Основні наукові підходи до вивчення просторово-галузевого розвитку господарської діяльності

• Дата: 2018
• Автор: Савчук, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Методологія. Історіографія. Джерелознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179151
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Основні наукові підходи до вивчення просторово-галузевого розвитку господарської діяльності / І. Савчук // Український історичний журнал. — 2018. — №2. — С. 110-120. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.

Виділяються основні наукові підходи до вивчення просторово-галузевого розвитку господарської діяльності та розкриваються особливості вивчення господарської діяльності на території сучасної України з позицій відповідних наукових шкіл. Показано послідовність виникнення різних наукових підходів та їх гносеологічну відмінність. При цьому було застосовано низхідний напрям представлення відповідних шкіл із метою розуміння тісних зв’язків між ними. Теоретико-методологічні підходи наукових шкіл ґлобальної історії; геоісторичної, світ-системної, постколоніальної, позитивістської традиціоналістичної, описової є доволі відмінними, що зумовлено різними головними засадами у вивченні господарської діяльності. При цьому у сучасній історичній науці України дослідження з питань економічної історії поодинокі. Переважно вони написані з традиційних позицій. При цьому має місце різна методологія вивчення господарського розвитку в минулому з огляду на належність відповідного вченого до певної наукової школи. Специфікою наявних в української історіографії наукових шкіл щодо вивчення господарської діяльності на території сучасної України є їх умовний поділ на дві головні групи – радянського марксизму й української політичної еміґрації. Кожна з них має власні виразно відмінні теоретико-методологічні установки та напрями дослідження. При цьому обидві ці наукових групи продовжують свої дослідження в рамках традиційного позитивістського підходу. Таким чином виникає потреба у залученні сучасних іноземних наукових підходів до розуміння господарських процесів та явищ у минулому на території сучасної України. Це дозволить розробити нову історичну часову періодизацію для потреб вітчизняної економічної історії.