"Золота операція" ДПУ УСРР із примусового вилучення в населення валюти та коштовностей (початок 1930‑х рр.)

• Видавець: Інститут історії України НАН України
• Дата: 2019
• Автор: Лясковська, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Історичні студії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179295
• Цитувати: "Золота операція" ДПУ УСРР із примусового вилучення в населення валюти та коштовностей (початок 1930‑х рр.) / С. Лясковська // Український історичний журнал. — 2019. — № 3. — С. 25-48. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Мета дослідження полягає у визначенні хронологічних меж та етапів масової спеціальної операції ОДПУ–ДПУ УСРР щодо вилучення в населення іноземної валюти, предметів із дорогоцінних металів, золотих і срібних монет, а також в аналізі мети, механізму організації, гласних (відкритих) та негласних (таємних) методів роботи економічних підрозділів органів державної безпеки під час проведення так званої «золотої операції». Методологія спирається на принципи об’єктивності, системності, діалектики, історизму та міждисциплінарності. Дослідження базується на історичних (проблемно-хронологічному, інституційному, історичної антропології, тобто осмислення мотивів, прагнень, поглядів, соціокультурних стереотипів поведінки людей, проти яких спрямовувалися дії ДПУ) та історико-правових методах. Наукова новизна. На основі широкого кола неопублікованих архівних документів і мемуарних матеріалів проаналізовано організацію та специфіку роботи валютних груп економічних підрозділів ДПУ УСРР. Висновки. Операція з примусового вилучення в населення валюти та виробів із дорогоцінних металів була найтривалішою за часом – проводилася в п’ять етапів упродовж чотирьох років (із 1930 по 1933 рр.); спрямовувалася проти різноманітних соціальних верств і професійних груп, представників різних національностей; охопила всі реґіони радянської України. Установлено, що напередодні проведення чергових акцій на місця надсилалися цифри щодо ймовірної вартості конфіскованих цінностей та кількості осіб, які мають бути заарештованими. Із метою виконання визначених норм співробітники економічних підрозділів органів держбезпеки використовували гласні (зовнішнє спостереження, вивчення архівних документів, установлення адрес проживання тощо) та негласні (аґентурні) методи. До громадян, які, на думку функціонерів ДПУ УСРР, могли мати коштовності, активно застосовували також методи фізичного (спекотні та холодні камери, позбавлення сну, сидіння годинами на табуреті, знущання з боку кримінальних співкамерників) і психологічного («роз’яснювальні розмови» про «щасливе майбутнє», виконання запрошеними музикантами зворушливих мелодій, погрози розправитися з членами родин) впливу.