Мистецтво княжої Волині у збірниках матеріалів наукових конференцій “Волинська ікона: дослідження та реставрація”

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Ковальчук, Є.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2019
Schriftenreihe:	Княжа доба: історія і культура
Schlagworte:	Рецензії та огляди
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179054
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Мистецтво княжої Волині у збірниках матеріалів наукових конференцій “Волинська ікона: дослідження та реставрація” / Є. Ковальчук // Княжа доба: історія і культура. — 2019. — Вип. 13. — С. 239-256. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-179054
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1790542021-04-04T01:25:59Z Мистецтво княжої Волині у збірниках матеріалів наукових конференцій “Волинська ікона: дослідження та реставрація” Ковальчук, Є. Рецензії та огляди 2019 Article Мистецтво княжої Волині у збірниках матеріалів наукових конференцій “Волинська ікона: дослідження та реставрація” / Є. Ковальчук // Княжа доба: історія і культура. — 2019. — Вип. 13. — С. 239-256. — укр. 2221-6294 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179054 uk Княжа доба: історія і культура Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії та огляди Рецензії та огляди
spellingShingle	Рецензії та огляди Рецензії та огляди Ковальчук, Є. Мистецтво княжої Волині у збірниках матеріалів наукових конференцій “Волинська ікона: дослідження та реставрація” Княжа доба: історія і культура
format	Article
author	Ковальчук, Є.
author_facet	Ковальчук, Є.
author_sort	Ковальчук, Є.
title	Мистецтво княжої Волині у збірниках матеріалів наукових конференцій “Волинська ікона: дослідження та реставрація”
title_short	Мистецтво княжої Волині у збірниках матеріалів наукових конференцій “Волинська ікона: дослідження та реставрація”
title_full	Мистецтво княжої Волині у збірниках матеріалів наукових конференцій “Волинська ікона: дослідження та реставрація”
title_fullStr	Мистецтво княжої Волині у збірниках матеріалів наукових конференцій “Волинська ікона: дослідження та реставрація”
title_full_unstemmed	Мистецтво княжої Волині у збірниках матеріалів наукових конференцій “Волинська ікона: дослідження та реставрація”
title_sort	мистецтво княжої волині у збірниках матеріалів наукових конференцій “волинська ікона: дослідження та реставрація”
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Рецензії та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179054
citation_txt	Мистецтво княжої Волині у збірниках матеріалів наукових конференцій “Волинська ікона: дослідження та реставрація” / Є. Ковальчук // Княжа доба: історія і культура. — 2019. — Вип. 13. — С. 239-256. — укр.
series	Княжа доба: історія і культура
work_keys_str_mv	AT kovalʹčukê mistectvoknâžoívoliníuzbírnikahmateríalívnaukovihkonferencíjvolinsʹkaíkonadoslídžennâtarestavracíâ
first_indexed	2025-07-15T17:55:49Z
last_indexed	2025-07-15T17:55:49Z
_version_	1837736552363458560
fulltext	Євгенія коВалЬЧУк МистеЦтво княЖої воЛині у зБірникаХ МатеріаЛів науковиХ конФеренЦіЙ “воЛинсЬка ікона: ДосЛіДЖення та реставраЦія” помітне пожвавлення студій над мистецькою культурою однієї з найваж- ливіших сторінок історії волині – періоду княжої доби отримало різнорідне відображення й у збірниках матеріалів наукових конференцій з волинського іконопису, присвячених дослідженню і реставрації волинської ікони. почина- ючи від 1994 р., їх організовує волинський краєзнавчий музей разом зі своїм найбільшим відділом – музеєм волинської ікони. відтоді по 2019 р. проведено 26 конференцій, матеріали яких опубліковано, відповідно, у 26 щорічних збір- никах. вони виходили під різними назвами – “волинська ікона: дослідження і реставрація”, “пам’ятки сакрального мистецтва волині на межі тисячоліть”, “сакральне мистецтво волині”, проте основне спрямування пропонованих до- сліджень залишалося незмінним. немало завдяки саме цим конференціям та публікації їх матеріалів во- линський краєзнавчий музей став своєрідним неофіційним координаційним центром дослідження пам’яток сакрального мистецтва волині, долучивши до їх вивчення вітчизняних та зарубіжних вчених з польщі, Білорусі, росії, литви, музейних працівників та реставраторів. конференції традиційно присвячені пам’яті українського вченого – історика мистецтва павла Жолтовського (1904– 1986), який, фактично, започаткував новітнє вивчення мистецької спадщини волині й при безпосередній участі якого в різні історичні періоди сформовано збірки сакрального мистецтва в ряді музеїв україни, втім і декількох музеях волині. зокрема, упродовж 1970 – першої половини 1980-х років він виступив ініціатором й учасником наукових експедицій рівненського обласного і волин- ського краєзнавчих музеїв, острозького історико-культурного заповідника з виявлення, обліку, збирання історичних і мистецьких пам’яток у знятих з ре- єстрації і діючих культових спорудах1. на основі немало укомплектованої при 1 про них див.: ковальчук Є. і. Формування фонду сакрального мистецтва у волинсько- му краєзнавчому музеї (1929–2012 роки): монографія. луцьк, 2013; Її ж. експедиції во- линського краєзнавчого музею 1981–82 рр. по обстеженню культових споруд волині на предмет виявлення, обліку і збору цін- них мистецьких пам’яток Волинський му зей. історія і сучасність. Тези та матеріали і науково-практичної конференції, присвяченої 65-річчю Волинського краєзнавчого музею та 45-річчю колодяженського літературно-мемо ріального музею ім. лесі Українки. 16–17 червня 1994 р., м. луцьк. луцьк, 1994. с. 11–12; Її ж. Жолтовський і експедиції волинського кра- єзнавчого музею Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Тези та матеріали наукової конференції, при свяченої 90-річчю П. М. Жолтовського. луцьк, 1994. с. 11–13; Її ж. до питання обліку і збере- ження пам’яток іконопису в церквах волині Волинська ікона: питання історії вивчення, до слідження та реставрації. Тези та матеріали іі міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 29 листопада – 1 грудня 1995 р. луцьк, 1995. с. 21; Її ж. до проекту програми охорони і 240 Євгенія КОВАЛЬЧУК його безпосередній участі колекції іконопису волинського краєзнавчого музею у 1993 р. і створено музей волинської ікони. у наукових збірниках матеріалів конференцій волинського краєзнавчого музею за минулі 27 років оприлюднено близько сотні статей на теми мистец тва княжої волині, що само по собі здатне вказати на важливість та актуальність відповідного напряму досліджень. тематична спрямованість збірників, звіс- но, стосується не лише іконопису, а й інших пам’яток сакрального і не тільки збереження пам’яток історії і культури в ді- ючих культових спорудах Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та рес таврації. Тези та матеріали ііі Всеукраїнської наукової конференції, м. луцьк, 12–13 грудня 1996 р. луцьк, 1996. с. 56–59; Її ж. до питання музейного і церковного співробітництва у збереженні і дослідженні пам’яток давнього мистецтва волині Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. доповіді та матеріали іV наукової конферен ції, м. луцьк, 17–18 грудня 1997 р. луцьк, 1997. с. 68–69; Її ж. музейні експедиції павла Жолтовського по волині Замосцько-Волин ські музейні зошити. Минуле майбутньому. роль польського і українського музейництва в збереженні і документуванні культурної спад щини Пограниччя. т. 4. Zamość, 2006–2007. с. 253–260; Її ж. перше дослідження рухомих пам’яток у церквах любомльського району. 