Нова популяція Sesleria uliginosa (Poaceae) з Опілля (Україна) та загрози її зникнення

Досліджено площу, чисельність, вікову структуру популяції Sesleria uliginosa, а також еколого-ценотичні особливості біотопу на Південному Опіллі біля с. Пуків Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. Популяція виявлена на болоті, загальна площа якого 9 га, в долині притоки р. Студений Потік. Во...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автори: Дмитраш-Вацеба, І.І., Дідух, Я.П., Шумська, Н.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2016
Назва видання:Український ботанічний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178484
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Нова популяція Sesleria uliginosa (Poaceae) з Опілля (Україна) та загрози її зникнення / І.І. Дмитраш-Вацеба, Я.П. Дідух, Н.В. Шумська // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 6. — С. 545-556. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-178484
record_format dspace
spelling irk-123456789-1784842021-02-20T01:26:33Z Нова популяція Sesleria uliginosa (Poaceae) з Опілля (Україна) та загрози її зникнення Дмитраш-Вацеба, І.І. Дідух, Я.П. Шумська, Н.В. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Досліджено площу, чисельність, вікову структуру популяції Sesleria uliginosa, а також еколого-ценотичні особливості біотопу на Південному Опіллі біля с. Пуків Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. Популяція виявлена на болоті, загальна площа якого 9 га, в долині притоки р. Студений Потік. Вона займає приблизно 1 га та існує у вигляді трьох локусів, поза межами яких рослини трапляються поодиноко. У популяції переважають зрілі генеративні особини, але є також молоді генеративні й прегенеративні. На болоті наявні ділянки з домінуванням Carex davallianа та Сladium mariscus s. l., характерні для союзу Саricion davallianaе, проте Sesleria uliginosa росте поза межами цих синтаксонів у сухіших умовах. Популяція S. uliginosa входить до складу угруповань союзу Molinion caerulaeae порядку Molinietalia. За допомогою синфітоіндикаційного аналізу описів угруповань за участі S. uliginosa встановлено, що в Україні вид росте поза межами кліматичного оптимуму, який припадає на Центральну Європу. Загрозу подальшому існуванню популяції S. uliginosa та популяціям інших раритетних видів рослин становить експансія Solidago canadensis у центральну частину болота в разі його підсихання. Исследованы площадь, численность, возрастная структура популяции Sesleria uliginosa, а также эколого-ценотические особенности биотопа на Южном Ополье вблизи с. Пуков Рогатинского р-на Ивано-Франковской обл. Популяция обнаружена на болоте, площадь которого около 9 га, в долине притока р. Студеный Поток. Она занимает около 1 га и существует в виде трех локусов, вне которых растения встречаются одиночно. В популяции преобладают зрелые генеративные особи, но есть также молодые генеративные и прегенеративные. На болоте имеются участки с доминированием Carex davallianа и Сladium mariscus s. l., характерные для союза Саricion davallianaе, однако S. uliginosa растет за пределами этих синтаксонов в более сухих условиях. Популяция S. uliginosa входит в состав группировок союза Molinion caerulaeae порядка Molinietalia. С помощью синфитоиндикационного анализа описания сообществ с участием S. uliginosa установлено, что в Украине вид растет за пределами климатического оптимума, который приходится на Центральную Европу. Угрозу дальнейшему существованию популяции S. uliginosa и популяциям других раритетных видов растений представляет экспансия Solidago canadensis в центральную часть болота в случае его высыхания. Area, size and age structure of a new population of Sesleria uliginosa found near Pukiv village (Rohatyn District, Ivano-Frankivsk Region) were investigated. Eco-coenotic features of the habitat in Southern Opillya were studied. The population is located on a wetland of a total area about 9 ha in a valley of the Studenyi Potik River tributary. The population occupies an area of 1 ha and is divided into three loci outside of which only single plants occur. Mature generative plants predominate in the population that includes also young generative and pregenerative ones. In some patches on the wetland, Carex davallianа and Сladium mariscus s. l. predominate (species characteristic to Саricion davallianaе), but S. uliginosa grows beyond these patches, in drier conditions. The population of S. uliginosa belongs to communities of Molinion caerulaeae union (Molinietalia order). According to synphytoindication analysis of the communities, Ukrainian populations of S. uliginosa grow outside the climatic optimum that falls on Central Europe. The main threat to populations of S. uliginosa and other rare plant species is probable expansion of Solidago canadensis into the central part of the wetland in case of its reclamation. 2016 Article Нова популяція Sesleria uliginosa (Poaceae) з Опілля (Україна) та загрози її зникнення / І.І. Дмитраш-Вацеба, Я.П. Дідух, Н.В. Шумська // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 6. — С. 545-556. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj73.06.545 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178484 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Дмитраш-Вацеба, І.І.
Дідух, Я.П.
Шумська, Н.В.
Нова популяція Sesleria uliginosa (Poaceae) з Опілля (Україна) та загрози її зникнення
Український ботанічний журнал
description Досліджено площу, чисельність, вікову структуру популяції Sesleria uliginosa, а також еколого-ценотичні особливості біотопу на Південному Опіллі біля с. Пуків Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. Популяція виявлена на болоті, загальна площа якого 9 га, в долині притоки р. Студений Потік. Вона займає приблизно 1 га та існує у вигляді трьох локусів, поза межами яких рослини трапляються поодиноко. У популяції переважають зрілі генеративні особини, але є також молоді генеративні й прегенеративні. На болоті наявні ділянки з домінуванням Carex davallianа та Сladium mariscus s. l., характерні для союзу Саricion davallianaе, проте Sesleria uliginosa росте поза межами цих синтаксонів у сухіших умовах. Популяція S. uliginosa входить до складу угруповань союзу Molinion caerulaeae порядку Molinietalia. За допомогою синфітоіндикаційного аналізу описів угруповань за участі S. uliginosa встановлено, що в Україні вид росте поза межами кліматичного оптимуму, який припадає на Центральну Європу. Загрозу подальшому існуванню популяції S. uliginosa та популяціям інших раритетних видів рослин становить експансія Solidago canadensis у центральну частину болота в разі його підсихання.
format Article
author Дмитраш-Вацеба, І.І.
Дідух, Я.П.
Шумська, Н.В.
author_facet Дмитраш-Вацеба, І.І.
Дідух, Я.П.
