Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд)
Вступ. На сучасному етапі розвитку України в умовах викликів і ризиків вкрай важливо сформувати енергетичну політику країни. Проблематика. Стратегія розвитку енергетики України повинна передбачати перехід від імпортно-сировинного до енергоефективно-орієнтованого розвитку ПЕК з використанням результ...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2020
|
| Назва видання: | Наука та інновації |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178831 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд) / В.М. Геєць, О.В. Кириленко, Б.І. Басок, Є.Т. Базєєв // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 1. — С. 3-15. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-178831 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1788312021-03-20T01:26:18Z Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд) Геєць, В.М. Кириленко, О.В. Басок, Б.І. Базєєв, Є.Т. Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Вступ. На сучасному етапі розвитку України в умовах викликів і ризиків вкрай важливо сформувати енергетичну політику країни. Проблематика. Стратегія розвитку енергетики України повинна передбачати перехід від імпортно-сировинного до енергоефективно-орієнтованого розвитку ПЕК з використанням результатів фундаментальних і прикладних досліджень в галузі природничих і соціально-економічних наук, вітчизняного інноваційного потенціалу з його науково-технічними та науково-технологічними розробками. Мета. Виконати огляд концептуальних підходів, пов’язаних з прогнозуванням (пророкуванням, передбаченням) життя суспільства загалом, і прогнозуванням розвитку енергетики, зокрема. Матеріали й методи. Огляд авторитетних джерел літератури щодо методів прогнозування розвитку енергетики, зокрема й, розвитку енергетики України. Результати. Наведено ретроспективний погляд на стан енергетики України до 90-х рр. ХХ ст. і у період незалежності держави. Підкреслено, що прийняті енергетичні стратегії України в 1996, 2006 і 2013 роках не досягали своїх прогнозованих цілей та індикативних показників вже на проміжних часових інтервалах. Четверта енергетична стратегія (ЕС–35) головними цільовими орієнтирами має безпеку, енергоефективність і конкурентоспроможність. Вона розроблялася в надзвичайних умовах — при глобальних змінах трендів світової енергетики та під впливом низки викликів для вітчизняної енергетики. Наведено ілюстративні схеми розвитку галузі, які характеризують всю складність прогнозування енергетики, необхідність урахування ряду ключових чинників. Енергетична стратегія України, й зокрема ЕС–35, буде залежати від «енергетичних контурів нового світу» — трендів і сценаріїв, глобальних і локальних ризиків. Очікувані ключові параметри та показники енергетичної стратегії можуть не збігатися з реалізованими значеннями. Висновки. Запропоновано супроводжувати енергетичну стратегію «поточними планами-прогнозами» (дорожніми картами) з чітким визначенням механізмів імплементації завдань для виконавчої та законодавчої влади з постійним моніторингом ходу реалізації ЕС–35 за тимчасовими інтервалами. Introduction. At the present stage of the development of Ukraine, in the face of challenges and risks, it is extremely important to shape the national energy policy. Problem Statement. The energy development strategy of Ukraine shall provide for the transition from the import of raw materials to the energy-efficient development of the fuel and energy complex using the results of fundamental and applied research in the field of natural and socio-economic sciences, the domestic innovative potential and R&D projects. Purpose. To overview the conceptual approaches related to forecasting (predicting, foresight) the life of society as a whole, and the development of power engineering, in particular. Materials and Methods. A literary review of authoritative sources on methods for forecasting the development of power engineering, including that in Ukraine, has been presented. Results. The research presents a retrospective look at the status of Ukraine’s power engineering until the 1990s and in the period of independence of the state. It was emphasized that the energy strategies of Ukraine as adopted in 1996, 2006, and in 2013 did not reach their purposes and indicators even in the medium-term prospects. In 2017, Ukraine adopted the fourth energy strategy, with the following main targets: safety, energy efficiency, and competitiveness. The last (fourth) energy strategy (ES -35) was developed in extreme conditions, under the influence of global changes in the world energy trends and numerous challenges for the domestic power engineering. Illustrative energy development schemes that characterize the complexity of energy forecasting and the need to take into account a number of key factors have been presented. The energy strategy of Ukraine and, in particular the ES -35, will depend on “the energy contours of the new world”, i.e. the energy trends and scenarios, as well as the global and local risks. The expected key parameters and indicators of the energy strategy may not coincide with the implemented values. Conclusions. The energy strategy of Ukraine and, in particular, the ES -35, will depend on “the energy contours of the new world,” i.e. the energy trends and scenarios, as well as the global and local risks. The expected key parameters and indicators of the energy strategy may not coincide with the implemented values. 2020 Article Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд) / В.М. Геєць, О.В. Кириленко, Б.І. Басок, Є.Т. Базєєв // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 1. — С. 3-15. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin16.01.003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178831 uk Наука та інновації Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики |
| spellingShingle |
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Геєць, В.М. Кириленко, О.В. Басок, Б.І. Базєєв, Є.Т. Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд) Наука та інновації |
| description |
Вступ. На сучасному етапі розвитку України в умовах викликів і ризиків вкрай важливо сформувати енергетичну політику країни.
Проблематика. Стратегія розвитку енергетики України повинна передбачати перехід від імпортно-сировинного до енергоефективно-орієнтованого розвитку ПЕК з використанням результатів фундаментальних і прикладних досліджень в галузі природничих і соціально-економічних наук, вітчизняного інноваційного потенціалу з його науково-технічними та науково-технологічними розробками.
Мета. Виконати огляд концептуальних підходів, пов’язаних з прогнозуванням (пророкуванням, передбаченням) життя суспільства загалом, і прогнозуванням розвитку енергетики, зокрема.
