Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд)

• Дата: 2020
• Автори: Геєць, В.М., Кириленко, О.В., Басок, Б.І., Базєєв, Є.Т.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
• Назва видання: Наука та інновації
• Теми: Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178831
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд) / В.М. Геєць, О.В. Кириленко, Б.І. Басок, Є.Т. Базєєв // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 1. — С. 3-15. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Вступ. На сучасному етапі розвитку України в умовах викликів і ризиків вкрай важливо сформувати енергетичну політику країни. Проблематика. Стратегія розвитку енергетики України повинна передбачати перехід від імпортно-сировинного до енергоефективно-орієнтованого розвитку ПЕК з використанням результатів фундаментальних і прикладних досліджень в галузі природничих і соціально-економічних наук, вітчизняного інноваційного потенціалу з його науково-технічними та науково-технологічними розробками. Мета. Виконати огляд концептуальних підходів, пов’язаних з прогнозуванням (пророкуванням, передбаченням) життя суспільства загалом, і прогнозуванням розвитку енергетики, зокрема. Матеріали й методи. Огляд авторитетних джерел літератури щодо методів прогнозування розвитку енергетики, зокрема й, розвитку енергетики України. Результати. Наведено ретроспективний погляд на стан енергетики України до 90-х рр. ХХ ст. і у період незалежності держави. Підкреслено, що прийняті енергетичні стратегії України в 1996, 2006 і 2013 роках не досягали своїх прогнозованих цілей та індикативних показників вже на проміжних часових інтервалах. Четверта енергетична стратегія (ЕС–35) головними цільовими орієнтирами має безпеку, енергоефективність і конкурентоспроможність. Вона розроблялася в надзвичайних умовах — при глобальних змінах трендів світової енергетики та під впливом низки викликів для вітчизняної енергетики. Наведено ілюстративні схеми розвитку галузі, які характеризують всю складність прогнозування енергетики, необхідність урахування ряду ключових чинників. Енергетична стратегія України, й зокрема ЕС–35, буде залежати від «енергетичних контурів нового світу» — трендів і сценаріїв, глобальних і локальних ризиків. Очікувані ключові параметри та показники енергетичної стратегії можуть не збігатися з реалізованими значеннями. Висновки. Запропоновано супроводжувати енергетичну стратегію «поточними планами-прогнозами» (дорожніми картами) з чітким визначенням механізмів імплементації завдань для виконавчої та законодавчої влади з постійним моніторингом ходу реалізації ЕС–35 за тимчасовими інтервалами.