Шумська, Н.В.
author_sort Дмитраш-Вацеба, І.І.
title Нова популяція Sesleria uliginosa (Poaceae) з Опілля (Україна) та загрози її зникнення
title_short Нова популяція Sesleria uliginosa (Poaceae) з Опілля (Україна) та загрози її зникнення
title_full Нова популяція Sesleria uliginosa (Poaceae) з Опілля (Україна) та загрози її зникнення
title_fullStr Нова популяція Sesleria uliginosa (Poaceae) з Опілля (Україна) та загрози її зникнення
title_full_unstemmed Нова популяція Sesleria uliginosa (Poaceae) з Опілля (Україна) та загрози її зникнення
title_sort нова популяція sesleria uliginosa (poaceae) з опілля (україна) та загрози її зникнення
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2016
topic_facet Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178484
citation_txt Нова популяція Sesleria uliginosa (Poaceae) з Опілля (Україна) та загрози її зникнення / І.І. Дмитраш-Вацеба, Я.П. Дідух, Н.В. Шумська // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 6. — С. 545-556. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT dmitrašvacebaíí novapopulâcíâsesleriauliginosapoaceaezopíllâukraínatazagroziíízniknennâ
AT díduhâp novapopulâcíâsesleriauliginosapoaceaezopíllâukraínatazagroziíízniknennâ
AT šumsʹkanv novapopulâcíâsesleriauliginosapoaceaezopíllâukraínatazagroziíízniknennâ
first_indexed 2025-07-15T17:00:45Z
last_indexed 2025-07-15T17:00:45Z
_version_ 1837733087734136832
fulltext 545ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(6) УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу doi: 10.15407/ukrbotj73.06.545 І.І. ДМИТРАШ-ВАЦЕБА1, Я.П. ДІДУХ2, Н.В. ШУМСЬКА1 1Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника вул. Галицька, 201, м. Івано-Франківськ, 76008, Україна iradmytrash@ukr.net shumskabotan@gmail.com 2Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01004, Україна ya.didukh@gmail.com НОВА ПОПУЛЯЦІЯ SESLERIA ULIGINOSA (POACEAE) З ОПІЛЛЯ (УКРАЇНА) ТА ЗАГРОЗИ ЇЇ ЗНИКНЕННЯ Dmytrash-Vatseba I.I.1, Didukh Ya.P.2, Shumska N.V.1 A new population of Sesleria uliginosa (Poaceae) in Opillya (Ukraine) and threats of its extinction. Ukr. Bot. J., 2016, 73(6): 545–556. 1Vasyl Stefanyk Precarpathian National University 201, Halytska Str., 76008, Ivano-Frankivsk, Ukraine 2M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Science of Ukraine 2, Tereshchenkivska Str., 01004, Kyiv, Ukraine Abstract. Area, size and age structure of a new population of Sesleria uliginosa found near Pukiv village (Rohatyn District, Ivano-Frankivsk Region) were investigated. Eco-coenotic features of the habitat in Southern Opillya were studied. The population is located on a wetland of a total area about 9 ha in a valley of the Studenyi Potik River tributary. The population occupies an area of 1 ha and is divided into three loci outside of which only single plants occur. Mature generative plants predominate in the population that includes also young generative and pregenerative ones. In some patches on the wetland, Carex davallianа and Сladium mariscus s. l. predominate (species characteristic to Саricion davallianaе), but S. uliginosa grows beyond these patches, in drier conditions. The population of S. uliginosa belongs to communities of Molinion caerulaeae union (Molinietalia order). According to synphytoindication analysis of the communities, Ukrainian populations of S. uliginosa grow outside the climatic optimum that falls on Central Europe. The main threat to populations of S. uliginosa and other rare plant species is probable expansion of Solidago canadensis into the central part of the wetland in case of its reclamation. Key words: Sesleria uliginosa, population, habitat, plant community, Opillya, Ukraine Вступ Упер ше Sesleria uliginosa Opiz (= S. сaerulea (L.) Ard. subsp. uliginosa (Opiz) Hegi) в Ук ра ї ні була за- фік со ва на Й. Мон дальським май же 80 ро ків тому бі ля с. Лука Зо ло чівсько го р-ну, Львівської обл. на лу ках у до ли ні р. Зо ло чів ка (при то ці Зах. Бугу), де вона фор му ва ла гус ті за рос ті ( uka/distr. Z oczów- URSS/ In turfoso siccescente ad rivuli Z oczówka ripam dex teram/copiosissima/J. M dalski, 14.05.1939; 009240, Dupla ex Herbario Instituti botanici Academiae Scientiarum Polonae-Cracoviae; KW s.n.). Але за від- сут ності на той час гер бар них зраз ків у гер ба рі- ях Ук ра ї ни не на во ди ла ся ні у «Фло рі Ук ра ї ни» (Flora…, 1940), ні у ви знач ни ках та мо но гра фіч них ©І.І. ДМИТРАШ-ВАЦЕБА, Я.П. ДІДУХ, Н.В. ШУМСЬКА, 2016 ви дан нях (Prokudin, 1965, 1977; Opredelitel…, 1987). У 1990 р. О.О. Ку зя рі ним (Kuziarin, 2003) вона бу- ла ви яв ле на на ме ліо ро ва но му бо ло ті, роз та шо ва- но му в до ли ні р. Зо ло чів ка біля с. За рва ни ця. Цей рід кіс ний вид було за не се но до третьо го ви дан ня Чер во ної кни ги Ук ра ї ни (Chervona knyha…, 2009). Піз ні ше його бу ло зна йде но на при лег лих те ри то- рі ях біля сіл Плу гів, Руда, Під лип ці, Луки, Тростя- нець то го ж ра йо ну, де він рос те на луч но-сте по- вих схи лах, пла кор них ді лян ках ста рих пе ре ло гів та за ки ну тих кар'єрах (Batochenko, 2014; Kuziarin, Batochenko, 2015). У гер ба рії Інсти ту ту еко ло гії Кар пат збе рі га єть ся ма те рі ал цьо го виду, зі бра ний в 2005 р. О. На ко неч ним біля с. Пу ків під на звою S. heuflerina Schur (LWKS). 