Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України

Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України

Наводиться коротка характеристика особливостей місцезростань піонерної рослинності України. Підкреслюється її унікальність і виняткова функціональна важливість. Вказується, що у зв'язку зі зростанням в умовах екологічного екстремуму піонерна рослинність надзвичайно чутлива до змін абіотичних ф...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2016
Main Authors: Дубина, Д.В., Дзюба, Т.П., Ємельянова, С.М., Давидов, Д.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2016
Series:Український ботанічний журнал
Subjects:
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178288
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України / Д.В. Дубина, Т.П. Дзюба, С.М. Ємельянова, Д.А. Давидов // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 1. — С. 11-20. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-178288
record_format dspace
spelling irk-123456789-1782882021-02-19T01:27:58Z Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України Дубина, Д.В. Дзюба, Т.П. Ємельянова, С.М. Давидов, Д.А. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Наводиться коротка характеристика особливостей місцезростань піонерної рослинності України. Підкреслюється її унікальність і виняткова функціональна важливість. Вказується, що у зв'язку зі зростанням в умовах екологічного екстремуму піонерна рослинність надзвичайно чутлива до змін абіотичних факторів. Встановлено високий ступінь раритетності її синтаксонів (усі асоціації класів Cakiletea maritimae, Crithmo-Staticetea і більшість Festucetea vaginatae належать до першої категорії охорони). Визначено фактори загроз біорізноманіттю піонерної рослинності, головними з яких є гідротехнічне будівництво, розширення селітебних територій, надмірний розвиток рекреаційної інфраструктури та неорганізованого туризму, функціонування великих портово-промислових агломерацій, а також лісомеліорація на аренах і пасквальне навантаження. Виявлено недостатню представленість піонерної рослинності в об'єктах природнозаповідного фонду України. Сформульовано основні завдання її охорони та збереження. Приводится краткая характеристика особенностей местообитаний пионерной растительности Украины. Подчеркивается ее уникальность и исключительная функциональная важность. Указывается, что в связи с произрастанием в условиях экологического экстремума пионерная растительность является чрезвычайно чувствительной к сменам абиотических факторов. Установлена высокая степень раритетности ее синтаксонов (все ассоциации классов Cakiletea maritimae, Crithmo-Staticetea и большинство Festucetea vaginatae принадлежат к первой категории охраны). Определены факторы угроз биоразнообразию пионерной растительности, основными из которых являются гидротехническое строительство, расширение селитебных территорий, чрезмерное развитие рекреационной инфраструктуры и неорганизованного туризма, функционирование крупных портово-промышленных агломераций, а также лесомелиорация на аренах и пасквальная нагрузка. Выявлена недостаточная представленность пионерной растительности в объектах природно-заповедного фонда Украины. Сформулированы основные задачи ее охраны и сохранения. A short characterization of habitat peculiarities of pioneer vegetation in Ukraine is presented. Uniqueness and exclusive importance of this vegetation is emphasized. It is noted that due to growing under ecological extreme conditions, the pioneer vegetation is extraordinary sensitive to the abiotic factor changes. A high rarity degree of the syntaxa (all associations of the classes Cakiletea maritimae and Crithmo-Staticetea as well as majority of Festucetea vaginatae belong to the first protection category) was established. Threat factors for the pioneer vegetation biodiversity were defined. Of them, hydrotechnical construction, expansion of selitebic areas, excessive development of recreational infrastructure and uncontrolled tourism, functioning of large port industrial aglomerations and pasqual load are the principal factors. Representativity of the pioneer vegetation in the objects of Nature Conservation Fund of Ukraine is regarded as insufficient. The main tasks for its protection are formulated. 2016 Article Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України / Д.В. Дубина, Т.П. Дзюба, С.М. Ємельянова, Д.А. Давидов // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 1. — С. 11-20. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj73.01.011 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178288 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Дубина, Д.В.
Дзюба, Т.П.
Ємельянова, С.М.
Давидов, Д.А.
Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України
Український ботанічний журнал
description Наводиться коротка характеристика особливостей місцезростань піонерної рослинності України. Підкреслюється її унікальність і виняткова функціональна важливість. Вказується, що у зв'язку зі зростанням в умовах екологічного екстремуму піонерна рослинність надзвичайно чутлива до змін абіотичних факторів. Встановлено високий ступінь раритетності її синтаксонів (усі асоціації класів Cakiletea maritimae, Crithmo-Staticetea і більшість Festucetea vaginatae належать до першої категорії охорони). Визначено фактори загроз біорізноманіттю піонерної рослинності, головними з яких є гідротехнічне будівництво, розширення селітебних територій, надмірний розвиток рекреаційної інфраструктури та неорганізованого туризму, функціонування великих портово-промислових агломерацій, а також лісомеліорація на аренах і пасквальне навантаження. Виявлено недостатню представленість піонерної рослинності в об'єктах природнозаповідного фонду України. Сформульовано основні завдання її охорони та збереження.
format Article
author Дубина, Д.В.
Дзюба, Т.П.
Ємельянова, С.М.
Давидов, Д.А.
author_facet Дубина, Д.В.
Дзюба, Т.П.
Ємельянова, С.М.
Давидов, Д.А.
author_sort Дубина, Д.В.
title Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України
title_short Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України
title_full Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України
title_fullStr Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України
title_full_unstemmed Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України
title_sort сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності україни
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2016
topic_facet Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178288
citation_txt Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України / Д.В. Дубина, Т.П. Дзюба, С.М. Ємельянова, Д.А. Давидов // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 1. — С. 11-20. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT dubinadv sučasnijstantaaktualʹnízavdannâohoronipíonernoíroslinnostíukraíni
AT dzûbatp sučasnijstantaaktualʹnízavdannâohoronipíonernoíroslinnostíukraíni
AT êmelʹânovasm sučasnijstantaaktualʹnízavdannâohoronipíonernoíroslinnostíukraíni
AT davidovda sučasnijstantaaktualʹnízavdannâohoronipíonernoíroslinnostíukraíni
first_indexed 2025-07-15T16:45:00Z
last_indexed 2025-07-15T16:45:00Z
_version_ 1837732096848691200