Матеріали й методи. Огляд авторитетних джерел літератури щодо методів прогнозування розвитку енергетики, зокрема й, розвитку енергетики України. Результати. Наведено ретроспективний погляд на стан енергетики України до 90-х рр. ХХ ст. і у період незалежності держави. Підкреслено, що прийняті енергетичні стратегії України в 1996, 2006 і 2013 роках не досягали своїх прогнозованих цілей та індикативних показників вже на проміжних часових інтервалах. Четверта енергетична стратегія (ЕС–35) головними цільовими орієнтирами має безпеку, енергоефективність і конкурентоспроможність. Вона розроблялася в надзвичайних умовах — при глобальних змінах трендів світової енергетики та під впливом низки викликів для вітчизняної енергетики. Наведено ілюстративні схеми розвитку галузі, які характеризують всю складність прогнозування енергетики, необхідність урахування ряду ключових чинників. Енергетична стратегія України, й зокрема ЕС–35, буде залежати від «енергетичних контурів нового світу» — трендів і сценаріїв, глобальних і локальних ризиків. Очікувані ключові параметри та показники енергетичної стратегії можуть не збігатися з реалізованими значеннями. Висновки. Запропоновано супроводжувати енергетичну стратегію «поточними планами-прогнозами» (дорожніми картами) з чітким визначенням механізмів імплементації завдань для виконавчої та законодавчої влади з постійним моніторингом ходу реалізації ЕС–35 за тимчасовими інтервалами. |
| format |
Article |
| author |
Геєць, В.М. Кириленко, О.В. Басок, Б.І. Базєєв, Є.Т. |
| author_facet |
Геєць, В.М. Кириленко, О.В. Басок, Б.І. Базєєв, Є.Т. |
| author_sort |
Геєць, В.М. |
| title |
Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд) |
| title_short |
Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд) |
| title_full |
Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд) |
| title_fullStr |
Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд) |
| title_full_unstemmed |
Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд) |
| title_sort |
енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178831 |
| citation_txt |
Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд) / В.М. Геєць, О.В. Кириленко, Б.І. Басок, Є.Т. Базєєв // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 1. — С. 3-15. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| series |
Наука та інновації |
| work_keys_str_mv |
AT geêcʹvm energetičnastrategíâprognoziírealííoglâd AT kirilenkoov energetičnastrategíâprognoziírealííoglâd AT basokbí energetičnastrategíâprognoziírealííoglâd AT bazêêvêt energetičnastrategíâprognoziírealííoglâd |
| first_indexed |
2025-07-15T17:32:07Z |
| last_indexed |
2025-07-15T17:32:07Z |
| _version_ |
1837735061113274368 |
| fulltext |
3
ЗАгАльНІ пиТАННя
СУчАСНОЇ НАУКОВО-ТехНІчНОЇ
ТА ІННОВАЦІйНОЇ дІяльНОСТІ
цитування: Геєць В.М., Кириленко о.В., Басок Б.І., Базєєв є.Т. енергетична стратегія: прогнози
і реалії (огляд). Nauka innov. 2020. Т. 16, № 1. с. 3—15. https://doi.org/10.15407/scin16.0 .0031
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16(1)
https://doi.org/10.15407/scin16.01.003
В.М. Геєць 1, О.В. КириленКО 2, Б.І. БасОК 3, є.Т. БазєєВ 3
1 Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,
вул. Панаса мирного, 26, Київ, 01011, Україна,
+380 44 280 1234, +380 44 280 8869, gvm@ief.org.ua
2 Інститут електродинаміки НАН України,
просп. Перемоги, 56, Київ, 03057, Україна,
+380 44 366 2625, +380 44 366 2686, ied1@ied.org.ua
3 Інститут технічної теплофізики НАН України,
вул. Булаховського, 2, Київ, 03164, Україна,
+380 44 424 9644, +380 44 424 3177, basok@ittf.kiev.ua
ЕНЕРГЕТИЧНА СТРАТЕГІЯ: ПРОГНОЗИ І РЕАЛІЇ (ОГЛЯД)
Вступ. На сучасному етапі розвитку України в умовах викликів і ризиків вкрай важливо сформувати
енергетичну політику країни.
Проблематика. Стратегія розвитку енергетики України повинна передбачати перехід від імпортно-
сировинного до енергоефективно-орієнтованого розвитку ПЕК з використанням результатів фундамен-
тальних і прикладних досліджень в галузі природничих і соціально-економічних наук, вітчизняного інно-
ваційного потенціалу з його науково-технічними та науково-технологічними розробками.
Мета. Виконати огляд концептуальних підходів, пов’язаних з прогнозуванням (пророкуванням, пе-
редбаченням) життя суспільства загалом, і прогнозуванням розвитку енергетики, зокрема.
Матеріали й методи. Огляд авторитетних джерел літератури щодо методів прогнозування роз-
вит ку енергетики, зокрема й, розвитку енергетики України.
Результати. Наведено ретроспективний погляд на стан енергетики України до 90-х рр. ХХ ст. і у
період незалежності держави. Підкреслено, що прийняті енергетичні стратегії України в 1996, 2006 і
2013 роках не досягали своїх прогнозованих цілей та індикативних показників вже на проміжних часових
інтервалах. Четверта енергетична стратегія (ЕС–35) головними цільовими орієнтирами має безпеку,
енергоефективність і конкурентоспроможність. Вона розроблялася в надзвичайних умовах — при гло-
бальних змінах трендів світової енергетики та під впливом низки викликів для вітчизняної енергетики.
Наведено ілюстративні схеми розвитку галузі, які характеризують всю складність прогнозування енер-
гетики, необхідність урахування ряду ключових чинників. Енергетична стратегія України, й зокрема
ЕС–35, буде залежати від «енергетичних контурів нового світу» — трендів і сценаріїв, глобальних і ло-
кальних ризиків. Очікувані ключові параметри та показники енергетичної стратегії можуть не збігати-
ся з реалізованими значеннями.
Висновки. Запропоновано супроводжувати енергетичну стратегію «поточними планами-прог но-
зами» (дорожніми картами) з чітким визначенням механізмів імплементації завдань для виконавчої та
законодавчої влади з постійним моніторингом ходу реалізації ЕС–35 за тимчасовими інтервалами.
К л ю ч о в і с л о в а: паливно-енергетичний комплекс, енергетична стратегія, прогнозування, реалізація
стратегії, управління і моніторинг, дорожня карта.
В.М. Геєць, О.В. Кириленко, Б.І. Басок, є.Т. Базєєв
4 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1)
Українська енергетика — це фундамент на-
ціональної економіки держави, одна з основ-
них складових соціальної стабільності та на-
ціональ ної безпеки. У 2015 році ця галузь еко-
номіки надала державному бюджету близько
133 млрд грн платежів податку (25 % від за-
гального обсягу). об’єднана енергетична сис-
тема України за розмірами є шостою в європі
після Німеччини, Франції, Італії, Іспанії та Ве-
ликої Британії. В енергетиці України працює
450 тис. фахівців (3 % зайнятого населення).
Вітчизняна енергетика є драйвером розвитку
інших галузей (так само і окремі галузі впли-
вають на неї) [1].
свого часу українська енергетика була по-
тужною складовою частиною паливно-енер ге-
тичного комплексу (ПеК) срср. суттєві змі-
ни умов і можливостей розвитку енергетики,
пов’язані з істотним зростанням витрат на ви-
добуток і транспортування нафти та газу з кін-
ця 70-х років з районів Півночі, західного си-
біру, а також зростаюча роль ПеК, потребува-
ли нової довгострокової програми розвитку
енергетики. У 1984 році було прийнято основ-
ні положення енергетичної програми срср
на тривалу перспективу та республіканська
(Урср) цільова комплексна науково-технічна
програма «енергокомплекс». однак, глобаль-
но-політичні зміни в срср і в світі (епоха
«перебудови», розпад срср і всього соцтабо-
ру) звели нанівець цілі та завдання цих про-
грам. з набуттям незалежності перед Украї-
ною постало завдання розробити вітчизняну
стратегію розвитку енергетики.