546 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(6) У 2015 р. І.І. Дмит раш-Ва це бою та Н.В. Шум- ською була зна йде на по пу ля ція S. uliginosa на лі- во му бе ре зі ме ліо ро ва ної до ли ни при то ки р. Сту- де ний По тік біля с. Пу ків Ро га тинсько го р-ну Іва но-Фран ківської обл., тоб то на Опіл лі. У 2016 р. про кла де но та опи са но еко ло го-це но тич ний про- філь на цьо му бо лот но му ма си ві. Я.П. Ді дух про вів іден ти фі ка цію цьо го виду та зро бив гео бо та ніч ні опи си, що дaло мож ли вість вста но ви ти фі то со ціо- ло гіч ний ста тус уг ру по вань та про вес ти син фі то- ін ди ка цій ний ана ліз з ме тою оцін ки еко ло гіч но го ста ну по пу ля ції та вста нов лен ня за гроз її зник нен ня. Об'єкти та ме то ди ки до слі джень Об'єктом до слі джень була по пу ля ція Sesleria uliginosa на бо ло ті біля с. Пу ків Ро га тинсько го р-ну Іва но-Фран ківської обл. Уперше для території України цей вид було оп ри люд не но О.О. Ку зя- рі ним (Kuziarin, 2003) під на звою S. caerulea. Ця ж назва на во дить ся у «Flora Europeae», а як її си- но ні ми – S. uliginosa Opiz, S. varia (Jacq.) Wettst., S. caerulea subsp. uliginosa (Opiz) Hayek (Deyl, 1980). Про те Б. Фог гі, Е. Нар ді та Ґ. Рос сі (Foggi et al., 2001) на ос но ві кри тич но го ана лі зу роз ді ля ють S. caerulea та S. uliginosa і розглядають останній як окремий вид. Саме цю на зву і ро зу мін ня об ся гу виду ви ко ристо ву ють польські бо та ні ки А. За йонц і М. За йонц (Atlas..., 2001), тому ми по го джує мо ся з цією по зи ці єю. Sesleria uliginosa – зи мо во зе ле ний ге мік рип то фіт. По ши ре на у се ред ній час ти ні Скан ди навсько го п- ва (Шве ція), у країнах Балтії (Лат вія, Лит ва), Бі ло- русі, у Се ред ній Єв ро пі (Поль ща, Сло вач чи на, Че- хія, Угор щи на, Ру му нія) і до хо дить до Бал кан (Бол- га рія) (Meusel et al., 1965). На сьо го дні досліджена по пу ля ція є най більш схід ною. Ві ко ву струк ту ру по пу ля ції S. uliginosa до слі джу- ва ли згід но до ме то ди ки ана лі зу не щіль но дер но- вин них зла ків (Kurchenko et al., 1976) на ді лян ках пло щею 5 × 5 м2. Для від не сен ня осо бин до від по- від ної ві ко вої гру пи ви ко ристо ву ва ли лише оз на- ки над зем ної час ти ни рос лин, щоб не по шко ди ти їхньої ці ліс ності. У зв'язку з цим юве ніль ні, іма тур- ні та вір гі ніль ні осо би ни об'єднали у пре ге не ра тив- ну гру пу. Було за кла де но еко ло гіч ний про філь з пів ніч но- за хід но го на прям ку на пів ден ний схід – від уро чи- ща «Чор то ва гора» до став ка зав дов жки 650 м, що орі єн тов но збі га єть ся з дов жи ною бо ло та, на яко му че рез кож ні 20 м за кла да ли ді лян ки 5 × 5 м. Ви ко- на но 33 гео бо та ніч них опи си і два ок ре мі опи си з до мі ну ван ням S. uliginosa. У пе рі од до слі джень на ді лян ках за фік со ва но по 20–23 види су дин них рос- лин. От ри ма ні дані, як і опи си, зроб ле ні О.О. Ку зя- рі ним (1991–2001 рр.) та Я.П. Ді ду хом (2016 р.), за не се ні до бази да них ТURBOVEG, об роб ле ні за до по мо гою про гра ми ТWISPAN, ін ди ка цій ні по- каз ни ки еко фак то рів роз ра хо ва ні на ос но ві шка ли Я.П. Ді ду ха (Didukh, 2011). Ре зуль та ти до слі джень Sesleria uliginosa тра п ля єть ся у пів ніч но-за хід ній час ти ні бо ло та, пло ща яко го ста но вить близько 9 га. По пу ля ція за ймає територію близько 1 га та іс нує у ви гля ді трьох ло ку сів, поза ме жа ми яких рос ли ни тра п ляють ся по оди но ко. Sesleria uliginosa фор мує дер ни ни, діа метр яких у зрі лих ге не ра тив них осо- бин становить 16,5–49,0 см, се ред нє зна чен ня – 27,8 ± 1,93. Ви со та рос лин – до 25 см, вони роз мі- ще ні до сить ряс но (мак си маль на їхня щіль ність – 3 осо би ни на 1 м2). Для ана лі зу ві ко вої струк ту ри популяції S. uliginosa за рендомним принципом обрані три ділянки площею 5 × 5 м2 — по одній у кожному з локусів популяції. На ді лян ках 1 та 2 пе ре ва жа ли зрі лі ге не ра тив ні осо би ни, на ді лян ці 3 – мо ло ді ге- не ра тив ні, що свід чить про мо ло дий вік по пу ля ції (табл. 1). На всіх ді лян ках були на яв ні та кож пре ге- не ра тив ні осо би ни. Болото має дещо опуклу форму і досить підвищене відносно водної поверхні річки. Таблиця 1. Вікова структура Sesleria uliginosa у межах дослідних ділянок Table 1. Age structure of Sesleria uliginosa within research patches Вікові групи особин Ділянка 1 2 3 Проективне покриття 70% 60% 35% прегенеративні 18* 28,1% 12 18,2% 23 29,9% молоді генеративні 16 25,0% 22 33,3% 28 36,4% зрілі генеративні 29 45,3% 30 45,5% 26 33,8% старі генеративні особини 1 1,6% 2 3,0% 0 Всього особин на ділянках 64 66 77 * У чисельнику кількість особин, у знаменнику – їх відсоток. 547ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(6) Рис. 1. Еколого-ценотичний профіль болотного масиву біля с. Пуків: а – Phragmites australis; b – Cladium mariscus; c – Carex davalliana; d – Deschampsia caespitosa; e – Festuca rubra; f – Agrostis capillaris; g – Sesleria uliginosa; h – Briza media; i – Calamagrostis canescens, j – Solidago canadensis. Hd – вологість грунту; Fh – змінність зволоження; Nt – вміст нітрогенів; Rc – кислотність; Sl – сольовий режим; Ca – вміст карбонатів; Tm – терморежим; Om – омброрежим; Kn – континентальність; Cr – кріорежим Fig. 1. Ecological and coenotic profile of the wetland near Pukiv village: a – Phragmites australis; b – Cladium mariscus; c – Carex davalliana; d – Deschampsia caespitosa; e – Festuca rubra; f – Agrostis capillaris; g – Sesleria uliginosa; h – Briza media; i – Calamagrostis canescens, j – Solidago canadensis Hd – soil humidity; Fh – moisture variability; Nt – nitrogen content; Rc – acidity; Sl – salt regime; Ca – carbonate content; Tm – temperature regime; Om – ombroregime; Kn – continentality; Cr – cryoregime а– b – c – d – e – f – g – h – i – j – 548 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(6) Рис. 2. Ординаційні матриці залежності між зміною показників провідних екофакторів (a–i): a – Ae-Hd; b – Hd-Sl; c – Ca-Hd; d – Tm-Hd; e – Om-Hd; f – Sl-Ae; g – Om-Ae; h – Kn-Ca; i – Cr-Om Hd – вологість грунту; Ae – аерація; Sl – сольовий режим; Ca – вміст карбонатів; Tm – терморежим; Om – омброрежим; Kn – континентальність; Cr – кріорежим Fig. 2. Matrices of dependence between changes of main ecological factors values (a–i): a – Ae-Hd; b – Hd-Sl; c – Ca-Hd; d – Tm-Hd; e – Om-Hd; f – Sl-Ae; g – Om-Ae; h – Kn-Ca; i – Cr-Om sHd – soil humidity; Ae – aeration; Sl – salt regime; Ca – carbonate content; Tm – temperature regime; Om – ombroregime; Kn – continentality; Cr – cryoregime a b c d 549ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(6) Рис. 2 (закінчення) Fig. 2 (end) e f g h i 551ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(6) Чеські гео бо та ні ки роз гля да ють асо ціацію Seslerietum uliginosae у скла ді сою зу Caricion davallianae (Havlová, 2006). Так, К. Ско ві ро ва (Škovirová,1974) по ві дом ляє, що ця асо ціа ція не має ха рак тер них ви дів і ви зна ча єть ся до мі ну ван- ням S. uliginosa. За та ким ствер джен ням уг ру по- ван ня в Ук ра ї ні іс ну ють не в оп ти маль них умо вах, а дещо від мін них від них, хоча В.А. Ба то чен ко опи- сує їх у су хі ших умо вах, які від по ві да ють уг ру по- ван ням сою зу Bromion erecti, од нак гео бо та ніч них опи сів цих це но зів ми не має мо. На ос но ві син фі то ін ди ка цій но го ана лі зу опи сів О.О. Ку зя рі на та на ших вста нов ле но, що во ло гість ґрун тів у біо то пах ко ли ва єть ся від 11,28 до 14,05 ба- лів, тоб то вид хоча і є гіг ро ме зо фі том, але ви три мує й су хі ші ме зо фіт ні умо ви (рис. 3). За змін ністю зво- ло жен ня ґрун тів S. uliginosa на ле жить до ге мі гід ро- кон трасто фі лів (6,09–7,35 ба лів) – ви дів су ху ва тих еко то пів з не рів но мір ним зво ло жен ням, за ки слот- ним ре жи мом (7,14–8,18) – до суб ацидо філ-ней- тро фі лів, за сольо вим (6,65–7,65) – до се мі ев тро- фів, за пот ре ба ми в кар бо на тах (6,29–7,57) – до акар бо на то фі лів, за вмістом ніт ро ге нів (4,39– 5,5) – до ге мі ніт ро фі лів, за ае ра ці єю (6,44–9,06) – до ге мі су бае ро фо бів, за ос віт лен ням – до ге ліо фі- тів. За від но шен ням до клі ма тич них фак то рів ам- п лі ту да виду вуж ча: по від но шен ню до тер мо ре жи- му (7,7–8,75) вид є суб ме зо тер мом, ом бро ре жи му (12,01–13,06) – су бом бро фі том, до кон ти нен таль- ності (7,22–8,28) – ге міо кеа ністом, кріо ре жи му (7,8–8,53) – субге мік ріо фі том (рис. 2). Тоб то, клі- ма тич ний оп ти мум цьо го виду зна хо дить ся за хід ні- ше Ук ра ї ни – у Цен траль ній Єв ро пі (Didukh, 2011). До сить склад ним, дис ку сій ним є пи тан ня щодо часу фор му ван ня цих уг ру по вань. Звичайно вони трак ту ють ся як ре лік то ві, тоб то древ ні. Од нак, коли вжи ва ють тер мін «ре лікт», то, як пра ви ло, оці ню ють диз'юнктивність ареа лу, біо мор фо ло гіч- ні особ ли вості виду, тоб то ста тич ні па ра мет ри і не звер та ють ува ги на ди на мі ку по пу ля цій та сук це- сій ні змі ни це но зів (Didukh, 1988). Ана лі зую чи ці ас пек ти, ми при хо ди мо до ін ших ви снов ків. По бли зу до слі джу ва но го бо ло та на від- да лі близько 300 м роз та шо ва на ві до ма бо та ніч на пам'ятка при ро ди «Чор то ва гора», яку що річ но від ві ду ють бо та ні ки з 30-х рр. ми ну ло го сто літ- тя. Тому, роз та шо ва не по ряд бо ло то при вер ну ло б ува гу до слід ни ків, але цей вид тут не фік су вав ся. У 70-х рр. бо ло то було ме ліо ро ва не, че рез що втра ти- ло ін те рес для бо та ні ків. На сьо го дні на бо ло ті скла ли ся до сить спе ци фіч- ні умо ви, від мін ні від ти по вих. Як і в до ли ні р. Зо- ло чів ки, гід ро ло гіч ний ре жим до ли ни при то ки р. Сту де ний По тік знач но від різ ня єть ся від та ко го ін ших при род них річ ко вих до лин. Якби по пу ля ції ви дів Сladium mariscus, Sesleria uliginosa, Schoenus ferrugineus, Carex davalliana іс ну ва ли до ме ліо ра ції і ви три ма ли таке по ру шен ня ре жи му, то вони ма ли б ви со ку сту пінь адап та ції та ши ро ку ам п лі ту ду до від по від них умов зростан ня. Отже, мож на було б очі ку ва ти на знач но шир ше їхнє роз по всю джен ня. На то мість, ми має мо си туа цію ви со кої мо за їч ності це но зів, де по пу ля ції цих ви дів іс ну ють у ви гля ді ок ре мих, щіль них, але від да ле них ло ку сів, час то кур