Ідея академії в українській науковій і громадській думці кінця ХІХ – початку ХХ ст.: тексти та контексти

Висвітлюється походження ідеї української академії як спільного плану наддніпрянських та галицьких інтелектуалів на рубежі 1880–1890-х рр. Розглядаються тексти вчених і громадсько-культурних діячів кінця ХІХ – початку ХХ ст., в яких побутувала ідея її конституювання. Аналізуються різноманітні конте...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Ясь, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
Назва видання:Український історичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179234
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ідея академії в українській науковій і громадській думці кінця ХІХ – початку ХХ ст.: тексти та контексти / О. Ясь // Український історичний журнал. — 2018. — № 6. — С. 4-32. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Висвітлюється походження ідеї української академії як спільного плану наддніпрянських та галицьких інтелектуалів на рубежі 1880–1890-х рр. Розглядаються тексти вчених і громадсько-культурних діячів кінця ХІХ – початку ХХ ст., в яких побутувала ідея її конституювання. Аналізуються різноманітні контексти, котрі ґенерували як піднесення, так і затухання циркуляції цієї ідеї. Відзначається важлива роль міжнародних макроконтекстів, як-от заснування академій ряду слов’янських націй, австрійсько-російське протистояння наприкінці ХІХ ст., спроби українсько-польського порозуміння у форматі політики «нової ери», створення й діяльність Міжнародної асоціації академій, змагання навколо проекту Союзу слов’янських академій та ін. Показується значення Наукового товариства імені Шевченка у Львові й Українського наукового товариства в Києві як інституціональних майданчиків, на яких намагалися реалізувати проект перетворення чи конституювання національної академії до Першої світової війни. Висловлюється думка, що науково-організаційні практики М.Грушевського здебільшого були націлені на інституціональну розбудову обох товариств як базової основи майбутньої української академії. Наголошується, що ідея академії була важливою складовою національного проекту, зорієнтованого на формування культурного та політичного українства. Обстоюється теза, що впродовж кількох десятиліть побутування ідеї академії у зародковому вигляді сформувалися дві концепції її конституювання, котрі були актуалізовані й затребувані в 1917–1918 рр.