Україна до 90-х років хх століття мала доб-
ре розвинений ПеК з високим науково-тех-
ніч ним і виробничо-технологічним потенціа-
лом, порівняно із зарубіжними аналогами. У
наступному періоді, в умовах суспільно-полі-
тичних і економічних потрясінь, тривало лише
використання накопиченого потенціалу (без
підтримки фундаментальних наукових дослі-
джень). Почалося поступове відставання від
зарубіжних технологічних і технічних іннова-
цій. На вітчизняний ринок потужним потоком
стало надходити імпортне обладнання. особ-
ливо це стосувалося комунальної енергети-
ки, систем і обладнання теплопостачання. Іно-
земні виробники отримали стимул для роз-
витку своєї виробничої бази, використовую-
чи кош ти ук раїнських платників податків. На
певному ета пі економічного розвитку, в епо-
ху реформ, можна або навіть необхідно йти на
придбання іноземного обладнання, на осво-
єння зару біж но го досвіду, створення іннова-
ційних технологій («хороша копія не менше
цінна, ніж оригінал»). На якийсь час це може
стати стимулом для пошуку власних вітчиз-
няних нау ково-технічних рішень зі створення
енерго ефективного обладнання та інновацій-
них технологій (з необхідним рівнем захисту
інте лектуальної власності). але такий крок
варто розглядати як тимчасовий захід. одно-
часно необхідно створювати свою енергетич-
ну стратегію з урахуванням сучасних трендів
роз витку досягнень науково-технічного про-
гресу в галузі енергетики, зокрема, з урахуван-
ням того, що підвищення енергоефективнос-
ті — все ще не до кінця використаний енерго-
ресурс в Україні.
Головною метою на сучасному етапі нової
стратегії розвитку енергетики повинен бути
перехід від імпортно-сировинного до енерго-
ефективно-орієнтованого розвитку ПеК з ви-
користанням результатів фундаментальних і
прикладних досліджень в галузі природничих
і соціально-економічних наук, вітчизняного ін-
новаційного потенціалу з його науково-тех ніч-
ними та науково-технологічними розроб ка ми.
Все це повинно відбуватися в умовах нових кон-
цептуальних підходів, ключових внут рішніх і
зовнішніх ризиків та викликів роз витку ПеК,
в тісній зв’язці тріади: енергетика—економіка—
екологія і високих темпів зростання наукових
знань [2].
Україна, починаючи з 1996 року, прийняла
чотири енергетичних стратегії [3—6]. Кожна з
перших трьох (1996, 2006, 2013 років) не до-
сягала прогнозованих цілей та індикативних
показників. Вже на проміжних тимчасових ін-
енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд)
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 5
тервалах була очевидною їх нездійсненність, а
наступні стратегії, після 1996 року, приймали-
ся до закінчення терміну попередньої.
У 2017 році було прийнято нову енергетич-
ну стратегію України на період до 2035 року
(еC—35) [6], як симбіоз розроблених проектів
енергетичної стратегії України на період до
2035 року (Національний інститут стратегіч-
них досліджень) і Нової енергетичної стра-
тегії України до 2020 року: безпека, енерго-
ефективність, конкуренція (центр разумкова
спіль но з Представництвом Фонду Фрідріха
Нау манна (Німеччина) в Україні). аналіз про-
позицій, що надійшли щодо формування ес—35,
було опрацьовано з використанням прог рами
Psychea expertus (Науково-технічний центр
«ПсІхєя»).
Кінцевою метою ес—35 є забезпечення мак-
симального внеску енергетичної галузі в зрос-
тання валового внутрішнього продукту краї-
ни при істотному збільшенні показника його
енергетичної ефективності (т нафтового ек-
віваленту / 1000 дол. сШа) із забезпеченням
енер гетичної безпеки та з мінімальними вит-
ратами при реалізації заходів, передбачених
ес—35. ця ме та відображена і в назві ес—35 —
безпека, енер гоефективність, конкурентоспро-
можність. Впер ше у такого роду документах
«енергоефе к тив ність» визначена ключовим ці-
льовим пріо ри те том.
Поки ще рано говорити про тренди реаліза-
ції останньої «енергетичної стратегії України
на період до 2035 року: безпека, енергоефектив-
ність, конкурентоспроможність» (еC—35) [6].
хочеться сподіватися, що ес—35 досягне своїх
амбітних цілей. Виявилися невиконаними й
енер гетичні стратегії росії ес—10, ес—20 і
ес—30, причому остання в 2014 році транс-
формувалася в ес—35. Не досягали прогноз-
них значень і показники, які визначаються між-
народними угодами (Кіотський протокол), пе -
ре глядалися показники відомого проекту єс
«Програма 20—20—20». Починають змінюва-
ти свою позицію і деякі країни, які підписали в
2015 р. Паризьку угоду. Виходячи з вищеза-
значеного, прогнозні цілі та показники цих угод
теж можуть опинитися під питанням.
Нагадаємо, що 125 країн-учасниць Паризь-
кої угоди зобов’язалися скоротити викиди
парникових газів до 2025 року порівняно з
2005 роком, сприяючи, щоб підвищення гло-
бальної температури не перевищило 2 °с. Уго-
да набирає сили, коли її буде ратифіковано
щонайменше в п’ятдесяти п’яти країнах світу,
які продукують не менше 55 % світового об-
сягу парникових газів.
Де шукати причини таких «результатів реа-
лізації» стратегій? У методах та інструмента-
ріях прогнозування, в управлінні шляхами й
механізмами реалізації, в соціально-еконо міч-
ній і геополітичній турбулентності, в глобаль-
ній фінансово-економічній кризі? або ж в прин-
циповій неможливості пізнання майбутнього
(на досить віддаленому часовому інтервалі)?
Нижче наведено огляд концептуальних під-
ходів, пов’язаних з прогнозуванням (пророку-
ванням, передбаченням) життя суспільства
за галом, і прогнозуванням розвитку енергети-
ки зокрема. аналіз підходів до проблемати-
ки прогнозів передбачення майбутнього пред-
ставлено в [7]. Низка видатних філософів,
теоретиків-економістів наполягають на прин-
циповій тезі про непередбачуваність майбут-
нього знання. й. Шумпетер, видатний еко но-
міст-теоретик, стверджує: «Будь-який прогноз —
це позанаукове пророцтво, яке прагне зробити
щось більше, ніж поставити діагноз спосте-
режуваним явищам, і показати, яким може бу-
ти результат, якщо ці тенденції будуть дія-
ти відповідно до власної логіки розвитку» [7].
Ф.а. хайек, не менш відомий теоретик-еко но-
міст, нобелівський лауреат зазначає, що «По-
дії сучасності тим відрізняються від подій іс-
торичних, що ми не знаємо, до чого вони ведуть.
Озираючись назад, ми можемо зрозуміти події
минулого, простежуючи і оцінюючи їх наслідки.
Але поточна історія для нас — не історія. Вона
спрямована в невідомість і ми майже ніколи не
можемо сказати, що нас чекає попереду» [8].
лауреат нобелівської премії, фізико-хімік
В.М. Геєць, О.В. Кириленко, Б.І. Басок, є.Т. Базєєв
6 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1)
І.р. Пригожин наводить своє судження про
непередбачуваність майбутнього: «Ми може-
мо, звичайно, екстраполювати наявні знання
за межі нашого бачення і будувати припущен-
ня з приводу того, яким би міг бути механізм,
керуючий динамікою універсуму. Однак нам не
слід забувати, що, хоча ми в принципі й можемо
знати початкові умови в нескінченному числі
точок, майбутнє, проте, залишається принци-
пово непередбачуваним» [9]. Філософ-класик
хх століття Карл Поппер наводить логічний
ланцюжок (силогізм) про принципову немож-
ливість прогнозувати історію майбутнього. за
Поппера історія країни (регіону країн) визна-
чається зростанням наукових знань. але зрос-
тання наукових знань непередбачуване, отже,
й історію неможливо прогнозувати [10]. Дійс-
но, провідні галузі економіки, оборонно-про-
мислова галузь країни кардинально вплива-
ють на історію держави, але вони визначаються
освоєними критичними, проривними техно-
логіями, створеними в результаті використан-
ня нових наукових знань, а зростання таких
знань непередбачуване.
