівського р-ну Вінницької обл. й описаних В. Бессером як Spiraea pikoviensis Besser, що зберігся на невеликій (до 0,5 га) лісовій галявині. Показано сучасний стан мікропопуляції, на основі методики синфітоіндикації оцінено еколого-ценотичні умови її зростання. За класифікацією IUCN вид належить до категорії CR (критично загрожуваний) із високим ризиком знищення біотопу і втрати популяції. Запропоновано заходи щодо активного захисту, охорони популяції та репатріації виду. Подтверждено произрастание собранного в 1816 г. А. Анджейовским возле с. Пиков Калиновского р-на Винницкой области и описанного в 1822 г. В. Бессером Spiraea pikoviensis Besser; локалитет сохранился на небольшой (до 0,5 га) поляне. Показано современное состояние микропопуляции, на основе методики синфитоиндикации оценены эколого-ценотические условия ее произрастания. По классификации IUCN данный вид относится к категории СR (критически подверженный угрозе), с высоким риском уничтожения биотопа и потери популяции. Предложены мероприятия по активной защите, охране популяции и репатриации вида. A population of Spiraea pikoviensis Besser on a small (0.5 ha) forest glade near village Pykov, Kalynovka District, Vinnytsia Region, where A. Andrzhejowski in 1816 collected a specimen of this species described by W. Besser in 1822, was observed. Based on the methodology of sinphytoindication, the modern state of the micropopulation is described and the ecologicalcoenotic growing conditions are evaluated. According to the IUCN classification, this species belongs to the CR (Critically Endangered) category due to high risk of the habitat destruction and population loss. Conservation measures for the population and species restoration are proposed. 2015 Article Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика / М.М. Федорончук, Я.П. Дідух, Н.М. Белемець // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 5. — С. 454-461. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.05.454 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177919 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Червона книга України Червона книга України
spellingShingle	Червона книга України Червона книга України Федорончук, М.М. Дідух, Я.П. Белемець, Н.М. Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика Український ботанічний журнал
description	Підтверджено локалітет рослин, зібраних у 1816 р. А. Анджейовським поблизу с. Пиків Калинівського р-ну Вінницької обл. й описаних В. Бессером як Spiraea pikoviensis Besser, що зберігся на невеликій (до 0,5 га) лісовій галявині. Показано сучасний стан мікропопуляції, на основі методики синфітоіндикації оцінено еколого-ценотичні умови її зростання. За класифікацією IUCN вид належить до категорії CR (критично загрожуваний) із високим ризиком знищення біотопу і втрати популяції. Запропоновано заходи щодо активного захисту, охорони популяції та репатріації виду.
format	Article
author	Федорончук, М.М. Дідух, Я.П. Белемець, Н.М.
author_facet	Федорончук, М.М. Дідух, Я.П. Белемець, Н.М.
author_sort	Федорончук, М.М.
title	Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика
title_short	Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика
title_full	Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика
title_fullStr	Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика
title_full_unstemmed	Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика
title_sort	знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду spiraea pikoviensis (rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Червона книга України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177919
citation_txt	Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика / М.М. Федорончук, Я.П. Дідух, Н.М. Белемець // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 5. — С. 454-461. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv	AT fedorončukmm znajdenapopulâcíâlocusclassicusrídkísnogoviduspiraeapikoviensisrosaceaetajogoekologocenotičnaharakteristika AT díduhâp znajdenapopulâcíâlocusclassicusrídkísnogoviduspiraeapikoviensisrosaceaetajogoekologocenotičnaharakteristika AT belemecʹnm znajdenapopulâcíâlocusclassicusrídkísnogoviduspiraeapikoviensisrosaceaetajogoekologocenotičnaharakteristika
first_indexed	2025-07-15T16:13:26Z
last_indexed	2025-07-15T16:13:26Z
_version_	1837730110754521088
fulltext	454 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(5) http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.05.454 М.М. ФЕДОРОНЧУК¹, Я.П. ДІДУХ¹, Н.М. БЕЛЕМЕЦЬ² ¹Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01004, Україна ²Ботанічний сад імені акад. О.В. Фоміна Навчально-наукового центру «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка вул. Симона Петлюри, 1, м. Київ, 01601, Україна ЗНАЙДЕНА ПОПУЛЯЦІЯ (LOCUS CLASSICUS) РІДКІСНОГО ВИДУ SPIRAEA PIKOVIENSIS (ROSACEAE) ТА ЙОГО ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА Федорончук М.М., Дідух Я.П., Белемець Н.М. Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика. — Укр. ботан. журн. — 2015. — 72(5): 454—461. Підтверджений локалітет рослин, зібраних у 1816 р. А. Анджейовським поблизу с. Пиків Калинівського р-ну Вінницької обл. й описаних В. Бессером як Spiraea pikoviensis Besser, що зберігся на невеликій (до 0,5 га) лісовій галявині. Показано сучасний стан мікропопуляції, на основі методики синфітоіндикації оцінені еколого-ценотичні умови її зростання. За класифікацією IUCN вид належить до категорії CR (критично загрожуваний) із високим ризиком знищення біотопу і втрати популяції. Запропоновані заходи щодо активного захисту, охорони популяції та репатріації виду. К л ю ч о в і с л о в а: Spiraea pikoviensis, популяція, locus classicus, еколого-ценотичні умови, еконіша, синфітоіндикація, охорона © М.М. ФЕДОРОНЧУК, Я.П. ДІДУХ, Н.М. БЕЛЕМЕЦЬ, 2015 Вступ Як уже по ві дом ля ло ся (Fedoronchuk, Belemets, Volutsa, 2013), з те ри то рії Пів ден но го По діл- ля за зраз ка ми, зі бра ни ми А. Ан дже йовським у 1816 р. з око ли ці с. Пи ків Ка ли нівсько го р-ну Він- ницької обл., В. Бес сер (1822) опи сав рід кіс ний вид фло ри Ук ра ї ни — Spiraea pikoviensis Besser (за про то ло гом: «Circa Pikow in Pod[olia], legi A. 1816»). Нині він міс тить ся у пе ре лі ку рід кіс них і та ких, що пе ре бу ва ють під за гро зою зник нен ня, ви дів рос- лин но го сві ту на те ри то рії Тер но пільської об лас ті. Не од но ра зо ві спро би бо та ні ків, зок ре ма й ав то- рів цієї стат ті, від най ти у при ро ді міс це пер шо опи- су (locus classicus) S. pikoviensis ви яв ля ли ся мар ни- ми. При пус ка ли, що, ймо вір но, вид з міс ця опи су зник. Од ні єю з при чин без плід них по шу ків було те, що бо та ні ки орі єн ту ва ли ся на ін фор ма цію з «Фло ри УРСР» (т. 6, 1954), де Д.М. Доб ро чає ва за- мість с. Пи ків («сirca Pikow», як за зна че но у про- то ло зі) по мил ко во вка за ла інше міс це опи су («... Пиківська Сло бід ка»), яка зна хо дить ся за 18 км на пів ден ний за хід від с. Пи ків. Ос кіль ки на час на- пи сан ня «Фло ри» збо рів цьо го виду з ін ших міс це- з ростань не було, Д.М. Доб ро чає ва зро би ла мор фо- ло гіч ний опис S. pikoviensis лише на ос но ві од но го ав тен тич но го ек зем п ля ра, що збе рі га єть ся в гер ба- рії KW. На сьо го дні вже ві до мо п’ять ав тен тич них зраз ків з гер ба рі їв KW і LE. Ви ді ле ний сво го часу Д.М. Доб ро чає вою (1954, in herb.) і оп ри люд не ний нами (Fedoronchuk, 2007) лек то тип, на ос но ві яко- го опи са но вид («e Podol. Herb. W. Besser»), що ра- ні ше збе рі гав ся в ко лек ції М.С. Тур ча ні но ва, нині міс тить ся в за галь ній ко лек ції ти пів гер ба рію KW. Ок рім лек то ти пу, в гер ба рії KW, в ко лек ції В. Бес- се ра, ми зна йшли ще два ав тен тич них ек зем п ля ри, гер бар ні ар ку ші яких міс тять ети кет ки: «Spiraeа pikoviensis mihi» та «Spiraea pikoviensis Bess.». Як уже за зна ча ло ся (Fedoronchuk, 2007), у ко лек ції ти пів єв ро пейсько го сек то ру гер ба рію LE та кож збе рі га- ють ся два ав тен тич ні зраз ки, один з яких І.О. Бу- зу но ва (1993, in herb.), не знаю чи про те, що лек- то тип уже ви ді ле ний у KW, об ра ла за лек то тип зра- зок з LE («Spiraea pikoviensis mihi. E Podolia. Herb. W. Besser»). На во дя чи вид для «Фло ри УРСР», Д.М. Доб ро- чає ва (1954) ви су ну ла при пу щен ня щодо при на- 455ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(5) леж ності S. pikoviensis до ряду Сrenatae A. Pojark., з ши ро ким ареа лом (Схід на Єв ро па, Кав каз, Си- бір, Се ред ня та Цен траль на Азія (Мон го лія, За хід- ний Ти бет), а знач на його диз’юнкція з близьки ми ви да ми може свід чи ти про дав ній тип і ре лік то- вість S. pikoviensis. Вона, як піз ні ше і Б.В. За ве ру- ха (1985), за пе ре чу ва ли гіб ри до ген не по хо джен ня S. pikoviensis, в ут во рен ні яко го мог ли бра ти участь S. media Schmidt і S. crenata L. Вони вва жа ли, що опи са ний В. Бес се ром так сон є са мостій ною ви до- вою оди ни цею, ос кіль ки оз нак, власти вих S. media, у S. pikoviensis не спос те рі га єть ся. Про те по рів няль- ний ана ліз нук лео тид ної пос лі дов ності ITS1-5,8S- ITS2 класте ра ядер них ри бо со маль них ге нів, от ри- ма них із рос лин, зі бра них у Кре ме нецьких го рах Тер но пільської обл., звід ки вид та кож на во дить ся з си к вен са ми ін ших ви дів роду Spiraea (S. media L., S. trichocarpa Nakai, S. prunifolia Siebold & Zucc., S. thunbergii Sieber ex Blume, S. crenata, які на ле жать до од ні єї сек ції Chamaedryon Ser.), що міс тять ся в базі да них NCBI, по ка зав: рос ли ни з до слі дже- ної по пу ля ції є все-та ки най ближ чи ми до S. media (Belemets, Fedoronchuk, Karpenko, Kostikov, 2014). Ви до вий ста тус S. pikoviensis ви зна ла та кож В.М. Глад ко ва (2001). До слід ни ця під твер джує її близькість до S. crenata, від якої вона від різ ня єть- ся від сут ністю опу шен ня і біль ши ми пе люст ка ми. Нині це до во лі рід кіс ний вид, який міг ви чле ни- ти ся з ар ха їч но го типу Praecrenata s. l., що в ми ну- ло му мав ши ро кий схід но єв ро пейсько-се редньо- азійсько-мон гольський аре ал, пов’язаний пе ре- важ но з пів ніч ним кри лом Давньо го Се ре дзем’я (Zaverukha, 1985). Вид дуже близький до опи са- но го Д.М. Доб ро чає вою (1954) з північно-східних лісостепових районів східної частини України (Луганська обл.) S. litwinowii Dobrocz. (голотип: «Нов[o] Олек сан д рівський кін[ний] за вод Єв- сузько го р-ну Во ро ши лов градської обл. УРСР. Схи ли бай рач но го ліс ка. 11.06.1936. Бар ба рич А.