Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я

Запропоновані шляхи розв'язання проблеми розширення площ природно-заповідного фонду Правобережного степового Придніпров'я за рахунок залучення перелогових земель як відновлювальних елементів екомережі. На території регіону виявлені відновлювальні перелогові ділянки, які характеризуються...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автори: Лисогор, Л.П., Багрікова, Н.О., Красова, О.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2016
Назва видання:Український ботанічний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178361
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я / Л.П. Лисогор, Н.О. Багрікова, О.О. Красова // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 116-125. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-178361
record_format dspace
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Лисогор, Л.П.
Багрікова, Н.О.
Красова, О.О.
Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я
Український ботанічний журнал
description Запропоновані шляхи розв'язання проблеми розширення площ природно-заповідного фонду Правобережного степового Придніпров'я за рахунок залучення перелогових земель як відновлювальних елементів екомережі. На території регіону виявлені відновлювальні перелогові ділянки, які характеризуються значним ценотичним різноманіттям і наявністю созологічно цінних видів. Відновлення рослинного покриву на перелогах відбувається доволі швидко внаслідок занесення насіння степових видів із прилеглих територій заповідних об'єктів або збережених степових ділянок. У деяких випадках прискорення демутації можливе у разі використання методу підсіву рідкісних видів, медоносних і лікарських рослин, а також створення осередків інсемінації на перелогах для кращого розповсюдження насіння. Негативним чинником, який впливає на розвиток рослинних угруповань перелогів, є безсистемний випас великої рогатої худоби та випал, унаслідок чого формуються мікроценоструктури з домінуванням Cirsium setosum (Willd.) Besser, Onopordum acanthium L., Ambrosia artemisiifolia L., Iva xanthiіfolia Nutt. та Artemisia vulgaris L. На перелогах, які близькі до завершення процесу демутації, формуються угруповання асоціацій Stipetum (capillatae) festucosum (valesiacae), Koelerietum (cristatae) poosum (angustifoliae), Festucetum (valesiacae) koeleriosum (cristatae), Poetum (angustifoliae) festucosum (valesiacae).
format Article
author Лисогор, Л.П.
Багрікова, Н.О.
Красова, О.О.
author_facet Лисогор, Л.П.
Багрікова, Н.О.
Красова, О.О.
author_sort Лисогор, Л.П.
title Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я
title_short Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я
title_full Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я
title_fullStr Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я
title_full_unstemmed Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я
title_sort перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі правобережного степового придніпров’я
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2016
topic_facet Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178361
citation_txt Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я / Л.П. Лисогор, Н.О. Багрікова, О.О. Красова // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 116-125. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT lisogorlp perelogovízemlíâkperspektivnívídnovlûvalʹníelementiekomerežípravoberežnogostepovogopridníprovâ
AT bagríkovano perelogovízemlíâkperspektivnívídnovlûvalʹníelementiekomerežípravoberežnogostepovogopridníprovâ
AT krasovaoo perelogovízemlíâkperspektivnívídnovlûvalʹníelementiekomerežípravoberežnogostepovogopridníprovâ
first_indexed 2023-10-18T22:45:53Z
last_indexed 2023-10-18T22:45:53Z
_version_ 1796156371956137984
spelling irk-123456789-1783612021-02-19T01:28:34Z Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я Лисогор, Л.П. Багрікова, Н.О. Красова, О.О. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Запропоновані шляхи розв'язання проблеми розширення площ природно-заповідного фонду Правобережного степового Придніпров'я за рахунок залучення перелогових земель як відновлювальних елементів екомережі. На території регіону виявлені відновлювальні перелогові ділянки, які характеризуються значним ценотичним різноманіттям і наявністю созологічно цінних видів. Відновлення рослинного покриву на перелогах відбувається доволі швидко внаслідок занесення насіння степових видів із прилеглих територій заповідних об'єктів або збережених степових ділянок. У деяких випадках прискорення демутації можливе у разі використання методу підсіву рідкісних видів, медоносних і лікарських рослин, а також створення осередків інсемінації на перелогах для кращого розповсюдження насіння. Негативним чинником, який впливає на розвиток рослинних угруповань перелогів, є безсистемний випас великої рогатої худоби та випал, унаслідок чого формуються мікроценоструктури з домінуванням Cirsium setosum (Willd.) Besser, Onopordum acanthium L., Ambrosia artemisiifolia L., Iva xanthiіfolia Nutt. та Artemisia vulgaris L. На перелогах, які близькі до завершення процесу демутації, формуються угруповання асоціацій Stipetum (capillatae) festucosum (valesiacae), Koelerietum (cristatae) poosum (angustifoliae), Festucetum (valesiacae) koeleriosum (cristatae), Poetum (angustifoliae) festucosum (valesiacae). Предложено решение проблемы расширения площадей природно-заповедного фонда Правобережного степного Приднепровья за счет привлечения залежных земель как восстановительных элементов экологической сети. Выявленные на территории региона залежные участки характеризуются значительным ценотическим разнообразием и наличием созологически ценных видов. Восстановление растительного покрова на залежах происходит довольно быстро вследствие занесения семян степных видов с прилегающих территорий заповедных объектов или сохранившихся степных участков. В некоторых случаях ускорение процесса демутации возможно при использовании метода подсева редких видов, медоносных и лекарственных растений, а также создании ячеек инсеминации на залежах для лучшего распространения семян. Негативным фактором, который влияет на развитие растительных сообществ залежей, являются бессистемный выпас крупного рогатого скота и выпал, вследствие чего формируются микроценоструктуры с доминированием Cirsium setosum (Willd.) Besser, Onopordum acanthium L., Ambrosia artemisiifolia L., Iva xanthiіfolia Nutt. и Artemisia vulgaris L. На залежах, где близок к завершению процесс демутации, создаются сообщества ассоциаций Stipetum (capillatae) festucosum (valesiacae), Koelerieta (cristatae) poosum (angustifoliae), Festucetum (valesiacae) koeleriosum (cristatae), Poetum (angustifoliae) festucosum (valesiacae). We propose to solve the problem of expanding the nature reserve areas in the Right-Bank Steppe Dnipro area by including abandoned lands as recovery elements of the ecological network. Within this region, the sites of recovering abandoned lands are characterized by significant cenotic diversity and presence of sozologically valuable species. The recovery of plant cover of abandoned lands occurs rapidly as a result of dispersal of seeds of steppe species from the adjacent protected areas or preserved steppe plots. In some cases, demutation processes can be accelerated by using the method of sowing rare species, melliferous and medicinal plants, as well as the establishment of insemination plots on abandoned lands for better distribution of seeds. The negative factors that affect the development of plant communities of abandoned lands are irregular grazing and burning, resulting in the formation of microcenosis with dominated Cirsium setosum, Onopordum acanthium, Ambrosia artemisiifolia, Iva xanthiіfolia and Artemisia vulgaris. On the abandoned lands that approach complete process of re-establishment, the following communities of associations are formed: Stipetum (capillatae) festucosum (valesiacae), Koelerieta (cristatae) poosum (angustifoliae), and Festucetum (valesiacae) koeleriosum (cristatae). 2016 Article Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я / Л.П. Лисогор, Н.О. Багрікова, О.О. Красова // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 116-125. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj73.02.116 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178361 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України