Системно-динамічна модель оцінки впливу цифровізації на сталий розвиток

• Дата: 2021
• Автор: Гаркушенко, О.М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2021
• Назва видання: Економіка промисловості
• Теми: Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179494
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Системно-динамічна модель оцінки впливу цифровізації на сталий розвиток / О.М. Гаркушенко // Економіка промисловості. — 2021. — № 1 (93). — С. 20–45. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Таке актуальне в сучасному світі явище, як цифровізація, може стати інструментом досягнення цілей сталого розвитку. Проте воно є новим, і його переваги та загрози ще недостатньо вивчені. Частково вирішити цю проблему можливо шляхом створення економіко-математичних моделей оцінки впливу цифровізації на сталий розвиток. Більшість існуючих моделей у даній сфері присвячено визначенню впливу цифровізації на економічні аспекти діяльності країн, а природоохоронні або ігноруються, або представлені дуже приблизно, зі значним абстрагуванням.Метою статті є розробка та реалізація економіко-математичної моделі, яку в узагальненому вигляді можна використовувати для різних країн світу за умови її певної адаптації та деталізації національних показників. Такий підхід дозволяє врахувати різницю в соціально-економічному становищі країн і рівнях їх цифровізації, що надає можливість дійти більш обґрунтованих висновків за результатами розрахунків.Запропоновану модель побудовано на основі методу системної динаміки, що дає змогу врахувати траєкторію попереднього розвитку, і реалізовано на прикладі України. За її допомогою здійснено два обчислювальних експерименти: інерційний (прогноз на 5 років за умови збереження всіх поточних закономірностей цифровізації економіки країни) та сценарій, за якого змінюються патерни інвестування в цифровий капітал України (на патерни європейських країн - Іспанії та Угорщини) при збереженні решти умов незмінними.Визначено, що цифрові техніка та технології у складі капіталу природоохоронного призначення промисловості України так само, як і нецифрові, мають вкрай незначний вплив на скорочення енергоспоживання та не сприяють суттєвому зниженню обсягів викидів забруднюючих речовин у повітря. За умови збереження поточної ситуації (інерційний сценарій) викиди забруднюючих речовин в повітря у 2024 р. можуть навіть зрости на 0,8% порівняно з 2019 р.У процесі експерименту щодо заміни патернів інвестування в Україні (на патерни Угорщини та Іспанії) встановлено, що попри зміну характеру та (у випадку Угорщини) напряму інвестування в цифрові техніку та технології, що суттєво позначилося на їх обсязі (як у виробничий, так і у природоохоронний капітал), в Україні при збереженні решти умов функціонування промисловості показники доданої вартості, енергоспоживання, захворюваності трудящих та обсяг забруднення залишаються практично на такому самому рівні, як і до заміни. Тому «сліпе» копіювання практики цифровізації інших країн при збереженні незмінними решти умов, без урахування особливостей національного інституційного середовища, ступеня розвитку науки і техніки є недоцільним, оскільки не приводить до поліпшення ситуації в Україні.Доведено, що цифровізація сама по собі не здатна подолати сьогоднішні несприятливі тенденції розвитку України. Необхідно здійснювати фундаментальні зміни у розвитку реального сектору економіки на інноваційній основі, обсягах і структурі інвестицій, схильності економічних суб'єктів до інвестицій, яка наразі перебуває на низькому рівні, а також формувати цілісну промислово-цифрову екосистему, аналогічну європейським, але з урахуванням неоднорідності європейських економік, їх досвіду, особливостей сучасного стану і динаміки розвитку техніко-технологічного й інституційного середовища України.