ще два-три десятиліття тому неможливо
бу ло передбачити настання сучасного шостого
технологічного укладу. його основою є між-
дисциплінарні наукові підходи, зокрема, тео-
рія самоорганізації, синергетика, а також со-
ціальні, когнітивні, біологічні, інформаційні
та нанотехнології (socio-, cognito-, bio-, info-,
nano technology — sCBin) [11].
Не піддаються прогнозуванню й майбутні
проривні наукові дослідження. Говорячи про
наукові відкриття майбутнього, П.л. Капіца
стверджує, що нове явище природи — це таке
фізичне явище, яке не можна ні повністю пе-
редбачити, ні пояснити на основі вже наявних
теоретичних концепцій. «Найцінніше в науці і
що становить основу великої науки не може
плануватися, оскільки воно досягається твор-
чим процесом, успіх якого визначається та-
лантом вченого» [12]. академік НаН України
В.М. локтєв зазначає: «… будь-яке відкриття
є непередбачуваним за означенням, а отже, не
може бути прогнозованим ані за часом, ані за
місцем появи. Хіба що можна скоріше очікува-
ти прориву там, де є висококваліфіковане се-
редовище, єдина мета якого — фундаментальні
пошуки без жодної прив’язки до чогось конкрет-
ного» [13].
як підсумок вищесказаного, наведемо сфор-
мульовані Т.І. ойзерманом дві соціологічні
закономірності, а саме: 1) непередбачуваність
(непізнаванність) значної, все більше примно-
женої з часом частини наслідків людської діяль-
ності, як в окремій країні, так і на всій планеті
Земля; 2) непередбачуваність (непізнаванність)
майбутнього наукового знання і не минучість,
випливаючи з цього, різноманітних соціальних
наслідків [7].
Вищенаведені погляди на неможливість пе-
редбачити майбутнє можуть призвести до не-
довіри до прогнозування як такого. є межі, за
якими прогнози стають фантазіями. це спра-
ведливо для прогнозів на досить віддалені ча-
сові горизонти. На порівняно коротких часо-
вих інтервалах, при відсутності форс-мажор-
них потрясінь, прогнози, безсумнівно, необ-
хідні і вони можуть, нехай з неточностями,
описувати найближче майбутнє. «Без таких
прогнозів неможливі успішний розвиток су-
спільного виробництва, здійснення соціальних
програм і, отже, більш-менш керовані соціальні
процеси» [7].
Наражається на ризик непередбачуваності
свого розвитку і така складна галузь економі-
ки як енергетика. зважаючи на вищезазначе-
не, слід розглядати проблему її прогнозування,
що подається у вигляді формалізованої енер-
гетичної стратегії, як регуляторного докумен-
та. При цьому енергетику країни слід аналізу-
вати не лише як фізико-технічну виробничу
систему, а і як базову галузь економіки країни,
тісно пов’язану в тріаді: енергетика—еконо-
міка—екологія із чинниками різної природи,
прямими й зворотними зв’язками, що прита-
манні цій тріаді.
оцінка перспектив розвитку будь-якої га-
лузі економіки і, зокрема, енергетики — комп-
енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд)
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 7
лексний процес, що вимагає глибокого знання
технології, інструментарію прогнозування та
врахування аналітичного досвіду, думок і гіпо-
тез фахівців, експертів у галузі енергетики й
міжгалузевих проблем.
Прогноз — це науково-обґрунтоване суджен-
ня про можливі стани системи в майбутньому
та/чи про альтернативні шляхи й терміни до-
сягнення цільового стану [14]. стосовно до
стратегії розвитку ПеК, прогноз, на нашу дум-
ку, — це науково обґрунтоване визначення ці-
лей, пріоритетів, завдань, вибір напрямів і ме-
ханізмів їх реалізації з урахуванням існуючого
і розглянутого часового інтервалу стану еко-
номіки, науково-технічного прогресу (чи ін-
новаційного розвитку науки і техніки), зако-
нодавчо-правового поля та інших факторів,
що визначають розвиток енергетики. Прогноз
розвитку енергетики — це симбіоз двох підхо-
дів до розробки прогнозів, а саме: пошукового
(дослідницького) та нормативного [15].
Тимчасова градація прогнозів є відносною і
залежить від характеру об’єкта й мети прог-
нозу. У соціально-економічних прогнозах ем-
пірично встановлений такий часовий масштаб:
оперативні прогнози — до одного місяця; ко-
роткострокові — до одного року; середньо-
строкові — на кілька років; довгострокові — на
період понад п’ять років і, приблизно, до 15—
20 років; стратегічні — за межами довгостро-
кових [15].
Багаторівнева схема розвитку енергетики
представлена на рис. 1 [16]. Кожен блок наве-
деної схеми, наприклад, прогноз внутрішнього
енергоспоживання, в свою чергу, має свої між-
галузеві зв’язки (рис. 2) [17].
схеми, що наведені на рис. 1 і 2, при певній
адаптації, характеризують складність зв’язків
в ПеК України. Науково-технічні аспекти
однієї з галузей енергетики — теплоенергети-
ки — наведено на рис. 3 [18]. В таблиці пред-
ставлено основні прогнозні технології у сфе-
рі електроенергетики та теплоенергетики, а
також оціночні обсяги інвестицій в енергетику
на період до 2050 р.
з рисунків і таблиці видно всю складність
схеми прогнозування енергетики. Необхідно
здійснювати міжгалузеве узгодження прогно-
зів розвитку економіки та енергетики, прогно-
зів розвитку світової економіки, можливих
трендів вітчизняних і геополітичних подій,
спираючись на результати фундаментальних
досліджень численних наукових напрямків в
галузі. але неможливо врахувати значну кіль-
кість ключових чинників високої невизначе-
ності, а також ризики й виклики різної приро-
ди («збурений вплив зовнішнього середови-
ща»). «Прогнозування не зводиться до спроб
вгадати деталі майбутнього, при розробці про-
гнозів виходять з діалектичної детермінації
явищ майбутнього, з того, що необхідність про-
биває собі дорогу через випадковості, щодо
явищ майбутнього потрібен ймовірнісний під-
Витрати на дослідження та розробки
ключових технологій в енергетиці *
Ключові технології в енергетиці **
Витрати, трлн
дол. сШа
Виробництво електроенергії: 3,2—3,8
атомні електростанції 0,6—0,75
вітрові електростанції 0,6—0,7
вугільні установки з супернад кри тич-
ними параметрами пари
0,35—0,4
парогазові електростанції з внутріш-
ньо цикловою газифікацією вугілля
0,35—0,4
парогазові електростанції з газифіка-
цією біомаси
0,1—0,13
перетворювачі сонячної енергії в біо-
масу
0,2—0,24
концентратори сонячної енергії 0,3—0,35
уловлювання та захоронення со2 на
теплових електростанціях
0,7—0,8
споруди і будівлі (теплоенергетика, кін-
цеве споживання):
0,32—0,42
енергоефективні будівлі та побутові
прилади
Немає даних
теплові насоси 0,07—0,12
сонячне опалення та нагрівання води 0,25—0,3
* Дані 2007 р. складено за [18]; ** дані наведено для умо-
ви скорочення емісії парникових газів в 2050 р. до рівня
2005 р. (28 млн т еквіваленту со2).