80-ті роки ХХ століття Минуле і сучасне Во лині та Полісся. любомль в історії України та Волині. науковий збірник Матеріали ХХV Во линської обласної історико-краєзнавчої конфе ренції, м. любомль, 25 жовтня 2007 р. вип. 25. луцьк, 2007. с. 319–320; Її ж. павло Жолтов- ський – дослідник сакрального мистецтва волині Могилянські читання 2007 року: Збір ник наукових праць: Музейники ХХ століт тя – дослідники української сакральної куль тури київ, 2008. с. 48–58; Її ж. Формування фонду сакрального мистецтва у волинсько- му краєзнавчому музеї Волинський музей: історія і сучасність. Матеріали іV Всеукраїн ської. наукової конференції присвяченої 80-річ чю Волинського краєзнавчого музею та 60-річчю колодяжненського літературно-меморіального музею лесі Українки, луцьк–колодяжне, 19– 20 травня 2009 р. науковий збірник. вип. 4. луцьк, 2009. с. 118–123; Її ж. волинь у поша- нуванні павла Жолтовського. до 105-річниці від дня народження Волинська ікона: дослі дження і реставрація. Матеріали ХVі міжна родної наукової конференції, присвяченої 105-й річниці від дня народження Павла Жолтовсько го, 70-й річниці утворення Волинської області та 810-й річниці галицько-Волинського князів ства, луцьк, 4–5 листопада 2009 р. науковий збірник. вип. 16. луцьк, 2009. с. 6–10; Її ж. павло Жолтовський у дослідженні сакраль- ного мистецтва волині Фундатори музейних колекцій та реалії сучасного стану розвитку музейної справи: науковий збірник за мате ріалами Всеукраїнської науково.-практичної конференції, присвяченої 145-річчю від дня на родження М. Ф. Біляшівського та 135-річчю від дня народження д. М. Щербаківського. київ, 2014. с. 246–253; Її ж. слово про вченого. до 110-ї річниці від дня народження п. м. Жол- товського Волинська ікона: дослідження та рес таврація. Матеріали ХХі міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 16–17 жовтня 2014 р. науковий збірник. вип. 21. луцьк, 2014. с. 6–9; обухович л. я. Щоденник наукової експедиції волинського краєзнавчого музею 1984 року Волинська ікона: дослідження та рес таврація. науковий збірник. матеріали ХХV міжнародної наукової конференції, луцьк, 25–26 жовтня 2018 р. вип. 25. луцьк, 2018. с. 3–11; Бондарчук я. збірка іконопису ост- розького історико-культурного заповідника (історія формування та дослідження) історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, кра єзнавства і туризму в м. острозі і на Волині: на уковий збірник. вип. 1. острог, 2006. с. 51–67; Її ж. збірка іконопису острозького історико- культурного заповідника (історія формуван- ня, реставрації та дослідження) Волинська ікона: дослідження та реставрація: науковий збірник матеріалів ХV міжнародної наукової конференції, 25–26 вересня 2008 р., м. луцьк. вип. 15. луцьк, 2008. с. 37–44. луць В. матері- али до історії музейних збірок волинського іконопису Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації: науковий збірник матеріалів V наукової конференції, 27– 28 серпня 1998 р., луцьк. луцьк, 1998. с. 22–32; його ж. волинські ікони Хііі–ХVі століть Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Збірник наукових праць: наукові за писки рівненського державного гуманістичного університету. вип. 5. рівне, 2000. с. 65–86; його ж. іконописна майстерня острога пер- шої половини ХVііі ст. Волинська ікона: пи тання історії вивчення, дослідження та рес таврації: тези та матеріали IIі всеукраїнської наукової конференції, (луцьк, 12–13 грудня 1996 р.). луцьк, 1996. с. 32–33. 241МИСТЕЦТВО КНЯЖОЇ ВОЛИНІ У ЗБІРНИКАХ МАТЕРІАЛІВ… сакрального мистецтва, а також матеріалів до їх вивчення, зокрема, побутуван- ня, дослідження та реставрації. публікації, залежно від тематики, можна роз- поділити на декілька блоків, а саме: археологічні пам’ятки, образо творчі (ма- лярство, графіка, скульптура, декоративне різьблення, металопластика, лиття), пам’ятки архітектури і монументально мистецтва в часових межах Х–ХіV ст. найповніше на сторінках видрукуваних досі наукових збірників відображено проблематику, пов’язану з різними аспектами вивчення найдавніших волин- ських ікон – Холмської, дорогобузької та луцької Богородиці з емануїлом, а також монументального малярства княжої доби. поодинокі автори неоднора- зово зверталися і до собору святого іоана Богослова в луцькому замку, теми ансамблю ікон у релігійній мистецькій культурі княжої волині. значний і вар- тісний з наукового огляду блок матеріалів стосується також археологічних до- сліджень та реставрації пам’яток. статті володимира александровича, віктора мельника, людмили міляєвої, василя пуцка, олександри Шевлюги, Юрія диби найповніше відображають дослідження мистецтва княжої доби. у пропонованому огляді авторські статті з мистецтва княжої волині по- дано за номерами випусків наукових збірників матеріалів конференцій згід- но з наведеною класифікацією із короткою характеристикою змісту окремих важливіших з того чи іншого огляду публікацій. спершу пропонуємо бібліо- графічний опис збірника, а далі наведено авторів, назви їх статей та сторінки публікацій. Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Тези і матеріали наукової конференції, присвяченої 90-річчю П. М. Жолтовського (луцьк, 23–24 листопада 1994 р.). луцьк, 1994. 81 с. откович з. ікона “Богородиця одигітрія” кін. Хііі – поч. ХіV ст. з успен- ської церкви села дорогобужа на рівненщині зі збірки рівненського краєзнав- чого музею (спроба атрибуції). с. 28–30. це перша у матеріалах конференцій публікація, присвячена унікальній пам’ятці малярства Галицько-волинської держави – іконі дорогобузької Бо- городиці (рівненський обласний краєзнавчий музей, далі – рокм). авторка висловлює свої міркування щодо реконструкції ікони, збереженої обрізаною вздовж контуру, і датує її Хііі – початком ХіV ст., використовуючи результа- ти вивчення унікальної позиції національної релігійної мистецької культури, отримані у процесі реставрації та реставраційного дослідження. Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Тези та матеріали іі Міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 29 листопада – 1 грудня 1995 р. луцьк, 1995. 56 с. пуцко в. ранні ікони волині. с. 5–7. російський дослідник василь пуцко, зазначаючи обмаль збережених пам’яток образотворчого мистецтва Хі–ХV ст., робить спробу встановити дже- рела творчості майстрів, зокрема, шукає відтворення іконографії у кам’яному різьбленні та писемній традиції. він подає своє датування двох з-поміж най- давніших ідентифікованих досі ікон волині. Богородицю одигітрію з церкви в дорогобужі датовано близько 1300 р., а ікону Богородиці з емануїлом з церк- ви покрову Богородиці в луцьку (київ, національний художній музей укра- їни, далі – нХм україни) – близько 1500 р. зазначене датування автор зберіг і в подальших публікаціях з достатньо численними відкликаннями до обох пам’яток. у статті подано чорно-білі ілюстрації обох ікон та кам’яних іконок Хііі ст., віднайдених на території волині, яка тепер належить до польської 242 Євгенія КОВАЛЬЧУК республіки, – Богородиці одигітрії з місцевості Ґрудек надбужний та спаса з території історичного червена. Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. доповіді та матеріали іV наукової конференції, м. луцьк, 17–18 грудня 1997 р. луцьк, 1997. 139 с. пуцко в. волинські рецепції візантійської іконографічної схеми. с. 41–46. лильо і. три етапи розвитку візантійсько-грецьких зв’язків мистецької культури давньої волині. с. 46–49. у статтях василя пуцка та ігоря лильо розглянуто зв’язки візантійської та волинської ікони, виділено три етапи у розвитку візантійсько-грецьких зв’язків мистецької культури давньої волині, зазначено впливи візантійської іконогра- фічної схеми на розвиток волинського іконопису. пєскова а. археологічні дослідження церкви успіння Богородиці в селі дорогобуж. с. 77–83. відома російська дослідниця в галузі архітектурної археології анна пєс- кова подала матеріали вивчення у 1988 р. зусиллями архітектурно-археоло- гічної експедиції ленінградського відділення інституту археології ан ссср кам’яного успенського храму Хіі ст. в дорогобужі на рівненщині. на основі ре- зультатів археологічних відкриттів запропоновано реконструкцію будівельної історії пам’ятки, виділено три етапи її будівництва, втім пізніші. артюх в. знахідка давньоруського енколпіона на Шацьких озерах. с. 84–85. львівський дослідник вадим артюх запропонував матеріал про знахідки пам’яток Х–Хіі ст. у 1986 р. під час археологічних досліджень багатошарового поселення біля села затишє. подано опис та репродукцію віднайденого ен- колпіону. Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Тези та матеріали V наукової конференції, м. луцьк, 27–28 серпня 1998 р. луцьк, 1998. 160 с. скоп л. Ще раз про ікону “одигітрія” з дорогобужа. с. 68–70. лев скоп намагався обґрунтувати передатування пам’ятки другою поло- виною ХV ст., заперечуючи визнане раннє датування в межах Хііі–ХіV ст. ав- тор робить такий висновок після порівняння графічного моделювання форми облич, рук та одягу на іконі з дорогобужа і на пізніших пам’ятках західно- українського іконопису перемишльської школи, зокрема, таких як поодинокі фігури деісусного чину з церкви воздвиження чесного Хреста в місті дрого- бич львівської обл. (дрогобич, музей “Бойківщина”), “святий Георгій” з мо- литовного ряду церкви в селі тур’є старосамбірського р-ну львівської обл. (національний музей у львові імені [митрополита] андрея [(]Шептицького[)]), “Богородиця одигітрія” з церкви архангела михаїла в селі яворник-руський (сянок, музей народного будівництва), не зафіксованого походження “Бого- родиця одигітрія” (краків, національний музей). однак пропозиція такого датування при докладнішому розгляді виявляється заснованою винятково на поодиноких цілком поверхово сприйнятих елементах іконографії, і не схильна враховувати зовсім стилістики самого малярства, яке не має нічого спільного з відображеною на українському ґрунті вже достатньо широким колом безпе- речних визнаних автентичних зразків традицією пізньосередньовічної доби й однозначно вказує на раннє походження луцької ікони (див. далі). Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть: питан ня дослідження, збереження та реставрації. науковий збірник. Матеріали Vі 243МИСТЕЦТВО КНЯЖОЇ ВОЛИНІ У ЗБІРНИКАХ МАТЕРІАЛІВ… міжнародної наукової конференції з волинського іконопису, м. луцьк, 1–3 грудня 1999 р. вип. 6. луцьк, 1999. 186 с. александрович в. традиції мистецької культури княжої доби у волин- ських іконах ХVі століття. с. 36–43. в. александрович вперше запропонував можливість докладно розглянути на волинському матеріалі й осмислити еволюцію мистецької культури княжої доби у її відображенні в ідентифікованих волинських іконах ХVі ст. зокрема, проаналізовано і порівняно ікони “Богородиця страсна” з церкви апостола луки у селі доросині рожищенського р-ну волинської обл. (львівська націо- нальна галерея мистецтв імені Б. Г. возницького – музей-заповідник “олеський замок”), “Богородиця одигітрія” з церкви покрову Богородиці у селі стрільськ сарненського р-ну рівненської обл. (рокм), “Богородиця одигітрія” з церкви різдва Богородиці у селі стадник острозького р-ну рівненської обл. (держав- ний історико-культурний заповідник, м. острог), “пророк ілля з історією” з церкви пророка іллі в місті дубно рівненської обл. (державний історико-куль- турний заповідник, м. дубно). подано висновок про особливо важливу роль традицій княжої доби на пізньосередньовічному етапі розвитку релігійного малярства волині як свідчення нерозривного взаємозв’язку окремих періодів його еволюції на місцевому ґрунті. водночас за малочисельності найдавнішої малярської спадщини регіону пізні відображення тогочасного досвіду здатні стати істотним доповненням до уявлень по цей важливий аспект традиції. у збірнику вміщено три публікації, присвячені іконі Богородиці з еману- їлом з покровської церкви в луцьку. дві з них належать науковим співробіт- никам національного художнього музею україни, де нині зберігається ікона. членова л. використання радіо-вуглецевого методу для датування творів українського іконопису Хііі–ХVі ст. з колекції нХм україни. с. 92–95. лариса членова навела результати визначення часу виконання ікон Хііі– ХVі ст. з використанням радіо-вуглецевого методу. Йдеться про 5 найдавніших пам’яток музейної колекції, втім луцької ікони Богородиці ХіV ст. Бєлікова Г. Богоматір одигітрія (перивлепта) волинська. перша половина ХіV ст. (матеріали до зведеного каталогу волинської ікони). с. 95–98. Галина Бєлікова опрацювала ікону до зведеного каталогу волинських ікон у музейних збірках україни. подано її детальну характеристику, викладено дані наукового паспорта. вміщено також чорно-білі фотографії стану до рес- таврації та в процесі реставрації, а також ряд документів, зокрема протоколи реставраційних рад і висновки рентгенологічного дослідження, вперше репро- дуковано до того не відзначену в літературі давню срібну шату XVIII ст., з якою ікона надійшла до музею. скоп л. до проблеми атрибуції ікони “волинська Богоматір” із церкви покрови міста луцька. с. 98–100. автор висловив припущення, що за стилістикою ікона Богородиці з по- кровської церкви в луцьку могла бути виконана західноукраїнським іконо- писцем у межах середини ХV ст. проте це некоректне визначення, супереч- не стійкому комплексові стилістичних ознак малярства та іконографії. воно сприймається варіацією безпідставного пізнього датування ікони, яке без будь-якої аргументації висунув у 1978 р.2 й відтоді активно поширює в. пуцко. 2 Пуцко В. г. Г. логвин, л. міляєва, в. свєнціцька. український середньовічний живопис. Ukrainian Medieval Painting, київ, 1976, 28 стр. + 109 табл. Russia Medievalis. V. 5.1. München, 1978. S. 248. 244 Євгенія КОВАЛЬЧУК Буднікова в. каталог фресок церкви іоанна Богослова із фондів державно- го історико-культурного заповідника в м. луцьку. с. 105–107. валентина Буднікова, науковий співробітник заповідника, запропонувала перелік та опис фрагментів фресок (13 одиниць збереження), віднайдених при археологічних дослідженнях руїн собору святого іоана Богослова на території луцького замку. Фрески виявила в 1984–1986 рр. археологічна експедиція ле- нінградського відділення інституту археології академії наук срср під керів- ництвом мар’яни малєвскої. подано чорно-білі ілюстрації шістьох найцікаві- ших фрагментів фресок. малевська м. церква іоанна Богослова в луцьку – заново відкрита пам’ятка архітектури Хіі століття. с. 108–124. археолог м. малєвска навела результати вивчення залишків собору свя- того іоана Богослова в луцьку, спорудженого у другій половині Хіі ст. в цен- трі замку. запропоновано план реконструкції верхнього замку із забудовою Хіі–ХVі ст., обмірний план, розрізи церкви з різних сторін, схематичний план реконструкції та ін. публікацію ілюструють фотографії з розкопів, а також фрагмент фрески “лик Христа”, яку авторка датує другою половиною ХіV ст. Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть. Матеріали Vіі міжнародної. наукової конференції з волинського іконопису, м. луцьк, 27–28 листопада 2000 р. вип. 7. луцьк, 2000. 109 с. у вересні 2000 р. до фондів волинського краєзнавчого музею родина меш- канки луцька надії Горлицької передала унікальну пам’ятку візантійського іконопису – ікону Холмської Богородиці, спершу віднесену до Хі–Хіі ст.3 від- тоді в матеріалах конференцій з’явився присвячений їй окремий розділ, а в 2010 р. до 10-річчя передачі видано спеціальний збірник публікацій про ікону з різних видань, що вийшли упродовж цього десятиліття4. ковальчук Є. до питання комплектування збірки сакрального мистецтва у волинському краєзнавчому музеї. с. 13–14. уперше йдеться про передачу ікони Холмської Богородиці до волинсько- го краєзнавчого музею, вказано її інвентарний номер (і-453), наведено коротку історію. квасюк а., романюк о. Холмська чудотворна ікона Божої матері. повер- нення з небуття. с. 14–18. реставратори волинського краєзнавчого музею анатолій квасюк та олена романюк розповідають про історію Холмської ікони, аналізують стан збере- ження, пошкодження авторської малярської поверхні. подано фотографії за- гального вигляду ікони та фрагменти до реставрації під записом. Горлицька н. спогади про Холмську чудотворну ікону. с. 18–19. надія Горлицька, родина якої зберігала ікону після того, як їх батько, о. Гавриїл коробчук, виїжджаючи при виселенні українців з Холмщини, вивіз реліквію в україну, виклала окремі збережені в родині та її пам’яті епізоди новітньої історії холмської святині. ременяка о. ікона Холмської Божої матері. с. 19–20. онуфрійчук м. Холмська ікона Божої матері в переказах і легендах. с. 21– 22. 