fulltext 11ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(1) УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу doi: 10.15407/ukrbotj73.01.011 Д.В. ДУБИНА, Т.П. ДЗЮБА, С.М. ЄМЕЛЬЯНОВА, Д.А. ДАВИДОВ Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01004, Україна geobot@ukr.net СУЧАСНИЙ СТАН ТА АКТУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ОХОРОНИ ПІОНЕРНОЇ РОСЛИННОСТІ УКРАЇНИ Dubyna D.V., Dziuba T.P., Iemelianova S.М., Davydov D.A. Contemporary state and actual tasks of protection of pioneer vegetation in Ukraine. Ukr. Bot. J., 2016, 73(1): 11—20. M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine 2, Tereshchenkivska Str., Kyiv, 01004, Ukraine Abstract. A short characterization of habitat peculiarities of pioneer vegetation in Ukraine is presented. Uniqueness and exclusive importance of this vegetation is emphasized. It is noted that due to growing under ecological extreme conditions, the pioneer vegetation is extraordinary sensitive to the abiotic factor changes. A high rarity degree of the syntaxa (all associations of the classes Cakiletea maritimae and Crithmo-Staticetea as well as majority of Festucetea vaginatae belong to the first protection category) was established. Threat factors for the pioneer vegetation biodiversity were defined. Of them, hydrotechnical construction, expansion of selitebic areas, excessive development of recreational infrastructure and uncontrolled tourism, functioning of large port industrial aglomerations and pasqual load are the principal factors. Representativity of the pioneer vegetation in the objects of Nature Conservation Fund of Ukraine is regarded as insufficient. The main tasks for its protection are formulated. Key words: pioneer vegetation, protection, Ukraine © Д.В. ДУБИНА, Т.П. ДЗЮБА, С.М. ЄМЕЛЬЯНОВА, Д.А. ДАВИДОВ, 2016 Вступ Піо нер ні фі то це но зи є своє рід ним та уні каль ним ти пом ор га ні за ції рос лин но го по кри ву. Вони ви ко­ ну ють ви нят ко во важ ли ві функ ції (біо ло гіч ну, еко­ ло гіч ну, ре гу ля тор ну, рек реа цій ну та ба га то ін ших), висту па ють пер вин ни ми про ду цен та ми ор га ніч ної ре чо ви ни, є ста бі лі зую чим по чат ком і суттєвим фак то ром для роз ви тку по хід них уг ру по вань (Dubyna et al., 2012а). Гео ком плек си, в яких фор му­ єть ся піо нер на рос лин ність, – це міс ця по хо джен­ ня та збе ре жен ня біо ло гіч но го різ но ма ніт тя. Вони є ре фу гіу ма ми для ба гатьох ви дів рос лин і тва рин, ка на ла ми роз по всю джен ня їх ге не тич но го ма те­ ріа лу, а та кож ви ко ну ють роль мі гра цій них шля хів, кот ри ми по ши рю ють ся ад вен тив ні види (Dubyna et al., 2012b). Крім того, но во ут во ре ні еко то пи ста ють цен тра ми фор му ван ня ен де міч них фло ристич них ком плек сів, які, зок ре ма на аре нах, від зна ча ють ся ро до вим ен де міз мом (Lavrenko, 1936). У зв'язку з під ви ще ною флук туа цій ною ак­ тив ністю та ви со кою ін тен сив ністю еко ло гіч них про це сів такі гео ком плек си ма ють спе ци фіч ну струк ту ру, а рос лин ність, що в них роз ви ва єть ся, — особ ли вий склад і ме ха ніз ми стій кості, від мін ні від та ких у це но зах ста біль ні ших міс цез ростань. Знач на мін ли вість фак то рів се ре до ви ща за без пе­ чує ви нят ко во важ ли ву роль піо нер них уг ру по вань у роз ви тку адап та цій них і фор мо твор чих про це сів (Dubyna et al., 2007). Не рід ко зростаю чи в умо вах еко ло гіч них екст ре му мів, піо нер на рос лин ність над зви чай но враз ли ва до змін абіо тич них чин ни­ ків, се ред яких про від ни ми є ін тен сив ність алю ві­ аль них, ін фля цій но­де фля цій них про це сів і згін­ но­на гін них явищ, сту пінь на си чен ня ґрун тів еле­ мен та ми вод но­мі не раль но го жив лен ня, а та кож рі вень ан тро по ген но го на ван та жен ня. Че рез слаб ку це но тич ну сфор мо ва ність піо нер ні уг ру по ван ня від зна ча ють ся вкрай низькою ан тро­ по то ле рант ністю. Тому по си лен ня впли ву гос по­ дарської ді яль ності лю ди ни при зво дить до змен­ шен ня фло ристич ної та це но тич ної різ но ма ніт­ ності да них фі то систем, спро щен ня їхньої струк ту­ ри, по ру шен ня функ ціо наль ної ролі, а по де ку ди – і до ціл ко ви то го зни щен ня. У зв'язку з цим знач ної ак ту аль ності на бу ває про бле ма збе ре жен ня да но­ 12 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(1) го типу ор га ні за ції рос лин ності, що, в свою чер­ гу, зу мов лює не об хід ність до слі джен ня піо нер них уг ру по вань у фі то со зо ло гіч но му ас пек ті та роз­ роб лен ня кон цеп ту аль них пи тань і стра те гіч них за хо дів їхньої охо ро ни з ме тою лі к ві да ції ре аль но іс ную чих і по тен цій них ри зи ків. Най враз ли ві ши­ ми та прак тич но не здат ни ми до від нов лен ня є лі­ то раль ні уг ру по ван ня. Під впли вом зростаю чо го ан тро по пре син гу від бу ва ють ся де гра да ція ко рін­ них уг ру по вань при род ної рос лин ності, їх ін тен­ сив на си нан тро пі за ція й ад вен ти за ція. У біль шості при морських ра йо нів чи сель ність зви чай них при­ морських ви дів настіль ки зни же на, що не може за­ без пе чи ти са мо від нов лен ня по пу ля цій (Dubyna et al., 2011a). До слі джень з пи тань охо ро ни та збе ре жен ня піо­ нер ної рос лин ності в Ук ра ї ні ще не дос татньо, ос­ кіль ки як об'єкт спе ці аль ного вивчення вона три­ ва лий час за ли ша ла ся поза ува гою віт чиз ня них гео бо та ні ків. У цій ро бо ті да єть ся ана ліз ра ри тет­ них уг ру по вань, ви світ ле ні ос нов ні за гро зи та про­ від ні фак то ри ан тро по ген но го впли ву на рос лин­ ність, а та кож представ ле ність піо нер них це но зів у ме ре жі при род но­за по від но го фон ду Ук ра ї ни, об­ ґрун то ва ні пер шо чер го ві та дов го три ва лі зав дан ня їхньої охо ро ни. Об'єкти та ме то ди до слі джень Ма те ріа лом до слі джень слу гу ва ла зве де на база да­ них гео бо та ніч них опи сів га ло фіт ної та лі то раль ної рос лин ності Ук ра ї ни (Dziuba, 2015) з до да ван ням опи сів кла сів Koelerio-Corynephoretea Klika in Klika et Novak 1941, Isöeto-Nano-Juncetea Br.­Bl. et R. Tü- xen ex Br.­Bl. et al. 1952 та Bidentetea tripartitae R. Tü- xen et al. ex von Rochow 1951, до якої увійш ли як влас ні ори гі наль ні опи си ав то рів, так і на ве де ні в пуб лі ка ці ях. Оцін ка сту пе ня ра ри тет ності уг ру по­ вань піо нер ної рос лин ності здій сню ва лась за со зо­ ло гіч ни ми оз на ка ми ді аг ностич них ви дів син так­ со нів (Dubyna, Dziuba, 2007). Зок ре ма, до ра ри тет­ них уг ру по вань від не се но такі, в яких: а) рід кіс ні та зни каю чі види (на сам пе ред ре лік то ві й ен де міч ні) є ха рак тер ни ми або ди фе рен цій ни ми для асо ціа­ цій і суб асо ціа цій; б) ді аг ностич ні види асо ціа цій і суб асо ціа цій пе ре бу ва ють на межі сво го гео гра фіч­ но го ареа лу; в) рід кіс ні та зни каю чі види не є ді аг­ ностич ни ми для асо ціа цій і суб асо ціа цій, але від­ зна ча ють ся ви со ким сту пе нем констант ності (ІІІ клас і вище), а отже, це ха рак те ри зує їхню при уро­ че ність саме до да но го син так со ну. Ви хо дя чи з цьо­ го, були ви ді ле ні такі чо ти ри ка те го рії охо ро ни: І ка те го рія — уг ру по ван ня, ді аг ностич ни ми ви да ми асо ціа цій і суб асо ціа цій яких висту па ють ре лік ти, ен де ми (су бен де ми) або види, за не се ні до між на­ род них Чер во них спи сків (МСОП (Mosyakin, 1999), Єв ро пейсько го (European red list…, 1991) та ін.) і до «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни» (Chervona knyga…, 2009); ІІ ка те го рія — уг ру по ван ня, ді аг ностич ні види асо ціа цій і суб асо ціа цій яких зна хо дять ся на межі сво го гео гра фіч но го ареа лу; ІІІ ка те го рія — уг ру по ван ня, су пут ні види асо ціа цій і суб асо ціа цій яких є рід кіс ни ми (ре лік та ми, ен де міч ни ми або ін­ ши ми, за не се ни ми до між на род них Чер во них спи­ сків, «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни» та ре гіо наль них Чер во них спи сків (Ofitsiyni pereliky…, 2012*)), і від­ зна ча ють ся ви со ким сту пе нем констант ності (III, IV, V клас); ІV ка те го рія — уг ру по ван ня, ти по ві для те ри то рії Ук ра ї ни (Dubyna, Dziuba, 2007). Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня Піо нер на рос лин ність Ук ра ї ни об'єднує це но зи 76 асо ціа цій, що на ле жать до 13 сою зів, 10 по ряд ків і 9 кла сів: Cakiletea maritimae R. Tüxen et Preising ex Br.­Bl. et R. Tüxen 1952, Ammophiletea Br.­Bl. et R. Tüxen ex Westhoff et al. 1946, Thero-Salicornietea (Pignatti 1953) R. Tüxen in R. Tüxen et Oberdorfer 1958, Crypsidetea aculeatae Vicherek 1973, Crithmo-Staticetea Br.­Bl. in Br.­Bl. et al. 1952, Festucetea vaginatae Soó ex Vicherek 1972, Koelerio-Corynephoretea, Isöeto-Nano-Juncetea та Bidentetea tripartitae. У сис те мі син так со но міч­ них оди ниць еко ло го­фі то це но тич ної кла си фі­ ка ції піо нер ні уг ру по ван ня роз гля да ли ся у скла ді справжньо со лон ча ко вої су ку лент но­трав'янистої, луч но­га ло фіт ної (Bilyk, 1963) та пса мо фіт ної рос лин ності (Roslynnist URSR, 1973). На то мість це но зи на ное фе ме ре ту му (Isöeto-Nano-Juncetea) че рез пе ріо дич ність роз ви тку, ди на міч ність, ком­ плекс ність просто ро вої струк ту ри, роз рі дже ність і не знач ну зімк ну тість трав'яного яру су вза га лі не зна йшли від по від но го міс ця в іє рар хіч них схе мах, по бу до ва них на до мі нант них за са дах. Ви ко ристан­ ня сис те ми Бра ун­Блан ке дало змо гу де таль ні ше оха рак те ри зу ва ти рос лин ність но во ут во ре них еко­ то пів з по зи цій її фло ристич но го та це но тич но го різ но ма ніт тя. Піо нер на рос лин ність Ук ра ї ни від зна ча єть ся ви со ким сту пе нем ра ри тет ності. У фор му ван ні її * Далі посилання на Червоні списки та «Червону книгу України» не наводяться. 13ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(1) це но зів бе руть участь ба га то рід кіс них ви дів: ре лік­ ти, ен де ми та су бен де ми, види, за не се ні до між на­ род них Чер во них спи сків (МСОП, Єв ро пейсько го Чер во но го спи ску та ін.), «Чер во ної кни ги Ук ра ї­ ни», «Чер во ної кни ги Чор но го моря» (Black Sea Red Data Book, 1999) та ін. Знач на кіль кість ви дів піо нер ної рос лин ності на те ри то рії Ук ра ї ни зна хо­ дить ся та кож на межі сво го ареа лу. Уг ру по ван ня да­ но го типу не рід ко за йма ють рід кіс ні біо то пи. Так, прак тич но всі біо то пи уг ру по вань кла су Festucetea vaginatae охо ро няють ся Ди рек ти вою Ради Єв ро­ пи 92/43/EEC (Council Directive..., 1992) як «пон­ тійсько­пан нонські пі ща ні сте пи» (№ 6260), кла су Cakiletea maritimae (№ 1210) — як «біо то пи з од но­ річ ною рос лин ністю по бли зу лі нії при бою», кла су Crithmo-Staticetea (№ 1240) — як «вкри ті рос лин­ ністю клі фи се ред зем но морсько го уз бе реж жя та Чор но го моря». Ці кла си від зна ча ють ся най ви щим сту пе нем ра ри тет ності. У кла сі Festucetea vaginatae, що об'єднує уг ру по­ ван ня пі ща них, кам'янистих сте пів і пса мо фіт них лук, біль шість асо ціа цій є рід кіс ни ми і на ле жать до пер шої ка те го рії охо ро ни (Dubyna et al., 2011b). Це, зок ре ма, Centaureo odessanae-Stipetum capillatae Dubyna, Neuhäuslová et Shelyag­Sosonko 1995, Centaureo odessanae-Caricetum colchicae Tyschenko 1999, Centaureo odessanae-Festucetum beckeri Vicherek 1972, Centaureo brevicipiti-Festucetum beckeri Vicherek 1972, Dauco guttati-Chrysopogonetum grylli Popescu, Sanda et Doltu 1980; до ді аг ностич них ви дів цих син так со нів на ле жать Stipa capillata L., Centaurea breviceps Iljin, Chrysopogon gryllus (L.) Trin., за не се­ ні до «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни», ен дем Centaurea odessana Prod. і су бен дем Polygonum pseudoarenarium Klokov, а та кож Tragopogon borysthenicus Artemcz. i Senecio borysthenicus (DC.) Andrz. ex Czern., за­ не се ні до Єв ро пейсько го Чер во но го спи ску. В асо ціа ці ях Ephedro-Caricetum colchicae (Prodan 1939) Sanda et Popescu 1973, Astragalo borysthenici- Ephedretum distachyae Korzhenevskiy et Klyukin 1990 і Melico chrysolepo-Ephedretum distachyae Umanets et I. Solomakha 1999 ді аг ностич ним ви дом є Ephedra distachya L., за не се на до «Чер во ної кни ги Чор но­ го моря», і Astragalus borysthenicus Klokov з «Чер во­ ної кни ги Ук ра ї ни». Інші ра ри тет ні асо ціа ції цьо­ го кла су ді аг носту ють Agropyron dasyanthum Ledeb., за не се ний до Чер во но го спи ску МСОП (Linario odorae-Agropyretum dasyanthi Vicherek 1972), Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin, за не се на до «Чер­ во ної кни ги Ук ра ї ни» (Koelerio glaucae-Stipetum borysthenicae Popescu et Sanda 1987 i Secali-Stipetum borysthenicae Korzhenevskiy 1986), ен де ми Centaurea borysthenica Grun. (Centaureo borysthenicae- Festucetum beckeri Vicherek 1972), Apera maritima Klokov (Aperetum maritimae Popescu et Sanda 1972) та ін. Час то в уг ру по ван нях су пут ні ми ви да ми з ви со ким сту пе нем констант ності висту па ють при чор но морські ен де ми та су бен де ми: Crambe maritima L., Astrodaucus littoralis (M. Bieb.) Drude, Astragalus borysthenicus, Agropyron lavrenkoanum (Prokudin) Prokudin, Cerastium syvashicum Kleopow (асо ціа ції Carici colchicae-Holoschoenetum vulgaris Sorbu et al. 1995, Anisantho tectori-Helichrysetum arenariae Tyschenko 1999, Poo bulbosae-Caricetum colchicae Dubyna, Neuhäuslová et Shelyag­Sosonko 1995, Heliotropio dolosi-Brometum japonici Dubyna, Neuhäuslová et Shelyag­Sosonko 1995 та ін.). За га лом клас Festucetea vaginatae від зна ча єть­ ся участю ба гатьох рід кіс них ви дів, які в це но­ зах є су пут ні ми. Крім на зва них вище, це за не се­ ні до Чер во но го спи ску МСОП Salvia scabiosifolia Lam., Rumia crithmifolia (Willd.) Koso­Pol., Vincetoxicum rossicum (Kleopow) Barbar., Agropyron cimmericum Nevski, Allium pervestitum Klokov, Alyssum calycocarpum Rupr. До Єв ро пейсько го Чер во но­ го спи ску вхо дять Cerastium schmalhausenii Pacz., Dianthus bessarabicus Klokov, Asparagus litoralis Steven, до «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни» — Astragalus ponticus Pall., Carex liparicarpos Gaud., Conioselinum tataricum Hoffm., Glycyrrhiza glabra L., Koeleria talievii Lavrenko, Anacamptis coriophora (L.) R.M. Bateman, Pridgeon & M.W. Chase та ін. При чор но морськи­ ми ен де ма ми та су бен де ма ми в уг ру по ван нях пі­ ща них сте пів є Achillea euxina Klokov, A. leptophylla M. Bieb., Arenaria zozii Kleopow, Asparagus maritimus Pall., Elytrigia bessarabica (Savul. & Rayss) Prokudin, Helichrysum corymbiforme Oppermann ex Katina, Jurinea longifolia DC., Melica monticola (Prokudin) Prokudin, Polygonum pseudoarenarium, Tamarix gracilis Willd. та ін. Ви со ким сту пе нем ра ри тет ності ха рак те ри зу єть­ ся вся при морська рос лин ність Ук ра ї ни. Всі асо­ ціа ції кла су Cakiletea maritimae на ле жать до пер шої ка те го рії охо ро ни, ос кіль ки в них ді аг ностич ним ви дом висту пає при чор но морський ен дем Cakile