В.М. Геєць, О.В. Кириленко, Б.І. Басок, є.Т. Базєєв
8 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1)
хід з урахуванням широкого кола можливих ва-
ріантів. ... Прогнозні рішення — це область до-
пустимих рішень з безлічі можливих» [15].
«На відміну від фізико-технічних систем,
такі складні системи як енергетика, не володі-
ють найважливішою для моделювання влас-
тивістю — незмінністю їх основних парамет-
рів в спостережуваній ретроспективі в прог-
нозований період» [16]. «Будь-який інструмен-
тарій прогнозування виробничих систем мо же
претендувати на отримання не достовір них
траєкторій їх розвитку, а прийнятних для
практичних цілей діапазонів значень ключових
(далеко не всіх) показань динаміки системи.
Фактично він покликаний процедурно і мо-
дельно-інформаційними засобами всіляко по-
легшувати і прискорювати процес людського
пізнання і передбачення таких систем, які
завжди не повні та нескінченні» [16]. Довго-
строкові прогнози вибудовувати складно, тому
що їхні основні показники постійно зміню-
ються залежно від чисельності непередбачу-
ваних обставин, як у поточному, так і у прог-
нозованому періоді. «Оцінка перспектив роз-
витку системи є складним завданням за ра-
хунок зростання невизначеностей, які є в будь-
якому динамічному процесі. Чим далі перспек-
тива, тим більшою мірою буде позначатися
вплив неповноти знань. Відповідно, час управ-
ління прогнозів при прогнозуванні систем обме-
жений. Це обмеження випливає з факту нелі-
нійного зростання невизначеності в міру про-
сування в майбутнє ...» [15].
При геополітичній турбулентності, при ра-
дикальній зміні соціально-економічного уст-
рою в країні, що супроводжується спадом еко-
номіки, зокрема й виробництва в секторах
ПеК, на будь-якому часовому етапі реалізації
енергетичної стратегії можуть з’являтися точ-
ки біфуркації, в межах яких малі флуктуації
зовнішнього впливу різко посилюються, і по-
казники прогнозу до чітких тимчасових інтер-
валів можуть стати мало реалізованими, від-
повідно, можуть змінюватися і сценарії роз-
Прогноз розвитку енергетики світу
Прогноз розвитку галузей енергетики
Нафта–газ електроенергетикаВугілля
зовнішні
ринки
та країни
Прогноз імпорту
та експорту
енергоресурсів
Прогноз можливостей
сировинної бази
Прогноз
можливостей НТП
Прогноз цін
палива
та енергетики
Прогноз
енергозбереження
Прогноз внутріш-
ніх енергопотреб
Паливно-енергетичний
баланс країни та регіонів
Прогноз фінансового
стану галузей енергетики
Попередній
прогноз цін палива
та енергетики
країни
зведений прогноз
економіки та енергетики
країни
Геополітичний прогноз
Формування
сценарію
соціально-
економічного
розвитку
оптимізація
матеріальних
та фінансових
балансів галузей
економіки
Прогноз соціально-економічного
розвитку країни
Рис. 1. схема прогнозування ринку енергетики [16]
енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд)
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 9
витку ПеК. за певними показниками може
бути суттєвий збіг, за іншими — прийнятний,
а за низкою показників — значне розходження
з прогнозами. Головним стає визначення діа-
пазону значень ключових показників і тренди
розвитку енергетики та окремих її галузей.
як уже зазначалося, починаючи з 1996 року,
енергетичні стратегії України змінюють одна
одну до завершення чинності попередньої. Від-
стежити реалізацію прогнозованих показників
кожної стратегії було неможливо. На тимчасо-
вих же етапах отримувані реперні показники,
в більшості випадків, не збігалися з прогнозо-
ваними. аналіз проведених реформ в ПеК Ук-
раїни (зокрема, чому не відбувалися реформи),
нинішні виклики для української енергетики,
пріоритети розвитку ПеК, завдання на най-
ближчу перспективу, механізми енергетичної
політики в достатній мірі розглянуто в [19].
остання (четверта) енергетична стратегія
(ес—35) розроблялася в надзвичайних умо-
вах — при глобальних змінах трендів світової
енергетики та під впливом низки викликів для
вітчизняної енергетики. опублікований на веб-
сайті Міненерговугілля 19 грудня 2016 р. про-
єкт ес—35 було проаналізовано українсь кими
та європейськими експертами, доопрацьовано
й 1 червня 2017 р. оприлюднено проєкт нової
ес—35, а 17 серпня того ж року рішенням Мі-
ненерговугілля України було прийнято ес—35.
Пам’ятаючи результати прогнозування енер-
гетичних стратегій, що передували ес-35, ви-
сококваліфіковані фахівці, експертне середо-
вище виступають з пропозиціями щодо опера-
тивного супроводження ес—35 [19]. «В май-
бутньому, у разі зміни уряду, відкидати діючу
стратегію і розробляти нову, на нашу думку,
не потрібно. Варто проводити моніторинг ви-
конання, розуміти і враховувати тренди (сві-
тові та європейські) і вносити зміни, якщо буде
необхідно» (с. Голікова, директор ПП «Тран-
сенергоконсалтинг»). «Енергетична страте-
гія має визначати цілі по окремих секторах
енергетичної галузі. Але завдання і механізми
(алгоритми) досягнення цих цілей не є предме-
том стратегії. Вони мають бути сформульо-
вані і конкретизовані в короткострокових пла-
нах Уряду України, в компетентних органах
Формування макроекономічних
сценаріїв
Прогнозування попиту на Пер
сектором кінцевого споживача
Формування прогнозних ПеБ
країни та регіонів
Формування сценаріїв розвитку
енергетики країни
оцінка витрат Пер на власні
потреби галузей ПеК
Прогнозування розвитку
галузей ПеК
експертний аналіз
формалізованих рішень
Прогнози споживання ПеК
Визначення
базових трендів
оцінка обсягів
енергозбереження
оцінка обсягів
енергозбереження
аналіз
інвест-проектів
Рис. 2. схема прогнозування енергоспоживання в країні та в регіонах [17]
В.М. Геєць, О.В. Кириленко, Б.І. Басок, є.Т. Базєєв
10 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1)
виконавчої влади та в енергетичних компаніях
для досягнення цілей розвитку, визначених
Енер гетичною стратегією» (В. рябцев, кон-
сультант-спеціаліст Групи координації прог-
рами реформування та розвитку енергетично-
го сектору при Міністерстві енергетики та ву-
гільної промисловості України). запропоно-
вано також створити експертну робочу групу з
контролю реалізації енергостратегії за певни-
ми періодами часу. «Важливо, щоб дальність
кінцевого терміну підведення підсумків реалі-
зації Стратегії не викликала сумнівів у її реа-
лізації. Повинна бути розроблена конкретна
прог рама по виконанню Стратегії в реальні тер-
міни. ... Не треба знову намічати п’ятирічки!
