Специфіка художнього вияву образу богині в казці-есе Д. Гуменної "Благослови, Мати!" та романі Д. Лессінг "Ущелина"

• Видавець: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
• Дата: 2019
• Автор: Бура, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2019
• Назва видання: Філологічний дискурс
• Теми: Літературознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178733
• Цитувати: Специфіка художнього вияву образу богині в казці-есе Д. Гуменної "Благослови, Мати!" та романі Д. Лессінг "Ущелина" / І. Бура // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2019. — Вип. 9. — С. 24-36. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

У статті здійснено типологічний аналіз міфологічної основи образу матері-богині у творах Д.Гуменної (казка-есе «Благослови, Мати!») та Д.Лессінг (роман «Ущелина»). Акцентовано на специфіці зображення епохи матріархату, акцентовано на ролі жінки в житті суспільства, її магічних й особистісних якостях, подібності до божества. Д.Гуменна апелює до міфів Трипілля та українського язичництва, багатогранно змальовує різноманітні обряди, котрі виконували давні жінки, оберігаючи власний рід та дбаючи про циклічність та безперервність життя. Д.Лессінг створює власну неповторну модель художнього антропогенічного міфу, згідно з яким жінки з’явились першими на землі, а чоловіки постали пізніше, як аномалія, народжені матерями жіночого племені Ущелини. І українська, і англійська письменниця прагнуть реконструювати світові антропогенічні міфи, кожна вдаючись до специфічного способу художнього переосмислення ролі минулого людства. Їх твори відрізняються за стилістикою та способом структурування оповіді, але спільним є прагнення письменниць привернути увагу читача до трансформації ролі жінки в історичному розрізі й нагадати про міфологічний образ матері-богині, який відклав відбиток на формування сучасних цивілізацій.