Руська Успенська лавра на Афоні та Антоній Печерський
Зародження чернецтва в Русі відбувалося за безпосереднього впливу афонських монастирів. Невдовзі після хрещення на Святій Горі з’явилася руська обитель на честь Успіння Богородиці, також відома як Ксилургу. Виявлений в архіві Великої лаври акт за 1016 р. засвідчує, що тоді на Афоні вже існував руськ...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179215 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Руська Успенська лавра на Афоні та Антоній Печерський / С. Шумило // Український історичний журнал. — 2018. — № 5. — С. 4-20. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-179215 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1792152021-04-15T01:26:08Z Руська Успенська лавра на Афоні та Антоній Печерський Шумило, С. Історичні студії Зародження чернецтва в Русі відбувалося за безпосереднього впливу афонських монастирів. Невдовзі після хрещення на Святій Горі з’явилася руська обитель на честь Успіння Богородиці, також відома як Ксилургу. Виявлений в архіві Великої лаври акт за 1016 р. засвідчує, що тоді на Афоні вже існував руський монастир, настоятелем якого був ігумен Герасим. Про нього згадано в документах від 1030, 1048 і 1070-х рр., що збереглися в архіві афонського Пантелеймонівського монастиря. Досі немає достеменних відомостей, де саме на Святій Горі прийняв чернечий постриг засновник Києво-Печерської лаври Антоній Печерський. Вивчення історії Ксилургу дає підстави вважати, що «батько» руського чернецтва перебував саме тут. Як і Київська лавра, цей монастир було присвячено Успінню Богородиці, що також вказує на певний зв’язок між ними. Традиція присвячувати центральні храми саме Успінню Богородиці поступово поширилася по всій Русі. В акті від 1048 р. візантійський імператор Константин IX Мономах назвав Ксилургу «царською лаврою», закріпивши за обителлю відповідні привілеї. Документи ХІІ ст. однозначно свідчать, що у цьому монастирі жили вихідці з Русі. Так, в описі майна від 1142 р. згадано 49 «руських книг», натомість про грецькі взагалі не йдеться. Це вказує не лише на національність насельників обителі, але й на одне з можливих їх занять – книгопереписування. The birth of monasticism in Rus’ occurred under the direct influence of the monasteries of Mount Athos. Shortly after the Baptism of Rus’ on Mount Athos, an ancient monastery in honor of the Dormition of the Mother of God, known as the Ksilurga, became a blacksmith for monasticism in Rus’ and the center of Orthodox books, culture and enlightenment. Act of 1016 that was found in the archives of the Great Lavra testifies that at this time an ancient monastery already existed on Mount Athos, its rector was Herasym the abbot. The most abundant abode was acquired during the reign of Yaroslav the Wise the Kyiv Prince. This can be seen from the documents of 1030, 1048 and 1070 that have been preserved in the archives of the Panteleimon Monastery on Mount Athos. There is still no glorious information about the monastic vows of St. Antonii of the Caves on Mount Athos who was the founder of the Kyiv-Pechersk Lavra. At the same time, the study of the history of the Athos monastery Ksilurga gives reason to believe that it happened in this monastery that was "the father of ancient monasticism". That is why this monastery can rightly be considered "maternal abode" for monasticism of Rus’. Like the Kyiv-Pechersk Lavra, the Ksilourgou Monastery was dedicated to the Dormition of the Most Holy Mother of God, which also indicates a certain connection between these ancient monasteries. Under their influence, the tradition to devote central churches to the Dormition of the Most Holy Mother of God gradually spread throughout Rus’. In the act of 1048, Constantine IX Monomachos the Byzantine emperor called the Ruthenian Athos Monastery Ksilurga the "Tsar Lavra", having secured corresponding privileges for it. Documents of 12th clearly testify that natives of Rus’ lived in this monastery. In particular, in the description of the property of the monastery Ksilurga of 1142, 49 "Ruthenian books" were mentioned, while the Greek books do not mention there. This indicates not only the nationality of the inhabitants of the monastery, but also one of their possible lessons – rewriting books. 2018 Article Руська Успенська лавра на Афоні та Антоній Печерський / С. Шумило // Український історичний журнал. — 2018. — № 5. — С. 4-20. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179215 271.2-788(234.425.21) uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історичні студії Історичні студії |
| spellingShingle |
Історичні студії Історичні студії Шумило, С. Руська Успенська лавра на Афоні та Антоній Печерський Український історичний журнал |
| description |
Зародження чернецтва в Русі відбувалося за безпосереднього впливу афонських монастирів. Невдовзі після хрещення на Святій Горі з’явилася руська обитель на честь Успіння Богородиці, також відома як Ксилургу. Виявлений в архіві Великої лаври акт за 1016 р. засвідчує, що тоді на Афоні вже існував руський монастир, настоятелем якого був ігумен Герасим. Про
нього згадано в документах від 1030, 1048 і 1070-х рр., що збереглися в архіві афонського Пантелеймонівського монастиря. Досі немає достеменних відомостей, де саме на Святій Горі прийняв чернечий постриг засновник
Києво-Печерської лаври Антоній Печерський. Вивчення історії Ксилургу
дає підстави вважати, що «батько» руського чернецтва перебував саме
тут. Як і Київська лавра, цей монастир було присвячено Успінню Богородиці, що також вказує на певний зв’язок між ними. Традиція присвячувати центральні храми саме Успінню Богородиці поступово поширилася по
всій Русі. В акті від 1048 р. візантійський імператор Константин IX Мономах назвав Ксилургу «царською лаврою», закріпивши за обителлю відповідні привілеї. Документи ХІІ ст. однозначно свідчать, що у цьому монастирі жили вихідці з Русі. Так, в описі майна від 1142 р. згадано 49 «руських книг», натомість про грецькі взагалі не йдеться. Це вказує не лише на національність насельників обителі, але й на одне з можливих їх занять – книгопереписування. |
| format |
Article |
| author |
Шумило, С. |
| author_facet |
Шумило, С. |
| author_sort |
Шумило, С. |
| title |
Руська Успенська лавра на Афоні та Антоній Печерський |
| title_short |
Руська Успенська лавра на Афоні та Антоній Печерський |
| title_full |
Руська Успенська лавра на Афоні та Антоній Печерський |
| title_fullStr |
Руська Успенська лавра на Афоні та Антоній Печерський |
| title_full_unstemmed |
Руська Успенська лавра на Афоні та Антоній Печерський |
| title_sort |
руська успенська лавра на афоні та антоній печерський |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Історичні студії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179215 |
| citation_txt |
Руська Успенська лавра на Афоні та Антоній Печерський / С. Шумило // Український історичний журнал. — 2018. — № 5. — С. 4-20. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT šumilos rusʹkauspensʹkalavranaafonítaantoníjpečersʹkij |
| first_indexed |
2023-10-18T22:47:48Z |
| last_indexed |
2023-10-18T22:47:48Z |
| _version_ |
1796156457083731968 |