Інтимний вимір жіночого повсякдення в таборах інтернованих вояків-українців у Польщі (1921–1922 рр.)

Перебуваючи в умовах ізоляції, жінки відігравали різні соціальні ролі: якщо хтось був відданою дружиною й турботливою матір’ю, то на протилежному полюсі перебували табірні та дивізійні повії, у чиїй присутності були зацікавлені насамперед ті старшини, які не бажали зв’язувати себе серйозними стосу...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Срібняк, І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
Назва видання:Український історичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179217
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Інтимний вимір жіночого повсякдення в таборах інтернованих вояків-українців у Польщі (1921–1922 рр.) / І. Срібняк // Український історичний журнал. — 2018. — № 5. — С. 46-57. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Перебуваючи в умовах ізоляції, жінки відігравали різні соціальні ролі: якщо хтось був відданою дружиною й турботливою матір’ю, то на протилежному полюсі перебували табірні та дивізійні повії, у чиїй присутності були зацікавлені насамперед ті старшини, які не бажали зв’язувати себе серйозними стосунками під час інтернування. Дехто з жінок проживали зі своїми обранцями у фактичному шлюбі без юридичного оформлення, окремі – погоджувалися стати утриманками. Нерідко сама жінка ініціювала зміну власних обранців, зважаючи при цьому лише на їх змогу фінансово забезпечувати її потреби. Складні умови перебування в таборах, виїзд значної частини інтернованих на роботи зумовлювали те, що потреба в послугах повій стрімко зменшувалася, а для них самих табори ставали неприйнятним місцем проживання. Командування військ УНР поступово усувало їх звідти і зрештою загал вояцтва втрачав інтерес та співчуття до тих жінок, які не докладали жодних зусиль для вироблення у собі міцних життєвих, духовно-світоглядних засад.