Українсько-польський конфлікт 1943 р. на Волині: аналіз за методикою геноцидних студій

Мета дослідження – здійснити оцінку українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни, зокрема подій 1943 р. на Волині, відповідно до методології геноцидних студій. Методика дослідження спирається на загальні наукові методи аналізу, порівняння та узагальнення. Також застосовано порівняльн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Козицький, А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2019
Назва видання:	Український історичний журнал
Теми:	Історичні студії До проблеми українсько-польських стосунків у роки Другої світової війни
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179683
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Українсько-польський конфлікт 1943 р. на Волині: аналіз за методикою геноцидних студій / А. Козицький // Український історичний журнал. — 2019. — № 6. — С. 4-19. — Бібліогр.: 49 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-179683
record_format	dspace
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історичні студії До проблеми українсько-польських стосунків у роки Другої світової війни Історичні студії До проблеми українсько-польських стосунків у роки Другої світової війни
spellingShingle	Історичні студії До проблеми українсько-польських стосунків у роки Другої світової війни Історичні студії До проблеми українсько-польських стосунків у роки Другої світової війни Козицький, А. Українсько-польський конфлікт 1943 р. на Волині: аналіз за методикою геноцидних студій Український історичний журнал
description	Мета дослідження – здійснити оцінку українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни, зокрема подій 1943 р. на Волині, відповідно до методології геноцидних студій. Методика дослідження спирається на загальні наукові методи аналізу, порівняння та узагальнення. Також застосовано порівняльно-історичний, структурний і системно-функціональні методи. Наукова новизна. Уперше проведено аналіз українсько-польського конфлікту 1943 р. на Волині, виходячи з відповідності цих подій типологічним характеристикам геноцидних дій: структурі явища, взаємозалежності та динаміці розвитку його складових частин, особливостям, які проявляються на певних етапах підготовки і здійснення геноциду. Висновки. Здійснення геноциду неможливе без тривалого підготовчого періоду та без застосування специфічних соціальних механізмів, котрі не виникають самочинно, а стають результатом цілеспрямованої діяльності державного апарату. Український націоналістичний рух не мав чітко сформульованої антипольської ідеології, яка примусово нав’язувала б концепцію українського домінування та соціально-культурної марґіналізації польського населення, що, своєю чергою, є безумовною підставою для організації та пропаґандистського виправдання геноцидних дій. Українська сторона ніколи не здійснювала жодних заходів, котрі можна було б кваліфікувати як підготовку до геноциду (заохочення соціального виключення та дискримінації польського населення, що мали б послабити його здатність до опору; пропаґандистська дегуманізація та дискредитація волинських поляків; послідовне формування образу ворога тощо). Українські націоналісти не намагалися створити соціальних механізмів, які можна було б використати для посилення вразливості й беззахисності поляків, що мешкали на Волині, їх суспільної ізоляції та марґіналізації. У 1943 р. українські повстанці на Волині не мали організаційних ресурсів і військового потенціалу, які давали б їм можливість учинити систематичну, скоординовану, тривалу у часі кампанію геноцидних дій щодо польського населення краю. Українська сторона під час Другої світової війни не здійснювала ефективного контролю над волинськими теренами, а також не володіла монополією на насилля. Окремо слід підкреслити, що масове насилля цього періоду на Волині не було одностороннім. Таким чином, оцінювати антипольські акції українського партизанського руху на Волині 1943 р. як заздалегідь спланований та організований геноцид, підстав немає.
format	Article
author	Козицький, А.
author_facet	Козицький, А.
author_sort	Козицький, А.
title	Українсько-польський конфлікт 1943 р. на Волині: аналіз за методикою геноцидних студій
title_short	Українсько-польський конфлікт 1943 р. на Волині: аналіз за методикою геноцидних студій
title_full	Українсько-польський конфлікт 1943 р. на Волині: аналіз за методикою геноцидних студій
title_fullStr	Українсько-польський конфлікт 1943 р. на Волині: аналіз за методикою геноцидних студій
title_full_unstemmed	Українсько-польський конфлікт 1943 р. на Волині: аналіз за методикою геноцидних студій
title_sort	українсько-польський конфлікт 1943 р. на волині: аналіз за методикою геноцидних студій
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Історичні студії До проблеми українсько-польських стосунків у роки Другої світової війни
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179683
citation_txt	Українсько-польський конфлікт 1943 р. на Волині: аналіз за методикою геноцидних студій / А. Козицький // Український історичний журнал. — 2019. — № 6. — С. 4-19. — Бібліогр.: 49 назв. — укр.
series	Український історичний журнал
work_keys_str_mv	AT kozicʹkija ukraínsʹkopolʹsʹkijkonflíkt1943rnavoliníanalízzametodikoûgenocidnihstudíj
first_indexed	2023-10-18T22:48:19Z
last_indexed	2023-10-18T22:48:19Z
_version_	1796156480662011904
