Образ мавки в українській міфології та повісті Докії Гуменної "Небесний змій"

• Дата: 2019
• Автор: Тиховська, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2019
• Назва видання: Філологічний дискурс
• Теми: Літературознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178746
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Образ мавки в українській міфології та повісті Докії Гуменної "Небесний змій" / О. Тиховська // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2019. — Вип. 9. — С. 168-179. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

У статті розглянуто специфіку образу мавки в українській міфології та в повісті Д. Гуменної «Небесний змій». На основі праць Ф.Потушняка, В.Шухевича, В.Гнатюка та інших дослідників з’ясовано, що мавка сприймалася нашими предками і як богиня рослинності, і як богиня смерті. Мавка в українській міфології постає уособленням демонічної фемінності (негативної Аніми), котра зводить зі світу чоловіків, наславши на них блуд (дезорієнтацію на місцевості) або зваблює й лоскоче до смерті. Семантично близьким до образу мавки на Закарпатті є мана та повітруля, на Гуцульщині – лісниця, образи всіх цих персонажів амбівалентні й мають архетипну природу. Ці міфологічні персонажі увібрали в себе страх людини перед смертю та перед темною стороною власної особистості. З психологічної точки зору, в образі мавки-мани об’єктивувався страх чоловіків перед можливістю бути захопленими жіночою красою (чарами), втратити чітке бачення реальності та здатність тверезо мислити через пристрасть до жінки – метафорично: піддатися блуду. Д.Гуменна в повісті «Небесний змій» акцентувала увагу читача на амбівалентності образу мавки, реконструювала давній язичницький обряд, пов’язаний з проводами русалок/мавок та вбивством ними царя-жертви.