Відтворення моделюючого принципу інтермедіальності у структурі художнього образу роману Г. Гессе "Степовий вовк"
У статті розглянуто німецький інтелектуальний роман, зокрема філософська концепція світосприйняття Г. Гессе представлена у творі «Степовий вовк», який є яскравим прикладом взаємодії музики та слова. Зосереджено увагу на зміні літературно-художнього коду, а саме тенденції до синтетичної художньої...
Збережено в:
Дата: | 2016 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2016
|
Назва видання: | Філологічний дискурс |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178601 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Відтворення моделюючого принципу інтермедіальності у структурі художнього образу роману Г. Гессе "Степовий вовк" / С. Пірошенко // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2016. — Вип. 4. — С. 130-139. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті розглянуто німецький інтелектуальний роман,
зокрема філософська концепція світосприйняття Г. Гессе
представлена у творі «Степовий вовк», який є яскравим прикладом
взаємодії музики та слова. Зосереджено увагу на зміні літературно-художнього коду, а саме
тенденції до синтетичної художньої мови у романі. Авторка
розкриває модулюючі форми мовленнєвої організації літературного
тексту за принципом інтермедіальності як найбільш відповідного
процесу мислення. На конкретних прикладах продемонстровано співвідношення на
протиставленні двох музичних просторів, які зображують опозицію
«біль/сміх». Розглянуто ідею контрапункту як діалогу голосів на
літературний твір, який постає поліфонічним поєднанням особистісних голосів, але також тем, мотивів, почуттів.
Дослідницею аргументовано, що музика опосередкована не тільки у вигляді безпосередньої присутності на сторінках твору імен
композиторів і назв їх творів, вона стає головною організуючою силою
тексту. Так, характер героя й довколишній світ набувають поліфонічного звучання – нерозривної єдності протилежних музичних
тем. Встановлено, що інтермедіальність схована у поетиці гессівського
роману, у самій структурі художнього образу, у принципі художньої організації твору як сюжетно-композиційної єдності. |
---|