тин но го ха рак те ру, діа мет ром від двох до де- кіль кох де сят ків мет рів, і у ба гатьох ви пад ках кур- ти ни різ них ви дів не на кла да ють ся одна на одну. Ти по вий для уг ру по ван ня вид Molinia caerulea (L.) Moench та кож іс нує у ви гля ді кур тин і не тра п ля єть ся в опи сах за участі S. uliginosa. Така мо за їч ність ха рак тер на для біо то пів, що іс ну ють на по чат ко вих ста ді ях чи в по ру ше них умо вах, тоб то зна хо дять ся на ста ді ях роз ви тку, да ле ких від стій- ко го клі мак со во го ста ну. Тому ми схи ляє мо ся до дум ки, що саме пі сля ме ліо ра ції мог ли скласти ся спе ци фіч ні еко ло гіч ні умо ви, зок ре ма, зни жен ня це но тич ної кон ку рен ції, коли ра зом зі зни жен ням во ло гості, транс фор ма ці- єю ніт ро ген них спо лук під ви щу єть ся вміст кар бо- на тів до та кої межі, що все це в ком плек сі ви зна чає стан еко систе ми, спри ят ли вий для на зва них ви дів. В.М. Ба то чен ко (Batochenko, 2014) вва жає, що такі бо ло та є вто рин ни ми біо то па ми для S. uliginosa, а пер вин ні умо ви – більш ксе ро фіт ні луч но-сте по- ві, хоча він фік су вав їх та кож на міс ці за ки ну тих кар'єрів та пе ре ло гів. Тоб то, в будь-яко му ви пад ку, ймо вір но, цей вид уже десь іс ну вав (Babczy ska- Sendek, Bar , 2009), звід ки по ши рив ся при фор му- ван ні від по від них еко ло го-це но тич них умов. Ра- зом з тим, кож ний біо топ – це ди на міч на сис те ма, що зна хо дить ся у пев но му ста ні. В да но му ви пад ку цей стан гід ро ре жи му внас лі док ме ліо ра ції є спри- ят ли вим для іс ну ван ня Cladium mariscus, Sesleria uliginosa, Schoenus ferrugineus, Carex davalliana, але від хи ля єть ся від бо лот но го типу сою зу Сaricion davallianae. Од нак, та кий стан до сить нестій кий і може бу ти лег ко по ру ше ний. Цей бо лот ний ма сив має дещо опук лу фор му та іс нує в ста ні нестій кої рів но ва- ги. Такі умо ви зво ло жен ня ще не дос тат ні для ек- 552 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(6) Таблиця 2. Угруповання за участі Sesleria uliginosa болотного масиву біля с. Пуків Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. Table 2. Communities with Sesleria uliginosa of the wetland near Pukiv village (Rohatyn District, Ivano-Frankivsk Region) Показники провідних екофакторів Номер опису 13 14 15 16 19 20 22 11 12 17 18 Бали Hd 13,27 13,67 13,22 12,85 13,05 12,66 13,00 12,68 12,54 12,05 12,58 Fh 6,65 6,45 6,44 6,78 6,64 6,59 6,68 7,06 7,43 7,35 6,96 Rc 7,64 7,88 7,75 7,76 7,33 7,76 7,66 7,67 7,57 7,65 7,14 Sl 7,30 7,63 7,34 7,30 7,16 7,46 7,54 7,59 7,51 7,55 7,00 Ca 6,49 6,48 6,56 6,68 6,49 6,84 6,49 6,57 6,55 6,88 6,28 Nt 4,89 4,92 4,93 5,39 5,46 5,07 4,88 5,44 5,74 5,45 5,50 Ae 7,89 8,50 8,27 8,04 7,88 7,70 8,01 7,88 7,55 6,95 7,58 Tm 8,04 8,03 7,78 8,38 7,95 8,15 7,99 8,25 8,31 7,77 7,70 Om 12,81 12,40 12,47 12,48 12,78 12,72 12,26 11,88 12,12 12,50 12,63 Kn 8,07 8,27 8,44 8,16 8,29 8,22 8,04 8,09 8,30 7,88 8,25 Cr 8,53 7,91 7,93 8,18 8,16 8,48 8,03 7,99 7,98 8,00 7,80 Lc 7,58 7,64 7,53 7,50 7,39 7,52 7,56 7,44 7,52 7,44 7,21 Характеристика ценозів Кількість видів 21 23 20 21 21 21 18 33 25 20 23 Проективне покриття, % 90 100 100 90 95 95 100 90 95 90 95 Висота травостою (max), см 110 110 110 105 105 85 110 130 110 110 110 Висота ярусу травостою з найвищою щільністю, см 30 30 40 15 30 30 30 15 30 40 30 Вид Ступінь трапляння, бали Sesleria uliginosa 5 2 2 2 5 5 2 2 4 4 5 Centaurea jacea 3 1 1 4 3 3 2 4 3 3 2 Deschampsia caespitosa 3 3 3 2 3 2 3 2 1 1 2 Potentilla erecta 3 3 4 3 2 3 3 3 1 3 2 Mentha pulegium 3 3 3 3 2 2 3 3 3 3 2 Festuca arundinacea 2 3 3 2 1 · 3 2 3 3 1 Carex flacca 2 2 2 1 2 2 2 1 1 2 2 Briza media 1 2 2 2 1 2 2 3 · 3 1 Carex davalliana 3 5 4 2 2 3 3 2 2 · 2 Eupatorium cannabinum 1 · · 2 1 2 · 3 3 3 1 Potentilla anserina · 2 2 · 2 · 2 3 1 3 3 Galium mollugo · · 2 2 2 2 · · 2 2 3 Prunella vulgaris · 1 1 · 1 · 1 1 · · 1 Equisetum palustre 1 2 4 2 1 1 2 · · 1 · Lythrum salicaria 1 · · 1 2 3 · 1 1 · · Festuca rubra · · 2 3 · · · · 2 · · Inula salicina · 1 2 · 1 · 1 1 · · 1 Dactylis glomerata 1 · 1 1 · 1 · · · · · Juncus articulatus 1 1 1 · · · 1 · · · · Carex distans 1 · · 1 · 1 · 1 1 · · Phragmites australis · · · · · 2 · 2 · · · Carex flava · · 1 1 · · · 1 · · · Phalacroloma annuum · 1 · · · · 1 1 · 1 · Calamagrostis canescens · · · · 2 · · · · · 1 Carex panicea 1 · · · · 1 · · 1 · · Plantago media 1 · · · · 1 · · 1 1 · Sonchus arvensis · · · 1 · · · · 1 · · 553ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(6) Cladium mariscus 1 · · · · · · 1 · · · Holcus lanatus · 1 · · · · 1 · · · · Leontodon autumnalis · · · · · · · 1 1 · · Solidago canadensis · · · · · · · · 2 · · Odontites vulgaris · · · · · · · 1 3 · · Swida sanguinea · · · · · · · 1 · · · Mentha longifolia · · · 1 · · · · · · · Daucus carota · · · · · · · 1 · · · Lotus corniculatus 1 · · · · · 1 · · · · Succisa pratensis · · · · · · · · · 1 1 Agrostis capillaris · · · · · · · 4 · · · Leucanthemum vulgare · · · · · 1 · · · · · Sanguisorba officinalis · · · · · · · 1 · 1 · Leontodon hispidus · · · · 1 · · · · · · Ranunculus acris · · · · 1 · · · · · · Schoenus ferrugineus · 1 · · · · 1 1 · · · Taraxacum officinale · · · · 1 · · · · 