Оптимальним був би термін на 2 роки макси-
мум» [20].
Безсумнівно, енергетична політика України,
й зокрема ес—35, буде залежати від «енерге-
тичних контурів нового світу» — енергетич-
них трендів і сценаріїв, глобальних і локаль-
них ризиків. «На міжнародній арені настав
час нових альянсів і груп інтересів, які вже по-
чали малювати нові енергетичні контури та
формувати свіжі тенденції. Дедалі більше зна-
чення має розуміння суті нових геополітичних
енергетичних процесів, які стануть основою
майбутнього на найближчі три-п’ять років.
Далі прогнозувати вкрай складно» [21].
Вищенаведені та інші пропозиції, в кінце-
вому рахунку, зводяться до розробки й прий-
няття Дорожньої карти [18, 22], «змістовний
аспект якої має містити конкретні механіз-
ми реалізації завдань реалістичних орієнтирів
та спиратися на відповідне фінансове підґрун-
тя, ресурсні можливості та потенційні по-
т реби» [22].
Таким чином, в ситуації з яскраво вираже-
ною невизначеністю багатьох факторів, поряд
з розробленою стратегією (зокрема ес—35),
щоб усунути (зменшити) розбіжність очікува-
них прогнозних значень індикативних показ-
Рис. 3. Науково-технічні аспекти теплоенергетики [18]
Теплоенергетика
Теплофізичні
властивості
речовин
Механіка деформації,
руйнування
Транспортні
властивості,
випромінювання
електро-
фізика
е
ко
но
м
ік
а
е
кс
тр
ем
ал
ьн
і с
та
ни
Надпро-
відність
Кінетика
ТермохіміяТермодинаміка
Газо-
динаміка
Гідро-
динаміка
Плазма
електроенергія
Теплозабезпечення
Транспорт
Добування
і переробка палива
Міцність
Матеріали
Паливо
робочі
середовища
Динаміка
течій
середовища
Горіння
Тепло
та
масообмін
Устаткування
енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд)
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 11
ників з реальними, доцільно довгостроковий
прогноз розвитку енергетики (залежно від мін-
ливих умов, при очевидних змінах трендів, по-
яви й загострення нових ризиків та викликів)
коригувати, супроводжувати (відстежувати)
оперативними (поточними), «поточними пла-
нами-прогнозами» на порівняно коротких тим-
часових інтервалах (три—п’ять років), на яких,
за експертними оцінками, енергетика країни
(«об’єкт управління») істотно не зміниться.
По суті, реалізується принцип безперервного
прогнозування в міру надходження нової ін-
формації. енергетична стратегія при цьому ста-
не гнучким документом управління — не де-
кларацією, а настановою до дій. загальні трен-
ди розвитку енергетики можуть змінюватися
при зміні цілей, задач економіки держави.
супровід енергетичної стратегії «поточни-
ми планами-прогнозами» зніме гостроту дис-
кусій між прихильниками, що підтримують
свої напрямки розвитку енергетики. Наприк-
лад, атомники не підтримують на віддалену
перспективу нестримний оптимізм прихиль-
ників використання в енергетиці відновлю-
вальних джерел енергії. останні ж мають свої
аргументи проти використання ядерної енер-
гії та вважають за можливе мало не повний пе-
рехід України на відновлювану енергетику до
2050 року [23].
як було показано вище, прогнозні значення
показників раніше прийнятих трьох енерге-
тичних стратегій України та двох стратегій
росії не співпали вже на проміжних тимчасо-
вих інтервалах. «По суті прогнозування — це
імовірнісний експеримент, при якому при одних
і тих же умовах його проведення можливе на-
стання різних подій, тобто експеримент — це
якась функція, задана на безлічі подій» [24].
Проблема якості енергетичного прогнозуван-
ня недостатньо розроблена, так як немає уста-
лених критеріїв, за якими можна об’єктивно
оцінювати переваги та недоліки тієї чи іншої
прогнозної системи [24].
систематичне прогнозування в енергетиці
має історію близько 40 років. є можливість зі-
ставити за ряд років прогнозні та фактичні
значення показників та на основі їх статистич-
них даних оцінити якість здійснення прогно-
зів. Проблеми, пов’язані з оцінкою якості прог-
нозних систем розглянуто в [24].
Провідні прогностичні центри (наприклад,
Міжнародне енергетичне агентство (Меа) і
Міністерство енергетики (Ме) сШа) обме-
жуються фрагментарними оцінками точності
своїх прогнозів. ці оцінки, як правило, це таб-
лиці відносних похибок, визначених на основі
наявних прогнозних і фактичних значень про-
тягом певного проміжку років. Вони дають
тільки інтуїтивну оцінку якості прогнозуван-
ня, засновану на тому, що 1 % відносної похиб-
ки — це добре, а 10 % — погано.
На основі узагальнення результатів аналізу
довгострокових прогнозів світового енерге-
тичного ринку запропоновано програму до-
с лід жень, як частину робіт зі створення мето-
дики оцінки якості систем прогнозування та
аналізу перспектив розвитку енергетичних
ринків [24].
Незважаючи на відсутність об’єктивних кри-
теріїв оцінки якості прогностичних інструмен-
тів [16, 24], на сьогодні системне прогнозуван-
ня енергетики, як складової частини тріади
енергетика—економіка—екологія, є загально-
визнаним і використовується в провідних
енергетичних країнах.
чи можливі взагалі довгострокові прогнози
розвитку енергетики й сценаріїв викиду діок-
сиду вуглецю (основного парникового газу, що
надходить в атмосферу внаслідок антропо-
генної діяльності)? Думки з цього питання фа-
хівців провідних національних і міжнародних
інститутів розходяться. Деякі з них, спираю-
чись на результати невиправданих прог нозів,
схильні до негативної відповіді. Інші ж, роз-
робивши метод т. зв. генетичного прогнозу
світової енергетики, вважають його вельми на -
дійним інструментом для прогнозування сце-
наріїв розвитку енергетики та майбутньої змі-
ни навколишнього середовища й клімату [25].
це дозволяє їм сформулювати фундаменталь-
В.М. Геєць, О.В. Кириленко, Б.І. Басок, є.Т. Базєєв
12 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1)
ні висновки на розвиток енергетики на най-
ближчі десятиліття [25]:
1) стабілізація національного питомого енер-
госпоживання на душу населення на певному
рівні, в основному, визначається кліматично-
географічними факторами;
2) неухильне й практично лінійне зниження
з часом вуглецевої інтенсивності світової енер-
гетики (кількість діоксиду вуглецю, що при-
падає на одиницю споживання енергії) в ре-
зультаті змін структури паливно-енергетич-
ного балансу, що спостерігається вже більше
ста років (перехід від вугілля до нафти, газу і
останнім часом — до збільшених обсягів по-
новлюваних енергоресурсів).
