Правове становище волинських міщан у XVI – першій половині XVII ст.

• Дата: 2019
• Автор: Заяць, А.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Історичні студії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179255
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Правове становище волинських міщан у XVI – першій половині XVII ст. / А. Заяць // Український історичний журнал. — 2019. — № 1. — С. 25-53. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Правове становище міщан Волині ранньомодерної доби передбачало як певні права, так і обов’язки. До перших відносимо право обирати й бути обраними до органів міської влади, право вільного вибору професійних занять та придбання нерухомості в місті. До обов’язків належали сплата податків і виконання повинностей. Основні засади правового становища міщан містилися у привілеях – як локаційних, так і окремих наданнях прав та вольностей міщанам. Найбільш докладно їх було виписано у привілеях, наданих власниками міст. З’ясовано, що рівень юридичних свобод міщан залежав від того, чи були міста привілейованими, тобто наділеними маґдебурзьким правом, або ж непривілейованими, а також від майнової їх належності – королівські чи приватні. Зростання ролі міст у житті держави сприяло тому, що на законодавчому рівні ними щораз більше цікавилася центральна влада. Правове становище міщан проаналізовано за трьома параметрами: громадсько-політичні права, соціально-економічні права, право на утворення громадських організацій. Окрім того, міщани виконували обов’язки: грошові, натуральні, відробіткові. Міщани приватних міст уважалися підданими своїх власників. Прийняття до міського права вдалося простежити в Луцьку, хоча, очевидно, що його застосовували ще у Володимирі та Кременці.