І. і Ден чик В.П.» (KW)). Ос тан ній, без сум ні ву, має такі ж ге не тич ні ко ре ні, як і S. pikoviensis, а від різ- ня єть ся від ньо го на яв ністю трьох по здовж ніх жи- лок на всіх лист ках не плід них па го нів, го ли ми лис- тян ка ми і ту пи ми на вер хів ці ча шо лист ка ми, тоді як у S. pikoviensis лише 2—3 ниж ніх лис точ ки не- плід них паго нів із трьо ма по здовж ні ми жил ка ми, а реш та — з од ні єю се редньою жил кою і 2—3 па ра ми бо ко вих, лис тян ки з че рев но го боку роз сія но опу- ше ні, а ча шо лист ки на вер хів ці за гос тре ні. Пі сля ви хо ду «Фло ри УРСР» (т. 6, 1954) у лі те ра- ту рі з’явилися вка зів ки на ймо вір не зна хо джен ня S. pikoviensis в ін ших по ме жів’ях щодо міс ця опи- су виду. Нині за лі те ра тур ни ми да ни ми (Zaverukha, 1985) та гер бар ни ми збо ра ми S. pikoviensis, ок рім locus classicus, на во дить ся та кож для Тер но пільської (Кре ме нецькі гори: г. Божа, г. Стра хо ва, г. Свя та), Хмель ницької (окол. м. Кам’янця-По дільсько- го, ур. «Чо ти ри ка ва ле ри») та Жи то мирської (Ве- ли ко шумські ске лі, над р. Гни лоп’ять) об лас тей. У 2012 р. нами під твер дже но на яв ність рослин, подібних до S. pikoviensis на Кре ме нецьких го рах (г. Стра хо ва, г. Ді во чі ске лі) та на Ве ли ко шумських ске лях над р. Гни лоп’ять, але ла ко ніч ний пер шо- опис і брак ти по вих гер бар них ма те ріа лів не да ва ли впев не ності в пра виль ній іден ти фі ка ції цих зраз- ків. Тому бу ло вкрай важ ли во від най ти міс це locus classicus в при ро ді. У 2012 р. ми про ве ли де таль ні по шу ки S. pikoviensis в око ли цях с. Пи ківська Сло бід ка, звід ки, за Д.М. Доб ро чає вою, опи са но вид, але ха рак тер них для ви дів роду Spiraea міс цез ростань (ви хо ди гра ні тів або вап ня ко вих скель) там не вия- ви ли. У 2015 р. від но ви ли по шук виду, вра ху вав ши наші та по пе ред ніх до слід ни ків по мил ки, і всі зу- сил ля зо се ре ди ли на від най ден ні ти по вих еко то- пів (гра ніт них ви хо дів або крей дя них від сло нень) в око ли цях с. Пи ків. За до по мо гою міс це во го ліс- ни ка В.І. Кор ній чу ка ми зна йшли не ве ли ку по- пу ля цію S. рikoviensis, яку від ві да ли дві чі — 10.05. і 24.06.2015 р. Зна хо дить ся вона на пів ніч но му за- хо ді від с. Пи ків (звід ки й опи са но вид), на над за- плав ній те ра сі р. Сни во да, в уро чи щі «Пи ківська дача» (квар тал 46; ко ор ди на ти: N 49º33’593’’; E 28º19’043’’, ви со та 243 м над р.м.) Ко зя тинсько го ліс ництва Хмель ни ківсько го ліс гос пу, на не ви со- ко му ос віт ле но му гре бе ні (пла то), по кри то му сте- по вою рос лин ністю, з висту па ми пле ска тих гра ніт- них ва лу нів. Міс цез ростан ня (locus classicus) Spiraea pikoviensis за ймає не ве ли ку ді лян ку (близько 0,5 га) з мік ро хви лястим рель є фом, на га ля ви ні хвой но- ши ро ко лис тя но го лі со во го ма си ву. Об’єкти та ме то ди до слі джень На га ля ви ні роз мі ром 30 х 50 м, де зростає S. рiko- viensis, за до по мо гою GPS були за фік со ва ні край ні точ ки, ви ко на но про мі ри між ними та окон ту ре но межі. Скла де но схе му роз та шу ван ня кур тин до слі- джу ва но го виду та скель них (гра ніт них) плит, де фор му ють ся роз рі дже ні ксе ро фіт ні уг ру по ван ня, 456 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(5) що ві зу аль но до б ре ви ді ляють ся. Про між ки між цими кур ти на ми (ді лян ка ми) за йма ють трав’янисті уг ру по ван ня з до мі ну ван ням Arrhenatherum elatius (L.) J. Presl & C. Presl. Слід за ува жи ти, що роз та шу ван ня уг ру по вань вка зу ва ло ся без від по- від но го інст ру мен та рію, тому та кий роз по діл є до- во лі схе ма тич ним. У ме жах га ля ви ни про ве де но гео бо та ніч ні опи си кож ної з 5 кур тин (10 трав ня та 24 черв ня 2015 р.), а та кож опи си трав’яних, лі со вих і скель них уг ру- по вань. Вони здій сне ні в ме жах са мої га ля ви ни і поза нею, що дає уяв лен ня про за ко но мір ності роз- по ді лу це но зів. Зроб ле ні нами гео бо та ніч ні опи си іден ти фі ко ва ні сто сов но чин ної син так со но міч ної кла си фі ка ції. Усьо го ви ко на но 10 гео бо та ніч них опи сів (5 із по вто ра ми), які за не се ні до бази ТURBOVEG й об роб ле ні за до по мо гою про грам ТWINSPAN і Statistica-7. Для оцін ки умов зростан ня ви ко риста- но ме то ди ку син фі то ін ди ка ції (Didukh, 2011, 2012), що ві доб ра жає роз по діл це но зів за 12 ос нов ни ми еко фак то ра ми у баль ній шка лі. З ме тою ви зна чен- ня лі мі ту баль них меж еко фак то рів засто со ва но ме то ди ку не пря мої ор ди на ції, а та кож по бу до ва но ден д ро гра му, яка ві доб ра жає сту пінь по діб ності це- но зів за су куп ністю еко фак то рів. На ос но ві оцін ки край ніх зна чень це но зів із S. pikoviensis по бу до ва но діа гра му, що ха рак те ри зує еко ні шу да но го виду. Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня Еко ло го-це но тич на ха рак те ристи ка За гео бо та ніч ним ра йо ну ван ням до слі джу ва на те ри то рія зна хо дить ся у Лі состе по вій зоні Пів ніч- но-Пра во бе реж но прид ні провсько го гео бо та ніч но- го ок ру гу гра бо во-ду бо вих, ду бо вих лі сів, ос теп не- них лу ків і луч них сте пів (Didukh, Shelag-Sosonko, 2003) або за фі зи ко-гео гра фіч ним ра йо ну ван- ням — у Пів ніч но-За хід ній При дніп ровській ви со- чин ній об лас ті (Marynycz, Parkhomenko, Petrenko, Shyschenko, 2003), на її пів ніч но-за хід ній межі. Це дещо під ня та міс це вість (200—250 м над р.м.) із злег ка хви лястим рель є фом. При род ний по крив дуже змі не ний, по ру ше ний і фраг мен то ва ний. Від річ ко вих за плав р. Сни во да та її при ток над за плав- на те ра са, скла де на лег ки ми пі ща ни ми аку му ля- тив но-ео ло ви ми від кла да ми, пос ту по во під ви щу- єть ся. Тут спос те рі га ють ся ви хо ди Ук ра їнсько го криста ліч но го щита у ви гля ді не ви со ких (до кіль- кох мет рів) пле ска тих під ви щень, що до б ре фік су- ють ся в змі ні рос лин но го по кри ву. На аку му ля тив- них пі ща них від кла дах фор му ють ся уг ру по ван ня all. Agrostion vinealis Sipailova, Mirkin, Shelyag et V. Solomakha 1985, ass. Festuco valesiacae-Agrostidetum vinealis Shelyag, Sipailova, V. Solomakha et Mirkin 1985, а на ви хо дах криста ліч них по рід — cl. Sedo- Scleranthetea (ord. Festuco-Sedetalia R. Tx. 1950, all. Thymo pulegioides-Sedion sexangulare Didukh, Kontar, 1998; ass. Artemisio austriaci-Teucrietum chamaedrycis Didukh, Kontar, 1998). Наступ на те ра са скла де- на суг ли нисти ми ма ло по туж ни ми ле са ми, в які вкли ню ють ся криста ліч ні по ро ди. На ле сах аку- му лю ють ся зми ті сірі чи опі дзо ле ні чор но зем ні ґрун ти, де фор му ють ся луч ні та луч но-сте по ві уг- ру по ван ня ord. Arrhenateretalia (all. Trifolion montani Naumova 1986 ass. Poetum angustifoliae (Domin 1943) Shelyag-Sosonko et al. 1986 subass. Arrhenatherosum elatioris Kuzemko 2009) і ord. Festucetalia (all. Fragario viridis-Trifolion montani Korotchenko, Didukh, 1997, ass. Medicago romanicae-Poetum angustifoliae Tkachenko, Movchan et V. Solomakha 1987), а на криста ліч них пли тах, вкри тих дріб ним ще бе- нем, — cl. Sedo-Scleranthetea (ass. Artemisio austriaci- Teucrietum chamaedrycis Didukh, Kontar, 1998), що пе ре хо дять у щіль ні криста ліч ні пли ти. По діб ний ха рак тер при уро чен ня спос те рі га- єть ся і щодо лі со вої рос лин ності, яка тут до во лі транс фор мо ва на і представ ле на штуч ни ми на са- джен ня ми. На пі ща них від кла дах зроста ють Pinus sylvestris L., Betula pendula Roth (= B. verrucosa Ehrh.), Populus tremula L., а на сі рих лі со вих ґрун- тах се ред штуч них по са док со сни дру гий ярус фор- мує Carpinus betulus L. з участю Fraxinus excelsior L., Acer platanoides L., Cerasus avium (L.) Moench, під на ме том яких зроста ють Pyrus communis L., Malus sylvestris (L.) Mill. З ку щів від зна че но Crataegus × kyrtostyla Fingerh. [= C. fallacina Klokov], а на га- ля ви нах — за рос ті Prunus spinosa L., по оди но ко — Rosa dimorpha Besser. Трав’яний по крив не має ха рак тер них лі со вих ви дів, а представ ле ний не ти по ви ми ніт ро фі ла- ми (Chelidonium majus L., Impatiens parviflora DC., Geranium robertianum L.). Хоча ра ні ше тут і буя ли гра бо ві ліси, але знач ні пло щі були від кри ти ми. В та ких умо вах мог ла зроста ти Spiraea pikoviensis, тоді як нині ці міс ця за рос ли гус тим мі ша ним лі сом, і до слі джу ва на по пу ля ція збе ре гла ся лише, як уже зга ду ва ло ся, на не ве ли кій га ля ви ні. Ан тро по ген не по ру шен ня цієї міс це вості зу мов- ле не за лиш ка ми око пів, блін да жів (мож ли во, ще з 457ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(5) ча сів Пер шої сві то вої вій ни), які тяг нуть ся че рез увесь лі со вий ма сив. Ра ні ше та кож функ ціо ну ва ли кар’єри з ви до бут ку криста ліч них по рід (гра ні ту). Тому знач ні пло щі цієї те ри то рії були від кри ти ми, піз ні ше їх за ліс ни ли со сною. Усе це свід чить про те, що май же за 200 ро ків від часу від крит тя А. Ан- дже йовським й опи сан ня В. Бес се ром S. pikoviensis тут сут тє во ско ро ти ли ся мож ли ві для іс ну ван ня да- но го виду біо то пи. Крім зга да ної ді лян ки, ми по- зна чи ли лише кіль ка місць, кож не з де кіль ка де сят- ків квад рат них мет рів, де роз гля ду ва ний вид мож на було б ре пат рію ва ти. Нині в зоні над за плав ної те- ра си ви хо ди криста ліч них по рід спос те рі га ють ся й на від кри тих ді лян ках поза ме жа ми лі со во го ма си- ву, од нак такі умо ви вже неспри ят ли ві для зростан- ня S. pikoviensis, до того ж тут ве деть ся ін тен сив ний ви пас. Ха рак те ристи ка еко ні ші Spiraea pikoviensis Оцін ка еко ні ші пе ред ба чає ха рак те ристи ку її біо мор фо ло гіч них та еко ло го-це но тич них власти- востей, що дає змо гу виду адап ту ва ти ся в еко- просто рі від по від но го біо то пу та кон ку ру ва ти з ін- ши ми ви да ми (Didukh, 2014). За біо мор фою S. pikoviensis — кущ, на но фа не- ро фіт, зав ви шки 60—80 см. У це но тич но му пла ні це до сить по туж ний еди фі ка тор, що фор мує щіль- ні за рос ті, з ви со ким від сот ком про ек тив но го по- крит тя. За га лом рос ли ни до б ре ве ге ту ють, квіт нуть і пло до но сять. Ви яв ле на по пу ля ція S. pikoviensis представ ле- на ок ре ми ми ло ку са ми гус то го «пле ти ва» ве ге та- тив них па го нів ко ре не вої по рос лі, щіль ність якої іно ді ся гає 80—85 %, з товстим мо хо вим по кри- вом, без по міт но го на сін нє во го під рос ту. На час пер шо го від ві ду ван ня міс цез ростан ня S. pikoviensis (10.05.2015 р.) спос те рі га ло ся ма со ве цві тін ня рос- лин. Узя ті для ана лі зу пло ди (сім’янки), що за ли- ши ли ся з ми ну ло го року та ви сія ні в ґрунт у Бо- та ніч но му саду іме ні О.