Околиця Києва ІХ–ХІІІ ст. у світлі археології та ландшафтознавства

• Дата: 2019
• Автор: Сагайдак, М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2019
• Назва видання: Княжа доба: історія і культура
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179041
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Околиця Києва ІХ–ХІІІ ст. у світлі археології та ландшафтознавства / М. Сагайдак // Княжа доба: історія і культура. — 2019. — Вип. 13. — С. 9-24. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Висвітлено деякі результати співпраці археологів та ландшафтознавців з вивчення околиці середньовічного Києва. Застосовуючи методику антропогенно-ландшафтних реконструкцій, з’ясовано, що від початку освоєння і до середньовіччя оптимальними для традиційного землеробства на території Середнього Подніпров’я були широколистянні та лісові ландшафти, а їхня освоєність в добу Київської Русі становила більш як 50%. На конкретному прикладі будівництва нових міських укріплень Києва на поч. ХІ ст., так званих Лядських воріт, вдалося реконструювати горизонти типових лісових ґрунтів, що задовго до містобудівного освоєння території поступились місцем (вирубування, випасання худоби) вторинним лучним та лучно-болотним рослинним формаціям, а територія водозбірного басейну Лядської Долини використовувалась як пасовище-вигін для худоби киян. Стосовно округи Києва в статті розгорнуто питання: коли і для чого будувалися загадкові споруди Середнього Подніпров’я, так звані Змійові вали. В даному контексті піднімається одна із дискусійних тем вітчизняної історіографії: про роль і значення конярства в економіці Київської Русі.