3 найдокладніше досі дослідження іко- ни з датуванням зламом Хіі–Хііі ст. див.: александрович В. Холмська ікона Богородиці з емануїлом (студії з історії українського мистецтва. т. 5). львів, 2018. 4 ікона Холмської Богородиці: досліджен- ня та матеріали. науковий збірник. луцьк, 2010. 237 с., іл. 245МИСТЕЦТВО КНЯЖОЇ ВОЛИНІ У ЗБІРНИКАХ МАТЕРІАЛІВ… луц в. невідомі пам’ятки сфрагістики і металопластики волині домон- гольської доби. с. 22–24. опубліковано віднайдені незадовго до того печатки та металеву накладку з ликом ангела Хіі–Хііі ст. з території володимира і дорогобужа. мельник в. історія відкриття та дослідження пам’яток монументального малярства княжої волині. с. 24–26. віктор мельник виклав історію відкриття наприкінці ХіХ ст. фрагментів фресок з малярського ансамблю другої половини Хіі ст. в успенському соборі у володимирі та фресок другої половини ХіV ст. в руїнах собору святого іоана Богослова в луцьку. александрович в. ансамбль ікон передвівтарної огорожі середньовічних храмів волині. с. 26–34. Характеризуючи історичний розвиток ансамблю ікон інтер’єрів середньо- вічних храмів волинського регіону, дослідник використовує широкий фонд писемних і образотворчих пам’яток Хііі–ХVі ст., втім маловідомих і вперше впроваджених до наукового вжитку дацюк і. “Богородиця одигітрія” в іконописі волині (композиційний під- хід). с. 54–55. Пам’ятки сакрального мистецтва Волині. Матеріали Vііі міжнародної на укової конференції, м. луцьк, 13–14 грудня 2001 р. вип. 8. луцьк, 2001. 170 с. михайлова р. культ святого Георгія у Галицько-волинській русі. с. 12–15. дослідниця розглянула іконографію образу святого Георгія через ряд ар- хеологічних об’єктів Хіі–Хііі ст., зокрема образків-медальйонів, печаток, ін. міляєва л. ікона Холмської Богоматері – Redivivus phoenix – очима якова суші. с. 45–47. доктор мистецтвознавства людмила міляєва, спираючись на книгу якова суші “Фенікс…”, запропонувала ще одну тему досліджень, пов’язаних з іконою Холмської Богородиці, а саме: як непересічна людина ХVіі ст. сприймала твір мистецтва. авторка відзначає, що в характеристиці пам’ятки у я. суші вражає багатогранність і стереоскопічність дослідження. він подає не лише інформа- цію про історію ікони, її іконографію і стан збереження, а й оцінює майстер- ність митця та викладає уявлення про мистецьку магію образу. л. міляєва на- звала я. сушу першим українським мистецтвознавцем. у збірнику наведено також документи і публікації про Холмську ікону з інших видань (с. 47–102). Stefański J. Zarys dziejów kułtu obrazu Matki Boskiej Chełmskiej. C. 99–1005. александрович в. відтворення символу. с. 100–1026. це перша публікація про ікону Холмської Богородиці після її віднайден- ня і передачі до волинського краєзнавчого музею у вересні 2000 р. рудецький п. імена святих та титулатура православних храмів луцька пе- ріоду середньовіччя. с. 110–111. колосок Б. до історії луцької дмитрівської церкви. с. 112–113. дослідник архітектурної спадщини волині Богдан колосок розглянув да- тування втраченої дмитрівської церкви в луцьку та етапи її змін від Хііі до ХVііі ст. 5 передрук за: Lubełszyzna. Nr 2. Lubłin, 1996. 6 передрук за: критика. ч. 1–2(39–40). січень–лютий 2001. володимир алексан- дрович разом з віктором луцем першими атрибутували пам’ятку після її надходжен- ня до музею як оригінал Холмської ікони Богородиці. 246 Євгенія КОВАЛЬЧУК Сакральне мистецтво Волині. Матеріали IX міжнародної наукової конфе ренції, м. луцьк, 31 жовтня – 1 листопада 2002 р. вип. 9. луцьк, 2002. 158 с. квасюк а., романюк о. перший етап реставрації та дослідження чудо- творної Холмської ікони Божої матері. с. 43–48. реставрацію Хомської ікони Богородиці проводив а. квасюк при участі о. романюк від 16 листопада 1996 р. спершу приватно, а від вересня 2000 р., після її передачі, – музейній реставраційній майстерні. у публікації наведено стислий звіт про початковий етап виконання консерваційно-реставраційних заходів. цитович в., Братушко Ю., тимченко т. технологічні дослідження ікони “Богоматір Холмська”. с. 48–52. дослідження володимира цитовича, Юлії Братушко й тетяни тимченко про- понують матеріали техніко-технологічного вивчення ікони, яке від кінця 2000 р. провадили співробітники національної академії образотворчого мистецтва та ар- хітектури й національного науково-дослідного реставраційного центру україни (м. київ). дані про технологію та стан збереження пам’ятки отримано як у резуль- таті візуального спостереження, так і за допомогою оптико-фізичних та фізико- хімічних методів, дослідження в ультрафіолетовій та інфрачервоній зонах спек- тру, методу інфрачервоної спектроскопії (в. цитович), емісійного спектрального аналізу, мікрохімічного аналізу (Ю. Братушко), рентгенографування (с. нєрєзов). вивчення технологічних особливостей ікони підтвердило її раннє поход- ження, особливо в аспекті специфічних прийомів письма ликів візантійського іконопису Хіі ст. дослідження в уФ променях дало змогу виробити висновки про збереження авторського малярства. загальну площу вцілілого первісного малярства визначено приблизно на 70 %. рентгенографування показало стан збереження пам’ятки, авторської малярської поверхні, структуру деревини, межі втрат малярства, перекритих пізнішими доповненнями, розташуван- ня дрібних цвяхів від прикріплених різного часу прикрас, виявило паволоку. стратиграфію малярства, склад ґрунту й пігментів в окремих шарах охаракте- ризовано з використанням фізичних, хімічних та фізико-хімічних методів до- слідження. це – емісійний спектральний аналіз, інфрачервона спектроскопія, мікроскопія у поляризованому відбитому світлі, люмінесценція матеріалів при ультрафіолетовому збудженні, мікрохімія. у результаті досліджень вста- новлено, що кількість шарів авторського малярства коливається від трьох до п’яти, їх загальна товщина сягає близько 40 мкм. публікацію доповнено фотоілюстративними матеріалами і таблицями. диба Ю. архітектура ротонди “св. михаїла великого” у володимирі. с. 60–64. автор на підставі археологічних матеріалів датував володимирську михай- лівську ротонду першою половиною Хііі ст. на основі літописних та пізніших до- кументальних свідчень доведено використання ротонди як храму східного обря- ду з-перед 1268 р. та спростовано думку, нібито тип храму-ротонди з походження є “латинським” і, внаслідок цього, – неканонічним для руської церкви. дослідник ствердив, що володимирська церква архангела михаїла належить до української мистецької спадщини княжої доби. у публікації подано архітектурні креслени- ки загального вигляду проекту реконструкції пам’ятки та його розрізи. мазурик Ю. Хрест-енколпіон з літописного угровська. с. 107–109. археолог Юрій мазурик, дослідник літописного угровська над Бугом, оприлюднив віднайдений у польовому сезоні 1999 р. під час роботи архео- логічної експедиції волинського та любомльського краєзнавчих музеїв при 247МИСТЕЦТВО КНЯЖОЇ ВОЛИНІ У ЗБІРНИКАХ МАТЕРІАЛІВ… дослідженні городища княжої доби – літописного угровська біля села ново- грузьке любомльського р-ну хрест-енколпіон Хіі–Хііі ст. подано зображення та характеристику знахідки і її аналоги. Волинська ікона: дослідження та реставрація: науковий збірник матеріали Х міжнародної наукової конференції, 17–19 вересня 2003 р., м. луцьк. вип. 10. луцьк, 2003. 