2 1 Galium palustre · 1 · · · · · · · · · Lycopus europaeus · · · · 1 · · · · · 1 Lysimachia vulgaris · · · · · · · 1 · · · Equisetum arvense · · · · · · · · 1 · · Conyza canadensis · · · · · · · 1 1 · · Chenopodium album · · · · · · · 1 1 · · Tussilago farfara · · 2 3 · · · · · · · Ranunculus repens · · · · · · · · · · 1 Cirsium rivulare · 1 · · · · · · · · · Eriophorum latifolium · 2 · · · · · · · · · Cerastium holosteoides · · · · · · · 1 1 · · Knautia arvensis · · · · · 1 · · · · · Carlina vulgaris · · · · · · · 1 · · · Persicaria hydropiper · · · · · · · 1 · · · Viola canina · · · · · · · 1 · · · Rorippa palustris · · · · · · · · 1 · · Carex hostiana 1 · · · · · · · · · · Cirsium palustre 1 · · · · · · · · · · Carex pallescens · 1 · · · · · · · · · Myosotis arvensis · 1 · · · · · · · · · Scirpus tabernaemontani · 3 · · · · · · · · · Eleocharis palustris · · 2 · · · · · · · · Inula hirta · · · 1 · 2 · · · · · Juncus effusus · · · · · · · · · · · Prunus divaricata · · · · 1 · · · · · · Polygala comosa · · · · · 1 · · · · · Equisetum pratense · · · · · · · · · · 1 Achillea submillefolium · · · · · · · · · 3 1 Lythrum virgatum · · · · · · · · · 3 2 Malus domestica · · · · · · · · · · 1 Сarex hirta · · · · · · · · · 1 · Вид Номер опису 13 14 15 16 19 20 22 11 12 17 18 Ступінь трапляння, бали 554 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(6) спан сії ад вен тив но го виду-транс фор ме ра Solidago сanadensis, який з ви со кою щіль ністю тра п ля єть ся на су хі ших ді лян ках, і у ви пад ку зни жен ня ґрун то- вих вод чи опа дів, під ви щен ня тем пе ра ту ри може про ни ка ти на цен траль ну час ти ну бо ло та. З по рів нян ня по каз ни ків еко фак то рів вид но, що саме по ши рен ня цьо го ад вен тив но го виду-транс- фор ме ру може при звести до зник нен ня по пу ля ції Sesleria uliginosa та низ ки ін ших рід кіс них ви дів. На цьо му бо лот но му ма си ві Solidago canadensis су ціль- но по ши ре ний вздовж бе ре га річ ки, за більш су хих умов, з ниж чим рів нем ґрун то вих вод. У пів ніч но- схід ній час ти ні бо ло та вид тра п ля єть ся рід ше. З по- рів няль но го ана лі зу по каз ни ків еко фак то рів ві до- мо, що S. uliginosa рос те за умов во ло гі ших ґрун тів з ниж чою ніт ро філь ністю та хо лод ні шим тер мо ре- жи мом (табл. 2). Клі ма тич ні зміни у на прям ку по те п лін ня, а від так біль шо го осу шен ня та ін тен си фі ка ції роз- кла ду ор га ні ки, спри яти муть по даль шій ек спан сії Solidago canadensis і фор му ван ню від по від них це- но зів. При цьому по тен цій ні біо то пи для відсту пу Sesleria uliginosa на цьо му бо лот но му ма си ві май же від сут ні, що може спричинити її зникнення. При під ви щен ні се редньо річ ної тем пе ра ту ри до кін ця сто літ тя на 2 oС, тобто досягнення певного терморежиму, при якому мож ли ва ек спан сія Solidago canadensis у цен траль ну час ти ну бо ло та, це від бу деть ся в 40-х ро ках. Ра зом із тим, на цьо му бо ло ті вже спос те рі га- єть ся ек спан сія Мolinia arundinacea Schrank (тет- ра п ло їд ної фор ми), що, на від мі ну від М. caerulea, ха рак те ри зу єть ся під ви ще ною по тен цій ною спро- мож ністю, за се ляє як ме ліо ро ва ні, під су ше ні торф'яники, так і луч но-сте по ві це но зи на схи лах ба лок, до лин за умов під ви ще ної кар бо нат ності. У по даль шо му ти по ві уг ру по ван ня сою зу Molinion caeruleae мо жуть змі ни ти ся на це но зи сою зу Salicion cinereae (Salix cinerea L., Frangula alnus Mill., Betula pubescens Ehrh.) (R si a, 2008). Отже, мож ли ві два ва рі ан ти по даль ших сук це сій рос лин но го по кри ву, які не га тив но впли нуть на стан по пу ля цій Sesleria uliginosa. Цей вид за не се но до «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни» (Kuziarin, 2009), а біо то пи 6210 (Мо лі ніє- ві па со ви ща) зна хо дять ся під за гро зою зник нен ня в Єв ро пі та під ля га ють охо ро ні (Anon, 1995; Rusina, 2003; Hájkováet al., 2007; ezni ková, 2007; R si a, 2007). Тому ці рід кіс ні уг ру по ван ня, що зна хо дять ся у ста ні нестій кої рів но ва ги, пот ре бу ють де таль ні- ших еко ло гіч них до слі джень, мо ні то рин гу, особ- ли во щодо про ти дії ек спан сії ад вен тив но го транс- фор ме ра Solidago canadensis. Висновки Проведені еколого-ценотичні дослідження нової популяції Sesleria uliginosa, аналіз її структури та онтогенетичного спектру доводять, що цей вид на східній межі ареалу знаходиться поза межами еколого-ценотичного оптимуму в екстремальних умовах. Враховуючи порушення гідрологічного режиму болотного масиву та тенденції можливих змін, а також невеликі розміри популяції, ми відносимо цей вид до категорії критично загрожуваних (CR), що вимагає проведення моніторингу стану популяції. В ор га ні за цій но му від но шен ні бо лот ний ма- сив не об хід но вклю чи ти до при род но-за по від но- го фон ду Ук ра ї ни. На прик лад, при єд на ти його до пам'ятки при ро ди за галь но дер жав но го зна чен ня «Чор то ва гора», з якою він функ ціо нує як єди ний ланд шафт ний ком плекс. Гер бар ні зраз ки Sesleria uliginosa пе ре да ні до гер- ба рію Інсти ту ту бо та ні ки ім. М.