Обґрунтування Голодомору 1932–1933 рр. як геноциду у світлі концепцій Р.Конквеста й Р.Лемкіна

Аналізується обґрунтування Р.Конквестом і Р.Лемкіним Голодомору 1932–1933 рр. як геноциду українського народу. У центрі уваги перебуває й арґумент опонента Р.Конквеста – англійського економіста А.Ноува, який заявив, що «сталінський удар» радше спрямовувався проти селян, серед яких було багато україн...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Кульчицький, C.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
Назва видання:Український історичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179196
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Обґрунтування Голодомору 1932–1933 рр. як геноциду у світлі концепцій Р.Конквеста й Р.Лемкіна / C. Кульчицький // Український історичний журнал. — 2018. — №4. — С. 98-127. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Аналізується обґрунтування Р.Конквестом і Р.Лемкіним Голодомору 1932–1933 рр. як геноциду українського народу. У центрі уваги перебуває й арґумент опонента Р.Конквеста – англійського економіста А.Ноува, який заявив, що «сталінський удар» радше спрямовувався проти селян, серед яких було багато українців, аніж проти українців, серед яких було багато селян. Такий арґумент не дозволяв ідентифікувати Голодомор із критеріями Конвенції ООН від 9 грудня 1948 р. «Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього». На підставі аналізу історичних джерел, виявлених дослідниками в останні десятиліття, автор доходить висновку, що цей «удар» усе ж мав за ціль українців, серед яких було багато селян, а не селян, серед яких було багато українців. Доводиться, що суперечливість концепцій Р.Конквеста (терор голодом) і Р.Лемкіна (нищення української інтеліґенції – мозку нації, духівництва – душі нації та хліборобів – хранителів національного духу) – суто зовнішня. У головному обидві концепції узгоджуються між собою й мають бути використаними для відтворення реальної картини Голодомору як геноциду українського народу.