Взаємодія між читачем та текстом у світлі пост-структуралізму: сучасні підходи до інтерпретації та аналізу художнього твору

У статті аналізується розвиток літературної теорії у добу пост-структуралізму (починаючи з 60-70-х років ХХ століття до нашого часу). Зосереджено увагу на зміні філософсько- літературознавчої парадигми з авторо-центричного та тексто- центричного на читацько-центричний підхід до рецепції, інтерп...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автори: Безбородих, І., Левицька, Н.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2019
Назва видання:Філологічний дискурс
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178731
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Взаємодія між читачем та текстом у світлі пост-структуралізму: сучасні підходи до інтерпретації та аналізу художнього твору / І. Безбородих, Н. Левицька // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2019. — Вип. 9. — С. 9-15. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті аналізується розвиток літературної теорії у добу пост-структуралізму (починаючи з 60-70-х років ХХ століття до нашого часу). Зосереджено увагу на зміні філософсько- літературознавчої парадигми з авторо-центричного та тексто- центричного на читацько-центричний підхід до рецепції, інтерпретації та аналізу тексту художньої літератури. Проаналізовано особливості читацько-центричного підходу до розуміння суті та мети читання та тлумачення художнього тексту, зокрема, важливість врахування літературного та життєвого досвіду читача у процесі читання та тлумачення твору. Досліджено течії пост-структуралізму що орієнтуються на читача як на центральну фігуру у сприйнятті та тлумаченні твору (теорія рецептивної естетики, психоаналітична, феміністична, культурологічна теорії). Автори доходять висновку, що переосмислення ролі складових у співвідношенні автор-текст-читач у другій половині ХХ століття на користь читача як спів-творця художнього тексту суттєво вплинула не лише на розвиток літературної теорії, а й позначилася на художній естетиці та авторському методі письменників-постмодерністів. Це, на думку авторів, має відобразитися на методиці викладання літератури у школі та закладах вищої освіти, спонукаючи до пошуку таких прийомів роботи, які спонукають до творчого читання, розвивають критичне мислення та сприяють рефлексії.