spelling	irk-123456789-1796832021-05-31T01:25:55Z Українсько-польський конфлікт 1943 р. на Волині: аналіз за методикою геноцидних студій Козицький, А. Історичні студії До проблеми українсько-польських стосунків у роки Другої світової війни Мета дослідження – здійснити оцінку українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни, зокрема подій 1943 р. на Волині, відповідно до методології геноцидних студій. Методика дослідження спирається на загальні наукові методи аналізу, порівняння та узагальнення. Також застосовано порівняльно-історичний, структурний і системно-функціональні методи. Наукова новизна. Уперше проведено аналіз українсько-польського конфлікту 1943 р. на Волині, виходячи з відповідності цих подій типологічним характеристикам геноцидних дій: структурі явища, взаємозалежності та динаміці розвитку його складових частин, особливостям, які проявляються на певних етапах підготовки і здійснення геноциду. Висновки. Здійснення геноциду неможливе без тривалого підготовчого періоду та без застосування специфічних соціальних механізмів, котрі не виникають самочинно, а стають результатом цілеспрямованої діяльності державного апарату. Український націоналістичний рух не мав чітко сформульованої антипольської ідеології, яка примусово нав’язувала б концепцію українського домінування та соціально-культурної марґіналізації польського населення, що, своєю чергою, є безумовною підставою для організації та пропаґандистського виправдання геноцидних дій. Українська сторона ніколи не здійснювала жодних заходів, котрі можна було б кваліфікувати як підготовку до геноциду (заохочення соціального виключення та дискримінації польського населення, що мали б послабити його здатність до опору; пропаґандистська дегуманізація та дискредитація волинських поляків; послідовне формування образу ворога тощо). Українські націоналісти не намагалися створити соціальних механізмів, які можна було б використати для посилення вразливості й беззахисності поляків, що мешкали на Волині, їх суспільної ізоляції та марґіналізації. У 1943 р. українські повстанці на Волині не мали організаційних ресурсів і військового потенціалу, які давали б їм можливість учинити систематичну, скоординовану, тривалу у часі кампанію геноцидних дій щодо польського населення краю. Українська сторона під час Другої світової війни не здійснювала ефективного контролю над волинськими теренами, а також не володіла монополією на насилля. Окремо слід підкреслити, що масове насилля цього періоду на Волині не було одностороннім. Таким чином, оцінювати антипольські акції українського партизанського руху на Волині 1943 р. як заздалегідь спланований та організований геноцид, підстав немає. The research goal. To assess the Ukrainian-Polish conflict during World War II, in particular the events of 1943 in Volyn, according to the Genocide Studies methodology. The research methodology relies on the general scientific methods of analysis, comparison, and generalization. Comparative-historical, structural, and systemic functional methods of research have been used, as well. Scientific novelty. For the first time, the Ukrainian-Polish conflict of 1943 in Volyn has been analyzed from the perspective of how these events meet the typological characteristics of genocidal acts: the structure of the phenomenon; the interdependence and the dynamics of development of its elements; the specific aspects manifested at the certain stages of genocide preparation and commitment. Conclusions. It is impossible to commit genocide without a lengthy period of preparation or without using specific social mechanisms that do not appear by themselves, but are the result of purposeful activities of the government machinery. The Ukrainian nationalist movement never had a well-defined anti-Polish ideology that would enforce the concept of Ukrainian domination and socio-cultural marginalization of the Polish people that would be, in its turn, an ultimate reason for the organization and propaganda justification of the genocidal acts. The Ukrainian side never took any actions that could be qualified as the preparation for the genocide (encouragement for social exclusion and discrimination of the Polish people that would make them less resistant; propaganda dehumanization and discrediting of the Poles living in Volyn; consistent shaping of the enemy image etc). The Ukrainian nationalists never tried to develop social mechanisms that could make the Poles living in Volyn more vulnerable and helpless or to shut them out of society and marginalize them. In 1943, the Ukrainian insurgents in Volyn had neither resources nor military potential to organize a systematic, wellcoordinated, and lengthy campaign of genocidal acts against the Polish people living in the region. During World War II, the Ukrainian side neither effectively controlled the Volyn territories nor claimed the monopoly on violence. It should be emphasized that during that time mass violence in Volyn was not one-sided. Therefore, there are no reasons to assess the anti-Polish acts of the Ukrainian guerrilla movement in Volyn in 1943 as a pre-planned and organized genocide. 2019 Article Українсько-польський конфлікт 1943 р. на Волині: аналіз за методикою геноцидних студій / А. Козицький // Український історичний журнал. — 2019. — № 6. — С. 4-19. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. 0130-5247 DOI: doi.org/10.15407/uhj2019.06.004 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179683 930.2:[341.485:355.4](477.82:438)«1943» uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України

Українсько-польський конфлікт 1943 р. на Волині: аналіз за методикою геноцидних студій

Репозитарії

Схожі ресурси