Г. Хо лод но го НАН Ук ра ї ни (KW). СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Anon. Purple moor grass and rush pastures. UK Biodiversity Action Plan. In: Biodiversity: The UK Steering Group Report. Vol. 2. Action Plans, Tranche, 1995, 1(2), pp. 253. Atlas rozmieszczenia ro lin naczyniowych w Polsce (Distri- bution Atlas of Vascular Plants in Poland). Eds A. Zaj c, M. Zaj c, Kraków: Pracownia Chorologii Komputero- wej Inst. Bot. Uniw. Jagiello skiego, 2001, 714 pp. Babczy ska-Sendek B., Bar A. Zbiorowiska kowe z Sesleria uliginosa (Poaceae) w okolicach W odowic ko o Zawiercia (Wy yna l sko-Krakowska), Fragm. Flor. Geobot. Polonica, 2009, 16(2): 363–375. Batochenko V.M. Florolohiia ta Fitosozolohiia, 2014, 3–4: 24–28. [Баточенко В.М. Нові відомості про поширення Sesleria caerulea (L.) Ard. (Poaceae) на Північно-Західному Поділлі // Флорологія та фітосозологія. – 2014. – 3–4. – С. 24–28]. Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit (Red Data Book of Ukraine. Vegetable Kinghdom). Ed. Ya.P. Didukh, Kyiv: Globalkonsaltyng, 2009, 912 pp. [Червона книга Украї- ни. Рослинний світ / Ред. Я.П. Дідух. – К.: Глобалкон- салтинг, 2009. – 912 с.]. Deyl M. Sesleria. In: Flora Europaea 5. Alismataceae to Orchidaceae (Monocotyledones). Eds T.G. Tutin, V.H. Heywood, N.A. Burgers, D.M. Moore, D.H. Valen- tine, S.M. Walters, D.A. Webb, Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1980, pp. 173–177. Didukh Ya.P. Bot. Zhurn., 1988, 73(12): 1686–1698. [Ди- дух Я.П, Эколого-ценотические особенности по- ведения некоторых реликтовых и редких видов 555ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(6) в свете теории оттеснения реликтов // Ботан. журн. – 1988. – 73(12). – С. 1686–1698]. Didukh Ya.P. The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication, Kyiv: Phytosociocentre, 2011, 176 pp. Flora URSR. Ed. E.M. Lavrenko, Kyiv: Vyd-vo AN URSR, 1940, vol. 5, рp. 63–386. [Флора УРСР / Ред. Є.М. Лавренко. – К.: Вид-во АН УРСР, 1940. – Т. 5. – С. 63–386]. Foggi B., Nardi E., Rossi G. Nomenclatural notes and typification in Sesleria Scop. (Poaceae), Taxon, 2001, 50: 1101–1106. Gud inskas Z. Melsvasis m litas. Sesleria caerulea (L.) Ard. In: Lietuvos Raudonoji Knyga. Ed. V. Rašomavi ius, Vilnius: Publ. Company, 2007, pp. 599. Hájková P., Hájek M., Bla ková D., Ku era T., Chytrý M., ezni ková M., Šumberová K., erný T., Novák J., Simonová D. Louky a mezofilni pastviny (Molinio- Arrhenatheretea) (Moderately humid grasslands (Molinio- Arrhenatheretea)). In: Vegetace eské republiky. Travinná a ke i ková vegetace. Ed. M. Chytrý, Praha: Academia, 2007, pp. 165–280. Havlová M. Syntaxonomical revision of the Molinion mea- dows in the Czech Republic, Preslia, 2006, 78: 87–101. Kurchenko E.I., Egorova V.N., Ermakova I.M., Matveev A.R. Osobennosti struktury tsenopopulyatsiy rykhlokustovykh zlakov. In: Tsenopopulyatsii rasteniy (osnovnyie ponyatiya i struktura). Eds A.A. Uranov, T.I. Smirnova, Moscow: Nauka, 1976, pp. 130–146. [Курченко Е.И., Егоро- ва В.Н., Ермакова И.М., Матвеев А.Р. Особенности структуры ценопопуляций рыхлокустовых злаков // Ценопопуляции растений (основные понятия и струк- тура) / Отв. ред. А.А. Уранов, Т.И. Смирнова. – М.: Наука, 1976. – С. 130–146]. Kuzemko A.A. Roslynnist Ukrainy: Luchna roslynnist. Klas Molinio-Arrhenatheretea, Kyiv: Fitosotsiotsentr, 2009, 376 pp. [Куземко А.А. Рослинність України: Лучна рослинність. Клас Molinio-Arrhenatheretea. – К.: Фіто- соціоцентр, 2009. – 376 с.]. Kuziarin O.T. Naukovi zapysky Derzhavnoho pryrodo- znavchoho muzeiu (Lviv), 2001, 16: 87–102. [Кузярін О.Т. Раритетні рослини та фітоценози за- плав Західного Бугу // Наук. зап. Держ. природозн. музею (Львів). – 2001. – 16. – С. 87–102]. Kuziarin O.T. Ukr. Bot. J., 2003, 60(2): 182–188. [Кузярін О.Т. Sesleria caerulea (L.) Ard. (Poa- ceae) – новий вид флори України з Воро- няк (Північно-західне Поділля) // Укр. ботан. журн. – 2003. – 60(2). – C. 182–188]. Kuziarin O.T. Sesleria caerulea. In: Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit (Red Data Book of Ukraine. Veg- etable Kingdom). Ed. Ya.P. Didukh, Kyiv: Hlobalkon- saltynh, 2009, pp. 237. [Кузярін О.Т. Сеслерія голуба. Sesleria caerulea // Червона книга України. Рослин- ний світ / Ред. Я.П. Дідух. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – С. 237]. Kuziarin O.T., Batochenko V.M. Naukovi osnovy zbere- zhennya biotychnoyi riznomanitnosti, 2015, 6(13), no 1: 145–170. [Кузярін О.Т., Батонченко В.М. Sesleria caerulea (L.) Ard. (Poaceae) // Наукові основи збере- ження біотичної різноманітності. – 2015. – 6(13), № 1. – С. 145–170]. Meusel H., Jäger E., Weinert E. Vergleichende Chorologieder Zentraleuropäischen Flora, Jena: Gustav Fischer, 1965, vol. 1, 258 pp. Opredelitel vysshikh rasteniy Ukrainy, Kiev: Naukova Dum- ka, 1987, 548 pp. [Определитель высших растений Украины / Ред. Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, Киев: Наук. думка, 1987. – 548 с.]. Priede А. Phytosociology and dynamics of calcareous grasslands in emeri National Park, Latvia, Eston. J. Ecol., 2011, 60(4): 284 304. doi: 10.3176/ eco.2011.4.03 284. Prokudin J.M. Gramineae. In: Vyznachnyk Roslyn Ukrainy, Kyiv: Urozhay, 1965. [Прокудін Ю.