2025-02-23T21:40:36-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-179199%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T21:40:36-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-179199%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T21:40:36-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-23T21:40:36-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Проблема української економіки в науковій і громадській думці XIX–XX в. (До 90-річчя першої публікації статті) (вступна стаття О.Яся)

У статті О.Оглоблина висувається та обґрунтовується теза про господарську автономію України як наріжний концепт економічної історії України ХІХ – початку ХХ ст. Обстоюється думка, що тодішній економічний процес на українських обширах варто репрезентувати у вигляді тріади: «територіальна економіка»...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Оглоблин, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2018
Series:Український історичний журнал
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179199
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:У статті О.Оглоблина висувається та обґрунтовується теза про господарську автономію України як наріжний концепт економічної історії України ХІХ – початку ХХ ст. Обстоюється думка, що тодішній економічний процес на українських обширах варто репрезентувати у вигляді тріади: «територіальна економіка» – «національна форма» – «національне визволення». Показується, що соціально-економічні події, явища та процеси транслювалися до культурної свідомості суспільства, що продукувало низку візій щодо осмислення становища «українського господарства» спершу в «територіальній», згодом – «національній» формах у науковій і суспільній думці ХІХ – початку ХХ ст. Наголошується, що концептуальна пропозиція О.Оглоблина наприкінці 1920‑х рр. спиралася як на позитивістські канони історієписання (органіцизм, детермінізм, каузальність, фактографічний документалізм), так і деякі вимоги марксистської методології (матеріалістичне тлумачення, домінація економічних законів). Зазначається, що в тодішніх концептуальних пропозиціях ряду українських істориків, передусім О.Оглоблина і М.Слабченка, вибудовувалися антиколоніальні дискурси. Підкреслюється, що в типологічному плані концепція О.Оглоблина в багатьох аспектах нагадувала візію М.Волобуєва, зокрема його тезу про УСРР як історично оформлений національно-господарський організм. Відзначається, що подібність концепцій О.Оглоблина та М.Волобуєва походила не тільки зі спільної конструктивної основи, а й базувалася на розгортанні антиколоніальних дискурсів.