В. Фо мі на, дали ви со кий від со ток схо жості. Про те за при род них умов на- сін нє ве по нов лен ня від сут нє, цьо му пе ре шко джа- ють щіль ний мо хо вий по крив і товста підстил ка з різ но трав’я. Од нак по пу ля ція пе ре бу ває в за до- віль но му ста ні, лише на її пе ри фе рій них час ти нах за фік со ва не при гні чен ня рос лин S. pikoviensis нав- ко лиш ні ми де ре ва ми та ку ща ми. По пу ля ція S. рikoviensis іс нує у ви гля ді шес ти ло каль них кур тин, діа мет ром до 10 мет рів кож на (рис. 1). На цій га ля ви ні близько до по верх ні під хо дять криста ліч ні по ро ди, тому во на не була за ліс не на. Тут про яв ля єть ся «ефект вік на», коли ото че на лі- сом га ля ви на за рос тає ча гар ни ка ми (S. рikoviensis, Prunus spinosa, Chamaecytisus ruthenicus Fisch. ex Wo .) Klásková). Трав’яний по крив роз рі дже ний: до мі ну ють Arrhenatherum elatius (10—25 %), Galium verum L. (3—4) з участю Poa angustifolia L. (3), Fragaria viridis Duchesne (3), Euphorbia cyparissias L. (5), Filipendula vulgaris Moench (3—5), Veronica incana L. [= Pseudolysimachion incanum (L.) Holub] (1), V. chamaedrys L. (2—4), Asperula cynanchica L., Thymus pannonicus All. [= Th. marschallianus Willd.], поодиноко тра п ляють ся Trifolium montanum L., T. alpestre L., тому їх мож на роз гля да ти як еко тон- ні між ас. Carici praecocis—Thymetum marschalliani та сою зом Arrhenatheretion elatii, міс ця ми фор му єть- ся мо хо вий по крив із Abietinella abietina (Hedw.) M. Fleisch. Ці уг ру по ван ня на ле жать до сою зу Prunion fruticosae R. Tx. 1952. У заростях накопичується по- туж на підстил ка (по над 10 см). Ос тан нє свід чить про те, що тут від сут ні ви пас і ви па лю ван ня, до яких S. pikoviensis є до во лі чут ли вою. Ча гар ни ко ві за рос ті змі ню ють ся трав’яними уг ру по ван ня ми, де хоч і до мі нує Arrhenatherum elatius, але за га лом фло- ру фор му ють луч но-сте по ві види: Festuca valesiaca Рис. 1. Схема розміщення локусів Spiraea pikoviensis на лісовій галявині. Умовні позначення: 1 — виходи гранітів; 2 — трав’яні угруповання з домінуванням Arrhenatherum elatius; 3 — зарості S. pikoviensis Fig. 1. Scheme of loci placement of Spiraea pikoviensis on the forest glade. Ledend: 1 — granite outcrops; 2 — herbal communities with dominant Arrhenatherum elatius; 3 — thicket of S. pikoviensis 458 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(5) Рис. 2. Еколого-ценотичний профіль катени лівого берега р. Снивода за участю Spiraea pikoviensis. Умовні позначення: види рослин: 1. Sedum acre; 2. Galium verum; 3. Agrostis vinealis; 4. Festuca valesiaca; 5. Arrhenatherum elatius; 6. Spiraea pikoviensis; 7. Prunus spinosa; 8. Pinus sylvestris; 9. Cаrpinus betulus; фактори: 10 — вологість ґрунту (Hd), 11 — змінність зволоження (Fh), 12 — кислотність ґрунту (Rc), 13 — сольовий режим (Sl), 14 — вміст карбонатів (Ca), 15 — мінеральні форми азоту (Nt), 16 — термоклімат (Tm), 17 — омброклімат (Om), 18 — континентальність клімату (Kn), 19 — кріоклімат (Cr); ґрунти: 20 — акумулятивні лучні піщані, 21 — опідзолені сірі лісові, 22 — виходи кристалічних порід; угруповання: І — Festuco valesiacae-Agrostidetum vinealis (домінуючі Festuca rubra, F. valesiaca, Agrostis vinealis); ІІ — Festuco valesiacae-Agrostidetum vinealis (домінуючі Galium verum, Agrostis vinealis); III — угруповання з домінуванням Racomitrium canescens, Sedum acre; IV — Thymo pulegioides—Sedion sexangulare (домінуючі Festuca valesiaca, Sedum acre); V — Poetum angustifoliae в комплексі з Fragario viridis-Trifolion montani, ass. Medicago romanicae-Poetum angustifoliae (домінуючий Arrhenatherum elatius ); VI — угруповання з домінуванням Spiraea pikoviensis з Arrhenatherum elatius; VII — угруповання з домінуванням Prunus spinosа, Spiraea pikoviensis; VIII — угруповання Prunion spinosae; IX — насадження Pinus sylvestris з участю Carpinus betulus і нітрофільного різнотрав’я Fig. 2. Ecocoenotic profile of the catena on the left bank of the river Snyvoda involving Spiraea pikoviensis. Legend: species: 1. Sedum acre; 2. Galium verum; 3. Agrostis vinealis; 4. Festuca valesiaca; 5. Arrhenatherum elatius; 6. Spiraea pikoviensis; 7. Prunus spinosa; 8. Pinus sylvestris; 9. Cаrpinus betulus; factors: 10 — soil humidity (Hd), 11 — variability of damping (Fh), 12 — soil acidity (Rc), 13 — total salt regime (Sl), 14 — carbonate content in soil (Ca), 15 — nitrogen content in soil (Nt), 16 — thermal climate (Tm), 17 — ombroregime (Om), 18 — climate continentality (Kn), 19 — cryoclimate (Cr); soils: 20 — accumulative meadow sandy soil, 21 — podzolized gray forest soils, 22 — outcrops of crystalline rocks; plant communities: 1 — Festuco valesiacae-Agrostidetum vinealis (dom. Festuca rubra, F. valesiaca, Agrostis vinealis), II — Festuco valesiacae-Agrostidetum vinealis (dom. Galium verum, Agrostis vinealis), III — comunities Racomitrium canescens, Sedum acre, IV — Thymo pulegioides-Sedion sexangulare (dom. Festuca valesiaca, Sedum acre); V — Trifolion montani, ass. Poetum angustifoliae in complex with Fragario viridis-Trifolion montani, ass. Medicago romanicae- Poetum angustifoliae (dom. Arrhenatherum elatius), VI — dom. Spiraea pikoviensis with Arrhenatherum elatius, VII — dom. Prunus spinosa, Spiraea pikoviensis, VIII — Prunion spinosae, IX — planting of Pinus sylvestris, with Carpinus betulus and nitrophilous grasses. 459ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(5) Gaudin (5—10), F. rubra L. (1), Elytrigia repens (L.) Nevski (5—7), Poa angustifolia (3), Agrostis vinealis Schreb. (1), Dactylis glomerata L. (1); Chamaecytisus ruthenicus (5), Trifolium alpestre та T. montanum (по- оди но ко); з осок — Carex praecox Schreb. (5); з різ- но трав’я — Fragaria vesca L. (5), Potentilla argentea L. (5), P. arenaria Borkh. (4—7), Filipendula vulgaris (3—5), Cerastium arvense L. (5), Galium verum (3—4), Euphorbia cyparissias (5), E. sequieriana Neck. (по- оди но ко), Veronica chamaedrys (2—4), V. dillenii Crantz (1—3), V. incana (1), Viola tricolor L. [= V. matutina Klokov] (2—3), Achillea millefolium L. (1—3), Oreoselinum nigrum Delarb. [= Peucedanum oreoselinum (L.) Moench] (1), Galeopsis tetrahit L. (1), Hylotelephium maximum (L.) Holub. (= Sedum telephium (L.) (1 — по ок ра ї нах гра ніт них ва лу нів), Viscaria viscosa (Scop.) Asch. (1); зрід ка тра п ляють- ся та кож Iris hungarica Waldst. & Kit., Thalictrum minus L., Strophiostoma sparsiflora (J.C. Mikan ex Pohl) Turcz. [= Myosotis sparsiflora J.C. Mikan ex Pohl], Ranunculus auricomus L., Geum urbanum L., Taraxacum officinale Webb. ex Wigg. aggr., Viola hirta L., Ajuga reptans L., Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm. До б ре ви ра- же ний мо хо вий по крив представ ле ний Racomitrium canascens (Hedw.) Brid. (тут він до мі нує, особ ли во на ви хо дах гра ні тів), Brachythecium albicans (Hedw.) Schimp., Pladiomnium cuspidatum (Hedw.) T.J. Kop., Abietinella abietina, Polytrichum juniperinum Hedw., P. piliferum Hedw. По пе ри фе рії кам’яних плит тра востій роз рі джу- єть ся, до мі нує Festuca valesiaca, Sedum acre L., а в цен трі фор му ють ся пля ми з мохів — Racomitrium canascens, Polytrichum juniperinum, P. piliferum, Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid. Роз по діл рос лин- них уг ру по вань до слі джу ва ної те ри то рії сто сов но змі ни по каз ни ків еко фак то рів по ка за но на еко ло- го-це но тич но му про фі лі (рис. 2). Про філь ві доб ра жає роз по діл уг ру по вань від над за плав ної те ра си до пла ко ру і, від по від но, ко- ли ван ня по каз ни ків ос нов них еко фак то рів. Оцін ка кіль кіс них по каз ни ків еко фак то рів та еко ло го-це но тич них ха рак те ристик свід чить про те, що S. рikoviensis зростає в еко тон них умо вах уз- лісь, ха рак те ри зу єть ся вузькою еко ло го-це но тич- ною ам п лі ту дою (таб ли ця), але дуже близькою до та кої ін шо го рід кіс но го виду — S. рolonica B ocki (Fedoronchuk, Belemets, Volutsa, 2013) (рис. 3). Че рез над мір ну тов щи ну мо хо во го по кри ву та трав’яної підстил ки рос ли ни S. pіkoviensis не від- нов лю ють ся на сін нє вим шля хом, що за свід чує по- гір шен ня умов для їх ак тив но го роз ви тку. Лі мі ту- валь ни ми фак то ра ми є та кож за ті нен ня ви со ким де ре воста ном і пов на від кри тість міс це вості, де про во дить ся ви пас або ви па лю ван ня, що спос те- рі га єть ся поза ме жа ми лі со во го ма си ву. Ці ха рак- те ристи ки мо жуть роз гля да ти ся як за гро зи іс ну- ван ню виду, по ве дін ка яко го впи су єть ся в тео рію ви тіс нен ня ре лік тів (Didukh, 1988). Уні каль ність S. pіkoviensis про яв ля єть ся в та ких по каз ни ках: по- пу ля ція у ви гля ді не ве ли ко го ло ка лі те ту, пло ща яко го ско ро чу єть ся, особ ли вості ха рак те ру са мо- під три ман ня по пу ля ції, від тво рен ня та функ ціо- ну ван ня це но зу, вузька еко ло го-це но тич на ам п лі- ту да, прак тич на від сут ність місць для ре пат ріа ції, Рис. 3. Графічне зображення еконіші Spiraea pikoviensis за провідними екофакторами (у % до відповідних бальних шкал): умовні позначення (див. рис. 2): Hd — максимум 23 бали, fH — 11, Ae — 15, Nt —11, Rc — 15, Sl —19, Ca — 13, Tm — 17, Om — 23, Kn — 17, Cr — 1, Lc — освітленість (9 балів); 1 — мінімальні, 2 — середні, 3 — максимальні значення Fig. 3. Graphic representation of econiche by major ecofactors for Spiraea pikoviensis (as a percentage to corresponding larger scales). Legend: (Fig. 2). Hd — soil humidity (max. 23 points), fH — variability of moisture (11), Ae — aeration of soil (15), Nt — content of mineral forms of nitrogen (11), Rc — soil acidity (15), Sl — salt content in soil (19), Ca — carbonate content in soil (13), Tm — thermoregime (17), Om — ombroregime (23), Kn — climate continentality (17), Cr — crioclimate (15), Lc — luminosity (9); 1 — minimum value, 2 — mean value, 3 — maximum value Spiraea 460 