"Філософія мови" як одна з центральних категорій сучасної української філософської лірики
Стаття присвячена аналізу філософії мови як одного з ключових понять в сучасній українській поезії роздумів. Поетичне буття у слові є особливим станом медитативного самозаглиблення, для митців це шлях adfontes. Центральними мотивами у своєрідній філософії мови сучасних авторів є забування слів з...
Збережено в:
| Видавець: | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2017
|
| Назва видання: | Філологічний дискурс |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178647 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | "Філософія мови" як одна з центральних категорій сучасної української філософської лірики / М. Бабенко-Жирнова // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2017. — Вип. 6. — С. 19-25. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Стаття присвячена аналізу філософії мови як одного з ключових
понять в сучасній українській поезії роздумів. Поетичне буття у слові
є особливим станом медитативного самозаглиблення, для митців це
шлях adfontes. Центральними мотивами у своєрідній філософії мови
сучасних авторів є забування слів задля оновлення їхніх значень у
свідомості, пошук нових сенсів. Так, для Маріанни Кіяновської мова є
сакральним кодом дійсності, у поезії Василя Герасим’юка домінують
філософія мовчання та внутрішнього діалогу, поезія Мар’яни Савки
та Богдани Матіяш – пошуки нових ліричних образів через
величність слова. Сучасні поети по-новому оцінюють значимість
мови як окремого світу глибинних сенсів. |
|---|