euxina Pobed. Дея кі інші ви ди це ноф ло ри кла су та кож є рід кіс ни ми. Так, Euphorbia peplis L. (асо­ ціа ція Cakilo euxinae-Euphorbietum peplidis Dubyna, Neuhäuslová et Shelyag­Sosonko 1994) зна хо дить­ ся на межі сво го гео гра фіч но го ареа лу і за не се на 14 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(1) до «Чер во ної кни ги Чор но го моря», Corispermum ucrainicum Iljin (Lactuco tataricae-Cakiletum euxinae Korzhenevskiy et Klyukin in Korzhenevskiy 2001) є при чор но морсько­кас пійським ен де мом. До «Чер­ во ної кни ги Ук ра ї ни» за не се ні такі су пут ні види це но зів, як Glaucium flavum Crantz, Crambe maritima і Astrodaucus littoralis. Ен де міч ни ми та су бен де міч ни­ ми ви да ми у це ноф ло рі кла су є Centaurea odessana, Elytrigia bessarabica, Polygonum pseudoarenarium. На межі ареа лу, крім Euphorbia peplis, тут зростає Eryngium maritimum L., за не се ний до «Чер во ної кни ги Чор но го моря». Уг ру по ван ня пі ща них дюн кла су Ammophiletea за йма ють враз ли ві при морські еко то пи, ба га­ то їх ніх син так со нів є ра ри тет ни ми. До пер шої ка те го рії охо ро ни на ле жать асо ціа ції Asparago levinae-Calamagrostidetum epigei Vicherek 1971, Elymo-Astrodaucetum littoralis Korzhenevskiy et al. in Korzhenevskiy 2001 і Crambetum maritimae Şerbănescu 1970, до третьої — Elymetum gigantei Morariu 1957, Artemisietum arenariae Popescu et Sanda 1975 та Tournefortietum sibiricae Popescu et Sanda 1975. Це ноф ло ра кла су від зна ча єть ся участю ба гатьох рід кіс них ви дів, які висту па ють у це но­ зах су пут ні ми. Це Asparagus litoralis, Tragopogon borysthenicus (за не се ні до Єв ро пейсько го Чер во­ но го спи ску), Crambe maritima, Astrodaucus littoralis, Euphorbia paralias L., Astragalus borysthenicus, Glycyrrhiza glabra, Glaucium flavum (за не се ні до «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни»), Elytrigia bessarabica, Centaurea odessana, C. borysthenica, Achillea euxina, Apera maritima, Asparagus maritimus, Cakile euxina, Cerastium ucrainicum Pacz. ex Klokov, C. syvashicum, Corispermum ucrainicum, Crepis ramossisima D'Urv., Galium tenderiense Klokov, Helichrysum corymbiforme, Linaria dulcis Klokov, Polygonum pseudoarenarium (ен­ де ми та су бен де ми) та ін. Уг ру по ван ня ва лун но­галь ко вих пля жів аб ра зій­ них бе ре гів Пів ден но го бе ре га Кри му, що фор му­ ють ся під впли вом морських со ло них бри зок (клас Crithmo-Staticetea), є враз ли ви ми, зва жаю чи на їх роз ми ван ня морськи ми хви ля ми та знач ний рек­ реа цій ний вплив. Ці біо то пи, як за зна ча ло ся вище, охо ро няють ся Ди рек ти вою Ради Єв ро пи та ма ють ви со кі ка те го рії охо ро ни в Ук ра ї ні. Ді аг ностич ни­ ми ви да ми асо ціа ції Crithmo-Elytrigietum bessarabicae Korzhenevskiy et Klyukin in Korzhenevskiy 2001 є за­ не се ний до «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни» Crithmum maritimum L. і при чор но морський ен дем Elytrigia bessarabica. У скла ді цих уг ру по вань та кож бе руть участь Asparagus litoralis і Crambe aspera M. Bieb. (Єв ро пейський Чер во ний спи сок). До «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни» та «Чер во ної кни ги Чор но го моря» вне се но такі ви ди це ноф ло ри, як Crambe maritima, Astrodaucus littoralis, Euphorbia paralias, Glaucium flavum. Ді аг ностич ним ви дом син так со ну Lactuco tataricae-Elytrigietum bessarabicae Korzhenevskiy et Klyukin in Korzhenevskiy 2001 є при чор но морський ен дем Elytrigia bessarabica, а в скла ді його це­ ноф ло ри від зна че ні та кож ви ще на зва ні рід кіс ні види Asparagus litoralis, Crambe aspera, C. maritima, Astrodaucus littoralis i Glaucium flavum. Ці асо ціа­ ції на ле жать до пер шої ка те го рії охо ро ни. В уг ру­ по ван нях асо ціа ції Puccinellio distantis-Limonietum meyeri Korzhenevskiy et Klyukin in Korzhenevskiy 2001 су пут ні ми ви да ми є Asparagus brachyphyllus Turcz., за не се ний до «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни» та «Чер во ної кни ги Чор но го моря», а та кож Ephedra distachya з «Чер во ної кни ги Чор но го моря». Піо нер ні га ло фіт ні, фло ристич но збід не ні уг ру­ по ван ня од но річ них су ку лен тів на до б ре зво ло же­ них еко то пах (клас Thero-Salicornietea) під ля га ють охо ро ні за для збе ре жен ня біо різ но ма ніт тя, під три­ ман ня еко ло гіч ної рів но ва ги в пів ден них ре гіо нах, як осе ли ща, що ма ють за галь но єв ро пейське при ро­ до охо рон не зна чен ня, зок ре ма, «International Bird Areas» — важ ли ві для збе ре жен ня ви до вої різ но ма­ ніт ності та кіль кіс но го ба гатст ва пта хів. Їхні біо то­ пи охо ро няють ся Ди рек ти вою 92/43/EEC (№ 1310) як «уг ру по ван ня од но річ ни ків Salicornia та ін ших на за со ле них бо ло тах». Фі то це но зи кла су міс тять низ ку рід кіс них фі то ком по нен тів, що під ви щує їх ній син фі то со зо ло гіч ний ста тус. Так, Ofaiston monandrum (Pall.) Moq. — ранньо чет вер тин ний ре­ лікт, який зростає на край ній за хід ній межі ареа лу — є ді аг ностич ним ви дом асо ціа ції Ofaisto monandri- Salicornietum Dubyna et Neuhäuslová 2003. Ді аг­ ностич ний вид асо ціа ції Suaedetum confusae Golub et Tchorbadze in Golub 1995 — Suaeda acuminata (С.A. Mey.) Moq. — за не се ний до Єв ро пейсько го Чер во но го спи ску. Petrosimonia oppositifolia (Pall.) Litv. — при чор но морсько­кас пійський ен дем — ді аг ностує син так сон Petrosimonio oppositifoliae- Salicornietum Korzhenevskiy et Klyukin in Dubyna et al. 2007. На пів ніч ній межі сво го ареа лу зростає в Ук ра ї ні ді аг ностич ний вид асо ціа ції Bassietum hirsutae Şerbănescu 1965 — Bassia hirsuta (L.) Asch. (дру га ка те го рія охо ро ни). Су пут ні ми ви да ми з ви со ким сту пе нем констант ності є Lepidium syvaschicum Kleopow, Asparagus litoralis, Puccinellia 15ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(1) syvaschica Bilyk (Єв ро пейський Чер во ний спи сок), Frankenia pulverulenta L., Limonium tschurjukiense (Klokov) Lavrenko ex Klokov («Чер во на кни га Ук­ ра ї ни»), Puccinellia fominii Bilyk, Limonium danubiale Klokov (су бен де ми), L. suffruticosum (L.) O. Kuntze (на межі ареа лу). До третьої ка те го рії охо ро ни на ле жить єди на асо ціа ція кла су Crypsidetea aculeatae, уг ру по ван­ ня якої фор му ють ся в умо вах різ ко змін но го ре­ жи му зво ло жен ня і за со лен ня верхньо го шару ґрун ту — Polygono salsuginei-Crypsidetum aculeatae Korzhenevskiy et Klyukin in Korzhenevskiy, Klyukin et Korzhenevskaya 1997. У скла ді її це ноф ло ри з ви­ со ким сту пе нем констант ності тра п ляють ся як су­ пут ні два рід кіс ні види — Bassia hirsuta і B. sedoides (Pall.) Asch. Біо то пи уг ру по вань кла су Koelerio-Corynephoretea охо ро няють ся Ди рек ти вою Ради Єв ро пи 92/43/ EEC (№ 2340) як «пан нонські кон ти нен таль ні дюни». Вони за йма ють рух ли ві ма ло по туж ні пі­ ща ні еко то пи у за пла ві лі состе по во го Дніп ра та на По ліс сі. Рос лин ність на не за крі п ле них піс ках дуже враз ли ва і має охо ро ня ти ся. До пер шої ка те­ го рії охо ро ни на ле жить асо ціа ція Thymo angustifolii- Festucetum beckeri Vicherek 1972, в якій ді аг ностич­ ни ми ви да ми є за не се ний до Єв ро пейсько го Чер­ во но го спи ску Tragopogon ucrainicus Artemcz. і дніп ровсько­донський ен дем Centaurea borysthenica Grun., з ви со кою констант ністю тра п ля єть ся Astragalus arenarius L. із «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни». До третьої ка те го рії охо ро ни на ле жить син так сон Chamaecytiso ruthenicae-Festucetum beckeri Shevchyk et Solomakha 1996, у скла ді яко го з ви со кою пос тій­ ністю бере участь Pulsatilla pratensis (L.) Mill. — вид з «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни». В уг ру по ван нях кла су по оди но ко тра п ляють ся інші рід кіс ні види, зок ре­ ма Senecio borysthenicus (DC.) Andrz. ex Czern. (Єв­ ро пейський Чер во ний спи сок), Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin, Pulsatilla patens (L.) Mill. («Чер­ во на кни га Ук ра ї ни»), Taeniopetalum arenarium (Waldst. & Kit.) V.N. Tichom., Syrenia cana (Pill. & Mitterp.) Neilr. (ен де ми та су бен де ми), а та кож ре­ гіо наль но рід кіс ні для пів ніч ної час ти ни Ук ра ї ни Centaurea sumensis Kalen., Allium podolicum (Asch. & Graebn.) Błocki ex Racib., Dianthus pseudosquarrosus (Novak) Klokov, Polypodium vulgare L., Jurinea cyanoides (L.) Rchb., Sedum sexangulare L. та дея кі інші (Ofitsiyni pereliky…, 2012). Біо то пи уг ру по вань кла су Isöeto-Nano-Juncetea по ши ре ні на но воство ре них, пе ріо дич но за то п­ лю ва них алю ві аль них ді лян ках з му листо­пі ща­ ни ми ґрун та ми по бе ре гах рі чок, струм ків, кра­ ях бо літ, дни щах пе ре со хлих за ток, про ток, озер і став ків. Вони охо ро няють ся Ди рек ти вою Ради Єв ро пи 92/43/EEC (№ 3130) як «олі го троф ні та ме зо троф ні не про точ ні во дой ми з рос лин ністю Littorelletea uniflorae та/або Isöeto-Nano-Juncetea». У фор му ван ні це но зів кла су бе руть участь дея кі рід­ кіс ні види. Зок ре ма, у скла ді асо ціа ції Cyperetum micheliani Horvatić 1931 по оди но ко тра п ляють ся Carex bohemica Wahlenb., Isöetes lacustris L. i Marsilea quadrifolia L. — види, за не се ні до «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни». Біо то пи уг ру по вань кла су Bidentetea tripartitae охо ро няють ся Ди рек ти вою Ради Єв ро пи 92/43/ EEC (№ 3270) як «му листі бе ре ги рі чок з рос лин­ ністю Chenopodion rubri p. p. та Bidention p. p.». За гро зою для біо різ но ма ніт ності піо нер них фі­ то систем Ук ра ї ни є ін те граль ний ефект дії ком­ плек су не га тив них чин ни ків, які пов'язані з ан­ тро по ген ни ми пе ре тво рен ня ми при род но го се ре­ до ви ща. Ос нов ни ми дест рук тив ни ми фак то ра ми в ме жах піо нер них еко то пів при морської сму ги Ук ра ї ни є гід ро тех ніч не бу дів ництво та його на­ слід ки. Спо ру джен ня й ек с п луа та ція ка на лу «Ду­ най–Чор не море», зведен ня морських дамб і мо лів, ан тро по ген не на ван та жен ня рек реа цій них те ри то­ рій над морських кіс — при зво дять до по ру шен ня алю ві аль них про це сів, змі ни три ва лості й ін тен­ сив ності по ве не во го ре жи му, змен шен ня об ся гів твер до го сто ку тощо (Dubyna et al., 2012b). Ско ро­ чен ня площ і різ но ма ніт тя ланд шаф тів че рез по ру­ шен ня про це сів їхньо го фор му ван ня, в свою чер гу, бло кує при род ні ме ха ніз ми ви до ут во рен ня, на сам­ пе ред в арен них фло ро ком плек сах (Dubyna et al., 2013). Крім того, не га тив но впли ва ють на біо різ но­ ма ніт тя піо нер них фі то систем Пів дня Ук ра ї ни роз­ ши рен ня се лі теб них те ри то рій, не кон трольо ва ний роз ви ток рек реа цій ної ін фраструк ту ри та не ор га­ ні зо ва но го ту риз му, функ ціо ну ван ня ве ли ких пор­ то во­про ми сло вих аг ло ме ра цій, а та кож лі со ме ліо­ ра ція і над мір не па ск валь не на ван та жен ня (Dubyna et al., 2011a). Не менш за гро жу ва ни ми є уг ру по ван­ ня алю ві аль них піс ків і піо нер но го ефе ме ре ту му, які за зна ють дест рук тив но го впли ву внас лі док змі­ ни гід ро ре жи му во дойм, сти хій ної за бу до ви при ру­ сло вих те ри то рій, по си лен ня рек реа ції, за бруд нен­ ня при бе реж них ді ля нок, фор му ван ня штуч них ланд шаф тів, сти хій них зва лищ по бу то вих від хо дів тощо. 16 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(1) Збе ре жен ню фі то це но зів но во ут во ре них еко то­ пів, як уже за зна ча ло ся, три ва лий час не при ді ля­ ло ся на леж ної ува ги. Впер ше гео ком плек си, зай­ ня ті піо нер ною рос лин ністю, були не пря мо взя ті під охо ро ну в 20­х ро ках ми ну ло го сто літ тя зі ство­ рен ням в Ук ра ї ні ве ли ких ком плекс них за по від ни­ ків, до скла ду яких увійш ли чис лен ні при морські те ри то рії, в тому чис лі алю ві аль ні ді лян ки та пі­ ща ні дюни (Lavrenko, 1927). Про те вже в 30­х ро­ ках біль шість цих при ро до охо рон них об'єктів були лі к ві до ва ні або ре ор га ні зо ва ні для гос по дарських пот реб. У су час ній ме ре жі при род но­за по від но го фон ду, де здій сню єть ся пря ма охо ро на піо нер них уг ру по вань, ос тан ні є лише су путньою фі то ком по­ нен тою, ос кіль ки пе ре важ на біль шість при ро до­ охо рон них об'єктів створені з ме тою збе ре жен ня ін ших ти пів ор га ні за ції рос лин ності. Най біль ші пло щі та ких фі то це но зів представ ле ні на те ри то рі­ ях Ду найсько го і Чор но морсько го біо сфер них за­ по від ни ків, при род них за по від ни ків «Ка нівський», «По ліський» і «Роз точ чя», на ціо наль них при­ род них пар ків «Азо во­Си васький», «Бі ло бе реж­ жя Свя то сла ва», «Ви жницький», «Гу цуль щи на», «Дво рі чанський», «Джа рил гацький», «Ме о ти да», «Нижньо дніст ровський», «Олеш ківські піс ки», «Пи ря тинський», «При азовський», «Ско лівські Бес ки ди», «Туз ловські ли ма ни», а та кож у ба гатьох ре гіо наль них ланд шафт них пар ках та за каз ни ках за галь но дер жав но го і міс це во го зна чен ня. Піо нер ні фі то це но зи ма ють охо ро ня ти ся на те­ ри то рії Ук ра ї ни згід но з між на род ни ми уго да ми, дер жав ни ми нор ма тив но­пра во ви ми ак та ми у сфе­ рі збе ре жен ня біо ло гіч но го та ланд шафт но го різ­ но ма ніт тя. Од нак, не зва жаю чи на роз ви ну ту в Ук­ ра ї ні інсти ту цій ну базу, стан їхньої охо ро ни є вкрай не за до віль ним. У зв'язку з цим не об хід не оп ра­ цю ван ня пер шо чер го вих і дов го три ва лих зав дань, спря мо ва них на збе ре жен ня да них уг ру по вань, які ма ють ба зу ва ти ся на нау ко во об ґрун то ва них під хо­ дах і за хо дах. Од ним з ос нов них зав дань у сфе рі охо ро ни це­ но тич но го різ но ма ніт тя піо нер ної рос лин ності, в тому чис лі ра ри тет но го, має бути роз ши рен ня іс­ ную чої ме ре жі при род но­за по від но го фон ду, на­ сам пе ред за ра ху нок ство рен ня но вих при ро до охо­ рон них те ри то рій. У пла ну ван ні ос тан ніх важ ли вим є мак си маль не вра ху ван ня ланд шафт них кри те рі їв, що за без пе чить не втру чан ня у при род ні про це си роз ви тку гео мор фост рук тур, як пе ре ду мови фор­ му ван ня піо нер них це но зів та їхньо го збе ре жен ня. На те ри то рі ях уже іс ную чих об'єктів при род но­за­ по від но го фон ду має бути про ве де на де таль на ін­ вен та ри за ція піо нер ної рос лин ності для ви яв лен ня її це но тич ної ре пре зен та тив ності із по даль шим ви­ ді лен ням ра ри тет ної фі то ком по нен ти. У кон тексті ви ко нан ня цих зав дань не об хід на со зо ло гіч на кла­ си фі ка ція піо нер них уг ру по вань при ро до охо рон­ них об'єктів. Важ ли во го зна чен ня на бу ває та кож про бле ма гео бо та ніч но го кар ту ван ня но во ут во ре­ них еко то пів для ві доб ра жен ня су час но го ста ну їх рос лин но го по кри ву, еко ло гіч но го при уро чен ня та