Традиційний біографічний образ та його сучасне опрацювання у драматургії Валерія Герасимчука

Статтю присвячено циклу «П’єси про великих» Валерія Герасимчука, у якому майстерно змодельовано традиційні біографічні образи. Зазначено, що в українській драматургії такі образи мають певні сталі ознаки: загальновідомі біографічні факти піддаються діалогізації; у п’єсі був один протагоніст – го...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Дата:2019
Автор: Каспіч, Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2019
Назва видання:Філологічний дискурс
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178739
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Традиційний біографічний образ та його сучасне опрацювання у драматургії Валерія Герасимчука / Г. Каспіч // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2019. — Вип. 9. — С. 99-110. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-178739
record_format dspace
spelling irk-123456789-1787392021-03-10T01:27:21Z Традиційний біографічний образ та його сучасне опрацювання у драматургії Валерія Герасимчука Каспіч, Г. Літературознавство Статтю присвячено циклу «П’єси про великих» Валерія Герасимчука, у якому майстерно змодельовано традиційні біографічні образи. Зазначено, що в українській драматургії такі образи мають певні сталі ознаки: загальновідомі біографічні факти піддаються діалогізації; у п’єсі був один протагоніст – головний біографічний герой; на рівні сюжетної матриці використовується фінал чарівної казки – герой мав здолати антигероя; другорядні персонажі ніколи не бувають яскравими; раціональне начало домінує над художнім; практично авторська позиція не проглядається. Зруйнування радянського біографічного канону активізувало розвиток біографічної драми у двох ключових напрямках – створення нового канону та перегляд естетичного потенціалу і оновлення ресурсів канону класичною характерною ознакою циклу «П’єси про великих» можна вважати сюжети-вставки, реалізовані за принципом не лише подвійної сцени («театру в театрі») чи «тексту в тексті», але й тиражування життєвих історій. Цікавий шлях «сюжету – вставки» як імплантування однієї художньої біографії в іншу пропонує автор у трагедії «Андрей Шептицький». Зазвичай біографічні історії у В. Герасимчука мають різні фінали. Таким чином, драматург суттєво розширює опрацювання біографічних образів за рахунок активізації паралельних біографій і тиражування неантагоністичних протагоністів, вияскравлення другорядних персонажів, переміщення героїв у вигадані небіографічні ситуації, подеколи нагнітання вставних конструкцій різної естетичної природи, особливі типи фіналів. The article is devoted to Valerii Herasymchuk’s works «Plays about the Great», where traditional biographical images are perfectly depicted. It is defined that the images have definite features in the Ukrainian dramaturgy:the well-known biographical facts are given in the form of dialogues; there was one protagonist – the main character of the biographical play;the ending of a fairy tale is used- the hero must defeat the anti-hero at the level of the plot; minor characters have never depicted bright; the author’s position is not viewed practically. The destruction of the Soviet biographical canon has stepped up the development of biographical drama in two key areas – creating a new canon and aesthetic view of building and updating resources of the Canon of classical characteristic feature of the cycle «Plays about the Great» can be considered subjectsinsert implemented according to the principle of not only dual stage («theatre in the theatre») or «text text», but the replication of life stories.An interesting way of «plotinsert » as the implantation of the same artistic biographies into the other is offered by the author of the tragedy «AndriiSheptytskyi». Usually ValeriiHerasymchuk’sbiographical works have different ending. Thus, the playwright significantly expands the study of biographical images due to the activation of parallel biographies and replication of non-adversarial protagonists, paying attention to minor characters, the movements of characters in fictional non-biographical situation, sometimes forcing false of various aesthetic nature structures of particular types of endings. 2019 Article Традиційний біографічний образ та його сучасне опрацювання у драматургії Валерія Герасимчука / Г. Каспіч // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2019. — Вип. 9. — С. 99-110. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2411-4146 DOI: 10.31475/fil.dys.2019.09.09 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178739 821.161.2’06.09-2 uk Філологічний дискурс Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Літературознавство
Літературознавство
spellingShingle Літературознавство
Літературознавство
Каспіч, Г.
Традиційний біографічний образ та його сучасне опрацювання у драматургії Валерія Герасимчука
Філологічний дискурс
description Статтю присвячено циклу «П’єси про великих» Валерія Герасимчука, у якому майстерно змодельовано традиційні біографічні образи. Зазначено, що в українській драматургії такі образи мають певні сталі ознаки: загальновідомі біографічні факти піддаються діалогізації; у п’єсі був один протагоніст – головний біографічний герой; на рівні сюжетної матриці використовується фінал чарівної казки – герой мав здолати антигероя; другорядні персонажі ніколи не бувають яскравими; раціональне начало домінує над художнім; практично авторська позиція не проглядається. Зруйнування радянського біографічного канону активізувало розвиток біографічної драми у двох ключових напрямках – створення нового канону та перегляд естетичного потенціалу і оновлення ресурсів канону класичною характерною ознакою циклу «П’єси про великих» можна вважати сюжети-вставки, реалізовані за принципом не лише подвійної сцени («театру в театрі») чи «тексту в тексті», але й тиражування життєвих історій. Цікавий шлях «сюжету – вставки» як імплантування однієї художньої біографії в іншу пропонує автор у трагедії «Андрей Шептицький». Зазвичай біографічні історії у В. Герасимчука мають різні фінали. Таким чином, драматург суттєво розширює опрацювання біографічних образів за рахунок активізації паралельних біографій і тиражування неантагоністичних протагоністів, вияскравлення другорядних персонажів, переміщення героїв у вигадані небіографічні ситуації, подеколи нагнітання вставних конструкцій різної естетичної природи, особливі типи фіналів.
format Article
author Каспіч, Г.
author_facet Каспіч, Г.
author_sort Каспіч, Г.
title Традиційний біографічний образ та його сучасне опрацювання у драматургії Валерія Герасимчука
title_short Традиційний біографічний образ та його сучасне опрацювання у драматургії Валерія Герасимчука
title_full Традиційний біографічний образ та його сучасне опрацювання у драматургії Валерія Герасимчука
title_fullStr Традиційний біографічний образ та його сучасне опрацювання у драматургії Валерія Герасимчука
title_full_unstemmed Традиційний біографічний образ та його сучасне опрацювання у драматургії Валерія Герасимчука
title_sort традиційний біографічний образ та його сучасне опрацювання у драматургії валерія герасимчука
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2019
topic_facet Літературознавство
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178739
citation_txt Традиційний біографічний образ та його сучасне опрацювання у драматургії Валерія Герасимчука / Г. Каспіч // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2019. — Вип. 9. — С. 99-110. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series Філологічний дискурс
work_keys_str_mv AT kaspíčg tradicíjnijbíografíčnijobraztajogosučasneopracûvannâudramaturgíívaleríâgerasimčuka
first_indexed 2023-10-18T22:46:45Z
last_indexed 2023-10-18T22:46:45Z
_version_ 1796156410661175296