У світі запропоновано низку систем енерге-
тичних прогнозів: Меа, Ме сШа, Міжнарод-
ного інституту прикладного аналізу, ряду до-
слідницьких центрів європейської комісії та
ооН. У росії — це Модельно-Інформаційний
Комплекс енергетичних Перспектив (МІКеП),
в Україні — програма Форсайт, створена в Інс-
титуті системного аналізу Національного тех-
нічного університету України «Київський по-
літехнічний інститут імені Ігоря сікорського»,
макроекономічна модель стратегії розвитку
енергетики ТІМеs-Україна та модель міжча-
сової рівноваги, ДУ «Інститут економіки та
прогнозування НаН України», Psychea exper-
tus-модель. є й інші моделі: LeaP-модель
(Long-range energy alternatives), модель холь-
та-Вінтерса, модель markaL/times та ін.
хочеться сподіватися, що при реалізації по-
літики розвитку ПеК України, будуть вико-
ристані результати посилення трансдисциплі-
нарності в науці та в технологіях, пов’язаних з
енергетикою. В останнє десятиліття отримала
розвиток інтелектуалізація в галузі інформа-
тики та обчислювальної техніки. стратегічна
європейська рамкова програма «Горизонт —
2020» відкрила еру інтенсивного розвитку так
званих смарт-технологій («розумних» техно-
логій). Всі смарт-системи є результатом транс-
дисциплінарної взаємодії. Для підтримки цьо-
го напряму було створено структуру спільної
європейської технологічної ініціативи jti
(joint technology initiative) і потужну асоціа-
цію європейського лідерства eCseL (elect-
ronic Components and systems for european
Leadership). щороку eCseL публікує страте-
гічний план реалізації досліджень та іннова-
цій у галузі електронних компонентів систем і
технологій, які забезпечують розвиток функ-
ціональних доменів діяльності сучасного циф-
рового суспільства, а це — енергетика, тран-
спорт, виробництво, екологія та інші [26].
Cлово «smart» у перекладі означає не тільки
розумний, а й є акронімом, частини якого — це
критерії постановки завдань для досягнення
цілі — specific (конкретність), measurable (ви-
мірюваність), attainable (досяжність), relevant
(доцільність), time-baunded (обмеженість у
часі) [26]. роботи в цьому напрямку прово-
дяться в Інституті кібернетики ім. В.М. Глуш-
кова НаН України.
Набирають актуальності проблеми моде-
лювання нового ринку електроенергії Украї-
ни. закон України «Про ринок електричної
енергії України» (прийнятий у 2017 році) вста-
новлює принципи функціонування нового віт-
чизняного ринку електричної енергії. На сьо-
годні в Україні відбувається складний процес
імплементації відповідного європейського за-
конодавства, зокрема й «третього енер гетич-
ного пакету». Необхідною умовою прий няття
обґрунтованих рішень щодо зміни механізмів
регулювання ринку є використання матема-
тичних моделей, які дозволяють оцінити на-
слідки впроваджених рішень і визначити, які з
них ефективні, а які помилкові. Тому такою
важливою стає проблема математичного мо-
делювання конкурентної рівноваги на ринку
електроенергії. Моделювання стану конку-
рентної рівноваги пов’язано з пошуком таких
цін на електроенергію в енерговузлах й таких
обсягів виробництва, передачі та споживання
електроенергії, за яких результати діяльності
кожного з учасників (агентів) досягають влас-
них цілій: споживача — максимум власного
добробуту, компанії-постачальника — макси-
енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд)
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 13
мум постачання електроенергії споживачам,
генеруючої компанії — максимум власного
прибутку, компанії-оператора системи пере-
дачі електроенергії — максимум сприяння
учасникам ринку у виконанні їх зобов’язань.
роботи у цьому напрямку проводяться в Ін-
ституті проблем моделювання в енергетиці
ім. Г.є. Пухова НаН України [27].
реалії сучасного світу такі, що прогнозу-
вання стратегічних перспектив розвитку енер-
гетики неминуче повинні проходити через
точки біфуркації, вихід з яких може змінюва-
ти сценарії розвитку енергетики як галузі (на-
приклад, стрибкоподібна зміна світових цін на
нафту в 2000—2018 рр.). очікувані ключові
параметри та показники можуть не збігатися з
реалізованими значеннями. як зазначено в
[16, 24], сучасна наука ще не має методів впев-
неного прогнозування розвитку енергетики на
тривалий період, але досвід використання мо-
делей прогнозування дає підстави для стрима-
ного оптимізму будувати несуперечні сценарії,
хоч й без оцінки повноти їх складу та ймовір-
ності реалізації. супровід енергетичної стра-
тегії «поточними планами-прогнозами» (до-
рожніми картами) додає оптимізму в реалізо-
ваність такого регуляторного документу. Для
цього повинна бути вирішена проблема орга-
нізації виконання ес—35 з чітким визначен-
ням механізмів імплементації завдань для ви-
конавчої та законодавчої влади з постій ним
моніторингом ходу реалізації ес—35 за тим-
часовими інтервалами. як варіант, для цьог о
запропоновано створити спеціалізова ну струк-
туру, можливо інститут енергетичної стратегії
із залученням незалежних експертів для під-
готовки дорожніх карт енергетичних форсай-
тів [28]. створення такого інституту — це все ж,
мабуть, «занадто», але комісія (комітет) з фа-
хівців у галузі енергетики, економіки, екології,
експертів та осіб, які приймають рішення, було
б доцільним. У роботі такого комітету повинні
взяти участь всі ті, хто стояв біля витоків ство-
рення проекту ес—35 — НІсД, центр разум-
кова, НТц «ПсІхєя», Міненерговугілля, від-
повідні відділення НаН України [2, 23, 29, 30],
зокрема, Відділення фізико-технічних проб-
лем енергетики, Відділення економіки, які бра-
ли участь в дослідженнях з формування енер-
гетичної політики на перспективу.
Вищевикладені результати досліджень от-
римано в рамках виконання цільового науко-
вого проекту НаН України «економічні, тех-
ніко-технологічні та екологічні імперативи ці-
льового розвитку енергетики України» (2016—
2018 рр.).
сПисоК лІТераТУри
1. Домбровский о. Український парламент за три роки ухвалив повний пакет європейського енергетичного законо-
давства. Тепер потрібна швидка імплементація. TERMINAL. № 4, грудень, 2017. с. 21—23.
2. Кулик М.М., Горбулін В.П., Кириленко о.В. Концептуальні підходи до розвитку енергетики України (аналітичні
матеріали). Київ: Інститут загальної енергетики НаН України, 2017. 78 с.
3. Постанова Верховної ради України «Про національну енергетичну програму України до 2010 року» від 15 трав-
ня 1996 року, № 191/96-Вр.
4. Про схвалення енергетичної стратегії України на період до 2030 року. розпорядження Кабінету Міністрів Украї-
ни від 15.03.2006, № 145-р.
