"Філософія мови" як одна з центральних категорій сучасної української філософської лірики

Стаття присвячена аналізу філософії мови як одного з ключових понять в сучасній українській поезії роздумів. Поетичне буття у слові є особливим станом медитативного самозаглиблення, для митців це шлях adfontes. Центральними мотивами у своєрідній філософії мови сучасних авторів є забування слів з...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Дата:2017
Автор: Бабенко-Жирнова, М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2017
Назва видання:Філологічний дискурс
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178647
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:"Філософія мови" як одна з центральних категорій сучасної української філософської лірики / М. Бабенко-Жирнова // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2017. — Вип. 6. — С. 19-25. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Стаття присвячена аналізу філософії мови як одного з ключових понять в сучасній українській поезії роздумів. Поетичне буття у слові є особливим станом медитативного самозаглиблення, для митців це шлях adfontes. Центральними мотивами у своєрідній філософії мови сучасних авторів є забування слів задля оновлення їхніх значень у свідомості, пошук нових сенсів. Так, для Маріанни Кіяновської мова є сакральним кодом дійсності, у поезії Василя Герасим’юка домінують філософія мовчання та внутрішнього діалогу, поезія Мар’яни Савки та Богдани Матіяш – пошуки нових ліричних образів через величність слова. Сучасні поети по-новому оцінюють значимість мови як окремого світу глибинних сенсів.