208 с. пуцко в. волинський іконопис Хііі–ХVііі ст. основні тенденції розвитку. с. 16–27. в. пуцко запропонував своє бачення витоків волинського іконопису, а та- кож шляхи надходження на волинь візантійських ікон. подано, як і в попе- редніх публікаціях, власне датування найдавніших волинських богородичних ікон дорогобузької та луцької відповідно близько 1300 р. та 1500 р. александрович в. ікона Богородиці страсної з церкви апостола луки в до- росині. с. 27–35. автор аналізує виконану, за його визначенням, після 1516 р. згадану ікону Богородиці страсної з церкви в селі доросинь та ідентифікує її як місцеве від- творення константинопольського аристократичного оригіналу третьої чверті XIV ст., привезеного тоді до луцька й збереженого принаймні до часу ство- рення доросиньської копії. завдяки цьому пізня репліка виявилася рідкісним свідченням поширення на волинському ґрунті й за умов завершального етапу княжої доби константинопольського елітарного малярства. охріменко Г., остапюк о., стемковський в. волинські знахідки давньорусь- ких енколпіонів. с. 114–116. запропоновано огляд знахідок енколпіонів з території волинської обл. у фондах музеїв володимира, любомля та луцька. розділ іі. Холмська ікона Божої матері. матеріали до вивчення. збірник має окремий розділ, присвячений Холмській іконі Божої матері, укомплектований з 8 публікацій польських та українських дослідників й до- бірки документів ХіХ – початку ХХ ст. до історії дослідження та побутування Холмської ікони. ременяка о. ікона Богородиці Холмської – знак і значення. с. 83–87. лебедь в. Холмська чудотворна ікона Божої матері. с. 87–93. Бредіс н. дослідження ікони “Богоматір Холмська” методами неруйнівної рентгенодіагностики. с. 93–94. цитович в. дослідження ікони Хі–Хіі ст. “Богоматір Холмська” в ультрафіо- летових променях. с. 95–99. у статтях наталії Бредіс і володимира цитовича подано результати по- дальших досліджень ікони Холмської Богородиці у нндрц україни. документи ХіХ – початку ХХ століть про ікону Холмської Божої матері. с. 100–102. скоп п. ікона “адорація Холмській Богородиці” з колекції львівського му- зею історії релігії. с. 103–104. опубліковано інформацію про невідому доти в україні датовану 1746 р. унікальну монументальну композицію (191x153) давньої збірки підгорецького замку на львівщині із зображенням Холмської ікони в оточенні ангелів (львів- ський музей історії релігії)7. 7 Єдина досі репродукція: Podhorce. Dzie- je wnętrz pałacowych i galerii obrazów / Opra- cowali Jan K. Ostrowski, Jerzy T. Petrus. Przy współpracy Oksany Kozyr, Tatiany Sabodasz, Angeli Zofii Sołtys. Kraków, 2001. Kat. A 42. Il. 222. 248 Євгенія КОВАЛЬЧУК кондрацюк п. невідомі ікони Богородиці Холмської в римо-католицьких костелах в замойщині. с. 104–106. Гіль а. розвиток сучасного культу ікони Богородиці Холмської. с. 106–112. златогорський о. образ Холмської Божої матері в романі р. Федорова “во- рожба людська”. с. 112–113. Волинська ікона: дослідження та реставрація: науковий збірник матеріалів Хі міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 3–4 листопада 2004 р. вип. 11. луцьк, 2004. 192 с. александрович в. ікона Богородиці початку XVI століття у церкві різдва Богородиці в камені-каширському. – с. 60–68. при дослідженні ікони привернуто увагу до відображення у ній давньої іконографічної традиції, зафіксованої на старокиївському ґрунті починаючи від Хі ст. Жишкович в. українські ікони Богородиці Хііі–ХV століть: іконографічні нововведення. с. 130–135. володимир Жишкович розглянув особливості іконографії групи збереже- них в україні ранніх богородичних ікон, серед них: детально – дорогобузької Богородиці, а також окремі ікони Хііі–ХV ст. українського походження, які пе- реховуються у росії та польщі. мазурик Ю. Фрагмент кам’яної облицювальної плитки з урочища “цер- ковка” літописного угровська. с. 150–152. розділ ііі. Холмська ікона Божої матері: матеріали до вивчення. цитович в. до проблеми датування ікони “Богоматір Холмська”. с. 138–142. в. цитович повернувся до датування ікони Холмської Богородиці. у своє- му дослідженні він зіставив її з іконою вишгородської (владимирської) Богоро- диці (перша половина Хіі ст.) і на основі порівняльного стилістичного аналізу датував Холмську ікону другою половиною Хі ст. Бухало Г. пречиста повернулася знову. тепер на волинь (спогад). с. 142–143. романюк о. книга “чудотворна ікона Холмської Богородиці. повернення з небуття”. с. 143. автор, о. романюк, пише про видання як перший крок до монографії, призначеної стати заключним етапом реставрації ікони Холмської Богородиці. огнєва о. “відроджена з попелу”. с. 144–145. Гаврилюк о. нова праця про безцінну пам’ятку українського сакрального мистецтва. с. 145–146. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали Хіі міжнародної. наукової конференції, м. луцьк. 27–28 жовтня 2005 р. вип. 12. луцьк, 2005. 155 с. мазурик Ю. до питання інтерпретації полив’яної чаші з археологічних розкопок літописного угровська, урочище “церковка”. с 151–153. розділ іі. Холмська ікона Божої матері: матеріали до вивчення. в окремому розділі зібрані матеріали польських і українських дослідників до історії пам’ятки. Гіль а. ікона Божої матері Холмської під Берестечком 1651 р. с. 87–89. позіховська с. Бердичівське видання “Coronacya cudownego obrazu…” як джерело до вивчення Холмської Богородиці. с. 89–105. ременяка о. публікації у польських та російських виданнях кінця ХVііі– ХіХ ст., пов’язані з іконою Богородиці Холмської. с. 109–110. романюк о. до питання історії Холмської чудотворної ікони Божої матері. с. 110–113. 249МИСТЕЦТВО КНЯЖОЇ ВОЛИНІ У ЗБІРНИКАХ МАТЕРІАЛІВ… Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали Хііі міжнародної наукової конференції, м. луцьк луцьк, 2000. Володимир-Волинський. 3 листопада 2006 р. вип. 13. луцьк , 2006. 114 с. пуцко в. Фольклоризація давнього волинського іконопису. с. 5–7. в. пуцко подає поняття фольклоризації іконопису як “архаїзуючий під- хід маляра при відтворенні вишуканої царгородської моделі” (про Богороди- цю одигітрію з церкви в дорогобужі); “своєрідний процес деформації кла- сичного стилю в ХVі ст. огортає все більше волинських ікон…”. автор також привертає увагу до використання місцевих етнографічних типів в зображен- нях святих. позіховська с. до питання про коронацію чудотворного образу матері Бо- жої Холмської. с. 43–46. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХіV міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 29–30 жовтня 2007 р. вип. 14. луцьк, 2007. 144 с. александрович в. намісна ікона спаса початку XVI століття у церкві різд- ва Богородиці в камені-каширському. с. 8–17. при опрацюванні новорозкритої намісної ікони спаса з церкви пророка іллі в камені-каширському привернуто увагу до відображених у ній давніх елементів іконографії, які виказують відкликання майстра до зразків з-поміж не ідентифікованої на місцевому ґрунті малярської спадщини княжої доби. Бурковська л. образ св. миколи у творах дрібної пластики київської русі. с. 88–93. дослідниця розглядає проблеми адаптації візантійських взірців іконогра- фії на києво-руському ґрунті через іконографію та семантику пам’яток дріб- ної пластики, зокрема невеликих кам’яних іконок Хі–Хіі ст. з образом святого миколи, й запропонувала висновок: “поетична образність візантійського мис- тецтва засвоювалась і переосмислювалась митцями київської русі на основі давньої слов’янської культури”. каліщук о. Борисоглібські та миколаївські енколпіони, знайдені на воли- ні. с. 93–96. авторка на основі аналізу кількох випадкових знахідок з волині борисо- глібського і миколаївського типів енколпіонів Хіі–ХіV ст. стверджує, що стиліс- тика і манера виконання досліджених зразків майстрів княжої доби та відпо- відність певним тенденціям іконографії засвідчують канонічність зображень як святих Бориса та Гліба, так і святого миколая. Голуб в. особливості реставрації прикрас чудотворної ікони Холмської Богородиці. с. 105. реставратор вищої категорії нндрц україни віктор Голуб подав корот- ку інформацію про дослідження і реставрацію металевих прикрас з ікони Холмської Богородиці – унікальних витворів золотарського мистецтва старо- київської доби. попередньо проведено фізико-технологічні дослідження, ви- значено якісні та кількісні характеристики сплавів, перегородчатих емалей, затверджено програму реставрації. у результаті виконання передбачених рес- тавраційно-консерваційних заходів металеві прикраси набули експозиційного вигляду і виставлені в музеї волинської ікони. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХV міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 25–26 вересня 2008 р. вип. 15. луцьк, 2008. 216 с. Голуб в. особливості реставрації прикрас з чудотворної ікони Холмської Богородиці. с. 97–105. 250 Євгенія КОВАЛЬЧУК в. Голуб пропонує в продовження попередньої (див. вище) публікації про реставрацію чотирьох металевих прикрас, закріплених на поверхні іко- ни Холмської Богородиці, наводить їх повнішу характеристику з викорис- танням результатів наукових досліджень у процесі реставрації. зазначені вироби атрибутовано як зразки золотарського мистецтва київської держави Хіі–Хііі ст. подано програму та докладний опис процесу реставрації, оха- рактеризовано стан пам’яток та викладено підсумки вивчення усіх елемен- тів, зокрема визначено склад матеріалу (срібло, золото, мідь, емаль). описа- но також актуальний стан збереження поодиноких прикрас, втім наявні на їх поверхні механічні ушкодження. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХVі міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 4–5 листопада 2009 р. вип. 16. луцьк, 2009. 237 с. александрович в. візантійський імпорт та візантизуюча течія волинського малярства княжої доби. с. 17–27. розглянуто один з найважливіших аспектів мистецького синтезу, який відбувався в україні за княжої доби, визначений характером взаємозв’язку із взірцевою візантійською традицією у малярстві. автор доводить, що однією з прикметних особливостей тогочасного культурного процесу в україні став якнайтісніший безпосередній стосунок із взірцевою візантійською культурою не лише на етапі становлення традиції. така залежність залишалася чинною й надалі, упродовж усієї княжої доби – щонайменше аж до самого зламу ХіV– ХV ст.8 водночас за аналогами в доробку візантійського малярства уточнено на початок XIV ст. датування дорогобузької ікони й наголошено на заснованих на відтворенні давніх візантійських зразків в окремих волинських іконах XVі ст. савицький в., свінцицький в., охріменко Г., оболончик а. металеві ікон- ки-підвіски та складні Хі–ХV ст. з волині. с. 107–119. подано характеристику та каталог металевих іконок Хі–ХV ст. (63 од.), знай дених у різний час на волині з ілюстраціями більшості пам’яток. у до- датках наведено перелік іконографічних сюжетів таких виробів періоду княжої доби, а також візантії. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХVіі міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 21–22 жовтня 2010 р. вип. 17. луцьк, 2010. 202 с. пуцко в. проблема наслідування традицій у волинському іконописі Хіі– ХVіі ст. с. 6–11. автор подав короткий огляд поодиноких позицій волинської іконографії княжої доби, зокрема, традиційно вказавши незмінно пізнє у його баченні по- ходження ікони Богородиці з емануїлом з покровської церкви в луцьку що- йно з часу близько 1500 р. александрович в. волинська іконографія спаса у славі. с. 12–39. при огляді волинських пізньосередньовічних, ХVі ст., ікон спаса у сла- ві привернуто увагу до пов’язань іконографії спаса на престолі в мистецькій культурі періоду пізньої княжої доби та на конкретних прикладах вперше по- казано як засновані на спільній київській традиції іконографічні паралелі теми в малярстві новгороду. 8 докладніше про цей аспект національ- ної релігійної мистецької культури див.: александрович В. Хрещення київської держа- ви й утвердження християнської мистець- кої традиції в україні: досвід епохи святого володимира великого княжа доба: історія і культура. вип. 10: святий володимир вели- кий 1015–2015 / відп. ред. в. александрович. львів, 2016. с. 199–228. 251МИСТЕЦТВО КНЯЖОЇ ВОЛИНІ У ЗБІРНИКАХ МАТЕРІАЛІВ… савицький в., оболончик а. нові знахідки хрестів-енколпіонів Хі–Хііі ст. з волині (за матеріалами з фондів волинського краєзнавчого музею). с. 196–199. наведено огляд віднайдених на території волинської області енколпіонів княжої доби у збірці музею. розділ іі. Холмська чудотворна ікона Божої матері. розділ присвячений 10-річчю передачі Холмської ікони Богородиці до збірки волинського краєзнавчого музею й укомплектовано 6 статтями. василевська с., вигоднік а. 10 років Холмської чудотворної ікони Богоро- диці у музеї волинської ікони. с. 125–133. наукові співробітниці музею подають факти новітньої історії ікони періо- ду її перебування у збірці музею. пуцко в. Холмська ікона Богородиці – святиня давнього києва. с. 134–137. Холмську ікону датовано близько 1100 р., викладено іконографію пам’ятки, проводячи паралелі з вишгородською (владимирською) іконою Богородиці. історію побутування пов’язано з києвом, трактуючи її як найдавнішу царго- родську реліквію на теренах україни. однак версія про нібито первісне київ- ське перебування ікони та її перенесення до Холму заходами короля данила романовича з києва при критичному розгляді виявляється не заснованою на переконливих міркуваннях9. цап м. митрофорний протоієрей Гавриїл коробчук: життя і пастирське служіння. с. 138–141. наведено факти біографії о. Г. коробчука, який при виселенні українців з Холмщини перевіз Холмську ікону в україну. Гіль а. ікона Холмської Богородиці в документах початку ХVііі століття. с. 142–144. сиговський п. декоративні металеві прикраси на іконі Холмської Богоро- диці. с. 144–151. давидова Г. чудотворна ікона Холмської Богоматері (Бібліографія). с. 152–156. ікона Холмської Богородиці: дослідження та матеріали. науковий збірник. луцьк, 2010. 237 с. збірник видано до 10-річчя віднайдення ікони Холмської Богородиці. він пропонує добірку наукових досліджень ікони упродовж десятиліття (2000– 2010), опублікованих у наукових та періодичних виданнях (52 позиції). матері- ал розбитий на три розділи: 1. з історії ікони Холмської Богоматері (33 позиції; с. 9–136); 2. дослідження та реставрація ікони (5 позицій; с. 137–164); 3. доку- менти та матеріали про ікону (14 позицій; с. 165–235). Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХVііі Міжна родної наукової конференції, м. луцьк, 27–28 жовтня 2011 р. вип. 18. луцьк, 2011. 234 с. мельник в. володимир і луцьк – дві традиції оздоблення інтер’єру храму в мистецтві княжої доби. с. 6–9. 9 аргументовану критику цієї інтерпрета- ції див.: александрович В. мистецькі сюжети холмського літопису князя данила романо- вича: нотатки до відчитання, сприйняття та інтерпретації джерела Український археогра фічний щорічник. нова серія. вип. 13–14. київ, 2009. с. 54–55; його ж. Холм князя і короля данила романовича александрович В., Вой тович л. король данило романович (славетні постаті середньовіччя. вип. 3). Біла церква, 2013. с. 184, приміт. 641. як виявилося, гада- на холмська ікона київського походження (насправді вона, очевидно, повинна бути ви- знана не київською, а володимирською: його ж. мистецькі сюжети... с. 56–57), за свідчен- ням літопису, мала згоріти ще при знаній літописній пожежі Холму: там само. с. 54. 