Битва за Дніпро у Другій світовій війні: спроба нової концептуальної візії

• Видавець: Інститут історії України НАН України
• Дата: 2019
• Автори: Лисенко, О., Пилявець, Р.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Історичні студії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179481
• Цитувати: Битва за Дніпро у Другій світовій війні: спроба нової концептуальної візії / О. Лисенко, Р. Пилявець // Український історичний журнал. — 2019. — № 4. — С. 88-117. — Бібліогр.: 59 назв. — укр.

Мета дослідження – викласти основні положення нового концептуального тлумачення сукупності воєнних дій, що ввійшли в історіографію як «битва за Дніпро» й базуються на більш широкому розумінні її змісту, масштабів, тривалості, наслідків і значення для всього перебігу протистояння на Східному фронті. Методологія студії заснована на комбінації загальнонаукових, спеціальних та міждисциплінарних прийомів наукового пізнання, а також теоретичних напрацюваннях провідних фахівців із військової історії та інших наукових напрямів і дисциплін. Автори послуговуються сучасним термінологічним апаратом, апробованим у світовому військово-історичному дискурсі. Висновки. Теоретико-методологічна матриця, на яку проектуються події Другої світової війни, постійно змінюється й демонструє евристичний потенціал, який фахівцям належить реалізувати. Найбільше в історії збройне зіткнення ґлобального характеру виявило нові підходи у стратегічному та оперативному плануванні, організації управління військами, їх кадровому, інженерному, матеріально-технічному, медико-санітарному, морально-психологічному забезпеченні, логістиці тощо. У роки Другої світової війни склалося нове розуміння поняття «битва» як сукупності стратегічних і фронтових операцій. Кожна з битв мала не лише важливі стратегічні, а й значні політичні результати. Особливе місце серед них належить битві за Дніпро. Існує нагальна потреба концептуального переосмислення її ролі і значення, сутності та змісту, хронологічних і територіальних меж. Сформований у СРСР офіційний погляд на події війни, зокрема й на битву за Дніпро, був необ’єктивним – він спотворив сутність і значно «урізав» її реальний зміст. На противагу усталеному радянському стереотипу автори висувають і обґрунтовують погляд, за яким для Червоної армії ця битва мала оборонну та наступальну складові й загалом тривала понад три роки (від кінця червня 1941 до початку липня 1944 рр.). Зміст і розмах битви за Дніпро, кількість операцій, залучених сил і засобів, а також втрат сторін у ній були значно більшими, ніж прийнято вважати. Ураховуючи ці обставини, дослідникам належить сформувати адекватну концепцію всієї системи битв та операцій у німецько-радянській війні, серед яких битва за Дніпро стала найбільшою у Другій світовій війні.