Історик і шевченкознавець М.Ткаченко: призабутий ініціатор проекту багатотомної "Історії міст і сіл Української РСР"
Розглядаються певні аспекти біографії доктора історичних наук М.Ткаченка, фахівця з історичної географії, історіографа й шевченкознавця, вихованця Науково-дослідної кафедри історії України ВУАН, що дають уявлення про його творчий внесок у справу системного вивчення минулого населених пунктів. Базу...
Збережено в:
| Видавець: | Інститут історії України НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179176 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Історик і шевченкознавець М.Ткаченко: призабутий ініціатор проекту багатотомної "Історії міст і сіл Української РСР" / О. Черняхівська // Український історичний журнал. — 2018. — №3. — С. 154-175. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Розглядаються певні аспекти біографії доктора історичних наук М.Ткаченка,
фахівця з історичної географії, історіографа й шевченкознавця, вихованця Науково-дослідної кафедри історії України ВУАН, що дають уявлення про його творчий внесок у справу системного вивчення минулого населених пунктів.
Базуючись як на опублікованих джерелах, так і на архівному матеріалі, позначено етапи фахового зростання М.Ткаченка. Реалії доби тоталітаризму відбилися й на його кар’єрі: безпідставні арешти та ув’язнення як «контрреволюціонера», звільнення з системи ВУАН як «грушев’янця», ліквідація очолюваної
ним Археографічної комісії. У повоєнний період упереджене ставлення з боку
директорів Інституту історії АН УРСР М.Петровського та О.Касименка унеможливило проведення М.Ткаченком наукової діяльності у цій установі. Численні праці дослідника, перші з яких було опубліковано ще у середині 1920-х рр.,
свідчать про широке коло фахових інтересів, передусім у царинах історичної
реґіоналістики та містознавства. Робиться висновок, що М.Ткаченко своїми
працями, ідеями, які висував, стояв у витоків створення багатотомного видання з історії міст і сіл Української РСР. Але незважаючи на солідні напрацювання, знання джерельної бази, численні письмові звернення і пропозиції до
інстанцій, відповідальних за розробку концепції й, у подальшому, створення 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР», намагання М.Ткаченка безпосередньо повноцінно реалізуватися у цьому проекті так і не було почуто та сприйнято. |
|---|