Становлення музейної єгиптології України: лист С.В.Доніча до П.П.Курінного

• Дата: 2019
• Автор: Романова, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Методологія. Історіографія. Джерелознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179283
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Становлення музейної єгиптології України: лист С.В.Доніча до П.П.Курінного / О. Романова // Український історичний журнал. — 2019. — № 2. — С. 161-171. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

У науковий обіг уводиться написаний 20 січня 1930 р. завідувачем відділу «Стародавній Єгипет» Одеського історико-археологічного музею С.В.Донічем лист до директора Всеукраїнського музейного городка П.П.Курінного, в якому йшлося про деталі, що виникали у процесі наукового опрацювання колекції давньоєгипетських артефактів, котра на той час зберігалася у Всеукраїнському музейному городку. У поєднанні з низкою інших архівних документів цей лист дозволяє зробити висновки про спробу започаткувати в Києві в той час осередок із дослідження давньоєгипетських пам’яток. Ініціатором цього процесу став Музей культів і побуту (пізніше перетворений на Музей історії релігії) та, напевно, саме П.П.Курінний організував як наукове вивчення пам’яток, так і їх реставрацію. Цьому передувало об’єднання в 1920-х рр. колекцій давньоєгипетських артефактів із трьох музеїв Києва в одну. Це зібрання мало стати потужною джерельною базою для започаткування єгиптологічних студій у Києві. Як випливає з листа С.В.Доніча, процес наукового вивчення об’єднаної колекції проводився вже в 1928 р. і він, на той час єдиний єгиптолог на теренах УСРР, брав у ньому участь. До процесу наукового опрацювання давньоєгипетських об’єктів було залучено також російських єгиптологів із Державного Ермітажу М.Е.Матьє та І.М.Лур’є, про що свідчить листування цих дослідників із П.П.Курінним, що зберігається в науковому архіві Інституту археології НАН України. Результатом мало стати видання каталогу давньоєгипетських пам’яток Всеукраїнського музейного городка, підготовлене українською мовою. Утім через «ідеологічні чистки» в музеях, репресії проти фахівців, запровадження в історичну науку марксистсько-ленінської формаційної теорії, яка обмежувала розвиток історії Стародавнього Світу, і зокрема єгиптології у СРСР, процес організації єгиптологічних студій на території УСРР–УРСР було припинено.