Лексема сонце в збірці М. Номиса "Українські приказки, прислів’я і таке інше"

• Дата: 2017
• Автор: Філінюк, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2017
• Назва видання: Філологічний дискурс
• Теми: Мовознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178676
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Лексема сонце в збірці М. Номиса "Українські приказки, прислів’я і таке інше" / В. Філінюк // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2017. — Вип. 6. — С. 271-280. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

У статті подано погляди українських та закордонних учених на тлумачення понять «валентність», «сполучуваність», «дистрибуція». Узагальнено підходи до використання цих термінів щодо одиниць різних мовних рівнів. Проаналізовано вживання цих понять у зв’язку із такими частинами мови, як дієслово та іменник. Розглянуто, як у вітчизняних мовознавчих працях описують ознаки семантичної та синтаксичної сполучуваності слів. Детально досліджено сполучуваність лексеми сонце в збірці М. Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (1864). Зосереджено увагу на семантико-граматичних ознаках аналізованого слова в паремійних текстах. З’ясовано, що лексема сонце в українських народних приказках, прислів’ях, загадках вживається для зображення сонця й інших явищ природи, часових проміжків, зіставлення з позитивно й негативно забарвленими поняттями. Установлено, що вшанування українцями сонця, віра в його незнищенність, залежність господарського життя від сонячного тепла й світла спричинили активну семантичну сполучуваність цієї лексеми в досліджуваних текстах.