Подільське князівство у другій половині XIV ст.: особливості правового статусу

• Дата: 2018
• Автор: Ващук, Д.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Історичні студії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179146
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Подільське князівство у другій половині XIV ст.: особливості правового статусу / Д. Ващук // Український історичний журнал. — 2018. — №2. — С. 4-19. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Розглядаються особливості правового статусу Подільського князівства у складі Литовської держави. Аналіз історіографії з теми засвідчив, що більшість дослідників звертали увагу на державний устрій Литви, а не на правовий статус окремих земель/князівств. Історія Подільського князівства другої половини XIV ст. пов’язана з правлінням удільної династії Коріатовичів, а саме небожів великого князя литовського Ольґерда: Олександра, Юрія, Костянтина, Федора. Розглянуто відповідні літописні та актові джерела. Це дало підстави зробити висновок про те, що Коріатовичі під час володарювання на Поділлі зуміли суверенізуватися від центральної влади, що проявилося у правовій, політичній, військовій, економічній, культурній діяльності. Із Литвою князів пов’язувала лише належність до правлячої династії Ґедиміновичів. Їх незалежність не було обмежено й після ленної присяги Людовікові Угорському (навіть якщо такий факт і був). Самостійність Коріатовичів, на наш погляд, стала головною причиною ліквідації їхньої влади на Поділлі.