Князь Владимир Святой и культура Киевской Руси глазами Титмара Мерзебургского

• Видавець: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
• Дата: 2016
• Автор: Мусин, А.Е.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2016
• Назва видання: Княжа доба: історія і культура
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179002
• Цитувати: Князь Владимир Святой и культура Киевской Руси глазами Титмара Мерзебургского / А.Е. Мусин // Княжа доба: історія і культура. — 2016. — Вип. 10. — С. 165-198. — Бібліогр.: 131 назв. — рос.

Пропонується нове прочитання деяких “руських епізодів” Хроніки Тітмара Мерзебурзького. Уточнено хронологію частини з них й обґрунтовано гіпотезу, що одним з джерел Хроніки могли бути усні розповіді Бруно Кверфуртського. Ця інформація стосувалася, переважно, історії гріха та навернення князя Володимира Святого, яка була частиною його первісного житія, зафіксованого в Тітмара латиною на сто років раніше від Повісті временних літ. Відновлено логіку біблійних цитат в Хроніці та ПВЛ. Передбачається, що знаний з літопису “гарем” князя Володимира міг відігравати свою роль у слов’янських язичницьких культах, пов’язаних із забезпеченням плодючості землі. Згаданий у Тітмара загадковий lumbarum venereum інтерпретовано як амулет і атрибут любовної магії. Дано огляд археологічно засвідчених форм подібних амулетів. Етимологія імені Володимир, пов’язана з поняттям “мир” як “мир”, визнається оправданою і прийнятою у середньовічному суспільстві. Кількість церков у Києві (400) пояснюється середньовічними уявленнями про ідеальну суспільну структуру. Зустріч у Мерзебурзі в травні 1013 г. розглянуто як поворотний момент у зародженні інтересу німецьких інтелектуалів до Східної Європи.