Проблема української економіки в науковій і громадській думці XIX–XX в. (До 90-річчя першої публікації статті) (вступна стаття О.Яся)

У статті О.Оглоблина висувається та обґрунтовується теза про господарську автономію України як наріжний концепт економічної історії України ХІХ – початку ХХ ст. Обстоюється думка, що тодішній економічний процес на українських обширах варто репрезентувати у вигляді тріади: «територіальна економіка»...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Оглоблин, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
Назва видання:Український історичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179199
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Проблема української економіки в науковій і громадській думці XIX–XX в. (До 90-річчя першої публікації статті) (вступна стаття О.Яся) / О. Оглоблин // Український історичний журнал. — 2018. — №4. — С. 175-202. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті О.Оглоблина висувається та обґрунтовується теза про господарську автономію України як наріжний концепт економічної історії України ХІХ – початку ХХ ст. Обстоюється думка, що тодішній економічний процес на українських обширах варто репрезентувати у вигляді тріади: «територіальна економіка» – «національна форма» – «національне визволення». Показується, що соціально-економічні події, явища та процеси транслювалися до культурної свідомості суспільства, що продукувало низку візій щодо осмислення становища «українського господарства» спершу в «територіальній», згодом – «національній» формах у науковій і суспільній думці ХІХ – початку ХХ ст. Наголошується, що концептуальна пропозиція О.Оглоблина наприкінці 1920‑х рр. спиралася як на позитивістські канони історієписання (органіцизм, детермінізм, каузальність, фактографічний документалізм), так і деякі вимоги марксистської методології (матеріалістичне тлумачення, домінація економічних законів). Зазначається, що в тодішніх концептуальних пропозиціях ряду українських істориків, передусім О.Оглоблина і М.Слабченка, вибудовувалися антиколоніальні дискурси. Підкреслюється, що в типологічному плані концепція О.Оглоблина в багатьох аспектах нагадувала візію М.Волобуєва, зокрема його тезу про УСРР як історично оформлений національно-господарський організм. Відзначається, що подібність концепцій О.Оглоблина та М.Волобуєва походила не тільки зі спільної конструктивної основи, а й базувалася на розгортанні антиколоніальних дискурсів.