5. оновлена енергетична стратегія України на період до 2030 року. розпорядження Кабінету Міністрів України від
27.04.2013, № 1070-р. «Про схвалення енергетичної стратегії України на період до 2030 року».
6. Нова енергетична стратегії України до 2035 року: «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». urL:
energetychna_strategiya_do_2035_r.zip,http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/doccatalog/list?currDir=50358
7. ойзерман Т.и. Возможно ли предвидение отдаленного будущего. Вестник РАН. 2005. Т. 75, № 8. с. 720—726.
8. хайек Ф.а. Дорога к рабству. Вопросы философии. 1990. № 1. с. 113—119.
9. Пригожин и.р. Философия нестабильности. Вопросы философии. 1991. № 6. C. 46—52.
10. Поппер К. Нищета историцизма. Москва: издательская группа «Прогресс», 1992. 166 с.
В.М. Геєць, О.В. Кириленко, Б.І. Басок, є.Т. Базєєв
14 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1)
11. Малинецкий Г.Г. Техногенные ресурсы в контексте новой индустриализации россии. Вестник РАН. 2015. Т. 85,
№ 4. с. 344—350.
12. Капица П.л. Эксперимент теория практика. Москва: Наука, 1974. 288 с.
13. локтев В.М. знання — сила? Вісн. НАН України. 2018. № 1. C. 75—85.
14. рябцев Г.а. Державна політика розвитку ринку нафтопродуктів в Україні: формування та реалізація: монографія.
Київ: НаДУ, 2011. 416 с.
15. Горелова В.л. основы прогнозирования систем. Учеб. пособ. для инж.-экон. спец. вузов. Москва: Высш. шк., 1986.
287 с.
16. Макаров а.а. Методы и результаты прогнозирования развития энергетики россии. Изв. РАН. Энергетика. 2010.
№ 4. с. 26—40.
17. Филиппов с.П. Прогнозирование энергопотреблением комплекса адаптивных имитационных моделей. Изв. РАН.
Энергетика. 2010. № 4. с. 41—45.
18. Фортов В.е., Макаров а.а. Направления инновационного развития энергетики мира и россии. Успехи физических
наук. 2009. Т. 179, № 12. с. 13—37.
19. Cуходоля а., рябцев Г. Энергетический манифест. TERMINAL. 2017. № 2 (848), август. с. 3—8.
20. Поташник с.и. от стратегии — к рабочим документам и реальным срокам. TERMINAL. 2017. № 2 (848), август.
с. 31—32.
21. рукомеда р. Энергетические контуры нового мира. TERMINAL. 2017. №2 (848), август. с. 39—42.
22. Буславець о. Для якісної дорожньої карти необхідні якісні інструменти. TERMINAL. 2017. №2 (848), август.
с. 22—26.
23. Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року. за заг. ред. ю. огаренко та о. алієвої. Київ: Вид-во
ТоВ «арТ КНиГа», 2017. 88 с.
24. аполонский о.ю., орлов ю.Н. сравнительный анализ долгосрочных прогнозов развития энергетики. часть ii //
Препринт иПМ им. М. В. Келдыша. 2010. № 58. 26 с. urL http://library.keldysh.ru/preprint.asp?=2010-58 (дата
звернення: 01.09.2019).
25. Клименко В.В. опыт генетических прогнозов мировой энергетики: можем ли мы предвидеть далёкое будущее?
Докл. РАН. 2014. Т. 458, №4. с. 415—418.
26. Палагін о.В. Виступ. Вісник НАН України. 2018. № 4. с. 37—39.
27. саух с.є. Проблеми математичного моделювання конкурентної рівноваги на ринку електроенергії. Вісник НАН
України. 2018. № 4. с. 53—67.
28 НТц «Психея» Psychea expertus: разглядеть детали. TERMINAL. 2017. №2 (848), август. с. 35—36.
29. Геєць В.М. розвиток та взаємодія економічної та енергетичної політики в Україні. Вісник НАН України. 2016. № 2.
с. 46—53.
30. Долінський а.а., Басок Б.І., Базєєв є.Т. стратегія теплозабезпечення населених пунктів України. До обговорення
проектів енергетичної стратегії України на період до 2020, 2030 та 2035 року. Вісник НАН України. 2015. № 4.
с. 98—105.
Стаття надійшла до редакції / Received 11.03.19
Статтю прорецензовано / Revised 14.03.19
Статтю підписано до друку / Accepted 24.06.19
eyets, V.M.H 1, Kyrylenko, O.V.2, Basok, B.I. 3, and Baseyev, Ye.T.3
1 institute of the economy and Forecasting, the nas of ukraine,
26, Panasa myrnoho st., kyiv, 01011, ukraine,
+380 44 280 1234, +380 44 280 8869, gvm@ief.org.ua
2 institute of electrodynamics, the nas of ukraine,
56, Prosр. Peremogy, kyiv, 03057, ukraine,
+380 44 366 2625, +380 44 366 2686, ied1@ied.org.ua
3 institute of engineering thermophysics, the nas of ukraine,
2, Bulakhovskogo st., kyiv, 03164, ukraine,
+380 44 424 9644, +380 44 424 3177, basok@ittf.kiev.ua
enerGy strateGy enerGy strateGy: ProjeCtions (revieW)
Introduction. at the present stage of the development of ukraine, in the face of challenges and risks, it is extremely impor-
tant to shape the national energy policy.
енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд)
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 15
Problem Statement. the energy development strategy of ukraine shall provide for the transition from the import of raw
materials to the energy-efficient development of the fuel and energy complex using the results of fundamental and applied
research in the field of natural and socio-economic sciences, the domestic innovative potential and r&D projects.
Purpose. to overview the conceptual approaches related to forecasting (predicting, foresight) the life of society as a
whole, and the development of power engineering, in particular.
Materials and Methods. a literary review of authoritative sources on methods for forecasting the development of power
engineering, including that in ukraine, has been presented.
Results. the research presents a retrospective look at the status of ukraine’s power engineering until the 1990s and in
the period of independence of the state. it was emphasized that the energy strategies of ukraine as adopted in 1996, 2006,
and in 2013 did not reach their purposes and indicators even in the medium-term prospects. in 2017, ukraine adopted
the fourth energy strategy, with the following main targets: safety, energy efficiency, and competitiveness. the last (fourth)
energy strategy (es-35) was developed in extreme conditions, under the influence of global changes in the world energy
trends and numerous challenges for the domestic power engineering. illustrative energy development schemes that charac-
terize the complexity of energy forecasting and the need to take into account a number of key factors have been presented.
the energy strategy of ukraine and, in particular the es-35, will depend on “the energy contours of the new world”, i.e. the
energy trends and scenarios, as well as the global and local risks. the expected key parameters and indicators of the energy
strategy may not coincide with the implemented values.
Conclusions. the energy strategy of ukraine and, in particular, the es-35, will depend on “the energy contours of the
new world,” i.e. the energy trends and scenarios, as well as the global and local risks. the expected key parameters and indica-
tors of the energy strategy may not coincide with the implemented values.
Keywords : fuel and energy complex, energy strategy, forecasting, strategy implementation, management and monito ring,
and roadmap.
|