Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: географічний аналіз
Високий інвазійний потенціал у Північній Америці мають 84 види судинних рослин природної флори України (з 38 родин і 66 родів), які визнані як інвазійні на національних (США і Канада) і регіональних (штати, провінції та території) рівнях. Список цих видів проаналізовано з точки зору їх географічног...
Збережено в:
Дата: | 2016 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2016
|
Назва видання: | Український ботанічний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178466 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Судинні рослини флори України, що є високоінвазійними в Північній Америці: географічний аналіз / А.С. Мосякін // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 5. — С. 431-439. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Високий інвазійний потенціал у Північній Америці мають 84 види судинних рослин природної флори України
(з 38 родин і 66 родів), які визнані як інвазійні на національних (США і Канада) і регіональних (штати, провінції та території) рівнях. Список цих видів проаналізовано з точки зору їх географічного поширення (первинні ареали). За кількістю видів домінують елементи,
що належать до Євразійської групи (загалом 64 види), де
найкраще представлені види з досить широкими ареалами: Євразійського (20 видів), Європейсько-західноазійського (17 видів), Євросибірського (10 видів) елементів.
Далі йдуть Давньосередземна (11 видів) та Європейська
(8 видів) групи. Це підтверджує емпірично встановлену
загальну закономірність, згідно з якою найбільший інвазійний потенціал (особливо при трансконтинентальних інвазіях) мають здебільшого широкоареальні види, а
площі первинних та вторинних частин ареалу виду часто
позитивно корелюють. Винятками є видові комплекси, у
яких відбуваються активні мікроеволюційні процеси, що
супроводжуються утворенням локальних географічних
рас, інвазійний потенціал яких може бути співставним з
таким у широко-ареальних видів. |
---|