252 Євгенія КОВАЛЬЧУК в. мельник на основі наукового аналізу, використовуючи дослідження останніх років у царині монументального малярства княжої волині, порів- нюючи розписи володимирського та луцького соборів, доводить існування на волинському ґрунті паралельно двох підходів до монументального малярства. один з них пов’язаний із київською традицією часів князя мстислава ізясла- вовича й згодом набув поширення у колі князя володимира васильковича (†1288). інший – з луцьким собором святого іоана Богослова, де лише в другій половині ХіV ст. з’явилося монументальне малярство – спершу на нововиму- руваній цегляній низькій передвівтарній огорожі і лише згодом як цілісний ансамбль малярства усього інтер’єру храму. пуцко в. тематичний репертуар волинського іконопису Хііі–ХіV ст. до по- становки питання. с. 10–14. простежено перелік іконографічних сюжетів, відтворених на іконах з во- лині від Хііі ст. автор акцентуючи увагу на образах Христа і Богородиці, твер- дить про свідому обмеженість іконографічних сюжетів цього періоду. смирнова е. деякі спостереження над іконописом Галицько-волинського князівства Хііі–ХіV століть. с. 14–21. відома російська дослідниця енгеліна смірнова відзначила інтенсивність вивчення українського іконопису в росії останнім часом. зі стилістичних мір- кувань вона заперечила вказану в літературі можливість пізнього датування щойно близько 1500 р. ікони Богородиці з емануїлом з покровської церкви в луцьку, визнала раннє походження нововіднайденої ікони Богородиці з ема- нуїлом із миколаївської церкви в камені-каширському (приватна збірка) та запропонувала погляд про можливість належності до малярської спадщини Галицько-волинської держави знаної все ще “загадкового” походження ікони нерукотворного образу (Хііі ст.) в соборі у місті лан (Франція). Бідзіля т. образ Богородиці у волинському іконописі. с. 26–32. александрович в. не зафіксованого походження ікона волинського крає- знавчого музею й початки української іконографії спаса у славі. с. 36–48. проаналізовано не зафіксованого походження, правдоподібно, – з околиць луцька, ікону другої чверті ХVі ст. “спас у славі” збірки волинського краєзнав- чого музею як рідкісний пізній переказ ранніх початків української іконогра- фії теми в мистецькій культурі другої половини ХіV ст., здогадно засвідчених, насамперед, втраченим ансамблем фресок собору святого іоана Богослова в луцькому замку10. розділ ііі. Холмська чудотворна ікона Богородиці. март к. навколо однієї пам’ятки… с. 137–142. директорка музею Холмської землі імені віктора амброзєвіча Христина март подала публікацію про придбаний для збірки музею на варшавсько- му аукціоні у 2009 р. лист польського короля яна іі казимира від 10 травня 1651 р. про передачу на депозит ікони Богородиці Холмської під його опіку до варшави. карелін в., мельніков м. ікони Холмської Богородиці в Білорусі. с. 140– 142. 10 докладніше на цю тему пор.: алексан дрович В. древнейшие образцы и начало бытования иконографии спаса во славе в искусстве старокиевской традиции Инсти тут истории материальной культуры ран. Труды. т. 48: в камне и в бронзе. сборник статей в честь анны песковой / редакторы- составители а. е. мусин (отв. ред.) и о. а. Щеглова. санкт-петербург, 2017. с. 43– 52. 253МИСТЕЦТВО КНЯЖОЇ ВОЛИНІ У ЗБІРНИКАХ МАТЕРІАЛІВ… Білоруські дослідники володимир карелін і микола мельніков просте- жують поширення реплік образу Богородиці Холмської у Білорусі. під час експедицій 1970-х років виявлено 11 ікон цього зразка в храмах, причому 7 з них знаходились у найближчій до нинішньої волинської обл. південно-захід- ній частині Брестської обл., 2 – у мінській і по одній – у Гродненській і моги- лівській обл. наведено світлини трьох з-поміж розшуканих досі на території Білорусі реплік ікони. ременяка о. Хранителі ікони Богородиці Холмської. с. 142–148. публікуються нововіднайдені архівні матеріали до історії Холмської ікони періоду першої та другої світових війн й відомості про людей, причетних до її тогочасних переміщень та збереження. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХіХ міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 24–25 жовтня 2012 р. вип. 19. луцьк, 2012. 237 с. мельник в. трансформація внутрішнього простору собору івана Богосло- ва в луцькому замку протягом Хіі–ХіV століть. с. 6–11. в. мельник запропонував нові штрихи до вивчення луцького собору свя- того іоана Богослова Хіі–ХіV ст. (див. вище). Йдеться про один з аспектів мис- тецької спадщини Галицько-волинської держави, яка донедавна вважалася безслідно втраченою. автор доводить, що знахідки пам’яток іконопису та мо- нументального мистецтва останніх десятиліть, реконструкція окремих з них дають конкретні підстави твердити про багату мистецьку традицію епохи. об- лаштування інтер’єрів церков мало не спорадичний, а послідовний характер і було невід’ємною складовою частиною розбудованого комплексу релігійно- мистецьких явищ, розвинутих у країнах спільної східнохристиянської традиції. савицький в., свінцицький в. давньоруська металева іконка-підвіска із с. Баїв луцького району. с. 12–13. опубліковано мініатюрну богородичну іконку з фондів волинського кра- єзнавчого музею, знайдену при археологічних дослідженнях у 2003 р. александрович в. візантійські джерела та італійський слід іконографії на- місної ікони Богородиці з церкви пророка іллі в камені-каширському. с. 14–25. автор привернув увагу до італійських Хііі ст. паралелей іконографії наміс- ної ікони Богородиці з церкви пророка іллі в камені-каширському та інших аналогічних їх слідів в українській пізньосередньовічній іконографії. розділ іі. Холмська чудотворна ікона Богородиці. вавринюк а. ікона Холмської Богородиці польсько-українського прикор- доння. с. 164–170. Kondraciuk P. Nieznana publikacja o ikonie Matki Boskiej Chełmskiej. с. 171– 176. подано інформацію про збуте книжкове видання новели польського пись- менника віктора теофіля Ґомуліцкого (1848–1919) про Холмську ікону (варша- ва, 1919) з окремими невідомими фактами до її історії. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХХ Міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 27–28 серпня 2013 р. вип. 20. луцьк, 2013. 325 с. александрович в. відкриття середньовічних ікон з волині: підсумок на- самперед останнього двадцятиліття. с. 36–50. автор відніс до здобутків загальнонаціонального значення останніх де- сятиліть ідентифікацію комплексу зразків іконопису Галицько-волинської держави середини Хііі – першої половини ХіV ст. він зосереджується на аналізі трьох оригінальних зразків волинських ікон княжої доби: Холмській, 254 Євгенія КОВАЛЬЧУК дорогобузькій і Богородиці із покровської церкви в луцьку (відома в літера- турі також як волинська, хоча сама ця назва новітнього походження й не має за собою ніякої історичної традиції) (перша пол. ХіV ст.). останню в. алексан- дрович, відповідно до історично складеної практики, цілком логічно за місцем віднайдення та довготривалого перебування трактує як луцьку Богородицю. підсумовано також дотеперішнє відкриття пізньосередньовічних ікон ХVі ст., ідентифікованих на теренах волині, та наголошено на давніх зв’язках тогочас- ного волинського малярства. пуцко в. волинський іконопис як історико-культурне явище. с. 51–54. автор коротко пригадує найстарші волинські ікони, зокрема, традиційно датуючи пізнім часом луцьку ікону Богородиці з емануїлом. савицький в., остапюк о. натільні хрести та підвіски із зображенням хреста Vі–Хііі ст. у збірці любомльського краєзнавчого музею. с. 124–133. опубліковано каталог відповідної групи фонду однієї зі знаних регіональ- них колекцій волині. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХХі міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 16–17 жовтня 2014 р. вип. 21. луцьк, 2014. 