ди на міч них тен ден цій піо нер них фі то це но зів. Для чин них і пер спек тив них при ро до охо рон них те ри то рій важ ли вою є ор га ні за ція еко ло го­со зо ло­ гіч но го мо ні то рин гу за ста ном ра ри тет но го і ти по­ во го це но фон ду, а та кож за без пе чен ня кон тро лю за дот ри ман ням вста нов ле них ре жи мів при ро до­ ко ристу ван ня. З ог ля ду на ви со ку ди на міч ність та особ ли вості струк тур но­функ ціо наль ної ор га ні­ за ції піо нер них уг ру по вань не об хід ним є за про ва­ джен ня сис те ми спос те ре жень за поя вою та по ши­ рен ням у їх скла ді ад вен тив них ви дів, а та кож про­ ве ден ня від по від них, в пер шу чер гу пре вен тив них, за хо дів, спря мо ва них на запобіган ня ма со вим ін ва­ зіям у кон такт ні фі то це но зи. У цьо му кон тексті важ­ ли во вра ху ва ти, що вве ден ня охоронного режиму на те ри то рі ях, які перебували до заповідання під значним антропогенним впливом, при зве де до ак­ тив но го поширення не або ри ген них ви дів (Dubyna et al., 2007). Тому є оче вид ною не об хід ність впро ва­ джен ня комп'ютеризованого кон тро лю за ста ном біо різ но ма ніт тя піо нер них еко систем та опе ра тив­ но го ін фор му ван ня про змі ни, що від бу ва ють ся. Крім це но тич но го, важ ли во вра хо ву ва ти й еко­ систем ний кри те рій збе ре жен ня цих своє рід них уг ру по вань з ог ля ду на ти по вість, уні каль ність, враз ли вість тощо. Їх роз роб лен ня, зок ре ма на еко­ систем но му рів ні, стри му єть ся від сут ністю не об­ хід них на пра цю вань щодо біо то піч ної струк ту ри піо нер них гео ком плек сів. Це не дає змо ги ви ді­ ли ти біо то пи, зок ре ма рід кіс ні, які є клю чо ви ми об'єктами, що за без пе чу ють збе ре жен ня біо різ но­ ма ніт тя та пе ре хід на якіс но ви щий рі вень — охо­ ро ну еко систем за га лом (Dubyna et al., 2013). Сьо­ го дні ін вен та ри за ція біо то пів в Ук ра ї ні лише роз­ по ча та (Didukh et al., 2011). Наступ ним ета пом має ста ти до слі джен ня функ ціо наль них зв'язків між їх ком по нен та ми та розв'язання прак тич них зав дань, спря мо ва них на впро ва джен ня нау ко во об ґрун то­ 17ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(1) ва них за хо дів із ви бо ру оп ти маль них ре жи мів охо­ ро ни піо нер них фі то систем. Зва жаю чи на низьку ан тро по то ле рант ність да­ но го типу рос лин ності та не мож ли вість, за те пе­ ріш ніх умов роз ви тку про дук тив них сил, лі к ві да­ ції не га тив но го впли ву гос по дарської ді яль ності, діє вим ме ха ніз мом збе ре жен ня піо нер них уг ру по­ вань є до лу чен ня їх ніх те ри то рій до про ек то ва ної еко ме ре жі. Ос тан ня є вті лен ням еко систем но го під хо ду в про це сі на сам пе ред просто ро во­пла ну­ валь ної ді яль ності та ба зо вим інст ру мен том еко­ ло гіч но зба лан со ва но го роз ви тку (Movchan, 1997; Ekomerezha…, 2013). Особ ли ва роль піо нер них фі­ то це но зів у сис те мі при род них ядер і спо луч них те­ ри то рій ви пли ває з їх еко систем ної функ ції — за­ по чат ку ван ня еко ло го­це но тич них ря дів рос лин­ ності. Тому вхо джен ня та ких уг ру по вань до еко ме­ ре жі в те ри то рі аль но мак си маль но му об ся зі дасть змо гу збе рег ти не лише ок ре мі осе ред ки біо різ но­ ма ніт ності, а й за без пе чить їх оп ти маль не при род­ не функ ціо ну ван ня та мож ли вість без пе ре шкод но­ го об мі ну ге не тич ним ма те ріа лом. Ос тан нє є вкрай важ ли вим за умов уже іс ную чо го роз'єднання піо­ нер них гео ком плек сів, особ ли во при морських, які до тич ні до ба гатьох форм ді яль ності на се лен ня і від зна ча ють ся над мір ною транс фор мо ва ністю. Саме роз бу до ва еко ме ре жі бе ре го вої сму ги Ук ра­ ї ни шля хом фор му ван ня Азо во­Чор но морсько­ го еко ко ри до ру за без пе чить не лише збе ре жен ня уні каль них за по хо джен ням і функ ціо ну ван ням при род но­іс то рич них ком плек сів, а й спри яти­ ме роз ви тку еко но міч но ви гі дно го ви ко ристан ня при род ної біо різ но ма ніт ності та зба лан су ван ню різ них форм гос по да рю ван ня в еко ло гіч но на пру­ же но му ре гіо ні. Крім того, це дасть змо гу об'єднати при род но­за по від ний фонд Пів дня Ук ра ї ни в єди­ ну ме ре жу та ус піш но ін тег ру ва ти її у між дер жав­ ні та Все єв ро пейську при ро до охо рон ні сис те ми. Вод но час знач на транс фор ма ція та фраг мен та ція рос лин но го по кри ву при морських гео ком плек­ сів знач но уск лад ню ють цей про цес. Це зу мов­ лює не об хід ність пла ну ван ня та де та лі за ції схем еко ме ре жі з ви со ки ми по каз ни ка ми зв'язаності й ефек тив ності функ ціо ну ван ня до ре гіо наль но го та ло каль но го рів нів. Особ ли ва ува га має бути та кож при ді ле на бу фер ним і від нов лю валь ним те ри то рі­ ям зі збе ре же ни ми на них ви хід ни ми піо нер ни ми еко то па ми, як по тен цій но го ре зер ву збіль шен ня площ при род них ядер у май бутньо му. Крім па сив них при ро до охо рон них, не об хід ни­ ми є ак тив ні конст рук тив ні за хо ди щодо за по бі­ ган ня ан тро по ген ним транс фор ма ці ям дов кіл ля, зок ре ма тим, які мо жуть дес та бі лі зу ва ти роз ви ток і функ ціо ну ван ня піо нер них еко систем з ог ля ду на біо сфер ну зна чу щість ос тан ніх. Це пе ред ба чає засто су ван ня ком плек су фі то со зо ло гіч них і ланд­ шафт но­пла ну валь них ме то дів охо ро ни. Ос тан­ ні є особ ли во важ ли ви ми, ос кіль ки пе ред ба ча ють цільо ве пла ну ван ня ланд шаф тів, а та кож по ліп­ шен ня і від нов лен ня еко ло гіч них умов та ре куль­ ти ва цію по ру ше них гео ком плек сів. Це на сам пе ред сто су єть ся лі к ві да ції не га тив но го впли ву штуч но го лі со роз ве ден ня, роз ши рен ня се лі теб них зон, за­ бу до ви при бе реж них смуг тощо. Сис те ма пря мих фі то со зо ло гіч них за хо дів має пе ред ба ча ти цільо ву оп ти мі за цію се ре до ви ща шля хом від нов лен ня гід­ ро ло гіч но го ре жи му те ри то рій, про ве ден ня біо тех­ ніч них ро біт зі сти му лю ван ня роз ви тку рід кіс них і зни каю чих піо нер них фі то це но зів, здій снен ня ре­ пат ріа ції ра ри тет них фло ро ком по нент тощо. Вкрай важ ли вою, в су час них умо вах зітк нен­ ня при ро до охо рон них та еко но міч них ін те ре сів, є ор га ні за ція та впро ва джен ня сис те ми управ лін­ ня дов кіл лям на кон крет них те ри то рі ях, яка пе­ ред ба ча ти ме уз го дже ність між за до во лен ням гос­ по дарських пот реб лю ди ни та не об хід ністю збе­ ре жен ня рос лин ності, в тому чис лі піо нер ної, із при та ман ни ми їй при род ни ми функ ція ми. У цьо­ му кон тексті не об хід но пе ре гля ну ти па ную чу па­ ра диг му при ро до ко ристу ван ня за для до сяг нен ня ком про мі сів, а в по даль шо му – ор га ніч но го спі віс­ ну ван ня ви роб ництва та охо ро ни нав ко лишньо го се ре до ви ща. У рам ках та кої ді яль ності вкрай важ­ ли вим є роз роб лен ня ком плек су дов го три ва лих та опе ра тив них ці лей, спря мо ва них на ви су нен ня й оцін ку про по зи цій щодо аль тер на тив них шля­ хів ви ко ристан ня піо нер них фі то систем без по ру­ шен ня їхньої функ ціо наль ної ці ліс ності. Так, се­ ред дов го час них зав дань най ак ту аль ні ши ми ма ють ста ти збе ре жен ня мак си маль но при род но го пе ре­ бі гу алю ві аль них про це сів за част ко во ре гульо ва­ но го вод но го ре жи му та рек реа цій но го на ван та­ жен ня, а та кож за без пе чен