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(5) об ме же ність аген тів пе ре не сен ня на сін ня (че рез лі со ве ото чен ня) тощо. За роз роб ле ни ми нами кри те рія ми оцін ки ри зи ків втрат (Didukh, 2014) та кий ри зик є ней мо вір но ви со ким — по над 80%. Біо то пи з цим по каз ни ком на ле жать до І кла су — дуже рід кіс ні. За кла си фі ка ці єю IUCN S. pіkoviensis ми від но си мо до ка те го рії СR (за гро жу ва ний вид), який пот ре бує особ ли вих ком плекс них за хо дів щодо йо го охо ро ни. І хоча ві зу аль ні спос те ре жен ня по ка за ли, що по- пу ля ція нині пе ре бу ває в за до віль но му ста ні (по ки що від сут ній сут тє вий ан тро по ген ний вплив), але для її збе ре жен ня в по даль шо му не об хід но за про- ва ди ти за по від ний ре жим, на дав ши цій те ри то рії при ро до охо рон но го ста ту су. Од нак фор маль но го дот ри ман ня та ко го ре жи му не дос татньо для по- даль шо го під три ман ня ста ну цієї уні каль ної по- пу ля ції, не об хід на її ак тив на охо ро на. Тому для збе ре жен ня по пу ля ції S. pіkoviensis пот ріб но вжи- ти низ ку не від клад них за хо дів. На сам пе ред слід за по біг ти за рос тан ню га ля ви ни де ре ва ми та ку ща- ми, ре гу ляр но здій сню ва ти про рі джу ван ня та вес ти спос те ре жен ня за цим рід кіс ним ви дом, не до пус- каю чи ко рін них змін міс цез ростан ня. Адже ос нов- на при чи на зник нен ня ви дів — це змі на їх ніх біо- то пів. Яс к ра вим при кла дом є Armeria pocutica Paw ., Heliosperma arcanum Zapa ., Primula farinosa L., які зник ли внас лі док до ко рін них змін їх ніх міс це- з ростань (Fedoronchuk, Belemets, Volutsa, 2013). Ви снов ки Та ким чи ном, упер ше від най де но міс цез ростан ня (locus classicus) Spiraea pіkoviensis, яке три ва лий час вва жа ло ся зник лим. Май же за 200 ро ків, що ми ну- ли від часу опи су виду, стан його по пу ля ції вия вив- ся хоча й від нос но за до віль ним, але об ся ги по пу- ля ції не знач ні, що по яс ню єть ся сут тє вим ан тро- по ген ним впли вом на неї уп ро довж двох сто літь. Від най де на по пу ля ція рід кіс но го виду S. pіkoviensis на ле жить до ка те го рії CR (за гро жу ва ний) і, без за- пе реч но, пот ре бує охо ро ни (на сам пе ред як locus classicus). Про по ну єть ся: 1. На да ти вказаній міс це вості ста ту су пам’ятки при ро ди дер жав но го зна чен ня. 2. За про ва ди ти мо ні то ринг і ре жим охо ро ни по пу- ля ції, що пе ред ба чає роз ши рен ня пло щі га ля- ви ни, ви ру бу ван ня при лег лих за рос тей Prunus spinosa та са мо сі ву де рев на га ля ви ні. 3. Для збе ре жен ня ге не тич но го ма те ріа лу за про ва- ди ти куль ти ву ван ня рос лин у ко лек ці ях бо та ніч- них са дів із по даль шою ре пат ріа ці єю у від по від- ні міс ця, зок ре ма, по уз ліс сях вка за но го ма си ву, на ана ло гіч них ді лян ках ре гіо ну. 4. От ри ма ну ін фор ма цію слід ви ко риста ти у наступному ви дан ні «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни». Ав то ри ви слов лю ють по дя ку ліс ни ко ві В.І. Кор ній- чу ку за спри ян ня у по шу ку Spiraea pikoviensis, канд. біол. наук В.М. Вір чен ку — за до по мо гу у ви зна чен- ні ви дів мо хів і про від но му ін же не ро ві Є.О. Польо во- му — за під го тов ку ілюст ра тив но го ма те ріа лу. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Belemets N.M., Fedoronchuk M.M., Karpenko N.I., Kostikov I.Yu. Introduktsia, zbereshennja ta monito- rynh roslynnoho riznomanittja: materialy nauk. konf. do 175-riczczja Botan. sadu im. O.V. Fomina Kyiv. nats. un- tu im. T. Shevchenka (20—24 travnja 2014 r., Kyiv, Ukraina), 2014, pp. 126—127 [Белемець Н.М., Федо- рончук М.М., Карпенко Н.І., Костіков І.Ю. Моле- кулярно-генетичні дослідження популяції Spiraea pikoviensis Besser (Rosaceae) з Кременецьких гір (Тернопільська обл.) // Інтродукція, збереження та моніторинг рослинного різноманіття: мат-ли наук. конф. до 175-річчя Ботан. саду ім. О.В. Фоміна Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка (20—24 травня 2014 р., Київ). — К.: Паливода А.В., 2014. — С. 126—127]. Значення (в балах) і характеристики Spiraea pikoviensis стосовно шкали провідних екофакторів Фактори Hd fH Ae Nt Rc Sl Ca Tm Om Kn Cr Lc min 9,5 6,2 5,7 5,1 8,0 7,2 7,3 8,5 11,9 8,5 7,8 7,0 x 10,0 6,3 5,9 5,4 8,2 7,5 7,7 8,5 12,2 8,8 8,3 7,2 max 10,4 6,4 6,1 5,8 8,5 7,8 7,9 8,6 12,7 9,2 8,5 7,5 max-min 0,8 0,3 0,3 0,7 0,4 0,6 0,6 0,1 0,9 0,7 0,8 0,5 Х а р а к те р и с ти к и С у б м е зо ф іт -М е зо ф іт Ге м іг ід р о к о н тр а с то ф іл С у б а е р о ф іл - Ге м іа е р о ф о б Ге м ін іт р о ф іл Н е й тр о ф іл С е м іе в тр о ф А к а р б о н а то ф іл С у б м е зо те р м С у б о м б р о ф іт Ге м ік о н ти н е н та л Ге м ік р іо ф іт С у б ге л іо ф іт 461ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(5) Besser W. Enumeracio plantarum hucusque in Volhynia, Pod- olia, gub. Kioviensi, Bessarabia cis Thyraica et circa Odes- sam collectarum simul cum observationibus in Primitias Florae Galiciae Austriacae. Vilnae, 1822, p. 111. Didukh Ya.P., Botan. zhurn., 1988, 73(12), pp. 1686—1698 [Дидух Я.