Образи Сходу й Заходу в українській історіографії: між реальним та уявним простором
Досліджується генеза концептів «Схід – Захід» як формули просторових і цивілізаційних уявлень в українській історіографії. Простежено еволюцію поглядів істориків на місце України у змістонаповненні цієї дихотомічної опозиції. З’ясовано співвідношення понять «Захід» та «Європа», «Схід» та «Азія» в у...
Збережено в:
Дата: | 2019 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
Назва видання: | Український історичний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179282 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Образи Сходу й Заходу в українській історіографії: між реальним та уявним простором / І. Куций // Український історичний журнал. — 2019. — № 2. — С. 144-160. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Досліджується генеза концептів «Схід – Захід» як формули просторових і цивілізаційних уявлень в українській історіографії. Простежено еволюцію поглядів істориків на місце України у змістонаповненні цієї дихотомічної опозиції.
З’ясовано співвідношення понять «Захід» та «Європа», «Схід» та «Азія» в українській і зарубіжній історичній думці. Проаналізовано їх змістове наповнення в історичних текстах. Розглянуто альтернативні інтерпретації просторових
образів в українській гуманітарній науці та їх історичну генезу в текстах українських учених різних часових періодів. Запропоновано змістову характеристику основних цивілізаційних образів в українській геополітичній думці. Виявлено домінантні впливи європоцентризму на цивілізаційно-просторові уявлення
українських істориків. Окреслено український варіант орієнталізму як специфічного способу сприйняття та описування Сходу. Акцентовано увагу на довготривалій традиції української історичної думки «вписування» України в образи
«Сходу» чи «Заходу», оскільки ці поняття сприймались українськими істориками здебільшого як цілісні й однорідні просторові та цивілізаційні утворення.
Простежено, що до початку ХХ ст. історики ототожнювали Україну переважно з одним із цих образів. Починаючи з 1920-х рр. поширення набуває напівабстрактна формула «Україна між Сходом і Заходом», яка залишається популярною й до сьогодні. Підсумовано, що в останнє десятиліття актуалізуються спроби деконструкції понять «Схід» і «Захід» – замість традиційної опозиції цих
концептів деякі фахівці пропонують альтернативні цивілізаційні карти, в які
«вписано» Україну та її історичне минуле. Відзначено тенденцію то трактування концептів «Схід» і «Захід» як «уявлюваних спільнот», «винайдених» інтелектуалами на певних історичних етапах. Перспективною теоретичною проблемою окреслено актуалізацію питання стосовно реальності (нереальності) таких просторово-цивілізаційних утворень, як «Схід» чи «Захід». |
---|