350 с. тоцька о., тоцький і. Холмська чудотворна ікона Божої матері в системі класифікацій Богородичних ікон. с. 19–21. автори пропонують свою оригінальну систему класифікації богородич- них ікон. у систему дослідження включають ікону Холмської Богородиці, роз- глядаючи її в кожній із запропонованих типів класифікації. подана система передбачає визначення ікони: за типом іконографії (запропоновано 4 типи); за хронологією появи; за географією перебування; за змістом назви; за колористи- кою; за композиційним вирішенням; за сюжетною основою; за чудотворністю. Шевлюга о. до генези українського іконостаса (середина Хііі–ХіV ст.) с. 165–172. авторка стверджує, що формування низького українського іконостасу від- бувається упродовж Хііі–ХіV ст. і вже в ХіV ст. він замінив собою передвівтар- ну огорожу. у цей період формується досить гнучка іконографія деісісного чину, набувають поширення різні іконографічні зводи зображень Богородиці і Христа. висловлено думку про залежність варіантності складу іконостасів і технік їх виконання ще й від того мурованою чи дерев’яною була конкретна церква. дослідження стосується рухомих пам’яток з мурованих і дерев’яних церков Галичини та волині. ременяка о. Хранителі ікони Богородиці Холмської. всеволод волканович. с. 222–230. наведено матеріали особистого архіву в. волкановича, зокрема, з відомос- тями до історії перенесення Холмської ікони з києва до Холму у вересні 1943 р., де докладно описано обставини цієї події та подано справжню її хронологію. тоцький л. акафіст Богородиці Холмській Брата віктора як поетичний твір. с. 275–276. Бєлікова Г., Бурлака о. ікони волині в колекції національного художнього музею україни. с. 282–336. подано вступну статтю і каталог ікон волинського походження у колек- ції нХм україни. волинські старожитності наявні в багатьох групах зберіган- ня музейного фонду. у статті розкрито історію комплектування волинських пам’яток у різні історичні періоди, починаючи від 1899 р., охарактеризова- но шляхи їх надходження до музею. зокрема, проаналізовано придбання 255МИСТЕЦТВО КНЯЖОЇ ВОЛИНІ У ЗБІРНИКАХ МАТЕРІАЛІВ… експедицій д. Щербаківського 1910, 1912, 1926, 1927 рр., переділ колекції між музеями києва у 1930–1940-х роках та поповнення фондів експедиціями на во- линь 1960-х років за участю лариси члєнової, людмили міляєвої, Григорія логвина. у статті розміщено карту волинської губернії із зазначенням поход- ження волинських ікон колекції. у збірці знаходиться 41 ікона з волині, з них 38 включено до каталогу та подано їх світлини. автори приділяють особливу увагу іконі луцької Богома- тері першої половини ХіV ст., зокрема історії її надходження до музею, атри- буції, реставрації і т. ін. подано дві ілюстрації ікони в шаті з часу надходження до музею та без неї після реставрації. наведено дані наукового паспорту та найповнішу досі бібліографію ікони. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХХіі міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 21–22 жовтня 2015 р. вип. 22. луцьк, 2015. 224 с. александрович в. малярство середньовічного луцька. с. 3–23. відслідковуючи історію луцького середньовічного малярства ХіV–ХVі ст., дослідник аналізує ранні пам’ятки волинської мистецької спадщини – фрес- ки з собору святого іоана Богослова у луцькому замку та ікону Богородиці з покровської церкви в луцьку, яку аргументовано віднесено до другої чвер- ті ХіV ст., а також титульний аркуш переписаного в луцьку псалтиря 1394 р. (Флоренція, Бібліотека лауренціана). мазурик Ю., Гулько Г. нові знахідки енколпіонів на волині у 2015 році. с. 189–192. публікуються три енколпіони з приватних колекцій, віднайдені на тери- торії населених пунктів ковельського р-ну волинської обл. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХХііі міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 19–20 жовтня 2016 р. вип. 23. луцьк, 2016. 246 с. александрович в. “Богородиця з емануїлом” з церкви святого миколая у камені-каширському. с. 3–19. проаналізовано опубліковану 2003 р. й віднесену в літературі до Хіі–Хііі ст. ікону Богородиці з емануїлом з церкви святого миколая у камені-каширсько- му (приватна збірка). на підставі докладного стилістичного, іконографічного та палеографічного аналізу й зібраних аналогій стверджено відсутність у ній ознак мистецької культури княжої доби. ікону інтерпретовано як зразок во- линського малярства другої чверті ХVI ст. – один з новіших та немало пере- осмислених прикладів поширення на місцевому ґрунті давньої іконографії, вперше на волинському ґрунті зафіксованої в іконі з церкви пророка іллі у ка- мені-каширському. новікова Г., Бредіс н. техніко-технологічні дослідження та їх роль у ви- вченні ікони “Богородиця Холмська”. с. 76–79. підсумовано результати техніко-технологічних досліджень ікони Холмської Богородиці, проведених у нндрц україни. частково відповідні матеріали опу- бліковано в статтях в. цитовича, т. тимченко, Ю. Братушко, н. Бредіс у поперед- ніх наукових збірниках матеріалів конференцій (див. вище). зусилля були спря- мовані на вивчення техніки і технології малярства й докладнішому датуванні. результати візуального і стилістичного аналізів доповнено дослідженнями ґрун- ту, фарбового шару, матеріалам, отриманим завдяки спеціальним видам фото- графування в інфрачервоних, ультрафіолетових та рентгенівських променях. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХХіV міжнародної наукової конференції, м. луцьк, 19–20 жовтня 2017 р. вип. 24. луцьк, 2017. 261 с. 256 Євгенія КОВАЛЬЧУК пуцко в. ліснянський кам’яний рельєф – відтворення ікони Холмської Бо- городиці. с.104–108. ліснянська кам’яна іконка ХV ст. з підляшшя (провемон, нормандія, Франція) інтерпретована як відтворення ікони Холмської Богородиці. мельник в. вивчення пам’яток монументального малярства волині кня- жої доби на основі археологічних джерел. с. 187–194. розглянуто археологічно віднайдені зразки монументального малярства княжої волині – фрагменти фресок собору святого іоана Богослова в луцькому замку у їх пов’язаннях з традицією іконопису, втім на основі залучення писем- них джерел. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХХV міжнародної наукової конференції, присвяченої 25-річчю Музею волинської ікони, м. луцьк, 25–26 жовтня 2018 р. вип. 25. луцьк, 2018. 261 с. Гулько Г. маловідома сторінка з історії Холмської ікони Божої матері (1649–1651 рр.). с. 303 –307. Геннадій Гулько, спираючись на писемні джерела, розглянув окремі аспек- ти історії ікони Холмської Богородиці в контексті подій періоду національ- но-визвольної війни українського народу 1649–1651 рр. та релігійної ситуації того часу в україні, простежив роль історичних осіб – єпископа якова (суші), польського короля яна іі казимира, шляхтичів з Холму братів павловських у тодішній долі чудотворного образу. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХХVі міжнародної наукової конференції, присвяченої 115-ій річниці від дня народження українського мистецтвознавця Павла Жолтовського, м. луцьк, 24–25 жовтня 2019 р. вип. 26. луцьк, 2019. 360 с. Гулько Г. Холмська ікона Богородиці: інтерпретація окремих сторінок її історії. с. 177–181. публікації на теми мистецької культури княжої волині та її традиції, за- галом, посідають скромніше місце в загальному обсязі тематики луцької кон- ференції, серед яких, відповідно до фонду мистецької спадщини регіону, до- мінують матеріали нової доби. водночас у музейних збірниках побачили світ немало вартих уваги досліджень, здатних істотно розширити давніші, тоді ще достатньо скромні уявлення про цей важливий період місцевої традиції, зба- гатити фонд відповідних відомостей новими важливими фактами як княжої доби, так і продовження її досвіду в наступні історичні періоди, насамперед у релігійному малярстві XVI ст. завдяки цьому збірники луцьких музейних конференцій стали важливим форумом оприлюднення найновіших результа- тів досліджень і відкриттів спадщини релігійної мистецької культури волині, посильно доклалися до їх стимулювання. водночас вони виявилися єдиним таким спеціальним виданням в україні. наведені на їх сторінках матеріали за- йняли своє помітне місце серед доробку літератури з проблем історії мистець- кої традиції княжої доби на західноукраїнських землях, виступивши окремим самостійним явищем новітнього наукового досвіду. Волинський краєзнавчий музей

Мистецтво княжої Волині у збірниках матеріалів наукових конференцій “Волинська ікона: дослідження та реставрація”

Institution

Ähnliche Einträge