П. Эколого-ценотические особенности поведения некоторых реликтовых и редких ви- дов в свете теории оттеснения реликтов // Ботан. журн. — 1988. — 73(12). — С. 1686—1698]. Didukh Ya.P. The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication, Kyiv: Phytoso- ciocentre, 2011, 176 p. Didukh Ya.P. Osnovy bioindykatsii, Кyiv: Nauk. Dumka, 2012, 344 p. [Дідух Я.П. Основи біоіндикації. — К.: Наук. думка, 2012. — 344 с.]. Didukh Ya.P. Naukovi zapysky NaUKMA. Biologia ta Ekologia, 2012, 132, pp. 41—48 [Дідух Я.П. Су- часні уявлення про еконішу і підходи до її оцінки // Наук. записки НаУКМА. Біологія та екологія. — 2012. — 132. — С. 41—48]. Didukh Ya.P. Naukovi zapysky NaUKMA. Biologia ta Ekolo- gia, 2014, 132, pp. 54—60 [Дідух Я.П. Оцінка стійкості та ризиків втрати екосис- тем // Наук. записки НаУК- МА. Біологія та екологія. — 2014. — 132. — С. 54—60]. Didukh Ya.P., Shelag-Sosonko Yu.R. Ukr. botan. zhurn., 2003, 60(1), pp. 6—17 [Дідух Я.П., Шеляг-Со- сонко Ю.Р. Геоботанічне районування Украї- ни та суміжних територій // Укр. ботан. журн. — 2003. — 60(1). — С. 6—17]. Dobroczaeva D.M. Spiraea. In: Flora URSR (Flora RSS Ucr.), Kyiv: AN URSR, vol. 6, pp. 9—23 [Добро- чаєва Д.М. Рід Таволга — Spiraea L. // Флора УРСР. — К.: Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6. — С. 9—23]. Fedoronchuk M.M. Ukr. botan. zhurn., 2007, 64(4), pp. 520—525 [Федорончук М.М. Види судинних рослин, описаних з території України, їх типіфіка- ція та критичний аналіз: родина Rosaceae Juss. (роди Amygdalus L., Cerasus Mill., Cotoneaster Medik., Prunus L., Pyrus L., Sorbus L., Spiraea L.) // Укр. ботан. журн. — 2007. — 64(4). — C. 520—525]. Fedoronchuk M.M., Belemets N.M., Volutsa O.D. Ukr. botan. zhurn., 2013, 70(2), pp. 164—167 [Федо- рончук М.М., Белемець Н.М., Волуца О.Д. Рідкісні види роду Spiraea L. (Rosaceae) та стан їх охорони // Укр. ботан. журн. — 2013. — 70(2). — C. 164—167]. Gladkova V.N. Spiraea. In: Flora Vostochnoi Evropy (Flora Europae Orientalis), St. Petersburg: Mir i Semiya, 2001, vol. 10, pp. 319—326. [Гладкова В.Н. Род Спирея, Та- волга — Spiraea // Флора Восточной Европы. — СПб.: Мир и Семья, 2001. — Т. 10. — С. 319—326]. Marynycz O.M., Parkhomenko G.O., Petrenko O.M., Shyschenko P.G. Ukr. geogr. zhurn., 2003, 1, pp. 16—21 [Маринич О.М., Пархоменко Г.О., Петренко О.М., Шищенко П.Г. Удосконалена схема фізико-гео- графічного районування України // Укр. геогр. журн. — 2003. — 1. — С. 16—21]. Zaverukha B.V. Flora Volyno-Podolii i eye analiz, Kiev: Naukova Dumka, 1985, 192 p. [Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее генезис. — Киев: Наук. думка, 1985. — 192 с.]. Рекомендує до друку Надійшла 13.08.2015 р. Д.В. Дубина Федорончук¹ Н.Н., Дидух Я.П¹., Белемец Н.М.² Найденная популяция (locus classicus) редкого вида Spiraea piкoviensis (Rosaceae) и ее эколого-ценотическая характеристика. — Укр. ботан. журн. — 2015. — 72(5): 454—461. ¹Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины ул. Терещенковская, 2, г. Киев, 01004, Украина ²Ботанический сад имени акад. А.В. Фомина, УНЦ «Институт биологии» Киевского национального университета имени Тараса Шевченко ул. Симона Петлюры, 1, г. Киев, 01601, Украина Подтверждено произрастание собранного в 1816 г. А. Анджейовским возле с. Пиков Калиновского р-на Винницкой области и описанного в 1822 г. В. Бессером Spiraea pikoviensis Besser; локалитет сохранился на не- большой (до 0,5 га) поляне. Показано современное со- стояние микропопуляции, на основе методики синфито- индикации оценены эколого-ценотические условия ее произрастания. По классификации IUCN данный вид относится к категории СR (критически подверженный угрозе), с высоким риском уничтожения биотопа и по- тери популяции. Предложены мероприятия по активной защите, охране популяции и репатриации вида. К л ю ч е в ы е с л о в а: Spiraea pikoviensis, популяция, locus classicus, эколого-ценотические условия, экониша, синфитоиндикация, охрана. Fedoronchuk М.М.¹, Didukh Ya.P.¹, Belemets N.М.² The locus classicus population of a rare species, Spiraea pikoviensis (Rosaceae), and its ecological-coenotic characteristics. — Ukr. Bot. J. — 2015. — 72(5): 454—461. ¹M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine 2, Tereshchenkivska Str., Kyiv, 01004, Ukraine ²O.V. Fomin Botanical Garden ESC «Institute of Biology» Taras Shevchenko Kyiv National University 1, Simon Petlura Str., Kyiv, 01601, Ukraine A population of Spiraea pikoviensis Besser on a small (0.5 ha) forest glade near village Pykov, Kalynovka District, Vinnytsia Region, where A. Andrzhejowski in 1816 collected a specimen of this species described by W. Besser in 1822, was observed. Based on the methodology of sinphytoindication, the modern state of the micropopulation is described and the ecological- coenotic growing conditions are evaluated. According to the IUCN classification, this species belongs to the CR (Critically Endangered) category due to high risk of the habitat destruc- tion and population loss. Conservation measures for the pop- ulation and species restoration are proposed. K e y w o r d s: Spiraea pikoviensis, population, locus classicus, ecological-coenotic pecularities, ecological niche, synphytoindication, conservation.

Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика

Institution

Ähnliche Einträge