Відтворення моделюючого принципу інтермедіальності у структурі художнього образу роману Г. Гессе "Степовий вовк"

У статті розглянуто німецький інтелектуальний роман, зокрема філософська концепція світосприйняття Г. Гессе представлена у творі «Степовий вовк», який є яскравим прикладом взаємодії музики та слова. Зосереджено увагу на зміні літературно-художнього коду, а саме тенденції до синтетичної художньої...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автор: Пірошенко, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2016
Назва видання:Філологічний дискурс
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178601
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Відтворення моделюючого принципу інтермедіальності у структурі художнього образу роману Г. Гессе "Степовий вовк" / С. Пірошенко // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2016. — Вип. 4. — С. 130-139. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті розглянуто німецький інтелектуальний роман, зокрема філософська концепція світосприйняття Г. Гессе представлена у творі «Степовий вовк», який є яскравим прикладом взаємодії музики та слова. Зосереджено увагу на зміні літературно-художнього коду, а саме тенденції до синтетичної художньої мови у романі. Авторка розкриває модулюючі форми мовленнєвої організації літературного тексту за принципом інтермедіальності як найбільш відповідного процесу мислення. На конкретних прикладах продемонстровано співвідношення на протиставленні двох музичних просторів, які зображують опозицію «біль/сміх». Розглянуто ідею контрапункту як діалогу голосів на літературний твір, який постає поліфонічним поєднанням особистісних голосів, але також тем, мотивів, почуттів. Дослідницею аргументовано, що музика опосередкована не тільки у вигляді безпосередньої присутності на сторінках твору імен композиторів і назв їх творів, вона стає головною організуючою силою тексту. Так, характер героя й довколишній світ набувають поліфонічного звучання – нерозривної єдності протилежних музичних тем. Встановлено, що інтермедіальність схована у поетиці гессівського роману, у самій структурі художнього образу, у принципі художньої організації твору як сюжетно-композиційної єдності.