Українці в особливих таборах ҐУЛАҐ
Розглядаються основні статистичні дані про кількість українців в особливих таборах упродовж 1950–1954 рр., які свідчать про те, що в’язні української національності становили майже половину табірного континґенту. Вони відрізнялися від інших ув’язнених своєю згуртованістю, безкомпромісною антирадян...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179152 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Українці в особливих таборах ҐУЛАҐ / Т. Алланіязов // Український історичний журнал. — 2018. — №2. — С. 121-147. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Розглядаються основні статистичні дані про кількість українців в особливих
таборах упродовж 1950–1954 рр., які свідчать про те, що в’язні української
національності становили майже половину табірного континґенту. Вони відрізнялися від інших ув’язнених своєю згуртованістю, безкомпромісною антирадянською позицією, наявністю безпосереднього досвіду участі в бойових діях.
Саме це зумовлювало численні акції непокори, що відбувалися в особливих таборах ҐУЛАҐ МВС СРСР: волинки, страйки, утечі, організація фізичного й морального терору стосовно окремих категорій в’язнів, голодування, збройні
виступи проти табірної адміністрації. Серед організаторів цих акцій часто
були колишні члени ОУН, учасники антирадянського повстанського руху у Західній Україні. Безпосереднім наслідком таких подій стала серія повстань в особливих таборах у 1953–1954 рр. і крах системи ҐУЛАҐ. |
|---|