ня ста біль но го функ­ ціо ну ван ня піо нер них еко систем, збе ре жен ня їх біо ло гіч ної різ но ма ніт ності, еко ло гіч ної єм ності та еко но міч но го по тен ціа лу в умо вах ве ден ня гос по­ дарст ва та ви ко ристан ня при род них ре сур сів. Крім того, не об хід но роз ро би ти стра те гію оп ти мі за ції рос лин но го по кри ву піо нер них гео ком плек сів, яка 18 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(1) пе ред ба ча ти ме за по бі ган ня втра там фі то ре сур сів на фоні пос лаб лен ня пря мо го та не пря мо го ан тро­ по ген но го впли ву. Опе ра тив ні цілі ма ють пе ред ба­ ча ти ком плекс за хо дів, які за без пе чать еко ло гіч ний і со ці аль но­еко но міч ний ме недж мент, про ве ден ня нау ко вих та мо ні то рин го вих до слі джень, а та кож еко ло го­ос віт ню ро бо ту. Для ефек тив но го впро ва джен ня всіх ви ще пе­ ре лі че них стра те гіч них за хо дів у га лу зі охо ро ни та збе ре жен ня піо нер ної рос лин ності не об хід не вдо­ ско на лен ня нор ма тив но­пра во вої та фі нан со вої по лі ти ки. Ос тан ня пе ред ба чає ство рен ня цільо­ вих фон дів, що фор му ва ти муть ся із від ра ху вань, як ком пен са ції за ви ко ристан ня при род них ре сур сів. Від по від ні кош ти бу дуть спря мо ву ва ти ся на реа лі­ за цію при ро до охо рон них роз ро бок і за по бі ган ня втра там біо різ но ма ніт тя. Важ ли вим та кож є від­ по від не нор ма тив но­пра во ве за без пе чен ня в га лу­ зі ра ціо наль но го при ро до ко ристу ван ня та у сфе рі від пра цю ван ня ме ха ніз мів спів пра ці із при ват ним сек то ром щодо вре гу лю ван ня гос по дарської ді яль­ ності в ме жах но во ут во ре них еко то пів і на су між­ них те ри то рі ях. Су час не при ро до охо рон не за ко­ но давст во має низ ку не до лі ків, зок ре ма, в час ти ні вста нов лен ня нор ма ти вів еко ло гіч но об ґрун то ва­ но го ви ко ристан ня фі то ре сур сів, охо ро ни міс це­ з ростань піо нер ної рос лин ності, збе ре жен ня її ра­ ри тет но го та ти по во го фі то це но фон ду тощо. Крім того, біль шість за ко нів ма ють не пря му дію і не за­ без пе чу ють дос татньою мі рою охо ро ну рос лин но го по кри ву піо нер них гео ком плек сів. У зв'язку з цим стає ак ту аль ним оп ра цю ван ня при ро до охо рон них за ко нів, спря мо ва них на за по бі ган ня та мі ні мі за­ цію ан тро по ген но го впли ву, а та кож рес та бі лі за цію по ру ше них еко то пів. Ус піш на реа лі за ція цих та ін ших при ро до охо­ рон них зав дань мож ли ва лише за умо ви до сяг нен­ ня на леж но го рів ня еко ло гіч ної ос ві ти та сус піль­ ної сві до мості шля хом про па ган ди прин ци пів бе­ реж ли во го став лен ня до при ро ди, різ но ма ніт них ос віт ніх про грам і по си лен ня ді яль ності не уря до­ вих гро мадських ор га ні за цій. Ви снов ки Піо нер на рос лин ність Ук ра ї ни об'єднує це но зи дев'яти кла сів: Cakiletea maritimae, Ammophiletea, Thero-Salicornietea, Crypsidetea aculeatae, Crithmo-Staticetea, Festucetea vaginatae, Koelerio- Corynephoretea, Isöeto-Nano-Juncetea і Bidentetea tripartitae. У зв'язку зі зростан ням в умо вах еко ло­ гіч них екст ре му мів вона над зви чай но чут ли ва до змін абіо тич них фак то рів, се ред яких про від ни ми є ін тен сив ність алю ві аль них й ін фля цій но­де фля­ цій них про це сів, згін но­на гін них явищ, рі вень на­ си че ності ґрун тів еле мен та ми вод но­мі не раль но го жив лен ня, а та кож ан тро по ген ний вплив. Сту пінь ра ри тет ності син так со нів піо нер ної рос лин ності є ви со ким (усі асо ціа ції кла сів Cakiletea maritimae, Crithmo-Staticetea і біль шість Festucetea vaginatae на ле жать до пер шої ка те го рії охо ро ни), од нак усі вони за зна ють впли ву ком плек су дест рук тив них чин ни ків, особ ли во еко то пи при морської сму ги. Го лов ною за гро зою біо різ но ма ніт тю піо нер ної рос лин ності є ком плекс на дія ан тро по ген них пе­ ре тво рень при род но го се ре до ви ща. Цей тип ор­ га ні за ції рос лин ності не дос татньо представ ле ний в об'єктах при род но­за по від но го фон ду Ук ра ї ни. Ос нов ни ми на пря ма ми його охо ро ни є засто су­ ван ня низ ки пря мих і опо се ред ко ва них за хо дів. Та кож, з ог ля ду на ви со ку ди на міч ність та особ­ ли вості струк тур но­функ ціо наль ної ор га ні за ції піо нер них уг ру по вань, не об хід не за про ва джен ня сис те ми мо ні то рин гу за поя вою та по ши рен ням у їхньо му скла ді ад вен тив них ви дів, а та кож про ве­ ден ня пре вен тив них за хо дів, спря мо ва них на за по­ бі ган ня ма со вим ін ва зі ям у кон такт ні фі то це но зи. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Bilyk G.I. Roslynnist zasolenykh gruntiv Ukrayiny, Kyiv: AN URSR, 1963, 299 pp. [Білик Г.І. Рослинність засолених ґрунтів України. — К.: АН УРСР, 1963. — 299 с.]. Black Sea Red Data Book, 1999, available at: http://www. grid.unep.ch/bsein/redbook/index.htm Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit (Red Data Book of Ukraine. Vegetable Kingdom). Ed. Ya.P. Didukh, Kyiv: Globalkonsaltyng, 2009, 912 pp. [Червона книга Укра- їни. Рослинний світ / Ред. Я.П. Дідух. — К.: Глобал­ консалтинг, 2009. — 912 с.]. Council Directive 92/43/EEC of 21 May 1992 on the conservation of natural habitats and of wild fauna and flora (OJ L 206, 22.7.1992, p. 7), available at: http://www. internationalwildlifelaw.org/EUCouncilDirective92. html Didukh Ya.P., Fitsaylo T.V., Korotchenko I.A., Yakushenko D.M., Pashkevych N.A. Biotopy lisovoyi ta lisostepovoyi zon Ukrayiny. Ed. Ya.P. Didukh, Kyiv: TOV «MAKROS», 2011, 288 pp. [Дідух Я.П., Фіцайло Т.В., Коротченко І.А., Якушенко Д.М., Пашкевич Н.А. Біотопи лісової та лісостепової зон України / Ред. Я.П. Дідух. — К.: ТОВ «МАКРОС», 2011. — 288 с.]. Dubyna D.V., Dvoretskyy T.V., Zhmud O.I., Zhmud O.V. Flora nazemnykh alyuvialnykh ekotopiv delty Kiliyskogo gyrla Dunayu. In: Faltsfeynivski chytannya. Zb. nauk. prats, Kherson, 2007, pp. 111–114. 19ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(1) [Дубина Д.В., Дворецький Т.В., Жмуд О.І., Жмуд О.В. Флора наземних алювіальних екотопів дельти Кілій­ ського гирла Дунаю // Фальцфейнівські читання. Зб. наук. праць. — Херсон, 2007. — С. 111–114]. Dubyna D.V., Dzyuba T.P. Visti biosfer. zapov. «Askaniya- Nova», 2007, 9: 21–31. [Дубина Д.В., Дзюба Т.П. Це­ нотичне різноманіття галофітної рослинності Укра­ їни у фітосозологічному аспекті // Вісті біосфер. за- пов. «Асканія-Нова». – 2007. — Вип. 9. — С. 21–31]. Dubyna D.V., Dzyuba T.P., Iemelyanova S.N. In: Otechestvennaya geobotanika: osnovnye vekhi i perspektivy: materialy vseros. konf. (Sankt-Peterburg, 20–24.09.2011),S.­Pb., 2011a, vol. 1, pp. 73–77. [Дубына Д.В., Дзюба Т.П., Емельянова С.Н. Ан­ тропогенная динамика приморской раститель­ ности Украины // Отечественная геоботаника: основные вехи и перспективы: мат-лы Всерос. конф. (Санкт-Петербург, 20–24 сентября 2011 г.). — СПб., 2011a. — Т. 1. — С. 73–77]. Dubyna D.V., Dzyuba T.P., Iemelyanova S.M. Chornomorski Bot. J., 2011b, 7(3): 205–214. [Дуби­ на Д.В., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М. Ценотичне різноманіття приморської псамофітної рослинності України у фітосозологічному аспекті // Чорноморськ. бот. журн. — 2011b. — 7(3). — С. 205–214]. Dubyna D.V., Dzyuba T.P., Iemelyanova S.M. In: Materialy IV vidkrytyy z'yizd fitobiologiv Prychornomor'ya (Kherson, 19.01.2012), Kherson: Aylant, 2012a, p. 57. [Дуби­ на Д.В., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М. Актуальні за­ вдання дослідження піонерної рослинності примор­ ських геокомплексів Північного Причорномор'я // ІV відкритий з'їзд фітобіологів Причорномор'я (м. Херсон, 19 січня 2012 р.): Зб. тез доповідей. — Херсон: Айлант, 2012а. — С. 57]. Dubyna D.V., Dzyuba T.P., Iemelyanova S.M. In: Roslynnyy svit u Chervoniy knyzi Ukrayiny: vprovadzhennya Globalnoyi strategiyi zberezhennya roslyn: materialy II Mizhnar. nauk. konf. (9–12.10.2012, Uman, Cherkaska obl.), Kyiv: PALYVODA A.V., 2012b, pp. 11–15. [Дуби­ на Д.В., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М. Концептуаль­ ні питання охорони рідкісних рослин приморських геокомплексів України // Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збе- реження рослин: мат-ли ІІ Міжнар. наук. конф. (9–12 жовтня 2012 р., м. Умань, Черкаська обл.). — К.: ПА­ ЛИВОДА А. В., 2012b. — С. 11–15]. Dubyna D.V., Dzyuba T.P., Iemelyanova S.M. Visti biosf. zapov. «Askaniya-Nova», 2013, 15: 62–84. [Дуби­ на Д.В., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М. Екологічні особливості фітоценозів приморських геокомплек­ сів України та їх охорона // Вісті біосфер. зап-ка «Ас- канія-Нова». — 2013. — Вип. 15. — С. 62–84]. Dziuba T. Halophytic and coastal vegetation database of Ukraine. In: 58th Annual Symposium of the IAVS: Understanding broad-scale vegetation patterns (19–24 Juli 2015, Brno, Czech Republic). Abstracts, Brno: Masaryk University, 2015, p. 107. Ekomerezha stepovoyi zony Ukrayiny: pryntsypy stvorennya, struktura, elementy. Eds D.V. Dubyna, Ya.I. Movchan, Kyiv: LAT & K, 2013, 409 pp. [Екомережа степової зони України: принципи створення, структура, еле- менти / Ред. Д.В. Дубина, Я.І. Мовчан. — K.: LAT & K, 2013. — 409 c.]. European red list of globally threatened animals and plants and recommendations on its application as adopted by the Economic Commission for Europe at its forty-sixth session (1991) by decision D (46), New York, 1991, 154 p. Lavrenko Ye.M. Okhorona pryrody na Ukrayini, Kharkiv, 1927, 16 p. [Лавренко Є.М. Охорона природи на Укра- їні. — Харків, 1927. — 16 с.]. Lavrenko E.M. Izv. Ros. geogr. obshch., 1936, 8(1): 35–44. [Лавренко Е.М. К вопросу о возрасте псаммоэндемизма на юге Европейской части СССР // Изв. Рос. геогр. общ-ва. — 1936. — 8(1). — С. 35–44]. Mosyakin S.L. Ukr. Bot. J., 1999, 56(1): 79–88. [Мосякін С.Л. Рослини України у Світовому Червоному списку // Укр. ботан. журн. — 1999. — 56(1). — С. 79–88]. Movchan Ya.I. In: Konventsiya pro biologichne riznomanittya: gromadska obiznanist ta uchast, Kyiv: Stylos, 1997, pp. 98–110. [Мовчан Я.І. Екомережа України: об­ ґрунтування структури та шляхів втілення // Кон- венція про біологічне різноманіття: громадська обізна- ність та участь. — К.: Стилос, 1997. — С. 98–110]. Ofitsiyni pereliky regionalno ridkisnykh roslyn administratyvnykh terytoriy Ukrayiny (Official lists of regional rare plants of administrative territories of Ukraine (reference book)). Compiled by: T.L. Andriyenko, M.M. Peregrym, Kyiv: Alterpress, 2012, 148 pp. [Офі- ційні переліки регіонально рідкісних рослин адміні- стративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: Т.Л. Андрієнко, М.М. Перегрим. — К.: Альтерпрес, 2012. — 148 с.]. Roslynnist URSR. Stepy, kam'yanysti vidslonennya, pisky, Kyiv: Naukova Dumka, 1973, 428 pp. [Рослинність УРСР. Степи, кам'янисті відслонення, піски. — К.: Наук. думка, 1973. — 428 с.]. Рекомендує до друку Надійшла 15.08.2015 р. С.Л. Мосякін 20 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(1) Дубина Д.В., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М., Давидов Д.А. Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України. — Укр. ботан. журн. — 2016. — 73(1): 11—20. Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01004, Україна Наводиться коротка характеристика особливостей міс­ цезростань піонерної рослинності України. Підкреслю­ ється її унікальність і виняткова функціональна важли­ вість. Вказується, що у зв'язку зі зростанням в умовах екологічного екстремуму піонерна рослинність надзви­ чайно чутлива до змін абіотичних факторів. Встановлено високий ступінь раритетності її синтаксонів (усі асоціа­ ції класів Cakiletea maritimae, Crithmo-Staticetea і більшість Festucetea vaginatae належать до першої категорії охоро­ ни). Визначено фактори загроз біорізноманіттю піонер­ ної рослинності, головними з яких є гідротехнічне будів­ ництво, розширення селітебних територій, надмірний розвиток рекреаційної інфраструктури та неорганізо­ ваного туризму, функціонування великих портово­про­ мислових агломерацій, а також лісомеліорація на аренах і пасквальне навантаження. Виявлено недостатню пред­ ставленість піонерної рослинності в об'єктах природно­ заповідного фонду України. Сформульовано основні за­ вдання її охорони та збереження. Ключові слова: піонерна рослинність, охорона, Україна. Дубына Д.В., Дзюба Т.П., Емельянова С.Н., Давыдов Д.А. Современное состояние и актуальные задачи охраны пионерной растительности Украины. — Укр. ботан. журн. — 2016. — 73(1): 11—20. Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины ул. Терещенковская, 2, г. Киев, 01004, Украина Приводится краткая характеристика особенностей местообитаний пионерной растительности Украины. Подчеркивается ее уникальность и исключительная функциональная важность. Указывается, что в связи с произрастанием в условиях экологического экстремума пионерная растительность является чрезвычайно чув­ ствительной к сменам абиотических факторов. Установ­ лена высокая степень раритетности ее синтаксонов (все ассоциации классов Cakiletea maritimae, Crithmo-Staticetea и большинство Festucetea vaginatae принадлежат к первой категории охраны). Определены факторы угроз биораз­ нообразию пионерной растительности, основными из которых являются гидротехническое строительство, рас­ ширение селитебных территорий, чрезмерное развитие рекреационной инфраструктуры и неорганизованного туризма, функционирование крупных портово­про­ мышленных агломераций, а также лесомелиорация на аренах и пасквальная нагрузка. Выявлена недостаточная представленность пионерной растительности в объектах природно­заповедного фонда Украины. Сформулирова­ ны основные задачи ее охраны и сохранения. Ключевые слова: пионерная растительность, охрана, Украина. Екосистеми лентичних водойм Чорногори (Українські Карпати) /Микітчак Т., Решетило О., Костюк А., Попельницька О., Данилик І., Царенко П., Борсукевич Л., Мателешко О., Мартинов О., Ліліцька Г., Капустін Д., Гончаренко В., Кокіш А. / Інститут екології Карпат НАН України, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Львівський національний університет ім. Івана Франка. — Львів: ЗУКЦ, 2014. — 288 с. Колективна монографія висвітлює сучасний стан лентичних екосистем масиву Чорногора (Українські Карпати): фізико­географічні параметри водойм, різноманіття гідробіонтів, які їх населяють, екологічні особливості видів водоростей, бріофітів, вищих судинних рослин, планктонних ракоподібних, водяних жуків, бабок і амфібій та їхніх угруповань. Аналізується антропогенний вплив на водойми Чорногори. Обговорено шляхи й завдання охорони та збереження оселищ рідкісних видів. Подано фотокаталог лентичних водойм Чорногори. Для науковців у галузі екології, ботаніки, зоології, географії, викладачів і студентів, працівників природоохоронних організацій. НОВІ ВИДАННЯ

Similar Items