М. Злакові // Визначник рослин України. – К.: Урожай, 1965]. Prokudin J.M., Vovk A.H., Petrova O.A., Ermolenko E.D., Bernychenko J.V. Zlaki Ukrainy, Kiev: Naukova Dumka, 1977, 518 pp. [Прокудин Ю.Н., Вовк А.Г., Петро- ва О.А., Ермоленко Е.Д., Верниченко Ю.В. Злаки Украины. – Киев: Наук. думка, 1977. – 518 с.]. ezni ková M. Molinion caeruleae Koch 1926. In: Travinnobylinná·vegetácia Slovenska – elektronický ex- pertný system na identifikaciu syntaxónov. Ed. M. Jani ová, Bratislava: Botanický ústav SAV, 2007, pp. 162–165. Rodwell J.S., Morgan V., Jefferson R.G., Moss D. The European Context of British Lowland Grasslands. JNCC Report, no. 394, Peterborough, 2007, available at: www.jncc.gov.uk/pdf/jncc394_webpt1.pdf (accessed 3 September 2016). Rusina S. Dry calcareous grassland communities (Filipendu- la vulgaris-Helicotrichon pratense) in western and central Latvia, Ann. Bot. Nouva ser., 2003, 3: 91–104. R si a S. Latvijas mezof to un kserof to z l ju daudzveid ba un kontaktsabiedr bas, Latv. Ve et., 2007, 12: 1–366. R si a S. Dabisko z l ju apsaimniekošana aug ja daudzveid bai. In: Aktu l savva as sugu un biotope apsaimniekošanas problem tika, Ed. A. Auni , R ga: Latv. Univ., 2008, pp. 29–43. Škovirová K. Rastlinné spolo enstvá Kláštorských lúk a dolného toku Turca, Kmetianum, 1974, 3: 205–233. Tretyakov D.I., Shimko I.I. Sesleriya golubaya. Sesleryiya blakitnaya. In: Krasnaya kniga respubliki Belarus. Eds L.I. Horuzhik, L.M. Suschenya, D.I. Parfenov, Minsk: Belarus. Entsyikl. Petrusya Brovki, 2005, pp. 285–286. [Третьяков Д.И., Шимко И.И. Сеслерия голубая. Сеслерыя блакітная // Красная книга республики Бе- ларусь / Ред. Л.И. Хоружик, Л.М. Сущеня, В.И. Пар- фенов. – Минск: Беларус. Энцыкл. им. Петруся Бровки, 2005. – C. 285–286]. Рекомендує до друку Надійшла 03.10.2016 М.М. Федорончук 556 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(6) Дмитраш-Вацеба І.І.1, Дідух Я.П.2, Шумська Н.В. 2 Нова популяція Sesleria uliginosa (Poaceae) з Опілля (Україна) та загрози її зникнення. – Укр. ботан. журн. – 2016. – 73(6): 545–556. 1Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника вул. Галицька, 201, м. Івано-Франківськ, 76008, Україна 2Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01004, Україна Досліджено площу, чисельність, вікову структуру попу- ляції Sesleria uliginosa, а також еколого-ценотичні осо- бливості біотопу на Південному Опіллі біля с. Пуків Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. Популяція виявлена на болоті, загальна площа якого 9 га, в долині притоки р. Студений Потік. Вона займає приблизно 1 га та існує у вигляді трьох локусів, поза межами яких рос- лини трапляються поодиноко. У популяції переважають зрілі генеративні особини, але є також молоді генератив- ні й прегенеративні. На болоті наявні ділянки з доміну- ванням Carex davallianа та Сladium mariscus s. l., характер- ні для союзу Саricion davallianaе, проте Sesleria uliginosa росте поза межами цих синтаксонів у сухіших умовах. Популяція S. uliginosa входить до складу угруповань со- юзу Molinion caerulaeae порядку Molinietalia. За допомо- гою синфітоіндикаційного аналізу описів угруповань за участі S. uliginosa встановлено, що в Україні вид росте поза межами кліматичного оптимуму, який припадає на Центральну Європу. Загрозу подальшому існуванню по- пуляції S. uliginosa та популяціям інших раритетних видів рослин становить експансія Solidago canadensis у цен- тральну частину болота в разі його підсихання. Ключові слова: Sesleria uliginosa, популяція, біотоп, угруповання, Опілля, Україна Дмитраш-Вацеба И.И.1, Дидух Я.П.2, Шумская Н.В.1 Новая популяция Sesleria uliginosa (Poaceae) из Ополья (Украина) и угрозы ее исчезновения. – Укр. ботан. журн. – 2016. – 73(6): 545–556. 1Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника ул. Галицкая, 201, г. Ивано-Франковск, 76008, Украина 2Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины ул. Терещенковская, 2, г. Киев, 01004, Украина Исследованы площадь, численность, возрастная струк- тура популяции Sesleria uliginosa, а также эколого-це- нотические особенности биотопа на Южном Ополье вблизи с. Пуков Рогатинского р-на Ивано-Франков- ской обл. Популяция обнаружена на болоте, площадь которого около 9 га, в долине притока р. Студеный По- ток. Она занимает около 1 га и существует в виде трех локусов, вне которых растения встречаются одиночно. В популяции преобладают зрелые генеративные особи, но есть также молодые генеративные и прегенеративные. На болоте имеются участки с доминированием Carex davallianа и Сladium mariscus s. l., характерные для союза Саricion davallianaе, однако S. uliginosa растет за предела- ми этих синтаксонов в более сухих условиях. Популяция S. uliginosa входит в состав группировок союза Molinion caerulaeae порядка Molinietalia. С помощью синфитоин- дикационного анализа описания сообществ с участием S. uliginosa установлено, что в Украине вид растет за пре- делами климатического оптимума, который приходится на Центральную Европу. Угрозу дальнейшему существо- ванию популяции S. uliginosa и популяциям других рари- тетных видов растений представляет экспансия Solidago canadensis в центральную часть болота в случае его вы- сыхания. Ключевые слова: Sesleria uliginosa, популяция, биотоп, сообщество, Ополье, Украина